Підтвердження Сигізмунда II Августа заборони набувати нерухомість у Львові шляхті та духовенству

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять справи. Ми, СИГІЗМУНД АВГУСТ, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, куявської, ленчицької, руської, прусської, мазовецької, жмудської, хелмінської, ельблонзької та поморської тощо пан і дідич. Сповіщаємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, як нинішнім, так і прийдешнім, до кого дійде ця звістка. Що було нам представлено певними нашими радниками від імені славетних бурмистра та райців нашого міста Львова неушкоджену й вільну від будь-яких підозр пергаментну грамоту найяснішого короля Владислава про вольності [від заборони] ненабуття нерухомого майна в місті Львові шляхтою, зем'янами чи духовними особами після чиєїсь смерті та відходу з цього світу, з проханням, скерованим до нас, аби ми зволили підтвердити її нашим королівським авторитетом. Слова ж цієї грамоти такі: «В ім'я Господнє, амінь. На вічну пам'ять справи. Ми, ВЛАДИСЛАВ, Божою ласкою Угорщини, Польщі, Далмації, Хорватії, Рашки тощо король, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, Литви князь найвищий, Помор'я та Русі пан і дідич. Оголошуємо цим писанням тим, кому належить, усім нинішнім і майбутнім, до кого дійде ця звістка. Що, звертаючи погляд нашої королівської ласки на наше місто Львів, яке дужче за інші сусідить із поганськими ворогами, ми постановили так оточити його турботою, аби воно в жодній своїй частині не зазнавало утисків, через які могло б зазнати спустошення. А оскільки надто часто трапляється, що через смерть і відхід мешканців міста спадщини, доми та інші подібні нерухомі маєтності за правом близькості або будь-якого іншого спадкування припадають і переходять на користь шляхти, зем'ян чи духовних осіб, тому в таких випадках ми безумовно бажаємо, щоб шляхта, зем'яни та духовні особи такі спадщини, доми та інші нерухомі маєтності, засновані на міському праві, що їм за будь-яким спадкуванням дісталися або мають дістатися — чи то внаслідок спадкоємства після родичів, чи з заповітного легату, — упродовж одного року були зобов'язані та всіляко примушені продати під міське право, аби такого роду спадщини чи нерухомі маєтності, що дісталися шляхті, зем'янам або духовним особам, розташовані в місті або під міським правом, не зазнавали псування, знищення чи якогось більшого занепаду, через що місто знелюдніло б і втратило свою досконалість. Проте тій шляхті, зем'янам чи духовним особам вільно буде плату за такого роду нерухомі маєтності, ними продані або ті, що мають бути продані, використати на власний розсуд, як вони визнають за найкорисніше; і цей звичай ми бажаємо й цим самим міщанам та нашому місту Львову навічно зберігаємо, а нашим наступникам наказуємо твердо й непорушно дотримуватися. На свідчення цієї грамоти, до якої підвішено одну печатку. Діялося в Буді, найближчої суботи після свята Розсилання Апостолів, Року Божого тисяча чотириста сорок четвертого. У присутності там-таки вельможних, шановних і уроджених: Лаврентія з Гедервара, палатина Королівства Угорщини, Миколая Лясоцького, каноніка краківського, Лукаша з Гурки, воєводи [познанського], Яна Грущинського, каноніка, Беняка Бандлевського, хорунжого познанського, Петра з Шамотул і багатьох інших. Дано через руки шановного Яна Жешовського, препозита святого Михайла на замку краківському, нашого майбутнього протонотаря та хранителя печатки, нам щиро милого. Реляція шановного Яна Жешовського, названого препозита святого Михайла на замку краківському». Ми ж, король СИГІЗМУНД АВГУСТ, вищевключену грамоту короля Владислава в усіх умовах, клаузулах і статтях схвалюємо, ратифікуємо й підтверджуємо. Постановляючи, що ніхто зі шляхти, зем'ян і духовенства не може володіти й тримати домів ані будь-яких рухомих [!] маєтностей у нашому місті Львові та під юрисдикцією цього міста, хоч би де вони були розташовані, але повинен і зобов'язаний розпродати їх не кому іншому, як тільки людям юрисдикції міста Львова протягом одного року від набуття такого роду нерухомих маєтностей, навічно. І в [...] Оскільки ж нерідко буває у звичаї, що дехто з львівських міщан потрапляє в крайню бідність і заплутується в боргах, а їхні кредитори [...] те їхнє право, домагаються виплати своїх боргів, і частенько борги перевищують вартість отих нерухомих маєтностей; а деякі такого роду борги на ма[єт...] чотирикратно збільшують відносно вартості маєтностей, щоб під цим приводом маєтності не могли бути викуплені родичами чи самими львівськими міщанами; і в такий спосіб люди чужої юрисдикції вдираються у володіння маєтностями та нерухомостями міста [...] всередині Львова. Тому ми постановили — чого відтепер і на вічні часи належить дотримуватися, — що нікому з львівських міщан ані мешканцям їхньої юрисдикції не вільно відтепер обтяжувати заставою чи будь-яким способом записувати вартість своїх н[ерухомих] маєтностей на вищу суму грошей. Якщо ж будь-коли нерухомі маєтності якогось львівського міщанина дістануться будь-якому шляхтичеві, зем'янину чи духовній особі або людині чужої юрисдикції — чи то шляхом наступництва, чи спадкування, за правом застави або запису, чи будь-яким іншим способом, — той зобов'язаний буде продати їх протягом року людині львівської юрисдикції, а це з тієї причини, що перш ніж ці маєтності будуть обтяжені заставою чи боргом, магістрат міста Львова повинен під складеною в уряді присягою правдиво, справедливо та законно [за законами?] ці маєтності оцінити й таксувати. І згідно з такою оцінкою зобов'язані будуть продати їх упродовж року або родичам, або іншим людям львівської юрисдикції. Якщо ж ані родич, ані ніхто з львівської юрисдикції тих маєтностей упродовж року не купить, тоді лише володарю їх — шляхтичу, зем'янину чи духовній особі — вільно буде спокійно ними володіти, утім не на більшу суму, ніж на яку їх було оцінено, і так довго ними користуватися, доки або родич, або міщанин львівської юрисдикції за ту саму суму грошей їх не викупить. На свідчення цієї грамоти, до якої підвішено нашу печатку. Дано в Любліні на вальному сеймі, у понеділок після неділі Юбілате, Року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят четвертого, панування ж нашого року п'ятнадцятого. У присутності отців у Христі, вельможних, уроджених і шановних: Анджея Зебжидовського краківського, Яна Дзядуського влоцлавського, Якуба Уханського хелмського церков єпископів; Станіслава графа в Любліні [Тенчинського], сандомирського, люблінського, белзького; Миколая Тарла з Хожелюва каліського, шидловецького, опатовецького; Анджея з Косьцельця ленчицького, бидгощського; Анджея графа з Тенчина люблінського воєвод, а також рогатинського, шамотульського; Владислава Мацейовського сандомирського, маршалка Королівства нашого, а любомльського, завіхойського; Еразма з Креткова гнєзненського та лондзького; Флоріана Зебжидовського люблінського; Філіпа з Бжезін равського; Спитка Йордана із Заклічина сандомирського, підскарбія Королівства нашого, [...] кам'янецького; Себастьяна з Мельця віслицького; Марціна Дембінського бецького; Яна Лютославського бжезінського, підскарбія двору нашого, бургграфа краківського; Яна з Пшедбужа радомського, ленчицького; Яна з Оцешиць, канцлера великого Королівства нашого, краківського, сондецького та ольштинського старости, підкоморія та бургграфа краківського; Яна Пшерембського, підканцлера Королівства нашого, краківського, гнєзненського та святого Флоріана за мурами Кракова препозита; Єжи Подосовського, каноніка краківського, канцлера найяснішої пані Катерини, королеви, дружини нашої наймилішої; Яна Строковського, войського сєрадзького, референдарів двору нашого, та багатьох інших сановників і урядників наших, свідків при вищевикладеному. Дано через руки того ж вельможного Яна з Оцешиць, канцлера великого Королівства Польського, краківського, сондецького та ольштинського старости, підкоморія та бургграфа краківського. [Канцелярська помітка ліворуч:] Ян Оцєський, канцлер Королівства Польського, підписав власноруч. [Канцелярська помітка праворуч:] Реляція вельможного Яна з Оцешиць, канцлера великого Королівства Польського, краківського, сондецького та ольштинського старости, підкоморія та бургграфа краківського. [Зворот:] [Помітка 1:] Владислава Варненчика та Сигізмунда Августа про таксацію дідичних домів... 1444 і 1554 [Помітка 2:] Рубрика третя, літера C, № 72. Скриня 1, № 25. [Власницький знак / монограма:] CH [Інші давні шифри:] 197 f. 7., Nro 66., 8. C. 12.

IN NOMINE DOMINI AMEN Ad perpetuam rei memoriam. Nos SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gratia Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Cuiaviae, Lanciciae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniaeq[ue] etc. Dominus et Haeres. Significamus praesentibus literis nostris vniversis et singulis tam praesentibus quam futuris harum notitiam habituris. Exhibitas esse nobis per certos Consiliarios nostros, nomine famosorum proconsulis et Consulum Civitatis n[ost]rae Leopolien[sis] literas pergamineas serenissimi Wladislai Regis super immunitatem non obtinendorum bonorum immobilium in Civitate Leopoliensi per nobiles, terrigenas vel spirituales personas, post mortem et decessum alienitus, integras omniq[ue] prorsus suspitionis nota carentes. Supplicatumq[ue] nobis fuisse, vt eas authoritate n[ost]ra Regia confirmare dignaremur. Quarum quidem literarum verba sunt haec: In nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos VLADISLAVS Dei gratia Hungariae, Poloniae, Dalmatiae, Croatiae, Rasciae etc. Rex, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Lithuaniae Princeps Supremus, Pomeraniae, Russiaeq[ue] Dominus et Haeres. Significamus praesentibus tenore quibus expedit vniversis praesentibus et futuris harum notitiam habituris. Quomodo oculis nostrae Regiae benignitatis intendentes super nostram Civitatem Leopoliensem, qua hostium paganorum alijs vicinior est, taliter de eadem curam gerere instituimus, vt in nulla sui parte aliquam patiatur pressuram, per quam desertaretur. Et quam saepius occurrit, vt per mortem et decessum Civitatis incolarum, haereditates, domus et alia huiusmodi bona immobilia, propinquitatis iure, vel quavis successione alia, Nobilibus, terrigenis, vel etiam Spiritualibus personis cedunt, et in vsum veniunt, vnde talibus in casibus omnino volumus, vt Nobiles, terrigenae, et spirituales personae, tales haereditates, domus, et alia bona immobilia, sub iure Civitatis constituta, ne ipsos quacunq[ue] successione devoluta vel devolvenda, siue pro propinquitatis successione, siue per testamentariam legationem, illa infra vnius anni cursum sub iuris Civitatis vendere teneantur, et omnino sint astricti, ne haereditates huiusmodi, vel bona immobilia ad Nobiles terrigenas vel spirituales personas devoluta, in Civitate, vel sub iure Civili constituta, corrumpentur, annihilarentur, vel aliquam maiorem destructionem, per quam Civitas desertaretur, et immutaretur in sua perfectione. Erectum tamen talibus Nobilibus, terrigenis, vel spiritualibus personis licebit pro huiusmodi bonis immobilibus, per eos venditis vel vendendis, iuxta ipsorum arbitrium convertere, prout ipsis melius videbitur expedire, et hanc observantiam volumus et praesentibus ipsis Civibus et Civitati n[ost]rae Leopoliensi perpetuis temporibus tenere, et per nostros Successores observare firmiter et illibate. Harum quibus sigillum vnum est subappensum testimonio literarum. Actum Buda sabbato proximo post festum Divisionis Apostolorum, Anno Domini Millesimo Quadringentesimo Quadragesimo quarto. Praesentibus ibidem Magnificis, Venerabilibus et Generosis Laurentio de Haderwara Regni Hungariae Palatino, Nicolao Laszoczki Cracovien[si] Canonico, Luca de Gorka Palatino, Ioanne Gruszczinski Canonico, Bieniak Bandlewski Vexillifero Posnanien[si], Petro de Szamotuli et alijs pluribus. Dat[um] per manus Venerabilis Ioannis Retszuczski Michaelis in Castro Cracovien[si] Praepositi, pro[notarii] futuri nostri sigilligeri nobis syncere dilecti. R[elatio] Venerabilis Ioannis Retszusch Michaelis in Castro Cracovien[si] Praepositi praefati. Nos vero SIGISMVNDVS AVGVSTVS Rex praeinsertas literas Vladislai Regis in omnibus conditionibus, clausulis et articulis, approbamus, ratificamus et confirmamus. Decernentes, neminem ex Nobilibus, terrigenis, et spiritualibus, domos, siue quaecunq[ue] bona mobilia in Civitate n[ost]ra Leopoliensi, sub iurisdictioneq[ue] Civitatis illius, vbiuis locorum consistentia possidere et obtinere, sed illa diuendere, non alijs, quam iurisdictioni Civitatis Leopoliensis hominibus, intra spacium vnius anni post adeptionem eiusmodi bonorum immobilium debere et astringi, hisse perpetuis temporibus. Et in acum[...] Quoniam vero plerunq[ue] vsu venire solet, quosdam Civium Leopolien[sium] ad extremam egestatem redigi, ac are alieno implicari, Creditoresque eorundem [...] illud ius illorum, solutionem debitorum suorum repetere, atq[ue] saepius debita valorem bonorum illorum immobilium excedere. Quosdam autem huiusmodi debitorum in bo[...] bonorum quadruplo augere, ne eo praetextu bona a propinquoribus, vel ab ipsis Civibus Leopoliensibus redimi possint. Itaq[ue] ratione alienae iurisditionis homines sese in possessiones bonorum et immobilium Civitatis [...] intra Leopoliensem ingereret. Quare statuimus deinceps perpetuis temporibus observandum, et nemini Civium Leopoliensium seu incolis iurisditionis illorum, deinceps liceat valorem i[...]rum suorum immobilium in maiori summa pecuniarum obligare, seu quocunq[ue] modo inscribere. Quod si aliquando alicuius Civis Leopoliensis bona immobilia, quispiam Nobilis, terrigena, vel spiritualis, seu extraneae iurisditionis, siue per successionem, aut devolutionem, siue iure obligationis, aut inscriptionis, siue etiam quocunq[ue] alio modo adeptus fuerit, ea infra anni spacium vendere homini iurisditionis Leopolien[sis] tenebitur, idq[ue] ea ratione, quod priusq[ue] bona illa obligata fuerint seu onerata, debuerit Magistratus Civitatis Leopolien[sis] sub iuramento ad officia praestitis vera, iusta, legitimaq[ue] [iura?] eadem taxare et estimare debet. Ac secundum eiusmodi taxationem, vel propinquioribus, vel alijs iurisditionis Leopolien[sis] vendere infra anni spacium illa tenebuntur, Si vero neq[ue] propinquus neq[ue] quisquam iurisditionis Leopolien[sis], haec ipsa bona infra anni spacium emerit, tum demum possessori eorum Nobili, terrigenae, siue spirituali, quiete possidere eadem licebit, non tamen in maiori summa q[uam] qua ea taxa fuerint, tantisperq[ue] illis vtifrui, donec vel propinquior, vel iurisditionis Leopoliensis Civis, illa eadem summa pecuniarum emerit. Harum testimonio literarum quibus sigillum nostrum subappensum est. Dat[ae] Lyblini in Conventione generali feria secunda post Dominicam Iubilate, Anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo quarto, Regni vero nostri anno decimo quinto. Praesentibus In Christo patribus, Magnificis, Generosis et Venerabilibus Andrea Zebrzidowski Cracovien[si], Ioanne Dziaduski Vladislauien[si], Jacobo Vchanski Chelmensi Ecclesiarum Episcopis, Stanislao Comite in Lyblin, Sandomirien[si], Lyblien[si], Belzen[si], Nicolao Thartho Chorowski Calissiensi, Schidlowiecz, Opathowiecz, Andrea de Koscielecz Lanciciensi, Bydgostiensi, Andrea Comite a Thenczin Lybliensi Palatinis, ac Rogatinen[si], Szamutulen[si], Wlad[islao] Maczieiowski Sandomiriensi Regni nostri Marschalco, ac Lyboulensi, Zawichost[ensi], Erasmo de Kretzkow Gneznen[si] ac Ladensi, Floriano Zebrzidowski Lublinen[si], Philippo de Brezina Rawen[si], Spitcone Jordan de Zakliczim Sandomirien[si] Regni n[ost]ri Thesaurario, [...] Camionacen[si], Sebastiano a Mielecz Vislicien[si], Martino Dembienski Biecen[si], Joanne Lutoszarski Bzezinensi Curiae n[ost]rae Thesaurario, Burgrabio Cracoviensi, Joanne de Przedborz Radomien[si], Lanciciensi, Joanne de Oczieszino Regni n[ost]ri Cancellario generali Cracovien[si], Sandeczen[si], Olsztinensiq[ue] Capitaneo, Succamerario et Burgrabio Cracoviensi, Joanne de Przebanth Regni nri Vicecancellario, Cracovien[si], Gneznen[si] et Sanch[?] Florian[ensi] extra muros Cracoviae Praeposito, Georgio Podosowski Canonico Cracovien[si] Serenissimae Dominae Catherinae Reginae Coniugis n[ost]rae charissimae Canc[ellario], Joanne Strakowski Tribuno Siradiensi Curiae n[ost]rae Referendarijs, ac alijs q[uam] plurimis Dignitarijs et Officialibus nostris testibus circa praemissa. Dat[ae] per manus eiusdem Magnifici Joannis de Oczieszino, Regni Poloniae Cancellarij generalis Cracovien[sis], Sandecen[sis], Olsztinensisq[ue] Capitanei, Succamerarii et Burgrabij Cracoviensis. [Nota kancelaryjna z lewej:] Joannes ocieszki R[egni] P[oloniae] Canc[ellarius] ss [Nota kancelaryjna z prawej:] Relatio Magnifici Joannis de Oczieszino Regni Poloniae Cancellarij generalis Cracovien[sis], Sandecen[sis], Olstinensisq[ue] Capitanei, Succamerarij et Burgrabij Cracoviensis. [Verso:] [Nota 1:] Vladislai Varn[ensis] et Sigism[undi] Augusti De Taxandis domis haeredit[ariis]... 1444 et 1554 [Nota 2:] Rubrica Tertia Litt. C. Nro 72. Arca Ima N. 25. [Znak własnościowy / monogram:] CH [Inne dawne sygnatury:] 197 f. 7., Nro 66., 8. C. 12.