Привілей архієпископа Яна Сененського на повторну локацію містечка Козлів на магдебурзькому праві

Ян Сененський із Сенна, дідич на Голоґорах, з ласки Божої архієпископ львівський, разом з усіма братами капітули своєї львівської. Усім і кожному зокрема, кому про це відати належить, цим нашим листом сповіщаємо і до відома доводимо, що, маючи особливу увагу та милосердний згляд на підданих своїх козлівських, до архієпископського столу належних, які нещодавно ворогом коронним, татарином, були в усьому спустошені й мало не дощенту знищені, а разом з усім своїм майном, дружинами та дітками виведені в неволю. Аби ті, хто лишень із самої ласки Божої зосталися та від ворожого полону збереглися, не розходилися, але тим швидше й охочіше знову на новому корені осідали, а тим самим могли збільшити людський [приріст?] у вільних містечках, а надто привабити й повернути давно втіклих спадкових [?] жителів Козлова. Дозволяємо їм осідати наново, наче на новому ґрунті, на зразок містечка, на праві магдебурзькому, так як інші архієпископські містечка осажені, а передусім Дунаїв, який вони в усіх справах мають наслідувати. А щоб вони тим швидше могли відбудуватися та загосподарити, даємо їм волю на п'ятнадцять років, упродовж яких звільняємо їх від усіляких робіт, чиншів і податків, які раніше в мирний час вони звикли відбувати й сплачувати. Лише впродовж цих п'ятнадцяти вільних років зобов'язані вони будуть для козлівського фільварку на час приїзду нашого і нащадків наших, архієпископів львівських, виорати один день на рік, а те засіяти й зібрати як належить. Другого дня косити і те знову зібрати. До того ж усяку направу коло всіх козлівських ставів чинити мають і відвозити рибу до ставу. Також і хуру дров на Різдво Христове. А якщо буде потреба на суди до Львова чи до Теребовлі, або куди за правом зобов'язані будуть, дадуть без ремствування підводу прокураторові чи посланому для цього слузі. А після закінчення цих п'ятнадцяти вільних років вони зобов'язані будуть сплачувати чинш щороку на кожного святого Мартина, кожен із них по шістнадцять грошів. Підсадники по вісім грошів, а коморники по чотири гроші. А щоп'ятниці, у день будній, або в будь-який інший день тижня відробляти шарварок, що б не наказали, до козлівського фільварку. До того ж зобов'язані будуть віддати дві колоди [дерева?] на рік. Дві хури дров: одну на Різдво Христове, а другу на Великдень. Поволовщину зобов'язані будуть давати кожного сьомого року. Підводи також у такий спосіб на право чи на суди даватимуть. А крім того, мають давати сторожу до двору, а особливо на час приїзду нашого і нащадків наших, архієпископів львівських. Також зобов'язані будуть віддавати бджолину десятину, кожну десяту бджолу, а якщо щось буде понад десять [...], тоді осадного платити по одному грошу з кожного вулика. Даємо їм також волю ловити в козлівських ставах саком у середу, у п'ятницю та в інші пісні дні, так як споконвіку ловили. За будь-які інші провини вони не мають відповідати ані бути караними ніде інде, окрім як перед своїм спадковим війтом. Що все непорушно дотримувати їм разом із нащадками нашими обіцяємо на вічні часи. Задля чого, для більшої віри, печатку нашу і капітули нашої до цього листа привісити звеліли і власною рукою підписалися. Діялося у Львові двадцять другого дня місяця вересня, на капітулі головній квартальній спільно зібраній, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят сьомого. При чому були: тієї ж аудієнції [?], Станіслав Жоховський кустош, Вацлав Вижановський, Станіслав Дембєнський, Якуб Вєжбєнський, каноніки нашого львівського костелу, та шляхетні Ян Садовський, Олексій Зелеський, Анджей Чапольський, [з-поміж?] слуг наших, як свідки до того зверху покликані і прошені. [Власноручний підпис:] Ян, архієпископ львівський, власною рукою [Печатки:] [1. Воскова печатка Яна Сененського, архієпископа львівського, у восковій мисці, підвішена на пергаментній смужці, із зображенням герба Дембно під капелюхом/інфулою] [2. Воскова печатка Львівської митрополичої капітули, тріснута, підвішена на пергаментній смужці] [Verso:] [Архівний напис нового часу XVIII ст.:] 1577 у Львові дня 22 вересня Ян Сененський архієпископ львівський міщанам козлівським привілей нової [локації] після татарського полону надає. Місце: G. том: 1. [Напис XVII ст.:] Привілей міщан козлівських [Напис XVII/XVIII ст.:] Привілей місту Козлів та його повинності [Посередині:] Козлів

I A N S I E N I E N S K Y z Sienic na Gołogorach dziedzic, z łaski Bożej Arcybiskup Lwowsky, wespółek i ze wszystką bracią Kapitułą swoiey Lwowskiey. Wszem y każdemu, kędyby thego było potrzeba wiedzieć, thém swoiém listhem oznaymuiemy i wiadomo czyniemy, iż maiąnc osobliwe baczenie i miłosierny wzgląd na poddane swoie Kozłowskie, do stholu Arcybiskupiego nalezancze, kthórzy theraz czasu niedawnego przez nieprzyiaciela Koronnego Tatharzyna są wewszystkim spusztoszeni, a prawie z gronthu wniwecz obroczeni, i ze wszythkim maiętnośćiami swemi i z żonami i z dziatkami zabrani. Aby czi, kthórzy soboliwiej saméj łaski Bożej są pozostali, od więzienia nieprzyiacielskiego zachowani, nie rozchodzili się, ale thém prędzéj i chęthniej znowu na nowém korzeniu się sadowili, i thém więtszy ludzski [przyrost?] miastheczkach wolnych, a zwłaszcza dziedziczn[ych?] Kozłowskich dawno wyszłych dosięście przeciągnąć i przywabić mogli. Dozwalamy się im sadowić znowu prawie iako na nowém groncie, na ksthałth miasteczka, na prawie Maideburskiém, iako inne miasteczka Arcybiskupie siedzą, a zwłaszcza Dunaiow, kthorego we wszythkich sprawach naśladować maią. A iżby się thém prędzej budować y zapomagać mogli, Daiemy iém wolnośći na pienthnaśćie liath, w ktorych czyniemy ie wolnymi od wszythkich roboth, Czynszow i podatkow, kthore byli przed thém zwykli czynić i dawacz za czasu pokoiu. Tylko w the pienthnaśćie liath wolnych będą powini do folwarku Kozłowskiego dlia przyiazdu naszego i pothomkow naszych Arcybiskupow Lwowskich orać dzień do roku, i tho zaiączi, i sprząthnąć iako przystoi. Dzień drugi kosić i tho zasię sprzątnąnc. K themu wszelaką oprawę do wszythkich sthawow Kozłowskich czynić będą powinni, y odwozić rybą do sthawu. Także i fowę drew na Boże narodzenie. A iesliby thez potrzeba była na Rokie do Lwowa albo do Trembowle alko z iako prawa beda powinni bęndą dać podwodę Procuratorowi albo słudze thému, na tho posyłanému, nie z sumnieniem. A po wyiedzeniém tych liath pienthnaście wolnych, będą powini dawać Czynszu do roku na każde Swięthy Marczin, każdy z nich po groszy szesnaście. Podsadkowie po groszy ośm, a komornicy po groszy cztéry. A na każdy piąthek tygodny dzień albo kthory inszy dzień w tydzień szarwark robić tho czo rozkażą do folwarku Kozłowskiego. K thém klocz dwie powinni do roku. Dwie forze drew, iednę na Boże narodzenie, a drugą na wielkanoc. Powołowszczyznę dawać będą powinni siodmego roku. A podwod thakze theli na prawo albo na Roki będą dawać powinni. A k themu thesz Straż do dwora dawać maią, a zwłaszcza na czasz tham przyiazdu naszego y potomkow naszych Arcybiskupow Lwowskich. Także thesz będą powinni dawać dziesięcinę pszczelną dziesiąthe pszczoły, a iesli czo będzie nad dziesięć[...], thedy oszathnego po groszu yednym od ula każdego. Daiemy iem thesz wolność łowienia w sthawiech Kozłowskich Sakiem we Srodę i w piąthki i insze posthne dni, thak iako zstarodawna miewali. A o wszelakie występki inny niemaią odpowiedacz i być karani iedno przed Woythem swym dziedzicznym. Czo wszythko zupełnie trzymać i spothomkami naszemi im obiecuiemy wiecznymi czasy. Dlia czo dlia lepszéj wiary pieczęć naszę i Kapituły naszéj do thego listhu zawiesić kazaliśmy i ręką własną podpisaliśmy się. Działo się we Lwowie dnia Dwudziesthego wthorego Miesiącza Września, na Kapitule głownej kwartalnej spolnie zgromadzonéj, Roku Pańskiego Tysiącznego pięćsetnego siedmdziesiąthego siodmego. Przy czém byli: Tych audyencyey [?], Stanisław Żochowski Custos, Wacław Wyrzyanowsky, Sthanisław Dembiensky, Jakób Wierzbieńsky Kanonicy Kościoła naszego Lwowskiego, i szlachethni Jan Sadowsky, Olexy Zeleski, Andrzey Czapolski, [naszych?] sług naszych, a świadkom do thego z góry wezwanych i proszonych. [Podpis własnoręczny:] Jan Arcybiskup Lwowski manu propria [Pieczęcie:] [1. Pieczęć woskowa Jana Sienieńskiego, arcybiskupa lwowskiego, w misce woskowej, zawieszona na pasku pergaminowym, przedstawiająca herb Dębno pod kapeluszem/infułą] [2. Pieczęć woskowa Kapituły Metropolitalnej Lwowskiej, pęknięta, zawieszona na pasku pergaminowym] [Verso:] [Zapiska archiwalna nowożytna z XVIII w.:] 1577 w Lwowie dnia 22. Wrzesnia Joannes Sienieński Archiepiscopus Leopoliensis Oppidanis Kozłoviensibus Privilegium novae post Captivitatem Tartaricum concedit. Locus: G. vol: 1. [Zapiska z XVII w.:] Privilegium oppidanor[um] Kozłovien[sium] [Zapiska z XVII/XVIII w.:] Przywiley Miastu Kozłow y iego Powinnośći [Pośrodku:] Kozłow