Дарування десятини, званої біскупщиною, архієпископа Станіслава Сломовського львівській катедральній капітулі

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про подію. Оскільки через мінливий плин часу діяння смертних не лише зазнають змін, але й часто стираються з пам'яті, людська передбачливість, маючи надати непохитне свідчення події, завбачила увічнення їх письмовими знаками. Тому МИ, СТАНІСЛАВ СЛОМОВСЬКИЙ із Чехова, Божою милістю архієпископ святої митрополичої Церкви львівської, сповіщаємо цим нашим письмом усім і кожному зокрема, кого це стосується: що хоча серед усіх наших турбот, коли цього вимагає обов'язок нашого пастирського служіння, ми охоче звертаємо думку до тієї ж розважливості, завдяки якій примножується Боже шанування та дбайливо піклуються про спасіння католицького люду, то все ж понад усе те, що служить для користі капітули згаданої нашої митрополичої Церкви та для спасіння нашої душі, аж ніяк у чомусь не маємо наміру занедбати, але навпаки, докладаємо до цього всіх зусиль із ревною турботою та піклуванням. Помічаючи отже, що спільний стіл прелатів і каноніків та всієї капітули згаданої нашої Церкви забезпечений мізерними доходами й підтриманий вельми нечисленними фундаційними привілеями, а надто зваживши на те, що ми користалися з їхньої праці та благословенної поради при придбанні, набутті та поверненні маєтностей, відлучених від вищезаписаної нашої Церкви, та при збільшенні й збагаченні їхніх прибутків — зокрема ж мальчицького озера, або ставу, яке без жодного права, силою і могутністю було відібране від архієпископських дібр та володінь через недбальство деяких наших попередників певними львівськими старостами, — спонукані непохитною любов'ю і доброзичливістю, усяким найкращим способом, шляхом, правом і формою, якими найповніше й найкраще могли, і нам вільно було і вільно є, не піддавшись насильству, підступу, страху чи будь-яким іншим підступам, але з нашого безсумнівного відома та вільної і добровільної волі, а не через будь-яку помилку права чи факту, через нас і наших наступників чисто, безумовно, просто, безвідклично і між живими — так, щоби це дарування не могло бути скасоване чи визнане недійсним із жодної причини невдячності, утримання чи з будь-якої іншої причини — власним правом і навічно дали, подарували, передали і титулом дарування чистого, вільного і простого, безвідкличного, між живими зазвичай чиненого, визнали, даємо і шановним братам нашим, пану деканові, канонікам і всій капітулі вищезгаданої нашої митрополичої Церкви даємо, даруємо, передаємо й призначаємо в ІМ'Я БОЖЕ цим [письмом] грошову десятину, звану повсюдно біскупщиною (Episcopalia), колись Найсвітлішими Королями Польщі львівським архієпископам надану, а саме з міста Львова та приналежних до нього і прилеглих сіл Клепарів, Кульпарків, Замарстинів, Голоско, належну з кожного лану по дванадцять широких грошів. Даючи і надаючи згаданій капітулі право вимагати, стягувати, збирати, квитувати ту грошову десятину з жителів названого міста й сіл на підставі цього ж нашого дарування і надання, як також виступати в суді та позиватися через неї, чинити все й кожне зокрема, продовжувати всі судові дії і діяти згідно зі звичаєм; а також стягнуту, прийняту і зібрану повертати на свій ужиток згідно з нижчеописаним порядком та чинити й виконувати все і зокрема, що в зазначеному обсязі було б необхідним чи будь-яким чином корисним, так як ми самі перед цим нашим даруванням і наданням могли б чинити. А саме таким способом, правом і на таких умовах: що згадані декан, каноніки і вся львівська капітула за нашого життя щорічно наступного дня після [...] свята Тіла Господнього, довкола вівтаря Тіла Господнього, розташованого посеред костелу, разом із вікаріями того ж костелу побожно співатимуть месу за наші гріхи, а в кожне свято впродовж року проказуватимуть канонічний антифон: Ne reminiscaris Domine etc., псалом: Miserere mei Deus etc., De profundis etc. разом із колектою за гріхи. А коли настане звільнення нашої душі від пут тіла, будуть зобов'язані та приневолені благати й просити наймилостивішого Бога за цю нашу душу ось таким чином, а саме: що один із прелатів і каноніків відправить месу, звану Requiem, біля того ж вівтаря Тіла Господнього, зі звичайними молитвами, вміщеними в мшалі, і співатиме її спільно з вікаріями в хорі згідно з прийнятим звичаєм. А передусім кожен із присутніх каноніків спочатку промовить цей антифон: Не віддавай, Господи, звірам душу архієпископа нашого Станіслава Сломовського, який сповідує Тебе, і про душу його не забудь повік, дай йому спочинок у місці [...] відпусту, з віршем: Від воріт пекельних etc. вирви, Господи, душу цього нашого померлого архієпископа. Додаючи відтак шостий псалом: Господи, не картай мене в своєму гніві [...] повторюючи названий антифон. Далі промовляючи: Kyrie eleison, з Господньою молитвою Отче наш etc. Завершуючи цією єдиною молитвою: Відпусти, молимо Тебе, Господи Боже, душу слуги Твого Станіслава, нашого архієпископа, від усіх гріхів, щоби померлий для світу жив для Тебе, а те, що вчинив через неміч плоті в людському спілкуванні, Ти знищ прощенням наймилосерднішої милості. Визволь її від усякої очистилищної муки, щоби Тобою Самим, Богом живим і істинним, вона була визнана. І нехай звеселиться ця його душа перед Твоїм обличчям, і не згадуй давніх його беззаконь, які розпалив запал лихого пожадання. Будь пам'ятливий до цієї душі у славі Твого сяйва, нехай відчиняться їй небеса, нехай вийдуть їй назустріч і радіють із нею святі Твої Ангели, і нехай уведуть її до небесного Міста Єрусалима, нехай підтримають її молитвами своїми преславна Діва Марія разом з усіма Апостолами та іншими святими й обраними Божими, щоби визволена з кайданів гріхів удостоїлася дійти до слави Царства небесного, за посередництвом Господа нашого Ісуса Христа, який з Отцем і Святим Духом живе і царює на віки вічні, Амінь. Нарешті на остаточне завершення кожен із них скаже: Благословімо Господа, Богу подяка, з: Душі всіх вірних померлих разом із душею цього мужа, архієпископа Станіслава Сломовського, нехай спочивають у святому мирі, Амінь. Коли це звершиться, тоді названа капітула, тобто прелати і каноніки львівські, із наданої десятини десятинної, тобто капітульної, дасть дзвонарям костелу за бамкання у дзвони п'ятнадцять грошів. Панам вікаріям п'ятнадцять грошів, убогим, які в той час будуть присутні на цій месі, роздасть п'ятнадцять грошів, кожному з них по одному шелягу, якщо ж будь-що залишиться, нехай буде передано на шпиталь меншого забезпечення. Решту ж грошей пани прелати і каноніки, нині присутні, нехай розділять між собою порівну, завжди [...] про нас, доброго і зичливого свого брата, не забуваючи. На віру і свідчення всього цього й окремих вищевикладених справ це наше письмо через нижчепідписаного нотаріуса та в нашій присутності писаря цих актів і дій ми наказали і розпорядилися, щоби записали і підписали, а також скріпили його печаткою та відтиском нашої печатки. Діялося це у Львові, в домі нашої звичайної резиденції, розташованому на львівському дворі, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят четвертого, другого індикту, на третьому році понтифікату найсвятішого у Христі отця і пана нашого, пана Григорія, з Божого провидіння папи тринадцятого, в середу, дев'ятого дня місяця червня, в присутності тоді ж там уроджених і шляхетних панів Станіслава Карсонського, Яна Ржайольського, Яна Времеського, Яна Табецького, Адама Добжинського, наших челядників, та інших свідків, покликаних і прошених. [Власноручний підпис архієпископа:] Той самий Станіслав, архієпископ як вище, підписав власною рукою [монограма/парафа] [Нотаріальний знак у формі стилізованого деревця з пеліканом, що годує пташенят, і трьома квітами, на стрічках написи: I.N.R.I. / Свідок неправедний загине / MARIA / D.D.] [Нотаріальна підписка:] Я, Юрій, син Яна, Мілінський із Дрогобича, клірик Перемишльської дієцезії, зі святого апостольського авторитету нотаріус публічний, [при ...] згаданого декана перелічених умов грошового дарування, а також при [прийнятті дарування?] велебними панами: Станіславом Жоховським деканом львівським, Яном Янчовським, Якубом Барзіболоським[?], Марцином Варгоцьким, Пйотром Божиковським каноніками та всією згаданою львівською капітулою [ними схваленої...], та при інших усіх і окремих вищезазначених справах був присутній, і бачив та чув, що разом із вищезгаданими свідками так, а не інакше діялося, тому цей [інструмент?] власною рукою написав і уклав, та скріпив своїм звичайним і прийнятим знаком і прізвищем на віру і свідчення всіх і окремих справ покликаний і попрошений. [Verso:] [Архівний запис XVII/XVIII ст.:] В'язка 6, № 6 / Біскупщина львівській капітулі [...] Сломовським подарована [...] [Паперовий ярлик:] L. XXVIII / 4.

IN NOMINE DOMINI AMEN. Ad perpetuam rei memoriam. Cum pro temporum fluxibili motu, mortalium facta non solum variantur, sed plerumq[ue] aboleantur, humana industria perpetuum rei gestae inditium factura providit, ea literarum apicibus roborare. Proinde NOS STANISLAVS SZLOMOWSKI de Czechowo, Dei gra[tia] sanctae Ecclesiae Metropolitanae Leopoliensis Archiepiscopus, Significamus praesentibus literis nostris, quorum interest universis et singulis. Quod licet inter cunctas sollicitudines nostras, Pastoralis officii nostri debito exigente, libenter animum consideratione eadem intendamus, per quae cultus Divinus augetur, et Catholici populi saluti accurate consulitur: tamen praecipue ea, quae ad utilitatem Capituli Ecclesiae nostrae Metropolitanae praefatae, et animarum nostrae salutem vergunt, nullatenus in aliquo obmittere curamus, imo in eis intenta cura et sollicitudine omnem impendimus operam. Animadvertentes itaq[ue] mensam communem Praelatorum et Canonicorum, atq[ue] totius Capituli Ecclesiae nostrae praedictae, exiguis proventibus esse dotatam, paucisq[ue] admodum dotationis privilegiis fultam, et maxime attento, quod eorum opera et consilio salubri in nanciscendis, lucrandis, ac recuperandis bonis, ab Ecclesia nostra suprascripta alienatis, in eorumque commodis auctioribus et locupletioribus reddendis, usi fuerimus: praesertim lacu sive stagno Malcziciensi, quod nullo jure, vi et potentia, ab Archiepiscopalibus bonis et possessionibus ignavia antecessorum nostrorum quorundam, a nonnullis Capitaneis Leopoliensibus ademptum fuerat, certa dilectione et charitate moti, omnibus melioribus modo, via, jure, et forma, quibus magis et melius potuimus et nobis licuit et licet, non vi, dolo vel metu, seu aliqua alia machinatione circumvenuti, sed ex nostra certa scientia, et libera spontaneaque voluntate, et non per errorem aliquem iuris et facti, per nos et nostros successores pure, mere, simpliciter, et irrevocabiliter, et inter vivos, Ita quod haec donatio nulla ingratitudinis causa, vel victu, aut aliqua alia occasione valeat revocari, vel annullari, iure proprio et in perpetuum dedimus, donavimus, tradidimus, et titulo mere libere, et simplicis irrevocabilisque donationis inter vivos fieri solitae concessimus, Damus et venerabilibus fratribus nostris D[omino] Decano, Canonicis, ac toti Capitulo nostrae Ecclesiae Metropolitanae supramemoratae damusq[ue], donamus, tradimus, et concedimus in DEI nomine per praesentes Decimam pecuniariam vulgo Episcopalia dictam, per Serenissimos olim Reges Poloniae Archiepiscopis Leopoliensibus donatam, videlicet, de Civitate Leopoliensi, et Pagis Kleparow, Kulparkow, Zamarstynow, Holowsko eidem pertinentibus, et adhaerentibus, de quolibet lanceo per grossos latos duodecim provenientem. Dantes et concedentes facultatem praefato Capitulo huiusmodi Decimam pecuniariam ab incolis Civitatis et villarum praedictarum, vigore donationis et concessionis nostrae huiusmodi, petere, exigere, percipere, quietare, ita eius occasione agere in jure et experiri, ac omnia et singula facere, omnesque Actus iudiciales continuare, ac ut moris est procedere. Exactam quoque receptam et perceptam in usum suum iuxta infrascriptam ordinationem convertere, omniaque et singula facere et exercere, quae in praemissis fuerint necessaria, vel quomodolibet oportuna, qua[si] nos ipsi ante huiusmodi donationem et concessionem nostram facere potuissemus. His videlicet modo, lege, et conditionibus: Quod praefati Decanus, Canonici, et totum Capitulum Leopoliens[e], durante vita nostra singulis annis in crastino eunti[?] festi Corporis Christi, circa altare Corporis Christi in medio Ecclesiae situm, vna cum Vicariis eiusdem Ecclesiae, pro peccatis nostris Missam devote decantare, et singulis festis per annum, Canonicorum Antiphonam: Ne reminiscaris Domine etc., Psalmum: Miserere mei Deus etc., De profundis etc. cum Collecta pro peccatis orare. Et quando a carne nexibus dissolui contigerit animam nostram, pro eadem anima nostra Deum clementissimum deprecari et exorare tenebitur et erit adstrictum, eruntque adstricti, in hunc modum, videlicet: Quod unus ex Praelatis et Canonicis, Missam Requiem dictam, circa hoc idem Altare Corporis Christi, cum solitis orationibus in Missali contentis celebrabit, ipsamque communiter ac Vicariorum in choro more solito decantabit. Primu[m] vero et quilibet dormientium Canonicorum, in primis orabit istam Antiphonam: Ne tradas domine bestijs animam Archiepiscopi nostri Stanislai Szlomowski confitentem tibi, et animam eius non obliuiscaris in finem, dona ei requiem loco [...] indulgentia, cum versu: A porta inferi etc. erue domine animam huius nostri mortui Archiepiscopi. Addendo postea unum Psalmum sextum: Domine ne infurore tuo arguas me [...] repetendo Antiphonam praedictam. Deinde dicendo Kyrie eleison, cum Dominica oratione Pater noster etc. Concludendo hac vnica oratione: Absolue quaesumus domine DEUS animam famuli tui Stanislai Archiepiscopi nostri, ab omnibus peccatis, vt defunctus seculo tibi vivat, et quae per fragilitatem carnis, humana conversatione commisit, tu venia misericordissimae pietatis absterge: Libera eam ab omni purgationis tormento, vt a te solo DEO vivo et vero agnoscatur: Laetificeturque haec ipsius anima in conspectu tuo, et ne memineris iniquitatum eius antiquarum quas suscitauit eius feruor mali desiderij. Memor esto illius animae in gloria claritatis tuae, Aperiantur illi caeli, veniant illi obuiam, et colletentur ei sancti Angeli tui, et perducant eam in Ciuitatem caelestem Hierusalem, adiuuent eam orationibus suis gloriosa virgo Maria, cum omnibus Apostolis et alijs sanctis et electis Dei, vt peccatorum vinculis exuta, peruenire mereatur ad gloriam Regni caelestis, praestante domino nostro IESU Christo, qui cum patre et spiritu sancto viuit et regnat in secula seculorum, Amen. Tandem pro vltima conclusione, quilibet eorum dicet: Benedicamus domino, Deo gra[tia]s, c[u]m animae omnium fidelium defunctorum, cum anima huius viri Archiepiscopi Stanislai Szlomowski, requiescant in sancta pace, Amen. Quo facto demum Praelati et Canonici siue Capitulum praefati Leopoliens[e], ex praedicta Decima decimali [s]ive Capitularis, Campanatoribus ecclesiae a pulsu campanarum dabit grossos quindecim. Domnis Vicarijs grossos quindecim, Pauperibus qui eo tempore intererunt huic Missae praesentes erogabit grossos quindecim, cuilibet eorum per vnum solidum, si vero aliquid superfuerit, ad hospitale minoris prouisionis mittatur. Reliquum vero pecuniarum domini Praelati et Canonici actu praesentes inter se aequa sorte dimidiet, semperque [...] nostri boni et beneuoli fratris sui non immemores. In quorum omnium et singulorum fidem et testimonium praemissorum, praesentes nostras literas per Notarium infrascriptum et coram nobis Actorum factique praesentis scribam infrascriptum, scribi et subscribi, sigilloque eius et sigilli nostri subimpressione iussimus et fecimus communiri. Actum haec Leopoli in domo solitae nostrae residentiae in curia Leopoliensi sita, Anno domini Millesimo quingentesimo septuagesimo quarto, Inditione secunda, Pontificatus SS. in Christo patris et domini nostri domini Gregorii Divina prouidentia Papae Tredicimi anno tertio, Die vero Mercurij nona Mensis Iunij, Praesentibus tunc ibidem Generosis et nobilibus dominis Stanislao Carsonssky, Ioanne Rzayolski, Ioanne Wremieski, Ioanne Tabieczky, Adamo Dobrzynski familiaribus n[ost]ris et alijs testibus vocatis et rogatis. [Podpis autograficzny arcybiskupa:] Idem Stanislaus archiep[iscop]us qui supra manu sua subscrip[sit] [monogram/parafa] [Znak notarialny w formie stylizowanego drzewka z pelikanem karmiącym pisklęta i trzema kwiatami, na szarfach napisy: I.N.R.I. / Testis iniquus peribi[t] / MARIA / D.D.] [Subskrypcja notarialna:] Ego Georgius Ioannis Milins de Drohobycz dioecesis Premisliensis Clericus sacra auctoritate Apostolica publicus [notarius praefatique?] Decani pecuniariae donationis conditionum specificatorum, necnon benei donatois per f[act]a admodum dominis Stanislaum Zochowsky Decanum Leopoliens[em], Iohannem Ianczowsky, Iacobum Barzibolos[ki?], Martinum Wargoczki, Petrum Borzicowsky Canonicos, ac totum Capitulum p[rae]dict[um] Leopoliens[e] [per eos accepta...]tioni, alijsq[ue] o[mn]ib[u]s et singulis p[rae]missis praesens interfui, eaq[ue] vna cum praenominatis testibus sic et non aliter fieri vidi et audivi, Ideoq[ue] praesens [hoc instrumentum?] manu mea propria scripsi et confeci, signoque et nomine meis solitis et consuetis communivi, in fidem et testimonium omnium et singulorum praemissorum vocatus ac requisitus. [Verso:] [Nota archiwalna z XVII/XVIII w.:] Fascic[ulus] 6 Nro 6 / Episcopalia Capitulo Leopoliensi [...] Szłomowssky donata [...] [Etykieta papierowa:] L. XXVIII / 4.