Привілей короля Стефана Баторія, що підтверджує статут цеху токарів і гребінників міста Львова

СТЕФАН З БОЖОЇ ЛАСКИ король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, підляський, інфлянтський тощо, князь Семигородський. Оголошуємо цим нашим листом усім і кожному зокрема, кого це стосується, що деякі наші радники від імені наших міщан львівських та братства ремісників токарів і гребінників, майстрів, міщан і підданих наших львівських, пред'явили нам права або звичаї, які здавна між ними зберігалися і дотримувалися. І звернулися до нас із проханням, щоб ми ті самі артикули та звичаї в усіх їхніх клаузулах, артикулах і умовах як частково, так і повністю затвердили, підтвердили, відновили та об'єднали. Зміст тих артикулів слово в слово наводиться далі й такий є: Насамперед: кожен, хто забажає вступити до цього об'єднаного цеху, спершу повинен прийняти міське право та довести законне народження з чеснот [...], а також довести й показати свою вправність і працю власних рук через випробування, звані штуками. Якщо він буде токарем, то повинен виготовити одну фіалку, в якій дощова вода може зберігатися й утримуватися зовсім окремо без змішування [...], а потім виріб [...] званий світильником із точеного дерева, або Sedlharzija, виготовлений на зразок скриньки, а також один посуд або кубок на взірець точеної чаші, поданий на оцінювання для проби. Коли токар виконає ці проби, він покаже їх майстрам цього ремесла, і якщо вони визнають їх доведеними, лише тоді його мають прийняти в майстри. На другий же рік після прибуття до міста він буде зобов'язаний приготувати бенкет для братів, сплативши до скарбнички пів флорина, доки повністю не опанує ремесло. Якщо ж цей ремісник у цей час схибить у праці, його можна буде прийняти до цеху і братства за умови, що з огляду на незакінчену [...] свою майстерність він внесе до братської спільноти на [...] один флорин [...]. Якщо ж він буде гребінником, то передусім має обрати виготовлення світлого й прозорого священницького ліхтаря з горіха та з рогу, а також виготовити гребінь лише з одного рогу з трьома поділами. А саме: ліхтар у цьому гребені повинен мати густі зубці, а третій ряд — зубчики [...]. Нарешті він зробить також гребінь із рогу з різноформними зубцями, так майстерно виконаний, щоб усі зубчики цього гребеня обгорталися навколо пальця і самі поверталися на своє місце, тобто пружинили. Коли той завершить або не завершить ці проби, з ним вчинять так, як вище зазначено для токарів. Після оголошення проби кожного з них як токарі, так і гребінники повинні і зобов'язані бути зараховані до числа майстрів. Кожен же [повинен] і урочисто показаний хліб дати за один гріш. Коли ж новий майстер прийме цех і братство, то спершу внесе до цеху пів флорина вступного внеску разом з одним безміном воску та бенкет [...] частування для братів, і врешті о осілий сплатить до скриньки п'ять флоринів; якщо ж він не матиме їх на той час, йому визначать певні розумні строки, в які він зможе поступово виплачувати таку суму. Інакше стоїть справа з міщанськими синами і підмайстрами, які поберуться з дочками майстрів. Усі вони [...] з цього і не більше зобов'язані будуть вільно вносити і сплачувати. Старшими майстрами цього цеху мають обиратися виключно католики Римської церкви: один токар, а другий гребінник. Якщо ж їх не буде в обох цих ремеслах, тоді з одного й того самого ремесла, а саме від токарів або гребінників. Ці старші майстри повинні скликати інших майстрів на цехові сходини щотижня і надсилати цеху за панівним у них звичаєм; а якщо хтось відкине або відмовиться [прийняти цеху] від найближчого майстра, заплатить штраф один гріш. І якщо будь-хто з майстрів обох ремесел через потребу, без поважної причини, не прибуде до цеху у визначений час або не виправдається перед старшими майстрами, тоді буде покараний штрафом одного [...]. Старші майстри, запросивши до свого столу чотирьох майстрів — двох римського обряду і двох грецького обряду — повинні за звичаєм керувати цехом [...], оголошувати і проводити засідання цеху [...]; вони зійдуться і запалять одну чверть згаданої свічки; доки вона горить, якщо котрийсь із майстрів через недбальство не прибуде, він заплатить штраф пів гроша. Якщо ж старший майстер або котрийсь із майстрів, що засідають за столом, покликаний і [...], не прибуде, доки свічка горить, тоді зобов'язаний буде під карою одного гроша цю суму сплатити. А коли вже самі старші майстри будуть сюди скликані [...], ті, хто має справи в цеху, зобов'язані внести половину до скриньки. Про виключених майстрів, які не зобов'язані до такого засідання за наказом. Якщо ж котрийсь зі старших майстрів або з тих, хто сидить навколо столу, не на своєму місці [...] обтяжить під оголошеним цехом, такий буде покараний штрафом один гріш [...]. Далі, якщо б хтось із них під оголошеним цехом кидав слова нечесні, образливі та кривдні й зневажив цех, тоді на кару для братства зобов'язаний буде дати один фунт воску. Якщо ж котрийсь із майстрів викрив би іншого поза сходом винним і захотів би його зі злості на словах покарати чи виправляти, тоді сам, стаючи винним, зобов'язаний буде дати до цеху [...] воску. Також не повинен один майстер в іншого майстра підмовляти підмайстра чи когось іншого під загрозою кари в один безмін воску. Учень, який забажає навчатися одного зі згаданих ремесел, приймаючись своїм майстром, повинен спершу дати братству пів [...] воску і півкварка пива; прибулець же, бувши законнонародженим сином, литвин, зобов'язаний буде вчитися протягом трьох років безперервно токарства або гребінництва. Учень же, який провиниться проти свого [...], тоді його майстер заплатить дві гривні грошей або відповідно до того, як домовився зі своїм майстром, звільниться від ремесла. А коли учень повністю опанує ремесло і задовольнить вимоги ремесла за звичаєм, тоді той майстер повинен йому [...] понад плату за руки чи винагороду призначити й дати вроцлавське сукно, шапку, сорочку і [...] або черевики; а сам він зобов'язаний буде у свого майстра після визволення за плату працювати протягом пів року, а потім, де [...] забажає, залишатиметься на його волю і розсуд. Зобов'язані будуть також усі майстри, католицькі та руські, в саме свято Пресвятого Тіла Христового брати участь зі зброєю та з честю, за звичаєм інших цехів, під загрозою штрафу в сто шелягів. І якщо будь-хто з майстрів і челядників цього цеху під час бенкету, що зазвичай влаштовується на це свято Божого Тіла, не лише вчинком, а й непристойними словами порушить спокій і вчинить згіршення або сварку, такий зобов'язаний буде сам-один оплатити весь бенкет. Попри це, жоден із цехових не повинен і не зможе працювати в цих ремеслах тут, у нашому місті Львові, якщо попередньо не буде прийнятий до братства, під загрозою кари двох [...] і тоді [...] понад двох. Майстер токарів повинен бо обробляти лише дерево [...] і не більше, як тільки з кістки щонайбільше чотири пари, і один уряд свічки ці запалить і загасить [...], що можна буде заповнити іншим, аби на жодному уряді під оголошеною карою. Жоден також майстер, як вище зазначено, не повинен приймати челядників ані одружених, хіба що обох обрядів, під загрозою кари двох [...]. Майстри римського послуху на похорон [...] майстра цієї ж релігії, його дружини, дітей або челяді повинні прибути зі свічками і супроводити його тіло [...], зі світлом і так само під час похоронних обрядів і молитов за померлих між вами, під карою одного гроша. Майстри ж грецького обряду [...] дружини, дітей і померлу челядь так само до своєї церкви супроводять, під карою одного гроша. Також майстри згаданого ремесла нехай інших осіб, здатних до свого ремесла, приймають і кваліфікують, і нехай ставляться та вчать підмайстрів із хлоп'ячого віку [...] купців міста Львова, а потім до майстерства висвячувати можуть і мають право. І аби лише ними деінде визнані здатними могли займатися ремеслом, не інакше як якби підлягали будь-якій юрисдикції. Також хто б не знехтував приходом до цеху з-поміж братів, зобов'язаний буде заплатити один гріш. Так само передається цим вищезгаданим майстрам на підставі цього привілею те, що належить до їхнього ремесла, недосвідченому: партачеві, якого зазвичай шпиклем звуть, і тим, хто не належить до громади цього міста. Також будь-хто з майстрів токарського, гребінницького або ж канатного ремесла затримає в себе учня і дозволить йому працювати, а цей учень [...] цього ремесла [...], такий заплатить штраф п'ять гривень [...]; або скоріше будь-хто, хто б [...] у майстра, якого звуть партачем або псуєм, працював, щоразу після виявлення цього внесе до цеху аж п'ять гривень. Крім того, протягом двох повних тижнів має мочити і [...]; якщо ж будь-хто наважиться [...] з ними домовлятися, привозити звідкись чи продавати, під загрозою конфіскації товарів, з яких половина припаде уряду, а друга — позивачеві. Так само майстер, якщо прийме якогось учня на навчання, спершу повідомить про це братство [...] упродовж двох тижнів, а якщо затримає його понад цей час, такий внесе два фунти воску до цеху. Так само якщо якийсь учень після завершення згаданого ремесла [...] у нашому місті Львові [...] скриньці гребінників, гребінницькій, як і [...] буде зобов'язаний цеху. Також аби жоден майстер не затримував у себе цеху, але повернув її [...]; коли буде доведено, [заплатить] пів гроша до тієї скриньки [...]. Такий порядок повинен зберігатися між майстрами: коли хтось візьметься за роботу для когось на суму до п'ятнадцяти флоринів, він повинен її завершити. Якщо ж понад цю суму, вище записану, наважиться і з майстерності [...] ані тієї роботи [...] шкоду, яку з будь-якої [...], відтоді підлягатиме подвійній карі в сукні. МИ Ж, СТЕФАН, король, зваживши [...] на нашу королівську коронацію належні привілеї, права, вольності, імунітети [...] нашим через [...], разом із цими підданими цехів токарів, гребінників [...] просячи нас через наших радників, найпокірніше просили про особливе підтвердження [...] цього цеху або братства вищеописаних у [...] пунктах, клаузулах, артикулах, умовах, висловах у цілому і в частині схвалених, підтверджених, скріплених, одностайно ратифікованих [...] постановляючи, що вміщені в них положення повинні набути сили належної і законної тривалості. На свідчення чого цей лист власною рукою підписали і печаткою Королівства нашого скріпити наказали. Дано у Львові, дня першого місяця липня року Божого тисяча п'ятсот сімдесят восьмого, правління ж нашого року третього. [Пліка, ліворуч:] Стефан король, підписав [Печатка: на шовковому шнурі збереглася коронна печатка Стефана Баторія у восковій мисці] [Зворот:] [Паперова наліпка XIX–XX ст. із синьою рамкою:] Ch. 812 / D. II 132 [Запис олівцем у правому нижньому кутку:] z Muzeum pr... [нерозбірливо] [Круглий чорнильний штемпель у верхній частині звороту: печатка архіву / бібліотеки]

STEPHANVS DEI GRATIA Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kiioviae, Volhyniae, Podlachiae, Livoniaeq[ue] etc. Princeps Transsylvaniae. Significamus praesentibus litteris nostris quorum interest vniversis et singulis. Reproductas esse nobis p[er] certos Consiliarios nostros nomine Ciuium n[ost]rorum Leopolien[sium] e[t] Fraternitatis Artificum Tornatorum et Pectinarii Magistrorum Ciuium et Subditorum nostrorum Leopoliensiu[m] leges siue consuetudines inter ipsos ab antiquo ten[u]tas et obseruatos. Supplicatu[m]q[ue] est nobis vt eosdem articulos et consuetudines in omnibus eoru[m] clausulis, articulis et conditionibus tam in parte quam in toto approbaremus, confirmaremus, innouaremus atq[ue] vniremus. Quorumquidem articuloru[m] tenor de verbo ad verbum sequitur et est talis. Imprimis. Omnis qui se in laepsiu[m?] Contubernium vnitatu[m] incorporare voluerit, primum debet Jus ciuile suscipere et sue legitime genitop[...] virtuosam ostendere, ac su[a]e peritiam et manu[u]m suaru[m] laborum per probas quas sthulci vocat docere et demonstrare. Si fuerit Tornator ex tunc debet laborare vnam phialam in qua vna pluuialis absq[ue] commixtione distinctim possit seruari et contineri fabrione [et] demum op[us?] baeccis cantari dictam Lampa cum producta ligea alias Sedlharzija ad modum pixidis redacta, et etia[m] facturam vnam sei eiffum ad instar crateris flatili laborari debet p[er] experimentu[m] relata. Quas probas dum ipse Tornator perfecerit, ipsas Magistris eiusdem artificij ostendet et si eas probatas esse iudicauerint, tunc demum pro Magistro suscipi debet. Altero vero anno postquam ad ciuitatem venerit conuiuiu[m] fratribus parare tenebitur p[er] solue[n]do ad pyxidem mediu[m] floren[um] donec plenarie artificium didicerit. Verum si circa laborem talis artifex medio tempore deficiat, poterit in contubernium et fraternitatem admitti dum prius ratione non perfe[...] artificij sui in communitatem fraternitatis ad sexiniu[m] flor[enum] vnum piecar reponet. Si ve[ro] fuerit pectinarius eleget primum laternam sacerdotealem nuceam ex cornu Lucidam et perspicuitam elaborare ac de solo vno cornu pecten facere cum tribus distinct[ionibus?]. Itaq[ue] Lucerna in ipso pectine debet esse cum strictis dentibus, tertius vero ordo cu[m] denticulis varicibus. Deniq[ue] etiam faciet pectende cornu cum dentibus varieformatis taliter elaboratam, vtpote omnes illius pectinis denticuli circum digitum obducentur, et rursus ad locum proprium per se reuertant seu reluctentur. Vbi talis ipsas probas perfecerit vel non perfecerit prout cura Tornatoribus supra expressu[m] est procedetur. Cuique omnium probatum publicationem tam Tornatores quam Pectinifices debent ac tenentur pro Magistris aggregari. Vnusquisque et asseueratum productus panis vero pro vno grossis dare. Cvm itaq[ue] Nouus Mag[iste]r contubernium et fraternitatem susceperit, tunc ante omnia medium florenu[m] introitalium contubernio reponet cum vno Bezmian cerae et conuiuiu[m] v[...] epula pro fratribus, et tandem fundatus ad cistellam flor[enos] quinq[ue] reponere quem si habere ptunc non potuerit, extunc sibi certe rationabiles constituere pro quibus succesiue poterit huiusmodi peccul[am?] persoluere. Secus fuerit de filiis ciuiu[m] et Socioru[m] qui Magistrorum filias sibi matrimonio copulabunt. Vniuersi me[m]bratim dati huius et non magis tenebuntur reponere et persoluere libere. Vterque ipsius contubernium Seniores Mag[ist]ri elegi solum Catholici de Romana Ecclesia vnus Tornator alter vero pectinista. Qui si in vtroq[ue] artificio non haberentur, ex tunc de vno eode[m]q[ue] artificio vt puta a Tornatoribus vel Pectinarijs. Quiquidem seniores Mag[ist]ri debent alios Mag[ist]ros ad contuberniu[m] conuocare de septimana conuocare, et signum pro consuetudine inter eos mittere quod si quis vnus ad alimnisib[us] proximiorem Mag[ist]rum elegerit vel abnegauerit reportabit sub pena vnius gr[ossi]. Et si quis Magistroru[m] vtriusq[ue] artificij ex necessitate absq[ue] legitima causa ad contubernium opportune non venerit vel se a pud [...] miores Mag[ist]ros non excusauerit, ex tunc propera vnius [...] con[te]mnetur. Seniores Mag[ist]ri adiunctis sibi ad mensam suam quatuor Magistros duos Romanos et alios duobus Ritus Graeci debet vti consuetudinem aberri contu[berniu]m. berniorum Contuberniu[m] bannire et componere a nullo [...] conuenient et vnum quartale dicte candele attendet qua latente si quis Mag[ist]roru[m] non venerit negligenter penam medij grossi componat. Vbi vero Magister senior, vel aliquis Magistrorum comefalium qui colens et [...] non venerit donec ipsa candela arserit ex tunc tenebitur propter p[enam] vnius grossi num[er]o reponere. Et dum iam ipsi [...] seniores Mag[ist]ros huc conuocati fuerit includuus sephinams in contubernio necessitatem habentia tenentur per medientem ad cistellam componere. De expulsis Magistris qui ad sessionem talem p[rae]cept[ione] non tenentur. Si vero aliquis Magistrorum Seniorum vel circa mensam sedencium non locato lom eius [... et] fatus aggrauauerit sub bannito contubernio talis pro pena vnius gr[ossi] et demyebitur et junior solutura. Posthaec autem si quis eorundem sub bannito contubernio verba inhonesta conuicialia et iniuriosa p[ro]ferret et contubernium inhonestum p[ro]pugnaret, ex tunc vna libra cera pro pena fraternitatis dari tenebitur. Quod alter[uter?] si quis Magistrorum quem extra Magistratum vti culpatabilem cognoscat et illum ore demerito pensare aut corrigere vellet, tunc vero reus debet existere p[er] tot talis p[ro]prius [...] cerae ad contubernium tenebitur reponere. Non debet etiam vnus Mag[iste]r alteri Mag[ist]ro famulum vel alium adducere sub pena vnius Bezmian cerae. Discipulus qui alterius artificij eorum p[ro]fatorum informari voluerit tunc per Mag[ist]rum suum suscipi ex tunc inprimis mediam [...] niam cerae fraternitati et Scapellam ceruisiae dare debet, aduena vero et non nisi legitimus filius Lithuanus et talis per tres annos continue sit tornatilis vel pectinariu[m] informari tenebitur. Qui vero discipulus pro[...] suo peceat ordinatur. Ex tunc Magister eius duas Marcas pecc[uni]ae profluet vel prout cu[m] Magistro suo condixerat se priuatus vi artificio eliberari. Et dum discipulus artificium plenarie didicerit et artificio iux[ta] consuetudinem satisfecerit, extunc ille Mag[iste]r ipsius [...] vltra manus suae preciu[m] aut mercedis constituere debet dareq[ue] sibi tunicam Wratislauien[sem] mitram camisia et [...] coru[m] sub suciuom aut sotulares et ipse tenebitur apud suum Magistrum post elaborationem pro scio mediu[m] annum laborare et tandem vbi [...] se voluerit stabit in eius arbitrio et voluntate. Tenebuntur posthaec omnes Mag[ist]ri catholici et Rutheni officium ipso festo Sacratissimi corporis Christi interesse armati et honorifice actum de iux[ta] consuetudinem aliorum contuberniorum sub pena centu[m] solidorum. Et si quis Magistrorum et Consodalium eiusdem contubernij tempore collationis pro eodem festo corporis Christi peragi solite aliquam non solum verum etiam verbi inhonesstis interturbauerit et ad molestum vel litigiosum concitauerit, talis tenebitur ipsam collationem per se solus persoluere. Nilominus autem contubernialiu[m] Nullus eciam debet vel poterit in artificia hic laborare in ciuitate nostra Leopoliensi nisi prius fuerit receptus in fraternitatem habuerit sub pena duorum ce[...] et tunc [...] vltra duorum. Debet namq[ue] Magi[ste]r Tornatorum tantum laborare lignea [...] et non amplius nisi ex ossibus tantummodo quatuor paria et vna officia illas candelas succedet et extinguet illas [...] designare quod tu ipsi poterit per aliu[m] suplere ne quo officio nestem mediante pena bannitu[m]. Nullusque eciam Mag[iste]r postquam superius expressu[m] est debet alios recipere famulos vel coniugales nisi ritu vtriusque non copula sub pena duorum Mag[ist]ri Romane obedientia ad sepulturam [...] per Mag[ist]ri eiusdem religionis vxoris liberoru[m] seu familiae debet cum candelis venire et funus illius militare. Hac vsq[ue] cum lucere et similiter circa obsequia funebria et nuptias pro defunctis inter vos sub pena vnius grossi. Mag[ist]ri vero ritus Graeci p[er] [...] vos conuentire vxores liberos et familiam mortuos similiter ad Ecclesiam suam conducet sub pena vnius grossi. Eciam Mag[ist]ri p[rae]dicti artificij alias personas idoneos ad eoru[m] Artificiu[m] assumant et recipiant et tracte ac doceat socios puericiae cauare coquouit[...] mercatorum Ciuitat[is] Leopolien[sis] ac deinde ad Magistratu[m] promouere valeat et possit. Vtq[ue] solis p[er] eorum alibi pro idoneis admissi artem exercere possint non secus ac si eracuique dition[is] fuerint. Item quicumq[ue] frater ad contuberniu[m] venire co[n]temp[...] vol[ue]rit de per modum grossu[m] soluere tenebitur. Item traditio eisdem Magistris supradictis vigore huius Privilegij quod ad artificiu[m] ipsorum pertinet imperito: Plagio cuius vulgo tulam vltra [...] brege vocantur, et illorum qui sunt impediti ex Ciuitatis e[...] collegio. Item quicu[n]q[ue] Mag[iste]r artis Tornare, Pectinarij aut etia[m] Funarij discipulu[m] apud se detinuerit laborare permiserit, ille vero discipulus cognomini artificiu[m] illius vadato [...] bis p[er]emptaliu[m] Carnerij talis fiat penam quinq[ue] Marcaru[m] [...] vel potius quicunq[ue] apud vel oderit Mag[ist]rum qui partae; siue stulay dicitur laborauerit, omni tempore p[er]miss[is] expositis contubernio reponet vsq[ue] quinq[ue] Marcas. Nec no[n] per duas integras septimanas macerare et duxeri debet, si vero quispiam nemo audeat [...] cu[m] eis conueniat alimade aduehere aut vendere sub priuone Mercimonioru[m] Ciuius medietas officij illi, altera vero parti conquirenti. Item Mag[iste]r si susceperit aliquem discipulu[m] ad informandum prius ad noticiam fraternitatis [...] duabus septimanis quod si supra id tempus eum detinuerit talis duas libras Cerae contubernio reponet. Ita eciam si aliquis discipulus exspirato artificio supra nominat[o] ad [...] [...] ciuitate nostra Leopoliensi franconio p[ro] [...] caritate retinere cistellis i[...] contubernio cistellam Pectinariorum, Pectinariae ac etia[m] [...] [...] poena Contuberniu[m] portire tenebitur. Item vt nullus Magi[ste]r signu[m] ad eundem detineat sed reponat [...] vnius venditionis ad edicarent et comprobatus fuerit mediu[m] grossu[m] huiusmodi cistella [...] ordo debet mode obseruari inter Mag[ist]ros [...] d[...] a laborem ab aliquo pro summa quindecim florenorum eum debet perficere. Si vero sup[ra] illam summan sup[ra]scriptam tentaueritque ex arte Magne nunciauit ac illi nec labo[rem?] [...] damnum q[uod?] ex aliqua [...] vellet deinceps dupla panni pena. NOS itaq[ue] STEPHANVS Rex, prouidere [...] Coronationem n[ost]ram Regiam deu[ota?] Privilegia Jura libertates immu[nitates] [...] nostris per [...] vna cum iisdem Subditisq[ue] artis Contubernioru[m] vsq[ue] Tornatoru[m], Pectinariorum [...] a nobis petentes Consiliarios n[ost]ros humilime petier[un]t speciali con[firmatione?] [...] eorundem Contubernij seu fraternitatis superius descript[os] in [...] momentis punctis clausulis Articulis Condicionibus Sententijs in toto et in parte approbari, Confirmari, Corroborari, vnan[imiter] ratificari, [...] fuisse decernentes a commina in eis contenta robur debitae ac legitimae firmitat[is] obtinere debere. Haru[m] quas manu nostra subscripsimus et Sigillo Regni n[ost]ri muniri mandauimus testimonio litterarum. Datum Leopoli die Prima Mensis Julii Anno Domini Millesimo quingentesimo Septuagesimo octavo Regni vero n[ost]ri Anno Tertio. [Plika, po lewej:] Stephanus Rex s[ubscripsit] [Pieczęć: na sznurze jedwabnym zachowana pieczęć koronna Stefana Batorego w woskowej misce] [Verso:] [XIX/XX-wieczna nalepka papierowa z niebieską ramką:] Ch. 812 / D. II 132 [Zapiska ołówkiem w prawym dolnym rogu:] z Muzeum pr... [nieczytelne] [Okrągła pieczątka tuszowa w górnej części verso: pieczęć archiwum / biblioteki]