Дозвіл короля Сигізмунда Августа Львову на призначення чопового на відбудову фортифікацій

СИГІЗМУНД АВГУСТ Божою ласкою король Польський, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський тощо пан і дідич. Оголошуємо цим нашим письмом усім разом і кожному зокрема, кого це стосується, що деякі наші радники донесли нам, що місто наше львівське, яке раніше нещадною вогняною безоднею неодноразово було тяжко уражене і потрясене, знову через величезну і ледь словами невимовну лють цієї стихії зазнало такого великого руйнування своїх дібр і майна, у яких мало свою головну опору, та таких колосальних утрат і збитків, що цілковито сумнівається і втрачає надію повернути те, чим – на превеликий подив усіх, для слави свого імені та для захисту своїх справ – володіло. Тому ми, бажаючи, щоб цьому нашому львівському місту було належно зараджено і подано поміч, та прагнучи, аби воно завдяки нашій ласці знову змогло піднести й відновити свої занепалі сили (які спиралися переважно на зброю, вежі, військові гармати та інші подібні засоби оборони, знищені та спопелілі через невблаганний вогонь), визнали за слушне надати йому такий привілей і свободу, завдяки яким воно зможе зручно виправити ті збитки і лихо. З огляду на це отой побір, що зазвичай зветься чоповим, який за звичаєм сплачується з усякого роду напоїв і ухвалений на потреби Речі Посполитої та нашого Королівства, а збирається з тих міщан, яких оминуло це лихо пожежі, строком на шість років поспіль, безперервно один за одним, починаючи разом від дати цього письма, цьому ж місту на відбудову веж, військових гармат та інших зруйнованих пожежею укріплень даємо й ласкаво надаємо цим нашим письмом. У такий, однак, спосіб, щоб магістрат того міста був зобов'язаний і примушений скласти нам достатній і докладний звіт з отих зборів після закінчення терміну цієї свободи та привілею. Що й доводимо до відома всіх, кого це стосується, а особливо шляхетного Миколая Гербурта з Фульштина, старости нашого львівського і збирача теперішнього та на той час урядуючого, наказуючи, аби вони згадане місто в цій свободі та привілеї, ласкаво нами наданому, зберігали й дбали, щоб воно зберігалося в них тими, кого це стосується. На свідчення чого [це письмо] власною нашою рукою підписане, і печатку нашу до нього підвішено. Дано у Варшаві, дня двадцять п'ятого місяця червня, року Божого тисяча п'ятсот сімдесят першого, правління ж нашого року сорок другого. Сигізмунд Август король, підписав [Зворот:] [Чорнильна печатка:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Архівні написи:] 732 1571 Сигізмунда Августа На строк шістьох років свобода [і] дарування чопового від незгорілих міщан 1571 до зв'язки: 190. Скриня 76 E 77 [Печатка:] [На пергаментній смужці підвішена воскова коронна печатка в мисці з натурального воску]

SIGISMVNDVS AVGVSTVS DEI gratia REX Poloniæ, magnus DVX Lithuaniæ, Russiæ, Prussiæ, Masouiæ, Samogitiæq[ue] &c. Dominus et Hæres. SIgnificamus præsentibus literis nostris, quorum interest vniversis et singulis. Delatum esse ad nos per certos Consiliarios n[ost]ros, Ciuitatem n[ost]ram Leopolien[sem], quæ antea per ignis infaustam vora=ginem, grauiter toties afflicta et conquassata fuerat, rursus per eiusdem elementi enormem, et vix verbis exprimen[dam] seuitiem, ad tantam reru[m] et substantiæ suæ ruina[m], in quibus sua præcipua collocabat p[re]sidia, iacturam damnaq[ue] ingentia deuenisse, vt omni[n]o addubitet neq[ue] speret ea recupere posse, quæ non sine magna om=nium admira[ti]on[e] nominis sui fama, protectioniq[ue] rerum suarum possidebat. Qva propter nos recte consultum, atq[ue] prospectum eidem Ciuitati n[ost]ræ Leopolien[si] esse volen=tes, cupientesq[ue] vt iterum vires suas collapsas erigere, atq[ue] redintegrare (quæ maxime armis, turribus, tormentis bellicis, et id genus alijs præsidijs ignis incle=mentia consumptis et deuastatis stabat) per gratiam n[ost]ram possit; visum est nobis, vt eandem tali prærogatiua et libertate donemus, qua ea damna et cladem refarcire commodè queat. Proinde exact[i]o[n]em illam quæ vulgo Czopowe dicitur, ab omni genere potuum solui consuetam, et pro necessitate Reipub[licæ] Regniq[ue] nostri lau=datam, a civibus ijs, qui ab ea clade ignis, liberati sunt exigendam, ad decursum Sex annorum, continuè a immediatè se sequentium, a data præsentium inclusi=uè computandorum, eidem Ciuitati pro reformatione turrium, tormentorumq[ue] bellicorum et aliarum munitionum igne exustorum, donamus et gratiosè conferimus, hisce præn[ti]bus literis n[ost]ris. Jta t[ame]n, vt Magistratus Ciuitatis illius, de redden[da] nobis sufficienti, et perfecta ratione, talium exactionum, post de=lapsum libertatis huius et prærogatiuæ tempus, astrictus sit et teneatur. Qvod ad omniu[m] quorum interest notitiam, nominatim vero Generosi Nicolai Herburt[h] de Fulsztin capitanei n[ost]ri Leopolien[sis] Exactor[is]q[ue] moderni et pro tempore existen[tis] noticiam deducimus, mandamusq[ue] vt memoratam ciuitatem in ea libertate et prærogatiua a nobis gratiosè concessa conseruent, ab ijsquorum interest conseruari curent. Jn cuius rei fidem manu n[ost]ra propria sub=scriptum, sigillumq[ue] n[ost]r[u]m p[ræse]ntibus appensum est. Datum Warssouiæ die vigesima quinta mensis Junij, Anno domini Millesimo quingentesi[m]o Septuagesimo Primo, REGNI VERO nostri ANNO Quadragesimo secundo. Sigismundus Augustus Rex s[ub]s[cripsit] [Verso:] [Pieczęć tuszowa:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Inskrypcje archiwalne:] 732 1571 Sigism[undi] Augusti Ad decursu[m] sex annoru[m] libertas donatio Czopowe ex civib[us] no[n] conflagrat[is] 1571 ad Fasc: 190. Arca 76 E 77 [Pieczęć:] [Na pasku pergaminowym zawieszona woskowa pieczęć koronna w misce z wosku naturalnego]