Підтвердження привілеїв львівського стрілецького братства королем Генріхом Валуа

ГЕНРІХ Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жемайтський, інфлянтський, київський, волинський, підляський, смоленський тощо, а також дідич Анжу, граф Бурбонне, володар Маршу, Форе та Оверні тощо. Оголошуємо цією грамотою нашою всім і кожному зокрема, кого це стосується: що оскільки ми, завдяки безсумнівній турботі райців та інших урядників, а також усього поспільства нашого міста Львова, [дізналися, що] від колись найяснішого короля Сигізмунда Августа, нашого попередника, справедливі й законні свої прохання колись вони отримали — як-от задля надійніших своїх ухвал про давній і безперервний звичай, у самому місті Львові схвалений, щодо вправності у стрільбі з арбалетів, аби це в нас не занепало і на майбутнє не згасло, надто ж що колись місто після отримання надійніших своїх ухвал... до цієї вправи жодними настільки високими грамотами, як виданими найяснішим паном Сигізмундом Августом, захищене не було. Аби також ця сама вправа як у стрільбі з арбалетів, так і з рушниць дедалі більше не слабшала в самому місті Львові й зовсім не припинилася, ми завбачливо щодо співмешканців наказали дотримуватися всім сучасним міщанам і людям усякого стану у Львові, і щоб так, як раніше, так і на майбутні часи вони зберігали звичай і навичку стрільби, а також за давнім звичаєм у визначених місцях і прийняті пори сходилися на цю стрілецьку вправу. Надав він також цим своїм міщанам [право стрільби до] Півня..., який згідно з публічно схваленими та гідними похвали [правилами] має бути вільним, як і право, щоб кожен міг у нього стріляти і подібних [нагород] у цьому удостоїтися. Так само й усі інші старовинні звичаї, справи, що стосуються і належать до цього разом із поспільством міста Львова, оскільки на цей і теперішній час хочемо мати за чинні й бажані, ті самі підтверджуємо, затверджуємо і ратифікуємо, як цим і підтверджуємо, затверджуємо і ратифікуємо. Ба більше, бажаючи разом із нашими радниками, аби оборона міста значною мірою ґрунтувалася на стрілецькому та рушницькому мистецтві, щоб самих стрільців і рушникарів — чия майстерність, а також спільне товариство та зібрання, як здається, не з нашої волі у вправах і звичаях з часом занепали, — тим охочіше заохотити до вправляння у стрілецькому мистецтві з арбалетів та [вогнепальної зброї], їхній привілей у [цих] постановах надаємо й підтверджуємо, так щоб і на майбутнє у виробничій праці чи виготовленні арбалетів понад тисячі штук докладали зусиль, а задля кращого пристосування оборони з рушниць та всіляких воєнних машин, [майстер/стрілець] був вільний і звільнений від будь-яких контрибуцій чи міських податків, ані до жодних міських тягарів не притягувався. Крім того, застережено, щоб не давали приводів для суперечок і взаємних претензій, а теперішні райці та їхні наступники на вічні часи щодо вищевказаних та подальших тягарів і зобов'язань негайно виплачували зі спільного міського скарбу на користь наших вірних присяжних... шістдесят польських флоринів без будь-якої умови й попри висунуті заперечення, аби за ці публічні заслуги міщан тим справніше гроші... виплачувати; а також самих стрільців і збирачів податків, які виконують уряд, звільнити під карою ста гривень, належною до нашого скарбу з наявних маєтностей; а урядуюча рада нехай забезпечить внесення запису і належне та справедливе пред'явлення рушникарям і збирачам, які виконують уряд... львівським сторонам... до відома подадуть... тридцять злотих обіговою монетою... хочемо, аби всіма і кожним зокрема, кого це стосується, це було прийнято й дотримано... до якої це платні як сорока флоринів... визнаємо і даруємо навічно вищезгаданим... За порушення чого визначено кару сто гривень... На свідчення вищезгаданого рішення до цього [документа] підвішено печатку. Дано в Кракові на коронаційному з'їзді Королівства нашого [...] другого дня травня Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят четвертого, а правління нашого року першого. [На завороті ліворуч:] Валентій із Більська, писар Канцелярії Королівства Польського [?] [На завороті праворуч:] Звіт вельможного Валентія Дембінського з Демб'ян, канцлера Королівства Польського тощо [Зворот / Verso:] [Примітка 1 — угорі ліворуч, нім.:] № 273. В'язка I. Привілей короля Генріха, датований 2 травня 1574 року. Надання стрілецьких вольностей для стрілецького братства, завдяки чому стрільба мала бути значно розширена. [Примітка 2 — посередині:] № 1 Літера A. / Генріха [Примітка 3 — праворуч, пол.:] Привілей Й[ого] М[илості] Короля Генріха на Стрілецьку школу. [Чорнильний штемпель:] АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ МІСТА ЛЬВОВА [Опис вислої печатки:] [Печатка:] Коронна печатка Генріха Валуа, відтиснена на червоному воску, у восковій мисці, підвішена на шовковому біло-золотому/зеленому шнурі. У полі багатопільний щит із Білим Орлом та гербами земель Корони, оточений вінком із гербами, по колу королівська титулярна легенда.

HENRICVS Dei gratia Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Kiioviae, Volhiniae, Podlachiae, Smolensciae etc., nec non heres Andium, Borbonensium Comes, Marchiae, Foresti, Aurensiumque etc. Dominus. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest universis et singulis. Quod cum nos certa Consulum caeterorumque officialium ac totius Communitatis Civitatis nostrae Leopoliensis cura, Serenissimum olim Sigismundum Augustum Regem, praedecessorem nostrum, optatis suis iustis ac legi[timis] olim fuisse assecutos, veluti certiorum suorum Constitutionum de veteri ac perpetuo usu in ipsa Civitate Leopoliensi approbato de Balistis iaculandi peritia, ex quo ad nos non ex parte negligeretur, ac praevisum termiferetur, vel eo maxime quod olim civitas adepto veluti certiorum suorum Constitutionum... ad hoc exercitium nullis tam alte quam a Serenissimo Domino Sigismundo Augusto fuisse promulgatas fuisset literarum monumentis. Idemque nec hoc ipsum tam a Balistis quam de Bombardis exercitium magis ac magis in ipsa Civitate Leopoliensi elanguesceret ac penitus intermitteretur, de suis conprovincialibus providenter in omnium modernorum atque mandavimus ab omnibus Civibus et quorumvis conditionum hominibus Leopoliensibus servari, et quemadmodum antea ita quo[que] quidem deinceps futuris temporibus iaculandi morem assuetudinemque retinerent, atque pro more antiquo in locis deputatis temporibusque receptis ad eiusmodi iaculandi exercitium convenirent. Concesseritque eisdem Civibus suis seu Gallum... qui publicis laudatis et laudandis tam deberet esse liber, quam uti ius ad suo quempiam iaculare similibusve in eo eode[m] decerba[?] posset. Tam etiam ad rem omnes alias antiquitus spectantes et pertinentes consuetudines, causas suis cum communitate civitatis Leopoliensis quatenus pro tempore inter et praesens haberi volumus, ratas et gratas habere, easdem confirmamus approbamus ac ratificamus, quemadmodum prae[senti]bus confirmamus approbamus et ratificamus. Immo etiam cum Consiliariorum nostrorum perpetuo munitioni Civitatis marte iaculatoria et sclopetaria ex ima ex parte consistere volentes, ipsos iaculatores et sclopetarios quoque quorum ars ac communis eorundem societas et conventio non ex nostra voluntate in exercitiis et assuetudinibus temporibus postposita videtur de Balistis et selene propensius ad exercendam artem iaculatoriam et sclopetariam accendere, eorundem praerogativam nisi recentibus in constitutionibus concedimus ac confirmamus perinde ac etiam idem deinceps laboratoriis fabricationibus vel millia Balistarum excedentibus futurorum pertractatum sit, praesidia[que] eius Sclopi quavis machina bellica melius attemperari possit liber et immunis sit a contributione seu exactione Civili quacumque, nec vocatus ad quaecumque onera Civitatis constituatur. Ac insuper provisum ne ansas constitutionum praebeat et reconventionem et Consules moderni successoresque eorundem pro tempore praemissorum et consequentium onerum oneribus et obligationibus perpetuis temporibus ad praemissa de celeritate et communi aerario Civitatis pendere quatenus fidelis foederatoribus nostris... sexaginta florenes Polonicales sine quavis conditione et no[n] obstantibus allegatis pro his fidelitatibus publicis Civitibus tam pecuniam magis eorum... expediat, immunes etiam ipsos iaculatores et exactiores officium requirenti debere sub poena centum marcarum fisco nostro ex praesentibus bonis solvenda, et Consilium pro tempore existentium transcribi faciant ac exponant iusto et legitimo sclopetatores et exactiores officium requirentibus... Leopoliensibus partibus... ad notitiam deducerent... triginta aureos monetae usualis... cunctis et singulis quorum interest consentiri et manuteneri volumus... [a]d cuius Pensionem tam quadraginta florenorum... censemus condonamus perpetuo praemissis... Pro qua quidem poena puniri centum Marcarum... supraspecificata facultas in testium sigillum praesentibus est subappensum. Datum Cracoviae in Conventu Regni nostri Coronationis [...] die secunda Maii Anno Domini Millesimo quingentesimo septuagesimo quarto, Regni vero nostri Primo. [Ad plicam a sinistra:] Valentinus de Byelsko R[egni] P[oloniae] Cant[ellariae] Scriba [?] [Ad plicam a dextra:] Relatio Magnifici Valentini Dembinski de Dembiany Regni Poloniae Cancellarii etc. [Verso:] [Nota 1 - u góry po lewej, niem.:] Nro 273. Fasc. I. Privilegium des Königs Henricus d[a]to 2ten Mai de Anno 1574. Ertheilung der Schießfreiheit für die Schützengesellschaft, wodurch das Schießen ins merkwürdige vermehrt werden sollte. [Nota 2 - pośrodku:] N. 1-us Litt. A. / Henrici [Nota 3 - po prawej, pol.:] Przywiley Króla J[ego] M[oś]ci Henryka na szkołę Strzelecką. [Pieczęć tuszowa:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Opis pieczęci wiszącej:] [Pieczęć:] Pieczęć koronna Henryka Walezego wyciśnięta w czerwonym wosku, w misie woskowej, zawieszona na jedwabnym sznurze biało-złotym/zielonym. W polu tarcza wielopolowa z Orłem Białym i herbami ziem Korony, otoczona wieńcem z herbami, w otoku legenda tytularna królewska.