Підтвердження короля Сигізмунда II Августа продажу лану землі в Клепарові Григорію Солтису

[В] ім’я Господнє, амінь. [На вічну пам'ять про справу.] Ми, Сигізмунд Август, з Божої ласки король Польщі та великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, руської, прусської, мазовецької, жемайтської, хелмінської, ельблонзької та поморської тощо пан і дідич. Оголошуємо цим нашим письмом усім, кого це стосується, як теперішнім, так і майбутнім, які матимуть відомість про це [письмо], що обачний Григорій Солтис, селянин і передміщанин нашого міста Львова, пред'явив нам пергаментний документ, що містить запис про продаж одного лану орної землі цьому ж Григорію певними особами, і просив нас згаданий Григорій Солтис, аби ми цей документ і все в ньому вміщене нашою королівською владою зволили схвалити, ратифікувати та підтвердити. Зміст якого слово в слово йде далі й є таким: В ІМ’Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про справу. Ми, присяжні лавники міста Львова: Ян Валек, Зигмунт Гант, Мартин Золотар [Aurifaber], Станіслав Каміль, Якуб Наберних, Адам Грос, Варфоломій Валентій Ґібель та Миколай Тасимерський, оголошуємо змістом цього [письма] всім і кожному зокрема, кому належить, як теперішнім, так і майбутнім, які матимуть відомість про це [письмо]: що на нашому суді гайоному, який відбувся і правився в середу в октаві Тіла Господнього [30 травня 1554], Року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят четвертого, під головуванням вельможного та славетного пана Миколая Шебестіані, райці та нашого присяжного війта, з'явившись особисто, обачний разом із чесними Станіслав Кмітович, а також Барбара, дружина співгромадянина нашого Мацея Страса, і Катерина, вдова покійного шевця Томаша, дочка покійного Петра Кміта, — сам Станіслав особисто, а пані Барбара та Катерина через обраного собі опікуна Мацея Страса — добровільно визнали й заявили, як і виразно засвідчили, що обачному Григорію Солтису, нашому передміщанину, продали один лан орної землі в Клепарові, між [землею] пана Анджея Шано з одного боку та половиною лану Квалька з іншого боку, разом із чагарниками та луками, що здавна належали й прилягали до цього лану, який простягається з Клепарова від певного місця аж уздовж битого, як і публічного, шляху, що веде зі Львова повз Янеллу Чорного до Яворова. А понад дорогою простягається ще на довжину чотирьох стадій землі, а між цими стадіями розташована лука, яка також здавна належить до згаданого лану; цей лан разом зі згаданими вище приналежностями згаданий Григорій Солтис та його законні спадкоємці триматимуть, матимуть і володітимуть з усяким правом, володінням і власністю, так широко, далеко й навколо, як здавна згаданий лан та його приналежності від інших ланів і лук були виділені й розмежовані; за що заявили, що одержали від нього повну плату, і правомірно [цю землю] йому та його нащадкам зреклося та зробили вільною, тепер і на вічні часи; що сам Григорій повністю сплатив, а суд ухвалив; а для зміцнення цього та більш очевидного свідчення печатку нашого лавничого уряду, якою ми здавна користуємося, до цього [документа] підвішено. Ми відтак, СИҐІЗМУНД АВГУСТ, КОРОЛЬ згаданий, на подібне прохання за силою права, справедливо й ласкаво прихиляючись, письмо, вище включене, і все в ньому вміщене нашою королівською владою схвалюємо, ратифікуємо й підтверджуємо цим нашим письмом, постановляючи, що воно має набути належної й вічної сили та тривалості, оскільки це випливає з права. На віру чого й певнішого свідчення нашу печатку до цього [документа] підвішено. Дано в Кракові на вальному сеймі королівства, шістнадцятого дня місяця грудня, Року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят восьмого, панування ж нашого року двадцять дев'ятого. Присутніми бувши: преподобними у Христі отцями, панами Анджеєм Зебжидовським краківським, Якубом Уханським холмським, Анджеєм Носковським плоцьким, Яном Дзядуським номінованим перемишльським — єпископами. А також вельможними, уродженими та вельмишановними: Яном графом з Тарнова краківським [каштеляном], Миколаєм Радзивіллом, князем на Олиці та Несвіжі тощо, віленським і Великого Князівства Литовського найвищим канцлером, Яном Дзєжговським препозитом гнєзненським, Станіславом графом з Тарнова сандомирським, Мартином зі Зборова познанським, Станіславом Шидловецьким радомським каштеляном, Яном з Остророга сандомирським, Анджеєм з Косьцельця каліським і бидгощським [старостою], Анджеєм з Гурки старостою, Янушем з того ж Косьцельця сєрадзьким і великопольським генеральним, накельським старостою, Бартоломеєм Зебжидовським брест-куявським і старостою добжинським, Яном зі Служева іновроцлавським, Яном зі Спрови подільським, найвищим маршалком нашого Королівства та самбірським і дрогобицьким старостою, Станіславом Лавським мазовецьким, Анджеєм з Гольчева равським і старостою плоцьким — воєводами. Яном Кшиштофом графом з Тарнова войницьким і старостою сандомирським, Миколаєм Чечельбочковським осєцьким, префектом нашого ложа, бурграфом краківським та брест-куявським, рогозинським і лихінським старостою, Якубом Ласоцьким ленчицьким, Яном Лютомирським равським, скарбником нашого двору, бурграфом краківським та ленчицьким, радомським старостою, Валентієм Дембінським сондецьким і старостою хенцинським, Себастьяном з Мельця віслицьким, Яном Тенчинським ропчицьким, Станіславом з Тарнова жарновським і скарбником нашого Королівства та сєрадзьким і перемишльським старостою, Яном Сєраковським лондзьким, референтом нашого двору і пшедецьким старостою, Яном Барчковським перемишльським і старостою дрогобицьким, Миколаєм Лянцкоронським чеховським, Станіславом Гомолінським гостинінським, Станіславом Вольським сохачевським, Миколаєм Ласоцьким кам'янецьким, Яном Гомолінським p痴eńskim[?], Станіславом Дуніном зі Скшинна іновлодзьким, Валентієм Надажинським візненським, Арнольфом Уханським рацьонзьким, Павлом Червінським серпецьким, Франциском Сулковським вишогрудським, Станіславом Лесьньовольським бецьким — каштелянами. Яном Оцєським, канцлером нашого Королівства, краківським, ольштинським, заторським князівств та сондецьким і стобницьким старостою, Станіславом Мишковським з Мірова тикоцинським, нашого столу та мальборкським і ратненським старостою, Філіпом Паднєвським гнєзненським і ленчицьким архідияконом та каноніком краківським, Адамом Конарським препозитом познанським, Альбертом Варшавським кантором краківським, архідияконом познанським і каноніком плоцьким, Миколаєм Вольським препозитом плоцьким і кустошем краківським, Станіславом Карнковським референдарем нашого двору і гнєзненським каноніком, Пйотром Вольським краківським, влоцлавським і познанським каноніком, Анджеєм Стшембським каноніком, Григорієм Крощовським схоластиком влоцлавським і каноніком краківським — секретарями, та багатьма іншими секретарями, знатними та іншими нашими [дворянами], присутніми при вищезазначеному. Дано руками згаданого преподобного у Христі отця, пана Яна Пшерембського, номінованого єпископа холмського та підканцлера нашого Королівства, щиро нам милого. [Підписи під плікою:] Ян Пшерембський, підканцлер Королівства Польського, підписав власноруч. Реляція преподобного у Христі отця, пана Яна Пшерембського, номінованого єпископа холмського та підканцлера Королівства Польського. [Ліворуч унизу пліки дата:] 1558. [Печатка: на шовковому шнурі / нитках воскова коронна печатка в мисці з темного воску, всередині червоний віск з гербом Корони Польської]. [Зворот:] [Угорі кругла архівна печатка]: АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ МІСТА ЛЬВОВА [Рукою XVII/XVIII ст.:] 1558. [Нижче:] № шафи: 7 [Нижче:] № 7 [Праворуч:] Скриня 17 / у зв'язці 11 / 359.

[In] Nomine Domini Amen. [Ad perpetuam rei memoriam.] Nos Sigismundus Augustus Dei gratia Rex Poloniae & Magnus Dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Russiae, Prussiae, Mazoviae, Samogitiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniaeque etc. dominus & haeres. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest universis tam praesentibus quam futuris, praesentium notitiam habituris. Exhibitas esse nobis literas pergamineas per providum Gregorium Soltiss cmethonem & suburbanum civitatis nostrae Leopolien[sis] venditionem agri unius lanei eidem Gregorio per certos personas inscriptam continentes, supplicavitque nobis praefatus Gregorius Soltys, ut easdem literas et omnia in eis contenta authoritate nostra regia approbare, ratificare & confirmare dignaremur. Quarum tenor de verbo ad verbum sequitur & est talis: IN NOMINE DOMINI AMEN. Ad perpetuam rei memoriam. Nos scabini iurati civitatis Leopolien[sis] Joannes Walek, Sigismundus Hant, Martinus Aurifaber, Stanislaus Cammil, Jacobus Nabernych, Adam Gros, Bartholomaeus Valentinus Giebel & Nicolaus Tasymerski. Significamus tenore praesentium quibus expedit universis et singulis praesentibus et futuris praesentium notitiam habituris. Quomodo in iudicio nostro bannito exposito, quod feria quarta infra octavas Corporis Christi [1554-05-30], Anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo quarto extraditum celebratum, cui spectabilis ac famatus dominus Nicolaus Szebestiani consul & advocatus noster iuratus praesidebat, personaliter constituti, providus cum honestis Stanislaus Cmithowicz ac Barbara consors Mathiae Stras concivis nostri & Catherina relicta olim Thomae suturis, filia olim Petri Cmith, ipse Stanislaus per se & d[omi]na Barbara & Catherina per assumptum sibi tutorem Mathiam Strasch libere recognoverunt ac fassi sunt, prout per expressum fassi sunt, quia provido Gregorio Szoltis suburbano nostro vendiderunt unum laneum agri in Cleparow, inter d[omi]ni Andreae Szano ab una & medietatem lanei Kwalk parte ab altera, una cum rubetis ac pratis ad eundem laneum ex antiquo pertinentibus & spectantibus, qui laneus extendit se a Cleparow a certo loco usque per viam stratam sicut publicam ex Leopoli post Janellam Czrnem versus Jaworow tendit. Et supra via adhuc se extendit ad longitudinem quatuor stadiorum terrae, interque stadia continetur pratum, quod pertinet etiam ab antiquo ad dictum laneum, quem laneum una cum dictis cohaerentibus superius expressis dictus Gregorius Scholtis & sui haeredes legittimi tenebunt, habebunt, possidebunt cum omni iure, dominio ac proprietate, ita late, longe et circumferentialiter prout ab antiquo dictum laneum & coherentia ipsius, ab aliis laneis ac pratis est distinctum ac limitatum, pro quo recognoverunt totalem ab eodem percepisse solutionem, quam sibi et suis posteris iuridice resignaverunt, liberosque miserunt, nunc & in perpetua tempora, quod ipse Gregorius solido operuit, quod iudicium recepit, et in huius rei firmitas ac evidentius testimonium sigillum officii nostri scabinalis, quo ex antiquo fungimur, est praesentibus subappensum. Nos itaque SIGISMUNDUS AUGUSTUS REX praefatus supplicationi eiusmodi iure iuste benigne annuentes, literas praeinsertas & omnia in eis contenta authoritate nostra regia approbamus, ratificamus & confirmamus literis hisce nostris decernentes eas vim & robur debitum ac perpetuum, quantum de iure est, obtinere debere. In cuius rei fidem & firmius testimonium sigillum nostrum praesentibus est appensum. Datum Cracoviae in comitiis regni generalibus die sedecima mensis Decembris, Anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo octavo, Regni vero nostri anno vigesimo nono. Praesentibus: Reverendis in Christo patribus dominis Andrea Zebrzidowski Cracoviensi, Jacobo Uchanski Chelmensi, Andrea Noskowski Plocen[si], Joanne Dziaduski Premisliensi nominato, Episcopis. Necnon Magnificis, Generosis & Venerabilibus Joanne Comite in Tarnow Cracovien[si], Castellano Nicolao Radzivil D[uc]e in Olyka ac Nieswiesz etc. Vilnensi ac Magni Ducatus Lithuaniae supremo Cancellario, Joanne Dzierzgowski Gnesnensi Praeposito, Stanislao Comite in Tharnow Sendomiriensi, Martino de Zborow Posnaniensi, Stanislaw Schidlowiecki Radomiensi, Castellano Joanne de Ostrorog Sendomiriensi, Andrea de Kosczyelecz Calissiensi ac Bydgostiensi, Andrea de Gorka Capitaneo, Janussio de eadem Rosczyelecz Syradiensi & Maioris Poloniae Generali, Naklensi Capitaneo, Bartholomaeo Zebrzidowski Brzestensi & Capitaneo Dobrinen[si], Joanne de Sluscow Inowladislaviensi, Joanne de Sprowa Podoliae supremo Regni n[ost]ri Marschalco ac Samboriensi Drohobiczen[si]que Capitaneo, Stanislao Lawski Masoviae, Andrea de Colczeno Ravensi & Capitaneo Plocen[si], Palatinis. Joanne Christophoro Comite in Tarnow Voinicen[si] & Capitaneo Sendomiriensi, Nicolao Cziecbocliowski Osiecen[si], Cubiculari n[ost]ri praefecto, Burgrabio Cracoviensi ac Brestensi, Rogoznensi, Lichiniensiq[ue] Capitaneo, Jacobo Liassoczki Lanciciensi, Joanne Liuthomirski Raven[si], Curiae n[ost]rae Thesaurario, Burgrabio Cracoviensi ac Legecen[si], Radomiensi Capitaneo, Valentino Dembienski Sandecen[si] ac Capitaneo Checinensi, Sebastiano de Mielecz Vislicen[si], Joanne Theensicze Ropczensi, Stanislao de Tarnow Zarncholiensi & Regni n[ost]ri Thesaurario ac Syradiensi & Praemisliensi Capitaneo, Joanne Sierakowski Landen[si], Curiae n[ost]rae Referendario & Przedeczensi Capitaneo, Joanne Barsczkowski Przemisliensi & Capitaneo Drohobicen[si], Nicolao Lanckoronski Czechovien[si], Stanislao Gomolinsski Gostynien[si], Stanislao Wolski Sochaczen[si], Nicolao Lasocki Camenen[si], Joanne Gomolinsski Przicensi[?], Stanislao Dunin de Wrad Inowladen[si], Valentino Nadarzinski Visnensi, Arnolpho Uchanski Raciacen[si], Paulo Czerwaszki Sieprczen[si], Francisco Sukowski Vyszogroden[si], Stanislao Lyeznyowolski Birechanovien[si], Castellanis. Joanne Ocieski Regni n[ost]ri Cancellario, Cracoviensi, Olstynien[si], Zathoriensi, Ducatuum ac Sandecen[si], Stobicensiq[ue] Capitaneo, Stanislao Myszkowski de Mirow Tykoczinensi, Menze n[ost]rae ac Mariemburgen[si], Rathnensiq[ue] Capitaneo, Philippo Padniewski Gnesnen[si] & Lancicien[si], Archidiacono & Canonico Cracoviensi, Adamo Konarski Praeposito Posnanien[si], Alberto Barsoviensi Cantore Cracoviensi, Archidiacono Posnanien[si] & Canonico Plocen[si], Nicolao Wolski Praeposito Plocen[si] & Custode Cracoviensi, Stanislao Karnkowski Curiae n[ost]rae Referendario et Gnesnensi Canonico, Petro Wolski Cracovien[si], Wladislavien[si] et Posnanien[si] Canonico, Andrea Strembski Canonico, Gregorio Krosczowski Scholastico Vladislavien[si] & Canonico Cracovien[si]bus, Secretariis plurimis secretariis, spectabilibus & aliis n[ost]ris circa praemissa existentibus. Datae per manus praefati Reverendi in Christo patris domini Joannis Przerembski nominati Episcopi Chelmensis & Regni nostri Vicecancellarii, synceri nobis dilecti. [Podpisy pod plicą:] Joannes Przerempski R[egni] P[oloniae] Vicecancell[arius] ss[crtipsit] Relatio Reverendi in Christo patris domini Joannis Przerembsky nominati Episcopi Chelmensis et Regni Poloniae Vicecancellarii [Po lewej u dołu pliki data:] 1558. [Pieczęć: na sznurze jedwabnym / niciach woskowa pieczęć koronna w misce z ciemnego wosku, wewnątrz czerwony wosk z herbem Korony Polskiej]. [Verso:] [U góry pieczątka okrągła archiwalna]: ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Ręką XVII/XVIII w.:] 1558. [Poniżej:] No Scr: 7mo [Poniżej:] No 7 [Z prawej:] Arca 17ma / in Fasc. 11mo / 359.