Підтвердження королем Сигізмундом III Вазою угоди львівської капітули з магістратом щодо шпиталю св. Духа

[Аркуш 1r – обкладинка:] B Угода Капітули і Львівського магістрату у справі препозитури св. Духа. 1592 [Червоним чорнилом:] Рубрика шоста Літера F, Номер 5. 915 675 1/2 [Аркуш 2r:] СИГІЗМУНД ТРЕТІЙ, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський, а також Королівства Швеції законний спадкоємець і майбутній король. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кого це стосується. Що від імені славетних бурмистра і райців нашого міста Львова нам було подано два паперові документи: один, що містить декрет, або ж вирок велепреподобного у Христі отця, пана Яна Димітра Соліковського, архієпископа львівського, виданий і оголошений між достойною капітулою львівського кафедрального костелу з одного боку, і тими ж славетними бурмистром і райцями з приводу права патронату, або презенти препозита при костелі та шпиталі св. Духа, розташованому в тому ж місті, з другого боку, скріплений печаткою названого велепреподобного архієпископа львівського і підписаний його рукою; другий же — угоду, або трансакцію між тією ж капітулою і названими львівськими бурмистром і райцями з приводу того ж права патронату, або надання згаданої препозитури, з доданими, крім того, у цій угоді певними умовами, укладену і постановлену за обопільною та одностайною згодою обох сторін, скріплену печаткою тієї ж капітули і підписану руками визначених осіб капітули — здорові, цілі, непошкоджені і вільні від будь-якої підозри. І нас благали, щоби ми зволили обидва зазначені документи, як вироку, так і угоди, нашою королівською владою заради більшої їхньої непорушності та сили підтвердити, схвалити і ратифікувати. Циї документів, а спершу декрету, або вироку, дослівний зміст є такий: МИ, Ян Димітр Соліковський, з ласки Бога і Апостольського Престолу архієпископ львівського митрополичого костелу. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, теперішнім і майбутнім, хто дізнається про це. Що була розпочата і порушена судово перед нами і нашим урядом справа з приводу препозитури шпиталю св. Духа у Львові між преподобним Яном Гербестом, львівським каноніком і проповідником, який на згадану нижче препозитуру отримав презенту від найяснішого князя і пана, пана Сигізмунда Третього, нині щасливо пануючого короля Польщі, пана нашого наймилостивішого, разом із грамотами у цій справі, наданими йому Його Королівською Милістю для його особи, і вніс її до суду ексцепцій [у курії], з одного боку; та преподобним Якубом Вєжбінським, львівським препозитом, секретарем Його Королівської Милості, на ту саму львівську препозитуру три роки тому славетними райцями міста Львова силою їхнього права презентованим і теперішнім посідачем тієї ж препозитури, з другого боку; поруч із якими виступили також у справі преподобні Станіслав Стрийський декан, Войцех Перліцький наш вікарій у духовних справах з іншими прелатами і каноніками від усієї своєї достойної капітули того ж львівського митрополичого костелу, заявляючи, що мають право презенти і надання тієї ж згаданої препозитури [Аркуш 2v:] з вічною інкорпорацією, яку отримали від найяснішого світлої пам'яті короля Стефана для примноження права тієї ж своєї достойної капітули. Потім також славетні і вельмиповажні Якуб Мерошевський, Анджей Самбор, магістр Шимон Львовський та Станіслав Ансерінус від імені своєї львівської консулярної колегії, які захищали своє право на ту ж препозитуру шпиталю св. Духа згідно з вічним даруванням, яке мають від колись божественного короля Сигізмунда Першого, і на підставі якого права як давніших препозитів, так і теперішнього преподобного Якуба Вєжбінського подібно запрезентували — призупинивши тим часом при Королівському Трибуналі за згодою обох сторін процес з метою укладення цієї угоди. У якому збігу стількох згаданих сторін інстигатор нашого уряду вніс там же протестацію щодо нашого спеціального права патронату: яке саме для надання всіляких бенефіціїв королівського права в нашій львівській дієцезії на певний ще не спливливий час від найяснішого колись князя і короля Стефана маємо щедро надане і аж до цього дня утримуємо, від якого благодійства нашого права і ми також, у надії на те замирення між згаданими сперечальниками, по-батьківськи утрималися. Отож у теперішній термін для названих сторін, спершу силою цедули, виданої за поданням преподобного Яна Гербеста, згодом через наш уряд з огляду на власний наш розгляд і розв'язання на перший день місяця після нашого щасливого прибуття до Львова, а потім на п'ятницю перед Reminiscere, звідти ж на понеділок після неділі Laetare законно досі відкладений і належний, коли преподобний Гербест із преподобним Вєжбінським про право володіння перед нами судово сперечалися, а достойна капітула та славетний консулат своїх прав, інстигатор же нашого уряду права також нашого пильнували — вислухавши, розглянувши і належно зваживши права й захист названих сторін, передусім наше право претензії непорушним і в іншому випадку для нас і нашого інстигатора застерегли. У цьому ж теперішньому випадку, бажаючи, аби достойна капітула зі славетним сенатом тим легше про свої згадані давніші права через певні справедливі засоби всяку суперечку втихомирили, від здійснення цього нашого права наразі відступилися. Зрештою, в ім'я Боже дбаючи спершу про вбогість нашого львівського митрополичого костелу, аби під нашим щасливим управлінням він дедалі більше зростав у примноженні та окрасі, крім того, піклуючись також про мир, згоду і християнську взаємну любов у цьому місті як усіх, так і передусім велепреподобних прелатів і славетних [райців], щоб на майбутнє більше й більше між ними сяяла і міцніше єдналася, такий нарешті наш вирок, частково судовий із дотриманням загального права, а частково полюбовний зі згоди сторін і добровільного підкорення, видали й оголосили: Оскільки славетні райці і перед нашим правом патронату, яке є для нас тимчасовим, і перед вічною інкорпорацією достойної капітули, а далеко раніше перед свіжою презентою самого преподобного Яна Гербеста мали право перше й давніше щодо надання препозитури шпиталю св. Духа, так що від багатьох уже років були в цього права безперервному і спокійному володінні, як і теперішнього посідача тієї ж препозитури, преподобного Якуба Вєжбінського, і перед ним інших, як це перед нами доведено, силою свого права запрезентували, [Аркуш 3r:] сам же преподобний Вєжбінський, ними три роки тому запрезентований, цей бенефіцій також тепер за згодою капітули спокійно посідає; тому визнавши, що презента преподобного Яна Гербеста аж ніяк устоятися не може, з тієї причини, що перед обличчям стількох вищезгаданих прав не могла бути законно і належно отримана — право і привілей названих райців, якого вони здавна в наданні вказаного бенефіцію препозитури тримаються, цим же райцям теперішнім і на той час сущим та їхнім урядам, а преподобному Якубу Вєжбінському також саме теперішнє право і посідання вказаної препозитури зберігаємо повністю, непорушним і в належній силі, як і за посередництвом цього декрету зберігаємо. Оскільки ж достойна капітула, як для тіснішого зв'язку і цілковитого з'єднання вузла любові з львівським магістратом, так і для більшої користі шпитального костелу св. Духа та пильнішої опіки й турботи про бідних, особисто перед нами від свого права інкорпорації презентувати препозита на користь цих же райців поступилася і погодилася під тією умовою, що ці ж райці зобов'язані будуть презентувати на препозита одну особу з кола капітули — тому ми, до цього святої справедливості та їхньої взаємної любові порозуміння привівши, бажаючи забезпечити згадані права, і всіляку суперечку між ними нашою архієпископською владою та за їхньої добровільної на те згоди ось так вирішили, постановили, розпорядилися і здекретували: Що райці з кола, тобто з тіла достойної капітули кого завгодно самі забажають і оберуть на цю саму вакантну препозитуру св. Духа, як після відступу або смерті теперішнього посідача, так і безпосередньо наступних, як названим своїм правом патронату, так і шляхом інкорпорації достойної капітули на вічні часи презентувати будуть зобов'язані й приневолені. Який препозит, ними на таку препозитуру у вищевказаний спосіб запрезентований, до всіх і кожного зокрема тягарів управління згаданого костелу св. Духа, згідно з давньою і первісною фундацією благочестиво і розсудливо накладених і зазначених, особисто або через іншого справді здатного священника-заступника буде завжди зобов'язаний і прив'язаний, під наглядом і увагою [...] велепреподобних панів архієпископів на той час сущих, як і самої достойної капітули та самих славетних райців як законних колаторів цього бенефіцію. Яке наше рішення такого роду преподобні прелати від імені всієї своєї капітули і славетні райці, вище названі від усього свого колегіуму, як і преподобний Ян Гербест, канонік, від своєї особи, також зрікаючись уже в самій дії свого права заради більшого примноження любові та згоди між достойною капітулою і львівським магістратом, прихильно і з вдячністю прийняли й схвалили, зголошуючись і зобов'язуючись у щирій і непорушній вірі все і кожне зокрема з вищезгаданого [...] на славу Божу, потім на примноження митрополичого костелу і добре управління шпитального костелу та на взаємну свою любов якнайміцніше тримати і непорушно зберігати, з усуненням будь-якого підступу й обману. Тому й усіх суперечок своїх з приводу цієї ж препозитури, хоч як і хоч де досі проваджених [...] [Аркуш 3v:] у будь-якому праві та інстанції призупинених, усі і кожен зокрема там же перед нами явно зреглися, і край їм та вічне мовчання від свого імені на себе наклали. Діялося і дано у Львові в понеділок після неділі Laetare Року Божого тисяча п'ятсот дев'яносто другого. У присутності уроджених і шляхетних Вікторина Ковальського, підсудка львівського, Миколая Ходаковського, писаря гродського львівського, Каспра Козловського, Яна Обура, Яна Вітковського та багатьох інших вірогідних свідків. Ян Димітр Соліковський, архієпископ львівський, власною рукою. Бартоломей Риньоновський, публічний Його Ілюстрації та Найпревелебнішого Пана справ нотаріус [нотаріальний знак]. Документ же згаданої УГОДИ, або трансакції, у наступному дослівному звучанні йде: МИ Станіслав Стрийський декан, Якуб Вєжбінський препозит, Войцех Перліцький вікарій у духовних справах, Станіслав Дембєнський, Пйотр Мошек Божевський, Ян Гербест проповідник, Томаш Домановський, Каспер Старчовський і Бартоломей Варґоцький прелати і каноніки та вся капітула львівського митрополичого костелу. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, теперішнім і майбутнім, хто дізнається про це. Що ми, зваживши на вельми зичливу прихильність і старання славетних панів бурмистра і райців міста Львова щодо нас і нашої капітули та для примноження її окраси, особливо у справі й інтересі, що стосується препозитури шпиталю св. Духа, яку відтепер після відступу або смерті теперішнього її посідача, преподобного пана Якуба Вєжбінського, і відтепер навіки щоразу і хоч як вона завакує, названі пани райці своїм правом колації, з вироку і трансакції, укладеної за посередництвом ясновельможного і велепреподобного у Христі отця, пана Яна Димітра Соліковського, архієпископа львівського, одному, кого самі забажають і оберуть із кола нашої капітули, повинні завжди надавати. Спершу це цим же панам райцям чесним словом і у щирій вірі ручаємося й обіцяємо, що названі ясновельможного і велепреподобного [архієпископа] вирок і трансакцію повністю і в усіх її пунктах та артикулах з нашими в цій же капітулі наступниками непохитно тримати, зберігати і впроваджувати в дію будемо; а для більшої певності справи від найяснішого князя і короля, пана пана Сигізмунда Третього, пана нашого наймилостивішого, спільним і обопільним із цими ж панами райцями старанням і заходами, за прикладом предків наших і цих же райців на взірець компактів через грамоту підтвердження цієї ж Його Королівської Милості для міцнішого авторитету названого ясновельможного і велепреподобного пана архієпископа львівського вироку від початку закладені, чи то через декрет суду цієї ж Його Королівської Милості в цій же формі, чи з угоди можна буде отримати, чи зрештою [Аркуш 4r:] через саме схвалення і підтвердження королівське на вічні часи до зміцнення і затвердження пильно старатися і клопотатися будемо. Крім того, аби ми тим більшим вузлом любові та взаємних послуг обабіч були між собою пов'язані і з'єднані, ми також, бажаючи взаємністю відповісти на ту прихильність, виявлену нам і нашим у капітулі наступникам при наданні у вищевказаний спосіб такої препозитури з боку панів райців, з рівним почуттям вдячності й старанням, на їхнє задоволення за вільною нашою спільною згодою це понад те цим же панам райцям теперішнім і на той час сущим ручаємося й обіцяємо: що окрім однієї з нашого кола канонії, яку ці ж пани райці за правом давніх привілеїв разом із компактами ректорам школи, коли завакує, звикли надавати, дозволяємо теперішнім і майбутнім панам райцям старатися про нове право презенти також на другу канонію після відступу або смерті котрогось із нас чи наступників наших, поруч із тією, яка належала ректорам школи, щодо однієї особи так званої кваліфікованої, тобто доктора і магістра святої теології, обох прав або одного з них, медицини або вільних наук і філософії, від Його Королівської Милості пана пана нашого наймилостивішого, нині або на той час щасливо пануючого; і скільки тільки від нас і від наших наступників залежатиме, заходи їхні в цій мірі також нашими заходами й авторитетом, чи то в самої Його Королівської Милості, чи то на якомусь вальному сеймі, аби дійшла до цього згода всіх станів і чинів Королівства, по-братерськи підтримаємо або наші наступники підтримають. З якого права презенти, даного цим же панам райцям чи то на певний час, чи навіки, щоразу, як запрезентують до кола одну духовну особу кваліфіковану, як вище написано, на ту канонію, що у вищеописаний спосіб звільнилася, щоразу ми і наші в капітулі наступники особу цю, ними запрезентовану, за каноніка або прелата — визначаючи її поіменно під це райцівське право презенти — до зазначеного львівського костелу і до кола нашої капітули в той самий спосіб, як ректора школи, прийняти і допустити до інвеститури повинні будемо і наші наступники повинні будуть. Причому статути і права як Королівства, так і наші капітульні в цій мірі ні в чому ніколи не стануть на перешкоді. Діялося і дано у Львові, під час відправлення нашої капітули у великопісний час, у понеділок після найближчої неділі Laetare, Року Божого тисяча п'ятсот дев'яносто другого. У присутності ясновельможного і велепреподобного пана, пана Яна Димітра Соліковського з ласки Бога і Апостольського Престолу архієпископа львівського, вельможного пана Миколая Гербурта з Фульштина, каштеляна перемишльського, старости львівського, уроджених: Вікторина Ковальського, [Аркуш 4v:] підсудка землі львівської, Станіслава Пстроконського підстарости, Миколая Ходаковського писаря гродського львівського, достойних Станіслава Вєжембського, Адама Вісліцького захристиянина і пенітенціарія, та багатьох інших шляхетних вірогідних свідків і нижчепідписаного нотаріуса публічного актів консисторії на свідчення викладеного вище. Станіслав Стрийський декан львівський, теперішній препозит; Якуб Вєжбінський препозит львівський підписав; Станіслав Дембєнський канонік львівський підписав; Томаш Домановський канонік, прокуратор достойної капітули львівської; і Войцех Перліцький канонік архієпископський львівський підписав. МИ отже, СИГІЗМУНД КОРОЛЬ, ласкаво схиляючись до названого прохання, обидва вищевключені документи — розуміючи, що служить це на славу Божу і примноження цього кафедрального костелу — нашою королівською владою в усіх їхніх пунктах, клаузулах, артикулах і умовах визнали за гідні схвалення, підтвердження і ратифікації. Як і схвалюємо, підтверджуємо і ратифікуємо цією нашою грамотою. Постановляючи, що повинні вони отримати належну і справедливу свою силу та авторитет вічної тривалості. На свідчення чого цю грамоту рукою нашою підписали і печаткою Королівства нашого наказали скріпити. Дано у Варшаві, дня вісімнадцятого місяця жовтня, Року Божого тисяча п'ятсот дев'яносто другого, панування ж нашого року п'ятого. Сигізмунд Король Павел Щуцький

[Karta 1r – okładka:] B Concordia Capituli et Magistratus Leopolien[sis] super Praepositura S[an]cti Sp[irit]us. 1592 [Czerwonym atramentem:] Rubrica Sexta Litt. F. Nro 5to. 915 675 1/2 [Karta 2r:] SIGISMVNDVS TERTIVS, Dei gratia Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeque, necnon Regni Sueciae proximus haeres et futurus Rex. Significamus praesentibus literis nostris, quorum interest universis et singulis. Exhibitas nobis esse nomine Spectabilium Proconsulis et Consulum Civitatis nostrae Leopolien[sis] literas binas papyraceas, alteras quidem Decretum sive Sententiam Reveren[dissi]mi in Christo Patris D[omi]ni Joannis Demetrij Solikowski Archiepiscopi Leopolien[sis], inter Venerabile Capitulum Eccl[esi]ae Cathedralis Leopolien[sis] ex una, et eosdem Spectabiles Proconsulem et Consules ratione Jurispatronatus sive Praesentationis Praep[osi]ti ad Eccl[esi]am et Hospitale S. Spiritus in eadem Civitate sit[um] parte ex altera latam et promulgatam in se continen[tes], sigillo praedicti Rev[eren]dissimi Archiepiscopi Leopolien[sis] communit[as] et manu eiusdem subscriptas; alteras vero concordia[m] sive transactionis inter hoc idem Capitulum et praedictos Proconsulem et Consules Leopolien[ses], ratione eiusdem Jurispatronatus sive collationis praedictae Praep[osi]turae certis praeterea in eadem concordia adiectis conditionibus, de mutuo et unanimi utriusque partis consensu inita[m] et constituta[m], sigillo eiusdem Capituli obsignatas et manibus certarum Capitularium personarum subscriptas, sanas, salvas, integras, omniq[ue] suspicionis nota carentes. Supplicatumq[ue] est nobis, ut praedictas utrasq[ue] tam Sententiae quam transactionis authoritate nostra Regia maioris earumdem firmitatis et roboris causa confirmare, approbare et ratificare dignaremur. Quarum quidem literarum ac primo quidem Decreti seu sententiae series de verbo ad verbum ea est qua sequitur. NOS Joannes Demetrius Solikowski Dei et S[an]ctae Ap[ostoli]cae sedis gratia Eccl[esi]ae Metropolitanae Leopolien[sis] Archiep[iscop]us. Significamus hisce l[ite]ris nostris, quorum interest universis et singulis praesentibus et futuris harum notitiam habituris. Orta et mota fuisse iudicial[ite]r coram nobis et off[ici]o nostro causam occasione Praep[osi]turae S. Spiritus Hospitalis Leopolien[sis] inter Rev[eren]dum Joannem Herbestum Canonicum et Concionatorem Leopolien[sem], qui super Praep[osi]turam subscriptam a Ser[enissi]mo Principe et D[omi]no D[omi]no Sigismundo tertio Poloniae Rege feliciter modern[o], D[omi]no nostro clementiss[i]mo, Praesentationem etiam cum l[ite]ris des[up]er per S[uam] M[aiesta]tem Regiam sibi concessis pro sua persona obtinuit, et in Curia exceptionis intulit, ex una; atq[ue] int[er] Rev[eren]dum Jacobum Wierzbinski Praeptum Leopolien[sem], Sacrae Regiae M[aiesta]tis Secretarium, ad dictam quoq[ue] Leopolien[sem] Praepturam ante triennium per Spectabiles Consules Civitatis Leopolien[sis] vigore iuris eorum praesentatum, ipsumq[ue] possessorem eiusdem Praepturae modernum parte ex altera: iuxta quos recurrere etiam in rem praesentem R[everen]di Stanislaus Stryski Decanus, Albertus Perlicki Viccarius noster in sp[iritu]alibus cum aliis Praelatis et Canonicis a toto suo Venerabili Eccl[esi]ae eiusdem Metropolitanae Leopolien[sis] Capitulo, denunciando se habere ius praesentandi et conferendi ipsam praenominatam Praeposituram [Karta 2v:] cum incorporatione perpetua quam a Ser[enissi]mo piae memoriae Rege Stephano in augmentationem iuris Venerabilis eiusdem sui Capituli obtinuerunt. Deinde etiam Spectabiles et Famati Jacobus Mieroszewski, Andreas Sambor, Magister Simon Leopolien[sis] et Stanislaus Anserinus nomine Collegij sui Consularis Leopolien[sis], qui suum itidem ius ad hanc ipsam Hospitalis S. Sp[irit]us Praep[osi]turam tuebantur secundum donationem perpetuam quam habent a Divo olim Sigismundo primo Rege et vigore cuius iuris prout priores Praep[osi]tos ita et praesentem Rev[eren]dum Jacobum Wierzbinski similiter praesentauerunt, suspensa m[en]te interim apud Regium Tribunal utriusq[ue] partis consensu lite in eadem nimirum concordia ineunda. In qua tot partium praefatorum concurrentia nostri ibidem Officij Instigator est quoq[ue] protestatus de nostro Jurepatronatus speciali: quod nimirum ad conferenda omnia iuris Regij beneficia in Dioecesi nostra Leopolien[si] ad certum nondum elapsum tempus a Ser[enissi]mo olim Principe et Rege Stephano liberaliter concessum habemus, et usq[ue] in eam diem tenemus, cuius tamen iuris nostri beneficio et nos, nos quoq[ue] spe eiusdem pacificationis inter praefatos contendentes paterne abstinuimus. IN Termino itaq[ue] praesenti partibus praenominatis, primum vigore Ceda ad instantiam R[everen]di Joannis Herbesti editae, deinde per officium nostrum propter cognitionem et decisionem nostram propriam ad primam m[ens]is post nostrum felicem Leopolim adventum, et post modum ad feriam sextam ante Reminiscere, exinde vero ad feriam secundam post D[omi]nicam Laetare legitime hucusq[ue] prorogato et proveniente, dum R[everen]dus Herbestus cum R[everen]do Wierzbinski de iure possessorio coram nobis iudicialiter contenderent, et V[ene]rabile Capitulum atq[ue] Spectabilis Consulatus iura sua Instigator aut[em] officij nostri ius itidem n[ost]rum praecustodirent, auditis attentis, et bene perpensis dictarum partium Juribus et defensionibus ante omnia n[ost]rum praetendendi ius salvum et illaesum in alio passu nobis et Instigatori nostro reservavimus. In hoc vero praesenti passu cupientes V[ene]rabile Capitulum cum Spectabili Senatu eo facilius de suis praetactis prioribus iuribus, per aliqua iusta media litem omnem sopire, ab eodem iure nostro exequendo etiamnum supersedimus. Tandem in Dei nomine consulen[tes] primum tenuitati Eccl[esi]ae nostrae Metropolitanae Leopolien[sis], ut sub n[ost]ro felici regimine maiora atq[ue] deinceps maiora sui augmenti et decoris capiat incrementa, praeterea consulen[tes] etiam in ea Civitate ceu omnium ita praecipue Reverendori Praelatorum et Spectabilium paci, concordiae et Christianae mutuae charitati, ut in posterum magis ac magis inter eos emiceat, firmiusq[ue] coalescat, eam demum n[ost]ram in parte quidem iudiciariam inhaeren[do] iuri comm[un]i, in parte vero ex partium consensu et submissione libera arbitrariam tulimus et pronunciavimus sententiam. QVOniam Spectabiles Consules et ante nostrum Juspatronatus quod nobis est temporaneum et ante Venerabilis Capituli incorporationem perpetuam longe vero ante recentem ipsius R[everen]di Joannis Herbesti praesentationem ius habebant prius et antiquius super collaturam Praep[osi]turae Hospitalis S. Spiritus, ita quod a multis iam annis in eius iuris continua et pacifica possessione fuerunt, quippe qui et modernum eiusdem Praepturae possessorem R[everen]dum Jacobum Wierzbinski et ante illum alios ceu id coram nobis deductum est vigore iuris sui praesentauerint [Karta 3r:] ipse vero R[everen]dus Wierzbinski ab illis ante triennale spacium praesentatus hoc ipsum beneficium etiam nunc Capitulo annuente quiete et possidet. Propterea cognita praesentatione R[everen]di Joannis Herbesti minime viribus subsistere posse, eo quod in terorum bnorum [!] tot praelator[um] iurium non poterat legitimi et competentes obtineri. Ius et Privilegium praefator[um] Consulum quod ipsi ab antiquo in conferendo dicta Praeptura beneficio [!] se tenent, iisdem Consulibus modernis et pro tempore existentibus eorumq[ue] officijs. R[everen]do aut[em] Jacobo Wierzbinski ius quoq[ue] ipsum modernum ac dictam Praep[osi]turam possessorium salvum ac integrum ac in suo debito robore conservamus, uti quidem Decreto praesenti mediante conservamus. Quoniam aut[em] V[ene]rabile Capitulum tam propter arctius amoris vinculum cum Magistratu Leopolien[si] connectendum ac plane conglutinandum, tum propter maiorem Eccl[esi]ae Hospitalis S. Spiritus utilitatem, et pauperum diligentiorem curam ac ream [?] personaliter coram nobis de iure sua incorporationis praesentandi Praepositi eisdem Consulibus hac conditione cessit et condescendit, quod ipsi Consules unam de corpore Capituli Praeptum p[rae]sentare tenebuntur. Ideo nos ad hoc iustitia sancta charitatisq[ue] illorum mutua consorsium medium iura coram d[e]c[at]a et salvare cupientes deduximus, litemq[ue] omnem inter eos authoritate nostra Archiepiscopali et libero eorum ad id accedente consensu, sic demq[ue] dirimimus, constituimus, ordinamus et decrevimus. Quod, Consules qui ex gremio seu de corpore Venerabilis Capituli quemcunq[ue] ipsi voluerint et elegerint ad eandem S. Spiritus Praep[osi]turam vacantem tam post moderni possessoris quam etiam post immediate succedentium cessum vel decessum tam praefato iure suo patronatus quam Venerabilis Capituli incorporationis viasse temporibus perpetuis praemonere et pert[in]ere tenebuntur eruntq[ue] adstricti. Qui quidem Praep[osi]tus per eos ad eiusmodi Praepturam modo praemisso praesentatus ad omnia et singula admini[st]rationis praedictae Eccl[esi]ae S. Spiritus onera iuxta primaeuam et originalem fundationem pie ac considerate imposita et specificata per se vel per alium actu Presbyterum idoneum substitutu[m] erit semper adstrictus et obligatus, sub inspectione et animadversione m[an]u et R[everen]dissimorum D[omi]norum Archiep[iscop]orum pro tempore existen[tium], atq[ue] ipsius Venerabilis Capituli tum et ipsorum Spectabilium Consulum tanquam legitimorum beneficij eiusdem collatorum. Quam decisionem nostram eiusmodi R[everen]di quidem Praelati nomine totius Capituli sui et Spectabiles Consules suprascripti a toto suo Collegio, R[everen]dus sit et Joannes Herbestus Canonicus ex persona sua itidem iuri suo ipso iam facto cedendo propter maiorem amoris et charitatis inter Venerabile Capitulum et Magistratum Leopolien[sem] augmentationem benevoli et grate susceperunt, approbaveruntq[ue], offerentes et obligantes se se bona integraq[ue] fide omnia et singula praemissa campcims [!] ad Dei gloriam deinde ad Metropolitanae Eccl[esi]ae augmentum et Hospitalaris Eccl[esi]ae bonum regimen ad mutuumq[ue] suum amorem moder quam firmissimis tenere, et inviolabiliter observare, dolo omni et fraude semotis. Quare et litibus suis omnibus nomine eiusdem Praep[osi]turae quomodolibet aut ubicunq[ue] locorum hactenus habitis acysdem [!] [Karta 3v:] in quocunq[ue] iure et gradu dependentibus omnes ac singuli ibidem coram nobis palam renunciarunt, finemq[ue] illis et silentium sibi illorum nomine in perpetuum imposuerunt. Actum et Datum Leopoli feria secunda post Dominicam Laetare Anno Domini Millesimo Quingentesimo Nonagesimo secundo. Praesentibus G[e]n[er]osis et Nobilibus Victorino Kowalski Subiudice Leopolien[si], Nicolao Chodakowski Notario Castren[si] Leopolien[si], Gasparo Coslowski, Joanne Obur, Joanne Withowski, caeterisq[ue] quamplurimis testibus fide dignis. Joannes Demetrius Solikowski Archiep[iscop]us Leop[oliensis] m[an]u p[ropr]ia. Bartholomaeus Rynionowski Publicus sua[e] Ill[ustrissi]mae et R[everen]dissimae D[omi]nationis Causar[um] Notarius [signum notarii]. CONCORDIAE autem seu transactionis literae praedictae eo verborum contextu de verbo ad verbum sequuntur. NOS Stanislaus Stryski Decanus, Jacobus Wierzbienski Praep[osi]tus, Albertus Perlicki in Spiritualibus Viccarius, Stanislaus Dambierski, Petrus Mossek Borzewski, Joannes Herbestus Concionator, Thomas Domanowski, Gasparus Starczowski et Bartholomeus Wargocki Praelati et Canonici, totumq[ue] Capitulum Eccl[esi]ae Metropolitanae Leopolien[sis]. Significamus hisce l[ite]ris n[ost]ris universis et singulis praesentibus et futuris harum notitiam habituris. Quia nos perspecto Spectabilium D. D. Proconsulis et Consulum Civitatis Leopolien[sis] erga nos et nostrum Capitulum ad eiusq[ue] ornamenta promovenda affectu et studio admodum benevolo praesertim in causae et negocio ratione Praep[osi]turae Hospitalis S. Spiritus, quam ex eo tempore post cessum vel decessum moderni eius possessoris Reverendi D[omi]ni Jacobi Wierzbinski ac deinceps in perpetuum quotiens et quomodocunq[ue] vacaverit, dicti D. D. Consules iure suo collationis, ex sententia et transactione per Ill[ustrissi]mum ac Reverendiss[i]m[um] in Christo Patrem D[omi]num Joannem Demetrium Solikowski Archiepiscopum Leopolien[sem] interposita, uni quem ipsi voluerint et elegerint, ex nostri Capituli gremio debent semper conferre. Primum hoc ijsdem Consulibus bona verbo bonaq[ue] fide spondemus et promittimus, quod praedictam Ill[ustrissi]mae ac Reverendiss[imae] sententiam et transactionem in toto et in omnibus eius punctis et articulis cum nostris in eodem Capitulo successoribus constanter tenebimus, servabimus, ac in suum effectum deducemus: ob maioremq[ue] rei certitudinem a Sereniss[i]mo Principe et Rege D[omi]no D[omi]no SIGISMVNDO Tertio Domino nostro clementissimo, mutuo et communi cum eisdem D. D. Consulibus studio et opera sine maiorum nostrorum et eorundem Consulum exemplo ad instar compactatorum per confirmationis eiusdem Sac[rae] Regiae M[aiesta]tis literas propter firmius robur praedictae Ill[ustrissi]mae ac Reverendissimi D[omi]ni Archiepiscopi Leopolien[sis] sententiae praesupponendas sine etiam per Decretum Judicij Sacrae eiusdem Regiae M[aiesta]tis ad eandem formam sine ex composito impetrari poterit, sine postremo [Karta 4r:] per ipsam approbationem et confirmationem Regiam tempora in perpetua firmandam et roborandam sedulo curabimus et contendemus. Praeterea ut eo maiore charitatis et officiorum mutuorum vinculo utrinq[ue] simus nobis obstricti et consociati, nos quoq[ue] vicem ea benevolentia in Praepositura eiusmodi modo praemisso conferenda per D. D. Consules nobis et nostris in Capitulo successoribus exhibita pari gratificationis affectu et studio referre illis cupientes in gratiam eorum de libero nostri omnium consensu hoc insuper ijsdem D. D. Consulibus modernis ac pro tempore existentibus spondemus et promittimus. Quod praeter unum de nostro gremio Canonicatum, quem ipsi D. D. Consules iure antiquorum Privilegiorum cum compactatorum Rectoribus Scholae dum vacat solent conferre, curant ad alterum etiam Canonicatum post alicuius nostrum vel successorum nostrorum cessum aut decessum circa illum qui e Rectoribus Scholae fuerit ius novum praesentandi quoad personam unam, ut vocatur qualificatam hoc est sive Sacrae Theologiae, sive iuris utriusq[ue] aut alterius Utrius, sive Medicinae aut artium et Philosophiae Doctorem et Magistrum a Sacra Regia M[aiesta]te Domino D[omi]no nostro clementissimo moderno aut pro tempore feliciter regnantibus impetrare ijsdem D. D. Consulibus praesentibus et futuris permittimus, quantumq[ue] ex nobis et ex nostris fieri poterit successoribus studio hac in parte ipsorum nostris quoq[ue] studijs et favoribus sive apud ipsam Sacram Regiam M[aiesta]tem sive etiam in Generali aliquo Conventu ut omnium Statuum et Ordinum Regni accedat ad id consensus fraterne promovebimus vel successores nostri promovebunt. Quo quidem praesentandi iure ijsdem D. D. Consulibus sive ad tempus sive in perpetuum dato, quotiescunq[ue] in gremium unum personam ut suprascriptum est qualificatam spiritualem ad illum Canonicatum modo suprascripto vacantem praesentabunt, totiens nos et nostri in Capitulo successores personam illam ab eis praesentatam pro Canonico seu Praelato, signanter ad hoc tale Consulare ius praesentandi denominando ad Ecclesiam praedictam Leopolien[sem] et ad nostri Capituli gremium eodem modo quo Rectorem Scholae suscipere investiriq[ue] permittere debebimus et successores nostri debebunt. A hoc statutis et Juribus tam Regni quam nostris Capitularibus eo in passu nihil unquam obstantibus. Actum et Datum Leopoli, sub celebratione nostri Capituli tempore Quadragesimali, feria secunda post D[omi]nicam Laetare proxima Anno Domini Millesimo Quingentesimo nonagesimo secundo. Praesentibus Ill[ustrissi]mo ac R[everen]d[issi]mo D[omi]no D. Joanne Demetrio Solikowski a Sede Dei et Sedis Apostolicae gratia Archiepiscopo Leopolien[si], Magnifico D[omi]no Nicolao Herborth a Fulsstyn Castellano Premislien[si], Capitaneo Leopolien[si], Generosis: Victorino Kowalski [Karta 4v:] Subiudice Terrae Leopolien[sis], Stanislao Pstrokonski Vicecapitaneo, Nicolao Chodakowski Notario Castrensi Leopolien[si], V[ene]rabilibus Stanislao Wierembski, Adamo Vislicien[si] Sacristiano et Paenitentiario, alijsque Nobilibus quamplurimis fide dignis testibus et Actorum Consistorij Notario Publico intra scripto in fidem praemissorum. Stanislaus Stryski D[ecanus] L[eopoliensis] P[raepositus] P[raesens], Jacobus Wierzbinski Praep[osi]tus Leopolien[sis] ss., Stanislaus Dambienski C[anonicus] L[eopoliensis] ss., Thomas Domanowski C[anonicus] Procurator V[enerabilis] Cap[ituli] Leopolien[sis] & Albertus Perlicki C[anonicus] A[rchiepiscopalis] L[eopoliensis] ss. NOS itaq[ue] SIGISMVNDVS REX supplicationi praedicta benigne annuentes literas praeinsertas utrasq[ue], quod id ad Dei gloriam et Eccl[esi]ae Cathedralis illius augmentum cedere intelligamus authoritate nostra Regia in omnibus earum punctis, clausulis, articulis, et conditionibus approbandas, confirmandas et ratificandas esse duximus. Vti quidem approbamus, confirmamus et ratificamus praesentibus literis nostris. Decernentes eas vim et robur suum debitum ac iustum perpetua firmitatis obtinere debere. In cuius rei fidem praesentes manu n[ost]ra subscripsimus et Sigillo Regni nostri consignari mandavimus. Datum Varschoviae die decimaoctava Mensis Octobris Anno Domini Millesimo quingentesimo nonagesimo secundo, Regni vero n[ost]ri anno Quinto. Sigismundus Rex [Nota kancelaryjna / podpis urzędnika:] Paulus Szczucki