131/1/529 · 131-1-529-001
Диплом нунція Джана Франческо Коммендоне про встановлення сану декана у львівській катедрі
Апостольський нунцій Джан Франческо Коммендоне відновлює гідність декана у митрополичій капітулі у Львові, наказуючи обирати декана з-поміж місцевих каноніків. Крім того, він інкорпорує до капітульного столу костел св. Івана за мурами Львова разом з усіма його маєтностями та прибутками, призначаючи їх на утримання цієї гідності.
Опрацювання за допомогою ШІ. Прочитання слід звіряти з оригіналом.
ДЖАН ФРАНЧЕСКО КОММЕНДОНЕ, з Божої та Апостольського Престолу ласки єпископ закінтський і кефалонійський, Наймилостивішого Господаря нашого і того ж Святого Престолу до Найяснішого СИГІЗМУНДА Августа, короля Польщі, великого князя Литовського, Руського, Прусського, Мазовецького, Жмудського і т. д. володаря і дідича, та до всіх його королівств і держав нунцій із владою легата de latere, Чесним Мужам Канонікам і Капітулі Митрополичого Львівського Костелу, нам у Христі возлюбленим, вічне вітання в Господі.
Святого Римського Престолу, в імені якого ми здійснюємо служіння легації, споконвічним був звичай: так само, як він піклується про довірене йому Богом управління всіма християнами, завжди сприяти примноженню величного культу та поширенню віри, [встановленню] церковних гідностей і духовної краси та їх збереженню, покликавши їх до участі у своєму піклуванні. Бо там найсвятіша релігія зможе утвердитися [...], народи вести в побожності та [...] у чесноті, проти яких виступили, а те, про що дбають, разом з рештою християнського вчення і в храмах народові подається, буде проповідуватися, натомість те, що невпорядковане або спотворене, пильністю пастирів буде виправлене і повернуте до здоров’я.
Було вилито перед нами щиру скаргу вашого братерства про те, що в цьому львівському митрополичому костелі, окрім звичайної кількості десяти каноніків, немає жодних гідностей ані прелатур (персонатів), окрасою яких він міг би сяяти і якими міг би керуватися в церковній службі. Обидві вони [колись існували...]. Та що болючіше нас торкається, це те, що ті, хто ними володіє, не перебуваючи нині при костелі, допустили до того, що стерлася про них усяка пам’ять. Оскільки нині львівський декан, перебуваючи далеко від виконання [обов’язків], ані не вважається прелатом вашого стану, ані, крім сталли у вашому хорі та місця в процесіях, не видається, що виконує будь-яке інше служіння в управлінні та церковній службі. До цього ви додали, що і всілякі доходи є настільки мізерними, що їх не вистачає на утримання турботи декана і каноніків відповідно до достоїнства цього костелу та гідності ваших осіб; і цьому скрутному становищу найясніші королі, світлої пам’яті Сигізмунд I та нині щасливо правлячий Сигізмунд Август, визнали за необхідне зарадити задля гідності цього митрополичого костелу, як ви засвідчили [...] документами, просячи, щоб ми ввіреною нам апостольською владою зволили вийти цьому назустріч і в спосіб, який видасться нам найбільш належним, назавжди зарадити вам і вашому костелу.
Ми отож, зваживши на вищесказане, визнаючи справедливим, щоб гідності в костелах, особливо митрополичих, були [...] помножувані задля церковної дисципліни і допомоги пастирям в управлінні Церквою, а також задля окраси всього костелу, його порядку та устрою [...], особливо з огляду на нинішні часи, коли постало багато безбожних єресей, які жалюгідно непокоять костели цього найквітучішого Королівства, [визнавши], що вельми корисним було б постановити, щоб під захистом костелів релігія зберігалася, а костелам ввірялися ті, хто пильно беріг би народ від люті єретиків; зворушені проханнями вашими, а також превелебного у Христі отця, володаря нашого архієпископа вашого, ввіреною нам апостольською владою деканську гідність на віки у костелі митрополичому львівському встановлюємо і започатковуємо. [...] підтверджуємо, скеровуємо і повертаємо до її справжнього уряду, постановляючи і наказуючи, щоб після кончини Яна Крупського, який нині видає себе за львівського декана, або в майбутньому завжди, коли вищезгаданий деканат стане вакантним, один із вашої колегії тими, кому це належить, призначався й інсталювався деканом — той, хто віком, звичаями, побожністю і освіченістю буде гідний, щоб йому надавали перевагу перед іншими.
Напоумлюючи тих, кому доведеться обійняти цю гідність, аби в служінні костелу, нарадах над справами, що належать капітулі, в обороні католицької віри та церковних прав, у непорушному їх збереженні та в інших обов’язках, що до них належать, виявляли таку побожність, дбайливість і розсудливість, щоб стати прикладом для інших своїх співбратів, чималою допомогою для пастирів, а для релігії та Церкви — захистом і окрасою. Іншим же особам [...] які до уряду деканів згідно з канонічними постановами і похвальними звичаями інших костелів личать і мають належати.
Але щоби колегія [капітули] і деканська гідність [...], примножена чи в належному ступені впорядкована, могла гідно утримуватися, слідуючи за авторитетом і звичаєм Святої Римської Церкви, а також за тим, що згаданий Найясніший Король Польщі та королі, до яких — як стверджується — належить право патронату над зазначеним деканатом, визнали якнайкращим, дотримуючись декрету Святого Вселенського Тридентського Собору, костел св. Івана у Львові за мурами львівської дієцезії разом з усіма і окремими його прибутками, користями, маєтностями та всілякими правами — незалежно від того, чи зазначений костел св. Івана охоплює львівський деканат, чи є з ним з’єднаний, чи призупинений, чи [...] — до капітульного столу та його маєтностей спільно приєднуємо й інкорпоруємо на віки, щоб непорушні маєтності цього столу могли брати і посідати, наказуючи [водночас], що після кончини зазначеного Яна Крупського або будь-кого іншого, хто б ним нині володів, або якщо будь-яким іншим чином цьому костелу [...] трапиться стати вакантним, ця ж Капітула [...] могла перейняти фактичне і дійсне володіння цим же костелом св. Івана та маєтностями такого роду, і ними користатися, їх посідати, зберігати, ними правити та адмініструвати за вічним правом на вічні часи. Визнаючи відтепер нечинним і марним, якщо в цих справах будь-ким, через будь-яку владу, свідомо чи з незнання будь-що протилежне було б вчинено, незважаючи на [...], будь-якими зверхниками, чи то через зречення згаданого Яна Крупського, чи інакше зазначений костел [припав би], чи то через презентацію, номінацію, обрання, інституцію чи набуття [права] будь-ким, навіть при Апостольському Престолі чи в його легатів, хоч би яким чином вони цю справу порушували.
Тому постановляємо й оголошуємо, що [це рішення] прийнято. При цьому [...] хочемо ми і ваша Капітула, щоб ви залишалися в повному володінні та отриманні ваших рент і доходів, які з цього митрополичого костелу спільно берете і за правом титулу та супутніх денних виплат [...], і аж ніяк не хочемо відступати від похвального рішення, але хочемо, щоб сам декан, як вище нами постановлено, увійшов до того ж вашого стану, як личить з огляду на його гідність; так само і ми [...] гривень для декана, щоб він міг належніше зберігати свій ступінь [...], понад частку, яку він має отримувати разом з іншими каноніками, з дібр цього ж капітульного столу щороку застерігаємо, призначаємо і наказуємо виплачувати.
Якби ж зазначений Ян Крупський, іменований львівським деканом, забажав володіння і власність зазначеного костелу св. Івана та всіх його маєтностей і всіх інших, належних йому з огляду на зазначений костел св. Івана або згаданий деканат, скласти і передати в побожні руки наші та вашого капітульного столу, хочемо і наказуємо, щоб він був нами прийнятий за декана вашої колегії з усіма вище висловленими повноваженнями, владою та гідністю. Докладіть старанності, щоб цю нашу конституцію в приписаний спосіб, з належним розумом і у відповідний час піддати належному виконанню. Незважаючи на апостольські конституції та розпорядження та будь-які інші всупереч їм.
На віру і свідчення всього цього ми наказали видати і скласти цей [лист], скріплений підписом нашої руки і підвішенням нашої печатки. Дано у Львові, дня шістнадцятого місяця листопада, Року Божого тисяча п’ятсот шістдесят четвертого, у п’ятий же рік понтифікату Наймилостивішого Господаря нашого, папи Пія IV.
Джан Франческо, єпископ закінтський, апостольський нунцій
[На плисі:] pie protensae sunt.
[Напис на нижньому аркуші / плисі:]
У п'ятницю після найближчої неділі Laetare Великого посту, тобто дня тридцять першого місяця березня Року Божого 1575.
Ця апробація інкорпорації львівського деканату, що належить чесній львівській капітулі, була до львівських гродських актів через [...] подана, прийнята і внесена (інгросована).
[Печатка:] [Воскова печатка Джана Франческо Коммендоне у восковій мисці на червоному шовковому шнурі з гербом під мітрою/капелюхом і леґендою:] IO[ANNES] FR[ANCISCVS] COMMENDON[VS] EP[ISCOPVS] ZACYNTHIEN[SIS] ET CEPHALON[IENSIS] NVNTIVS APOSTOLIC[VS]
[Verso:]
[Канцелярська / архівна нотатка XVI ст.:] [...] 1564 [...]
[Нотатка XVIII ст.:] O. C. Loc. 29. Vol. 3.
[Сигнатура на наліпці:] L.E. / 4
[Сигнатура олівцем:] 257/91 (?)
IOANNES FRANCISCVS COMMENDON[VS] D[ei] et apostolicae sedis gra[tia] Ep[iscop]us Zacynthien[sis] et Cephalonien[sis], Sanctissimi Domini n[ost]ri et eiusdem sanctae Sedis ad Seren[issi]m[u]m SIGISMVNDVM Augustum Regem Poloniae, Magnum ducem Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, &c. Dominum & haeredem, & ad o[mn]ia sua Regna et dominia Nuntius cum potestate Legati de latere, Venerabilibus viris Canonicis & Capitulo Metropolitanae Leopolien[sis] Ecclesiae nobis in Chr[ist]o dilectis Salutem in Domino Sempiternam. Sancta Romana Sedis pro qua legationis munere fungimur perpetua Consuetudine fuit ut quemadmodum Christianorum omnium regimini a Deo sibi commisso consulere, ita praecluis cultus augmento et fidei propagationi illarum dignitates et ornamento spirituali atq[ue] ad earundem conservationem, quem in partem suae sollicitudinis vocauit semper concurrere. Ibi enim Sacrosancta religio constitutio poterit [...] populos pietatis regere ac [...] in virtute in quas ruerunt, atque actum curantur caeteris Christiana doctrina et collationis Templis plebi impertita proponentur, quae vero mordinata sunt aut depravata Pastorum vigilantia corriguntur et Sanitati restituuntur. Sinc[erae] fraternitatis v[est]rae nobis est fusa conquestio in hac Leopolien[si] Metropolitana Ecclesia praeter simplicem decem Canonicorum numerum, nullas esse dignitates aut personatus, quorum ornamento insigniri et in Ecclesia Servitio dirigi possit. Vtrumq[ue] habetium curvisse. Sed quod noster est afflictius premit, sex quod ii, qui eas obtinentue, nunc in Ecclesia residentes, ut omnis illam memoria abolesceret comiserunt. Quum nunc Leopolien[sis] Decanus a peragendis non deggens, nec vestri ordinis praelatus existimatur, nec praeter stalla vestro Choro et locum in processionibus aliquo alio in Ecclesia administratione et Servitio officio fungi videtur. Adhaec nec tres omnes provenientis adio lemes esse addeditis, ut sustinendo decani canonicorum curam pro Ecclesiae huius dignitate et personarum vestrarum qualitate non sufficiant, quibus incommodis Serenissimus Reges felicis recordationis Sigismundus primus et qui nunc feliciter regnat Sigismundus Augustus pro huius Ecclesiae Metropolitanae dignitati consulendum esse censuisse [...] monumentis ostendistis, petentes ut Apostolica nobis commissa authoritate congruere et eo qui nobis opervimior videretur modo a perpetuo vobis et virae Ecclesiae consulere dignaremur. Nos itaq[ue] praeter praemissa attendentes dignitates in Ecclesiis praesertim Metropolitanis [...] augere congruere, ad disciplinam Ecclesiasticam et pastorum in regenda Ecclesia subsidium, et totius Ecclesiae sui ordinis necnon et forma [...] decorum esse, casu praesertim temporum ratione, in quibus impiae haereses plurimae exortae sunt, et huius florentissim[i] Regni Ecclesias misere turbant, maxime utile sanxisset, ut plures Ecclesiarum praesidio religionis conferuentur, Ecclesias fieriq[ue] traditio, qui ab haereticorum rabie populum retecte invigilent, neclum viris. Sed etiam R[everen]dum in Christo patrem Dominum nostrum Archiep[iscop]um vestri nobis et peticionibus moti Authoritate Apostolica nobis commissa Decanatus dignitatem perpetuo in Metropolitana Ecclesia Leopolien[si] instituimus et ordinamus. Sed signa institutionis erat confirmamus, et ad verium Suum officium dirigimus et revocamus, constituentes et mandantes ut post obitum Ioannis Krupski, qui nunc se pro Leopolien[si] Decano gerit vel in futurum Semper quotiescunq[ue] Decanatus praedictus vacare contigerit, vnus ex vestro Collegio per eos ad quos spectat in Decam nominetur et instituatur qui aetate moribus pietate et eruditione dignus sit, ut caeteris praeferatur. Monentes eos quos eam dignitatem assu[mere?] contigerit, ut in Ecclesia Servitio rem ad Capitulum pertinentium deliberatione, fidei Catholicae et defensione Ecclesiastica minime, certa Conservatione, et reliquis ad [eos?] spectantibus eam adhibeat pietatem, solicitudinem atq[ue] prudentiam, ut reliquis Confratribus suis exemplo pastoribus non mediocri auxilio, religioni vero et Ecclesiae praesidio atq[ue] ornamento existant. Caeteris personis pro fuisse, qua decanorum officio iuxta Canonicas Sanctiones et laudabiles aliarum Ecclesiarum consuetudines convenire et incumbere dignoscuntur. Verum ut Collegium decanatus [...] vel auctum vel ordinatum decenter gradu, sua subsidere possit authoritate Sanctae Romanae Ecclesiae consuetudine secuti, necno[n] quaeq[ue] praefatus Serenissimus Rex Poloniae Reges ad quos in Saepedicto Decanatu ius patronatus pertinere praetenditur quo magis noverunt decreto Sacrosanctae Oecumenicae Tridentinae Synodi inhaerentes, Ecclesiam Sancti Ioannis in Lemberg extra muros Leopolien[ses] Dioecesis omniaq[ue] et singulos eius redditus proventus bona et iura quaecunq[ue] siue dicta Ecclesia Sancti Joannis Decanatum Leopolien[sem] amplexa aut unita, seu suspensa sit, sive [...] mensae Capitularis et eius bonis unnimis amectimus et incorporamus in perpetuum ut integras et bona eiusdem mensae perimere et habere possint, mandantes [ita?] quod post obitum praedicti Joannis Krupski vel alterius cuiuscunq[ue] qui nunc illa[m] obtineret, Sed quovis alio modo eandem Ecclesiam [...] vacare contingat iisdem Capitulo [...] actualem et realem eadem Ecclesia Sancti Joannis et bonorum huiusmodi possessionem ingredi, atq[ue] ex eis unum frui habere et retinere possit eaq[ue] regere et administrare posse iure perpetuis futuris temporibus, Decernentes ex nunc irritum et inane si secus super his a quoq[ue] quavis authoritate scienter vel ignoranter contigerit attentari, non obstantibus [...] qua per quoscuq[ue] superiores siue per resignationem praedicti Joannis Krupski vel alias dictam Ecclesiam [obvenire?] contigerit, seu per praesentat[i]onem nominationem electionem et institutionem aut impetrationem cuiuscunq[ue], etiam apud sanctam sedem apostolicam seu eius legatos, quanquamque causantis et dirimillantibus. Suscepti itaq[ue] esse decrevimus et declaramus. Quo [...] volumus nos et vestrum Capitulum integrali possessioni et extractioni vestris redditibus et proventibus quas ex Metropolitana ista Ecclesia percipitis in commune et iure nominis et comitem dierum commeatu[...] [...] habere absq[ue] laudabili instituto nequaquam recedere volumus, sed ipsum quasi Decanum ut praemittitur a nobis ordinatum eandem vestram conductionem inter subire volumus prout habitu dignitatis sua ex qua decet ratione, ita etia[m] nos decani marcis ut congruentius gradum suum tueri possit [...] ultra sortem quam cum reliquis Canonicis percepturus est, de bonis eiusdem mensae Capitularis singulis annis reservamus, assignamus et persolui mandamus. Quod si praedictus Joannes Krupski Decanus Leopoliensis nuncupatus praedicta Ecclesia Sancti Joannis et bonorum eius omnium et aliorum quorumcunq[ue] vel ratione dictae Ecclesiae Sancti Joannis, seu dicti Decanatus sibi competentium possessionem et dominium ad pias nobis et virae mensae Capitularis cedere et assignare voluerit, Nos eundem pro vri Collegii Decano cum omni supra expressa facultate, potestate et dignitate per nos recipi volumus et mandamus. Sit nimis hanc nostram constitutionem praesis modo ratione et tempore executioni debitae demandare curabitis. Non obstantibus Constitutionibus et ordinationibus Apostolicis caeterisq[ue] contrariis quibuscunq[ue]. In quorum omnium fidem et testimonium praesentes dari fieri iussimus, manus n[ost]rae Subscriptione et Sigilli nostri appensione munitas. Dat[um] Leopoli Die Sedecima Mensis Nouembris, Anno Domini Millesimo, Quingentesimo Sexagesimo Quarto, Pontificatus vero Sanctissimi Domini Nostri Pii Papae Quarti Anno Quinto.
Io[annes] Franc[is]cus Ep[iscop]us Zacynthien[sis] Nuntius Ap[ostoli]cus
[Platus:] pie protensae sunt.
[Inskrypcja na dolnej karcie / plice:]
Feria Sexta post Dominicam Laetare Quadragesimalem proxima videlicet Die Trigesima Prima Mensis Martij A[nn]o Domini 1575to.
Praesens Approbatio Incorporationis Decanatus Leopoliensis Venerabili Capitulo Leopoliensi pertinens ad Acta Castrensia Leopolien[sia] per [...] porrecta, suscepta et Ingrossata est.
[Pieczęć:] [Woskowa pieczęć Gian Francesca Commendone w misce woskowej na czerwonym sznurze jedwabnym z herbem pod mitrą/kapeluszem i legendą:] IO[ANNES] FR[ANCISCVS] COMMENDON[VS] EP[ISCOPVS] ZACYNTHIEN[SIS] ET CEPHALON[IENSIS] NVNTIVS APOSTOLIC[VS]
[Verso:]
[Nota kancelaryjna / archiwalna z XVI w.:] [...] 1564 [...]
[Nota z XVIII w.:] O. C. Loc. 29. Vol. 3.
[Sygnatura na nalepce:] L.E. / 4
[Sygnatura ołówkiem:] 257/91 (?)
Повідомити про помилку транскрипції
Наведіть уривок і запропоноване виправлення. Повідомлення стосується цього документа.








