Вирок короля Сигізмунда Августа у спорі між владою Львова та цехом різників

СИГІЗМУНД АВГУСТ, Божою ласкою король Польщі, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський тощо, пан і дідич. Сповіщаємо цією нашою грамотою всім, кого це стосується. Оскільки славетні бурмистр, райці, війт і лавники, а також усе поспільство нашого міста Львова були викликані грамотою нашого третього позову за позовом майстрів братства й цеху різників нашого міста Львова через те, що вони, діючи всупереч грамотам привілеїв як наших, так і найясніших попередників наших, наданих тим-таки різникам, — якими їм надано право, що, крім них, нікому іншому не вільно продавати частинами та виставляти на продаж м'ясо будь-якої худоби, — на шкоду оцим привілеям, силою публічного едикту надали як чужинцям, так і передміщанам право забою та продажу такої худоби, їм на збиток і шкоду, яку в судовому спорі проти них оцінювали в тисячу п'ятсот флоринів грішми і стільки ж шкоди, як про це детальніше зазначено в подальшому змісті позову. На так відкладеному засіданні, коли самі позивачі через обачних Миколая Клопота та Мартина Вільчка, своїх повноважних представників, а відповідачі через славетного Яна Залеського, лавника цього ж міста, законно постали перед нами й очікували на рішення, відповідачі через згаданого свого представника подали нашу грамоту, датовану середою перед святом святого Лаврентія року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесятого, що містить підтвердження угоди та згоди, укладеної між поспільством міста Львова і самими львівськими різниками, і домагалися, щоб це підтвердження угоди щодо виставляння м'яса на продаж було збережене нами в належній силі. На противагу цьому представники позивачів стверджували, що ця грамота нічим не може зарадити відповідачам і не має законної сили, оскільки під однією і тією ж датою описано дію іншого року, стверджуючи, що їхні довірителі ані самі не були присутніми під час тієї угоди, ані жодному представникові не доручали повноважень у цій справі; тому вони просили, щоб цю нашу грамоту ми скасували, а їх самих залишили під захистом приписів привілею божественного отця нашого про вільний торг, запроваджений у місті Львові за зразком краківських різників. Ми ж, розглянувши спори сторін на засіданні наших реляцій за участю наших радників та правників, а також пильно дослідивши й обміркувавши привілеї сторін та згадану нами підтверджену угоду, визнали, що наша грамота, яка підтверджує згадану угоду між львівськими міщанами та різниками цього ж міста щодо вільних торгів на продаж м'яса, була здобута згідно із законом, і тому залишаємо цю грамоту в належній силі, постановляючи, щоб і самі львівські міщани, і різники цього ж міста дотримувалися в усіх умовах та статтях змісту цієї мирової грамоти. Зі збереженням, утім, привілею різників, що забороняє привіз і виставляння на продаж м'яса сторонніми різниками в інші дні, коли не діє вільний торг. Судові витрати скасовуємо взаємно між сторонами силою цього нашого вироку. На свідчення чого нашу печатку привішено до цього документу. Дано в Кракові в найближчу середу після октави Тіла Господнього, року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ятого, а правління нашого тридцятого року. [Канцелярська нотатка ліворуч:] Ян Ореський / ревізор канцелярії [?] [Канцелярська нотатка праворуч:] Реляція ясновельможного Яна з Оцешина, канцлера Королівства Польського, старости краківського, радомського, самбірського, заторського, сондецького та ольштинського. [Зворот:] [Кругла чорнильна печатка:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Архівна нотатка:] Вирок між різниками і Містом 1559 [Архівна нотатка:] Скриня 17 [Сигнатури та записи:] L. 485. / Fas 263 / K. / 19v Ser. g / 59 / 551

SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gratia Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae etc. dominus et haeres. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest vniuersis. Posteaqu[am] vocati essent literis tertiae citationis nostrae famati Proconsul, Consules, Aduocatus et scabini, totaq[ue] Communitas Ciuitatis n[ost]rae Leopoliensis ad instantiam Magistrorum Fraternitatis et Contubernii Laniorum Ciuitatis nostrae Leopoliensis. Ideo quia ipsi contrauenientes literis priuilegiorum, tam nostris quam Serenissimorum Praedecessorum nostrorum eisdem Laniis concessis, quibus eisdem facultas concessa est, quod praeter eosdem carnes pecorum quorumuis frustatim vendere, venumque exponere nemini alteri permissum est, in derogationem priuilegiorum illorum, tam exteris quam suburbanis hominibus per edictum publicum potestatem mactandi vendendique pecora eiusmodi fecissent, in praeiudicium damnumque illorum, quod sibi aduersus eosdem estimarent mille et quingentis florenorum pecuniarum, et totidem damni, vti reliqua Citatione latius continentur. In terminis huiusmodi continuato, ipsis Actoribus per prouidos Nicolaum Klopoth et Martinum Wilczek Plenipotentes suos, Citatis vero per famatum Joannem Zalieski scabinum eiusdem Ciuitatis coram nobis legitime comparentibus, terminumque attentantibus. Citati per memoratum Plenipotentem suum exhibitis literis nostris, de data feria quarta ante festum sancti Laurentii Anni domini Millesimi quingentesimi quinquagesimi, continentes confirmationem transactionis et concordiae inter Communitatem Ciuitatis Leopoliensis et ipsos Lanios Leopolien[ses] initae, quam quidem confirmationem transactionis, de venum exponendis carnibus in debito robore a nobis conseruari expetebat. In contrarium Plenipotentes actorum allegabant literas eas ipsas nihil aduementi adferre posse Citatis, neque eas subsistere de iure posse. Ideo quod sub vna eademque data diuersi anni res gesta descripta sit, asseuerantes principales suos, neque ipsosmet adfuisse transactioni eidem, neque etiam Plenipotenti alicui munus plenipotentiae aliquod ea in causa commisisse, ob idque eas ipsas literas nostras a nobis relaxari, atque iuxta praescriptum priuilegii diui Parentis nostri de libero foro more Laniorum Cracouien[sium] in Ciuitate Leopolien[si] celebrando se a nobis conseruari expetebant. Nos enim Consiliariis et Jurisperitis n[ost]ris controuersiis partium in termino relationum nostrarum examinatis, priuilegiis partium atque transactione commemorata a nobis confirmata diligenter reuisis et perpensis. Comperimus literas confirmationis n[ost]ras commemoratae transactionis inter Cives Leopolien[ses] et Lanios eiusdem Ciuitatis de liberis foris vendendarum Carnium legitime obtentas esse, Ideoque eas ipsas literas in debito robore conseruamus, Decernentes vt tam ipsi Cives Leopolien[ses], quam Lanii eiusdem Ciuitatis secundum praescriptum earundem literarum transactionis in omnibus conditionibus et articulis sese conseruent. Saluo nihilominus priuilegio Laniorum de non inferendis venumque exponendis carnibus per extraneos Lanios diebus aliis, quibus forum liberum non obseruatur. Expensas litis inter partes vtrimque compensamus, hac nostra sentencia mediante. In cuius rei fidem sigillum n[ost]rum praesentibus est appensum. Datum Cracouiae feria quarta post octauam Corporis Christi proxima, Anno domini Millesimo Quingentesimo Quinquagesimo Nono, Regni vero nostri anno trigesimo. [Nota kancelaryjna z lewej:] Joannes Orieski / r[e]p[er]t[or?] can[cellariae?] [Nota kancelaryjna z prawej:] R[elatio] Magnifici Jo[ann]is de Oczieschin Reg[ni] Pol[oniae] Cancellarii Crac[oviensis] Radom[iensis] Samborien[sis] Zathori[ensis] Sandec[ensis] Olstin[ensis]q[ue] Capit[anei] [Verso:] [Pieczęć tuszowa okrągła:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Nota archiwalna:] Edictum inter lanies et Civitatem 1559 [Nota archiwalna:] Arca 17ma [Sygnatury i zapiski:] L. 485. / Fas 263 / K. / 19v Ser. g / 59 / 551