Підтвердження королем Сигізмундом II Августом вироку львівського старости від 1396 року

СИГІЗМУНД АВГУСТ з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький та ін. пан і дідич. Сповіщаємо змістом цього листа всім і кожному зокрема, кого це стосується. Оскільки перед нами були пред'явлені від імені Шановної Капітули Львівської Митрополичої Церкви пергаментні грамоти за титулом і печаткою Яна з Тарнова, каштеляна і старости львівського, що слугують цій Капітулі та львівським деканам для пред'явлення – як нам було повідомлено. І було подано нам прохання, аби ми зволили поновити ці самі грамоти, а також схвалити їх, підтвердити та ратифікувати, зміст яких слово в слово є таким: ЯН з Тарнова, каштелян і староста львівський, усім і кожному зокрема, хто цей документ бачитиме, змістом цього сповіщаємо: Що коли перед нами та нашими асесорами справа й питання позову між славним Дмитром, на прізвисько Вечеря, з Лішньовиць та законником Іваном, ректором церкви св. Івана на львівському передмісті, з другого боку, була порушена й піднята щодо певних орних земель, полів, чагарників, лісів, лук і бортів (посполито «barczi») у місці, званому Ямне, та навколо річки Годовиці, діючи у згаданій справі судовим шляхом. Згаданий Дмитро Вечеря виступив проти пана законника Івана зі скаргою, що цей Дмитро володів бортними деревами в чагарниках і лісах біля згаданої річки Годовиці, а надто в Ямному, де як окремі, так і всі луки, ріллі та поля, здавалося, за правом належали йому та його селу, званому Лішньовиці. Так що ці вищеописані маєтності згаданий Іван законник утримував неправомірно й несправедливо. Зрештою часто згадуваний Іван, ректор церкви св. Івана, відповів такими словами: хоча вищеназваний Дмитро, здавалося, або здається, що мав бортні дерева у згаданих місцях, однак згадані луки та борті, надто в Ямному, мають належати такому собі Василю лісовому, а інші луки, поля, всі орні землі, чагарники, а також ліси – починаючи від дороги, яка йде від Хмелева до Станичан, обабіч згаданої річки Годовиці аж до старого мосту, старою дорогою, яка зі Львова йде до Щирця, – ніколи повністю згаданому Дмитрові не належали. Але за правом і з давніх-давен усяко належать і відносяться до села Годовиця. Незалежно від цього згаданий законник Іван свої слова й відповіді, як зазначено, достатнім свідченням, звичаєм і розумним чином тоді довів. Ми ж разом із нашими довіреними асесорами, ознайомившись із певними й раціональними доказами пана Івана законника, згадані окремі луки та борті, надто в Ямному згаданого Василя лісового, а також інші луки та чагарники, ліси, ріллі, поля, прилеглі до річки Годовиці – цьому селу Годовиця та згаданому пану Івану, ректору церкви св. Івана на згаданому львівському передмісті, а також окремим і загалом усім його законним наступникам, які управлятимуть церквою св. Івана, навічно й королівською владою надаємо та присуджуємо. Крім того, вищеназваному Дмитрові, званому Вечеря, та його законним нащадкам накладаємо вічне мовчання у згаданих справах. На свідчення чого наша печатка була до цього прикладена. Діялося і дано напередодні Благовіщення Благословенної і Преславної Діви Марії, Року Божого тисяча триста дев'яносто шостого. У присутності Бенька, у Христі отця пана Якуба, архієпископа галицького, [...] пана Петра Вишка, старости белзького, Миколая Мщуровського, підвоєводи львівського, Кулі з Шешиць, Станька з Підгорець та багатьох інших вірогідних. Ми ж, Сигізмунд Август, вищезгаданий король, ласкаво схиляючись до цього прохання, вищеписані грамоти поновити [...] ці та їхній зміст у всіх пунктах, клаузулах і статтях підтверджуємо, схвалюємо та ратифікуємо, постановляючи, що вони і весь їхній – як пред'явлено – зміст набувають сили належної тривалості. На свідчення цього документа, до якого прикладено нашу печатку. Дано в Пйотрко Cout (Пйотркові) на вальному сеймі, дев'ятнадцятого дня місяця червня, Року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ятого, а правління нашого року двадцять шостого. [Праворуч:] За доповіддю Вельможного Яна з Оцешина, Канцлера Королівства Польського, Підкоморія та Генерального Старости Краківського, Сандецького та Ольштинського Старости. [Підпис ліворуч:] Ян Оцєський, підканцлер, через канцлера [парафа]. [На лівому полі:] 1396. / 1555. [Зворот:] [Примітка 1:] Підтвердження кордонів між Годовицею та церквою св. Івана [...] село Малаз[...] [Примітка 2:] Року 1396 [Примітка 3:] Підтвердження кордонів Годовиця [...] 1396 Сигізмундом [...] Року Божого 1555 [Примітка 4:] З'їзд: 12. том: 11 / Між паном Вечерею та Ректором церкви св. Івана [...] Годовиця [...] Апробація / 1555 Сигізмунд, місяць червень, Пйотркув [Писарський знак / спроба пера, архівний штамп:] L. IV / 7

SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gratia Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae etc. dominus et haeres. Significamus tenore praesentium quorum interest universis et singulis. Quia cum exhibitae essent coram nobis, nomine Venerabilis Capituli Ecclesiae Metropolitanae Leopoliensis, literae pergameneae sub titulo et sigillo Ioannis de Tarnow Castellani et Capitanei Lemburgensis, ipsi Capitulo ac decanis Leopoliensibus ad praesentandum est nobis relatum servientes. Supplicatumque est nobis ut eas ipsas literas innovare, illasque approbare, confirmare et ratificare dignaremur, quarum literarum tenor de verbo ad verbum sequitur: IOANNES de Tarnow castellanus et Capitaneus Lemburgensis, Universis et singulis praesens scriptum inspecturis tenore praesentium notificamus: Quod cum coram nobis pariterque assessoribus nostris causa et querimonialis materia, inter famosum Demetrium dictum Weczerza de Lesznowicze et Ioannem Religiosum Rectorem Sancti Ioannis Ecclesiae in suburbio Lamburgensi parte ex altera, fuisset mota et suscitata, pro quibusdam agris, campis, mericiis, silvis, pratis et mellificiis vulgariter barczi in loco nomine Iampne et circa fluvium hodowicze, in praefato facto iudicialiter procedentes. Praefatus Demetrius Weczerza contra dominum Ioannem Religiosum proposuit cum querela, quod ipse Demetrius haberet mellificias arbores in mericiis et sylvis iuxta praemissum fluvium hodowicze, et praesertim in Iampne, ubi singula etiam omnia prata, agri, campi ad ipsum et ad villam suam dictam Lesznowicze videbantur legitime pertinere. Sic quod illa praescripta praedictus Ioannes Religiosus illicite possideret et minus iuste. Tandem saepe fatus Ioannes Rector Ecclesiae Sancti Ioannis respondit in haec verba: Licet praenominatus Demetrius mellificias arbores in praefatis locis habere videbatur vel videtur, nihilominus praedicta prata et mellificia notanter in Iampne cuiusdam Wasilii silvestris forent, et alia prata, campi, agri omnes, merice nec non silvae a via incipiendo quae de Xmlow versus Staniczani transit, ex utraque parte dicti fluvii hodowicze usque ad antiquum pontem, antiqua strata quae de Lemberga versus Sczyrzecz vadit, quod nunquam praescripta omnia ad praefatum Demetrium pertinebant. Sed de iure et ab antiquis temporibus ad villam hodowicze pertinere et spectare undique dinoscuntur. Isto non obstante praedictus Ioannes Religiosus sua dicta et responsa ut refertur sufficienti testimonio ritu ac rationabiliter tunc approbavit. Nos vero cum nostris assessoribus confidentis certis et rationabilibus domini Ioannis Religiosi probationibus intellectis dicta prata et mellificia singula notanter in Iampne praedicti Basilii silvestris, nec non alii prati et merices, silvas, agros, campos fluvio hodowicze adiacentes eidem villae hodowicze et praefato domino Ioanni Ecclesiae Sancti Ioannis Rectori in praedicto suburbio Lembergens[i] et singulis ac generaliter omnibus suis legitimis successoribus Ecclesiae Sancti Ioannis praesidentibus perpetuis temporibus vigoreque regio mediante conferimus et adiudicamus. Insuper praenominato Demetrio dicto Weczerza suisque legitimis posteris perpetuum silentium imponimus causis in praefatis. In cuius rei testimonium sigillum nostrum est praesentibus subappensum. Act[um] et Dat[um] in Vigilia Annunciationis beatae et gloriosae Virginis Mariae Anno Domini Millesimo Trecentesimo Nonagesimo Sexto. Praesentibus Benkone, in Christo patre domine Iacobo Archiepiscopo Haliciens[i], [...] domino Petro W[ysz]ka Capitaneo Bulsensi, Nicolao Mszczurowski Starost[a] vice Voievoda Lembergen[si], Cula de Szeszchomicze, Stankone de Podworeze et aliis quampluribus fidedignis. Nos itaque Sigismundus Augustus Rex praenominatus, supplicationi ipsi benigne annuentes, literas praescriptas innovare [...] illasque et earum contenta in omnibus punctis, clausulis et articulis confirmamus, approbamus et ratificamus, robur debitae firmitatis illas earumque omnia ut praemissum est contenta obtinere decernentes. Harum quibus sigillum nostrum est subappensum testimonio literarum. Dat[um] Petrcoviae in Conventione generali decimanona mensis Iunii Anno Domini Millesimo Quingentesimo Quinquagesimo quinto, regni vero nostri Vigesimo Sexto. [Adnotacja kanclerska po prawej:] Ad relationem Magnifici Ioannis de Oczieszkino Regni Poloniae Cancellarii Succamerarii Capitaneiq[ue] G[ene]ralis Cracoviensis, Sandecensis, Olstinens[isque] Capitanei [Podpis po lewej:] Ioannes Ocieski s[ub]c[ancellarius] p[er] Can[cellarium] [parafa] [Na lewym marginesie:] 1396. / 1555. [Verso:] [Nota 1:] Confirmacio limitum inter Hodowica et Ecclesia Sancti Ioan[n]is [...] Villa Malaz[...] [Nota 2:] 1396to Anno [Nota 3:] Confirmaris limitum Hodowicza [...] 1396 per Sigismundum [...] Anno Domini 1555 [Nota 4:] Convent: 12. vol: 11 / Inter D. Wieczerza et Rectorem Ecclesiae S. Joannis [...] Hodowica [...] Approbatio / 1555 Sig. Menf. Jun. Petricovia [Znak pisarski / proba pióra, pieczątka archiwalna:] L. IV / 7