Декрет короля Сигізмунда II Августа про підпорядкування мешканців Львова міській юрисдикції та податкам

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ: На вічну пам'ять про справу. Ми, СИГІЗМУНД АВГУСТ, Божою ласкою КОРОЛЬ Польщі, великий КНЯЗЬ Литви, а також володар і спадкоємець земель краківської, сандомирської, серадзької, ленчицької, куявської, руської, всієї Пруссії, Мазовії, Жемайтії, хелмінської, ельблонзької та поморської тощо. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кого це стосується, нинішнім і прийдешнім: Що предки наші, світлої пам'яті королі Польщі, завжди в усьому дбали про наше місто Львів як таке, що належить до найчільніших у їхньому Королівстві, і піклувалися про те, щоб для підтримання його процвітання з їхнього боку геть нічого не бракувало. Оскільки ми, наслідуючи їхній приклад і йдучи слідом за багатьма іншими справами, бачимо, що спокій цього міста надто порушують ті, хто настирливо повсякчас домагається вилучення з-під юрисдикції міського магістрату та надання імунітету від несення міських тягарів, а також власним прикладом спонукають багатьох інших іти тим самим шляхом, вимагаючи звільнення від усіх міських законів і полегшення нами їхніх тягарів, – ми визнали, що в цій справі слід вчасно зарадити потребам цього міста, тому цією нашою грамотою постановляємо і застерігаємо, щоб ми відтепер жодним людям, хоч якого стану і становища вони були б, без жодного винятку, належним до юрисдикції міста Львова, не надавали жодних імунітетів чи вилучень як з-під юрисдикції, так і від міських тягарів, ані щоб наші найясніші наступники, королі Польщі, їх не надавали. Але хто б у місті Львові та за його межами не володів будь-якими маєтностями, що підлягають міській юрисдикції, або бажав би здобувати собі прожиток у місті Львові купецтвом чи з будь-якої іншої причини, над тими бурмистр разом із райцями та іншими урядниками цього міста Львова матимуть повну юрисдикцію, так само як і над іншими міщанами, і вони зобов'язані будуть нарівні з іншими міщанами нести всі [тягарі] всередині міста та будь-які інші, і до них бурмистром, райцями та іншими урядниками законно зможуть бути примушені, і в жоден спосіб не зможуть бути від цієї юрисдикції та несення тягарів звільнені на вічні часи. Якщо ж будь-які імунітети та вилучення після дати цього [документа] будуть отримані від нас чи від найясніших наших наступників, постановляємо, що вони не повинні мати жодної сили чи значення; натомість [їх] та інших урядників звільняємо і робимо вільними, надаючи їм повну змогу, щоб, незважаючи на такі вилучення, вони вершили на вічні часи свою юрисдикцію над усіма підлеглими львівському міському судочинству та стягували належні служби нарівні, як і з інших міщан, що не мають імунітетів. На віру чого і для міцнішого свідчення ми веліли підвісити до цього нашу печатку та власноручно підписали. Дано у Варшаві, дня двадцять п'ятого вересня, Року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят восьмого, а правління нашого року двадцять дев'ятого. У присутності преподобного у Христі отця, пана Яна Пшерембського, номінованого єпископа холмського, підканцлера Корони Польської, а також вельможних, шановних і шляхетних: Станіслава графа з Тенчина, воєводи краківського, старости люблінського і белзького; Станіслава Ласького, воєводи [...] воєвод мазовецьких; Станіслава Мацейовського сандомирського, маршалка нашого двору, старости любомельського і завіхостського; Миколая Тшебуховського гнєзненського, надвірного покоєвого, старости брестського, лелівського і рогозинського; Флоріана Зебжидовського люблінського і тишовецького старости; Яна Томицького рогозинського; Яна Сераковського льондського, референдаря нашого двору і старости предецького; Станіслава Вольського рипінського і старости кшепицького – каштелянів; Яна з Оцешина, канцлера нашого Королівства, генерального старости краківського, старости князівств освенцимського, сандомирського і хелмінського та підкоморія землі краківської; Станіслава Карнковського гнєзненського, референдаря нашого двору; Войцеха Старожребського кантора краківського, архідиякона добжинського; Анджея Пшерембського краківського; Северина Кшиковського схоластика влоцлавського і краківського – каноніків; Миколая Ласького кравчого нашого; Миколая з Мельця старости хмільницького – секретарів наших, і багатьох інших свідків, присутніх при цьому, нам щиро і вірно улюблених. Дано через руки ПРЕПОДОБНОГО у ХРИСТІ отця, пана Яна Пшерембського, номінованого єпископа холмського і підканцлера Корони Польської, ЩИРО НАМ УЛЮБЛЕНОГО. [Власноручний підпис короля:] Король Сигізмунд підписав [Позначка праворуч під текстом:] Зі звіту [...] преподобного у Христі отця [...] Яна Пшерембського [...] [Печатка:] Кругла коронна печатка (червоний віск у мисці з темного натурального воску) із зображенням Білого Орла з короною на грудях, підвішена на плетеному конопляному / шовковому шнурі. [Зворот:] [Головний запис:] Що жодна з осіб міської юрисдикції не повинна бути вільною від міських тягарів і юрис- дикції, хоч би й користувалася вилученням за королівською прерогативою [чи сервіторіатом?] 1558 Скасування сер- віторіатів № 21 [Інші записи та архівні шифри:] Fasciculus I. Nr 40 [або 46] Рубрика четверта / Літера D № 11 Літера D № 112 [та інші давні номери й закреслення].

IN NOMINE DOMINI AMEN: Ad perpetuam rei memoriam. Nos SIGISMVNDVS AVGVSTVS DEI gratia REX Poloniae, magnus DVX Lithuaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Russiae, totius Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniaeq[ue] etc. dominus et Haeres. Notum facimus literis nostris quorum interest universis, et singulis qui nunc sunt, et qui postea futuri sunt. Magnam semper maiores nostros Divos Poloniae Reges civitatis nostrae Leopoliensis non postremi in Regno suo in omnibus rationem habuisse, idq[ue] studuisse, ut ad florentem in ea statum conservandum nihil prorsus in illis desiderari posset, QVOD nos illorum exemplum secuti pleraq[ue] alia imitantes, quum eiusdem Civitatis statum per eos maxime videmus perturbari, qui se ex Magistratus Civilis Iurisdictione eximi, et Civilium onerum ferendorum immunitate donari importune identidem flagitant, multisq[ue] aliis eadem uti ratione, se omnibus legibus Civitatis solvi, oneribusq[ue] ferendis per nos levari flagitent, exemplo suo incitant. Existimavimus in hoc eiusdem Civitatis rationibus in tempore esse prospiciendum, uti quidem iam in hunc modum literis hisce nostris prospicimus, et cavemus, ut deinceps nullis hominibus cuiuscunq[ue] status et conditionis fuerint, nullis prorsus exceptis, Civitatis Leopolien[sis] iurisdictioni subiectis, ullas immunitates, et exemptiones, tam a iurisdictione, quam ab oneribus civilibus concessuri simus, successoresq[ue] nostri Serenissimi Poloniae Reges sint concessuri. Sed quicunq[ue] in Civitate Leopoliensi extraq[ue] Civitatem bona aliqua iurisdictioni Civili subiecta habebit, aut mercatura, vel alia quavis ratione, victum in Civitate Leopoliensi quaerere volet, in eum Proconsul cum Consulibus, et alij Magistratus Civitatis eiusdem Leopoliensis plenam iurisditionem, quemadmodum in alios Cives habebunt, omniaq[ue] intra Civitatis, et alia quevis ex aequo cum alijs Civibus ferre tenebuntur, ad eaq[ue] per Proconsulem et Consules, ac reliquos Magistratus legittime cogi poterunt, neq[ue] ab ea iurisdictione oneribusq[ue] ferendis, ulla ratione eximi poterunt, temporibus perpetuis. QVOD siquae immunitates, et exemptiones post datam praesentium a nobis vel Serenissimis successoribus nostris impetratae fuerint, eas nullam vim et robur obtinere debere decernimus, ac reliquosq[ue] Magistratus absolvimus et liberos facimus, dantes illis plenam facultatem, non obstantibus eiusmodi exemptionibus, iurisditionem suam in omnes iurisdictioni civili Leopoliensi subiectos exercendi, ac opera debita ex aeque ut ab alijs civibus immunitatum non darentibus exigendi temporibus perpetuis. IN cuius rei fidem et firmius testimonium sigillum nostrum praesentibus appendi mandavimus atq[ue] propria manu subscripsimus. Datum Warssoviae die vigesima quinta Septembris, Anno Domini Millesimo Quingentesimo Quinquagesimo Octavo, Regni vero nostri anno vigesimo nono. Praesentibus Reverendo in Christo patre domino Ioanne Przerempsky Episcopo nominato Chelmensi Regni Poloniae Vicecancellario, Necnon Magnificis, Venerabilibus, et Generosis, Stanislao Comite in Tenczyn Palatino Cracoviensi, et Lublinensi, Belsensique Capitaneo, Stanislao Lassky Palatino [...] Masoviae Palatinis, Stanislao Maczyeyowsky Sandomiriensi, Curiae nostrae Mareschalco ac Liubomliensi, Zauchostensique Capitaneo, Nicolao Trzebuchowsky Gnesnensi Cubiculariorum nostrorum Praefecto, ac Brestensi, Leloviensi, Rogoziensique Capitaneo, Floriano Zebrzydowsky Lyublinensi, et capitaneo Thyszcovicensi, Ioanne Tomyczky Rogoznensi, Ioanne Sierakowsky Landensi, Curiae nostrae Rifferentario et capitaneo Przedecensi, Stanislao Wolsky Rypinensi, et capitaneo Criczoviensi Castellanis, Ioanne de Ocyessyno Regni nostri Cancellario Cracoviensi Generali Starostensi, Oszvyanczimensi Ducatuum, Sandomiriensi, Chelmnensique Capitaneo ac terrae Cracovien[sis] Succamerario, Stanislao Karnkowsky Gnesnensi Curiae nostrae Refferendario, Alberto Starosrzepsky Cantore Cracoviensi Archidiacono Dobrzinensi, Andrea Przerempsky Cracoviensi, Severino Kzsykowsky Scolastico Vladislaviensi et Cracoviensi Canonicis, Nicolao Laski Incisore nostro, Nicolao de Myelecz Capitaneo Chmielnicensi Secretariis nostris, et aliis quamplurimis testibus circa praemissa existentibus, Sinceris et fidelibus nobis dilectis. Datum per manus REVERENDI in CHRISTO patris Domini Ioannis Przerempsky, nominati Episcopi Chelmensis, et Regni Poloniae Vicecancellarij, SINCERE NOBIS DILECTI. [Podpis własnoręczny króla:] Sigismundus Rex subscripsit [Nota po prawej stronie pod tekstem:] Relatione [...] Reverendi in Christo patris [...] Ioannis Przerempsky [...] [Pieczęć:] Okrągła pieczęć koronna (czerwony wosk w misce z ciemnego wosku naturalnego) z wyobrażeniem Orła Białego z koroną na piersi, zawieszona na plecionym sznurze konopnym / jedwabnym. [Verso:] [Nota główna:] Q[uod] nullus ho[m]i[nu]m iurisdictionis civilis debet fore liber ab oneribus et iuris- ditione civili quamvis sit Regia p[raerogati]va [vel servitoriatu?] exemptus 1558 Cassatio servi- toriatuum No 21 [Inne zapisy i sygnatury archiwalne:] Fascic[ulus] I. No 40 [lub 46] Rubrica Quarta / Litt[era] D No 11 L[itte]ra D No 112 [i inne dawne numery oraz skasowania].