Підтвердження королем Сигізмундом II Августом звільнення міста Львова від підвід

СИГІЗМУНД АВГУСТ, Божою ласкою король Польщі, великий князь Литви, Русі, Пруссії, Мазовії, Жемайтії тощо, володар і спадкоємець. Сповіщаємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кого це стосується: коли славетні проконсул і консули нашого міста Львова трикратним нашим наказом, тобто позовом, за поданням інстигатора справ нашої скарбниці були викликані перед наші очі через те, що всупереч конституції та ординації, ухваленій на вальному сеймі Королівства у Варшаві, не виплачували й не вносили до нашої скарбниці та фіску грошової контрибуції з підвід, себто трьох частин публічного податку, званого поодиноким шосом, утримуваної протягом трьох років із чималою шкодою для нашої скарбниці, а також заради вислуховування того, як за таке зухвальство з них присуджується на користь нашої скарбниці визначена сума зазначених утриманих податків, а також призначення інших кар і відшкодування заподіяних цим збитків, як про це детальніше зазначено у згаданому позові. Тоді у призначений цим же позовом термін оті наші львівські міщани постали перед нами на теперішньому вальному сеймі Королівства в Любліні через славетних Єжи Вернера, Яна Залеського, райців, та Станіслава Ансерма, писаря львівського, послів і повноважників своїх, і надали привілей колись святої [?] пам'яті Владислава, короля Польщі, на підставі якого вони навічно були вилучені та звільнені від будь-яких підвід. У постійному користуванні й непорушному володінні цим привілеєм та вольностями зазначені міщани завжди досі перебували, що правно перед нами довели слушними й автентичними доводами. Понад те, хоч варшавською конституцією всі звільнення від підвід для всіх міст було скасовано, проте, позаяк саме місто Львів лежить поблизу кордонів Королівства і через це наражається на часті ворожі небезпеки та облоги, для відбиття й стримування яких змушене нести великі витрати та кошти, вони просили нас, щоб ми, не зважаючи на варшавську конституцію, згідно з тим привілеєм колись божественного Владислава, яким у минулі часи без жодної [?] суперечки спокійно користувалися, зволили з нашої королівської ласки зберегти, оточити опікою та підтримати їх. Тож ми, зваживши на те, що ніщо так не прикрашає будь-якого правителя і ніщо не здобуває йому більшої прихильності підвладних йому народів, а в майже всіх народів — більшої слави і честі, як справедливе управління Річчю Посполитою, яке полягає в непорушному дотриманні численних прав і вольностей, а також детально вивчивши привілей колись божественного Владислава і ті їхні імунітети, у володінні й постійному вжитку яких їх підтримували наші попередники аж досі, а також зваживши на аргументи, наведені як інстигатором нашої скарбниці, так і райцями та нашими львівськими міщанами, з нашої королівської волі та щедрості, з огляду на справедливість самої справи, що цього вимагала, на цьому теперішньому сеймі Королівства в Любліні визнали за належне ухвалити і цим ухвалюємо, що оті славетні бурмистр і райці та все місто наше львівське, теперішнє й майбутнє, є вільними й увільненими від сплати, давання і контрибуції, а також усіляких грошових поборів за будь-які підводи, належні нам і нашим наступникам за будь-яким титулом, так що ані до інших грошей, ані до давання коней за контрибуцію з підвід нами, нашими покоївцями чи будь-ким іншим від нашого імені вони не мають бути зобов'язані та примушувані. Так само, задоволені [?], цим нашим декретом оголошуємо їх навічно вільними й звільненими від цього обов'язку, контрибуції та тягарів, від яких вони були увільнені згаданим привілеєм божественного Владислава, постановляючи, що оті давніші вольності міста нашого львівського щодо підвід, ласкаво і з певних причин надані нашими предками, мають зберігати чинність і непорушність, і ніколи відтепер жодні конституції, які можуть бути ухвалені в майбутньому всупереч цьому, не матимуть сили шкодити вищезазначеним їхнім вольностям; з цієї ж причини позваних наших львівських міщан цим нашим декретом звільняємо навіки від позову, судового переслідування та від справи. На підтвердження чого та на очевидніше свідчення до цього прикладено нашу печатку. Дано в Любліні на вальному сеймі Королівства, двадцять п'ятого дня травня, року Божого тисяча п'ятсот шістдесят дев'ятого, а нашого правління року сорокового. Сигізмунд Август, король власноручно підписав. [На звороті:] АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ МІСТА ЛЬВОВА № 547 зі зв'язки 164. 1569 Декрет Сигізмунда Августа у справі вольності від підвід. J Акти Королівства Of. 1

[Inicjał i tytulatura majuskułą:] SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gra[tia] Rex Poloniæ magnus Dux Lithuaniæ Russiæ Prussiæ Masoviæ Samogitiæ etc. dominus et hæres Significamus præsentibus literis n[ost]ris quorum in[te]rest vniuersis et singulis. Q[uo]d cu[m] famati Proconsul et Consules ciuitatis n[ost]r[a]e Leopoliensis, trina ma[n] dati siue citationis n[ost]r[a]e ad instanciam instigatoris causarum fisci n[ost]ri in præsentiam n[ost]ram vocati e[ss]ent. Ideo quia ipsi contraveniendo constitutioni atq[ue] ordinationi in conuentu Regni generali Varsouien[si] laudatæ contributionem pecuniariam Podwoda rum tres partes videlicet exactionis publicæ schosz Simple vocatæ per triennium retenta ad tesaurum et fiscum n[ost]rum non soluerint nec intulerint in damnum non mediocre fisci n[ost]ri ad videndumq[ue] eos ob h[uius]m[od]i temeritatem in summa definita retentarum prædictarum exactionum fisco n[ost]ro applicari et in aliis poenis damnisq[ue] inde subsequutis condemnari decerni veluti ea reliqua in ciuatione præfata latius continentur. Interim itaq[ue] e Citatione huiusmodi præfixo d[omi]ni ciues ipsi n[ost]ri Leopolien[ses] per fa matos Georgium Vvemer, Joannem Zaleskj Consultis stanislaum Ansermum Notarium Leopoliensem nuncios et plenipotentes suos coram nobis in præsenti conuentione Regni generali Lublinensi comparerent, Priuilegium olim S[an]ct[æ] [?] f[elicis?] m[emoriae] Vla dislai Poloniae Regis quo ab vniuersis Podwodis temporibus perpetuis exempti et liberati sunt exhibuerunt: In cuius quidem priuilegij et libertatis continuo vsu ac pacifica po[sse]ssione dicti ciues semper hactenus conseruati fuerant quod rationibus iustis et autenticis legitime coram nobis comprobaverunt, porro licet constitutione Qvarssouien[si] omnes libertates Podwodarum vniuersis ciuitatibus sunt sublatæ tamen quoniam ciuitas ipsa Leopoliensis prope fines Regni existat atq[ue] ob eam rem pe riculis hostilibus et oppugnationibus crebris exposita sit ad quas propellendas et propulsandas multos sumptus et impensas vt faciat necesse est. Itaq[ue] supplicauerunt nobis vt illos non obstante constitutione Warsouien[si] secundum hoc priuilegium diui olim Vladislai quo conuexuis temporibus siner[?]la controuersia pacifice vsi sunt, conseruari foueri atq[ue] manu tenere pro n[ost]ra Regia clementia dignaremur. Nos igitur animaduertentes nil esse quod magis quemuis Principem commendet, quodq[ue] illi apud subiectos sibi populos maiorem beneuolentiam et apud omnes prope gentes ampliorem laudem et gloriam conciliet, quam iustiq[ue] quam in legibus et libertatibus multis integre conseruandis consistit. Reipublicæ admini stratio, atq[ue] examinato plene diui olim Vladislai priuilegio illisq[ue] immunitatibus eorum in quorum vsu ac continua po[sse]ssione a prædecessoribus n[ost]ris huc usq[ue] conseruati fuerunt, et perpensis apud animum n[ost]r[u]m tum instigatoris fisci n[ost]ri qua ctiam Consulu[m] et ciuium n[ost]rorum Leopoliensium adductis rationibus de voluntate et munificentia n[ost]ra Regia postulante id ipsius rei æquitate: In hoc conuentu Regni præsenti Lublinen[si] decernendu[m] duximus, decernimusq[ue] præsentibus ipsos fa consulem et consules totamq[ue] ciuitatem n[r]am Leopoliensen nunc et in posterum exi[st]en[tibus] a solutione datione et contributione ac quauis pecuniaria exactione Podwodarum quorumcumq[ue] nobis et successoribus n[ost]ris quacunq[ue] r[ati]o[n]e pertinentibus, liberos et immunes ita vt neq[ue] ad alias pecunias neq[ue] ad equos dandos r[ati]o[n]e contributionis Podwodarum a nobis Cubicularijsq[ue] n[ost]ris aut a quocunq[ue] alio nomine n[ost]ro exigi teneantur et astringantur. Prout decreto n[ost]ro p[ræsen]ti[?] contentus eosde[m] liberos et immunes ab hac seruitute et contributione oneribusq[ue] Caquibus priuilegio præfato diui wladislai exempti sunt pronunciamus perpetuis temporibus decernen[tes] eas libertates priores a Podwodis ciuitatis n[ost]r[a]e Leopolien[sis] ab an cessoribus n[ost]ris benigne et ex certis rationibus conceßas vim et robur habituras nec deinceps ullo vnquam tempore constitutionis aliquas in contrarium laudandas libertatibus illorum suprascriptis obstare posse, ex ea q[uo]q[ue] r[ati]one citatos ci ues n[ost]ros Leopolien[ses] liberos a citatione impetitione et a causa jacimus in perpetuum hoc decreto n[ost]ro mediante. In cuius rei fidem testimoniumq[ue] euidencius sigillum n[ost]r[u]m præsentibus est subimpressum. Datu[m] Lublini in conuentione Regni generali, die vigesima quinta Maii Anno domini Millesimo quingentesimo sexagesimo nono Regni vero n[ost]ri Quadragesimo. [Podpis własnoręczny:] Sigismundus Augustus Rex s[ub]s[cripsit] [Verso:] [Ślad pieczęci lakowej/tuszu archiwalnego:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Inskrypcje z różnych epok:] No 547 ex Fasc. 164. 1569 Decretum super libertate Podwodarum Sigis: Augusti J Acta R[e]gni Of. 1