Підтвердження львівським архієпископом Яном Сененським інкорпорації костелу в Лопатині до костелу в Буську

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. Ми, Ян Сененський із Сенна, дідич на Гологорах, з Божої ласки архієпископ святої Митрополичої Церкви Львівської. Усім і кожному зокрема, хто цей наш лист бачитиме, читатиме, а також чутиме, кому це небайдуже [...], засвідчуємо і доводимо до відома, як після пред'явлення перед нами превелебним паном Миколаєм Лончинським, львівським каноніком і буським плебаном, листа про перетворення та інкорпорацію зазначеного костелу [...] лопатинського парафіяльного костелу, за виразною згодою найпревелебнішого пана Войцеха Собєйовського зі Старожребів, з Божої ласки єпископа холмського, здійсненого на користь того ж буського костелу Святою Королівською Величністю, як також нової фундації п'яти мансіонаріїв та перенесених і затверджених печаткою на тих же тягарів пробоща цього мансіонарського костелу самою Королівською Величністю, [листа] неушкодженого, цілого, непорушного і в жодній своїй частині не зіпсованого, а вільного від будь-якої вади й тіні підозри, зміст якого слово в слово йде далі і є таким: В ім'я Господнє, амінь. На вічну пам'ять про подію. МИ, Стефан, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський тощо, а також князь семигородський тощо. Оголошуємо силою цього [листа] усім і кожному зокрема, кого це стосується, [...] що представив нам превелебний отець Войцех Собєйовський зі Старожребів, з Божої ласки єпископ холмський, у який спосіб, дізнавшись від велебного Миколая Лончинського, львівського каноніка, буського і лопатинського плебана, про такий стан лопатинського костелу, що надто обтяжливо для того ж костелу чи плебана постійно перебувати при ньому і виконувати пов'язані з ним обов'язки — а це через часті набіги татар у ті краї та брак священників — вигадав певний новий, зручний спосіб і довічними постановами для цього костелу його розпорядив. А саме в такий спосіб, щоб лопатинський костел об'єднати, приписати та інкорпорувати до сусіднього буського костелу, що лежить у Львівській дієцезії, а з його доходів встановити довічних мансіонаріїв при зазначеному буському [костелі], які б усі обов'язки [...] виконували; і про це все подбав, щоб було записано й зафіксовано автентичним його письмом на вічну пам'ять про подію, а лист цей нам передав і показав, просячи від імені згаданого вище велебного Миколая Лончинського, плебана, щоб ми силою нашого права у такому зазначеному лопатинському парафіяльному костелі [...] висловили згоду на інкорпорацію на користь мансіонаріїв і встановлення їх із тих доходів, а також зволили це визнати правочинним і бажаним та це схвалили. Цього ж листа зміст слово в слово йде далі і є таким: Войцех Собєйовський зі Старожребів, з Божої ласки єпископ холмський. Оголошуємо силою цього [листа] усім і кожному зокрема, кого це стосується [...] Велебний Миколай Лончинський, львівський канонік, буський і лопатинський плебан, довів, що йому надто важко подужати в самому селі тягарі, що лежать і покладені на костел у селі Лопатин у нашій дієцезії від первісного заснування, через татарські небезпеки та надто часті їхні напади, а також через нечисленне коло священників, які там перебувають, через що траплялося, що цим костелом часто нехтували в його службах і богослужіннях як він сам, так і його попередники. Оскільки згаданий теперішній плебан та інші плебани, що існували в певний час, не могли зручно здійснювати та особисто продовжувати резиденцію при тому ж костелі, ані взагалі не були спроможні подужати душпастирські обов'язки щодо зазначеного костелу, [просив], щоб ми зволили зазначений парафіяльний костел на користь мансіонаріїв парафіяльного костелу в місті Буську, за спеціальною згодою велебного патрона і колатора, Святої і Найяснішої Королівської Величності, навічно перенести і до них приєднати. МИ тому, прагнучи в цій справі насамперед примножити культ Всемогутнього Бога, погоджуємося, дозволяємо, приєднуємо і переносимо силою цього [листа] зазначений парафіяльний костел у селі Лопатин із вищевказаних причин, разом з усіма правами, привілеями, чиншами, данинами, доходами і всіма приналежностями, здавна для зазначеного костелу фундованими. Постановляючи ординарською владою, щоб усі тягарі, служби і богослужіння, які раніше відправлялися, здійснювалися і виконувалися зазначеними буськими мансіонаріями. Надається також сила листам про утримання, ерекцію, фундацію, а також про чинші та десятини, встановлені на цьому, в усіх клаузулах, пунктах і умовах. Накладаємо, однак, на зазначених буських мансіонаріїв, яких має бути п'ятеро, а шостий препозит, обов'язок, щоб у буському парафіяльному костелі щодня побожно співали години про Пресвяту і Найславнішу Діву Марію: Утреню з лаудами, Приму, Терцію, Сексту і Нону, а потім Месу разом із вечірніми молитвами; а один із них має по черзі перебувати при парафіяльному костелі в Лопатині впродовж цілого року або — якщо так вирішать — поквартально, доходи ж, що належать і припадають на лопатинську плебанію, мають ділити порівну між собою. Так само вельми вчений бакалавр буської школи зобов'язаний буде отримувати дванадцять флоринів, а кантор — вісім флоринів на рік. Препозит же буський разом із приналежностями повинен і буде завжди зобов'язаний давати мансіонаріям буського костелу, які нестимуть тягарі й церковні богослужіння, щороку на їхній стіл флоринів [...] і польської лічби сорок. На віру чого всього і кожного зокрема печатку нашу прикладено. Дано в Торуні, двадцятого дня місяця грудня, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят шостого. Той самий Войцех Собєйовський зі Старожребів, єпископ холмський, підписав власною рукою. МИ тому, король Стефан, бачачи, що ця інкорпорація та приписання згаданого костелу і встановлення мансіонаріїв, здійснені превелебним єпископом холмським, служать добру Церкви та поширенню культу Божого, а до того з нашого боку — за прихильністю як самого превелебного єпископа холмського, так і вищезгаданого плебана — визнали за належне висловити згоду силою нашого права, і цим погоджуємося, а цей лист і вище включені листи в усіх їхніх пунктах, клаузулах, статтях і всьому змісті цілковито, повно і достатньо схвалюємо, ратифікуємо і підтверджуємо. Постановляючи, що цей лист і листи, складені з цього приводу та тут уміщені, мають бути непорушними, чинними і невідкладними навічно. З тим однак застереженням, що право презенти згаданого буського препозита має належати нам і нашим наступникам. На віру ж усього цього підписали це власною рукою. Дано в Торуні, двадцять третього дня місяця грудня, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят шостого, а панування нашого року першого. Підписав: Стефан король. ПІСЛЯ ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ж тих листів перед нами, зазначений превелебний пан Миколай Лончинський [...] просив і з належною наполегливістю домагався та вимагав, щоб ми ці самі [акти] в усіх і кожному зокрема їхніх пунктах, клаузулах, статтях і всіх умовах схвалили, підтвердили, ратифікували та наклали зверху ординарську владу, як і декрет та силу вічної тривалості. Ми ж, прагнучи зберегти порядок і форму права, що зазвичай застосовуються в таких випадках, аби не здавалося, що через таке швидке підтвердження декретом ми завдаємо будь-кому збитку, і бажаючи з цього огляду розслідувати права та інтереси всіх, вирішили видати позовні листи із силою публічних оповіщень (крид) проти всіх і кожного зокрема, хто вважає, що має в цьому інтерес спільно чи окремо [...], як і скерували за буквальним змістом слів. У призначений же термін позову, виданого із силою криди і належно — як виявляється — виконаного, ставши особисто перед нами, згаданий пан Миколай Лончинський [...] і пред'явивши ті листи криди, належно оголошені, звинуватив у непослуху (контумації) усіх і кожного зокрема покликаних, які вважали, що мають інтерес спільно чи окремо, а не з'явилися і не подбали про висунення якогось заперечення, хоча їх чекали довше за звичайну годину засідання; і через їхню неявку просив і домагався, щоб ми згадані листи Святої Королівської Величності в усіх і кожному зокрема їхніх пунктах схвалили, підтвердили, ратифікували, а наш ординарський авторитет разом із декретом і силою вічної тривалості на них наклали. МИ тому, оскільки зазначених викликаних чекали понад звичайну годину засідання перед нашим обличчям, а вони, не з'явившись, були оголошені непокірними (контумаційними), через їхню неявку — прийнявши попередньо достатнє засвідчення і підтвердження печатки та руки Святої Королівської Величності достовірними свідками (хоч вони нам добре відомі), а також після огляду, прочитання і ретельного вивчення тих листів, зваживши, що через це перетворення зазначеного костелу та згадану інкорпорацію, нову ерекцію фундації мансіонаріїв та накладення на них обов'язків примножиться культ Божий у цьому народі й костелі, і тому вважаючи прохання згаданого превелебного пана Миколая Лончинського справедливим, відповідним праву і слушності, та схиляючись до нього, за порадою і волею панів декана, каноніків і всієї капітули нашої львівської, там присутніх і згоду висловлюючих — разом із ними, призвавши ім'я та допомогу Христа Спасителя, владою нашою ординарською та будь-яким іншим ліпшим правом, шляхом, способом і формою, якими найкраще і найефективніше могли і можемо, за виконання всіх формальностей, потрібних у таких справах, на зазначене перетворення, інкорпорацію, нову ерекцію і фундацію мансіонаріїв та покладання на них тягарів, первісно зроблене й надане, а також на наведені листи Святої Королівської Величності в усіх і кожному зокрема їхніх пунктах, клаузулах, статтях і всіх умовах, та на все інше, вище викладене, визнали за слушне висловити згоду і цим погоджуємося, а це все і кожне зокрема схвалюємо, хвалимо, підтверджуємо і ратифікуємо, і на все це, після розгляду справи та з дотриманням належної урочистості правової, накладаємо цим авторитет наш ординарський, як і декрет та силу вічної тривалості. Яке все і кожне зокрема вищевказане [...] хочемо мати [підтвердженим] цими нашими конфірмаційними листами; на віру й свідчення чого всього і окремих справ, вище зазначених, ці наші конфірмаційні листи звеліли скласти й підписати публічному нотаріусу і нашої курії справ, а також скріпити підвішенням нашої печатки. Діялося і дано у Львові, другого дня місяця грудня, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят сьомого. У присутності високоповажних і шляхетних панів: Якуба Вєжбінського, львівського каноніка, Павла Лончковського, гологорського препозита, Флоріана Клоновського, Яна Вйонзовницького, Станіслава Воронецького, Анджея Напольського, придворних Його Найпревелебності, свідків покликаних і запрошених, та мене, Єжи Сіліція, публічного нотаріуса і суду курії Його Найпревелебності. Той самий, що вище, Ян архієпископ, підписав власною рукою. Єжи Сіліцій, публічний нотаріус і суду курії Його Найпревелебності [підписав власною рукою і приклав нотаріальний знак]. [На звороті:] [Нотатка з XVIII ст.:] Лопатин [На корінці:] Архідиякон

IN NOMINE DOMINI AMEN Nos Joannes Siemienski a Sienna in Gologory haeres, Dei gratia sanctae Ecclesiae Metropolitanae Leopoliensis Archiepiscopus. Universis et singulis praesentes nostras literas visuris, lecturis, pariter et audituris quorum interest fuerit[...] testatum facimus et significamus, quomodo exhibitis coram nobis R[everen]do d[omi]no Nicolao Laczynski Canonico Leopoliensi et Plebano Buscensi literas transmutacionis et ecclesiae prefatae incorporationem [...] ecclesiae parrochialis Lopacinen[sis], de consensu expresso R[everen]dissimi domini Alberti Sobiewski de Starosrzebry Dei gratia Episcopi Chelmen[sis] eidem ecclesie Buscensi per Sacram Regiam Maiestatem factam, nec non fundationem novam quinque Mansionariorum, ac in eosdem onerum Rectoris illius ecclesiae man[sioniis] proprie Sacrae M[aiesta]tis Regiae commutatas et obsignatas, sanas, salvas, integras et in nulla parte sui viciatas, sed omni prorsus vicio et suspitione nota carentes, quarum tenor de verbo ad verbum sequitur et est talis: In nomine domini Amen. Ad perpetuam rei memoriam. NOS Stephanus Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. Princeps, Transylvaniaeque etc. Significamus tenore praesentium universis et singulis, quorum interest, [...] exhibuisse nobis R[everen]dum d[omi]num Patrem Albertum Sobiewski de Starosrzebry Dei gratia Chelmensem Episcopum, quomodo ipse posteaquam a Venerabili Nicolao Laczynski Canonico Leopoliensi Buscensi et Lopacinen[si] Plebano cognovisset, eam Lopacinen[sem] ecclesiae conditionem esse, ut perdifficile sit eiusdem ecclesiae seu Plebano continuam apud ipsam mansionem facere onerag[ue] illi annexa complere, idque ob frequentem Tartarorum in oram illam irruptionem et sacerdotum penuriam, novam quandam rationem non incommodam adinveniverat, illiusque ecclesiae sanctionibus in perpetuum ordinaverit. Id vero eo modo, ut Lopacinen[sem] ecclesiam Buscensi illi vicinae dioecesi Leopoliensi consisten[ti] uniret, adscriberet et incorporaret, ex redditibusque illius Mansionarios perpetuos in Buscensi praedicta institueret, quorum omnia debita manu teneant [...] manerent, atque haec omnia literis suis authenticis describi et annotari ob perpetuam rei memoriam curavit, easque literas nobis exhibuit et repraesentavit, petens regio nomine illo supradictus Venerabilis Nicolaus Laczynski Plebanus, ut pro iure nostro in eiusmodi praedicta parrochialis Lopacinen[sis] ecclesia [...] in favorem incorporationis Mansionariorum et reditibus illis institutionem consentiremus, ratamque et gratam esse vellemus, atque ipsam approbaremus. Cuius vero literae tenor de verbo ad verbum sequitur et est talis: Albertus Sobiewski de Starosrzebry Dei gratia Episcopus Chelmensis. Significamus tenore praesentium universis et singulis quos praesentes tangunt [...] Venerabilis Nicolaus Laczynski Canonicus Leopoliensis, Buscen[sis] et Lopacinen[sis] Plebanus exposuit perdifficile illi onera ecclesiae in villa Lopacin dioecesis nostrae a primaeva institutione annexa et incumbentia in ipsa villa non posse mereri propter pericula Tartarorum et sepissimam eorum incursionem, tum ob paucitatem presbiterorum illic comorantium, propter quod ipsam ecclesiam contingebat frequenter in suis obsequiis et officiis tam per se quam per antecessores suos negligi. Quandoquidem praefatus Plebanus modernus et alii Plebani pro tempore existen[tes] etiam non poterant circa eandem ecclesiam residentiam commode facere et continuare personaliter, ac ipsos officii curas contra dicta ecclesia minime potuisse explere, quatenus dictam ecclesiam parochialem pro Mansionariis ecclesia parochialis in oppido Busko, de speciali consensu venerabilis patroni et collatoris Sacrae et Serenissimae Maiestatis Regiae perpetuis temporibus transferre et eisdem incorporare dignaremur. NOS itaque volentes in hoc ipso negotio imprimis Dei omnipotentis cultum augere, ipsamque ecclesiam parochialem in villa Lopacino ex causis praedictis cum omnibus iuribus, munimentis, censibus, dationibus, proventibusque et universis pertinentibus ad dictam ecclesiam ex antiquo fundatis transferre et transportare admittimus, consentimus, incorporamus, transportamus tenore praesentium mediante. Decernentes auctoritate ordinaria omnia onera, obsequia et officia, aliasque antea explebantur per praefatos Mansionarios Buscenses expleri et perfici. Conferri etiam literas in robore dotationis, erectionis, fundationis, ac censuum decimarum desuper habitis in omnibus clausulis, punctis et conditionibus. Quibus nihilominus tamen praedictos Mansionarios Buscen[ses], quorum quinque debent esse et sextus Praepositus, oneramus, ut in ecclesia parochiali Buscen[si] quotidie horas beatissimae et gloriosissimae Virginis Mariae Matutinum cum laudibus, Primam, Tertiam, Sextam et Nonam, postea Missam devote cantabunt cum vespertinis precibus, et quorum unus in ecclesiam parochiali Lopacino circa ecclesiam pariter per ordinem degere, per unum annum integrum vel si visum fuerit per quartuale, et proventibus vero ad plebaniam Lopatinen[sem] pertinen[tibus] et spectan[tibus] inter eos dividere aequaliter. Item Doctissimus Baccalaureus Scholae Buscen[sis] tenebitur dare florenos duodecim, Cantori florenos octo annuatim. Praepositus vero Buscen[sis] cum spectantibus debet et tenebitur semper Mansionarios ecclesiae Buscen[sis], qui etiam onera et officia ecclesiae administrabunt, singulis annis dare pro mensa eorum florenos [...] manet et numeri Polonicalis quadraginta. In quorum omnium et singulorum fidem sigillum nostrum est subimpressum. Dat[um] Thoruny die vigesima Mensis Decembris, Anno domini Millesimo quingentesimo septuagesimo sexto. Idem Albertus Sobiewski a Starosrzebry Episcopus Chelmen[sis] manu propria sub[scripsit]. NOS itaque Stephanus Rex, cum videremus incorporationem et adscriptionem hanc ecclesiae praedictae Mansionariorumque ordinationem a R[everen]do d[omi]no Chelmen[si] Episcopo facta ad bonum ecclesiae cultusque divini propagationem pertinere, in eamque per nos tam ipsius R[everen]di Episcopi Chelmen[sis] quam Plebani supradicti annuente pro iure nostro assentiendum esse duximus, assentimurque, atque eam et literas suprainsertas in omnibus earum punctis, clausulis, articulis et toto tenore approbamus, ratificamus et confirmamus, plenarie, integre et sufficienter. Decernentes eandem et literas eo nomine conscriptas atque hic insertas, firman, validam, et inviolabilem esse debere, temporibus perpetuis. Ita tamen ut ius praesentandi Praepositi praedicti Buscen[sis] ad nos et successores nostros pertineat. Atque in horum omnium fidem hasce manu nostra subscripsimus. Datum Thoruny die vigesima tertia Mensis Decembris, Anno domini Millesimo quingentesimo septuagesimo sexto, Regni vero nostri Anno primo. Stephanus Rex s[ub]s[cripsit]. POST quarum quidem literarum coram nobis exhibitionem, praedictus R[everen]dus dominus Nicolaus Laczynski [...] petiit, et debita cum instantia postulavit ac requisivit, per nos easdem in omnibus et singulis earum punctis, clausulis, articulis et conditionibus universis approbari, confirmari, ratificari, ac auctoritatem ordinariam pariter et decretum roburque perpetuae firmitatis desuper interponi. Nos vero modum et formam iuris in talibus fieri solitam servari, ne cuipiam per confirmationem huiusmodi celeri decretum aliquod praeiudicium inferre videamur, proptereaque de universorumque iure et interesse experiri volen[tes], citationis nostras in vim Cridarum literas contra omnes et singulos sua coi[unct]im vel divisim interesse putan[tes] [...] fieri decreveramus, prout et praemisimus verborum soluto sub tenore. In quo quidem citationis in vim Cridae emanatae et debite ut apparet exeque[ntis] termino, constitutus personaliter coram nobis memoratus dominus Nicolaus Laczynski [...] et exhibitis huiusmodi literis Cridae debite exequutis, contumaciam omnium et singulorum citatorum sua coiunctim vel divisim interesse putan[tium] non comparen[tium], neque aliquid in contrarium dicere et excipere curan[tium], diutius ultra solitam audientiae horam expectatorum accusavit, et in eorum contumaciam praefatas Sacrae Maiestatis Regiae literas per nos in omnibus et singulis earum punctis approbari, confirmari, ratificari, ac auctoritatem nostram ordinariam pariter et decretum roburque perpetuae firmitatis desuper apponi petiit et postulavit. NOS itaque dictis citatis ultra solitam audientiam coram virtute expectatis, et non comparen[tibus] pronunciatis contumacibus, in eorum contumaciam a sigillis et manus Sacrae Maiestatis Regiae (quae licet nobis ipsis sint bene cognita) per testes fidedignos recognitione et verifficatione sufficienti acceptis, ipsisque literis visis, perlectis et bene recensitis, attendentesque huiusmodi transmuttatione ecclesiae praefatae, et praedicta incorporatione, ac nova erectione Mansionariorum fundatione ac onerum in eosdem positione, cultum Divinum in plebe ac ecclesia eadem augeri, proptereaque petitionem praefati R[everen]di d[omi]ni Nicolai Laczynski iustam, iurique et rationi consonam animadvertentes, illique annuentes, de consilio et voluntate dominorum Decani et Canonicorum ac totius Capituli nostri Leopoliensis ibidem praesen[tium] et consentien[tium], una cum eis Christi Salvatoris in nomine et suffragio invocatis auctoritate nostra ordinaria, et quocunque alio meliore iure, via, modo et forma, quibus melius et efficatius potuimus et possumus, interveniente quibuscunque solemnitatibus in similibus oportunis, dictis transmuttationi, incorporationi, novae erectioni et Mansionariorum fundationi, ac onerum in eos impositioni perimitus factis et concessis, nec non literis praemissis Sacrae Maiestatis Regiae in omnibus et singulis eorum punctis, clausulis, articulis et conditionibus universis, ac aliis omnibus et singulis superius contentis, duximus prout consentimus et consentimus, eaque omnia et singula approbamus, laudamus, confirmamus et ratificamus, ipsisque omnibus et singulis causam cognita, et debita iuris solemnitate servata, auctoritatem nostram ordinariam, pariter et decretum, roburque perpetuae firmitatis interponimus per praesentes. Quae omnia et singula praemissa [...] volumus per praesentes nostras Confirmatorias literas, in quorum omnium et singulorum fidem et testimonium praemissorum, praesentes nostras Confirmatorias literas per publicum et coram nobis Curiae Causarum nostrum Notarium scribi et subscribi, unique sigilli cus[todis?] nostri fecimus subappensione comuniri. Actum et Datum Leopoli die secunda Mensis Decembris Anno domini Millesimo quingentesimo septuagesimo septimo. Praesentibus emne ibidem Honorabilibus et Nobilibus dominis: Jacobo Wierzbienski Canonico Leopol[iensi], Paulo Laczkowski Praeposito Gologorien[si], Floriano Klonowski, Joanne Wiazownisky, Stanislao Woroniecki, Andrea Napolski, suae R[everendissi]mae D[ominati]onis familiaribus, testibus vocatis et rogatis, ac me Georgio Silicius publico et coram sua R[everendissi]ma D[ominati]one Curiae Causarum Notario. Idem qui supra Johannes archiepiscopus manu sua sc[ripsit] Georgius Silicius publicus et coram sua R[everendissi]ma D[ominati]one Curiae Causarum Notarius [manu propria subscripsit et signum notariali apposuit] [Verso:] [Nota z XVIII w.:] Lopatin [Ślad po plice i nacięciach na sznur pieczętny; na grzbiecie:] Archidiaconus