Трансумпт райців Львова привілею Стефана Баторія, що затверджує статут цеху токарів

[Каліграфічний заголовок:] РАЙЦІ МІСТА ЛЬВОВА Усім і кожному зокрема, кого це стосується, силою цього [письма] доводимо до відома та засвідчуємо, що нам пред’явили нижчеописаний автентичний пергаментний привілей, цеху львівських токарів найяснішим колись Стефаном, королем Польщі, ласкаво наданий, рукою того ж підписаний і печаткою Меншої коронної канцелярії скріплений, цілий, неушкоджений і непорушний, зміст якого слово в слово такий: ЗМІСТ ПРИВІЛЕЮ СТЕФАН, З БОЖОЇ ЛАСКИ КОРОЛЬ Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, підляський та інфлянтський і т. д., князь Семигородський. Оголошуємо цим нашим [письмом] усім і кожному зокрема, кого це стосується, що перед нами деякі наші радники від імені наших міщан львівських, цеху або ж братства майстрів токарського ремесла та всіх і підданих наших львівських представили артикули або звичаї, здавна між ними збережені й дотримувані. І нас ублагали, щоб ми ці самі артикули в артикулах і умовах як у частині, так і повністю схвалили, підтвердили, поновили й скріпили. Цих артикулів зміст слово в слово такий: Передусім кожен, хто захоче вступити до цього цеху і братства, повинен спершу прийняти міське право та показати всім грамоти про своє законне народження, засвідчити й довести вправність у своєму мистецтві та праці рук своїх через проби, які називають «штуки». І тоді під час прийняття до цеху він має внести 3 флорини й почастувати братів. Отож новий токар зобов’язаний таку свою майстерність показати: він повинен виготовити пляшку, звану «фляша», в якій подвійний напій міг би зберігатися й триматися окремо без змішування. Крім того, він має зробити чару, тобто дзбан, званий «лемпа», з видовженим деревом, інакше кажучи — з довгою шийкою на три з половиною кухлі [або жмені], зверху якого має бути виконане плетіння у формі скриньки. Має також виготовити келих або чару на взірець італійського кратера, гарної форми та з різьбленою кришкою. Коли токар повністю виконає ці проби, він покаже їх майстрам цього ж ремесла, і якщо вони визнають їх придатними й майстерно зробленими, повинні прийняти його за майстра. Якщо ж [...] не задовольнить таких вимог, тоді він не має бути підвищений до майстра чи допущений до цеху або братства, доки повністю не вивчить ремесло. Якби ж під час праці над цими випробуваннями він схибив незначно, його можна буде прийняти до цеху й братства, якщо він спершу через недостатній доказ свого вміння внесе до скриньки братської спільноти один флорин грошима [...]. Близько [...] оголошення він має поставити для майстрів цебер пива, пригощаючи всіх братів цехових у міру своєї змоги. Кожен же новий майстер, прийнятий до цеху й братства, повинен тоді насамперед внести цеху суму в 3 флорини, а до скриньки дати 12 флоринів. А також рушницю за уподобанням співбратів і пів каменя пороху на оборону міста. Чого якби на той час мати не міг, тоді йому призначать певний прийнятний строк, у який він поступово зможе ці гроші сплатити й улаштувати частування для всіх співбратів; а якщо не забажає частування, мусить замість нього сплатити 12 флоринів. По-друге, так само буде із синами майстрів і челядниками, які візьмуть за дружин дочок майстрів: вони зобов’язані будуть сплатити лише половину [...] і будуть звільнені від проб. Старші майстри разом з іншими призначеними повинні скликати решту майстрів до цеху кожні два тижні поспіль і надсилати цеху згідно зі звичаєм. Яку цеху один майстер другому, найближчому до себе, передаватиме, а останній поверне старшому під карою грошів [...]. А якщо будь-хто з майстрів цього ремесла, повідомлений цехою, без поважної причини вчасно до цеху не з’явиться або не виправдається перед старшими майстрами, тоді під карою має внести два безміни тертого воску. Старші майстри разом із [...] чотирма радними майстрами мають за звичаєм інших цехів закрити засідання цеху і, купивши свічку за один денарій, [...] запалити згадану свічку, яка палатиме [...]. Коли ж старший майстер або хтось із майстрів, [...] хто зазвичай ключі від скриньки [...] ховає, не прийде до цеху, доки ця свічка горить, тоді карається одним денарієм [...]. І [...] цей майстер [...] зобов’язані дати по пів чверті до скриньки, за винятком старших майстрів, які до цього не зобов’язані. Якщо [...] старшому майстрові або навколо столу [...] не сівши на своєму місці [...] грошів заслужить, а молодший — трьох денаріїв. Крім того, якщо хтось із майстрів під час закритого засідання цеху наважиться вимовляти слова [...] образливі та кривдні й безчестити цех, такий [сплатить] пів каменя [воску] [...]. [Коли старші] це визнають і схочуть його за провину покарати чи попередити, а він зухвало від них піде, такий зобов’язаний буде віддати цеху фунт воску. Не [вільно] також одному майстрові переманювати в іншого майстра челядника [...], під карою фунта [воску] [...]. [Учень має бути] представлений і вписаний [...] і повинен буде дати грошів [...]. До цього ремесла мають прийматися лише законнонароджені сини, і такий зобов’язаний буде навчатися безперервно протягом 3 років. Хто ж з учнів забажає свій час викупити грошима, повинен тоді своєму майстрові виплатити вісім гривень грошей або як домовиться зі своїм майстром про швидше визволення. А коли учень повністю опанує ремесло й виконає всі належні обов’язки перед ремеслом за звичаєм, [...] майстер повинен дати йому вроцлавське сукно, шапку, сорочку й черевики, а сам він буде зобов’язаний у свого майстра після закінчення навчання відпрацювати за платню пів року. А тоді, якщо захочуть домовитися, це залежатиме від його волі та розсуду. Зобов’язані будуть також усі майстри цеху цього ремесла [...] на саме свято Пресвятого Тіла Христа брати участь зі зброєю та належно спорядженими, на зразок зібрання інших цехів, під карою панів райців. А якщо котрийсь із майстрів і співбратів цього ж цеху під час частування, що зазвичай відбувається на свято Божого Тіла, не лише ділом, а й словами ганебно збунтує й спричинить щось прикре або сварливе, такий зобов’язаний буде сам оплатити все те частування, однак це залишатиметься на розсуд цехових братів. Ніхто також не повинен і не зможе займатися цими ремеслами тут на шкоду їм, хіба що той, хто належав би разом із ними до цеху, під карою [...] та відібрання таких виробів [...]. Також якби хтось із челядників після свого визволення працював у цьому цеху, не взявши шлюб, тоді він зобов’язаний давати бочку пива щороку, доки не одружиться. Мають також самі майстри-токарі свої свічки, на зразок інших братств, тримати в підлеглій руській церкві й ніде інде, та призначити двох молодших майстрів, які на свята на богослужіння оті свічки запалюватимуть, гаситимуть і зберігатимуть, кого, втім, самі зможуть замінити іншим. Якщо ж вони знехтують цим обов’язком, будуть покарані безміном воску. Також зобов’язані всі майстри під карою трьох денаріїв бути присутніми на похоронах співбратів та їхніх дітей, проводжаючи зі звичним обрядом до руської церкви. Також майстри згаданого ремесла можуть і мають право приймати до свого ремесла будь-яких інших здатних осіб, а прийнятих навчати й наставляти, робити й призначати челядниками, надавати прізвиська як іншим, так і власним учням згідно зі звичаєм цього ж ремесла, а відтак висвячувати на майстрів. Так щоб їхні челядники могли бути й деінде визнані придатними та займалися ремеслом не інакше, як якби вивчилися в Кракові. Також будь-хто з братів, хто прибув би до цеху зі зброєю чи босим, підлягатиме карі півтора гроша. Також вільно буде цим же вищезгаданим майстрам силою цього привілею видаляти з міста та його передмість некваліфікованих майстрів, званих у народі «рутачами» або «партачами», які перешкоджають ремеслу, приходячи із села. Також будь-хто з майстрів токарського мистецтва, хто тримав би в себе учня або дозволив би йому працювати, а той учень був би позбавлений прізвиська, прийнятого в цьому ремеслі, тобто був «без прізвиська», такий заплатить шість гривень кари цеху [...]. Також челядник, будь-хто, хто працював би в невченого майстра, званого в народі партачем, підлягатиме такій самій карі шести гривень на користь цеху, а також має бути ув’язнений на два повні тижні. Також нехай ніхто не важиться привозити ззовні або продавати вироби чи товари, які належать до їхнього власного ремесла, під карою конфіскації товарів, з якої половина [дістанеться] місту, а друга — стороні, що скаржиться. Якщо ж майстер, узявши учня на службу, затримає його понад два тижні без відома старших майстрів, такий внесе чотири фунти воску до цеху. Також будь-хто, хто прийшов би до їхнього цеху з іншого [братства], бажаючи бути прийнятим до їхнього братства й займатися [токарством], зобов’язаний буде принести зі свого цеху до їхнього цеху посвідчувальні листи та свідоцтво про вивчення ремесла. Також щоби жоден майстер [...], а якщо затримає [...], три денарії [...]. Також якщо вдова після смерті чоловіка забажає залишатися в цьому ж ремеслі, співбрати зобов’язані піклуватися про її добро і [дати їй] челядника [...]. Нарешті, коли хтось із майстрів порушить ці вищеписані артикули, буде покараний подвійною карою. Ми ж, Стефан, вищезгаданий король, [...] під час урочистої нашої коронації королівської всі привілеї, права, вольності, імунітети, похвальні звичаї наших підданих у Кракові підтвердили й затвердили, однак оскільки піддані наші цеху токарів [...] через деяких наших радників найпокірніше просили скріпити спеціальним нашим підтвердженням від імені нашої Величності, прихиляючись до їхнього прохання та супліки як справедливої й ласкавої, артикули або ординації цього ж цеху чи братства, вище описані, у всіх їхніх пунктах, артикулах, клаузулах, умовах і положеннях повністю й у частині схвалюємо, підтверджуємо, скріплюємо й ратифікуємо, оскільки й у якій мірі вони законів і конституцій нашого Королівства не порушують, а їхнє застосування справедливо й законно має місце й повинно мати, постановляємо. Визначаючи, що вони й усе в них зміщене повинні набути належної сили та правомочної сталості. На свідчення чого ми видали це письмо, яке власною рукою підписали й печаткою нашого Королівства скріпити наказали. Дано у Львові, дня першого місяця липня, року Божого тисяча п’ятсот сімдесят восьмого, а року правління нашого третього. [Зворот:] [Позначка 1:] Токарів [Позначка 2:] Привілей [...] [Позначка 3:] Артикули токарів

[Nagłówek kaligraficzny:] CONSVLES CIVITATIS LEOPOLIENSIS Vniuersis et Singulis, quorum interest tenore præsentium notum testatumq[ue] facimus Exhibitum nobis e[ss]e Priuilegium pergqmeneum in- frascriptum authenticu[m] Contubernio Torneatorum Leopoliens[ium] per Serenissimu[m] olim STEPHANVM REGEM Poloniæ benigniter datu[m] manu eiusdem subscriptum et Sigillo Minoris Cancellariæ Regni Communitum Saluum Sanum ac illæsum, cuius de Verbo ad Verbum tenor Sequitur talis. TENOR PRIVILEGII STEPHANVS DEI GRATIA REX Poloniæ Magnus Dux Lithuaniæ Russiæ Prussiæ Masouiæ Samogitiæ Kiiouiæ Volhiniæ Podlachiæ Liuoniæq[ue] etc. Princeps Transiluaniæ. Significamus p[ræ]sentibus n[ost]ris quorum interest Vniuersis et Singulis reproductas e[ss]e nobis per Certos Consiliarios n[ost]ros nomine Ciuium n[ost]rorum Leopoliens[ium] Contubernii Seu Fraternitatis Artificii Torneatoris Magistrorum et omniu[m] et subditoru[m] n[ost]rorum Leopoliens[ium] Articulos Seu Consuetudines inter ipsos ab antiquo tentos et obseruatos. Supplicatumq[ue] est nobis, vt eosdem Articulos articulis et conditionib[us], tam in parte, q[u]am in toto approbaremus, Confirmaremus, Innouarem[us], Fautificaremus. Quoru[m] quide[m] Articuloru[m] Tenor de Verbo ad Verbu[m] sequitur, et est talis. Inprimis O[mn]is, q[u]i se in hoc ip[su]m Contuberniu[m] et Fra- t[ernit]atem incorporare Voluerit, primum de Ius Ciuile Suscipere, et Suæ legi[ti]mæ Genealogiæ l[ite]ras o[mn]ib[us] ostendere, artis suæ peritiam et manus suæ laborem per probas quas Sztuki Vocant docere et demonstrare. Et tum admissionis ad Contuberniu[m] debet Tres Floren[os] reponere, et confratres tunc tractare. Nouus itaq[ue] Torneator artem suam tenetur talem exhibere. Lagenam dictam Flasze, in qua duplex potus absq[ue] commixtione distinctim possit ser- uari et Contineri, fabricare debet. Ad hæc Lepistam, hoc e[st], Cantarum dictam Lempa cu[m] producta ligea, alias z długa szyia ad mediu[m] q[u]artu[m] pugillum facere, in cuius Summitate fieri debet textura in formam pixidis redacta. Cupam quoq[ue] facere seu Ciffum ad instar Crateris Italici laboris bene formati et cu[m] operimento celato. Quas probas du[m] ipse Torneator integre p[er]ficiet, Mag[ist]ris eiusde[m] Artificii ostendet et si eas phatas et iuxta artem factas cognoscet talem pro Mag[ist]ro suscipere debet. Si vero claus[?] huiusmodi probis n[on] satisfecerit, extunc talis non debebit in mag[ist]rum promoueri, et neq[ue] ad Conbr[ater]niu[m] seu fr[ater]nitatem admitti, ta[m] diu, donec plene artificium didicerit. Verum si circa la- bore[m] talu[m] probarum modico deliquit, poterit in Cobr[ater]niu[m] et fr[ater]nitate[m] admitti, du[m] prius ratione n[on] p[ro]bationis sufficientis artis suæ in communitate fr[ater]nitatis ad Scrinium flor[enum] vnum pec[unia]... Circa quartu[m] pharu[m] publicacionem debet pro Mag[ist]ris Sca- petum Ceruisiæ consumente omnes f[rat]res Contubernales pro suo posse tractare. Cuiuaq[ue] nouus Mag[iste]r Conb[rater]n[itat]em et fr[ater]nitatem suscept[us], extunc ante o[mn]ia Sumam 3ru[m] flor[enorum] contubernio reponere, et ad Cisticellam flor[enos] 12 dare. Et Bombardam sc[un]d[u]m placitum confr[atr]u[m] et me- diu[m] lapide[m] pulueris p[ro] defensione Ciuitatis. Quod se habere pro tunc n[on] poterit, extunc sibi certu[m] ter[minu]m constituerint tollerabiles, pro q[ui]b[us] successiue poterit huiusmodi pec[unias] dissoluere, et collatione[m] pro o[mn]ib[us] Confr[atri]b[us] ministrare, vel si noluerit collat[i]o[n]e[m], pro ea de[bebit] flor[enos] 12 reponere. Sec[un]d[o] in erit de filiis Magistrorum et socioru[m], qui Magistroru[m] filias sibi matri[monio] copulabu[n]t, hi n[on] nisi medietate[m] dari hu[ius] c[aus]a n[ost]ra mag[ist]ri tenebit[ur] reponere, et a probis eru[n]t liberi. Seniores Magistri adiunctis alijs debent alios Magistros ad Contuberniu[m] in duabus continuis septimanis conuocare, et signu[m] p[er] consuetudine[m] mittere. Quod signum vnus ad aliu[m] sibi p[ro]ximiore[m] Magistru[m] destinabit, et vltimus ad Seniorem reportabit sub pœna gross[orum] [...]. Et si quis Magistroru[m] artificii huius ex[ist]ens signo puenitus absq[ue] legitima Causa ad Contuberniu[m] opportunè n[on] venerit, vel se apud Seniores Magistros n[on] excusauerit, extunc p[ro] pœna duo Beznan Ceræ Tri- tator[um] reponere tenebitur. Seniores Magistri adiunctis [...] quatuor Magistris R[ad]zijs, de iux[ta] consuetudine[m] alioru[m] Contubernioru[m] barrire contuberniu[m], et comparata vnius denarii candela cerca n[ost]ram quadripannien[?] ac vnum quatwale[?] dicta Candela accendet, quæ arde[bit] [...], Vbi vero Mag[iste]r Senior, vel aliquis Magistrorum [...] et solet claues ad Cistic[ellam] [...] seruare ad contuberniu[m] n[on] venerit, donec ipsa Candela arserit, extunc pœnatur un[um] denari[um] [...]. Et clum ea ip[s]e Mag[iste]r p[er] ceficenteb[us] [...] ernit tenent[ur] per medium q[ua]rt ad Cisticellam exponere, exceptis Magistri Seniorib[us] ad talia non tenent[ur]. Si [...] Magistro Seniori vel circa mensa[m] [...] entiu[m] n[on] locato loco suo, et gro[ssos] demerebitur et iunior trium denar[iorum]. Præterea siquis Magistrorum Sub barrito Contubernio verba [...] Conuicialia et iniuriosa p[ro]ferre, et contubernium inhonestare præsumpserit, talis medium lapide[m] cognoscat, illumq[ue] p[ro] demerito pœnare aut corrigere Velint, ipse vero rebelliter ab eis recesserit, talis Contubernio libram Ceri tenebit[ur] reponere. Non de etia[m] vsq[ue] Mag[iste]r alteri Magistro familian allegui cessili o[ffi]cyero sub pœna libræ p[ræ]sentari et inscribi d[e] et gro[ssi]z dare tenebitur. Ad q[u]od artificiu[m] n[ist]i legitimi filii debent admitti et talis p[er] 3 annos continuè informari tenebitur. Qui vero discipulus voluerit t[em]pus suu[m] pec[unia] redimere, tunc Magistro suo octo Marcas pec[uni]æ p[er]soluere debet, vel prou[t] Magistrum suum conducet pro se celerius liberari. Et dum discipulus artificium plenarie didicerit et artificio huic iuxt[a] Consuetudinem satisfecerit constituere constituere debebit, dareq[ue] Sibi tunicam Vratislauien[sem] Mitram, Camisiam et Calceorum Subtulares et ipse tenebitur apud suum Mag[ist]rum post elaborationem pro pretio medium Annum laborare. Et tum si his conferre Voluerint, stabit in eius arbitrio ac voluntate. Tenebunt[ur] præterea o[mn]es Mag[ist]ri Cœtu[m] huius artificii [...] ipso Festo SS[anti]ss[im]i Corporis CHRISTI interesse armati et honorifice instructi iuxt[a] Conuentu[m] alteri[us] Contubernioru[m] sub pœna D[omi]noru[m] Consulu[m]. Et si quis Magistrorum et Confr[atr]um eiusde[m] Contubernii t[emp]ore Collationis pro eode[m] festo Corp[oris] Chr[ist]i peragi so- lita[m] aliq[ua]m n[on] facto solu[m], verum etiam verbis inhoneste interturbauerit, et quid molestum vel litigiosum suscitauerit, talis tenebitur totam ipsam collationem per se solus persoluere, tamen id erit in g[rat]ia Fr[atr]um Cont[ubernii]. Nullus etiam debebit vel poterit ipsa artificia hic laborare in- destructionem eorum, solum ille quicumque eis contubernium habuerit sub pœna dnorum et laborum talium receptione cu[m] Vuxore d[i]c[t]o[n]i. Item cum aliquis socioru[m] post declaratione[m] suipsius in hoc Contubernio laborauerit absq[ue] constitutione in Matrim[onium], tunc tenetur dare dolium Cereuisiæ quolibet anno do- nec inuerit Matrim[onium]. Debent etiam ipsi Mag[ist]ri Torneatores suas Candelas ad instar aliaru[m] fr[ater]nitat[um] in Eccl[esi]a R[uthe]na obedientia et non alibi habere, ac duos Magistros iuniores, qui in f[est]is Diuina offa illas Candelas succendet et extinguet illasq[ue] conseruabunt designare, quod tn[?] ipsi poterint per alium supplere. Si vero in hoc offo deliquerit Beznan Ceri pœnabuntur. Item tenentur Magistri o[mn]es sub pœna trium denariorum adesse in Sepulturis confratrum liberorumq[ue] eor[um], cum solito ritu ad Eccl[esi]am R[uthe]nam reducere. Item Magistri p[ræ]dicti artificii alios quoscunq[ue] idoneos ad eorum artificium assumere, et assumptos instruere ac docere, Socios facere ac creare, cognomina tam alijs quam proprijs disipul[is] imponere, iuxta morem artificii eiusdem, deinde ad Magisterium prououere valeant et possint. Itaq[ue] socij p[ræ]terea eorum alibi pro idoneis admissi artem exercere possint non Secus ac in Cracouia didicissent. Item quicunq[ue] frater ad Contubernium cum armis vel nudis pedibus Venerit talis medij alteri gro[ssi] pœnam succubet. Item licebit eisd[e]m Magistris Supra expressis vigore huius priuilegii, quod ad artificium ipsum penes imperitos Magistros qui Vulgo Rutacze seu Paracze Vocant, Villarum artificium impediet ex Ciuitate et eius Suburbiis depellere. Item gicunq[ue] Magistri artis Tornary discipulum apud se detinuerit aut laborare p[er]miserit, ille vero discipulus cognomine artificij illius vsitato, id e[st] bez premianku caruerit, talis luei pœnam Sex Marcas contubernio eont[inuo] Ita etiam Socius quicunq[ue] apud indoctum Mag[ist]r[u]m, qui Partacz vulgo d[icitu]r, laborauerit eandem pœnam succubet sex Marcas contubernio, Nec non per duas integras Septimanas detineri in carcere debet. Item nemo audeat labore[m] seu Merces quæ proprij artificii ipsorum conuenit aliunde adue- here aut vendere sub pœna tuatione Mercimoniorum, cuius medietas C[iui]tati, alteram vero parti conquerenti. Si vero Magist[er] discipulo ad in ser[uiciu]m suscepto illum supra duas Septimanas detinuerit absq[ue] scitu Magistrorum Seniorum, talis quatuor libras ceræ contubernio reponet. Item quicunq[ue] ad ipsorum contubernium de alio Venerit, eorum fr[ater]nitate[m] susceptunus, et tamen Torn[eatoris?] exercere Volens, talis ex illo c[ontubernio?] l[ite]ras Confirmationis et inserta d[iti]onis in arte ad ipsorum contubernium portare tenebitur. Item vt nullus Magist[er] [...], quod si detinuerit et coniunctus fuerit tres denari[os] [...]. Item si Vidua mortuo marito voluerit in eodem artificio perseuerare, tenentur Confratres prouidere eius bonum et Sociu[m] [...], Demum quando aliquis Magist[er] in iis superius Scriptis articulis deliquerit, dupla punitus pœna. Nos itaq[ue] STEPHANVS REX p[ræ]nominat[us] et Circa Solenne[m] Coronatione[m] n[ost]ram Regia[m] o[mn]ia priui- legia, Iura, libertates, immunitates, laudabiles Consuetudines Subditoru[m] n[ost]rorum Cracouiæ Confirmauerimus et approbauerimus, tamen cu[m] uide[licet] subditi n[ost]ri artis Contubernioru[m] Torneatorum Cracouiæ [...] per certos Consiliarios n[ost]ros humillime petiissent Speciali Con- firmatione n[ost]ra a Ma[ies]te n[ost]ra prouideri petitioniq[ue] ac Supplicationi eorum vti iustæ et benignæ annuens articulos seu ordinationes eiusdem Contubernii Seu Fr[ater]nitatis Superius descriptos in omnibus eius momentis, punctis, Clausulis, Articulis et con- ditionibus, Sententijs in toto et in parte approbat[?], Confirmat[?], Corroborat[?], ratificat[?], prout in quantum legibus ac constitutionibus Regni n[ost]ri n[on] derogent, earumq[ue] vsus iustè ac legitimè habetur, habereq[ue] debet duximus. Decernens eosde[m] ac o[mn]ia in eis contenta robur debitu[m] ac legitimæ firmitatis obtinere debere. Harum quas manu n[ost]ra subscripsimus et sigillo Regni n[ost]ri Muniri, Mandauimus testimonio literarum. Datu[m] Leopoli Die prima Mensis July Anno Domini Millesimo Quingentesimo Septuagesimo Octauo, Regni Vero n[ost]ri Anno Tertio. [Verso:] [Nota 1:] Torneatorum [Nota 2:] Privilegium [...] [Nota 3:] Articuli Torneatorum