Привілей короля Сигізмунда II Августа, що закріплює львівську ратушу виключно за міською юрисдикцією

СИГІЗМУНД АВГУСТ Божою ласкою КОРОЛЬ Польський, великий КНЯЗЬ Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський тощо пан і дідич. Сповіщаємо цією грамотою всім і кожному зокрема, кого це стосується, до кого ця наша грамота дійде. Оскільки нам було представлено деякими нашими радниками від імені славетних бурмистра та райців нашого міста Львова, що це місто, яке межує з ворогами, складається з різноманітних і відмінних співмешканців різної та всілякої релігії й мови; а також що до нього повсякчас з'їжджаються й у ньому перебувають різні купці, а також чужоземні люди різного стану; з цієї причини згадані бурмистр і райці та уряд цього міста не лише надзвичайно обтяжені розглядом і судженням людських спорів, а й дбайливо піклуються про пильне управління містом та гарантування громадської безпеки; так що видається вельми обтяжливим, аби згаданий міський уряд, а також їхні справи й наради були хоч якось обмежені чи порушені чужими справами інших; ба більше, надзвичайно корисно й необхідно, щоб те, що належить до їхнього уряду, вони здійснювали й вели в якнайбільшому спокої та свободі; з цієї причини вони просили нас від імені тих самих славетних львівських бурмистра та райців, аби ми зволили ласкаво зважити на них і це місто та прикрасити й обдарувати це наше місто цим привілеєм, щоб, окрім уряду міської ради, а також громадських справ міста й приватних справ приватних осіб, згідно з давнім звичаєм і правом, у громадській ратуші завжди вільно й спокійно урядували, і щоб це місце ратуші, яке є доволі тісним, було цілком вільним від будь-яких інших судів, справ і зібрань людей будь-якої іншої юрисдикції, окрім міської, так само, як це завжди було дотепер. Ми тому, зваживши на такий стан і становище згаданого нашого міста, взявши також до уваги важку в різних людських справах працю згаданої ради й цього ж уряду та турботу про пильнування [...] у справах обтяженого міста, а також ласкаво схиляючись до прохання цих самих бурмистра та райців як цілком справедливого, визнали за належне надати й пожалувати згаданому нашому місту Львову цей привілей: і цим даємо та жалуємо навічно, а саме щоб у львівській ратуші ніколи жодні суди чи справи людей іншої, ніж виключно міська юрисдикція, не могли й не мусили здійснюватися; ані не могли відбуватися земські рочки чи віча, ані розглядатися будь-які комісії; але щоб виключно радецький уряд міста та міський уряд свої обов'язки й справи спокійно та вільно там вершили, і в жоден спосіб у своїх судах і нарадах не були турбовані чи обмежені, на вічні часи й назавжди. На свідчення чого до цього привілею підвішено нашу печатку. Дано в Любліні в четвер перед святом святого Варфоломія, року Божого тисяча п'ятсот шістдесят шостого, правління нашого року тридцять сьомого. [Підпис ліворуч:] Петро Мишковський, підканцлер Королівства Польського, підписав [Формула реляції праворуч:] Реляція високоповажного Петра Мишковського, підканцлера Королівства Польського, декана краківського, препозита гнєзненського, плоцького, ленчицького. [Зворот:] [Регестовий запис того часу:] Привілей про вилучення ратуші з-під судів та інших людських юрисдикцій. Від відправлення там земських рочків, віч і комісій. 1566 [Архівні написи різних періодів:] ad Fasc[iculum] 261 / 1566 Fasc: 261. Arca 7ma N[um]e[ro] 17 Rubrica Quarta / L[itt]era D. N[umer]o 15 A D 15 N[umer]o 71 [Кругла чорнильна печатка:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Печатка:] [На пергаментному паску підвішена коронна печатка Сигізмунда II Августа, відтиснута в червоному воску в кухлику з темного натурального воску].

SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gratia REX Poloniae, magnus DVX Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. dominus et haeres. Significamus per praesentes literas universis et singulis quorum interest, ad quos praesentes literae nostrae pervenerint. Quia cum expositum esset nobis per quosdam consiliarios nostros ex parte famatorum Proconsulis et consulum Civitatis nostrae Leopolien[sis], quod eadem Civitas finibus hostium vicina ex diversis et variis, diversae et variae religionis ac linguae cohabitantoribus constat; et quod ad eam varii negotiatores ac rursus etiam conditionis homines extermi assidue confluant ac in ea versentur; ea propter, dictos Proconsulem et Consules officiumque civitatis illius non solum in cognoscendis iudicandisque hominum motis plurimum occupatas esse, sed etiam ad diligentem Civitatis administrationem ac publicae securitatis provisionem sollicite intendere solere; ut valde incommodum esse videatur dictum officium Civitatis, illorumque negotia ac consultationes, quoque modo alijs aliorum negotiis impediri perturbariue; quin imo valde utile ac necessarium sit, eos, quae illorum officij sunt, quam maxime quiete et libere tractare peragereq[ue]; ac ideo supplicatum esset nobis pro parte eorundem Famatorum Proconsulis et Consulum Leopolien[sium] ut nos illorum et Civitatis illius benignam rationem habere, eandem Civitatem nostram ea praerogativa ornare et dotare dignaremur, ut praeter Civitatis Consulatus officiumque, et publica Civitatis, et privata hominum privatorum negotia pro vetere consuetudine et iure in praetorio Publico, libere semper et quiete peragat, utq[ue] dictus praetorij locus, qui est satis angustus ab omnibus alijs iudicijs, negotijs, conventibus hominum cuiusuis alterius Jurisdictionis, quam civilis liber omnino sit, quemadmodum semper adhuc fuit. Nos igitur talem statum et conditionem dictae Civitatis nostrae attenden[tes], tum Consulatus praedicti Officijque eiusdem difficilem in variis hominum negotiis laborem ac in rebus Civitatis afflictarum [...] vigiliarum sollicitudinem perpenden[tes], supplicationique ipsorum Proconsulis et Consulum tanquam satis iustae, benigne annuen[tes], dictae Civitati nostrae Leopolien[si] hanc praerogativam dandam et conceden[dam] duximus: damusq[ue] et concedimus in perpetuum per praesen[tes], ut scilicet in praetorio Leopolien[si] nulla unquam Judicia aut negotia hominum alterius quam civilis iurisdictionis tantum exerceri; nec termini terrestres aut colloquia celebrari, nec commissiones aliquae iudicari possint ac debeant; sed ut tantum Consularis Civitatis et officium Civile sua illic officia et negotia quiete ac libere peragant, nec quocumq[ue] modo in suis Judiciis et consultationibus perturbentur impedianturve, perpetuis temporibus et in aevum. In cuius rei testimonium sigillum nostrum praesen[tibus] est appensum. Dat[um] Lublini feria quinta ante festum sancti Bartholomaei. Anno Domini millesimo quingentesimo sexagesimo sexto. Regni nostri trigesimo septimo. [Podpis z lewej:] Petrus Myszkowsky R[egni] P[oloniae] Vicec[ancellarius] s[ubscripsit] [Formuła relacji z prawej:] Relatio Venerabilis Petri Miszkowski Regni Poloniae Vicecancellarii, Decani Cracovien[sis], Gneznen[sis], Plocen[sis], Lancicien[sis] praepositi. [Verso:] [Nota regestowa z epoki:] Privilegium exemtionis Praetorij A iudicijs aliisve jurisdictionibus homi[num]. A celebratione ibidem Terminorum Terrestrium colloquiorum Atque Commissionum. 1566 [Noty archiwalne z różnych okresów:] ad Fasc[iculum] 261 / 1566 Fasc: 261. Arca 7ma N[um]e[ro] 17 Rubrica Quarta / L[itt]era D. N[umer]o 15 A D 15 N[umer]o 71 [Okrągła pieczęć tuszowa:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Pieczęć:] [Na pasku pergaminowym zawieszona pieczęć koronna Zygmunta II Augusta odciśnięta w czerwonym wosku w misce z ciemnego wosku naturalnego].