Підтвердження королем Сигізмундом II Августом розмежування та лісової угоди Львова із Зуброю та Сиховом

СИГІЗМУНД АВГУСТ, З БОЖОЇ ЛАСКИ КОРОЛЬ Польщі, великий князь Литви, Русі, Пруссії, Мазовії, Жемайтії тощо, володар і дідич. Сповіщаємо цим нашим письмом усім, кого це стосується: Нам було пред'явлено від імені Нашого Міста Львова два пергаментні документи, з яких перший був заявою певних комісарів, призначених колись найяснішим володарем, паном Владиславом, королем Польщі, нашим прадідом, у справі меж між згаданим нашим містом Львовом та селом Зубря, ними встановлених, скріпленого привішеними печатками тих самих комісарів. Другий же містив у собі певну угоду між тим-таки містом Львовом та покійним шляхетним Дзержиславом Вільчеком, підкоморієм львівським, щодо вільного користування лісами села Зубря та дідицтва Сихів того самого підкоморія Дзержислава львівськими міщанами та їхніми підданими, наданого цим Дзержиславом на певний час; і навзаєм користування лісами міста Львова підданими зазначеного Дзержислава, у такий самий спосіб на певний час дозволеного, із привішеною печаткою покійного вельможного Петра Мишковського з Пшецишува, воєводи белзького та генерального старости руських земель, як третейського судді, призначеного згаданими сторонами. Тож до нас звернулися з проханням від імені цих львівських міщан, щоб ми обидва ці письма нашою королівською владою зволили затвердити й підтвердити. Зміст першого з них слово в слово є таким: МИ, ІВО інакше Іван, каштелян шремський, староста генеральний Русі, Спитко з Тарнова, Петро Мщуйович із Харамуровичів, підстолій сандомирський, Ян Ґлут із Вишниці [Вишнян], розмежувачі та мірники, спеціально призначені вельможним князем і паном, а саме паном Владиславом, з Божої ласки королем Польщі, паном нашим наймилостивішим, [для розмежування] між містом Львовом та селами Ганчельдіс і Зобіліум [Зубря], які зусібіч довкола міста Львова лежать, цим сповіщаємо всім, кому належить, як сучасним, так і майбутнім, до кого дійде ця звістка: Що суперечки між містом Львовом та селом Зубря ми розмежували й залагодили, дотримуючись правового порядку, як такі, що мають тривати вічно, насипавши знаки, які зазвичай називають копцями, затверджуючи вищезазначене відповідно до дорученого нам загального наказу, так, як ми хочемо, щоб для більшої певності це було вписано в цей документ. На свідчення чого наші печатки до цього письма привішені. Дано у Львові в найближчий четвер після свята святого Варфоломія Апостола, Року Божого тисяча чотириста сімнадцятого. У присутності достойних панів, вище згаданих, Войслава Богдановича з Івойчиць, Яна Голуховського та багатьох інших вірогідних свідків, які численно зібралися. А зміст другого письма слово в слово є таким: МИ, Петро Мишковський із Бжиці [Пшецишува], воєвода белзький і староста генеральний руських земель. Сповіщаємо змістом цього письма всім, кому належить, у який спосіб між шляхетним Дзержиславом Вільчеком із Бочова, підкоморієм львівським, з одного боку, та славетними райцями міста Львова, з другого боку, виникли певні суперечки й незгоди щодо меж між селом Зубря та дідицтвом Сихів зазначеного Дзержислава Вільчека і містом Львовом. Справді занепокоєні тим, аби між ними з обох боків незгода й чвари не розгорялися, ми вийшли на місце, щоб побачити, що буде справедливим для обох сторін, де сам Дзержислав указав перед усіма нами й кожному зокрема ті згадані, зазвичай копцями звані [знаки], і надто з чотирма привішеними печатками. Зрештою райці того ж дня також повели нас до певних знаків, за якими стверджували, що це належить їм, що й показали нам. Зваживши отже, що жодного примирення та згоди на той час з обох сторін виникнути не могло, ми відклали справу на інший час, аби вони разом з'їхалися до львівського замку, і час певного прибуття з обох сторін було призначено[?]. Коли ж той час настав, вони домагалися укласти між собою угоду, якої укласти не спромоглися, проте схиляли зазначеного Дзержислава, просячи, аби для людей міста Львова вільним і безпечним був вхід до лісів цього дідицтва Зубря і Сихів. Бажав він також, аби подібним чином люди самого Дзержислава Вільчека вільно й безпечно проходили до лісів міста Львова. Тому згаданий Дзержислав Вільчек, схиляючись до скромного прохання райців та зазначеного міста, а також аби в будь-якій мірі запобігти руйнуванню та спустошенню, погодився на їхнє бажання і прохання, дозволивши цим райцям вільний і безпечний вхід разом з їхніми підданими до зазначених лісів села Зубря та дідицтва Сихів на час аж до угоди, що набуває чинності від дати цього письма, упродовж якого троє спільних приятелів мають укласти між ними кращу згоду. З такою, однак, доданою умовою, щоб межам самого Дзержислава Вільчека і привілеям на ці маєтності, якими він ширше володів, ніщо не перешкоджало й не применшувало їх, але щоб вони залишалися в тій самій силі, як і тепер. Так само і грамотам самих райців, на які вони посилалися щодо зазначених знаків чи прав, жодна перешкода не повинна чинитися. Але люди й піддані самих райців хай не наважуються входити до тих маєтностей Зубря та Сихів самого Дзержислава Вільчека інакше, як тільки позначені самими райцями та споряджені звичайною печаткою. Діялося і дано на Низькому замку у Львові найближчої п'ятниці перед Різдвом Марії, Року Божого тисяча чотириста дев'яносто дев'ятого, під нашою печаткою, для віри й свідчення про це привішеною. МИ отже, СИГІЗМУНД АВГУСТ, вищеназваний король, ласкаво схиляючись до цього прохання, обидва подані письма в усіх їхніх пунктах, клаузулах та умовах нашою королівською владою затвердили й підтвердили, як і затверджуємо та підтверджуємо цим нашим письмом, постановляючи, що вони повинні набути сили належної тривалості. На свідчення цього письма, до якого нашу печатку привішено. Дано в Любліні на вальному сеймі коронному, у понеділок після Вербної неділі, Року Божого тисяча п'ятсот шістдесят дев'ятого, а правління нашого сорокового. [Нотатка ліворуч від підпису:] Фридерик Красінський / підканцлер Королівства Польського / підписав [Нотатка праворуч під текстом:] За наказом Францішека Красінського, препозита плоцького, підканцлера Королівства Польського, каноніка гнєзненського та краківського тощо. [Печатка:] [На шовковому шнурі кругла коронна воскова печатка в мисці з натурального воску] [Зворот:] [Нотатка 1:] З в'язки 269 [Нотатка 2:] Межі Зубрі та Сихова і Місто / 1569 [Нотатка 3:] Через в'язку 269 [Нотатка 4:] H° N° 9. [Нотатка 5:] N 148. [Нотатка 6:] 1763 [Чорнильний штемпель круглий:] [Міський архів у Львові / Архів давніх актів]

SIGISMVNDVS AVGVSTVS DEI gratia REX Poloniae, magnus DVX Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. dominus et heres. Significamus hisce literis nostris quorum interest vniversis. Exhibitas esse nobis nomine Ciuitatis n[ost]rae Leopolien[sis] binas literas pergamenteas, quarum altere fuerint significatoriales certorum Commissariorum per Ser[enissi]mum olim Principem dominum Vladislaum Regem Poloniae, proauum nostrum deputatorum, de limitibus inter praedictam Ciuitatem nostram Leopolien[sem] et villam Zubrza per ipsos factis, sigillis appensis eorundem Commissariorum communitae. Altere continebant, in se certam concordiam inter eandem Ciuitatem Leopolien[sem] et Generosum olim Derslaum Wylczek Succamerarium Leopolien[sem], de libero usu syluarum villae Zubrza, et haereditatis Sichow ipsius Derslai Succamerarij Ciuibus Leopolien[sibus] ac eorum subditis, ad certum tempus per eundem Derslaum concesso; ac uicissim syluarum Ciuitatis Leopolien[sis] subditis praedicti Derslai eodem modo ad certum tempus permisso, sigillo appenso m[a]g[ni]ci olim Petri Myskowski de Przeczicow Palatini Belsen[sis] et Capitanei terrarum Russiae generalis, tanquam praedictarum partium arbitri coniunctae, supplicatumq[ue] esse nobis eorundem Ciuium Leopolien[sium] nomine, vt eas utrasq[ue] literas autoritate nostra Regia approbare et confirmare dignaremur. Priorum tenor ad verbum est talis: NOS Iwo alias Iuan Castellanus Srzemen[sis], Capitaneus Russiae g[ene]ralis, Spitko de Tarnow, Petrus Mscyczowics de Charamurowicze Subdapifer Sandomirien[sis], Ioannes Gluth de Wisznany limitatores, geometrae per Ill[ustre]m Principem et dominum ac dominu[m] Vladislaum dei gratia Regem Poloniae d[omi]n[u]m n[ost]r[u]m gratiosissimu[m] specialiter deputati, inter Ciuitate[m] Leopolien[sem] et villas Hańczeldis ac Zobilium circumquaq[ue] Ciuitati Leopolieñ[si] iacentium tenore p[rese]ntiu[m] significamus quibus expedit uniuersis tam p[rese]ntibus quam futuris istium noticiam habituris Quia c[on]trouersiis inter Ciuitatem Leopolieñ[sem] et villam Zubrza limitauimus, fecimus, seruato ordine iuris perpetuis temporibus duraturas faciendo signa, quae vulgariter nucupantur kopcze, ratificando praemissa iuxta mandatum nobis uniuersaliter commissum, prout pro melius putibus uolumus habere insertum. In cuius rei testimoniu[m] sigilla n[ost]ra p[rese]ntibus sunt subappensa. Datum in Leopoli feria quinta proxima post festum s. Bartholomei Ap[osto]li, Anno domini m° quadringentesimo decimo septimo. P[rese]ntibus d[omi]nis valditis, quibus sup[ra] Woyskone Bogdanowicz de Iwoyczicze, Ioanne Goluchowszki alijsque quam plurimis fide dignis profusione p[rese]ntibus et Posteri[?]orum litterarum tenor ad verbu[m] e[st] talis. NOS Petrus Myschkowski de Brzicze Palatinus Belsen[sis] et Cap[i]t[ane]us terraru[m] Russiae g[e]n[er]alis. Significamus tenore p[rese]ntium quibus expedit uniuersis. Quomodo inter G[e]n[er]osum Derslaum Wilczek de Boczow Succamerariu[m] Leopolieñ[sem] ab vna, et inter Famatos Consules Ciuitatis Leopolien[sis] partibus ab altera, fuerunt quaedam dissentiones et discordię pro graniciebus inter villam Zubrza et haereditatem Sijchow pfati Derslai Wilczek necnon Ciuitate[m] Leopolieñ[sem], res uero afflicti ne inter ipsos ex utraq[ue] parte discordia et lites augme[n]tarent[ur] exiuimus ad uidendu[m] quod iustum fuerit utriusq[ue] partis, vbi Derslaus ip[s]e fassus coram nobis o[mn]i[bus] v[e]l[?] cuilibet eas s[u]patas vulgariter Kopcze, et super eafdem suis cum quatuor sigillis appensis. Demum Consules etiam nos duxere eode[m] die quadam signa, iuxta que asserebant istud fore ip[s]orum quod nobis uidebant, itaq[ue] consideratu[m] quia nulla vnio et concordia protunc exe utraq[ue] parte fieri ualuit, istis tempus aliud diftulimus, vt in simul ad Castru[m] Leopolien[se] conuenirent tempusq[ue] ipsis certum veniendi ex utraq[ue] parte affixa[?] Tempori tamen adueniente, quaerebant inter se concordiam fieri quam non poterant facere, tamen affectabant ipsum Derslaum pfatum rogando, vt hominibus Ciuitat[is] Leopolieñ[sis] liber et securus sit ad siluas ipsius haereditatis Zubrza et Sijchow ingressus, uoluit etiam vt simili modo ipsius Derslai Wilczek homines liberu[m] et securu[m] in siluas Ciuitat[is] Leopolieñ[sis] transire[n]t, vnde prefatus Derslaus Wilczek condescendens modesta inuocationi et ip[s]i[us] Consulum Ciuitatisq[ue] pfatorum Ciuitatisq[ue] pfatae in aliqua parte destructioni et annihilationem, consensit affectationi et petitioni ip[s]orum, admittendo ip[s]is Consulibus liberum et securu[m] ingressum, cum subditis eorunde[m] ad syluas pfatas villae Zubrza ipsius et haereditat[is] Sijchow, dumtaxat ad inuentionem a data p[rese]ntium robur habiturum, inter quos tres amicos debent concordiam meliorem inter se facere, tali tamen conditioni apposita quod ipsius Derslai Wilczek limitibus et priuilegijs super eade[m] bona latius habitis, nullum impedime[n]tu[m] et p[ro]prio obstaret sed in eodem vigore p[ro]ut et nunc uolumus ut remaneant. Non minus qua[m] etiam ipserum Consulum l[ite]ris quas se referebant h[ab]e[r]e ad pfata signa seu iura nullum impedimentu[m] obstare debebit. Sed quia ipsor[um] Consulu[m] homines et subditi non audeant in pfatas haereditates ipsius Derslai Wilczek Zubrza et Sijchow alio modo subintrare nisi ab ipsis Consulibus signari et sigillo habito consueto. Actum et datum in Castro Leopolien[si] minori feria sexta ante Natiuitat[is] Mariae proxima, Anno d[omi]ni M° quadringentesi° nonagesimo no. nostro sub sigillo in fide et testimonium huius appenso. NOS itaq[ue] SIGISMVNDVS AVGVSTVS REX Praenominatus, supplicationi eiusmodi benigne annue[n]tes, l[ite]ras praeinsertas vtasq[ue], in omnibus earum punctis, clausulis et conditionibus, autoritate n[ost]ra Regia approbauimus et confirmauimus, quemadmodu[m] approbamus et confirmamus p[rese]ntibus l[ite]ris n[ost]ris, decernen[tes] eas robur debitae firmitatis obtinere debere. Harum testimonio literarum, quibus sigillum nostrum est appensum. Datum Lublini in Conventione Regni g[e]n[er]ali feria secunda post dominicam Palmarum Anno domini Millesimo Quingentesimo, sexagesimo nono, Regni uero nostri quadragesimo. [Nota z lewej strony podpisu:] fridericus Crasinski / R[egni] P[oloniae] vicecancellarius / s[ubscripsit] [Nota z prawej strony pod tekstem:] Ad Mand[atum] Francisci Crasinski Praepositi Plocen[sis] Regni Poloniae vicecancellarij Gnesnensis et Cracouiensis Canonici etc. [Pieczęć:] [Na sznurze jedwabnym okrągła pieczęć koronna woskowa w misie z wosku naturalnego] [Verso:] [Nota 1:] Ex Fasc. 269 [Nota 2:] Granities Zubrza et Sichow et Civitas / 1569 [Nota 3:] Per Fasc. 269 [Nota 4:] H° N° 9. [Nota 5:] N 148. [Nota 6:] 1763 [Pieczątka tuszowa okrągła:] [Archiwum miejskie we Lwowie / Archiwum Aktów Dawnych]