Цифрові джерелаПроєкт оцифрування архівів за допомогою штучного інтелекту

131/1/524 · 131-1-524-001

Привілей короля Сигізмунда II Августа, що визначає та підтверджує мостове мито у Вербіжі для львівської капітули

Сигізмунд II Август, король польський і великий князь литовський Львівська митрополича капітула латинського обряду (Capitulum Ecclesiae metropolitanae Leopoliensis)
Datum Piotrcoviae in Conventu Regni nostri generali feria sexta pridie festi sancti Valentini Martyris die vero duodecima Mensis Februarii Anno Domini millesimo Quingentesimo Sexagesimo tertio Regni vero nostri anno Trigesimo Quarto · Пйотркув (Пйотркув-Трибунальський)

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівській митрополичій капітулі право стягувати мостове та гребельне мито в селі Вербіж, первісно надане Владиславом Ягайлом, а також встановлює детальний тарифікатор зборів, призначених на необхідний ремонт доріг, гребель і мостів.

Опрацювання за допомогою ШІ. Прочитання слід звіряти з оригіналом.

Переклад / сучасний текст

В ім'я Господнє, амінь. На вічну пам'ять про нижченаведене. Ми, Сигізмунд Август, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, серадзької, ленчицької, куявської, руської, прусської, мазовецької, хелмінської, ельблонзької, поморської та жмудської володар і дідич. Повідомляємо змістом цієї грамоти всім і кожному зокрема, як теперішнім, так і прийдешнім, до чийого відома це дійде і кого це стосується. Коли минулими роками від імені високоповажних, нам милих прелатів і каноніків та всієї капітули львівської митрополичої церкви певні наші радники довели до нашого відома, що вони володіють мостовим митом, наданим їм колись найяснішим паном Владиславом, Божою ласкою королем Польщі, нашим вельми любим прадідом, і це надання та привілей на село згаданої високоповажної капітули за назвою Вербіж, автентично виданий цим найяснішим нашим прадідом, було перед нами пред'явлено. Проте якого ґатунку і якого розміру мало б бути це мито та в якому обсязі мало б стягуватися від імені високоповажної капітули у згаданому селі Вербіж або в його маєтностях заради ремонту доріг і мостів — позаяк у тому привілеї цього не було визначено — нас просили, аби ми, зваживши на те, що згадана високоповажна капітула щороку з великим трудом зазнає значних витрат на ремонт мостів і гребель на луках у найскладніших і багнистих місцях, зволили силою роз'яснення цього надання призначити їм чітко визначене мостове мито. Вислухавши це прохання, позаяк воно видалося нам справедливим, прагнучи однак мати безсумнівне свідчення, ми доручили цю справу певним нашим посланцям і комісарам [...], щоб вони, оглянувши на місці на власні очі, ретельно вивчивши всі обставини та зваживши підстави справедливої та законної необхідності встановлення там мостового мита, повідомили нам про стан усієї справи. Ці комісари, належно виконавши наш наказ, доповіли нам у своїх автентично виданих листах і описали всі важкі переправи та багнисті місця, а також їхню довжину, визначену точною мірою, де згадана високоповажна капітула змушена власним коштом будувати, споруджувати і щороку ремонтувати в багатьох місцях мости, греблі та інші укріплення, звані гатями. Додали також, що якщо будь-де в цих околицях такий ремонт має служити для спільної користі візників і зручності переправи всіх подорожніх, а коштує це високоповажній капітулі чимало, не слід вагатися, щоб вони, заохочені нашою щедрістю з більшою охотою нести витрати на ремонти, отримали від нас певне і визначене мостове мито. Тому, йдучи слідами колись найясніших наших прадідів і спонукані схожою, як і личить, турботою про згадане мито, з власного нашого відома і королівської ласки, а також за згодою наших радників, даємо цим же канонікам, тобто високоповажній львівській капітулі, або, якщо вже було дано, підтверджуємо в його чинності мостове, або ж гребельне, мито у згаданому селі Вербіж для стягнення на вічні часи. Встановлюючи його там, чіткими словами призначаємо певний спосіб сплати кожного збору, а саме таким чином: з кожного воза, навантаженого товарами будь-якого ґатунку або сіллю, запряженого чотирма кіньми чи волами — дванадцять денаріїв або сто грудок солі. З воза, так само навантаженого товарами або сіллю, запряженого двома кіньми чи волами — шість денаріїв або п'ятдесят грудок. Від погоничів і торговців більшими тваринами за цілі отари — з кожної штуки по три оболи; від худоби ж дрібнішої, а саме скопів, кіз і всякого дрібного інвентаря — з кожних чотирьох штук по два оболи [...], які це збори мають сплачуватися всіма і кожним окремо купцями, візниками та іншими подорожніми з речами, товарами, тягловими тваринами, худобою і свійськими тваринами через згадані мости, греблі та дорожні укріплення. Це ж мито, в спосіб вище описаний нами встановлене, згадана високоповажна капітула львівської митрополичої церкви матиме повну й усяку владу стягувати на свій ужиток на вічні часи правом привілеїв згаданого найяснішого прадіда та цього нашого. Втім, під тією умовою, що до ремонту згаданих доріг, гребель і мостів вона має бути суворо і навічно зобов'язана, від чого цю високоповажну капітулу не звільняємо. Зі збереженням прав і вольностей шляхти нашого Королівства та інших осіб, які за правом або звичаєм не зобов'язані сплачувати мита. На віру чого та непорушне і явне свідчення наша печатка була власноручно нами привішена. Дано в Пйотркуві на вальному з'їзді Королівства нашого, у п'ятницю, у вігілію свята святого Валентина Мученика, дня ж дванадцятого місяця лютого, Року Божого тисяча п'ятсот шістдесят третього, а панування нашого року тридцять четвертого. У присутності найпреосвященніших і високоповажних у Христі отців, панів: Якуба Уханського гнєзненського, легата народженого і примаса, Павла Тарла львівського, архієпископів митрополичих церков; Філіпа Паднєвського краківського, Миколая Вольського влоцлавського, Анджея Носковського плоцького, Войцеха Старожребського холмського, єпископів кафедральних церков; а також вельможних, уроджених і високоповажних: Мартина зі Зборова каштеляна краківського і шидловецького (?) старости, [...] добжинського; Станіслава Йордана із Заклічина на Мельштині краківського і трембовельського старости; Анджея Косьцелецького познанського; Станіслава з Тарнова сандомирського і серадзького; Кшеслава Кжечоновського ошешовського, графа з Гурки каліського і гнєзненського; Вавжинця з Косьцельця серадзького, Великопольщі генерального, накельського і бидгощського; Яна зі Служева брест-куявського і конінського; Миколая Соколовського з Бесєкєжа іновроцлавського; Миколая із Сеняви руських земель і військ Королівства нашого гетьмана польного та галицького; Яна Страшковського подільських земель і дрогобицького; Яна Фірлея з Домбровиці люблінського і казимирського; Арнольфа Уханського плоцького і вишогрудського; Станіслава Замойського зі Скоківки мазовецького і віцеґерента; Анджея Серпського з Гульчева равського і плоцького; Яна Дзялинського хелмінського і братянського; Ахація Чеми мальборкського і штумського, мальборкських воєвод і старост; Анджея Чарнковського познанського; Станіслава Мацейовського сандомирського, маршалка двору нашого та любомильського, завіхойського; Яна Бонарського каліського; Яна Кшиштофа графа на Тарнові войницького і сандомирського; Збігнєва Станіслава Гербурта з Фульштина [...] старост; Флоріана Зебжидовського люблінського, бургграфа краківського і сондецького; Кшиштофа [...] Анджея Дембінського белзького і грубешівського; Пйотра Оскєрка з Гродзиська черського і равського; Яна Лютомирського равського, підскарбія двору нашого, бургграфа краківського і льондського, радомського; Валентія Дембінського з Пйотрковиць сондецького, підскарбія Королівства нашого, бургграфа краківського і хенцинського, чорштинського; Себастьяна з Мельця [...] Королівства; Яна Томицького рогозинського; Миколая Змиховського завіхойського; Пйотра Бажого з Бложева перемишльського; Анджея Бзицького холмського; Францішка Руссоцького кривінського; Каспера Зебжидовського накельського; Станіслава Вольського бжезінського; Станіслава Сплавського сантоцького; Яна Warszewickiego варшавського; Валентія Надажинського віського і цехановського; Анзельма Гостомського вишогрудського, каштелянів і старост; Яна Костки зі Штембарка, у Штумі старости, гданського, земель прусських підскарбія та пуцького, тчевського; Яна з Оцешина канцлера Королівства нашого, краківського генерального та освенцимського, заторського, снятинського, самбірського, ольштинського старости і землі краківської підкоморія; Пйотра Мишковського декана краківського та гнєзненського, познанського і ленчицького препозита, секретаря більшого Королівської Величності нашої; Станіслава Мишковського з Мірова крайчого Королівства нашого і мальборкського, накельського; Кшиштофа Собка із Сулейова варшавського, лісничого нурського; Анджея графа з Гурки гнєзненського; Станіслава графа з Гурки кольського; Яна Тарла зі Щекажевиць пільзненського; Рафала Лещинського радзейовського; Яна Дульського роспєрського і ошешовського; Станіслава Бажого з Вишні шамотульського; Яна Тенчинського люблінського; Анджея Тенчинського новокорчинського (?), графів із Тенчина; Миколая Мелецького городоцького; Станіслава Конецпольського велюнського, [...] старост; [...] старости; Яна Гербурта з Фульштина перемишльського; Яна Тшецєського львівського; Яна Богуша з Волі люблінського; Станіслава Ваповського сяноцького підкоморіїв; Анджея Тшебицького декана познанського, схоластика і в духовних справах вікарія генерального краківського; Анджея Пшерембського, Діонісія Серпнєвського і Рафала Містковського каноніків краківських; Станіслава Карнковського гнєзненського, віленського каноніка, паженчевського, пйотрковського і Королівства нашого референдаря; Владислава Варшевицького схоластика гнєзненського, канцлера познанського і декана жарновецького; Яна Зелінського з Чарнкова познанського, плоцького каноніка, тшцянецького, камьонацького пробоща; Сцібора Кшиковського, Павла Стемповського та Лукаша Подоського каноніків краківських, секретарів наших. І багатьох інших сановників, секретарів, урядників і придворних наших, вірогідних свідків вищенаведеного, щиро і мило нам вірних і любих. Дано через руки вельможного Яна з Оцешина, канцлера Королівства нашого, краківського генерального та освенцимського, заторського, снятинського, а також самбірського й ольштинського старости та землі краківської підкоморія, щиро і мило нам любого. Ян Оцеський, канцлер Королівства Польського [Канцелярська нота праворуч:] За наказом Яна з Оцешина, канцлера Королівства Польського, старости генерального краківського та снятинського, князівств заторських, самбірського й ольштинського [Галицький службовий напис на плиці:] Цей привілей у Цісарсько-королівському шляхетському суді [Forum Nobilium] до книг у Книзі документів [Libro Instrumentorum], том 5, сторінка 4 вписано та в [книзі] Маєтностей 129, сторінка 105, номер 1, що стосується маєтностей села Горожана з прилеглостями, затитуловано. Діялося у Львові, дня 10 червня 1805 року. Казимир Єльгеллевич, власноруч. [Друга сургучева печатка під папером на плиці поруч із підписом галицького урядовця] [Зворот:] [Напис угорі ліворуч:] внесено дня 16 березня 1804 року До № 6733 внесено 28 липня 1804 № 11647 Вписати та заінстабулювати [Різні канцелярські ноти, регести та сигнатури XVI–XIX ст., зокрема:] 1563 Конфірмаційний привілей із декларацією мостового мита у Вербіжі № 347...

Оригінальний текст — транскрипція

IN Nomine Domini Amen Ad rei que sequitur memoriam sempiternam. Nos SIGISMVNDVS AVGVSTVS dei gratia REX POLONIAE, magnus DVX Lithuaniae necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniae, Samogitiaeque dominus et haeres. Significamus tenore praesentium quorum interest universis et singulis tam praesentibus quam futuris harum notitiam habituris. Cvm superioribus annis nomine Venerabilium gratorum nobis Praelatorum et Canonicorum totiusque capituli Ecclesiae metropolitanae Leopoliensis certi nostri Consiliarii certiores nos fecissent, habere ipsos theloneum pontale ab olim serenissimo domino Vladislao dei gratia Rege Poloniae proavo nostro desyderatissimo sibi concessum, cuius thelonei donationem et privilegium super villam eorumdem Venerabilis Capituli Wierzbisch dictum ab eodem ipso serenissimo proavo nostro authentice emanato, quod coram nobis productum fuit, continetur. Sed quale quantumque illud ipsum theloneum esset atque ipsis Venerabiliter Capitulo nomine in praefata villa Wierzbisch vel ipsius bonis ratione reparationis viarum pontiumque exigi deberet, quia eodem Privilegio expressum non est, supplicatum fuit nobis quandoquidem praefatum Venerabile Capitulum graves impensas magno cum labore quotannis in difficillimis lutosorumque locorum pratis in pontium et aggerum refectionem facerent, in vim declarationis eiusmodi concessionis certum ipsis theloneum pontale assignare dignaremur. Qua supplicatione intellecta cum non iniusta nobis videretur, tamen ut certa mandaretur habere volumus testimonia dato negotio certis nuntiis et commissariis nostris numerariis ipsis ut in re praesenti omnibus rebus oculis subiectis diligenterque inspectis perpensis etiam causis iustae legitimaeque necessitatis ibidem theloneum pontale statuendi nos de re tota ut se haberet redderent certiores. Qvi quidem commissarii mandatum nostrum debite exequuti nobis literis suis authentice emanatis significarunt, descripseruntque omnes transitus difficiles locaque lutosa, longitudines etiam eorum certa mensura comprehensas, in quibus locis praefatum Venerabile Capitulum pontes aggeres straturas alias gaczi non uno in loco propriis suis sumptibus instruere, edificare et quotannis reficere cogantur. Additaque insuper si usquam alibi illis in locis expedire certe pro communi utilitate vectorum et alioqui proficiscentium omnium commoditati transitu viarum fieri reparationem id quemnam hoc magno constet ipsis Venerabili Capitulo non formuquum [=non formidandum?] si liberalitate nostra ad suscipiendas maiore alacritate erga reparationem impensas provocati certum determinatumque theloneum, certum determinavimus pontale a nobis eisdem concederetur. Quamobrem immitentes [=innitentes?] vestigiis olim Serenissimorum proavorum nostrorum praefata similique eorumdem uti decet praedicti thelonei permoti, de certa scientia et gratia nostra Regia necnon consiliariorum nostrorum assensu damus eisdem Canonicis seu Venerabili Capitulo Leopoliensi vel prout datum in suo robore conservamus, theloneum pontale seu aggerale in villa praefata Wierzbisch perpetuis temporibus exigendum. Constituentes ibidem atque expressis verbis assignamus certam solvendi cuiuslibet eius rationem hoc videlicet modo, ut a singulis curribus mercibus cuiuscunque generis vel sale oneratis et a quatuor equis seu bobus tractis duodecim denarii seu centum celpa [=scelpa?] salis. A curru similiter mercibus vel sale oneratis duobus equis seu bobus uniusque sex denarii seu celpa quinquaginta. De a vectoribus et emptoribus maioribus post debus [=sedibus?] totius a singulis eboli tres a pecoribus vero minoribus ut pote mutionibus hoedis quibus parvis singulis ab [...] quattuor oboli duo per omnes et singulos mercatores vectores aliosque item cum rebus mercibus iuventis pecoribus et pecudibus per praedictas pontes aggeres straturas proficiscentes pendantur solvanturque. Quod quidem theloneum modo praemisso per nos constitutum Venerabile Capitulum praefatum Ecclesiae Metropolitanae Leopoliensis pro sua utilitate sua temporibus perpetuis iure privilegiorum suorum Serenissimum proavi qui praesentis nostri horum plenam et omnimodam exigendi habebit potestatem. Sed ea conditione ut ad reparationem praefatarum viarum aggerumque et pontium tantum sitque perpetuis temporibus adstrictum a quo ipsum Venerabile capitulum liberum non facimus. Salvis iuribus et libertatibus nobilitatis Regni nostri aliarumque personarum quae de iure vel consuetudine ad pendenda thelonea non tenentur. In cuius rei fidem firmusque et evidens testimonium sigillum nostrum manus nostrae est appensum. Datum Piotrkoviae in Conventu Regni nostri generali feria sexta pridie festi sancti Valentini Martyris die vero duodecima Mensis Februarii Anno Domini millesimo Sexagesimo tertio Regni vero nostri anno Trigesimo Quarto. Praesentibus Reverendissimis et Venerandis in Christo patribus dominis Jacobo Vchanski Gnesnensi Legato nato et Primate, Paulo Tharło Leopoliensi Metropolitanarum Ecclesiarum Archiepiscopis, Philippo Padniewski Cracoviensi, Nicolao Wolski Vladislaviensi, Andrea Noskowski Plocensi, Alberto Starozrebski Chelmensi cathedralium Ecclesiarum Episcopis necnon Magnificis Generosis et Venerabilibus Martino de Zborow castellano Cracoviensi ac Schellomensi? [=Szydłowiec?] capitaneo, mense Dobrzinensi, Stanislao Jordan de Zakliczyn in Melsztyn Cracoviensi ac Trembovliensi capitaneo, Andrea Goscielieczki Posnaniensi, Stanislao a Tharnow Sandomiriensi ac Syradiensi, Krzeslao Zrzeczonowski [=Krzeczonowski] Ostrzeszchowiensi Ducatu comite a Corcka Calissiensi ac Gnesnensi Laurencio de Kosczieletz Siradiensi Maioris Poloniae generali, Nadclengis et Bydgostiensi, Joanne de Sluzhewo Brestensi et Kominensi, Nicolao Sokolowski de Biessiekieri Inowladislaviensi, Nicolao de Szyeniawa Terrarum Russiae ac Exercituum Regni nostri campestri et Haliciensi, Joanne Straszchowski Terrarum Podoliae ac Drohobicensi, Joanne Firlei de Dambrowicza Lublinensi et Casimiriensi, Arnolpho Vchamski Plocensi ac Wishegradiensi, Stanislao Zamojski de Starzeczeszin Masoviae et Vicesgerenti, Andrea Szieprski de Gulczewo Ravensi ac Plocensi, Joanne a Dzialtyn Culmensi et in Brathian, Achacio Czema Mariemburgensi ac Schtumensi, Marienburgi Palatinis et Capitaneis, Andrea Czarnkowsky Posnaniensi, Stanislao Maczieiowski Sandomiriensi Curiae nostrae Marschalco ac Lubomliensi, Zawichostensi, Joanne Bonarski Calisiensi, Joanne Christophoro comite in Tharnow Woinicensi ac Sandomiriensi, Sbigneo Stanislao Herberth de Fulschtin [...] capitaneis, Floriano Zebrzidowski Lublinensi burgrabio Cracoviensi ac Sandecensi, Christophoro Thischcroweings Andrea Dembinski Belzensi et Hrubieszchowiensi, Petro Oskero de Grodzisko Czernensi ac Ravensi, Joanne Luthomirski Rawensi Curiae nostrae Thesaurario burgrabio Cracoviensi ac Landensi, Radomiensi, Valentino Dembieinski de Piothrkowicze Sandecensi Regni nostri Thesaurario burgrabio Cracoviensi ac Checynensi, Czorsztynensi, Sebastiano de Mielec [...] Regni, Joanne Thonneski Rogoznensi, Nicolao Zmithowmski Zawichostensi, Petro Barzy de Blosew Przemysliensi, Andrea Bzieczki Chelmensi, Francisco Russoczki Krzywensi, Casparo Zebrzidowski Naklensi, Stanislao Wolski Brzezensi, Stanislao Splawski Santocensi, Joanne Warschewiczki Warschoviensi, Valentino Nadarzinski Visnensi ac Cziechanoviensi, Anselmo Gosthomski Wischegradiensi, Castellanis et Capitaneis, Joanne Kostka de Schtamberk in Sztum capitulano Sedinensi terrarum Prussiae Thesaurario ac Lucensi, Dirschanoviensi legato de Oczijessmo Regni nostri cancellario, Cracoviensi generali ac Osswianczimensi Zathoriensi, Sniatynensi ac Schamboriensi, Olschtinensi et Terra Cracoviensis Succamerario Capitaneis, Petro Myschkowski Decano Cracoviensi ac Gnesnensi, Posnaniensi et Lanciciensi praeposito Regiae Maiestatis nostri maiori Secretario, Stanislao Myszkowski de Myrow Incisore Regni nostri ac Mariemburgensi, Nadclengis, Christophoro Sobek de Suleiow Warschoviensi saltuensi Nurensis, Andrea comite de Gorka Gnesnensi, Stanislao comite de Gorka Colensi, Joanne Tharlo de Sczekarzowicze Pilznen[si], Raphaele Liessczinski Radzieiowiensi, Joanne Dulski Rosprensi ac Ostrzeszowiensi, Stanislao Barzi de Wisschmieze Szmathulensi, Joanne Thanczymski Lublinensi, Andrea Thanczymski Nohariensi? de Thanczyn comitibus, Nicolao Mieleczki Grodecensi, Stanislao Konieczpolski Wielunensi, Teschinno capitaneis, Jasien Capitaneus, Joanne Herberth de Fulschtin Przemysliensi, Joanne Tharzeckhowski Leopoliensi, Joanne Bogusch de Wola Lublinensi, Stanislao Wapowski Sanocensi Succamerariis, Andrea Trzetrzewsky Decano Posnaniensi scholastico et in spiritualibus vicario generali Cracoviensi, Andrea Przarempski Dionisio Serzigmiewski et Raphaele Mistkowski Canonicis Cracoviensibus, Stanislao Karnkowski Gnesnensi Vilnensis Canonico Parrecko Piotrkoviensi et Regni nostri Referendario, Vladislao Warschewiczki scholastico Gnesnensi cancellario Posnaniensi et Decano Zarniciensi, Joanne Zielinski de Sornkowo Posnaniensi Plocensi canonico, Trzaschinensi Kamionensi parrocho, Stiborio Krzikowski, Paulo Sthempowski et Luca Podosski Canonicis Cracoviensibus secretariis nostris. Et aliis quamplurimis dignitariis secretariis officialibus et aulicis nostris fidedignis testibus ad praemissa existentibus sincere grate et fidelibus nobis dilectis. Datum per manus Magnifici Ioannis de Oczijessmo Regni nostri Cancellarii, Cracoviensis generalis ac Osswyanczymensis Zathoriensis Sniatynensis tum Schamboriensis Olschtinensisque Capitanei et terrae Cracoviensis Succamerarii sincere nobis grateque dilecti. Ioannes Oczieski R[egni] P[oloniae] Canc[ellarius] [Nota kancelaryjna po prawej:] Ad Mandatum Ioannis de Oczijessmo Regni Polonia Cancellarii Cracoviensis generalis ac Sniatynensis Zathoriensis Ducatuum ac Schamboriensi Olschtinensis Capitanei [Adnotacja urzędowa galicyjska na plice:] Privilegium praesens apud Caes[areo] Reg[ium] Forum Nobilium Tabulas in Libro Instrum[entorum] Tomo 5 pag. 4. Inscript[um] atq[ue] H[a]er[editatis] 129 pag. 105. num. 1. haer[editatis] super pago Horożana cum vicinitate Intitulatum est. Actum Leopoli die 10. Juny 805. Anno. Cas[imirus] Jelgellewicz m[anu] p[ro]p[ria] [Druga pieczęć lakowa pod papierem na plice obok podpisu urzędnika galicyjskiego] [Verso:] [Adnotacja u góry po lewej:] praes: die 16 Martii 1804 Anno Ad Nro 6733 praes. 28. Julij 1804 No 11647 Inscribatur et intabuletur [Różne noty kancelaryjne, regesty i sygnatury z XVI–XIX w., m.in.:] 1563 Privilegium confirmationis cum declaratione thelonei pontalis in Wierzbysz Nro 347...

Обсяг опрацювання: Автоматичне зчитування (15.10.2026), не звірене з оригіналом людиною; нерозбірливі фрагменти позначено [...].

ekstrakcja: 15.10.2026 15:00 · model: gemini-3.8-flash

Повідомити про помилку транскрипції

Наведіть уривок і запропоноване виправлення. Повідомлення стосується цього документа.

Скан оригіналу

131/1/524 · 10 · фото: лицьовий бік, зворот, печатки