Підтвердження королем Сигізмундом III дозволу львівського старости для Якуба Чарновського на будівництво млина

СИГІЗМУНД [Оздоблений ініціал S із рослинними та геометричними мотивами на лівому полі] Третій, Божою милістю король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський тощо, а також Королівства Швеції законний дідич і майбутній король. Оголошуємо цим нашим письмом усім разом і кожному зокрема, кого це стосується, що перед нами було представлено письмо уродженого Миколая Гербурта з Фульштина, перемишльського каштеляна і нашого львівського старости, власноруч підписане і прикладеною печаткою скріплене. Просили нас заразом від імені шляхетного Якуба Чарновського, аби ми зволили нашою королівською владою документ той схвалити і підтвердити. Зміст його, списаний польською мовою, такий: «МИКОЛАЙ Гербурт із Фульштина, каштелян перемишльський, львівський тощо староста. Оголошую цим моїм письмом кожному, кому належить про це знати, що я у старостві моєму львівському, прагнучи докласти зусиль і примножити доходи та пожитки для замку Його Королівської Милості на Русі, де є чимало пустих ділянок, зважаючи подвійно на шляхетного Якуба Чарновського, чий ґрунт у селі Яснище прилягає [...] до річки під назвою Рокитна – так що з його берега став і млин на цій річці, яка належить до села Рокитна Його Королівської Милості у львівському старостві, збудовані бути не можуть, – йому і нащадкам його дозволяю греблю на цій річці на ґрунті села Рокитна сипати й воду загачувати, а став закласти і цей ґрунт Його Королівської Милості без шкоди для жителів села Рокитна і дідизн Його Королівської Милості [користувати], так як йому для користі випадатиме відводити воду. Біля цієї ж греблі того ставу має млин поставити і власним коштом збудувати. А щоб тим швидше збудовано було млин, додаю йому до цього млина пагорб, який іде клином від села тієї ж Рокитної над цією річкою Рокитною, званий під городищем чи предзиськом [?], і той пагорб [...] прилягає до цього млина та може бути корисний; починається біля Сидорового млина, а закінчується на тому зрубі, де цей млин має бути збудований навпроти села Чарновського. Під цим пагорбом вільно тому Чарновському і нащадкам його чагарники розчищати на сіножаті та на менші пожитки, якщо такі могли б там виникнути. До того ж має отримати поле, на якому можна засіяти два з половиною колоди зерна за львівською мірою, біля сіножатей [...] поблизу села Яснище, а понад те дати йому сіножать на стіг сіна у вісім кіп у Липовому лісі біля урочища Совине Монастирище, а все це без шкоди для лук і лісів Його Королівської Милості, які там на Тихинці розташовані. Якби ж із якихось причин – чи через сильну воду, чи через іншу перешкоду – греблю прорвало, а також млин зазнав пошкоджень, тоді всі піддані Його Королівської Милості з села цієї ж Рокитної повинні будуть із лісу Його Королівської Милості для лагодження цього млина та ставу возити дерево й хмиз за потребою, як і млинові жорна, коли виникне потреба. Також після спуску ставу повинні будуть землею та будь-яким матеріалом греблю направити. А коли вже ставочок буде насипано, наповнено водою і зариблено, тоді тому Якубу Чарновському та нащадкам його вільно буде двічі на тиждень сітями у ставочку рибу ловити для власної домашньої потреби. Коли ж прийде час спуску цього ставу, тоді Якуб Чарновський із титулу свого спадкового ґрунту має брати половину того вилову, а половина має йти до львівського замку; ставочка цього ніхто інший не має права спускати, крім самого Якуба Чарновського з відома старости. Із цього ж млина він зобов'язаний буде щороку на день святого Мартина віддавати до львівського замку двадцять чотири гривні польських грошей. Натомість із двох робочих мірок, які сплачуються Його Королівській Милості, він цього податку вносити не муситиме, і навпаки – від будь-яких млинових повинностей буде вільний. Із цього млина той Якуб Чарновський і шляхетна Дорота Тодковєцька, дружина його, не можуть бути усунуті, але обоє за умови сплати згаданого чиншу мають бути при ньому збережені – і не лише при самому млині, а й при всіх його прилеглостях та приналежностях. Також і після смерті їх обох їхні нащадки не будуть зобов'язані з цього млина поступатися ані його комусь відступати, позаяк ця половина належить їм з огляду на спадковий ґрунт, що буде затоплений цим ставом і який Якуб Чарновський придбав купівлею у шляхти з Яснища за суму чотириста шістдесят польських злотих – допоки ґрунт цей не буде викуплений, а сума цих грошей їм повернена разом з усіма видатками, які Чарновський поніс на насипання ставу, греблі, будівництво млина та розчищення нив і лук, оціненими й виплаченими за таксою комісарів, призначених для цього Його Королівською Милістю. А оскільки вище встановлено постійний щорічний чинш із цього млина, тобто двадцять чотири гривні, то якщо частина берега від села Яснище – за яку певні особи з Яснища ведуть зі мною тяганину у львівському земському суді і вже в Люблінському трибуналі – декретом відпаде і буде їм присуджена, тоді той Чарновський і нащадки його зобов'язані будуть мені й наступним після мене старостам платити чиншу лише по дванадцять гривень польських грошей, позаяк після втрати того берега став і млин не могли б бути настільки прибутковими, як зараз Чарновський замислив звести, із чим мало б пов'язуватися зменшення користі, а відтак і чиншу. Для більшої певності всього цього я наказав списати це повністю і підписав власною рукою. Дано у Львові, на Низькому замку, третього дня травня року Божого тисяча п'ятсот дев'яносто другого. Миколай Гербурт із Фульштина, староста львівський, власною рукою». Ми відтак, вищеназваний король Сигізмунд, схиляючись до того прохання, визнали за справедливе включений вище документ в усіх його пунктах, клаузулах та умовах схвалити, підтвердити й ратифікувати. Що й схвалюємо, підтверджуємо і ратифікуємо цим письмом, наскільки дозволяють це право і звичай. Крім того, вищезгадане подружжя Якуба Чарновського та Дороту Тодковєцьку, обох разом і кожного зокрема, у володінні та користуванні тими дідизнами разом з усіма їхніми приналежностями зберігаємо і залишаємо аж до кінця їхнього життя. Обіцяємо також, що ми й наступники наші нікого з них, доки живі, з користування і володіння не усунемо й не допустимо до усунення будь-ким, навіть якби цього вимагала найтяжча необхідність, але непорушні права забезпечимо їм обом, а після смерті одного – другому з них та їхнім наступникам. Коли після їхньої смерті та смерті їхніх наступників сума, що випливає з оцінки комісарів, буде внесена в депозит, тоді розпорядження цими дідизнами повернеться до нас, із цілковитим збереженням люстрації та наших прав. На свідчення чого це письмо, власноруч підписане, ми звеліли скріпити коронною печаткою. Дано у Варшаві, дня дванадцятого місяця жовтня, року Божого тисяча п'ятсот дев'яносто другого, правління ж нашого року п'ятого. Сигізмунд, король [Праворуч нотатка секретаря:] М. Богуславський підписав [Дописка під датою на пліці:] Підтвердження листа львівського старости [На звороті:] [Нотатка 1:] Старостинського листа [Нотатка 2:] Підтвердження короля Сигізмунда III від 1592 р. над річкою Рокитною для Якуба Чарновського та дружини його. [Нотатка 3:] Рокитна [Нотатка 4:] Свідчення [...] 1592, дня 12 жовтня [Сліди давніх сигнатур:] 7526, 43, H, літера 'I', q=7692.

SIGISMVNDVS [Inicjał S ozdobny, z motywami roślinnymi i geometrycznymi w lewym marginesie] Tertius Dei gratia Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeque etc. nec non Regni Sueciae proximus haeres et futurus Rex. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest universis et singulis. Exhibitas nobis esse literas Generosi Nicolai Herborth de Fulstin Castellani Premisliensis, Capitaneique nostri Leopolien[sis] manu propria subscriptas et sigillo appresso consignatas. Supplicatumque nobis nomine Nobilis Jacobi Cziarnowski, ut eas autoritate nostra Regia approbare et confirmare dignaremur. Quarum tenor Polonico insertus sequitur huiusmodi. — MIKOŁAJ Herborth z Fulstyna Castellan Przemyski, Lwowski etc. Starosta. Oznaymuię tym pisaniem moim komu by o wiedzieć nalezało, Iż ja w Starostwie moim Lwowskiem chcąc przedsięwziąć y przymnożyć prowentow y pożytku do Zamku Krola J[eg]o M[iłoś]ci Rusi, na ktorych nie mało puste czołhy tak dla Tarczowisko iako y Polimerzow o[d]nowych, steto bacząc dwoieć Szlachetne[go] Jakuba Czarnowskie[go], ktorego grunt do Wsi Jasnis przedliga [?] do rzeki Rokitney rzeconey tak iż z besti brzegu iego Staw y młyn na tey rzece ktora teść do Wsi Rokitney Krola J[eg]o M[iłoś]ci Starostwa Lwowskiego nalezy, zbudowany być nie może, onemu y potomkom iego Zezwalam groblą na tey rzece na gruncie Wsi Rokitney sypać y wodę wlać, a staw zbudować y ony grunt Krola J[eg]o M[iłoś]ci bez szkody obywatelow Wsi Rokitney y dobr Krola J[eg]o M[iłoś]ci tak iako mu przed się mieść snaczno będzie taki salewek ma być. Dla teyze grobli stawku tego ma młyn postawić y kosztem swoiem sbudiować. A iżby tym rychley zbudowany był młyn, Ustawiam przydawam iemu do tego Młyna pagorek ktory idzie klinem de Wsi teyże Rokitney, nad tąsz rzeką Rokitną, pod grodziskiem albo predzyskkiem [?] się zowie, ktory pagorek asz we melgr iest, ale temu Młynowi przyległy y pożyteczny być może, porzyna sie do młyna Sidorowego, a kończy się na tym mezochu gdzie ten Młyn ma być zbudowany przed[e] wsią Czarnowskiego, pod ktorem pagorkiem wolno temu Czarnowskiemu y potomkom iego chrosty terebić na sianożęci y na niszy podyted [?] sroy uesliby tam iako mogł być. Do tegoż mu dać mieść pole za ktorem może posiać zboża połtrzecia kło[d?], y z miary Lwowskiey przy Sianożęciach Decovy Fulsztina przy Wsi Jasniscadło, y do tego dac mu sianożęc na stog siana na osmi kopicach w lesie Lipowem koło Sowiej Manasterzowiska, a to bez sskody lak y lassow Krola J[eg]o M[iłoś]ci, tamże na Tychince będących, Iż gdyby ze iakichkolwiek przypadow bądź przes wodę gwałtowną, bądź prze nissą przędysykną grobla sie rwała, także y młyn depsować sie miał, tedy będą powinni possdam wszyscy Krola J[eg]o M[iłoś]ci de Wsi teyze Rokitney z laskom Krola J[eg]o M[iłoś]ci na poprawę młyna tego także y stawu, drzewa, chrostow wozić według potrzeby także y kamień Młynskich gdy potrzeba będzie. Także też po Spuszczeniu stawu będą powinni ziemią y wselakim materia groblę zastawić. A gdy iuß stawek usypany, wody napełnion będzie y nazybiony, tedy temu Jakubowi Czarnowskiemu y potomkom iego wolno będzie dwa razy w tydzień sieciami w stawku łowić na potrzebę ie[go] domową. A temu Stawowi gdy Spust przydzie, tedy ten Jakub Czarnowski względem gruntu swé dziedzicłné tego Spustu połowice brać ma, a połowica do Zamku Lwowskiego być ma, ktory stawek mie kto inszy spuszczać ma iedno ten Jakub Czarnowski z wiadomością Starosty. A z tego Młyna powinien będzie każd[e]go roku na dzień Święte[go] Marcina na Zamek Lwowski grzywien dwadzieścia y cztery pieniędzy Polskich dawać. Za to robione dwoie miar ktore Krolowi J[eg]o M[iłoś]ci podawaia, a wist[?] tego czynszu dawać nie będzie powinien, y owszem od wssytkich powinnosci Młynarskich bedzie wolon. Z ktorego młyna ten to Jakub Czarnowski y Slachetna Doro[e]ta Todkowiecka małżonka iego nie mogą być rusz[eni], gdyż obudwoch wyszsywaniu one Za płaceniem pomienione[go] czynszu zachowani, a nie tylko młyna ale y wszytkich wszych przyległości y należnosci iego. Także y ich obudwoch smierci nie będą powinni potomkowie ich z tego Młyna ustąpić ani odyunania nikomu puscić, gdyż one ich połowica należy względem gruntu dziedziczne[go], ktory tesć będzie zalany tym stawem, ktorego też Jakub Czar[nowski] w Slachcicow z Jasnisz za sumę Czterech set y szesdziesiąt złotych pieniędzy Polskich kupnem dostał, ażby był ten grunt iego odkupiony, a suma ta pieniędzy onym wrocona, y nakłady wszytkie ktore by ten Czarnowski nałozył na wysypanie stawu, grobley, na zbudowanie młyna, na wykopanie rol y łak były weycone y zapłacone według taxy Comisarzow przes Krola J[eg]o M[iłoś]ci na to deputowanych. A iż się wyżsséy po[stano]wił pewny czynsz coroczny z tego młyna to iest dwadzieścia y cztéry grzywny, tedy iesliby dese brzegu od Wsi Jasnis, o ktory pewne ossłoby z Jasnisc Ze mną w Sądzie Ziemskiem Lwowskiem y iuż w Tribunale Lubelskim prawo maią, zdereta commi[?] odpadła, a onym odzyskano była, iedno po dwunascić grzywien pieniędzy Polskich czynsu ten to Czarnowski y potomkowie iego, mnie y po mnie będącem Sta[ro]stom płacić bedzie powinien, gdyż za odpadnieniem brzegu tego tam staw y młyn nie mogł by tak byc obfity iako teraß vmyslił wystawic ten to Czarnowski, za czym vmnieyszenie pożytkow a ztąd y czynszu musiałoby być. Ku czemu dla lepszey pewnosci to wszytko w czeleś mieść położyć rozkazałym y podpisałem sie sam ręką moią. Dan we Lwowie w Zamku niskim trzeciego dnia Maia, Roku Pańskie[go] Tysiąc, piecset Dziewięćdziesiątego Wtorego. Nicolaus Herborth a Fulstin Capitaneus Leopoliensis manu p[ro]p[ri]a. — Nos itaq[ue] Sigismundus Rex praenominatus, supplic[ati]oni illi annuentes, praeinsertas l[itte]ras in omnibus ear[um] punctis, clausulis et conditionibus, approbandas confirmandas et ratificandas duximus. Prout approbamus, confirmamus et ratificamus per pr[aes]entes, quantum tamen de iure est et usus habetur. Atq[ue] insuper praenominatu[m] Jacobum Czarnowski et Dorotheam Todkowiecka coniuges, vtrumq[ue] in illorum coniunctum et divisum in possessione et vsu boneq[ue] dictoq[ue] cum omnibus eor[um] attinentiis, ad vitae eorundem extrema tempora conservam[us] et relinquimus. Atq[ue] promittimus nos et succes[s]ores n[ost]ros nemine[m] vice et quemlibet eorum quoad vixerint non esse amoturos, nec amoveri praesentem cuiusqua[m] facituros, ab usu et pos[sessi]one, etiam gravissima id necessitate exposcente, sed salvum illis vel altero defuncto alteri ex iis ut acnitatibum [?], ad succes[s]orib[us] suis praestaturos. Quibus vita defunctis cum succoribus eor[um], suma ex taxatione Commissarioq[ue] lema proveniens reposita fuerit, dispositio boneq[ue] ad nos devolvetur, Lustratione Juribus n[ost]ris salvis ubique. In cuius rei fidem praesentes manu n[ost]ra subscriptas, sigillo Regni consignari ius[s]imus. Datum Varsaviae die Duodecima Mensis Octobris. Anno Domini Millesimo, Quingentesimo, Nonagesimo, Secundo. Regni vero nostri anno quinto. Sigismundus Rex [Po prawej nota sekretarza:] M. Bogusławski s[ub]s[crip]sit [Dopisek pod datą na zakładce:] Confirmatio liter[arum] Capit[anei] Leop[oliensis] [Verso:] [Nota 1:] Listu Starosciego [Nota 2:] Confirmatio Sigismundi III Regis 1592 R. do Rokitnicy rzeki Jakobowi Czarnowskiemu y małżonce iego. [Nota 3:] Rokitna [Nota 4:] Iusti[ficatio?] ... 1592 d. 12 8bris [Ślady dawnych sygnatur:] 7526, 43, H, litera 'I', q=7692.