Переклад / сучасний текст
В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. Оскільки те, що має бути тривалим, зазвичай завдяки благодіянню письма виривається із забуття і передається нащадкам. Тому ми, СИГІЗМУНД АВГУСТ, Божою милістю король Польщі, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жемайтійський тощо пан і дідич, доводимо до відома і свідчимо цим нашим письмом усім, кого це стосується:
Коли за згодою всіх станів нашого Королівства, за попередньою нашою волею, дійшло до того й ухвалено було, щоб люди будь-якого стану, мешканці нашого Королівства, усі права та привілеї на володіння маєтностями нашого столу після смерті, чи радше після статуту короля Олександра, нашого стрия […], ухваленого щодо дарувань столових маєтностей, які б вони посідали, а також ті, що видавалися б суперечними загальному праву та вольностям Королівства, на вальному сеймі Королівства у Варшаві, в Році Божому 1563 відбутому, перед нами та радниками нашого Королівства в Сенаті, у присутності земських послів, пред'явили. У такий-бо спосіб ми вважали, що можна легко дійти до екзекуції статутів.
Було подано нам також грамоту колись пана Сигізмунда Першого, короля, найлюбішого нашого родителі, через послів, виряджених на згаданий сейм Королівства від імені бурмистра, райців та всієї громади міста Львова, у якій містилася інкорпорація сіл Зубра та Сихів до того ж міста Львова, а також переведення цих сіл із земського права на міське магдебурзьке право. І хоча деякі наші радники, яким ми доручили розгляд таких привілеїв, визнали інкорпорацію цих сіл до міста Львова, здійснену колись Найяснішим нашим родителем, нечинною та безсилою, оскільки вона видавалася на шкоду Речі Посполитій, то все ж — хоч ми й вагалися [?] затвердити вирок наших радників, — ми, спонукані численними та слушними міркуваннями, після скасування попередньої інкорпорації з тієї причини, що сама інкорпорація згаданих сіл, здійснена до статуту святої пам'яті нашого родителя, короля Сигізмунда, в Році Божому 1538, не могла встояти, відтак силою та авторитетом цього ж сейму, за згодою наших радників і сенаторів земель Королівства, визнали й ухвалили, що нині знову після згаданого статуту вільно це і згідно з правом можна дозволити, а здійснення цього відклали на майбутній сейм Королівства, який першим після варшавського мав бути в Королівстві відбутий [?].
Оскільки ж теперішній пйотрковський сейм є першим, що відбувається після варшавського, зважаючи на численні прислуги та заслуги славетних бурмистра й райців нашого міста Львова, якими вони з належною вірністю та покірністю в часи миру й воєн ревно прихиляли до себе нас і наших попередників та Річ Посполиту нашого Королівства, а ще більше намагаються з дня на день прихиляти, і зваживши, що названі бурмистр і райці цього ж міста Львова зазнали великих збитків у своїх маєтках, як приватно, так і публічно, та несуть численні міські тягарі задля фортифікації, оборони та збереження названого міста. Бажаючи прийти їм на допомогу в несенні таких великих тягарів нашою королівською ласкою та зробити їх здатнішими й ревнішими до майбутніх служб для нас і Речі Посполитої.
Силою теперішнього пйотрковського сейму та тією владою, яку ми собі на цей сейм зберегли, згадані села, звані Зубра та Сихів, розташовані у Львівському повіті, що за земським правом при першій своїй локації були засновані, у користуванні та володінні якими протягом багатьох років перебувають бурмистр і райці міста Львова, і які із земського права на міське магдебурзьке право були переведені, тепер знову переводимо й транспонуємо, та їх до цього ж міського магдебурзького права і юрисдикції названих бурмистра й райців міста Львова, теперішніх і на відповідний час урядуючих, навічно приєднуємо, приписуємо й інкорпоруємо.
Вилучаючи та звільняючи згаданих бурмистра й райців та мешканців цих сіл Зубра і Сихів з-під усякої юрисдикції та зверхності всіх разом і кожного зокрема воєвод, каштелянів, старост, суддів і підсудків та будь-яких інших урядників земських і гродських, а також їхніх судових слуг, і від позовів та судів земських і гродських, так щоб відтепер не перед ними, а лише перед самими львівськими бурмистром і райцями, теперішніми і на відповідний час урядуючими, у будь-яких справах, як великих, так і малих, а також злочинах, хоч би якими тяжкими й жахливими вони були, зобов'язані були відповідати.
Крім того, згаданих львівських бурмистра й райців, теперішніх і на відповідний час урядуючих, вилучаємо та робимо вільними й звільненими силою цього письма щодо згаданих сіл Зубра і Сихів від будь-якої військової виправи, генеральної та партикулярної, від публічних податків, на нашу потребу та потребу Речі Посполитої встановлених і тих, що мають бути встановлені, та від будь-якої іншої служби й земських тягарів, до відбування яких інші власники земських маєтностей за правом і звичаєм нашого Королівства з огляду на такі маєтності зобов'язані.
Так що відтепер ці самі села, або ж маєтності, Зубра та Сихів не за земські, а за суто міські мають вважатися, і такою вольністю та імунітетом нехай володіють, тішаться і користуються, якими інші маєтності названого нашого міста Львова володіють і тішаться. І з них жодна військова виправа не має відбуватися, а лише [міський] побір, звичайно званий шосом, щоразу, коли випаде його встановити на потребу Речі Посполитої, разом із цим же містом Львовом має сплачуватися, на вічні часи повік. На свідчення чого нашу печатку до цього документу було підвішено.
Діялося і дано на вальному сеймі Королівства в Пйотркові, дня третього місяця березня Року Божого тисяча п'ятсот шістдесят п'ятого, а правління нашого року тридцять шостого.
У присутності найпреосвященнішого, преосвященних, вельможних і уроджених: Якуба Уханського архієпископа гнєзненського, легата уродженого і Примаса нашого Королівства, Філіпа Падневського краківського, Миколая Вольського куявського і поморського, Адама Конарського познанського, Альберта Старощельського холмського, Діонісія Сецигньовського кам'янецького — єпископів; Спитка Йордана із Заклічина краківського і перемишльського старости, Станіслава з Тарнова сандомирського і сандомирського старости, Миколая Соколовського із Вжонци ленчицького, Яна зі Служева брестського і конінського старости, Яна із Кротошина іновроцлавського, Яна із Домбровиці люблінського і нашого Королівства маршалка та рогатинського, казимирського, Арнольда Уханського плоцького, Анджея Серпського із Голешина равського і плоцького — воєвод і старост; Пйотра Зборовського познанського, Бальтазара Станіслава Мишковського сандомирського і краківського — старост; Єжи Конарського каліського, Яна Томіцького гнєзненського, Яна Лютомирського серадзького і радомського, ленчицького, Флоріана Зебжидовського люблінського і сондецького, Тибурція Миколая Язловецького кам'янецького, новогрудського, Станіслава Вольського равського і нашого двору маршалка, кшепицького, Станіслава Собека із Сулеюва сондецького і нашого Королівства підскарбія, Яна Сераковського льондського, нашого двору референдаря і предецького, Яна Тенчинського [?] малогоського і пільзненського, Станіслава Сплавського кшивінського, Павела Щавінського сохачевського — каштелянів і старост; Валентія Дембінського канцлера Королівства Польського і старости любомльського, Пйотра Мишковського того ж нашого Королівства підканцлера і декана краківського, препозита гнєзненського, плоцького, ленчицького, варшавського, Станіслава Карнковського нашого двору референдаря, кантора гнєзненського і схоластика ленчицького, Сцібора Криковського каноніка краківського — секретарів наших, та багатьох інших секретарів і придворних наших при вищесказаному свідків.
[Праворуч унизу:]
За доповіддю вельможного Валентія Дембінського з Демб'ян, канцлера Королівства Польського і старости любомльського.
[Ліворуч унизу канцелярські підписи:]
Станіслав Дембінський
[Печатка:]
[Велика коронна печатка Сигізмунда Августа з червоного воску в мисці з натурального воску, підвішена на шовковому багатобарвному шнурі]
[Зворот:]
Привілей нової інкорпорації маєтностей Зубра та Сихів місту Львову. 1565.
Привілей нової інкорпорації сіл Зубра та Сихів. З Року Божого 1565.
Сигізмунд Август 1565. 3 березня. № 501.
[та інші давні сигнатури й канцелярські знаки: Kk 48, 501, орлик — архівний штамп].
Оригінальний текст — транскрипція
IN NOMINE DOMINI AMEN. Quia diuturna esse debent, literarum beneficio ab oblivione vindicata posteritati commendari solent. Proinde nos SIGISMUNDUS AUGUSTUS Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiaeque etc. Dominus et haeres. Notum testatumque esse volumus praesentibus literis nostris universis ad quos pertinet. Cum omnium Regni nostri ordinum consensu, praemissa nostra voluntate, eo ventum et adductum esset, ut omnis conditionis homines Regni nostri incolae, iura et privilegia quaecunque ad possidenda bona mensae nostrae post mortem vel potius statutum Alexandri Regis patrui nostri desideratis[?] de donationibus bonorum mensae nostrae condito, haberent: Tum et ea quae in ei[s] communi et libertatibus regni contraria esse viderentur, in Conventione regni generali Varsaviae in Anno Domini Millesimo Quingentesimo Sexagesimo Tertio celebrata, coram nobis et Consiliariis regni nostri in Senatu, praesentibus ibidem Nuntiis Terrarum, exhiberent. Eo enim modo ad executionem Statutorum facile perveniri posse arbitrabamur. Oblata etiam fuerint coram nobis Sigismundi olim domini Sigismundi Primi Regis parentis nostri optatissimi literae, per Nuntios nomine Praeconsulis, Consulum totiusque Communitatis Civitatis Leopoliensis ad praedicta Comitia Regni missos, quibus Incorporatio villarum Zubrza et Siechow ipsi civitati Leopoliensi facta, tum et translatio earundem Villarum, de iure Terrestri in ius Civile Magdeburgense continebatur. Et quamvis per certos Consiliarios nostros, quibus examinatio eiusmodi privilegiorum a nobis demandata fuerat, Incorporatio earum villarum Civitati Leopoliensi per Serenissimum quondam parentem nostrum facta, nulla et irrita esse pronuntiata, quod detrimento esse Reipublicae videretur, veruntamen sententiam Consiliariorum nostrorum comprobasse[?] dubitemus, tamen nos multis et legitimis rationibus adducti, priore Incorporatione cassata, ex eo quia ipsa Incorporatio praedictarum Villarum ante statutum divae memoriae parentis nostri Sigismundi Regis Anno Domini Millesimo Quingentesimo Trigesimo Octavo facta subsistere non potuit, ideo vigore et autoritate ipsorum Comitiorum, de consensu Consiliariorum nostrorum et Senatores Terrarum Regni admovimus et decrevimus, nunc denuo post statutum praedictum, licere et de iure concedi posse, idque faciendum ad futura Regni Comitia, quae prima post Varsaviensia in Regno celebrerentur[?], distuleramus. Proinde cum Comitia Petricoviensia moderna post Varsaviensia prima celebrentur, Habentes in conspectu plurima obsequia et benemerita Famatorum Praeconsulis et Consulum Civitatis nostrae Leopoliensis, quibus se nobis et nostris praedecessoribus, ac Reipublicae Regni nostri, tempore pacis et bellorum, debita fide et subiectione officiose commendatos reddiderunt, et magis etiamnum in dies reddere student, considerantesque dictos Praeconsulem et Consules eiusdem civitatis Leopoliensis, magnam suarum facultatum, tam privatim quam publice, iacturam fecisse, eosque multa onera civilia, propter dicta Civitatis munitionem, defensionem ac conservationem sustinere. Volentes illis, in ferendis tantis oneribus gratia nostra regia succurrere, ac eos ad nostra et reipublicae futura servitia aptiores promptioresque reddere. Vigore moderni Conventus Petricoviensis, atque ea facultate, quam nobis ad hunc Conventum reservaveramus, villas praedictas Zubrza et Siechow appellatas, in districtu Leopoliense consistentes, in iureque terrestri in prima sui locatione fundatas, in quarum usu et possessione a plurimis annis Praeconsul et Consules civitatis Leopoliensis existunt, quaeque ex Iure Terrestri in ius Civile Magdeburgense translatae sunt. Nunc denuo transferimus et transponimus, easdemque ipsi iuri civili Magdeburgensi et iurisdictioni dictorum Praeconsulis et Consulum Civitatis Leopoliensis modernorum et pro tempore existentium, perpetuo annectimus, ascribimus et incorporamus. Eximentes et liberantes praedictos Praeconsulem ac Consules, atque incolas earundem Villarum Zubrza et Siechow ab omni iurisdictione et superioritate omnium et singulorum Regni nostri Palatinorum, Castellanorum, Capitaneorum, Iudicum et Subiudicum ac aliorum quorumvis Officialium Terrestrium et Castrensium Ministerialium eorundem, et a citationibus ac Iudiciis Terrestribus et Castrensibus, ut deinceps non coram illis, sed coram ipso Praeconsule, Consulibus Leopoliensibus modernis et pro tempore existentibus, pro quibuscunque, ut causis sive magnis seu parvis, ita excessibus quantumcunque gravibus et enormibus, respondere teneantur. Insuper, praedictos Praeconsulem et Consules Leopolienses modernos et pro tempore existentes, eximimus et liberos atque absolutos facimus, harum serie literarum, ratione praedictarum Villarum Zubrza et Siechow, ab omni expeditione bellica generali et particulari, a contributionibus publicis, pro nostra et Reipublicae necessitate institutis et instituendis, et ab omni alia servitute et oneribus Terrestribus, ad quae alii bonorum Terrestrium possessores, de Iure et Consuetudine Regni nostri, ratione huiusmodi bonorum, obeunda sunt astricti. Ita, quod deinceps eadem villa, seu bona Zubrza et Siechow, non Terrestria, sed mere civilia esse censeantur, ac ea libertate et immunitate potiantur, gaudeant et fruantur, qua alia bona praenominata civitatis nostrae Leopoliensis potiuntur et gaudent. Ex illisve nullum amplius bellum feriatur, sed duntaxat exactio caulis vulgo Schos mincupata, quotiescunque illam pro necessitate Reipublicae institui contigerit, simul cum eadem Civitate Leopoliensi pendatur, perpetuis temporibus in aevum. In cuius rei fidem, sigillum nostrum praesentibus est appensum. Actum et Datum in Conventu Regni generali Petricoviensi, die tertia mensis Martii Anno Domini Millesimo Quingentesimo Sexagesimo Quinto, Regni vero nostri Trigesimo sexto. Praesentibus: Reverendissimo, Reverendis, Magnificis et Generosis: Iacobo Uchański Archiepiscopo Gnesnensi Legato Nato et Regni nostri Primate, Philippo Padniewski Cracoviensi, Nicolao Wolski Cuiaviensi ac Pomeraniae, Adamo Konarski Posnaniensi, Alberto Starosczelski Chelmensi, Dionysio Seczygniowsky Camenecensi Episcopis; Szithkone Iordan de Zakliczin Cracoviensi, ac Premisliensi Capitaneo, Stanislao a Tarnow Sandomiriensi, ac Sandomiriensi Praefecto, Nicolao Sokolowski de Wrząca Lanciciensi, Ioanne de Sluschewo Brestensi, et Coninensi Praefecto, Ioanne de Krotoszyn Iunivladislaviensi, Ioanne de Dambrowicza Lublinensi et Regni nostri Marsalco ac Robatczensi, Casimiriensi, Arnoldo Uchański Plocensi, Andrea Sieprski de Goleszino Rawensi ac Plocensi Palatinis et Capitaneis; Petro Zborowski Posnaniensi, Balthesare Stanislao Myszkowski Sandomiriensi ac Cracoviensi Capitaneis; Georgio Konarski Calisiensi, Ioanne Thomeski Gnesnensi, Ioanne Luthomirski Siradiensi ac Radomiensi Lanciciensi, Floriano Zebrzydowski Lublinensi, ac Sandecensi, Thyburtio Nicolao Iaslowieczki Camenecensi Nowogrodensi, Stanislao Wolski Ravensi ac Curiae nostrae Mareschalco Krzepicensi, Stanislao Sobek a Suleyow Sandecensi, ac Regni nostri Thesaurario, Ioanne Szyrakowski Landensi Curiae nostrae Referendario ac Przedecensi, Ioanne Tartho Malogostensi ac Pilsnensi, Stanislao Spławski Krzywinensi, Paulo Szczawinski Sochaczoviensi Castellanis et Capitaneis; Valentino Dambinski Regni Poloniae Cancellario ac Lubomliensi Capitaneo, Petro Myszkowski Regni eiusdem nostri Vicecancellario, ac Decano Cracoviensi, Gnesnensi, Plocensi, Lanciciensi, Varsaviensi Praeposito, Stanislao Karnkowsky Curiae nostrae Referendario, Cantore Gnesnensi et Scholastico Lanciciensi, Sliborio Kryykowski Canonico Cracoviensi Secretariis nostris, et aliis quamplurimis Secretariis et Aulicis nostris circa praemissa testibus.
[Po prawej u dołu:]
Ad relationem Magnifici Valentini Dambinski a Dambiany Regni Poloniae Cancellarii et Capitanei Lubomliensis.
[Po lewej u dołu podpisy kancelaryjne:]
Stanislaus Dambieski
[Pieczęć:]
[Pieczęć wielka koronna Zygmunta Augusta z czerwonego wosku w misce z wosku naturalnego, zawieszona na jedwabnym, wielobarwnym sznurze]
[Verso:]
Privilegium novae incorporationis bonorum Zubrza et Siechow civitati Leopoliensi. 1565.
Privilegium novae incorporationis villarum Zubrza et Sziechow. De anno Domini 1565.
Sigismundus Augustus 1565. 3 Martii. N 501.
[oraz inne dawne sygnatury i znaki kancelaryjne: Kk 48, 501, orzełek - pieczątka archiwalna].
