Підтвердження королем Стефаном Баторієм привілею Владислава Ягайла про інкорпорацію Львова

СТЕФАН з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, підляський, інфлянтський тощо, а також князь Семигородський тощо. Сповіщаємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кого це стосується і хто дізнається про це: Що посли нашого міста Львова від імені магістрату, а також усіх міщан цього ж міста поклали і представили перед нами документ пана короля Владислава, нашого попередника, писаний на пергаментному аркуші й скріплений вислою великою коронною печаткою, непошкоджений, вільний від будь-якої вади та підозрілої вади, і що ті самі посли звернулися до нас із проханням, аби ми цей документ нашою королівською владою зволили схвалити і підтвердити. Він же має такий зміст: В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. Владислав з Божої ласки король Польщі, а також земель краківської, сандомирської, сєрадської, ленчицької, куявської, великий князь Литви, володар і дідич Помор'я та Русі. На вічну пам'ять про справу. Сповіщаємо змістом цієї грамоти як нинішнім, так і прийдешнім, усім, кому належить про це знати. Хоча королівська гідність і благородна велич зволить усім вірним, яких охоплює простір її королівства, виявляти милостиві благодіяння й тим щедріше поширювати дари своєї ласки на підданих, чим частіше завдяки такому великодушному роздаванню бачить примноження користі своїх людей; однак до тих, хто через дотримання щирої вірності несе належні служби королівській величності, вона звикла правицю особливого привілею своєї ласкавої щедрості схиляти ще рясніше. Бажаючи справді втримати землі нашого Королівства Польського в успішному та щасливому союзі – що породжує і приносить тривкість королівствам і землям – а їхніх мешканців зберегти у доброму стані й спасенному врядуванні; звертаючи турботливий погляд нашої розважливості до заслуг щирої, непохитної та великої вірності, якими міщани й мешканці нашого міста Львова з повним відданням неодноразово відзначалися перед очима нашої Величності; з огляду на них зазначене наше місто Львів разом із його міщанами та мешканцями об'єднуємо, втілюємо і навічно приєднуємо до Корони нашого Королівства Польського. І прагнемо, щоб це саме місто Львів та його міщани й мешканці під нашою опікою та [опікою] Корони зазначеного нашого Королівства перебували безперервно. Обіцяємо також і запевняємо, що округу, землю та місто Львів жодному з князів або будь-якій людині не віддамо і в жоден спосіб не надамо, але цю ж округу і місто Львів для нас і преславної княгині, пані Ядвіги, королеви Польщі, нашої найлюбішої дружини, а також дітей наших і Корони Королівства Польського тримати, володіти й мати хочемо на вічні часи і навіки. На свідчення чого до цієї грамоти підвішено нашу печатку. Діялося у Львові, в п'ятницю після дня святого Михайла Архангела, Року Божого тисяча триста вісімдесят дев'ятого. У присутності Яна, воєводи сандомирського і старости руського, Дмитра, нашого підскарбія, Кристина з Острова, маршалка двору нашої дружини, Навоя з Лончної [Тенчина], судді краківського, Яшка з Тенчина, Яна зі Спрови та багатьох інших наших вірогідних вірних. Дано через руки шановного Закліки, препозита сандомирського, канцлера нашого двору, нашого улюбленого вірного. МИ ОТЖЕ, хоч під час нашої щасливої коронації затвердили, зобов'язавшись силою присяги, права, свободи, імунітети, прерогативи, привілеї та всілякі ласки, як публічні, так і приватні, надані нашими світлої пам'яті попередниками, і прийняли та обіцяли нашою грамотою свято і назавжди їх дотримуватися; однак ідучи слідами наших світлої пам'яті попередників, про яких знаємо, що вони також окремим своїм підданим гарантували їхні привілеї та вольності й затверджували їх, визнали за справедливе прихилитися до згаданого прохання послів міста Львова, зверненого до нас. Відтак згаданий вище внесений документ у всіх його частинах, наскільки це дозволяють міркування публічного права, нашою королівською владою цією нашою грамотою схвалюємо, підтверджуємо та оголошуємо, що визнаємо його правочинним і бажаним [нашій волі]. Постановляючи, що він сам і все, що в ньому міститься, має зберігати свою справедливу й належну силу та вагу на вічні часи. На віру чого цю грамоту власною рукою підписали і печаткою нашого Королівства звеліли скріпити. Дано в Кракові, дня двадцятого місяця жовтня, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят восьмого, а правління нашого року третього. [Підпис ліворуч:] Стефан король [Підпис праворуч:] Написав М. Бенчковський [Зворот:] [Позначка вгорі ліворуч:] до в'язки 87 [Позначка червонуватим чорнилом:] Рубрика п'ята / Літера E. Номер 12 [Нижче давній шифр:] № 5. / S E 12 [Архівна позначка XVII/XVIII ст.:] Привілею унії з Королівством / королем Стефаном підтвердженого / В'язка 19 / № 2 [Овальна чорнильна печатка:] АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ МІСТА ЛЬВОВА

S T E P H A N V S DEI gratia REX Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kioviae, Volhiniae, Podlachiae, Livoniaeq[ue] etc. necnon Princeps Transylvaniae &c. Significamus his litteris nostris, quorum interest universis et singulis eorum noticiam habituris. Quod productas et monstratas fuisse coram nobis ab internuntiis Civitatis nostrae Leopoliensis, nomine Magistratus et omnium quoq[ue] Civium eiusdem civitatis litteras D[omi]ni Wladislai Regis antecessoris nostr[i] in charta membranata scriptas, et appensione sigilli maioris Regni munitas, integras, nulli vicio et sinistre suspicioni obnoxias, supplicatumq[ue] nobis ab iisdem internuntiis esse, vt eas ipsas l[itte]ras nos autoritate n[ost]ra Regia approbare et confirmare dignaremur. Hic vero hoc verborum tenore extant contextae: IN NOMINE DOMINI AMEN. Wladislaus Dei gratia REX Poloniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Lithuaniae Princeps supremus, Pomeraniae, Russiaeq[ue] dominus et haeres. Ad perpetuam rei memoriam. Significamus tenore praesentium, tam praesentibus quam futuris, quibus expedit universis praesentium noticiam habituris. Quanquam Regalis dignitas generosa sublimitas, universis fidelibus quos regni sui latitudo complectitur, grata beneficia dignetur impendere, et tanto copiosius in subiectos sua[e] largitatis propagare donaria, quanto ex huiusmodi largitione magnifica, suis frequenter vtilitates accrescere experitur. Tamen ad illos, qui per observantiam sincere fidelitatis Regio culmini dignum praebent obsequium, specialis praerogativae favoris sua[e] liberalitatis dextram consuevit vberius inclinare. Sane cupientes terras nostras Regni nostri Poloniae in vnione prospera et felici, qua soliditatem Regnorum, terrarumq[ue] generat atq[ue] parit, ipsarum indigenas in statu bono et regimine salubriter conservare. Considerationis itaq[ue] nostrae aciem sollicite convertentes ad sincere constantis atq[ue] multae fidelitatis obsequia, quibus cives et incola[e] Civitatis nostrae Lemburgen[sis] in conspectu nostrae Majestatis affectuosis conatibus multipliciter claruerunt. Quorum contemplatione dicta[m] Civitatem nostram Lemburgensem cum ipsiusq[ue] Civis et incolas Coronae Regni nostri Poloniae vnimus, aggregamus perpetuis temporibus adiungentes. Eandemq[ue] Civitatem Lemburgensem, et ipsius cives et incolas sub protectione nostra, et Coronae Regni nostri praedicti volumus iugiter respirare. Promittimus insuper et spondemus, quod districtum, terram, et Civitatem Lemburgensem nulli Ducum ac cuipiam hominum dabimus, aut quomodolibet conferemus, sed eundem districtum ac Civitatem Lemburgensem pro nobis et inclita Principe Domina Hedvigi Regina Poloniae consorte nostra charissima, necnon liberis nostris, et corona Regni Poloniae tenebimus, habebimus, et habere volumus temporibus perpetuis et in aevum. Harum quibus sigillum no[strum] est appensum est testimonio litterarum. Actum in Lamburg, feria sexta post diem beati Michaelis Archangeli, Anno domini Millesimo Trecentesimo Octuagesimo Nono. Praesentibus Ioanne Palatino Sandomirien[si] et capitaneo Russiae, Demetrio vicethesaurario nostro, Cristino de Ostrow Magistro Curiae consortis n[ost]rae, Nawogio de Lanczana Iudice Cracovien[si], Iaschone de Tegurin, Ioanne de Sprowa, aliisq[ue] multis nostris fidelibus fide dignis. Datum per manus Honorabilis Zaklicze Praepositi Sandomirien[sis], Aulae nostrae Cancellarii, fidelis nostri dilecti. NOS itaq[ue] etsi in Coronatione nostra fœlici, omnium subditorum nostrorum, iura, libertates, immunitates, praerogativas, privilegia, et quaevis indulta, tam publica quam privata, a diuis antecessoribus no[st]ris concessa, interposita religione iurisiurandi approbauerimus, eademq[ue] sancte ac semper servaturos litteris nostris susceperimus, et promiserimus: secuti tamen vestigia Diuorum antecessorum nostrorum, quos privatis et[iam] suis subditis sua de privilegiis et libertatibus illorum cavisse, illaq[ue] approbasse compertum habemus, annuendum memorata[e] internunciorum Civitatis Leopolien[sis] supplicationi nobis factae esse existimauimus. Praeinsertas itaq[ue] l[itte]ras in omnibus earum partibus quantum iuris publici rationes sinunt, autoritate nostra Regia per praesentes nostras litteras approbamus, confirmamus, ac ratas et gratas nos habere profitemur. Decernentesq[ue] easdem et omnia in illis comprehensa robur et pondus suum iustum ac debitum perpetuo obtinere debere. In cuius rei fidem praesentes manu nostra subscripsimus, et sigillo Regni nostri muniri mandauimus. Dat[um] Cracoviae die vigesima mensis Octobris, Anno domini Millesimo, quingentesimo, septuagesimo, Octavo. Regni vero nostri Anno Tertio. [Podpis z lewej:] Stephanus Rex [Podpis z prawej:] M Beczkowski s[cripsit] [Verso:] [Adnotacja u góry po lewej:] ad Fasc 87 [Adnotacja czerwonawym atramentem:] Rubrica Quinta / Litt E. Nro 12mo [Poniżej dawna sygnatura:] No 5. / S E 12 [Adnotacja archiwalna z XVII/XVIII w.:] Privilegij Vnionis ad Regnum / a Rege Stephano Co[n]fir[mati] / Fasc. 19 / No 2 [Owalna pieczęć tuszowa:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA