Підтвердження короля Сигізмунда Августа надання війтівства у селі Таурів для Яна Садловського

СИГІЗМУНД АВГУСТ З Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, підляський, інфлянтський і т. д. пан і дідич. Сповіщаємо цією нашою грамотою всім разом і кожному зокрема, кому про це знати належить і хто дізнається про це. Що пред’явлено нам пергаментну грамоту, неушкоджену й цілу, преподобного у Христі отця, пана Станіслава Сломовського, архієпископа, та високоповажної капітули львівської митрополичої церкви, скріплену їхніми власними вислими печатками, за якою шляхетному Янові Садловському спустіле село на назву Таурів було дане і передане на два життя заради піднесення його з нічого до кращого стану і т. д. Тому деякі з наших радників просили нас, аби ми зволили ту саму грамоту нашою королівською владою підтвердити й апробувати. Цієї-то грамоти дослівний зміст є такий і далі йде: Ми, Станіслав Сломовський зі Шренська [Чехнова], з Божої ласки архієпископ святої львівської митрополичої церкви, сповіщаємо цим усім разом і кожному зокрема, теперішнім і майбутнім, хто дізнається про це. Що ми, на славу і честь БОГА Всемогутнього та Його преславної Матері Діви Марії разом з усім небесним воїнством, прагнучи спільно з високоповажною капітулою нашої львівської митрополичої церкви маєтності цієї ж нашої церкви для нашого архієпископського столу примножити та до кращого й кориснішого стану довести і повернути, наскільки нам дано з висоти, наше спустіле село на назву Таурів, розташоване над річкою Стрипою в Теребовельському повіті, суміжне з призначеним нашим містечком Козлів, з якого для нас і наших наступників надто незначний пожиток і дохід надходив, ба більше — з дня на день дедалі частіше з боку сусідів наїзди, насильницькі захоплення і неспокої щодо цієї землі столу нашого виникали. Ми ж, зваживши на ці незручності, що нерідко завдавали й чинили нам чималий клопіт, прагнучи це село повернути й віддати до спокійного та безпечного володіння й користування, шляхетному Янові Садловському [...] вельми заслуженому перед нами та високоповажною капітулою нашої львівської митрополичої церкви, який і дотепер не припиняв вірності своїх послуг для нас і [...] аби ми його для нас, нашої церкви та всієї нашої львівської капітули до більших послуг вчинили охочішим, поступливішим і зобов’язанішим, згадане село Таурів, розташоване над річкою Стрипою — починаючи від греблі та публічної дороги, яка веде до нашого села Козлів від села Плотича [...] Миколая Кумпанейліца у ставі аж до тієї ж греблі, і так само до публічної дороги, яка веде до Козлова з містечка Глиняни, а в довжину з тими ж публічними дорогами, площею і димом [?], починаючи від землі нашого містечка Козлів, прямуючи до місць, де згадане спустіле село Таурів від нашого згаданого містечка Козлів нашими попередниками колись було відділене, тобто прилучення до цього села, та місце згаданого Миколая — Янові Садловському дали й поступилися, даємо й поступаємося цим за попередньою згодою славетної і високоповажної львівської капітули. Дозволяючи йому, щоб, правлячи це війтівство, він разом зі своїми наступниками не був усунений ані вигнаний аж до покриття зазнаних ним збитків і здійснених ним витрат; якщо ж це виявиться неможливим, тоді замість цього отримає дійсну слободу для своїх законних [...]. Так щоб на землі та в полях цього ж села Таурів міг осаджувати кметів і загородників, скільки лише спроможеться спровадити з дідичних маєтностей. Яким усім кметям і загородникам, нині й у майбутньому осаджуваним, даємо і призначаємо слободу від панщини, чиншів та всіляких підвід на користь нас і наших наступників на дванадцять років; після спливу яких нехай сплачують чинші та відбувають повинності нам і нашим наступникам. З них урядуючий війт стягуватиме для нас [належні платежі]. Даємо також цьому ж Янові Садловському, війтові, та його законним наступникам чотири лани поля з огляду на це саме війтівство [...] міри козлівської, якими він зі своїм наступником на свій розсуд разом із сіножатями та пожитками володітиме. Дозволяємо йому також закласти став на річці Ломниці та млин, якщо зможе зручно розташувати й збудувати. А звівши його, нехай має вільність на згаданій річці. А якщо на цій самій річці нам або нашим наступникам доведеться заново закласти і насипати став, тоді кожного третього дня [...] у тому ставі коштом осаджених ним кметів. Понад чотири лани, надані йому нами з власної волі, даємо і призначаємо цьому ж війтові чотирьох добре осаджених кметів з їхньою панщиною та чиншем і одну корчму при дорозі згідно з волею його та його наступників. З інших же кметів, осаджених ним, після спливу часу слободи на користь вівтарного столу війтові чотири дні відроблятимуть, інші ж [...] даємо і призначаємо. По смерті ж згаданого Яна Садловського та його законного наступника, якщо не залишиться спадкоємців, а захочуть із цього ж війтівства взяти суму за його витрати, тоді згадані кмети за панщину [...] по десять флоренів польської монети і лічби, а за загородника наполовину менше — п’ять флоренів [...] і виноградник цьому ж Янові Садловському зобов'язані будуть сплатити. З якого війтівства вони зможуть відійти і не муситимуть відступати його нашим наступникам доти, доки спершу за кожного осадженого кметя зазначена сума або вартість нашими наступниками не буде виплачена й зарахована. Коли ж пам’яті наступників Яна Садловського [...] вище визначену [суму] повністю сплатять, тоді згадане село без жодного спротиву й судового вироку на користь наших наступників належить повернути. Будівлі ж цього війтівства та стави з млином, скільки лише зможе посідати [...] за спорудження будівель зобов'язані будуть виплатити згаданим наступникам. Але аби той, хто має користь, ніс також і тягарі, упродовж цього вільного від таких послуг періоду цей же Ян Садловський буде зобов'язаний перед нами, нашими наступниками і високоповажною капітулою нашої львівської митрополичої церкви та добровільно бере обов'язок виконувати будь-яку чесну і можливу кінну службу та доглядати за двором довкола цього села Таурів у межах п'яти миль, щоразу коли виникне потреба разом із капітулою маєтностей нашої церкви, з одним або за звичаєм управителями львівської капітули, яких ані нам, ані капітулі судити не вільно. Але на які служби в певний час нами чи нашими наступниками він буде покликаний, тоді йому і його коням належить забезпечити необхідне утримання. На віру і свідчення всього цього й кожної справи [...] ми веліли скласти через нашого публічного нотаріуса і писаря конвентуальних актів [...] та наказали і вчинили, щоб це було скріплено підвішенням печатки нашої і високоповажної капітули цієї ж нашої львівської церкви. Діялося і дано на нашому архієпископському дворі в місті Дунаєві найближчого понеділка після свята Пресвятої Трійці [11 червня], Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят першого, за римського індикту чотирнадцятого, у шостий рік понтифікату найсвятішого у Христі отця і пана, пана Пія, з Божого проведіння папи П’ятого, у присутності там-таки вельможних панів Яна [...], та шляхетних панів Клеменса Домаловського, Станіслава Альбіна, Вінцентія Угмановського, Кшиштофа Армановського, Станіслава Козловського, Станіслава Чебінського — каноніків львівських, Яна Гурського, тодішнього проповідника львівського, Яна Любецького, Станіслава Біневського та інших наших дворян як свідків, до вищесказаного покликаних і прошених. А Я, Григорій, син Івана Білінчик із Дрогобича, клірик Луцької дієцезії, з авторитету святої апостольської та цісарської влади публічний нотаріус і перед згаданим найпреосвященнішим паном Станіславом Сломовським зі Шренська, з Божої ласки архієпископом святої львівської митрополичої церкви писар курії, оскільки при вищезгаданому наданні війтівства села Таурів за згодою святої львівської капітули, при розмежуванні маєтностей [...] і при всіх окремих вищезазначених справах, коли вони так діялися і чинилися, разом із вищезгаданими свідками особисто був присутній і це все так бачив і чув, тому цей [акт], власною моєю рукою писаний, за наказом цього ж найсвітлішого пана архієпископа львівського склав і в публічну форму уклав, та звичайним і знаним моїм знаком та іменем разом із підвішенням печатки згаданого найсвітлішого пана архієпископа і високоповажної львівської капітули позначив і скріпив на віру і свідчення всього цього та кожної зі справ; засвідчив також і той, хто вище власною рукою написав, Клеменс Домаловський, прокуратор львівської капітули. МИ Ж, ласкаво схиляючись до цього прохання як слушного і справедливого, пред'явлену грамоту в усіх її пунктах, клаузулах і артикулах підтверджуємо й апробуємо, цією нашою грамотою постановляючи, що вона повинна завжди і всюди мати силу належної тривалості. На свідчення чого печатка наша до цього підвішена. Дано у Варшаві [...] Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят другого, а володарювання нашого року сорок третього. [Канцелярська помітка ліворуч:] Франциск, єпископ краківський, підканцлер Коронний [власною рукою] [Підпис праворуч:] [...] канонік гнезненський, плоцький, секретар [На звороті:] [Помітка 1:] Привілей Сигізмунда Августа з 1572 року, що підтверджує права на село Таурів, надані Станіславом Сломовським, архієпископом львівським, Янові Садловському. [Помітка 2:] Ці папери на цей двір [...] Таурів потрібні. [Помітка 3:] 1571 [...] 1572 [...]

SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gratia Rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kioviae, Volhiniae, Podlachiae, Livoniaeque etc. dominus et haeres. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest universis et singulis harum notitiam habituris. Quia exhibitae sunt nobis literae pergamenteae sanae atque integrae Reverendi in Christo patris domini Stanislai Szlomowski Archiepiscopi et Venerabilis Capituli Ecclesiae Metropolitanae Leopoliensis propriis sigillis appensis communitae, quibus Nobili Joanni Sadlowski deserta villa dicta Thawrow de albo ad meliorem conditionem redigere etc. ad duo vitae tempora data est et concessa. Supplicatumque est nobis quorundam Consiliariorum nostrorum ut eas ipsas literas authoritate nostra Regia confirmare et approbare dignaremur. Quarum quidem literarum de verbo ad verbum tenor sequitur et est eiusmodi: Nos Stanislaus Szlomowski de Czechnow Dei gratia sanctae Ecclesiae Metropolitanae Leopoliensis Archiepiscopus Universis et singulis praesentibus et futuris harum notitiam habituris significamus tenore praesentium. Quia Nos ad laudem et honorem DEI omnipotentis eiusque matris gloriosae Virginis Mariae, cum omni militia coelesti. Cupientes una cum Venerabili Capitulo Ecclesiae nostrae Metropolitanae Leopoliensis bona eiusdem Ecclesiae nostrae ad mensam nostram Archiepiscopalem augmentari et in meliorem ac utiliorem conditionem redducere atque referre quantum nobis permittitur ex alto. Villam nostram desertam alteram Thawrow supra flumine Strypa iacentem in Districtu Trembouliensi Oppido nostro Kozlow consignata adiacente. Unde nobis et successoribus nostris parvus admodum fructus et proventus sequebantur, imo indies magis ac magis a vicinis collateralibus invasiones, occupationes violentas, motus huiusmodi fundi mensae nostrae oriebantur. Nostrisque attendentibus ealibus incommodis saepius nobis illatis non mediocrem molestiam inferentibus et ferentibus. Volentesque eandem villam ad pacificam et quietam possessionem et usum reddere et restituere. Nobili Joanni Szadlowski [...] a nobis et Venerabili Capitulo Ecclesiae nostrae Metropolitanae Leopoliensis optimi meriti qui et hucusque nobis suis fidelibus servitiis non destitit esse et [...] ut eum nobis et Ecclesiae nostrae totique Capitulo nostro Leopoldiensi ad maiora obsequia reddamus alaciorem, promptiorem et obligatiorem. Praedictam villam Thawrow supra flumine Strypa consistentem. Incipiendo ab aggere et via publica, quae ducit ad villam nostram Kozlow a villa Płotycza [...] Nicolai Kumpaneglic in lacu eundem usque ad aggerem, et simili ad viam publicam quae tendit versus Kozlow ex oppido Glinia in longitudinem vero cum eisdem viis publicis superficie et fumo [?] incipiendo ad fundum oppidi nostri Kozlow veniendo ad loca ubi praefata villa deserta Thawrow a praedicto nostro oppido Kozlow per praecessores nostros anteignatis est dismembrata, alias adiectionem in ea villa, et locum Nicolay dicti Joanni Szadlowski dedimus et concessimus, damusque et concedimus cum consensu prius mag[nifi]ci Ven[erabi]lis Capituli Leopoldiensis per praesentes. Permittentes illum exactam Advocationem non removens neque excorvene una cum Successoribus suis, usque ad exigentiam damnorum suorum per ipsum facti et expensis illius quodsi vide[ri] non habebit verum extunc loco ipsius habebit actualem libertatem fatiis eius legitimis. Ita ut in fundo et agris eiusdem villae Thawrow Cmethones et hortulanos locare, quantuncunque illos haereditariis eripere possent. Quibus ipse non fundum modo omnibus te[mpore] p[rae]sentibus cmethonibus et hortulanis locandi libertatem a Laboribus et censibus et vectigalibus quibusvis a nobis et Successoribus nostris non excipiendo ad annos duodecim damus et concedimus, his expiratis Census et labores praenobis et Successoribus nostris exsolvant. Ex quibus nobis Advoceatus praesidentium percipiet. Damus etiam eidem Joanni Sadlowski Advocato et eius legitimis Successoribus quatuor laneos agri propter ipsam advocationem [...] mansurae lauteg [?] Kozlowiensibus, quibus ille cum suo successore pro beneplacito suo cum pratis et utilitatibus. Piscinalos etiam fatiendi in flumine Łomnicza diem et molendinum si commode locare et extruere poterit eidem concedimus. Extruensque teneat liberam in flumine antelapsa habebit. Et si in eodem flumine piscinam de novo nos vel successores nostri erigere et extruere contigerit, extunc diebus tertiis usus Salitribus quanta et sesca fenis illi piscinam in illa et eadem Contexta expensis Cmethonibus per ipsum locati. Vltra quatuor laneos ipsi per nos proprio studio concessos quatuor cmethones bene locatos cum labore et censu et tabernam unam ad vieam sponte et Suctoriis illius habere de vestris tamen eisdem Advocato damus et concedimus. Ex aliis vero cmethonibus per eum locati post expirationem fatiis libertates mensae altarium Advocatus quatuor dies laborent, alii theoli per ipsos illius [statu] damus et concedimus. Post decessum vero dicti Joannis Szadlowski et eius legitimi Successoris si heredes non extiterint, Duos flores ipsius de eadem Advocatione exacture et ipsius pro suo venali adeo extruere Voluerint, extunc praedicti cmethone laborem emotonalem obtento florenorum decem pecuniae monetae et numeri Polonici et pro hortulano ad partes media florenorum quings administrat et unius Peterelance et vineam et eidem Joanni Szadlowski tenebuntur, exacti a stricti et obligati. Ex cuius advocationis possint eundem recedere, nec ipsum Successoribus nostris resignare debebunt, nisi priusipsis per Suctores nostros pro qualibet emetone locato, dicta pecunia vel suma persoluta et numerata fuerit. Cum vero memoriae suctas m[a]g[nifi]cetis Joannis Szadlowski fatiendis [...] supra specificatum in toto persolverint extunc villa praefata sine quavis contradictione et sententia pro successoribus nostris devolvi debebit. Cuius vero Advocationialis aedificia et piscinalium cum molendino qua poterit habere [...] Eciam proboz haeres ac hoc defectum et difficilem aedificationum rebonum pro aedificio faciendo [...] fatiendi et solvi dictis Suctoribus tenebuntur. Sed quia sentire comodum sentire et onetis omis. Servigiis interim huiusmodi libera licentis nos idem Joannes Szadlowski nobis et Suctoribus nostris et Venerabili Capitulo Ecclesiae nostrae Metropolitanae Leopoldiensis erit obligatus et se ultro obligati ad quodlibet servicium honestum et possibile equestre et inservire curtem circa eandem villam Thawrow ad spacium quinque milliarum, quoties indigentia et contigerit cum Comilione suo spiritualium in bonis Ecclesiae nostrae, cum uno aut fuerit more villi Capituli Leopoldiensis factoribus, quas nec nobis nec Capitulo imo agere et iudicare liceat. Sed quae servicia obtenta tempore per nos vel Suctores nostros vocatus fuerit extunc illi acq[ue] equis illius necessaria provideri tenebuntur. In quorum omnium et singulorum fidem et testimonium [...] Fieri fecimus per Notarium nostrum publicum et conventualem Actuum scribam [...] ac unacum Venerabilis Capituli eiusdem Ecclesiae nostrae Leopoldiensis sigillorum appensione iussimus et fecimus communiri. Actum et datum in Curia nostra Archiepiscopali in Civitate Dunayow feria secunda post festum Sanctissimae Trinitatis proxima, Anno Domini Millesimo Quingentesimo Septuagesimo primo, Indictione Romana quartadecima, Pontificatus Sanctissimi in Christo Patris et domini, domini Pii divina providentia Papae Quinti anno sexto, praesentibus ibidem generosis dominis Joanni [...] Nobilique dominis Clemente Domałowski, Stanislao Albin, Vincentio Vgmanowski, Christophoro Armanowsski, Stanislao Kozłowski, Stanislao Czembinski Canonicis Leopoldien[sibus], Joanne Gurski actu praebytro [?] Concionatore Leopoliensi, Joanne Lubiezki, Stanislao Biniewski, aliisque familiaribus nostris testibus ad praemissa vocatis et rogatis. ET EGO Gregorius Joannis Bilinicz de Drohobycz Diocesis Luceoriensis Clericus, Sacra Apostolica et Sacri Caesareae Auctoritate Notarius publicus et coram memorato Reverendissimo Domino Stanislao Szlomowski de Czechnow Dei gratia Sanctae Ecclesiae Metropolitanae Leopoliensis Archiepiscopo, Curiae Scriba, quia praedictis Advocationis Villae Thawrow concessioni per Sacri Capituli Leopoldiensis consensui, praesenti et bonorum designationi, ochmealicaris districtu aliisque rebus et singulis praemissis omnibus et singulis dum sic ut promittitur agerentur et fierent una cum praenominatis testibus praesens personaliter interfui eaque omnia et singula sic fieri vidi et audivi, ideo praesens hoc manu mea propria scriptum de mandato eiusdem Illustrissimi Domini Archiepiscopi Leopoldiensis in eam vim confeci et in publicam formam redegi, signoque et nomine meis consuetis et solitis una cum memorati Illustrissimi Domini Archiepiscopi et Venerabilis Capituli Leopoldiensis sigillorum subappensione, consignavi et communivi in fidem ac testimonium omnium et singulorum praemissorum, fidem similiter qui supra manu sua scripsit, Clemens Domałowski procurator Capituli Leopoliensis. NOS itaque hunc supplicationi uti iusta et aequitati consentanea benigne annuentes praeventas literas in omnibus earum punctis, clausulis et articulis confirmamus et approbamus, praesentibus literis nostris decernentes eas robur debitae firmitatis semper ac ubique habere debere. In cuius rei fidem sigillum nostrum praesentibus est appensum. Datum Varschoviae [...] Anno Domini Millesimo Quingentesimo Septuagesimo Secundo, Regni vero nostri Anno Quadragesimo tertio. [Nota kancelaryjna z lewej:] Franciscus Crac[oviensis] Episcopus Regni Vicecanc[ellarius] [manu propria] [Podpis z prawej:] [...] Canonicus Gnesnensis Plocensis Secretarius [Verso:] [Nota 1:] Privilegium Sigismundi Augusti Anno 1572do dantis jura villae Thawrow per Stanislaum Slomowski Archiepiscopum Leopoliensem concessum Joanni Szadlowski. [Nota 2:] Te Papiery na ten defor. [...] Taurów potrzebne. [Nota 3:] 1571 [...] 1572 [...]