Цифрові джерелаПроєкт оцифрування архівів за допомогою штучного інтелекту

131/1/575 · 131-1-575-001

Підтвердження королем Стефаном Баторієм привілеїв Казимира Ягеллончика для цеху львівських шевців

Стефан [Баторій], Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський тощо, князь Семигороддя Старшина та цех шевців міста Львова (seniores sutorum contubernii civitatis nostrae Leopoliensis)
Datum in Brodnica die undecima mensis Maij, Anno Domini Millesimo Quingentesimo Septuagesimo septimo, Regni vero nostri anno secundo · Бродниця

Король Стефан Баторій підтверджує цеху шевців міста Львова два привілеї короля Казимира Ягеллончика від 1466 та 1469 років. Ці акти обмежували кількість ремісників, яким дозволялося мешкати й шити взуття під замком, лише двома особами, а також забороняли займатися шевством у заміських будинках і шляхетських дворах.

Опрацювання за допомогою ШІ. Прочитання слід звіряти з оригіналом.

Переклад / сучасний текст

СТЕФАН Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський тощо, а також князь Семигороддя. Оголошуємо цим нашим письмом усім і кожному зокрема, кого це стосується і хто про це дізнається. Що перед нами певні наші радники від імені вельможних [майстрів] цеху шевців нашого міста Львова пред'явили два пергаментні документи під іменем світлої пам'яті колишнього короля Казимира, нашого попередника, скріплені вислими печатками, які містять у собі вольність з огляду на нижчеописаний шевський устрій, ласкаво надану їм цим же королем Стефаном [помилка писаря, мало бути: Казимиром], неушкоджені, цілі та збережені, а також цілком позбавлені будь-якої вади підозри. І що ці наші радники звернулися до нас із проханням, аби ми зволили ці документи та все, що в них міститься, схвалити, ратифікувати й підтвердити. Зміст яких дослівно такий: КАЗИМИР, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, володар і дідич Русі та Пруссії тощо. Оголошуємо змістом цього письма усім і кожному зокрема, кому належить і хто про це дізнається. Що з певної доповіді обачних шевців нашого міста Львова ми довідалися, що певні [люди], які прибувають з інших країв, оселяються та мешкають під нашим львівським замком перед містом, і влаштовують та ведуть там нові й незвичайні торги на шкоду й збиток нашому місту Львову та нашим королівським прибуткам. Прагнучи відтак ужити відповідних запобіжних заходів у цій справі, а також спонукані проханнями шевців названого міста, цим постановляємо, що лише двоє шевців під названим замком перед містом Львовом, згідно з давнім звичаєм, мають залишатися й мешкати. Тому тобі, вельможному Анджею Одровонжу зі Спрови, воєводі та старості львівському, або іншим тогочасним [урядовцям], щиро нам любим, доручаємо й наказуємо, щоб ви згаданих шевців наших львівських при цій вищезгаданій вольності, їм наданій і дарованій, зберігали і непорушно зберігати повинні. Крім того, не більше ніж двом шевцям, як вище сказано, дозволяйте за давнім звичаєм перебувати під названим львівським замком, причому ця [постанова] має діяти лише до нашої волі. Інакше ж бо під загрозою втрати нашої ласки діяти не наважуйтеся. Дано в Пйотркуві на вальному з'їзді в [...] найближчий після свята Воздвиження Чесного Хреста, року Божого тисяча чотириста шістдесят шостого. Реляція вельможного Яна з Ритв'ян, маршалка Королівства Польського. Зміст другого документа: КАЗИМИР, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, володар і дідич Русі та Пруссії тощо. Оголошуємо змістом цього письма всім, кому належить [...] коли справу перед нами вели обачні шевці нашого міста Львова, вірні нам любі: що певні шевці, прибуваючи з чужих країв, живуть і мешкають під нашим вищим львівським замком, ведучи нові й незвичайні торги на шкоду нашим [доходам] та зі збитком і тягарем для названих шевців. Прагнучи відтак зарадити цьому належним засобом, постановляємо, що давній звичай, якого здавна дотримувалися й зберігали, має бути ще міцніше збережений, згідно з яким ніхто інший, як тільки двоє шевців під цим нашим замком за мурами міста Львова мають право жити й мешкати. Тому тобі, шляхетному Рафалу з Ярослава, нинішньому або іншому тогочасному львівському старості, доручаємо й наказуємо, беззастережно бажаючи, щоб ти відтепер і на вічні часи названим львів'янам не більше ніж двом шевцям належної підтримки [?] дозволяв призначати. А крім того, у шляхетських будинках і дворах за містом Львовом тим, хто займається шевським ремеслом, жодним чином не дозволяй закладати домашнє вогнище ані перебувати на шкоду й збиток згаданим нашим шевцям, аби з цього приводу нас більше не турбували їхніми скаргами. І інакше під загрозою втрати нашої ласки не вчиниш. На свідчення чого до цього письма привішено нашу печатку. Дано в Городку в найближчий вівторок після Провідної неділі Великодня, року Божого тисяча чотириста шістдесят дев'ятого. Реляція всечесного Войцеха з Жихліна, підканцлера Королівства Польського. Ми ж, СТЕФАН, названий КОРОЛЬ, визнаючи слушним прихилитися до прохання від імені цих же наших радників і з боку згаданих львівських шевців, визнали належним затвердити й підтвердити обидва вищеописані документи та все, що в них міститься, у всіх їхніх умовах, клаузулах і статтях, як цим і затверджуємо та підтверджуємо. Постановляючи, що [...] і все, що в них міститься, має мати вічну силу. На свідчення цього письма, до якого привішено нашу печатку. Дано в Бродниці дня одинадцятого місяця травня, року Божого тисяча п'ятсот сімдесят сьомого, а року правління нашого другого. [Королівський підпис:] Стефан Король, власноруч. [Канцелярська нотатка праворуч на пліці:] Реляція [...] [Печатка:] [Велика коронна печатка Стефана Баторія, відтиснута на червоному воску, в круглій бляшаній кустодії, підвішена на шовковому шнурі (червоного, синього та білого/срібного кольорів)]. [Зворот:] [Чистий; видно згини пергаменту та кріплення печатного шнура].

Оригінальний текст — транскрипція

STEPHANVS Dei gratia REX Poloniae, Magnus DVX Lituaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae etc. nec non PRINCEPS Transyluaniae. Significamus hisce literis nostris quorum interest vniuersis et singulis harum notitiam habituris. Reproductas esse coram nobis per certos Consiliarios nostros nomine Famatorum Sutorum contubernij ciuitatis nostrae Leopoliensis binas literas pergamenteas sub titulo Diui olim Casimiri Regis antecessoris nostri sigillis pensilibus obsignatas, libertatem ratione ordinationis sutorum infra descriptam ab eodem Stephano [błąd pisarza, miało być: Casimiro] Rege illis benigne concessam in se continentes, saluas, sanas et integras omnique prorsus suspicionis vicio carentes. Essetque nobis per eosdem Consiliarios nostros supplicatum, vt eas ipsas literas earundemque omnia introcontenta approbare, ratificare et confirmare dignaremur. Quarum tenores ad verbum sequuntur et sunt tales: CAZIMIRVS Dei gratia REX Poloniae, Magnus Dux Lituaniae, Russiae, Prussiaeque dominus et haeres etc. Significamus tenore praesentium quibus expedit vniuersis et singulis praesentium notitiam habituris. Quomodo prouisorum Sutorum Ciuitatis nostrae Leopolien[sis] certa didicimus relatione, Quod quidam de alijs partibus aduenientes sub castro nostro Leopoliensi ante ciuitatem inhabitant et demorantur, foraque noua ibidem et insolita ciuitati nostrae Leopolien[si] ac prouentuum nostrorum Regalium in detrimentum et diminutionem vergentia exercent et faciunt. Volentes igitur huic negocio de congruo prouidere remedio, tum petitionibus Sutorum predictae ciuitatis permoti, decernimus per praesentes, tantummodo duos sutores sub castro praefato ante ciuitatem Leopolien[sem] iuxta consuetudinem a diu seruatam solummodo permansuros et inhabitaturos. Quocirca tibi Magnifico Andreae Odrowansz de Sprowa Palatino et Capitaneo Leopoliensi, aut alijs pro tempore existentibus nobis syncerè dilectis committimus et mandamus, quatenus praefatos Sutores nostros Leopolien[ses] circa hanc libertatem praemissis eis concessam et largitam conseruetis et conseruari debeatis irreuocè. De caetero non plus duntaxat duos sutores, vt praefertur, sub castro praefato Leopoliensi iuxta antiquam consuetudinem manere admittat[is], praesentibus duntaxat ad nostra beneplacitum duraturis. Secus autem pro gratia nostra facere non ausuri. Datum in Conuentione generali in Piotrkow feria [...] proxima post festum Exaltationis Sanctae Crucis, Anno Domini Millesimo quadringentesimo sexagesimo sexto. Relatio Magnifici Ioannis de Rytwyani Regni Poloniae Marschalci. Alterum literarum tenor: CAZIMIRVS Dei gratia REX Poloniae, magnus Dux Lituaniae, Russiae, Prussiaeque dominus et heres etc. Significamus tenore praesentium quibus expedit vniuersis [...] causantibus coram nobis prouidis Sutoribus Ciuitatis nostrae Leopolien[sis] fidelibus nobis dilectis: Quod de alienis partibus quidam Sutores aduenien[tes] sub castro nostro maiori Leopoliensi degunt et morantur noua insolitaque fora in praeiudicium nostrorum diminutionem, ac dictorum sutorum iacturam et grauamen exercent. Volentes igitur de huiusmodi opportuno remedio prouidere, statuimus consuetudinem antiquam a diu obseruatam et seruatam eo forti seruandam, iuxta quam praeterquam nisi duo sutores sub ipso castro nostro extra muros Ciuitatis Leopoliensis viuere teneantur et inhabitare. Quocirca tibi Generoso Raphaeli de Iaroslaw moderno seu alteri pro tempore Capitaneo existente Leopoliensi committimus et mandamus habere omnino volentes, quatenus deinceps et perpetuis futuris temporibus memoratis Leopoliensibus non plures praeter duos Sutores debitae f[autoriae] permittas decernere. Et insuper in domibus et curijs Nobilium extra ciuitatem Leopoliensem artis sutoriae quoscunque lare[s] vel manere non admittas vllatenus ac in detrimentum ac praeiudicium Sutorum nostrorum praedictorum, ne querelis eorum amplioribus pro eo pulsemur. Et aliter pro gratia nostra non facturus. Horum quibus Sigillum nostrum est subappensum testimonio literarum. Datum in Grodek feria tertia proxima post Dominicam Conductus Paschae, Anno Domini Millesimo quadringentesimo sexagesimo nono. Relatio Venerabilis Alberti de Zychlin Regni Poloniae Vicecancellarij. NOS itaq[ue] STEPHANVS REX memoratus, eorundem Consiliariorum nostrorum nomine et ex parte Sutorum praefatorum Leopolien[sium] supplicationi aequum esse ratus praestantes, literas binas supradescriptas et omnia ea in eis contenta in omnibus earum conditionibus, clausulis et articulis approbandas et confirmandas duximus, quemadmodum approbamus et confirmamus per praesentes. Decernentes quatenus eamen vim approbare scit, et omnia in illis contenta robur perpetuum obtinere debent. Harum testimonio literarum, quibus sigillum nostrum est appensum. Datum in Brodnica die vndecima mensis Maij, Anno Domini Millesimo Quingentesimo Septuagesimo septimo, Regni vero nostri anno secundo. [Podpis monarszy:] Stephanus Rex ss. [Nota kancelaryjna z prawej strony pliki:] Relatio [...] [Pieczęć:] [Wielka pieczęć koronna Stefana Batorego wyciśnięta w czerwonym wosku, w okrągłej blaszanej puszce, zawieszona na jedwabnym sznurze (w kolorach czerwonym, niebieskim i białym/srebrnym)]. [Verso:] [Czyste; widoczne załamania pergaminu i mocowanie sznura pieczętnego].

Примітки до прочитання

Пергаментний документ у дуже доброму стані збереження, пліка збереглася. Унизу власноручний підпис короля Стефана Баторія («Stephanus Rex ss.»). Привілей трансумує два давніші документи Казимира IV Ягеллончика 1466 (Пйотркув) та 1469 (Городок) років, які обмежували кількість шевців, яким дозволялося жити й працювати під львівським замком (на передмісті), лише двома особами. Велика коронна печатка короля збереглася повністю в захисній кустодії.

Обсяг опрацювання: Автоматичне зчитування (15.10.2026), не звірене з оригіналом людиною; нерозбірливі фрагменти позначено [...].

ekstrakcja: 15.10.2026 15:16 · model: gemini-3.8-flash

Повідомити про помилку транскрипції

Наведіть уривок і запропоноване виправлення. Повідомлення стосується цього документа.

Скан оригіналу

131/1/575 · 6 · фото: лицьовий бік, зворот, печатки