Підтвердження королем Сигізмундом Августом застави села Замарстинів Миколі Сенявському

СИГІЗМУНД АВГУСТ, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський тощо володар і дідич. Оголошуємо цим нашим письмом усім, кого це стосується, що перед нами пред'явлено записний лист, вийнятий із львівських земських актів від імені вельможного Миколи із Сеняви, воєводи руських земель, вище[згаданого?] польного гетьмана військ нашого Королівства, старости хелмінського, здоровий, цілий і вільний від будь-якої підозри, а скріплений підписом нотаріуса тих же актів, про стягнення належного боргу п'яти тисяч і п'ятисот флоринів поточної монети від славетного Себальда Ворцеля, міщанина львівського, згаданому вельможному воєводі руському в актовому контракті на добрах своїх із докладним переліком записаного, звертаючись до нас із проханням від їхнього імені, щоб ми цей лист нашою автентичною апробацією зволили апробувати й підтвердити, слова якого листа є такими: Діялося це у Львові на земській рочці найближчої середи після свята Богоявлення Господнього, Року Божого тисяча п'ятсот шістдесят шостого, у присутності там-таки при актах. Перед нинішніми земськими актами львівськими стали особисто обачні Кшиштоф із Дроздовичів і Станіслав, які виконують уряд разом з уродженим [...] підкоморієм львівським, разом зі шляхетними Марцином Липським, Яном Хросьцеєвським, Валентієм Степковим, Яном Коломийцем, Якубом Перемишльським, Валентієм Векеровським, публічно та явно силою своєї реляції [...] вірно визнавши, засвідчили, що були присутніми, коли виступаючи вельможний Микола Сенявський, воєвода земель руських, генеральний і найвищий польний гетьман військ Королівства Польського тощо від уродженого тощо на львівській території остаточно квітував і вів приватні справи зі славетним Зевальдом разом зі співміщанами, як це перед усіма ними анулював, щоб запис зізнання зобов'язання боргу славетним Себальдом Ворцелем, міщанином львівським, суми п'яти тисяч і п'ятисот флоринів монети і лічби польської, рахуючи по тридцять грошів на кожен флорин, тому ж вельможному воєводі земель руських записаної, у формі права цим співміщанам підтвердив, якщо до міських актів належить і законно б оповістили та внесли; щодо чого місто, прийнявши згадану форму, збоку описану, без жодного вислуховування не допустило й не хотіло допустити, закидаючи, що причиною цієї справи були сполучені привілеї інших і свобода з того, що міські борги не можуть звертатися до жодної юрисдикції, крім міської, за будь-якими записами. Оскільки ж тому шляхетству міської юрисдикції, ані його особі з міста в жоден спосіб міське майно через заставу не може належати, але з огляду на привілеї згаданого міста [цим] знехтували. І кількаразово викладав тут, у ці статути посполитого Королівства, отже нинішнє місто [...], і нібито правом через домагання в посполитому певну юрисдикцію затверджуючи і скривджено відплачує; після розгляду всього того, що в цьому постає, а особливо, що лицарському стану чи порядку скасовують міщани не лише з титулів зобов'язань від себе накладених вічно набувати і осіб оних підносили проти міста тощо, з того самого джерела статутом виразно були стримані, як про це цей самий статут ширше постановляє. Якому виступу, через свою заяву вчиненому, згадані міщани зі своєї впертості хотіли противитися праву й земським імунітетам без будь-яких привілеїв [...] і про них згадували та виводили, що це стоїть на перешкоді їхньому праву, запису жодним чином прийняти не хотіли й не прийняли; вислухавши заяви і бувши закликані в присутності багатьох уроджених осіб, які [...] згаданого міста понад кількість згаданих шляхтичів, котрі там живуть, були зобов'язані внести до актів, проти яких згаданий Вельможний урочисто запротестував, бажаючи за ці кривди із зазначеними міщанами кожну справу [почати], оскільки чимало зазнає шкоди та порушення своєї свободи на суді перед ними [...], а порядком права допустити відмовили, а оскільки свідчення зазначених судових слуг учинив, про вищезгаданих засвідчено; і про все це просили, про що й ноту складено. Коли цей суд було закрито, засвідчуючи протестацію через неприйняття зізнання свого боржника проти міського уряду львівського, згаданий Вельможний хотів, щоб тут це відбулося; якого виступу нинішній суд аж ніяк слушно, раціонально й законно не прийняв, хіба що король цей суд роз'яснить і розпорядиться. І негайно ставши особисто, славетний Себальд Ворцель, міщанин львівський, здоровий розумом і тілом, непримушений і поневолений, а цілком з-під своєї міської юрисдикції без будь-якої іншої юрисдикції вилучаючи і нинішній юрисдикції себе з усіма добрами своїми втілюючи й підпорядковуючи, явно, добровільно та вільно визнав, що винен зі справжнього, слушного та безспірного боргу вельможному панові Миколі із Сеняви, воєводі руських земель, генеральному і найвищому капітану, польному гетьману військ нашого Королівства тощо, як з боргу, так і з купецтва, суму числом п'ять тисяч і п'ятсот флоринів монети і лічби львівської, однаково рахуючи флорин по тридцять грошів; якої сплати обіцяного та вираженого боргу за певним контрактом давно вже минулого часу через невиплату належності вбогістю притиснений [...], за допомогою згаданого, як також згадане село під назвою Замарстинів із лісом і гаєм, з прибутками та вирубками того маєтку, так широко, далеко й за окружністю, як є розмежоване, з усіма чиншами, млинами, ріллями, полями, луками, ставами, [саджалками?], болотами, анклавами, як сам тримав, володів і в усьому тому, що до ґрунту згаданого села належить, з будь-яким пожитком з будь-якого титулу чи побору до зазначеного села належить і приналежне, нічого з права панування і власності там собі не застерігаючи. У яке згадане село Замарстинів і добра відтепер і під [днем?] зазначений Себальд Ворцель дає ввідне після попереднього очищення реального та дієвого через возного, про якого його вельможність попросить, кого б для цього настановив, у володіння введе, нічого геть собі і своїм нащадкам у цьому селі не резервуючи, як з факту інтромісії та подальшого змісту перед приятелями зазначеного села Замарстинів [...] у полі село і Волю зі своєю межею, що туди належить, матиме, володітиме, уживатиме і за своїм уподобанням власності споживатиме, чинитиме і [...] міщанам правління й уподобання без їхньої підлеглості для цілей правління та управління аж до цілковитої і повної сплати вираженого боргу п'яти тисяч і п'ятисот флоринів. Крім того, його вельможність матиме зручну нагоду двір поставити й за своїм кращим розсудом збудувати на згаданому ґрунті, стави, млин та інші будівлі при тому млині без будь-якого спротиву сторонніх, ці будівлі цілком вилучаючи та виділяючи нарівні застосує тощо. Крім того, з усього його вельможність користався б загалом і зокрема, так що через минулі видатки всякого задоволення при поверненні головної та істотної суми п'яти тисяч і п'ятисот флоринів згаданий Себальд повністю на просту заяву Його Королівської Милості і згаданих синів [...] і вийти без жодного правового порядку чи присяги вищевиражене повернути й віддати буде зобов'язаний, і його правонаступники будуть зобов'язані, нічого з прибутків, плодів і чиншів із головної суми та зроблених видатків не відраховуючи. А якщо зазначене село Замарстинів згаданий Себальд Ворцель разом із дружиною з рук Його Королівської Милості та наступників за звичаєм після складення головної суми та видатків уповні відбере й у своє володіння прийме або його [наступники] приймуть дійсно із застави вищезгаданої, а в разі браку цього викупу згаданий Себальд Ворцель та його потомні наступники й дідичі Його Королівської Милості та його потомству і наступникам, у цьому записі зазначеним, виконає, доки захоче зазначене село викупити. І зобов'язаний буде згаданий Себальд і його правонаступники вельможному пану воєводі та його наступникам поступитися, скільки разів виникне потреба, від домагань будь-яких осіб під закладом такої ж суми п'яти тисяч і п'ятисот флоринів, боронити правовно і берегти, звільнити й убезпечити від шкоди від усіх попередніх записів, позовів та інших будь-яких; до чого вчинення і виконання на добрах своїх хоч у місті Львові, хоч поза містом та де б не було посіданих і які мають посідатися, зобов'язує і записує під закладом такої ж суми. На який заклад перед будь-який суд чи королівський уряд або перед суд Королівського Маєстату вдаватися і ставати відступає в цій частині від усякого свого права, а нинішньому праву і юрисдикції вповні підпорядковується і піддається на першому ж терміні як остаточному, хоч би який був, і своїм спадкоємцям завжди і всюди вчинить і встановить як остаточний стати, послухати і згаданий заклад дотримати, із суду ані уряду не відступати, скільки разів буде потреба задовольнити та вирок прийняти зобов'язаний буде і будуть, без жодних вивертів чи відмовок, без диспенз чи екстрадицій. Не допускаючи, крім того, у слушний час правових засобів і відтермінувань, апеляцій справжньою чи звичайною недугою, [...] віддалення із землі й дистрикту, прав невідомих, властивих міському праву, з'їзду генерального чи партикулярного, у Королівстві скликаного, будь-яких ув'язнень, статутами заснованих і в майбутньому належних виникнути, воєнного походу, нападу ворогів на кордони Королівства, загального посполитого рушення шляхти чи шеститижневого запису [...], міських візитацій, безпечно неозброєний, стаючи перед судом чи урядом, до наказу, прохання чи апеляції вдатися не зможе, ані для квітації для себе до нинішніх земських актів львівських не прийме, ані покликаючись на статут трьох пагорбів чи іншу потрійну кару трьох гривень, щоб боронитися і захищатися від утечі способами або хитрощами цих земель домовленими та іншими всілякими термінами вищезазначене виконати, ані вельможному воєводі львівської землі вдовольнити за згаданий заклад не уникне. А якби з закладу цього боргу сума була зменшена без головної, під тілесною присягою там-таки вимагаючи, ні в чому не виступати проти того ж вельможного воєводи та його спадкоємців під закладом збитків і порукою шестисот флоринів монети і лічби львівської, скільки разів буде треба, згадане зобов'язаний буде і будуть стерпіти. Крім того, вельможному воєводі та його наступникам, якщо буде потреба. На що погодилися і слушність, у цьому записі вміщена й описана; зазначений Себальд Ворцель коли її прийме, як вище зазначено, увільнений і звільнений, задля примноження вищесказаного і його наступники зобов'язані, а цим [...] у всіх вищих клаузулах, статтях та їхніх умовах, і підписаним записом та вузлом цього з сили цих земських у вищенаведеному нічому не перешкоджаючи. Про що запис зроблено і виконано. Дано у Львові, Каутко, нотаріус львівської землі, власною рукою. До якого прохання ми, ласкаво схиляючись, письмо, вище складене, нашою королівською владою в усіх пунктах, клаузулах і статтях за гідне апробації та підтвердження визнали, як і апробуємо та підтверджуємо цим нашим письмом, постановляючи, що воно має набути сили належної тривалості. На свідчення чого наша печатка до цього була привішена. Дано у Варшаві, дня двадцять першого місяця червня, Року Божого тисяча п'ятсот шістдесят сьомого, а нашого панування року тридцять восьмого. [Підписи:] Петро Мишковський, підканцлер Королівства Польського, підписав. Реляція Вельможного Петра Мишковського, підканцлера Королівства Польського, декана краківського, плоцького, влоцлавського, старости сандецького тощо, препозита. [Зворот:] [Воскова печатка у восковій мисці на пергаментній стрічці] [Нотатки:] 1567 12-й F. Підтвердження цесії та транссумпт [...] 1567 королем Сигізмундом Скриня 1, № 28 № 12 Підтвердження застави села Замарстинів, вчиненої Ворцелем [...] міщанином львівським, апробоване королем Сигізмундом 1567.

SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. Dominus et haeres. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest universis. Exhibitas esse coram nobis literas inscriptionis ex actis terrestribus Leopoliensibus decerptas nomine Magnifici Nicolai de Sienawa Palatini terrarum Russiae, exercituum nostrorum Regni supra[dicti?] campiductoris, Culmensis capitanei, sanas, integras, omnique suspitionis nota carentes, communitasque subscriptione notarii actorum eorundem, petens debitam quinque millium et quingentorum florenorum monetae saevientis, per famatum Sebaldum Wortzel Civem Leopoliensem, dicto Magnifico Palatino Russiae contractu actus super bonis suis certorum specificatione inscripta, supplicansque esse nobis nomine eorundem, ut easdem literas authentica nostra approbatione approbare et confirmare dignaremur, quarum literarum verba haec sunt: Acta sunt haec Leopoli in termino terrestri feria quarta post festum Epiphaniarum Domini proxima, Anno Domini Millesimo quingentesimo sexagesimo sexto, praesentibus ibidem ad actus Coram actis praesentibus terrestribus Leopoliensibus personaliter constituti providi Christophorus de Droszdowicze et Stanislaus cum Generoso de Subsubidio subcamerario Leopoliensi administrantes, cum Nobilibus Martino Lipszki, Joanne Chrosczieyowski, Valentino Stepkow, Joanne Colomyecz, Jacobo Przemycki, Valentino Wekerowski, publici palam in vim relationis suae quietus locorum fideliter fassis recognoverunt, quia praesentes fuerunt, dum requirendo Magnificus Nicolaus Sieniawski Palatinus terrarum Russiae, generalis et supremus exercituum Regni Polonici Campiductor etc. a Generoso etc. in territorio Leopoldiensi ultim[o] illas quittat allegabatque privatas famatus Zewaldum cum Conciuibus prout omnibus illis rescidit, ut inscriptionem recognitionis obligati debiti per famatum Sebaldum Wortzel Civem Leopoliensem summae quinque millium et quingentos flor[enos] monetae et numeri Polonicalium pro triginta grossos in quodlibet florenum computatis eidem Magnifico Palatino terrarum Russiae inscriptam, in forma iurisque civibus partier harum et affirmavit, si in acta sua Civilia pertineretque legitimam indicerent et inscriberent, quibusque Civitas recepta praedicta forma in latus descripta sine cuiusque alloquio non admiserunt neque admittere voluerunt, allegans hanc causae fuisse rationem seu iuncta aliorum privilegia libertatemque ex eo quod a debita Civilia in aliquam iurisditionem partier Civitatis verti non possunt per quasconque inscriptiones. Quum itaque allegans eidem nobilitati Iurisdictioni Civili neque sui persona civitatis nequaquam bene Civili per obligationem possideri possit, sed rationes privilegiis Civitatis praedictae despectum. Aliquotiesque exposuit hic in hac statuta Communitas Regni ergo civitas moderna [exis?]tente Bullonisque quasi forte iure per inquisitionem in Communitate quaedam Iuditionem sanctiva et laedura rependitur, quibus subsitit omnibus pensatis, praesertim vero status sive ordini militari patiovent Civiles non solum titulis obligationum a se impensas in perpetuum nancisci personasque illi efferrent rese contra Civitatis etc., eodem fonte prostincti statuto fuerint expresse prout de hisce per ipsum statutum latius disponit. Cui quidem afflationi per suum alloquium facti praefati Cives sua institi praemissa recusaverunt contravenire volium furi et immunitatibus terri obstitutis sine nihomih privilegiis Gratis deque eis mentionem fecerant et allegabant, hoc illorum furi obesse suscipere inscriptionem nullatenus voluerunt, neque susciperunt, odiverunt intellectis orationibus et requisiti in praesentia multorum generosorum personarum, qui pietatis temporis in praeterito Civitatis praefatae ultra numerum praefatorum Nobilium superviventium illic exstiterant tenentur idmutare ad actuum volebant, quod contra eosdem supradictos Magnificus solemniter protestatus est, volens de his iniuriis cum praefatis Civibus actem quemlibet non modico sustinet damno, derogationemque suae libertatis in foro fieri erge eosdem de fierem faciantur et iuris ordine fieri pati die et violatione recusatum, quumquidem recognitionem praefatorum Ministerialium fecerit de his supradictis recognitum est; hisque omnibus consuetari petitum est, super quod et memoriale relatum. Quod Iudicium solutum, Testificans quidem protestationem super non susceptione recognitionis debitoris sui contra officium Civile Lemberg[ense] supradictus Magnificus hic quidem fieri affectavit, Cuius afflationis minime Iudicium praesens alii fuste rationali et legitime suscepit nisi rex hoc iden Iudicium declararit et edixerit. Et incontinenti personaliter comparens famatus Zebaldus Wortzel Civis Leopoliensis, sanus mente et corpore, non compulsus neque coactus sed meram a Iurisdictione sua Civili seza quavis alius Iurisdictione et hinc Iurisdictioni se sez cum omnibus bonis suis incorporan[do] et subiicien[do], publice sponte libereque recognovit, quia tenetur vera veri, iusti, liquidi debiti Magnifico domino Nicolao a Sieniawa Palatino terrarum Russiae, generali et supremo Capitaneo exercituum Regni nostri campiductori etc. licetque et debiti et mercati sine, summam florenos numero quinque millia et quingentos florenorum monetae et numeri Leopolien[sis] aequaliter florenum per grosses triginta computan[do], Cuius solutionis praemiserit et expressi debiti ex certo contractu faicti iam dudum praeteriti tempus ob defectum solutionis quanti pauperie oppressus exigente radi certus sua, antedicti auxilio quam et praefatum Zamarstinow nuncupatam silva et nemore cum fructis et caedibus bene eiusdem villae ita late longe et circum ferentialiter, prout est limitata, cum omnibus censibus, molendinis, agris, campis, pratis, piscinis, ciatis, marisiis, &clavis, proit solus tenuit, habuit et in eis omnibus ut funde praefatae villae tenentibus obum, emolumenti quocunque venit causa tutulo vel exactione ad praefatam villam spectant et pertinent, nihil fure dominii et proprietatis ibidem sibi reservan[do], In quam villam Zamarstinow dictam et bonorum ex nunc et sub [dies?] praefatus Zebaldus Wortzel dat intromissionem praemissa expurgatione realinga et effeltualiab per Ministerialem petentem quemcunque ad id sua Mag[nificen]tia stituerit possessionem admittet, nihil penitus sibi & suis postenitati in eadem villa reservando, prout de facto intromissio et ceteri tenore coram amicis praefatae villae Zamarstinow capituli in agro villam et Wolia cum le mecze sua illuc spectante habebit, possidebit, utetur atque et secundum suae proprietatis placitum saeculo eodem fruitur faciat et emitte Civibusque regnum et beneplacitum sine illorum subiectione ad regendi et gubernandi usus ad integram et plenariam expresse debiti quinquam millium et quingentorum florenorum solutionem. Praeterea sua Magnificientia commodum facultatem Curiam statuendi et pro arbitrio suo meliori aedificandi in fundo praefatis piscina piscinus molendinum et alia aedificia in eodem molendino sine aliquo exterorum motus aedificiis penitus exceptis et exclusis pariter adhibebit etc. Ceterum omnibus sua Mag[nificen]tia frueretur in genere et specie quod praeterita fati expensa totius qveticionis que factionis causa circa repositionem principalis et essentialis summae quinque millium et quingentorum florenorum praefatus Zebaldus integra ad simplicem assertionem suae Maiestatis et dictorum filiorum Silvestrorum et exire absque omni furi ordine vel iuramento supra expressa restitueri penseliere tenebitur et sua sui successores tenebuntur, nihilque ipse usum et fructuum censuumque perceptioni de summa principali et expensicio expensarum defalcatione. Et si tant praefatus quidem existens Zamarztinow et villa Zebaldus Wortzel una cum consortis ex manibus suae Maiestatis et succorum de consueto reposito principali et expensarum integra summa requieverit in possessionemque suam recipiet vel sui recipiant de facto et obligati praemissis summa in deffectu exemptionis illius praefatus Zebaldus Wortzel et sui posteros Successores et haeredes suae Maiestati et sua posteritati et successoribus in hac inscriptione conte[m]ptis explebit et terreo dam voluerit villam praefatam redimere. Tenebiturque praefatus Zebaldus et sui Successores Magnifico Domino Palatino et suos successores tollere quotiens opus fuerit ab impetitione quarumvis personarum sub similis summae vadii quinque millium et quingentorum florenorum ineri defendere et cavere, eliberareque et indemnem reddere ab omnibus inscriptionibus superioribus, citationibus et aliis quibuslibet, quod si faicere et explere incumbente bonis suis quomodocunque in Civitate Leopoliensi et extra Civitatem et ubilibet habitis et habendis obligat et inscribit sub vadiis similis summae. Pro quo quidem vadio ad quodcunque Iudicium vel officium Regium sive ad sua Regis Altitudinis Iudicium evadere et venire recedat in hac parte a quovis fure suo, et hinc furi et iurisdictioni praesenti se intele incorporat et subijcit in primo termino tanquam peremptorio quanvis alt et suis successoribus semper et ubique faict et constituent peremptorium stare parere ac praefato vadio stare vestire a Iudicio sine officio non recedere totiens quotiens opus fuerit satisfacere ac decretum pati tenebitur et tenebuntur nulla rex effugia nec eidem excogitata, non indultatis neque extraditionibus. Admittatam insuper tempore condigno fluris remediis et dilationibus, motionibus appellationum vera vel simplici infirmitatibus, aeliora pro maiori sucatione de terra et districtu semoti, terrisque sua ignotis Civili propriis. Conventione generali vel particulari adhibita in Regno captionibus aliqua Statutis fundatis et in futurum fundan[dis], expeditione bellica incursione hostium in fines Regni, tota mobilitatis seu capitulari diffusa sex septimanis inscriptione senad ad ipsum Civitatis visitationibus quibusvis secura non muniti adituri Iudicium vel officii ad praecepta petitionem seu appellationem non poterit et facit, nec ad quittationem sibi non ad acta praesentia terrestria Leopoliensia accipiet, neque petito statuti trium montium et alia triplici poena trium marcarum paenam se tutari et muniri evadendum modis vel fatuelis terrarum praesentium pactam et aliis quibusvis terminis omnibus praemissa effifere neque Magnificum Palatinum terrae Leopoliensis satisfacere pro praefato vadio evadit. Quod si vadio et vadio illius debiti in summam extenuatus sine principaliore, bene corporali iuramento illic petente quoquam in aliquo non fari contra ipsum Magnificum Palatinum et eius successores sub damnorum vadio et vadore sexcentorum florenorum monetae et numeri Leopolien[sis] quoties opus fuerit praemissa tenebitur et tenebuntur tollere. Insuper sibi Magnifico Palatino et eius successoribus bene opus fuerit. Ad quod convenerunt et aequitas in inscriptione praesenti contenti et descripta praedictus Zebaldus Wortzel cum ea suscipiat ut superius continetur liberari et spernari, ad augumenta praemissa et eius Successores onerari et praesenti cominibus impraedictis omnibus clausulis et articulis conditionibusque corum et subscripti inscriptione ac nexu praesentis vigore praesentiom terrestri in praemissis nulla obstante. Super quibus memoriale est factum solutum. Dati Lembergenses Kauthko terrae Leopolien[sis] notarius manu propria. Cui supplicationi nos benigne annuentes literas suprascriptas authoritate nostra Regia, in omnibus punctis, clausulis et articulis approbandas et confirmandas esse duximus, prout approbamus et confirmamus praesentibus literis mie decernentes eas robur debitae firmitatis obtinere debere. In cuius rei fidem sigillum nostrum praesentibus est subappensum. Datum Varsaviae die vigesima prima Mensis Junii, Anno Domini Millesimo quingentesimo sexagesimo septimo, Regni vero nostri anno trigesimo octavo. [Podpisy:] Petrus Myszkowski R[egni] P[oloniae] Vicec[ancellarius] s[ubscripsit] Relatio Magnifici Petri Myszkowski Regni Poloniae Vicecancellarii Decani Cracoviensis, Plocensis, Vladislaviensis, Capitanei Sandecensis etc. Praepositi [Verso:] [Pieczęć woskowa w misce woskowej na pasku pergaminowym] [Noty:] 1567 12 mo F. Confirmatio Cessionis et Transumpt[us] [...] 1567 per Regem Sigismundum Arca I-ma No 28tio No 12 Confirmatio obligationis villarum Zamarstynow per Wortzel [...] civis Leopoliensis factae per Regem Sigismundum 1567 approbata