Вирок короля Стефана Баторія у спорі між поспільством та магістратом міста Львова

[Сторінка 1 / fol. 2r:] СТЕФАН, З БОЖОЇ ласки КОРОЛЬ ПОЛЬЩІ, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жемайтський, київський, волинський, підляський, інфлянтський та ін. володар, а також князь Семигородський. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кому це належить знати, нинішнім і майбутнім, до кого дійде ця звістка. ЩО, дізнавшись із прохання, поданого нам від імені Громади нашого Міста Львова, про виникнення численних спорів, незгод і чвар через різні кривди та утиски між Громадою з одного боку, та Райцями, Війтом і Лавниками того ж Міста Львова з іншого боку. І ми видали грамоту нашого наказу, якою обидві вищеописані сторони викликали до нас і нашого трибуналу, призначивши їм певний термін з'явлення перед нами з усіма їхніми спорами, правами та доказами, аби радше перед нами вони отримали справедливий розгляд щодо всіх кривд, спорів і розбіжностей, аніж мали б заплутуватися і грузнути в тому Місті у більших і затяжних судових тяганинах та заворушеннях. У призначений термін, згідно з виголошеним нами викликом, перед нами та нашим Судом з'явилися самі сторони: від радецького стану достойні й славетні Шимон Магістр, Миколай Гелазин, доктор обох прав, Ян Залеський — райці, Вольфґанг Шольц, Бартломей Гадомський — лавники, та Войцех Бакаляр із Ходла — нотаріус, повноважні представники з достатніми повноваженнями від усього радецького стану, а також від війта і лавників, пред'явленими перед нами. Від імені ж Громади з'явилися славетні Ян Зґідлич, Якуб Сошка кушнір, Ян Шультесік кравець, Ян Ґаншерн кушнір — міщани, а також Ян Недзведзь та Ян Кравець Ожешек — передміщани, ставши перед нами та нашим Судом із пред'явленими повноваженнями від Громади й Цехів того Міста, виконуючи призначений нами термін. Спершу уповноважені Громади виклали статті кривд і утисків, якими — як вони скаржилися — та Громада, а через це й уся Річ Посполита того Міста була обтяжена та гноблена радецьким і війтівським урядом. Потім також вищезазначені уповноважені радецького та війтівського урядів виклали причини й докази своєї невинності як на словах, так і на письмі, а також привілеями, правами й письмовими документами відповідно до вимог кожної зі статей. Ми ж, разом із Радниками та Правниками нашого Двору, які засідали тоді поруч із нами, уважно вислухавши з обох сторін вимоги, твердження, доводи й докази цих сторін щодо окремих статей, поданих перед нами, а також належно переглянувши, зваживши й оцінивши права, привілеї та інші письмові документи, пред'явлені перед нами. По-перше, що стосується скарги, поданої від імені Громади проти Міського Магістрату щодо прибутків із маєтностей Зубра та Сихів, що Магістрат обертає ці прибутки на свої приватні потреби і не складає з них Громаді звіту так, як з інших міських прибутків. Оскільки від імені Міського Магістрату перед нами було доведено на підставі записів вічного продажу та відмови від цих маєтностей, що ці маєтності були набуті правом вічного продажу від певних шляхтичів на користь осіб тогочасних і наступних райців, на їхні приватні потреби та на утримання їхньої гідності й радецького уряду; випливає також із привілею інкорпорації, що ці маєтності хоч і підлягають міському праву [На берегах арк. 2r:] У призначений термін сторони з'являються. Почет передміщан. Ми. Щодо прибутків із Маєтностей Зубра, Сихів і Даріосів [?]. Оскільки згадані маєтності були набуті Райцями від шляхти правом вічного продажу. [Сторінка 2 / fol. 2v:] щодо юрисдикції, проте щодо користування та володіння підлягають особам тогочасних і наступних райців — тому цих райців нинішніх і майбутніх ми зберегли й на вічні часи залишаємо у вільному користуванні та володінні зазначеними маєтностями згідно з вищезазначеними їхніми правами. Щодо міських маєтностей, а саме двох кам'яниць, проданих Міським Магістратом, на що скаржилися повноважні представники Громади: оскільки Райці доводили, що деякі міські кам'яниці були придбані за громадські гроші, а згодом під тиском міської потреби за загальною згодою всієї Громади продані, а гроші, отримані за них, були спрямовані виключно на суспільну користь Міста, і з лишком замість цих проданих будинків було придбано у кращі часи з міських доходів інші маєтності на користь і вигоду Міста, посилаючись у цьому на рахункові записи та реєстри. Ми також, зваживши на те, що управління тим Містом було довірено нашими Попередниками радецькому уряду та їхній вірності, цю статтю відсилаємо до складання рахунків, аби з цього звіту все стало явним. Так само і щодо відчуженого села Брюховичі: оскільки Райці, пред'явивши привілей на певні порожні та спустошені землі, здавна надані цьому Місту, зазначили, що вони не відчужили ці маєтності, а віддали їх окремим Міщанам з огляду на заснування поселення та витрати, понесені на осадження, у тимчасове користування, а після спливу цього часу Місто вже має з цих маєтностей чималий чинш — аби й це стало явним зі складеного звіту, відсилаємо до подання звітності. Щодо складання звіту Магістратом про міські прибутки: оскільки щодо самого складання цього звіту нам від імені Райців було показано й пред'явлено привілей, тобто декларацію колись Світлішого Короля Сигізмунда I, видану у формі декрету між Громадою та Радецьким Урядом, аби для складання звіту обирали з Громади шістьох здатних мужів, а колишні Райці в присутності діючих і чотирьох Лавників перед обранням нових складали звіт і, склавши присягу, підписували його — Ми зберігаємо їх і залишаємо в цьому звичаї згідно з вищезгаданою декларацією короля Сигізмунда I. Утім так, щоб через це ні в чому не було порушено публічних конституцій Королівства, ухвалених щодо складання звітності, аби ми мали право, коли забажаємо або коли визнаємо за необхідне, призначити для заслуховування цього звіту наших Делегатів разом із нашим Старостою. Щодо Обрання Райців, якого вимагали представники Громади, аби воно належало Громаді за звичаєм інших Міст і загальною правовою практикою: оскільки Райці стояли на привілеї колись Світлішого Короля Сигізмунда I, виданому саме щодо цього обрання, в якому застережено, щоб самі Райці обирали з Лавників іншого на місце померлого Райці чи померлих — тому цих Райців згідно з цим привілеєм короля Сигізмунда I назавжди зберігаємо і залишаємо. Щодо Апеляцій, які зазвичай надсилаються до нас у запечатаних сувоях, стосовно яких представники Громади наполягали скасувати ці запечатані сувої і дозволити усні апеляції, а Райці натомість посилалися на привілеї та декрети наших Попередників, отримані щодо використання таких запечатаних сувоїв і пред'явлені перед нами: Ми цих Райців згідно з цими привілеями та декретами зберегли у звичаї надсилання запечатаних сувоїв, як і цим зберігаємо, однак так, аби надалі щоразу, коли такі сувої надсилатимуться до нас, для їх запечатування викликалися сторони — як позивач, так і відповідач, — і в присутності обох ці сувої запечатувалися, а весь судовий процес справи, з якої апелюють до нас, зачитувався в присутності сторін перед тим, як буде прикладено печатку. І так само ті сувої, що відсилаються від нас до них, після виклику сторін мають відкриватися в їхній присутності та приводитися до належного виконання. Щодо відчуженого певного будинку, званого будинком Нотаріусів, на що скаржилися представники Громади: оскільки Райці довели, що він хоч і був заставлений, але нині вже викуплений за міські прибутки, і в ньому призначено помешкання Міським Нотаріусам — тому Ми звільняємо Райців від такого звинувачення, залишаючи розпорядження цим будинком їхній радецькій вірності та управлінню. Щодо Львівського Складу, занедбаного через недбалість Райців, як було донесено нам від імені Громади: оскільки Райці пояснили, що вони самі цей склад, наскільки це було в їхніх силах, завжди захищали і через порушення цього складу багатьох позивали перед наш Суд і Трибунал, і не з їхньої вини стається так, що цей склад неодноразово зазнає перешкод як із боку ґродського уряду, так і з боку значної частини Шляхти, аж до того, що багатьом людям дозволяється оминати цей склад, і навіть допомагають їм у цьому всупереч їхнім правам і привілеям, наданим Місту Львову на цей склад нашими попередниками, і просили нас ці ж Райці зарадити цьому нашим авторитетом: тому ми ухвалили, як і ухвалюємо цим документом, що цей склад згідно з їхніми правами та привілеями має однаково всіма охоронятися й дотримуватися, і не може під жодними приводами порушуватися ґродським урядом чи будь-якими особами, а мусить непорушно зберігатися. Щодо Таксації будинків, виставлених на продаж, на що представники Громади скаржилися, що зазнають через це утисків: оскільки тут перед нами представники Райців дали згоду, аби така таксація не поширювалася на людей того самого стану, обряду та їхньої міської юрисдикції — у цьому ми затверджуємо їх і стверджуємо згідно з цією їхньою згодою, нашим авторитетом і силою цього нашого декрету. Так само щодо міських податків, також за їхньою згодою, постановляємо й ухвалюємо, щоб без загальної спільної згоди всього Міста, як це заведено в інших наших Містах, вони не накладалися на Міщан Магістратом. Так само щодо вибору сорока мужів, які представляють Громаду, також за згодою самих сторін, постановляємо й ухвалюємо, щоб за звичаєм інших Міст, а особливо Міста Кракова, обиралися сорок мужів, аби тільки вони були осілими, доведеної вірності та чесними. Що ж до Тягарів Передміщан, у яких — як вони скаржаться через згаданих Уповноважених — відчувають утиски, а саме зазначали, що не зобов'язані вивозити гній із Міста: оскільки від імені радецького уряду було доведено й привілеєм колись Короля Казимира Великого підтверджено, що вони були посаджені на міських землях зі ста ланів, подарованих цьому Місту, і тому зобов'язані без будь-якої різниці нести всі міські тягарі, які їм будуть наказані урядом. Зваживши, що не лише самі Передміщани, але й Міщани цього Міста, навіть із кола Райців, які володіють хоч чимось із тих земель, однаково несуть і виконують ці тягарі — тому ми зберегли їх згідно з вищеописаним їхнім привілеєм і ухвалили, як і ухвалюємо цим, що зазначені Передміщани через осадження їх на тих землях зобов'язані нести на користь Міста всі тягарі, які тільки накаже Магістрат. ЩО [На берегах арк. 2v:] 1. Тому при цих маєтностях і користуванні зберігає. 2. Про два продані будинки. Відсилає до звіту. 3. Про відчужене село Брюховичі. 4. Про складання звітів із Міських прибутків. Відновлюється згідно з Декларацією Сигізмунда I. За умови делегування Комісара. По-5. Про Вибір Райців. Збережені при Привілеї того ж Сигізмунда I. По-6. Про Апеляції в запечатаних Сувоях. [Сторінка 3 / fol. 3r:] ж до скарги Цехів про порушення привілеїв: оскільки Райці зазначили, що вони не порушують, а навпаки зберігають такі привілеї Цехів, які для збереження належного порядку в тому Місті були отримані за відома та згоди Міського Магістрату, без шкоди та утиску для Міського Магістрату. Ми, бажаючи зарадити цьому, аби через це не порушився міський порядок, заявляємо, що мають мати силу й зберігатися ті привілеї Цехів, які були видані за відома та згоди Міського Магістрату і скріплені печаткою цього Магістрату для випрошення в нас підтвердження. Щодо другого занедбаного Ярмарку, який зазвичай відбувався на свято святої Маргарити, на що скаржилися представники Громади: оскільки представники Райців просили відіслати це до спільної згоди всіх Міщан, якщо вони захочуть тим Ярмарком у той час користуватися, тому туди їх відсилаємо й передаємо. Щодо прихованих Міських Ухвал: оскільки Райці заявили, що покажуть Громаді всі ухвали, які мають, і не будуть перешкоджати ухваленню нових, аби тільки це відбувалося за згодою Магістрату і всієї Громади, зі збереженням нашого Королівського схвалення. Так само щодо громадського Каміння, заготовленого для будівництва Вежі, а Райцями — як стверджувалося — забраного на приватні потреби: оскільки Райці заявили, що дадуть відповідь про це громаді та доведуть, що нічого з нього на приватний вжиток не взяли. Так само щодо міських мір, аби вони не зменшувалися, а були вирівняні згідно з давньою публічною восковою мірою, що зберігається в Ратуші, відсилаємо самі сторони до спільного й загального зібрання Міста, і до показу й представлення їх Громаді у звичному місці. Утім так, аби в цьому не було заподіяно шкоди публічним конституціям або уряду Воєводи. Крім того, всі інші скарги та приватні справи окремих осіб відсилаємо до належного для них суду та міської львівської юрисдикції, де вони мають свої маєтності, аби вони там правомочним судом, зі збереженням апеляції до нас, шукали свого права; суворо наказуючи й зобов'язуючи вищезазначені сторони під загрозою нашої тяжкої немилості, аби відтепер вони не чинили між собою жодних заворушень, незгод, чвар чи бунтів громадянських і внутрішніх, а жили в мирі та спокої й у братерській любові, і вдовольнялися посполитим правом; Громада нехай виявляє Магістрату належний послух, честь і повагу, а Магістрат також нехай має належну повагу до Громади. І нехай вони полишать усі суперечки та образи, ненависть і неприязнь, плекані досі між собою з обох боків, і віддадуть їх у вічне забуття, і нехай не докоряють ними одне одному та під жодним приводом один проти одного разом чи поодинці не шукають помсти під карою в тисячу гривень загальної монети, яка має бути сплачена до нашої скарбниці стороною, що порушить і не дотримається вищесказаного. Ухвалюючи цим нашим вироком, що всі ці спори, доноси та звинувачення не можуть і не повинні в жоден час зашкодити добрій славі й честі жодної зі сторін, як загалом, так і зокрема, чи їхнім нащадкам. На свідчення чого наша печатка була підвішена до цієї грамоти. Дано в Мальборку, найближчої суботи перед святом Зіслання Святого Духа. Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят сьомого, а нашого панування року другого. Стефан Король, власноруч. [На берегах арк. 3v:] 13. Про Привілеї Цехів. Привілеї Цехів не мають сили, якщо не були видані за згодою магістрату і підтверджені Печаткою Й.К.М. 14. Про Ярмарки. По-15. Про Міські Ухвали. 16. Про громадське каміння, обернене на будівництво вежі. 17. Про Міри. 18. Справи приватних осіб відсилаються до належного суду. Дано в Мальборку 1577 року в найближчу Суботу перед Святом Зіслання Святого Духа. [Печатка:] [Велика коронна печатка Стефана Баторія з червоного воску у восковій мисці з природного воску, підвішена на шовковому плетеному різнобарвному шнурі в металевій капсулі] [Зворот останнього аркуша / fol. 4v:] 1577 Декрет-наказ Короля Стефана. Декрет Стефана 1577. Між Містом і Магістратом Року 1577. У фоліанті аркуш 164. Скриня 10. Між Громадою та Львівським Магістратом 1577. Зубру мають тримати Райці. Як часто мають складатися звіти. [Кругла чорнильна печатка:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA Nro 6

[Strona 1 / fol. 2r:] STEPHANUS DEI gratia REX POLONIAE, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Kiiouiae, Volhiniae, Podlachiae, Liuoniaeq[ue] etc. dominus, Necnon Princeps Transyluaniae. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest vniuersis et singulis, praesentibus et futuris, harum noticiam habituris. QVOD cum intellexissemus ex supplicatione nomine Communitatis Ciuitatis nostrae Leopoliensis nobis exhibita, exortas fuisse multas controuersias, dissensiones, ac differentias ratione variarum iniuriarum et grauaminum, inter Communitatem ex vna, et Consules, Aduocatum et Scabinos eiusdem Ciuitatis Leopoliensis, partibus ex altera. Dederamusq[ue] literas mandati nostri, quibus ipsas vtrasq[ue] partes suprascriptas ad nos et tribunal nostrum, certo termino illis coram nobis, cum omnibus earum controuersiis, iuribus ac munimentis comparendi praefixo, aduocauimus, vt potius coram nobis de omnibus iniuriis, controuersiis ac differentiis iudicialiter experirentur, quam quod in illa Ciuitate maioribus ac diuturniis litium anfractibus, ac tumultibus, se miscere inuoluere deberent. IN quo quidem termino vigore aduocationis a nobis illis praefixo, partibus ipsis, ex ordine quidem Consulari, Egregiis et Famatis Simone Magistro, Nicolao Gelazino Iuris vtriusq[ue] doctore, Joanne Zaleski, Consulibus, Wolphango Scholez, Bartholomeo Gadomski Scabinis, et Alberto Baccalauro a Chodel, Notario, Plenipotentibus cum sufficienti plenipotentia ab vniuerso ordine Consulari et Aduocato et Scabinis coram nobis exhibita. Nomine vero Communitatis, Famatis Joanne Zgidlicz, Jacobo Soszka, Pellione, Joanne Schultesik Sartore, Joanne Ganschern Pellione Ciuibus, necnon Joanne Niedzwiecz, et Joanne Sartore Orzeszek, Suburbanis, coram nobis et Judicio nostro comparentibus. Plenipotentiis a Communitate et Contuberniis Ciuitatis illius nobis exhibitis comparentibus, et terminum illis a nobis praefixum attentantibus. Primum quidem Plenipotentibus Communitatis, articulos iniuriarum et grauaminum, quibus ipsam Communitatem atq[ue] adeo Rempublicam Ciuitatis illius ab officio Consulari et Aduocatiali grauari et premi querebantur proponentibus. Deinde quoq[ue] Plenipotentibus officii Consularis et Aduocatialis supraspecificatis causas et rationes innocentiae suae tam verbo, quam scripto, ac priuilegiis, iuribus & munimentis Literatoriis pro exigentia vniuscuiusq[ue] articuli deducentibus. Nos cum Consiliariis & Jurisperitis Curiae nostrae lateri nostro protunc assidentibus, propositionibus, allegationibus, deductionibus, & comprobationibus ipsarum partium de singulis articulis coram nobis propositis, vtrinq[ue] diligenter exauditis, ac iuribus, priuilegiis, caeterisq[ue] munimentis Literatoriis coram nobis productis, debite reuisis, consideratis et perpensis. Primum quidem quod attinet querellam nomine Communitatis contra Magistratum Ciuilem propositam de prouentibus bonorum Zubrza et Szichow, quod eos prouentus in suos vsus priuatos Magistratus conuertat, de eisq[ue] Communitati aeque vt de aliis prouentibus Ciuilibus rationem non faciat. Quoniam nomine Magistratus Ciuilis Inscriptionibus venditionum et resignationum perpetuarum eorundem bonorum coram nobis deductum est, bona eadem in personas Consulum pro tempore existentium, & in vsus eorum priuatos, ac in sustentationem dignitatis et officii illorum Consularis, a certis Nobilibus iure perpetuae venditionis esse acquisita, Constat etiam ex priuilegio incorporationis, bona eadem iuri quidem [Na marginesie k. 2r:] In Termino partes comparent. Suburbanorum Comitiatus. Nos Quod prouentus Bonorum Zubrza, Szichow & Dariosiow [?] Quoniam bona praedicta per Consules a nobilibus iure empt[a] perpetuo venditionis [Strona 2 / fol. 2v:] Ciuili quoad iurisdictionem, quoad vero vsusfructum et possessionem personis Consulum pro tempore existentium esse subiecta, Ideo eosdem Consules nunc et pro tempore existentes, in libero vsufructu et possessione bonorum praedictorum, iuxta iura eorum superius nominata, perpetuis temporibus conseruauimus & relinquimus. De bonis autem Ciuilibus, vt pote, duabus domibus lapideis per Magistratum Ciuilem diuenditis, quod Plenipotentes Communitatis querebantur, Quoniam Consules deducebant domos nonnullas lapideas Ciuiles ex pecunia publica coemptas, et tandem urgente necessitate Ciuili de communi consensu totius Communitatis venditas, pecuniamq[ue] pro eis venditis acceptam, non nisi in publicum vsum Ciuitatis esse conuersam, et ex superabundanti in locum venditarum istarum domorum, alia bona ex prouentibus Ciuilibus, in vsum et commodum Ciuitatis melioribus temporibus comparata esse, refferentes se in iis ad inscriptiones et registra rationum. Nos quoq[ue] animaduertentes administrationem Ciuitatis illius a Praedecessoribus nostris, officio Consulari et fidei illorum commissam esse, articulum hunc ad faciendam rationem refferimus, vt hac ex ratione facienda pateant. Similiter etiam de villa Brzuchowicze alienata, quoniam Consules producto priuilegio super loca quaedam vasta, ac deserta Ciuitati illi antiquitus concessa, allegauerunt se bona haec non alienasse, verum ea nonnullis Ciuibus ratione locations et impensarum in locationem factarum ad certum tempus vtifruenda dedisse, ijsq[ue] temporibus expiratis, certum censum non exiguum ex eisdem bonis Ciuitatem iam habere, vt eo quoq[ue] ex ratione facienda pateant, ad rationem faciendam referimus. De ratione autem facienda per Magistratum de prouentibus Ciuilibus, quoniam de ea ipsa ratione facienda nomine Consulum productum et exhibitum est nobis priuilegium seu declaratio Serenissimi olim Sigismundi primi Regis, per modum decreti inter Communitatem, & Consulatum facta, vt ad rationem faciendam, ex Communitate eligantur sex viri idonei, & antiqui Consules eoram residentibus, et quatuor Scabinis, ante electionem nouorum rationem faciant, eaq[ue] iurati subscribant. Nos eosdem in eo vsu iuxta superius memoratam declarationem Sigismundi primi Regis conseruamus & relinquimus. Ita tamen, ne quid per hoc Constitutionibus Regni publicis de rationibus faciendis Laudatis derogetur, vt liberum sit nobis quando voluerimus, aut quoties necessarium fore intellexerimus, ad ipsam rationem audiendam, Deputatos nostros, cum Capitaneo nostro deputare. De Electione Consulum, quod Plenipotentes Communitatis vrgebant, vt ad Communitatem iuxta consuetudinem aliarum Ciuitatum, et iuris communis obseruantiam pertineret. Quoniam Consules inhaerebant priuilegio Serenissimi olim Sigismundi primi Regis, de ea ipsa electione edito, quo priuilegio cautum est, vt ipsi Consules ex Scabinis, in locum demortui Consulis, vel demortuorum alium eligerent. Ideo eosdem Consules iuxta hocidem priuilegium Sigismundi primi Regis perpetuo conseruamus & relinquimus. De Appellationibus in rotulis occlusis ad nos transmitti solitis, quod Communitatis Plenipotentes vrgebant, vt ipsi rotuli occlusi tollantur, et appellationes viua voce admittantur, Consules autem inhaerebant priuilegiis, et decretis Antecessorum nostrorum super vsum eiusmodi rotulorum occlusorum obtentis, et coram nobis exhibitis. Nos eosdem Consules iuxta eadem priuilegia et decreta, in vsu transmittendorum rotulorum occlusorum conseruauimus, vti conseruamus praesentibus, Ita tamen, vt deinceps in posterum, toties quoties eiusmodi rotuli ad nos transmitti [Na marginesie k. 2v:] 1. Ideo circa eadem bona et vsusfructus conseruat 2. De duabus domibus venditis. Decernit ad rationem 3. De villa Brzuchowicze alienata 4. De rationibus faciendis ex prouentibus Ciuilibus. Innouantur circa Declarationem Sigismundi 1. Salua deputatione Commissarii 5to De Electione Consulum. Conseruantur circa Priuilegium eiusdem Sigismundi 1. 6to De Appellationibus in Rotulis occlusis [Strona 3 / fol. 3r:] debebunt, ad occlusionem eorum, partes tam actorea, quam conuenta vocentur, et in praesentia earum vtriusq[ue] partium, ipsi rotuli occludantur, totusq[ue] processus causae, de qua ad nos appellabitur, in praesentia partium antequam occludatur perlegatur. Et similiter quoqz ipsi rothuli a nobis ad illos remittendi, adcitatis partibus, in praesentia earum aperiantur, et ad debitam executionem deducantur. De domo quadam Notariorum appellata alienata, quod Plenipotentes Communitatis querebantur. Quoniam Consules deduxerunt, fuisse quidem obligatam, iam tamen ex prouentibus Ciuilibus exemptam, et mansionem Notariis Ciuilibus in ea assignari. Ideo Nos, Consules ab eiusmodi delatione, Liberos pronunciamus, dispositionem eiusdem domus, fidei et administrationi illorum Consulari relinquentes. De Emporio Leopoldiensi per negligentiam Consulum, prout nomine Communitatis ad nos delatum est, desertato, Quoniam Consules deducebant, se illud ipsum Emporium, quantum in illis fuit, semper custodiuisse, et ratione illius transgressi emporii, plerosq[ue] ad Judicium Tribunalqz nostrum vocasse, nec per eos stare, quod hoc emporium multoties impediatur, tam ab officio Castrensi, quam etiam a pleraq[ue] Nobilitate, adeo vt multi hominum, hoc ipsum Emporium praetereundi, permittantur, immo et illo praetereundo iuuantur contra iura et priuilegia eorum ab antecessoribus nostris super hocidem emporium Ciuitati Leopoldiensi concessa, petebantqz a nobis ipsi Consules sibi in eo authoritate nostra prouideri. Quare decreuimus, ita vt decernimus praesentibus, Emporium hoc secundum iura & priuilegia eorum, ab omnibus ex aequo custodiri et obseruari, nec ab officio Castrensi, aut quibuscunqz tandem personis, quominus firmiter et inuiolabiliter obseruetur, vllis coloribus et praetextibus impediri debere. De Taxatione domorum vendendarum, quod Plenipotentes Communitatis, illa se grauari querebantur, quoniam hic coram nobis Plenipotentes Consulum consenserunt, vt eiusmodi taxatio non extendatur ad homines eiusdem conditionis ritus et iurisdictionis ipsorum Ciuilis. In eo ipsos secundum consensum hunc illorum, authoritate nostra, ac praesentis decreti nostri vigore approbamus et confirmamus. Similiter de exactionibus Ciuilibus ex consensu etiam ipsorum, vt sine publico et communi consensu totius Ciuitatis, prout in aliis Ciuitatibus nostris obseruatur, a Magistratu non imponantur Ciuibus, decernimus atqz statuimus. Similiter de electione quadraginta virorum qui repraesentant Communitatem, de consensu etiam ipsarum partium, vt iuxta morem & consuetudinem aliarum Ciuitatum, praesertim vero Ciuitatis Cracouien[sis] quadraginta viri modo sint possessionati, probatae fidei et honesti eligantur decernimus atqz statuimus. De Oneribus Suburbanorum, in quibus se grauari, per praefatos Plenipotentes queruntur, quod attinet. Nominatim vero, quod ad euchendum fimum ex Ciuitate se non teneri allegarent. Quoniam nomine officii Consularis deductum, et priuilegio olim Cazimiri magni Regis comprobatum est, ipsos in agris Ciuilibus ex Centum laneis Ciuitati huic donatis locatos esse, proptereaqz ad onera omnia Ciuilia, quaecunqz illis ex officio mandantur, sine vllo discrimine ipsorum onerum teneri. Quandoquidem non solum ipsi Suburbani, verum etiam et Ciues eiusdem Ciuitatis, etiam ex numero Consulari, quicunqz aliquid eorum agrorum obtinent, onera eadem exaequo ferunt et obeunt. Proinde eosdem iuxta priuilegium eorum suprascriptum conseruauimus, et Suburbanos praedictos, ratione agrorum illis locatorum, onera omma quaecunqz a Magistratu iubentur Ciuitati praestare teneri decreuimus, ita vt decernimus praesentibus. QVOD [Na marginesie k. 3r:] 7mo Domus Notarii 8uo Emporium. 9no Datione praedictarum domorum 10 Exactiones Ciuiles non imponantur 11. Electio virorum 40. 12. De Suburbanis non grauentur vltra solitum labores statutos Suburbani omnia onera subeant. [Strona 4 / fol. 3v:] autem attinet querimoniam Contuberniorum de oppugnatis priuilegiis. Quoniam Consules allegarunt, se non oppugnare, immo conseruare eiusmodi Contuberniorum priuilegia, quae ad ordinem bonum in illa Ciuitate conseruandum cum scitu & consensu Magistratus Ciuilis, sine praeiudicio & derogatione Magistratus Ciuilis obtenta fuerint. Nos hoc in passu prouidere volentes, ne propterea ordo Ciuilis confundatur, declaramus eiusmodi priuilegia Contuberniorum valere & conseruari debere, quae cum scitu & consensu Magistratus Ciuilis edita, sigilloqz eiusdem Magistratus ad petendam a nobis confirmationem roborata fuerint. De Nundinis alteris desertatis pro festo sanctae Margarethae antehac celebrari solitis, quod Plenipotentes Communitatis querebantur. Quoniam Plenipotentes Consulum petierunt, vt id refferatur ad Communem consensum omnium Ciuium, inquantum iis Nundinis pro eo tempore vti voluerint, eo illos refferimus ac remittimus. De occultatis Plebiscitis Ciuitatis, quoniam Consules obtulerunt se ostensuros Communitati plebiscita quaecunqz habent, et vt plura constituantur, illos non impedituros, dummodo fiat de consensu Magistratus & totius Communitatis, et salua approbatione nostra Regia. Similiter de Lapidibus publicis in aedificationem Turris praeparatis, et per Consules, vt asseuerabatur, in vsus priuatos acceptis. Quoniam Consules obtulerunt, se responsuros de eo communitati, & se nihil eorum in vsus priuatos accepisse ostensuros. Similiter quoqz de mensuris Ciuilibus non diminutis, sed iuxta antiquam publicam mensuram ceream in Praetorio habitam coaequatis, ipsas partes, ad communem et vniuersum Ciuitatis congressum, et ostendendum et demonstranda ea in loco solito Communitati remittimus. Ita quidem, vt in eo Constitutionibus publicis, officioqz Palatinali non derogetur. Insuper omnes alias querimonias, et causas priuatas priuatorum ad forum et Judicium illorum competens Ciuile Leopoliense, in quo sunt possessionati, vt ibidem de ijs Legitimo Judicio, salua ad nos appellatione, experiantur remittimus, Iniungentes & mandantes serio, & sub graui animaduersione nostra, ipsis partibus suprascriptis, ne deinceps a modo inter se vllas turbas, discordias, dissensiones, aut tumultus Ciuiles et intestinos excitent, sed pacifice & quiete ac fraterna in charitate viuant, et iure communi contenti sint, Communitas Magistratui, debitam obedientiam, honorem et reuerentiam praestet, Magistratus quoqz Communitatis dignam rationem habeat. Omnesqz simultates et offensas, odia & rancores inter se mutcem hactenus vtrinqz habitas deponant, et in obliuionem perpetuam inducant, nec ea sibi exprobrent, aut vllis coloribus et praetextibus vnus contra alterum coniunctim vel diuisim vindicet, sub poena mille marcarum pecuniae communis fisco nostro per partem succumbentein, & praemissa non obseruantem, persoluenda. Decernentes eas omnes dissensiones, delationes & accusationes, nullius partium bona famae et existimationi, tam in genere, quam in specie, aut successoribus eorum, vllo vnqz tempore nocere posse, nec debere. Hac nostra sentencia mediante. In cuius rei testimonium, sigillum nostrum praesentibus est subappensum. Datum Mariemburgi Sabbato ante festa Pentecostes proximo. Anno Domini millesimo quingentesimo Septuagesimo Septimo. Regni vero nostri anno secundo. Stephanus Rex ss. [Na marginesie k. 3v:] 13 De Priuilegiis Contuberniorum Priuilegia Contuberniorum non valent quae non ex consensu magistratus edita Sigillo S. R. Mttis confirmata sunt 14. Nundinis 15to De Plebiscitis 16 De lapidibus publicis in aedificium turris applicatis 17. Mensuris 18. Causae privatorum remittuntur ad forum competens Datum Marienburgi 1577 Sabbatho ante F. Pentecostes proximo [Pieczęć:] [Pieczęć koronna większa Stefana Batorego z czerwonego wosku w misce z wosku naturalnego, zawieszona na jedwabnym, skręcanym wielobarwnym sznurze w metalowej puszce] [Verso ostatniej karty / fol. 4v:] 1577 Decretum mandatum Stephani Regis Decret Stephan 1577 Inter Civitatem et Magistratum A[nno] 1577 In folice folio 164. Arca 10 Inter Communitatem et Magistratum Leopolien[sem] 1577 Zubrza dzerzatis Consulibus Racionaria quanto fieri debent [Pieczęć tuszowa okrągła:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA Nro 6