Підтвердження королем Сигізмундом III Вазою статуту цеху котлярів на Галицькому передмісті у Львові

СИГІЗМУНД Третій, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський тощо, а також спадковий король шведів, готів і вандалів. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кого це стосується: Подали нам нижчеписані артикули старшини і братія братства львівських котлярів, які мешкають на Галицькому передмісті, укладені та встановлені зі слушних причин задля збереження порядку в цьому братстві їхнього ремесла, із занесеним до нас проханням, аби ми зволили їх нашою королівською владою схвалити й підтвердити, а які мають такий зміст: В ІМ’Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. Ми, співбрати братства львівських котлярів, які мешкають на передмісті, дотримуючись прав мідницького ремесла всередині та поза містом і в його окрузі, нижчеписані артикули після взаємної наради та згоди як корисні записуємо і встановлюємо. А насамперед двох старших, тобто цехмістрів присяжних у згаданому братстві щороку на честь Всевишнього Бога і для доброго порядку в братстві [обирати будемо], про що сповіщені брати щочотири тижні до братства сходитися мають, де до братської скриньки кожен із них півтора гроша покладе, і там під час ухваленого чи призначеного засідання нараду про користь братства чинити будемо; якими цехмістрами брати братства [будуть скликатися], а призначені місце і час цех має пильно зберігати під карою шести грошів. Якщо ж хтось із братів прибуде пізніше, ніж старшими було призначено, покараний буде райською карою двох грошів, товариш же буде покараний карою одного гроша. Якщо ж хтось два чи три рази на заклик старших до братства не прибуде, понесе кару засідання. Річного священника, який би щокварталу дві служби Божі відправляв — одну за живих, другу за померлих братів — та інші належні з цього приводу треби за певну призначену йому винагороду здійснював, мати повинні. Цей же священник повинен відправляти богослужіння щоразу, коли в кожному кварталі служитиме, на що кожен із братів по шість грошів, а товариші по три гроші на віск, погребовий апарат і на збори скласти й присутніми бути повинні. Товариші ж до скриньки майстрам на потребу священника, який відправляє, вносити повинні половинну кару в кожному кварталі. У цей же час товариші, які вчинили провину або в будь-який спосіб покарані, сплачуватимуть [кари] перед цехом, а всі зібрані в братстві на цьому ж зібранні кари оголосять і належними карами будуть покарані. Хто б не хотів із товаришів майстерність свого ремесла в цьому місті виконувати, той спершу цілий повний рік у майстра нашого братства працею своєю служити повинен. Свідоцтва як законного походження, так і здобутого навчання нашого ремесла покажуть, а потім за порукою кількох мужів до нашого братства прибуде і там про виділення собі місця між братами проситиме, зрештою, за вступ два, а до скриньки вісімдесят польських тимфів [?] внести повинен. Тоді майстри, тобто цех, цього охочого на призначеному місці за співбрата прийняти повинні, однак так, що він зобов'язаний буде прийняти міське право. Може також майстер узяти учня для навчання нашого ремесла, а після спливу двох тижнів повинен його спершу в братстві під карою двадцяти чотирьох грошів представити, а цей представлений шістнадцять грошів сплатити буде зобов'язаний. Якщо він буде дорослий, у навчанні ремесла три повні роки, якщо ж малолітній хлопець — чотири тривати мають, після спливу яких майстер йому одного золотого і шість грошів виплатити повинен. Якщо ж учень, покинувши майстра і ремесло, знову повернеться, до скриньки як кару двадцять чотири гроші внесе, після року ж цілий наново навчатися ремесла зобов'язаний буде. До навчання нашого ремесла жоден русин-схизматик допущений не буде. Жоден також із цехових братів іншого цехового брата в угоді нехай не перебиває, найнятих помешкань за вищу плату нехай не відбирає, товаришів ремесла до себе як сам по собі, так і через підставних осіб нехай не переманює, і це щоразу, коли вчинить, під карою каменя воску. Жоден син братів нашого братства у свого батька ремеслу віддаватися не повинен, але в іншого, і то протягом одного року. Якщо ж добрі основи ремесла цей юнак у свого батька вже раніше здобув, не довше дванадцяти тижнів цьому ремеслу служити повинен, і то на розсуд майстрів; той же майстер, у якого син майстра ремеслу вчився, перед цехом братства, коли той майстром захоче стати, про його поведінку і чесноти, а також вправність і знання нашого ремесла дасть свідчення; зрештою, з доброчесними мужами повинен прибути до братства, просячи про місце в нашому братстві і кладучи одного золотого за вступ, а сорок золотих до скриньки братства, і того, хто так учинить, майстри за свого співбрата приймуть. Вдова після смерті свого чоловіка з дітьми, якщо веде доброчесне життя, від заняття нашим ремеслом не повинна бути усунута, а також товариші мають їй надаватися іншими майстрами, і тим самим обов'язкам та умовам братства, що й інші майстри, вона підлягатиме. Якщо котрийсь із товаришів захотів би взяти її за дружину, той у неї протягом одного року працюватиме, а потім свідоцтва як законного походження, так і навчання та правил ремесла покаже. Крім того, застережено, що коли якийсь міщанин прибуде до братства, якого майстри за співбрата прийняти мають за тієї умови, щоб за вступ один, а сорок золотих до скриньки братства вніс, крім того, міське право прийняв і лише уклавши договір із цією вдовою, шлюб уклав. Якщо ж удова не матиме жодних нащадків, упродовж одного року і шести тижнів із нашого ремесла користь матиме і ним займатиметься; якщо котрийсь із товаришів захотів би взяти її за дружину, тим самим вищезазначеним умовам підлягатиме. Якщо котрийсь із товаришів доньку майстра нашого братства за дружину взяти захоче, той у цього майстра протягом одного року працюватиме, а крім того, зобов'язаний показати [свідоцтва] і з кількома мужами про прийняття до братства просити, зрештою, за вступ один, а сорок золотих до скриньки братства скласти, міське право прийняти повинен і в такий спосіб до конфратернії прийнятий буде. Під час ярмарків, що зазвичай відбуваються в нашому місті, жоден із чужих котлярів товарами ремесла інакше як на вагу центнера, за краківським і познанським звичаєм, а також приходячи до братства котлярів, торгувати й продавати не зважиться під карою втрати цих товарів. Купець з Угорщини чи з Польщі або звідкись зінде, прибуваючи з міддю та залізом до нашого міста, нікому іншому своїх товарів, окрім братів нашого братства, протягом трьох днів продавати не зважиться; після спливу яких днів будь-яким людям будь-якого стану ці ж товари йому вільно буде продавати. Брат із нашого братства, маючи вдосталь ремісничого матеріалу, у разі нестачі й потреби матиме свободу цим матеріалом іншому майстру свого ремесла, навіть чужому, позичити і такий продати. Жоден столичник [тобто партач] і ніхто поза нашим братством не зважиться на міській землі ремеслом займатися, посуд чи будь-які інші старі речі лагодити або виправляти. У противному разі цехмістри разом з іншими майстрами, закликавши на допомогу міський або гродський львівський уряд, ці вироби та направлений посуд заберуть, з чого одну половину на користь уряду, що їм у цьому допомагає, а другу на користь братства повернуть. Якщо котрийсь із братів нашого ремесла понад встановлену таксу свої вироби продавати зважиться, буде покараний карою на розсуд майстрів. Кожен із товаришів, працюючи у свого майстра, добре й вірно як біля комина, так і біля майстерні, званої officina warstat, працювати повинен без жодної шкоди чи приводу до шкоди, під карою, визначеною на розсуд майстрів. Жоден із товаришів не повинен ображатися або вважати, що через це йому діється кривда, якщо майстер роботу чи якесь погано викуване з волі майстра кимось із них начиння іншому товаришеві для виправлення віддасть, а це під карою втрати шести вошлонів або під верстатним завіятлом (zawiatło warsztatne), якщо з цього приводу зчинить будь-які сварки чи суперечки. Ці ж товариші власну господу і двох старших товаришів, а крім того свої сходини в один час із майстрами мати й проводити повинні, на які сходини беззбройними і тверезими прибудуть. Якщо ж товариш, належно сповіщений, до господи прийти не захоче, понесе кару одного [...]; за один же чи другий пропуск покараний буде карою засідання. Товариш, коли прибуде з Польщі, відвідає відповідного майстра; якщо в цього майстра буде достатньо челяді, за давнім звичаєм один гріш цьому товаришеві дати повинен; у іншого також майстра, що має достатньо челяді, до якого цей товариш прибуде, те саме має відбутися; якщо ж челяді немає, зможе його собі на допомогу залишити. Щодо товариша, який також із Поділля прибуває, те саме повинно зберігатися. Якщо ж товариш звідкись зінде прибуде і містом вештатися буде, а до майстра не зайде, покараний буде карою вежі та карою вошлонів. Вільно буде також майстрові послати за потрібним товаришем, коли матиме в ньому потребу, отримавши заздалегідь дозвіл від старших. А якщо котрийсь із товаришів нашого ремесла в столичника, званого посполито партачем, працював би як на Поділлі, так і на Волині, той у цьому місті, до якого прибуде, у нашому братстві в цій справі виправдатися повинен і з цього приводу двадцять чотири винагороди товаришам нашого ремесла [...], звані посполито вошлон, внести зобов'язаний буде. Час праці товариші матимуть від свята св. Михаїла аж до спливу [...] Великого посту від восьмої години дня [...] аж до першої ночі, спершу належне з цієї нагоди частування, зване буркатла, товаришам майстри видати повинні; від свята ж Великодня вставати на світанку і працювати аж до двох годин перед заходом сонця; у суботні ж дні, йдучи до лазні, вставати від праці о двадцять другій годині. До столу товариші сідатимуть тверезими, а за обідом і сніданком чесно поводитися повинні без жодних сварок і суперечок, під карою втрати трьох вошлонів. Майстер, маючи [новий котел], повинен із цього ж дати товаришам дванадцять грошів; від направлення ж дна старого котла шість грошів дати повинен; від дна котла три гроші; від нового котла дванадцять грошів, від направлення ж або збільшення цього котла шість грошів. Від нового великого котла, виготовленого [...], дванадцять грошів, від його збільшення шість грошів. Від великого котла або чотирикутної лазневої сковороди (панви) двадцять чотири гроші, від дна дванадцять грошів. Від малих сковорід (панв) або котлів для лазні дванадцять грошів, від їх збільшення шість грошів, а від ремонту різноманітного посуду два з половиною гроша. Бляхи на направлення, тобто лагодження, товариші не повинні брати чи прибивати понад вартість двох із половиною грошів. Бляха ж завширшки два пальці й завдовжки два [...] перевищувати не повинна; від інших же робіт або посуду, хоч як названого, товаришами зроблених і викінчених, один гріш від майстрів товаришам даний буде. Від ремонту тріснутих панв для варіння риби товариші мають узяти [...], однак повністю своєму майстрові цю полагоджену панву і гроші, взяті за направлення, показати повинен, а це для уникнення кари, якщо в цьому полагодженні панви буде знайдено ґандж. Жодної розпусти чи перелюбу як у господі наших зібрань, так і в будинках своїх майстрів жоден із товаришів чинити не має під карою, званою верстатне завіятло (zawiatło warsztatne), або під загрозою втрати шести вошлонів щоразу, коли в цьому товариш буде викритий. Товариш, який полишає без волі свого майстра майстерню і працю, не повинен своїми намовляннями іншого товариша із собою відводити, ані жодних бунтів із цього приводу чинити. Якщо ж котрийсь із товаришів це вчинить і бунтом своїм іншим товаришам дасть привід полишити майстерні та працю своїх майстрів, той усе, що вони всі в господі своїх зібрань під час цього бунту проп'ють, із власних грошей заплатить. Жоден із товаришів на свого майстра з будь-якою зброєю, ані образливим словом чи ударом нехай не нападає і не повстає; якщо ж хтось це вчинить, буде покараний втратою руки. Сходини своєї господи тверезо і пристойно проводитимуть і справи свої владнуватимуть; на сходинах своїх ніхто з товаришів із будь-якою зброєю не з'явиться, і під час нарад над своїми справами жодне пиво чи будь-який напій їм не буде даний, доки після завершення нарад і справ цього зібрання двоє старших товаришів, які пильнують за порядком і мірою, пива як самі, так і через інших, також і чужим, якщо такі будуть, подати не звелять, зі збереженням усілякої честі та поважності. Під час цього засідання [нехай буде] розмова про порядок і їхні звичаї, дотримувані в цьому славетному місті. Виходячи з господи, жодних сварок чи суперечок як у брамах, так і на вулицях із жодними людьми чи між собою чинити не будуть і шабель не оголюватимуть, з доріг, вулиць і території каміння не зрушуватимуть і не вириватимуть. Обручів від бочок або посудин, наповнених водою на випадок пожежі, не відтинатимуть і посуду, прикріпленого до труб чи ринв, не відриватимуть. Якщо ж хтось із названих будь-що таке вчинить, того міському уряду для покарання буде передано. Щодо фарби [мідянки] як сухої, так і мокрої, що відпадає від міді, товариш повинен поступитися першістю своєму майстрові й без дозволу майстра нічого не продавати, і то не інакше, як тільки якщо купець до майстерні майстра з власної волі задля купівлі цієї фарби прийде, що, однак, лише товаришеві, який витривало працює в майстерні майстра, дозволено має бути. Не інакше як за десять тижнів до ярмарку на св. Франциска, що зазвичай відбувається, товариші від майстрів відходити можуть під загрозою втрати двадцяти чотирьох вошлонів. Наостанок же, хто б цей привілей нашого братства зважився ганити й ні за що мати, той старшими цього ж братства після попереднього урядового попередження перед суд Його Королівської Милості буде викликаний під карою тисячі угорських флоринів, з яких половина до скарбу Його Королівської Милості, а друга на користь братства припаде; а якщо щодо будь-якого з вищевикладених артикулів виникне потреба, для належного і відповідного виконання щоразу, коли треба буде, на вимогу старших цього ж братства міський або гродський львівський уряд допомогу й сприяння надасть і виявить. Якому проханню ми, ласкаво схиляючись як до справедливого і такого, що відповідає слушності, грамоту, тобто артикули, вище вміщені, у всіх їхніх пунктах, клаузулах, артикулах і умовах схвалити й підтвердити визнали за належне, як і схвалюємо та підтверджуємо цим нашим письмом, постановляючи, що вони (оскільки загальному праву не суперечать і доки силу свою зберігають) сили належної непорушності набути повинні. На свідчення чого це письмо, власною рукою нашою підписане, печаткою коронною скріпити наказали. Дано у Варшаві, дня VII місяця лютого, року Божого 1616, панування нашого в Польщі XXIX, а в Швеції XXII року. [Підписи:] Сигізмунд, король Ян Шашковський [?] [Печатка:] [Відбиток коронної печатки на червоному воску у восковій мисці, підвішений на шовковому шнурі] [Зворот:] [Запис 1:] До львівських гродських актів у вівторок після найближчої неділі Invocavit у Великому пості, року Божого 1616 подано, зроблено витяг і вписано. [Запис 2:] Привілей цей, оскільки майстри-котлярі всупереч декрету Його Королівської Милості, у Мальборку [виданому], і без відома магістрату отримали, скасовано, а котлярів карою десяти гривень покарано. [Інші архівні записи:] 1616 Nr 11 Fasc. Nro Ord. 1687 Ad Fasc: 265

[W nagłówku majuskułą barwną:] S I G I S M V N D V S Tertius Dei gratia Rex Poloniae Magnus Dux Lithuaniae Russiae Prussiae Masoviae Samogithiae Liuoniaeq[ue] &c. nec non Suecorum Gottorum Vandalorumq[ue] Haereditarius Rex Significamus praesentib[us] literis n[ost]ris quorum interest vniversis et singulis. Oblatos nobis fuisse articulos infrascriptos per C[omm]unitatem Contubernij Haldeatorum Leopolien[sium] in suburbio Haliciensi degen[tium] bonis rationib[us] ordinis in eodem Contubernio artificij sui obseruandi causa conscriptos et constitutos supplicatumq[ue] nobis vt easdem auth[orit]ate n[ost]ra Regia approbare et confirmare dignaremur, qui se habentur in hanc quae sequitur normam. IN NOMINE DOMINI AMEN. Nos Confratres Contubernij Haldeator[um] Leopolien[ses] in suburbio degentes Opificij aerei intra et extra Civitatem et confinio eiusdem iura observatu articulos infrascriptos mutua inter nos deliberatione et consentione placibilia conscribimus et constituimus. Ac imprimis q[ui]dem duos Seniores seu Cechmagros iuratos in d[ic]to Contubernio singulis annis in Honore Dei Opti[mi] ac in bene ordinem in Contubernio q[uo]d ammotesciti singulis quatuor septimanis ad Contubernium conveniat ubi in cistam Confraternitatis q[ui]libet eor[um] grossu[m] vnu[m] cum medio reponet, ibiq[ue] circa instituta seu bautam sessionem consultonem de bono Contubernij fa[ci]e[n]da[m] debibimus, p[er] quos Cechmagros F[rat]res Contuber[nij] ne et locoq[ue] antedictione diligit a Tribus observabr sub pœna sex grossor[um]. Quod si aliq[uis] Fratru[m] eo tardius quamp[er] Seniores locatum fuerit, venexit pœna consulari grossor[um] duo[rum]. Contubernali vero grossi pœna punietur. Quod si vero his aut ter ad Contubernium a Senioribus vocatus abfuerit p[œ]na sessionis luet. Sacerdotem annuum q[ui] duo Sacrificia offa quodlibet quartuali vnu[m] pro vivis aliud p[ro] defunctis Fratribus celebret aliaq[ue] eo nomine debita offa certo ipfi assignato salario obeat habere debemus. Idem Sacerdos Sacri perseq[ui] debet quatenus quolibet quartuali celebrebit, cui q[ui]libet Fratrum grossoru[m] sex socij vero grossor[um] trium p[ro] cera apparatuq[ue] funerali compartendeq[ue] adesse tenebit[ur]. Socij vero in cista a Magistris p[ro] necessitate Sacerdotis celebrantis inferre debebit p[œ]nam mediente singulis quartualibus. Eodem quoq[ue] t[em]por[e] Socij excessum vel qualibet roite mulctati p[e]r tribuent coram Ma[gistro] o[mn]is seu Tribus Contubernij in eadem congregone pronuntiabunt debitisq[ue] pœnis punientur. Quicunq[ue] ex Socijs Magisteri[um] Artificij sui in hac Ciuitate p[ro]fiteri voluerit is ipse primum integre anno apud Magistrum Contubernij n[ost]ri opera sua exercere debebit Vias tam legiti[mus] ortus quam percepta disciplina Artificij n[ost]ri ostendent postea vero p[er] aliquot viros ad Contuberniu[m] n[r]u[m] venire ibiq[ue] sibi locu[m] dari inter Fratres postulare, demum ratione ingressus duos ad cistam vero octuaginta terenes polon[icales] reponere debebit. Tandem Magistri seu Tres eundem commisso loco cupeditis pro confrat[re] tre recipere debebunt ita t[ame]n vt ius Ciuitatis suscipere teneatur. H[ab]ebet et Magister discipulum ad studium artis n[ost]rae admittens eumq[ue] prius in Contubernio duarum septimanar[um] clapso spatio sub pœna viginti quatuor grossor[um] ostentari Idemq[ue] p[rae]sentatus sedecim grossos reponere tenebitur. quif[t] adultus fuerit in addiscendo artificio tribus annis integris puero minorennis quatuor p[er]seuerant, quibus elapsis Magister illi florenu[m] et grossos sex reponere debebit. Quod si discipulus a Magistro et artificio deserto rursus redierit, in cistam pœna loco viginti quatuor grosses repone[re] re, post annu[m] vero vniverfas de integre studere artificio erit obligatus. Ad studium artis n[ost]r[a]e nullus Ruthenus Schismaticus admittetur. Nullus praeterea Fratrum Contubernalium aliu[m] eidem Contubernale in conditione circumueniat, conductas mansiones maiori censu praeripiet socios artificij ad se tam p[er] se qua[m] p[er] submissas personas alliciet, idq[ue] tetics quoties sub pœna lapidis cere. Nullus filius Fratrum Contubernij n[ost]ri apud Parente[m] suu[m] lonie arti operam dare debet sed apud alium, idq[ue] vno anno. Quod si bona fundamenta artis is idem Adolescens apud Paren[tem] tem suu[m] iam antea iecerit non nisi duodecim septimanis eidem arti operam nauare debebit idq[ue] sub arbitrio Magistrorum esto is vero Magister apud quem operam arti dabat filius magistri coram Tribus Contubernij cum Magistro fieri voluerit de conuersatione ipsius ac qualitate uel dexteritate seientia ipsius in arte n[ost]ra rationem faciet, tandem eximne ad Contubernium cum viris probis debet postulaturos locum in Contubernio n[ost]ro, p[ro]positurusq[ue] unum florenu[m] nomine ingressus quadraginta vero floreneos ad Cistam Contubernij quem sic procedentem Magistri pro Confratre suo recipient. Vidua post morteme Mariti sua cu[m] liberis si honesto statu suum duxerit ab exercen[da] arte n[ost]ra non debet arceri qu[a]e etiam socij eidem suppeditabuntur per ceteris Magistris et hiis qua iisdem q[uo]as ceteri Magistri offi[ci]o et conditionib[us] Contubernij subiacebit. Quam si aliqs socior[um] ducere in vxore voluerit is ipse apud illam vno anno operam exercebit postea l[iti]s tam legiti[mus] ortus quam etia[m] disciplina seu artis p[rae]cepta ostendet. Praeterea provisum[?] est cu[m] aliquet Civis ad Contuberniu[m] veniet que[m] Magistri p[ro] confratre recipere debebit ea conditione vt r[ati]o[n]e ingressus vnum quadraginta verò floren[os] in cistam Cotubernij reponat, insup[er]erea Cui[le] recipiat isq[ue] tandem solis pactis cum eadem vidua matrimoniu[m] contrahat. Si vero vidua nulla p[ro]le h[ab]uerit vno anno et sex septimanis artificio n[ost]ro p[ro]fructur illudq[ue] exercebit, quam si aliqs sociorum ducere voluerit iisdem conditionibus proxime exp[re]ssis subiacebit. Si aliqs socio[rum] filiam T[ri]s Contubernij n[ost]ris in vxorem ducere voluerit is ipse apud eundem Magistrum vno anno operam suam exercere trasfrerea et p[ro]missum est ostendere ac cum viris aliquot Contubernium postulare demum r[ati]o[n]e ingressus vnu[m] quadraginta vere floren[os] in cistam Contubernij deponere vusq[ue] Ciuitatis recipere tenebr ac ea r[ati]o[n]e in Confraternitatem recipietur. Tempore nundinar[um] in Ciuitate n[ost]ra celebrari solitag[ue] nemo extraneorum Haldeator[um] merces artificij aliter quam p[er] pondus centenarij more Cracouien[si] et Posnanien[si] Contubernioq[ue] Haldaeor[um] descendere et distrahere audebit sub amissione mercin[um] earunde[m]. Mercator ex Vngaria vel ex Polonia aut aliunde cum cupro et ferro ad Ciuitatem n[ost]ram veniens nemini cuiplam alteri merces suas p[rae]ter Fr[atr]es Contubernij n[ost]ri ad decursum triu[m] die[rum] vendere audebit quibus elapsis qbusvis homib[us] cuiuscunq[ue] con ditionis easdem merces vendere ipsi licitum esto. Frater ex Contubernio n[ost]ro materia Opificij inopia necessitate[m] abundans liberatem habebit de eadem materia alteri Tri artificij sui etiam extraneo participare eandemq[ue] vendere. Nemo Stolicari aut extra Contubernium n[ost]rum existens infundo Ciuli spificiu[m] exercere vasaq[ue] vel alias res quasvis antiquas corrigere aut meliorare audebit. Alias Cechmagri cum caeteris Magistris sumpto auxilio Offij Civilis aut Castren[sis] Leopolien[sis] opera eadem ac vasa meliorata accipere quoq[ue] medietatem vnam p[ro] offo sibi auxiliante in ea parte alteri vero Contubernio hac conuertent. Si qs Fratrum Artificij n[ost]ri vltra statuta e[sti]m[ati]onem opera sua vendere audebit pœna arbitraria Magistror[um] punietur. Quilibet Socioru[m] apud Magistrum suum operam exercen[do] b[o]ne et fidel[ite]r tam ad caminu[m] quam ad officina[m] warstat dict[am] operam debebit sine ullo damno vel causa damni sub pœna arbitraria a Magistris inuemen[da]. Nemo Sociorum inique animo ferre uel eo nomine iniuriam sibi fieri putare debet si Magr opus vel vas aliquod male recusatu[m] voluntate Magistri p[er] aliquem eor[um] elaboratum alteri socio corrigere dederit, idq[ue] sub amissione sex woshclonag[um] als pod zawiatłem warsztatnÿm, si eo nomine fecerit villa iurgia vel litigia. Iidem Socij Hospitium pprium et duos Seniores socios adhæc conuentiones suas vno cum Magistris tempore habere et abstinere debebant, cui conuentioni inermes et abstemij aderunt, Quod si socius digne certior factus ad Hospitium venire noluerit pœnam vnius medientis subeat vna vero aut altera vice absens pœna et Sessione punietur. Socius jcum aduenerit ex Polonia p[ro]priorem Magistrum inuiset si in hac Magist[er] sufficientem habuerit familiam de more confucto grossum vnum eidem socio dare tenebitur sib altero quoq[ue] Magistro familia sufficiente habend[a] ad quem idem Socius venerit, idem fieri debet, si autem familia non habuerit, poterit eu[m] sibi ad cooperandu[m] retinere. Socio itidem ex Podolia venienti idem observandum erit. Si vero Socius aliunde aduenerit et in Ciuitate vagabitur, Magrum nō conuenerit sessione turris et pœna woschtolen dur punietur. Licitum erit quoq[ue] Magistro pro accersent socio mittere quando illo opus habuerit accepta prius a Senioribus facultate et aliquis Sociorum artificij n[ost]ri apud Stolicone partarz vulgo nuncupatu[m] operam suam exer cuerit tam in Podolia quam in Volinia is ipse in ea Civitate ad quam venerit in Contubernio nro ea in parte se iustificare debebit ac eo nomine viginti quatuor salaria socijs artificij nri feluj soluta woshclon vulgò nuncupata reponere tenebitur Tempus laboran[di] socii habebit a Teste S. Michaelis vsq[ue] ad decursu[m] melsiur quadragesima ad octaua hora dui finxen[?] usq[ue] ad primam noctis prius in eo nomine debet sui contentonem Burkatła dictam Socijs Magistri exhibere dnt, a Festo vero Paschatis furgere prima luce vsq[ue] ad duas hor[as] inis ante cesseq[ue] laborabit dieb[us] vero Sabatoruis itari ad balneū surgere a labore hora vigesima secunda. Ad mensa sobcy accedent ac circa prandiu[m] et ientacula se honeste gerere sine ullis urgijs et litigijs debebit sub amissione triū woshclonoy. Magistri [illeg.] habens debet ab eo ipso Socijs grossos duodecim a fartura vero medy alseri veteris sex grosses festo dabit, a fundo alseni grossos tres, a sinigmatico alseno neno grosses duodecim a fartura vero seu auctione eiusd[em] alseni grosses sex. Ab alseno nouo magno p[er] cera confecto grosses duodecim ab auctione ips[ius] groff. sex Ab alseno magno seu lebete quadrato balneali grosses viginti quatuor a fundo grossos duodecim. A lebetibus vel alsenis poruis ad vmbra balnea grossos duodecim ab auctione eor[um] gross. sex est repa[ra]tone variorum vasorū gros[sos] duos cu[m] medio. Laminea p[er] sartura seu reparone no debent accipere Socj nec ea affigere ultra a[e]stimoritem duor[um] cum medio grossor[um]. Laminea verò latitudine duo[rum] digit[orum] et longitudine vero duo[rum] claptenor[um] excedere non debet, et caeteris operibus seu vasis modo quocunq[ue] nuncupatis a Socijs factis et expertitis vnus grossus a Magistris Socijs dab[itu]r. A lebetu repara[ti]one fractor[um] p[er] piscibus coquen[dis] sex Socij[s] illi sibi accipere, in illo omnin[o] tñ Magistro fuo illa lebetē rep[ar]ata pecuniaq[ue] a repa ronē accepta debet p[rae]sentant idq[ue] peaneti deuutan niplensicouis causa si in illa reparone lebetis reperta fuerit. Scortones seu fornicōnes tam in hospitijs conuentionis n[ost]ra[e] quam etia[m] in Hospitijs Magistror[um] suor[um] nullus a Socijs committeret sub pœna zawiatło warsztat tny dicta vel sub amissione sex woshclonoy toties quoties eo nomine Socius conuict[us] fuerit. Socius remore Magistri sui officina[m] laboresq[ue] deferens alteru[m] sociu[m] suis p[er]suasionib[us] secu[m] no abducet nec ullas factiones eo nomine faciet. Quod si id aliqs Socior[um] commiserit factioneq[s] fua caeteris socijs officinas et labores Magistror[um] suor[um] deferendi occoenem dederit is ipse qdqd illi omnes in hospitio conuentionis suæ durante illa factione perbiberint de p[ro]prio soluet. Nullus Socior[um] Magistrum suu[m] cum quolibet genere armor[um] verboq[ue] ledenti vel feriente ullo pers stringet ac insurgat, quod si qgs fecerit amissione manus punietur. Conventiones hospitij sui sobrie et gere obibit vel expediet necotia vero e'eas suas in conuentione sua expediet nemo Socior[um] cu[m] armis ouiusceis eris apparebit nec sub temp[or]e de negocijs suis tractenis vull[a] la ceruisia nec vllus peti[?] ipsis dabr donec expedita tractene negotioq[ue] Conuocationis illius duo Seniores Socij ordine[m] et meriby[?] illis p[rae]dictis ceruisia tam p[er] se quam p[er] alios eis etiam externus si q[ui] fuerit dari mandauerit seruato omni honesto et reverentia. Gregore sessione illa sermo illeg est eo de ordine et consuetudinig eor[um] in hac excellenti Ciuitate obseruandoq[ue]. Ex hospitio sebry eoyedi dut nulla uirgia aut rixa stam in portis quam etiam plateis cum vllis homib[us] ac secum ipsi facient et laesios non euaginabūt ex itine ribus platear[um] et teritory lapides ellos no sumouebr nec extrahent. Circines als obręczy tunnar vel vasorū aqua p[er] venijs casiby[?] cimpletar[um] no amputabit Nec vasa et saruys seu canalib[us] affixa abrumpet. Quod si aliqs ex praeijs is aliqd comiserit is ipse Offo Civili punien[?] tradr et De celore tam sicco quam madido e cupro excidente socius debet Magistro suo locum nec ulla sine facultate Magri vendere idq[ue] no aliter nisi si emptor ad officina Magistri sua sponte illu[m] colore emptur[us] venerit, quod qd non nisi socio in labore et officina Magistri p[er]seueranti concedi debet. Non nisi decem septimanis ante nundinas p[er] Tyro. SS. Franciscis celebrari solitas Socij se se a Magistris expediet sub amissione viginti quatuor woschlonor[um] ad extremu[m] vero g[uo]d hoc priuilegiu[m] Contubernij nri inculpare illudq[ue] p[er] nihilo habere ansus fuerit ille idem a Trinitate seu Senioriby[?] cuius[dam?] Contubernij p[ro]missa offo p[rae]stōne post Curiam Sae R[egiae] M[ajes]tis citabr, p[er] pana mille fleven vngarie quoy media pars infiscu[m] Sae R[egiae] M[ajes]tis alta vero Contubernio cedebit et si quoy qd a quoq[ue] articulor[um] tori omnium quadr sup[ra]exp[re]sso[rum] debita et oportuna exec[uti]o[n]em quotiescunq[ue] opus fuerit ad requisitio[n]em Triam ciuset Contubernij Offiuiu[m] Civile seu Castren Leopolien opem et auxilau suppeditabut et p[rae]stabut. Cui suppliconi nos benigne annuen[tes] vt iusta et agtati consor tanea lras seu articulos sup insertos in omnibq eaz punctis clausulis articulis et condenibg appban[?] et confirman[?] ee duxim[us], vti qet appbamus et confirmam[us] p[rae]sentib[us] nris decernien ead[em] (vti qet quantum iuri communi nō derogat et q[uam]diu ear[um] habebt) robor bur debita firmitatis obtinere debere. In cuius rei fidet p[rae]sentes manu nra sub[scri]ptas sigillo Regni com[muniri] iussim[us]. Dat[um] Varsaviae die VII Mensis Februarii Anno D[omi]ni MDCXVI Regnor[um] n[ost]ror[um] Pol[oniae] XXIX Sueciae vero XXII Anno. [Podpisy:] Sigismundus Rex Ioan[nes] Szaszkowskÿ [?] [Pieczęć:] [Wycisk pieczęci koronnej na czerwonym wosku w woskowej misce, zawieszony na sznurze jedwabnym] [Verso:] [Nota 1:] Ad Acta Castren[sia] Leopolien[sia] feria Tertia post Dominicam Invocavit qua trag[esima?] proxime Anno D[omi]ni Mill[esim]o Sexcentesimo Decimo Sexto Oblat[um] et f[ac]t[a] ex[tra]ct[ione] et inducit [Nota 2:] Privilegium istud quoniam Magistri Caldeatores contra Decretum S. R. M. Mariæburgen[se] et sine scitu Magistratus obtinuerant abrogatum est et C[al]deatores pœna decem marcarum mulctati. [Inne zapiski archiwalne:] 1616 Nro 11 Fasc. Nro Ord. 1687 Ad Fasc: 265