Підтвердження королем Сигізмундом Августом заборони виготовлення та продажу опашниць євреями для львівських ремісників

Сигізмунд Август, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський тощо володар і дідич. Сповіщаємо цим нашим письмом усім і кожному зокрема, кого це стосується, що перед нами було покладено пергаментне письмо, титулом і печаткою найяснішого колись володаря, пана Сигізмунда Першого, наймогутнішого короля Польщі, найулюбленішого нашого отця, споряджене й скріплене, неушкоджене, ціле та вільне від будь-яких підозр, яке містить [підтвердження] вольностей, наданих нашому місту Львову, [унаслідок того], що євреї на шкоду і збиток кравецькому ремеслу насмілюються і важаться шити так звані в народі опашниці [lunitas] і пошиті продавати. І нас покірно благали, щоб ми це письмо та всі вміщені в ньому постанови нашою королівською владою зволили схвалити, ратифікувати й підтвердити, а зміст його є таким: В ім'я Господнє, амінь. На вічну пам'ять про справу. Оскільки те, що відбувається в часі, разом із часом минає, якщо не буде закріплене письмом. Ми, Сигізмунд, з [Божої ласки] король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, руської, прусської, мазовецької, хелмінської, ельблонзької та поморської тощо володар і дідич. Сповіщаємо силою цього письма всім і кожному зокрема, нинішнім і майбутнім, кому про це відати належить, як перед нами було представлено від імені славетних бурмистрів і всієї управи купців, а також кравців і кушнірів нашого міста Львова, у який спосіб євреї згаданого нашого міста Львова разом із їхніми дружинами, і де б вони не перебували в містах і містечках Русі та Поділля й усюди інде, а понад те взагалі інші люди, які не належать до кравецького і кушнірського ремесла, а є партачами, котрі всупереч давньому звичаю відбирають у них і переймають можливість заробляти засоби до життя, перехоплюють [замовлення на] опашниці з простого руського сукна, опашниці з будь-якого іншого сукна та всілякі сукна й різноманітний готовий хутряний одяг, і звикли займатися цими ремеслами через тих-таки партачів і невігласів [...], а такого роду опашниці та вбрання з овчини й подібне хутряне відкрито і привселюдно на ярмарках і щотижневих торгах у містах і містечках та в їхніх межах виставляють на продаж і продають [...], [послуговуючись] ремеслом, якого ніколи не навчалися, через що згаданим кравцям, а надто тим, що носять [сукно?], і кушнірам [загрожує] занепад, нас благали від імені згаданих кравців і кушнірів зазначеного міста Львова [...] [...] Дано в Кракові, у найближчий понеділок після свята [...] року Божого тисяча п'ятсот сорок третього [...] [... схвалюємо, ратифікуємо і підтверджуємо ...] Дано у Варшаві, на вальному сеймі Королівства, одинадцятого дня місяця червня року Божого тисяча п'ятсот сімдесятого, а правління нашого року сорок першого. Сигізмунд Август, король Стараннями і працею славетного Яна Долини, міщанина й купця львівського, та Григорія, кравця, цехового побратима кравців львівських. Року 1570. Заборона євреям кравецької та кушнірської праці й ремесла, а також нашивання опашниць. Привілей 1570. [...] Сигізмунда Августа Євреї кравецької та кушнірської [...] [Печатка відсутня, збереглися надрізи та отвори в підгині для шнура печатки]

[Inwokacja i tytulatura majuskułą zdobioną:] SIGISMVNDVS AVGVSTVS DEI gratia REX POLONIAE, magnus DVX Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiaeque etc. Dominus et heres. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest vniuersis et singulis. Exhibitas [esse] coram nobis literas pergamineas, titulo et sigillo Serenissimi olim Principis domini Sigismundi Primi Poloniae potentissimi Regis, genitoris nostri charissimi, munitas et firmatas, integras, sanas, nullaque suspitione obnoxias. Continenti[a] libertatum civitatis nostrae Leopoliensis concessarum, ut Judaei in praeiudicium et detrimentum artis sartoriae lunitas vulgo Opasznie dictas consuere, et consutas diuendere praesumunt et audent. Supplicatumque nobis fuisset, ut illas easque contenta omnia authoritate nostra Regia approbare ratificare et confirmare dignaremur, quarum quidem tenor est talis: [Transumpt dokumentu Zygmunta I z 1543 r.:] IN NOMINE DOMINI AMEN. Ad perpetuam rei memoriam. Qvoniam ea quae sub tempore fiunt, cum tempore simul pereunt, nisi fuerint literarum conuolatione perennata. Nos SIGISMVNDVS DEI REX Poloniae, magnus DVX Lithuaniae, necnon terrarum Cracouiae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiauiae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Culmen[sis], Elbingensis, Pomeraniaeque etc. dominus et heres. Significamus tenore praesentium, quibus expedit universis et singulis, praesentibus et futuris, notitiam habituris. Quomodo dum nobis ex parte famatorum Proconsulum caeterique totius gubernii Mercatorum, tumque sartorum et pellificum civitatis nostrae Leopoliensis fuisset expositum, qualiter Judaei dicta civitatis nostrae Leopoliensis unacum eorundem coniugibus, et quidquid etiam in civitatibus et oppidis Russiae et Podoliae, et ubique alias existunt, praeterea alia generis nulli homines sartoriae et pellificum artis non profitentes, verum destructores, qui contra antiquae consuetudinis facultati victus quaerendi illis adiment et intercipiunt, lunitas de panno simplici Ruthenicas, lunitas de panno quovis alio, pannosque omnes, pellaceasque varias vestes paratas subducunt, ac eas artificia per ipsos destructoresque et plagiarios et ciat, exercere soleant, et eiusmodi lunitas et vestibus oves et similis pelliceis per et infra civitatis et oppidis palam et publice per nundinas et fora septimanalia tam ad universitatem ipsasque venum exponere et diuendere [...] artifice quae nunquam didicerit, cui ipsorum sartorum et praecipue ferentium et pellificum [...] Ruinis supplicatu[m] est nobis parte dictorum sartorum et pellificum civitatis praenominatae Leopoliensis [...] [...] Datum Cracouiae feria secunda proxima post festum [...] Anno Domini Millesimo Quingentesimo Quadragesimo Tertio [...] [Potwierdzenie Zygmunta Augusta:] [... approbamus, ratificamus et confirmamus ...] Datum Varschoviae in conventione generali Regni die undecima Mensis Junii, Anno Domini Millesimo Quingentesimo Septuagesimo, Regni vero nostri Anno quadragesimo primo. [Podpis:] Sigismundus Augustus Rex [Nota kancelaryjna w plice / z prawej strony:] Studio & opera Famati Joannis Dolina Ciuis & Mercatoris Leopoliensis, tum Gregorio Sartore fratre Contubernij Sartorum Leopoliensis. Anno 1570. [Nota w języku polskim z epoki na plice:] Zabronienie Zydom Roboty y Rzemiosła krawieckiego, iako tez y kusznierskiego a Opasnic naszywania. [Verso:] [Noty z XVI–XVIII w.:] Privilegium 1570. [...] Sigismundi Augusti Żydzi krawiectwa y kusznierskiey [...] [Pieczęć: brak pieczęci, zachowane nacięcia i otwory w plice po sznurze pieczętnym]