Стефан Баторій підтверджує Анджею Дембовському викуп третьої мірки Зимноводського млина у Львові

[f. 1r] СТЕФАН, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, підляський, інфлянтський та ін., а також князь семигородський. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кого це стосується, що перед нами було представлено справу [процес] певних наших комісарів, спеціально призначених для здійснення викупу третьої мірки нашого млина, званого Зимноводським, розташованого на львівському передмісті, щодо звільнення [викупу] зазначеного нашого млина, оцінки доходів цього млина, постанови та декрету про внесення суми, дійсного викупу та сплати цієї ж суми, визначеної згідно з таксацією й оцінкою комісарів, уродженим Анджеєм Дембовським, каштеляном сєрадзьким і старостою нашим ленчицьким — якому цю можливість трохи раніше, на нещодавно минулому торунському сеймі, наданим щодо цього нашим дипломом ми надали — давнім держателям, уродженим Гинкам, а також таку, що містить квитанцію від них про отримання цієї грошової суми. І нас із великою наполегливістю від імені згаданого вродженого Анджея Дембовського, сєрадзького каштеляна, просили, щоб ми цей комісарський акт нашою королівською владою затвердити й скріпити зволили. Зміст якого [акта] слово в слово наводиться далі й є таким: ДІЯЛОСЯ ЦЕ у Львові в млині, званому Зимноводським, розташованому на краківському передмісті, перед уродженими Йоахімом Сяржинським, званим Семпом, підстолієм, та Бальтазаром Озгою, підстаростою львівським, комісарами, Й[ого] К[оролівською] М[илістю] призначеними й визначеними для звільнення [викупу] третьої мірки млинарської з рук уродженого Яна Гинка, тогочасного держателя, а також інших наступників покійного Казимира Гинка, а саме в найближчу п'ятницю після свята святої Агнеси, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят сьомого, у присутності вроджених і шляхетних Яна Бжоздовського, судді, та Яна Рихловського, підсудка, земських львівських, Станіслава Зохорського, писаря гродського львівського, Мартина Лопланського, підстарости уряду гродського городельського, Станіслава Вронецького, Якуба Семпа та обачного Грицька зі Львова, возного земського львівського, і багатьох інших достовірних свідків вищезазначеного. І перед цим урядом та згаданими комісарами вроджений Анджей Дембовський, сєрадзький каштелян і ленчицький староста, на підставі консенсу Й[ого] К[оролівської] М[ило]сті та перед комісарами цієї ж Королівської Милості зажадав від комісарського уряду, щоб вони заснували свою юрисдикцію й оголосили себе належними суддями; схиляючись до цієї вимоги, комісарський уряд на підставі комісії Й[ого] Королівської Милості заснував комісарську юрисдикцію, оголосив себе належними суддями та наказав обачному Грицькові зі Львова, возному, це оголосити. Який згаданий обачний Грицько зі Львова, возний земський львівський, визнав, що за наказом і декретом панів комісарів оголосив заснування юрисдикції та довів до відома обох сторін, аби чинили за правом. [f. 1v] І там само негайно, виконуючи наше оголошення, уроджений Анджей Дембовський, каштелян сєрадзький і староста ленчицький, надав консенс Й[ого] Королівської Милості на викуп цього млина, а також комісію, зміст якої такий: СТЕФАН, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський та ін., князь семигородський. Вельможному та вродженим: Анджею з Тенчина, воєводі белзькому, Яну Лішньовському, городельському старості, підчашому, Йоахіму Сяржинському, підстолію, Бальтазару Оззі, підстарості львівському, щиро й вірно нам милим, ласку нашу королівську. Вельможний і вроджені, щиро й вірно нам милі! Ми дозволили та погодилися, щоб уроджений Анджей Дембовський, каштелян сєрадзький і староста наш ленчицький, викупив третю мірку млина, розташованого на львівському передмісті, з рук уродженого Яна Гинка та правонаступників Казимира Гинка, а також будь-яких інших осіб, що заявляють право та будь-який інтерес до зазначеної мірки, імена та прізвища яких ми бажаємо вважати тут вираженими; а щоб це легше і швидше було здійснено, ми визнали за належне справу цю доручити й довірити Вашим Милостям, чия вірність і спритність у веденні справ нам вельми відомі, як і доручаємо та довіряємо цим нашим письмом. Наказуючи, щоб, призначивши між собою певний термін, зійшлися в одному місці, покликали до себе вищезгаданого Яна Гинка та наступників Казимира Гинка, пильно оглянули й розглянули привілеї та документи, на підставі яких вони володіють згаданими нашими маєтностями, і звідти, дізнавшись про належну суму, в них записану, присудили її їм і домоглися, щоб вона була відрахована та внесена вродженим Анджеєм Дембовським, якому надано право викупу. А коли це станеться, нехай накажуть їм поступитися володінням і передадуть його набувачеві. Нехай учинять також усе інше, що в подібних справах звично чинити, і допильнують, щоб те, що постановлять, твердо виконувалося, причому відсутність одного з них не становить перешкоди. Інакше заради ласки нашої та обов'язку свого уряду не чиніть. Дано в Торуні, на з'їзді вальному Королівства нашого, дня першого місяця грудня, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят шостого, а панування нашого року першого. З власного наказу Й[ого] Королівської Милості. Зміст же оповіщення [innotescentia] такий: Анджей, граф із Тенчина, воєвода белзький і грубешівський староста, Ян Ліщновський із Зимної Води, чесник львівський та городельський і долинський староста, Йоахім Сяржинський, підстолій, Бальтазар Озга, підстароста львівський, комісари, Й[ого] Королівською Милістю призначені й визначені. Тобі, вродженому Янові Гинку, та всім іншим спадкоємцям і синам покійного вродженого Казимира Гинка, держателю або держателям третьої мірки млина на краківському передмісті, оголошуємо, що нам пред'явлено лист Й[ого] Королівської Милості від імені вродженого Анджея Дембовського, каштеляна сєрадзького й старости ленчицького, яким Й[ого] Королівська Милість силою наданого йому консенсу й доживоття наказав викупити третю мірку цього млина і нам доручити зволив, щоб ми, обравши належний день і час, зійшлися в одному місці, викликавши держателів цього млина, оглянувши листи і привілеї, цю комісію здійснили і згідно з привілеями наказували прийняти суму, або — якщо в документах вона не була зазначена — вчинили за звичаєм і таксацією. [f. 2r] Тому владою королівською й авторитетом нашим комісарським наказуємо, щоб ви перед нами й урядом нашим комісарським у Львові в найближчу п'ятницю після свята святої Агнеси Діви, де юрисдикцію нашу у Львові буде засновано, з'явилися на вимогу згаданого Анджея Дембовського, каштеляна сєрадзького, позивача. Який покликує вас перед наш уряд до виплати й одержання грошових сум за третю частину мірки млина королівського, на львівському передмісті розташованого, і то силою консенсу й комісії Й[ого] К[оролівської] М[ило]сті, про які детальніше пояснить вам у наступному терміні; а також бачити й чути, як суми — якщо такі виявляться в документах — будуть вам внесені, або якщо не були виражені, на підставі консенсу нами оцінені, і позбавлення володіння цим млином та передачі володіння стороні позивача, а також до вислухання й прийняття урядом інших звичайних дій проти вас. Дано в Городлі, у найближчий понеділок після свята святого Миколая Єпископа, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят шостого. Консенс же на пергаменті, під титулом і печаткою Королівської Милості, з підписом власної руки Королівської Милості на викуп згаданого млина, виданий цьому позивачеві й ним пред'явлений, який він бажав мати тут за внесений, за своїм змістом гласить [як вище]. Відповідальна ж сторона: вроджені Анджей, Станіслав, Ян, Софія та Ядвіга через брата свого, держателя, уродженого Яна Гинка, зберігши за собою повністю недоторканними всі правові засоби, після огляду цих листів консенсу й комісії Й[ого] К[оролівської] М[ило]сті висунула й обґрунтувала певний спір зі стороною позивача, стверджуючи, що ні для кого не є сумнівним, що місто й райці львівські на підставі певної інкорпорації ведуть справу з відповідальною стороною через викуп цього млина. І вже згідно з декретом Й[ого] К[оролівської] М[ило]сті видаються такими, що підлягають викупу й екзекуції. Двом позивачам в одній справі вони не мають обов'язку відповідати й перед двома в одній справі поступатися, і вимагають визнання їх вільними або призупинення справи, доки самі сторони не доведуть між собою чинності прав, зберігаючи в силі всі інші добродійства права. Позивач же зазначив, що викуп цих маєтностей залежить від волі Королівської Милості й ці маєтності завжди підлягають викупу, а позивач користується королівським правом і стверджує, що ця начебто інкорпорація тхне відчуженням маєтностей столу Королівської Милості, право ж позивача є кращим, і за загальним правом маєтності Королівської Милості не терплять жодної затримки. Відтак сторона відповідача може бути примушена до подальшого процесу зі збереженням у силі всіх добродійств права. Але комісарський уряд, вислухавши пропозиції та відповіді, заперечення та виводи сторін, тримаючись загального права й після огляду консенсу Королівської Милості та комісії, поданих стороною позивача — з яких випливає, що ця сторона позивача прагне викупу маєтностей Королівської Милості на підставі консенсу, а сторона відповідача разом із міщанами вдається до викрутів, закидаючи неінкорпорування та відчуження королівських маєтностей — задекретував, що сторона відповідача в цій справі має діяти далі. На який декрет сторона відповідача апелювала до Й[ого] Королівської Милості в термін шести тижнів, якої апеляції комісарський уряд не взяв до уваги як вносимої щодо побічного питання і такої, що стосується викупу маєтностей; а сторона відповідача запротестувала перед згаданим возним і шляхтою проти обтяження, заявляючи готовність діяти за правом. Нарешті згаданий уроджений Ян Гинек від імені свого та братів і сестер своїх, не відступаючи від своєї апеляції, оскільки був примушений декретом, пред'явив документи свого давнього володіння цим млином; завжди ж заявляв, що в листах його попередників у володінні сума не була вказана, але, як консенс позивача та сам акт комісії постановляє, якщо сума не була зазначена, вона має бути оцінена. Тому згаданий позивач вимагав, щоб комісарський уряд порахував прибутки цієї третьої мірки млина, доходи цього млина як з орендних плат [чиншів] млинарських, млинарських домів, так і з лук, після належного й справедливого прийняття свідчень та розгляду їх згідно зі статутами, встановив, оцінив і обчислив суму та зволив їм внести, зі збереженням у силі всіх інших добродійств права. Сторона ж позивача [...] зазначила, що за формою права готові вчинити належне, але доходи не можна виводити з голих слів, їх слід довести й підтвердити свідками, а вже потім здійснити оцінку й підрахунок суми з доходів [...], зберігаючи в силі всі інші добродійства права. [f. 2v] Уряд же комісарський, спираючись на комісію й консенс Й[ого] К[оролівської] М[ило]сті, з яких випливає, що в тих оригіналах бракує сум, визначив і цим визначає, що доходи мають бути оцінені, аби за таксацією доходів обчислити суму до сплати. Але оскільки така оцінка звично відбувається на підставі свідчень і доведення доходів, тому, приступаючи до оцінки, постановили, щоб підмірошник цього зимноводського млина, славетний Валентій, та Миколай, управитель двору [factor curiae] цієї сторони відповідача та цієї третьої мірки млина, а також шляхетний Клеменс Ольховський, доглядач [superintendens], склавши спершу тілесну присягу, представили рід і кількість доходів, порахували їх і вивели з реєстрів. І там само негайно згаданий Валентій, підмірошник цього млина, згаданий Миколай, фактор згаданої сторони відповідача, шляхетний Клеменс Ольховський та Федько Тирвон зі Срок з'явилися, від яких відібрано тілесну присягу згідно з ротою присяги, що вони за правдою дадуть свідчення й посвідчать рід і кількість річних доходів зі згаданого млина, з чиншів мельників і належних до нього лук. Які вищезазначені свідки, склавши спершу тілесну присягу на цю роту, що не з ненависті, остраху чи упередження розкажуть про доходи, які походять із цього млина — так їм Боже допоможи і Святий Хрест — яку присягу згаданий Валентій перед нами склав про річний дохід із солодів, що з нього походять, та їхнього продажу, щодо шістнадцяти варів [brasca] у поточному році, з яких кожен вар продається по двадцять два флорини в поточному році. А минулого року продавали за вищу суму, а саме по тридцять шість флоринів за кожен вар, а дещо раніше сама міра солодів була віддана в оренду за п'ятсот флоринів монети. Так само й обачний Миколай, фактор цієї сторони відповідача, склавши спершу тілесну присягу, пред'явив реєстр річного чиншу з будинків, що належать до згаданого млина, і вивів із реєстру суму річного чиншу: тридцять чотири флорини і дванадцять грошів. Також обачний Федько Тирвон перед цим урядом, склавши спершу тілесну присягу, дав правдиве свідчення, так само як учинили всі вищезазначені. Що всі доходи цього млина, підтверджені присягою, розкажуть і засвідчать, нічого не зменшуючи і не додаючи, не з ненависті, остраху чи прихильності свідчачи — так їм Боже допоможи і Святий Хрест. Що вони і кожен із них перед цим урядом виконали. [f. 3r] Яким обачний Грицько, возний згаданий, зачитав роту присяги, яку вони й склали, як зазначено вище. Потім згаданий Федько Тирвон із села Сроки, склавши присягу, засвідчив і підтвердив, і всі вони засвідчили, що він закупив чотири копи сіна на згаданих луках млинарських, а кожна копа сіна давніше й колись продавалася по одинадцять флоринів, а зрештою й пізніше ці чотири копи сіна були ним продані за тридцять чотири флорини; що ці вищезазначені свідки, склавши спершу тілесну присягу з піднятими двома пальцями, згідно з ротою й правовим звичаєм підтвердили присягою свої свідчення та викладення щодо роду та кількості доходів. МИ ТОМУ, маючи перш за все Бога та святу справедливість перед очима, належно зваживши все, що в комісії та консенсі Й[ого] Королівської Милості описано, та врахувавши свідчення згаданих свідків: Валентія підмірошника, Миколая управителя, Клеменса Ольховського, Федька Тирвона зі Срок зі сторони відповідача, як щодо мір третьої частини солодів млина, так і тих, що походять із домів і луки, належних до третьої мірки млина, та інших вірогідних людей, а також урахувавши, що немає іншого млина в місті Львові для мелення солодів, крім [млинів] львівських каноніків і шановної львівської капітули — дотримуючись як консенсу й комісії Королівської Милості, так і статутів Королівства, у цій сфері освячених — користь від солодів із зазначеного млина, що походять із третьої мірки, кожного року оцінюємо на шістнадцять солодів [brasea] щороку, з року в рік львівської міри, кожен вар львівської міри окремо оцінюючи й таксуючи на двадцять п'ять флоринів як під час урожаю, так і під час дорожнечі монети польської. Яка сума за шістнадцять варів солоду становить суму чотириста флоринів річного доходу монети й лічби польської. Цю згадану суму чотириста флоринів грошей за статутами Королівства, таксуючи кожні десять флоринів на сто флоринів, становить суму чотири тисячі флоринів лічби польської. Також річний чинш, що зазвичай сплачується з домів, які стоять на ґрунті згаданого млина: тридцять чотири флорини і дванадцять грошів, [капіталізується] до суми триста сорок чотири флорини польської монети. Також чотири копи сіна, що походять із маєтностей і ґрунту, себто луки цього млина, кожного року, рахуючи з року в рік, ті самі копи сіна по вісім флоринів і п'ятнадцять грошів роблять і становлять суму триста сорок флоринів. Яку згадану суму, що випливає зі справедливої оцінки за статутами Королівства, зібрану разом — як із доходу із солодів, так і з чиншу та за копи сіна — що становить суму чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири флорини грошей, королівською владою й авторитетом нашим комісарським визначили й ухвалили декретом, що вона має бути за згадану третю частину млина стороною позивача відповідачам сплачена, а позивач має вступити у володіння, і відповідальна сторона має дійсно передати володіння й поступитися цими маєтностями, тобто третю мірку млина разом із домами й луками віддати у володіння позивачеві після внесення суми, а відповідачі мають дати позивачеві квитанцію та з цих маєтностей силою консенсу й комісії Й[ого] К[оролівської] М[ило]сті уступити й допустити введення у володіння [інтромісію]. [f. 3v] Для якого уступу та введення надано стороні позивача возного земського львівського, хоч би кого він зі шляхтою вибрав для введення; а в разі відмови в допущенні до інтромісії відіслано до королівського плеча старости львівського для виконання декрету. Тим не менш зі збереженням послуху та робіт замку львівському й прав Королівської Милості [...]. І тут перед цим же комісарським урядом згаданий Ян Гинек як від власного імені яко держатель, так і від імені Анджея, Станіслава, Ядвіги та Софії, підкоряючись комісарському декрету, ставши особисто, явно, публічно й виразно визнав, що згадану суму з оцінки цими комісарами, яка становить чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири флорини, від цього позивача, уродженого Анджея Дембовського, сєрадзького каштеляна, внесену одержав і в ній квитує, від маєтностей згаданих відступив і негайно володіння цим млином через обачного Грицька, возного земського львівського, передав, яке володіння позивач від нього перейняв. На віру чого та для очевиднішого свідчення акт і цей декрет печатками нашими скріпили й руками нашими підписали. Йоахім Семп Сяржинський, підстолій землі львівської; Бальтазар Озга, підстароста львівський. МИ Ж, СТЕФАН, КОРОЛЬ, проханню вродженого Анджея Дембовського в цій справі з ласкавості й доброти нашої не відмовляючи, згаданий акт комісарів наших щодо викупу й оцінки доходів, належних до третьої мірки Зимноводського млина, розташованого у Львові на краківському передмісті, ними нещодавно складений, нашою королівською владою схвалити, ратифікувати й підтвердити визнали за справедливе, як і цією нашою грамотою схвалюємо, ратифікуємо й підтверджуємо за тієї умови, якщо належно, чесно, справедливо й законно, і без утиску та шкоди для доходів і маєтностей Речі Посполитої та нашого столу ця оцінка нашими комісарами була здійснена. Бажаючи, щоб на майбутнє цей комісарський акт і вміщена в ньому таксація набули сили належної непорушності, і щоб у цій же грошовій сумі, що випливає з оцінки, виплаченій згаданим каштеляном сєрадзьким на викуп від уроджених Гинків зазначеної третьої мірки нашого млина, цей млин наш ним спокійно утримувався, і щоб володіння ним не могло раніше з повним правом повернутися до нас або будь-кого іншого, хто має від нас право викупу, доки та сама сума йому або його спадкоємцям не буде повернена. І на безсумнівну віру цього власною рукою це підтвердження підписали та печатку Королівства нашого підвісити наказали. Дано в Бидгощі, дня шістнадцятого місяця лютого, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят сьомого, а панування нашого року першого. Stephanus Rex [Монограма / канцлерський знак] [f. 4r] [У правому нижньому кутку підпис секретаря/нотаріуса:] Войцех Барановський [Albertus Baranowskij] [f. 4v – Verso:] [Запис доби / реєстратура:] Про оцінку третьої мірки Зимноводського млина. Комісарський акт Найяснішим і Непереможним Королем Стефаном затверджений Року 1577. Між Уродженим Дембовським та правонаступниками Казимира Гинка. Скриня [arca] 15 № 20. [Пізніші шифри та печатка:] № 40. [Чорнильна печатка, кругла:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA до Фасцикулу 153 № 40. [Збоку примітка:] Комісарський акт Зимної Води третя міра через уродженого Сярницького та від імені Сєнька [?] [Печатка:] [Печатка коронна велика/менша Стефана Баторія у восковій мисці на червоно-блакитному шовковому шнурі: щит з Орлом, Погонею, гербом Київської(?)/Руської землі та гербом Вовчі Зуби Баторіїв у серці, увінчаний короною, у колі стерті написи королівської титулатури].

[f. 1r] STEPHANVS DEI gratia REX Poloniae, magnus DVX Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Kyo= uiae, Volhiniae, Podlachiae, Liuoniae etc. Nec non PRINCEPS Transyluaniae. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest vniuersis et singulis. Exhibitas fuisse coram nobis certum Co= missionariorum nostrorum ad negotium redemptionis tertiae mensurae molendini nostri Zimnowodzki dicti in Suburbio Leopolien[si] siti specialiter deputatorum processum circa exemptionem dicti molendini no= stri taxationem prouentuum eiusdem molae summamque reponendi constitutionem ac decretum actum= lemque redemptionem, et eiusdem summae ex taxa aestimationeque Comissariali prouenien[tis] per Gene= rosum Andream Dembowsky Castellanum Siradien[sem] et Capitaneum nostrum Lanciciensem, cui eam facultatem paulo ante in proximè praeteritis Comitijs Thorunensibus ipsi diplomate nostro desuper largito concesseramus prioribus possessoribus Generosis Hynek repositioinem, ac de percepta eadem summa pecuniaria ab ipsis quietationem in se continentem: Erimusque sum= ma cum instantia nomine praefati Generosi Andreae Dembowsky Siradiensis Castellani ex= petiti, vt eundem actum Commissarialem authoritate nostra Regia approbare et confirmare dignaremur. Cuius quidem tenor de verbo ad verbum sequitur et est talis: ACTA sunt haec Leopoli in molendino dicto Zimnowodzkj in suburbio Crac[oviensi] sito, Coram Generosis Ioa= chimie Ziarzninskij dicto Semp Subdapifero et Balthazare Ozga Vicecap[itane]o Leopolien[si] Commissa= rijs per S[acrae] R[egiae] M[ajes]t[at]em datis ac deputatis, in exemptione tertiae mensurae molendinalis de manibus Generosi Ioannis Hynek possessoris tumque et aliorum successorum olim Casimiri Hy= nek et hoc feria sexta post festum Sanctae Agnetis proxima, Anno Domini Millesimo Quingen= tesimo septuagesimo septimo, Praesentibus Generosis et Nobilibus Ioanne Brzozdowski Iudice et Joanne Richlowski Subiudice terrestribus Leopolien[sibus], Stanislao Zochorrski Notario Castren[si] Leopolien[si], Martino Loplanski Officij Castren[sis] Hrodlen[sis] Vicecapitaneo, Stanislao Wroniezky, Iacobo Semp et Prouido Hriczko de Leopoli, Ministeriali terrestri Leopolien[si], et alijs quamplu= rimis fidedignis ad praemissa testibus. Et coram eodem Officio Commissarijsque praefatis Gene= rosus Andreas Dembowskj Castellanus Siradien[sis] et Capitaneus Lanciciensis, vigore consen= sus S[acrae] R[egiae] M[ajes]t[at]is atq[ue] Commissarijs eiusdem M[ajes]tis Regiae petijt officium Commissariale, quatenus iurisditionem suam fundarent, seque iudices competentes pronunciarent, cuius affecla= tioni Officium Commissariale inheren[s], iurisditionem Commissarialem vigore commissionis S[ac]rae Regiae M[ajes]tis fundauit seque competen[tes] iudices pronunciauerunt, M[i]n[ist]rialique Prouido Hriczko de Leopoli publicare demandauit. Quiquidem praefatus Prouidus Hriczko de Leopoli Mini= sterialis terrestris Leopolien[sis] recognouit ex mandato et decreto Dominorum Commissariorum fundationem iurisditionis publicauit et ad notitiam deduxit vtriusque partibus, vt iure pro= [f. 1v] cederent. Et ibidem in instanti inherendo publicationi nostrae, Generosus Andreas Dembowski Castel= lanus Siradien[sis] et Capitaneus Lanciciensis, reproduxit consensu[m] S[ac]rae Regiae M[ajes]tis super exemptio= nem eiusdem Molendini tumque et Commissionem, cuius tenor est talis: STEPHANVS DEI gratia REX Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Liuo= niaeque etc. Princeps Transyluaniae. Magnifici Gn[er]osis Andreae à Thenesin Palatino Belzen[si] TriLu= sniowskj Hrodlen[si] Capitaneo, Subpincernae Ioachimo Siarzniskij Subdapifero, Balthazaro Ozga Vi= cecapitaneo Leopolien[si] Sincere et f[ideliter] nobis dilectis gratiam nostram Regiam. Magnifici et Generosi sync[er]e et fideles nobis dilecti. Admisimus et consensimus Gn[er]oso Andreae Dembowski Castellano Si= radien[si] et Capitaneo nostro Lancicien[si], redimere tertiam mensuram molendini in Suburbio Leopolien[si] consisten[tis], de manibus Gn[er]osi Ioannis Hynek et successorum Casimiri Hynek et aliarum quarumuis personarum, ius ac interesse aliquod ad praefatam mensuram habere se praetendencium, quoru[m] nomi= na et cognomina hic pro expressis haberi volumus, quod vt facilius et celerius conficiatur Sync[er]e et f[idelitati] v[est]ris quarum nobis fides et in rebus gerendis dexteritas est plurimum comendata, id negocij dandu[m] et comittendu[m] esse duximus, prout damus et comittimus praesentibus hisce nostris. Mandan[tes], ut con= stituto inter se certo tempore, vnum in locu[m] conueniant, supramemoratu[m] Ioannem Hynek et succes= sor[e]s Casimiri Hynek ad se vocent, Priuilegia et literas, quarum in supramemorata bona no= stra possident, diligenter examinent et perpendant, atq[ue] inde cognita summa legittima inscripta qua= titate eam illis adiudicent, et per Gn[er]osum Andream Dembowskj, cui redimendi p[ot]as facta est, nu= merari ac reponi faciant. Eo aut[em] facto, possessione eos cedere iubeant, et eam redemptori trad[a]nt. Aliaq[ue] omnia in similibus fieri solita faciant, et quod statuerint firmiter obseruari curet, vnius aut[em] eorum absentia minimè obstante. Pro gra[tia] n[ost]ra et debito officij sui Sync[er]e et f[idelitas] v[est]ra aliter non facturae. Dat[um] Thorunij in Conuentu Regni n[ost]ri g[e]n[er]ali die prima Mensis Decembris, Anno: Domini Millesimo, Quingentesimo, Septuagesimo, Sexto. Regni verò n[ost]ri anno PRIMO. Ex comissione S[ac]rae Regiae M[ajes]tis propria. Innotescentiae verò tenor est talis. Andreas Co= mes à Thenesin Palatinus Belzen[sis] et Rubieszouien[sis] Cap[itane]us, Ioanes Lyszcznowski de Zymna= woda Pocillator Leopolien[sis] et Hrodlen[sis], Dolinen[sis]que Cap[itane]us, Ioachimus Siarzinski subdapi= fer, Balthazar Ozga, Subcap[itane]us Leopolien[sis] Comissarij per S[ac]rae Regiam M[ajes]t[at]em dati et depu= tati. Tibi Gn[er]oso Ioanni Hynek et alijs omnibus suctoribus et filijs olim Gn[er]osi Casimiri Hy= nek molendini in suburbio Crac[oviensi] tertiae mensurae possessori siue possessoribus, Innotesamus oblatas nobis esse l[ite]ras S[ac]rae Regiae M[ajes]tis ex parte Gn[er]osi Andreae Dembowski Castellani Siradiensis Capitaner[que] Lancicien[sis], quibus S[ac]ra Regia M[ajes]tas vigore consensus et aduitalita= tis eisdem concess[i], comisit eiusdem molendini tertiam mensuram exemere nobisq[ue] comitere dignata est, vt captato aliquo die et tempore competen[ti] ad vnu[m] locum conuenien[tes], vocatis eiusdem molendini possessoribus, visis l[ite]ris et Priuilegijs eam comissione[m] ad exequutione[m] deduce= remus, et iux[ta] Priuilegia summam recipere mandaremus, uel si in quantu[m] non fuerit in l[ite]ris [f. 2r] descripta iuxta consuetudinem et censuram procederemus. Quapropter vigore Regio et authoritate nostra Comissariali Mandamus quatenus coram nobis et officio n[ost]ro Commissariali Leopoli feria sexta post festum Sanctae Agnetis Virginis nunc instan[ti] proxima, ubi tunc iurisditio per nos Leopoli fun= data fuerit. Ad instan[tiam] praefati Andrea Dembowski Castellani Siradien[sis] actor[is]. Qui uos ad officium n[ost]rum citat ad soluend[um] et recipiendum summas pecuniarias, de tertia parte mensurae molendini Re= galis in Suburbio Leopol[iensi] sit[i], et hoc vigore consensus et comissionis S[ac]rae R[egiae] M[ajes]tis de quibus vo= bis in termino aduenienti latius declarabit. Ac ad videndum et audiendu[m] summas uobis si quae in li= teris n[ost]ris apparuerint reponi, vel si in quantum no[n] fuerit expressa vigore consensus per nos taxari, pos= sessioneque ipsius molendini priuare, et possionem actoriae parti dari, et ad alia tertia facta fieri soli= ta contra uos procedi officiose audituri et attentaturi. Dat[um] in Hrodlo feria secunda post festu[m] San= cti Nicolai Episcopi proxima, Anno Domini Millesimo Quingentesimo Septuagesimo Sexto. Con= sensus aut[em] in Pergameno sub titulo et sigillo M[ajes]tis Regiae cum subscriptione manus propriae M[ajes]tis Regiae super exemendo p[rae]fato molendino concess[us] eidem actori per eu[m] reproduc[tus], qué hic pro insertis ha= beri uoluit ni se sonat. Pars verò cit[at]a: Gn[er]osi Andreas, Stanislaus, Ioannes, Sophia et Heduigis per fratre[m] suum possessorem Gn[er]osum Ioanne[m] Hynek, reseruatis sibi omnibus iuris remedijs in toto sal= uis visis huiusmodi literis consensus et Comissionis S[ac]rae R[egiae] M[ajes]tis non mirandum aliquod contro= uersiam cum ipsa actorea parte allegauit et deduxit, neminem esse dubium, quod Ciuitas et Consules Leo= polien[ses] uigore cuiusdem incorporationis causam continuant cum cittata parte, ratione eiusdem exemptio= nis molendini. Iamq[ue] ex vi decreti S[ac]rae R[egiae] M[ajes]tis exemptioni et exequutioni subiacere uident[ur]. Duo= bus actoribus pro vna re non tenentur respondere, et duobus de vna re condescendere, seque liberos pronunciari postulant aut suspendi, donec inter se ipse partes experiantur de validitate iurium, alia omnia iuris beneficia in robore reseruando. Et actor allegauit quod exemptio horum bonorú[m] subest arbitrio M[ajes]tis Regiae semperq[ue] bona sunt in exemptione, quiu[m] ihiq[ue] actor iure Regio lętatur et aserti Ques quaedam incorporat[i]one qua sapit alienatione[m] bonorú[m] Mensae R[egiae] M[ajes]tis, iusq[ue] actoris esse melius et de iure comun[i] cum bona M[ajes]tis Regiae nulla moram patiunt[ur]. Itaq[ue] potest partem citata[m] compelli ad vlterius proceden[dum], salua omnia iuris beneficia in robore reseruando. At officium autem Comissa= riale auditis partium propositionibus et responsis alleg[ati]onibus et deductionibus, inherendo iuri co= muni assensu et viso consensu Regiae M[ajes]tis tu[m]q[ue] et comissione eadem per partem actoream reprodu= ct[a], ex qua constat q[uo]d ipsa pars actorea bon[a] Regiae M[ajes]tis uigore consensus eximere nititur et pars actorea una cum ciuibus subterfugijs laboratã n[on] incorporatione et alienationes bonorú[m] Regalium allegauit, decreuit parti cittae in causa pr[e]s[en]ti super ciffatem ad ulterius procedere. A quo Decreto pars ipsa ciffa ad S[ac]ra[m] Regiam M[ajes]te[m] appellauit in sex septimanis cui appellationi Officium Com= missariale non detulit tanq[uam] in accessorio et in exemptione bonorú[m] et ciftata pars praefato Mini= steriali et Nobilibus protestat[a] est grauamine se offerens iure agere, tandem praefatus Gn[er]os[us] Ioanes Hynek nomine suo fratrum et sororum suorum non recedendo a sua appellatione, quum decreto [f. 2v] ipserum est compulsus reproducere l[ite]ras antiquae possessionis suae super illud molendinu[m], quod semper declarauit antecessoz ipsius possessionis in literis ipsius sum[m]am no[n] expressam esse sed quemam ipsius actoris consensus atq[ue] etiam et comissionis actus declarat in quantu[m] sum[m]a no[n] esset descripta taxar[i]. Itaq[ue] praefatus actor petijt quatenus offi[ci]um Comissariale computass[et] prouentibus eiusdem tertiae me= surae molendini prouentus eiusdem molendini, tam ex molendini censibus, domor[um] molendine et pra= torum acceptis testimonijs sufficietir iuste iuxta statuta ponderan[d]o constitueret, taxarent, atq[ue] sum= mam computarent, ipsisq[ue] repon[i] v[ellet]. Alia omnia iuris beneficia in robore reseruando. Et pars ipsa actoria allegauit quod deforma iuris competerit parat[os] se uelle facere, sed ipsi prouentus ex verbis nu= dis allegare no[n] possunt, oportet ipsos parte[m] actori[s] ondere et comprobar[e] testibus, tunc demu[m] taxam es= se, et summam ex prouentibus colligendi, postq[ue] officiu[m] quantq[ue] uix praescripta legum in talibus process[u]. Alia omnia iur[is] beneficia in robore reseruan[do]. Offi[ci]um verò Comissariali inherendo comissioni et consensui S[ac]rae R[egiae] M[ajes]tis ex quo non constat de sum[m]is in his Originalibus decreuit, et p[rae]sentibus decernit taxan= dos esse prouentus, vt ex taxa prouentuum sum[m]am computau[it] esse persolutioni, Sed quonia[m] talis taxatio fieri solet ex testimonijs et deductionibus prouentuu[m], Ideoq[ue] procedendo ad taxationé de= creuerunt vt vicemolitor eiusdem molendini Zimnowoczky famatus Valentinus et Nicolaus factor curiae eiusd[em] Citti et eiusd[em] molendini tertiae mensura, et Nobilis Clemens Olchowskj superintendens prius iurauerit fusiurando, et pr[a]estito corporali iuramento, qualitate et quantitate obtuler[un]t prouentuu[m] et numerunt atq[ue] regeftris deduxerunt. Et ibidem in instanti praefatus Valentinus Vicemolitor eiusdem molendini, et praefatus Nicolaus factor p[rae]fat[ae] cittae partis atqz Nobilis Clemens Olchow= ski tumq[ue] et Fedko Thirwon de Sroki statutis quibus de rebus eis iuramen[tum] corporale p[rae]star[e] vna cu[m] rotenu iuramenti quod ipsi veraciter testimoniu[m] perhibet atqz testificabunt qualitateq[ue] et quan= titatem prouentuum annui prouentus de pfato molendino, censibusqz molendinatorz et pratoz ad illud pertinen[tium] iuramentum praestabit, ond[ent]. Quiquidem praefati testes superius expre[s]= si praestito prius corporali iuramento in tam rotam iuramenti, quod ipsi non odio timore fauo= re prouentus eiusdem molendini prouenien[tium] narrare debent, sic eos DEVS adiuuet et Sa[n]= cta Crux. Quod iuramentum praefatus Valentinus coram nobis de tannuali prouentuu[m] brascor[um] vú[m] ex eodem prouenientiu[m] et uenditione eorunde[m] praestit[it] super sedecim brasca anni pr[a]es[e]n[tis], et bra= scum quodlibet uenditur florenis viginti duobus pr[a]es[e]nti anno. Praeterito aut[em] anno maiori sūma sc[ilicet] triginta sex florens uendebatur quodlibet brascu[m] et anteà non longo tempore tantúmodo nie= iura brascorú[m] in arenda locat[um] erat per Quingentis florens monetae. Ite[m] etiam simili modo Proui= dus Nicolaus factor eiusdem ciffatae partis reprodux[it] regest[rum] census anni, ex domibus ad mo= lendinum praefat[um] pertinen[tibus], praestito prius corporali iuramento, et deduxit regesto summam cen= sus annualis Triginta quatuor floz grossorum duodecim. Ite[m] etiam Prouidus Fedko Thirvon coram eodem officio praestito prius corporali iuramento super vera recognitione quod ipsi oes superius exp[re]ssi fecerunt. Quia ipsi omnes prouentus eiusdem molendini iuramento compro= [f. 3r] bato narrabant testificabntq[ue] nihil minuendo nihilq[ue] addendo, non odio, timore, amore testificantbz. Ita eos DEVS adiuuet et Sancta Crux. QVod ipsi et singuli ex ipsis coram eodem off[ici]o fstiter[un]t. Quibus Prouidus Hriczko Min[istri]alis praefatus vigeta rotam iuramenti pronunciuauit, quod et ipsi praestiterut vt sup[ra]. Tumq[ue] praefatus Fedko Thirvon de villa Sroki praestito Iurame[n]to recognouit et testatus est, ipsiq[ue] oes testificati sunt, quod quatuor artumos fæni comparauit in praefatis ptis molendi= nalibus atqz quilibet artumus fæni anteà et aliquando uendebat per undecim floz, tandemq[ue] et postea isti quatuor artumi fæni uendebantur per ipsum triginta quatuor florens, quod ipsi pfati te= stes superius expr[e]ssi praestito prius iuraméto corporali et duobus digitis erectis iuxta rotam et consue= tudiné iuris praestiterut et iurame[n]to comprobauerút testimonia sua atqz deductiones qualitate et qua[n]= titatem prouentuu[m]. NOS itaqz primo DIVM et iusticiam Sanctam prae oculis habeti, tamq[ue] omnibus in Comissione et consensu S[ac]rae Regiae M[ajes]tis descript[is] debite vculis prospect[is] insis animad= uersis testimonijs testiu[m] praefat[orum] Valentini vicemolitoris, Nicolai factoris, Clementis Olchowskj, Fed= konis de Sroki Thirvonis cittae partis, tam de mensuris tertia partis molendini brascorum, tumq[ue] ex domibus atqz de prato prouenien[tium] ad tertia[m] mensura[m] molendini spectan[tium], et alijs fidedignis homi= nibus, Eoq[ue] assensu q[uo]d aliud molendinu[m] in Ciuitati Leopolien[si] ad molendu[m] brasea non extat, prae= ter Canonicor[um] Leopolien[sium] et Venerablis Capituli Leopolien[sis]. Inhaerendo tam consensui Regiae M[ajes]tis et Comissioni quam statutis Regni de praemissis sanctis emolimentu[m] brascorú[m] ex dicto molendino tertia mensura prouenien[tium] anuis singulis, annis se fequentibus moderan[dum], ad sedecim brasea amus sin= gulis, de anno ad annú mensurae Leopolien[sis], quodlibet brascu[m] mensura Leopolien[si] seorsim estiman[do] et taxando ad viginti quinq[ue] floz tam tempore fruti, quam tempore anni caritatis monetae Poloni= calis. QVa suma pro sedecim braseis proueniens facit et constituit sum[m]a[m] Quadringentos floz annis singulis prouentui monetae et numeri Polonicalis. CEnam sumam praefatam Quadringe= toz floz pecuniae uix statuta Regni vext quoslibet decem floz pecuniae taxan[di], et quoslibet deci[m] floz pecuniae ad centú floz. QVa suma taxata facit et constituit, sumam quatuor milliu[m] floz pecuniae numeri Polonicalis. Ite[m] censuum annuú singulis annis solui solit[um] ex domibus fundo pfat[i] molendini consisten[tibus] prouenien[tium], Triginta quatuor floz, Duodecim grossorú pecunia ad su= mam Trecentorú Quadraginta quatuor pecunia flozen[orum] monetae Polonicalis. Ite[m] etiam quatuor artumos fæni ex bonis et fundo, siue prato eiusdem molendini singulis annis prouenien[tium] ctean[ti]= no in annú computando, Eosdem artumos fæni per floz octo et grossos quindecim facitet constituit sum[m]am Trecentorum quadraginta floz. QVa[m]quidem sumam pfat[am] ex iusta ta= xatione uix statuta Regni prouenien[tem] in vnam tam pro brascorú prouent[u] computatione et ex censu atqz pro artumos fæni redacta fuerit eadem sumam Quatuor millium Sexcentorum octuaginta quatuor floz pecuniae, vigore Regio et authoritate n[ost]ra Comissariali adinuenerut decreuerút, de praefata tertie molendini esse per actoream partem cittis persoluenth, atq[ue] acto= ribus restituendi et ciffatae parti possessionem realiter tradere, in eudemqz ciffim bona praefa= [f. 3v] ta siue tertiam mensuram molendini cum artis et pratis possidere per actorem reponere, et actorem per ciftim quietare de bonisqz vigori consensus et Comissionis S[ac]rae R. M[ajes]tis condescendere introni= sione admittere. Ad qua quidem praefatam condescensione et descensione. Additus est parti actori Min[istri]alis trris Leopolien[sis], quecungz sibi cum Nobilibus eligerit ad mitremitten[dum], Casu vero dene= gata mitromissionis remisit ad brachium Regale Caple Leopolien[si], pro exequutione decreti facien[da]. Nihilominus tn[ ] salua obedientia posseoz laboz Arcis Leopolien[sis] et iuri M[ajes]tis Regiae, a difiacz Casty Leopolien[sis] folito mere in robore reseruan[do] Cap[itane]us Leopolien[sis]. Et hic ibidem coram eodem off[ici]o Commi= ssariari praefatus Ioannes Hijnek tam nomine suo vti possessor qe nominibus Andreae, Stanislai, Hed= uigis et Zophia inittendo decreto Commissariale personaliter stans palàm, publicè et expre[ss]um reco= gnouit, quia sumam praefatam ex taxatione per eosdem Comissarios, Quatuor millium Sexin[tis] centerum Octuaginta quatuor floz constitutam ab eodem actore Gn[er]oso Andrea Dembowski Castel= lano Siradien[si] recepit repositam et de eadem quietat, de bonisqz praefatis condescendit, Ac in insta[n]= ti possessionem eiusdem molendini per Prouidum Hriczko Ministerialem terrem Leopolien[sem] tradi= dit, q[uam] idem Actor ab eodem recepit. IN cuius rei fidem et euidentius testimoniú sigillis nris actu et decretum pr[ae]ntem cõmuniuimus et manibus nris subscripsimus. Ioachim Semp Siarzniskij Podsto= ly ziemic Lwowskij, Baltazer Ozga Podstarostij Lwowsky. NOS ITAQ[UE] STEPHA= NVS Rex petitioni Gn[er]osi Andreae Dembowski hac in parte pro clementia benignitateq[ue] nostra nō abnuentes praescriptum Actum Comissariorum nrorum circa redemptionem taxationégz prouen= tuum ad tertiam mensuram molendini Zimnowodzki Leopoli in Suburbio Cracouien[si] siti, pertinen[tium], ab eisdem nuper factum authoritate nra Regia approbandum ratificandum et confirmandū esse duximus, Prout praesentibus lris nris approbamus ratificamus et confirmamus ea condicione in quantum ritè, uiridicè, iustè ac legittimè et vltra diminutione ac derrimentum prouentuum bonorúq[ue] Reipub. mensaqz nra ea taxatio a Comissarijs nris fuerit peracta. Volentes in posterum eundem Actum Comissarialem taxamqz in eo contentam robur suae debitae firmitatis obtinere debere. In ea= demqz suma pecuniaria ex taxatione prouenien[ti] redimendo ab Gnosis Hynek pnominatā tertiā mensuram molae nrae per praefatum Castellanum Siradien[sem] numerata, idipsum molendinum no= strum pacificè possideri, nec prius ad nos vel ad alium quempiam redimēdi p[otest]atem à nobis habé= tem ipsius possessionem pleno iure redire debere donec eadem suma ipsi vel eius postens fuerit re= stituta. Et in praemissorum fidem indubiam manu nra prnti Confirmationi Subscripsimus, sigil= lumqz Regni nri appendi mandauimus. Datum Bidgostiae die Sedecima Mensis Februarij, Anno Domini Millesimo, Quingentesimo, Septuagesimo, Septimo, REgni verò nri anno Primo. Stephanus Rex [Monogram / znak kanclerski] [f. 4r] [W prawym dolnym rogu podpis sekretarza/notariusza:] Albertus Baranowskij [f. 4v – Verso:] [Nota z epoki / registratura:] De taxatione tertiae mensurae Molendini Zimnowodzki Actus Comyssarialis a S[erenissi]mo et Invict[issi]mo Rege Stephano Con= firmatus Anno 1577. Inter G. Dembowski et Successores Casimiri Hynek. arca 15 N. 20. [Późniejsze sygnatury i pieczęć:] Nro 40mo [Pieczęć tuszowa, okrągła:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA ad Fas. 153 No 40. [Z boku notka:] Akt comissarsky zimney wody trzecia miara per generosum Siarznicki et nomine Sienko [?] [Pieczęć:] [Pieczęć koronna wielka/mniejsza Stefana Batorego w misce woskowej na czerwono-błękitnym sznurze jedwabnym: tarcza z Orłem, Pogonią, herbem Ziemi Kijowskiej(?)/Ruskiej i herbem Wilcze Zęby Batorych w sercu, zwieńczona koroną, w otoku zatarte napisy tytulatury królewskiej].