Привілей короля Стефана Баторія, що затверджує цех та артикули кравців у Стрию

СТЕФАН Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський тощо, а також князь Семигородський. Оголошуємо змістом цього [письма] усім і кожному зокрема, кого це стосується, що оскільки перед нами кравці містечка Стрия через певних наших радників подали окреслені артикули, прагнучи мати свій цех і просячи, аби ми як їхній цех, так і артикули щодо цього ж цеху зволили затвердити й ратифікувати нашим рішенням, а зміст цього цеху та артикулів слово в слово є таким: Найперше, аби [для] однакового порядку в місті нашому Стрию просили, щоб ми [їх] правом кравецького цеху в місті Львові та інших навколишніх містечках зміцнили, на що ласкаво дозволяємо, згідно з уподобанням і волею Божою в стрийському костелі діяти і в ньому ж управу встановити, тобто: щоб старші та наглядачі законно обиралися з-поміж місцевих стрийських міщан. Також вільно шевцям і гончарям у ясний день із майстерністю перебувати в стрийській раді, а інші про свій кравецький цех дбали зі своїх власних майстрів, аби це узгоджено, за взаємною згодою, на місці в Стрию до кравецьких справ прямувало. Також щоб ремісник був із-поміж законних, славетніших і старших кравецьких майстрів. Також щоб жоден кравець на місці в Стрию і на милю довкола Стрия кравецьким ремеслом не займався і для дружини сам кравецьких яток не відкривав, хіба що був би кравцем, а у своїй пивниці не виникав. А хто б із кравецьких ремісників учинив негідне, то догану дісталому кравцеві й огудженим грошем, а саме стрийському місцю, також до рук присяжного вівтаря віддати належить. А хто б цим знехтував, наче через своє ремесло за провину був би покараний із кожного винного гріш... а це з артикулів цього ремесла за тим порядком, який іншим цехам за правом належить у Короні та в місті Стрию, цьому місцю. Також щоб ніхто не важився приїхати до Стрия на ярмарок чи на торг із кравецькими товарами, а з тим [...] щоб на ярмарку свого місця не мав під карою ста злотих [...]. Хто б із кравецьких ремісників через якийсь бунт, обмову [...] цеху виступив зі своєї вини [...], за кожну провину повинен буде сплатити за стрийським звичаєм. А цей самий кравець за своє ремесло зобов'язаний [...] стрийському цехові чинити [...] а котрий із кравців не оженився б, той не гідний мати майстерню і кравецьку роботу в Стрию виконувати під карою втрати роботи на користь вівтаря. Також коли чужий кравець приїде до Стрия і схоче тут у Стрию ремесло виконувати, то спершу має укласти угоду з майстрами та з міською радою, а в руки має внести до скриньки за львівськими правами два золотих, а майстрам вечерю справити під карою втрати роботи. І жоден міщанин чи підданий чужого кравця з ремеслом не має приймати, ані роботи [йому] давати під карою [...], яка має піти на вівтар. Також жоден кравець не має перехоплювати в іншого роботу під карою каменя воску на костел. Також цеховий старшина має картати кожного брата-ремісника, який чинив би щось лихе або до корчми ремесло носив, тож той має бути покараний згідно з артикулом. Також жоден сторонній кравець не має сукна краяти ані продавати під карою втрати сукна. Також про кравецьку челядь: кожен товариш, визволений на майстра, має виконати майстерштик за давнім звичаєм і коронними правами [...] [...]. Ми отож, король Стефан [...], вищезгадані артикули та цех схвалюємо, ратифікуємо і підтверджуємо... Дано в Торуні, тринадцятого дня місяця листопада, на вальному сеймі Королівства [...] Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят шостого, а правління нашого року першого. [Канцелярська нота / реляція на плиті праворуч:] За реляцією велебного у Христі отця, пана Пйотра Дуніна Вольського, номінанта Перемишльського єпископства і підканцлера Королівства Польського [Підписи / позначки на звороті клапана ліворуч:] Пйотр Дунін Вольський [підканцлер...] [Печатка:] [Слід від підвішування / збережена мала коронна воскова печатка в мисці з темного/червоного воску, підвішена на плетеному двоколірному шовковому шнурі] [На звороті:] [Різні архівні та провенієнційні нотатки, кругла печатка: STOWARZYSZENIE PRZEMYSŁOWE W STRYJU, номер «284», давні чорнильні шифри: «Krawiecki», «Jan Such...»]

STEPHANVS Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. Necnon Princeps Transylvaniae. Significamus tenore praesentium quorum interest universis et singulis. Quod cum coram nobis Sartoribus oppidi Striensis porrexissent certos Articulos per quosdam Consiliarios nostros Contubernium suum habere cupientes petentesque ut tam contubernium eorum quam Articulos hoc ipsum Contubernium spectantes probare et ratificare oraculo nostro dignaremur cuius Contubernij et Articulorum tenor de verbo ad verbum est sequens: Naprzod aby porządek iednostayny w mieście naszym Stryiu prosiły abyśmy prawem cechu krawieckiego w mieście Lwowie i innych okolicznych miasteczkach umocnili, o czym łaskawie zezwalamy podług upodobania i woli Bozey w kościele Stryiskim działać y w nimże rząd postawić, to iest: starszi i przełożeni iź aby legityme obierani z mieyscowych i mieszczanów Stryiskich byli. Item wolno iest szewcom i garncarzom przeciw iasnemu dnie z mistrzeniem być ostawienie jednak w radzie Stryiskiem, a drudzy o swoy cech krawiecki czynili z mistrzów swych własnych, by to iednostaynie z obopulną zgodą na mieyscu Stryiskim do krawieckich rzeczi szedł. Item aby rzemięsnik z perlegitimowanych i sławniejszych i starszych mistrzow krawieckich byl. Item żaden krawiec na mieyscu w Stryiu i na mil około Stryia rzemiosła krawieckiego nie poymował, ani żonie sam iat otwierał krawieckich, iednoby krawiec był a w swy piewniey nie powstał. A ktoby się z rzemieślników krawieckich złości dopuścił, to krawcowi naganionemu i naganem groszkiem a to mieyscom Stryiskim także przysiężonego ołtarza w ręce dać powinien. A ktoby to pominął, iakoby z swego rzemiosła z winy ukarany był z każdego winnego grosz... a to było iest z artykułów tego rzemiosła porządkiem iakowy inszem cechom prawem przysłuża koronie i miastu Stryiu mieyscu temu. Item aby żaden nie ważył się przyiachać do Stryia na iarmark ani na targ z towary krawieckimi, a z tym [...] aby w iarmarku mieysca swego miec nie miał pod winą stu złotych [...] ktoby z rzemieślników krawieckich z iakiego buntu obmowy [...] cechu powstał z winy swoiey [...] z każdego wina winien będzie zapłacić według zwyczaiu Stryiskiego. A tenże krawiec za swe rzemiosło winien iest [...] cechowi Stryiskiemu czynić [...] a któryby z krawców żony nie poiął, nie godzien miec warsztatu i krawieckiey roboty w Stryiu sprawować, pod winą utracenia roboty na ołtarz. Item gdy krawiec obcy przyiedzie do Stryia i zechce tu w Stryiu rzemiosło robić, tedy przód z mistrzami ma mieć ugodę i z radą mieyscką, a z rąk ma wnieść do puszki podług praw lwowskich złotych dwa, a mistrzom wieczerzę sprawić pod winą utraty roboty. A żaden mieszczanin ani poddany krawca obcego z rzemiosłem nie ma przeymować ani roboty dawać, pod winą [...] która ma iść na ołtarz. Item żaden krawiec nie ma podchwytywać drugiemu roboty pod karą kamienia wosku na kościoł. Item starszy cechowy ma upominać każdego brata rzemięsnego, ktoryby co złego czynił albo na karczmę rzemiosło nosił, tedy powinien być karan podług artykułu. Item żaden krawiec obcy nie ma sukna kraiać ani przedawać pod utratą sukna. Item o czeladzi krawieckiey: każdy towarzysz wyzwolony na mistrza ma robić sztukę podług dawnego zwyczaiu i praw koronych [...] [...]. Nos itaque Stephanus Rex [...] praedictos Articulos et Contubernium approbamus, ratificamus et confirmamus... Datum Thorunii die tredecima mensis Novembris in conventione Regni Generali [...] Anno Domini Millesimo Quingentesimo Septuagesimo Sexto, Regni vero nostri Anno Primo. [Nota kanclerska / relacja na plicie po prawej:] Ad relationem Reverendi in Christo Patris Domini Petri Dunin Wolski nominati Episcopi Premisliensis et Regni Poloniae Vicecancellarii [Podpisy / adnotacje na zakładce po lewej:] Petrus Dunin Wolski [subcancellarius...] [Pieczęć:] [Ślad po zawieszeniu / zachowana woskowa pieczęć koronna mniejsza w misce z ciemnego/czerwonego wosku, zawieszona na plecionym jedwabnym sznurze dwubarwnym] [Verso:] [Różne noty archiwalne i proweniencyjne, pieczątka okrągła: STOWARZYSZENIE PRZEMYSŁOWE W STRYJU, numer '284', dawne sygnatury atramentem: 'Krawiecki', 'Jan Such...']