Акт фундації Адама Лаврентія Лоєцького для вбогих львівських студентів у Краківській академії

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. Оскільки мужі добрі та вчені зазвичай приносять Речі Посполитій багато окраси й користі, і є вельми важливою справою підтримувати чесноту та вільні науки. Тому я, Адам Лаврентій Лоєцький, канонік львівський, кантор перемишльський, бажаючи в цій справі згідно із силами зарадити моїй найдорожчій Вітчизні, наслідуючи приклад колись найпреосвященнішого, святої пам’яті Яна Замойського, архієпископа львівського, подбав про заснування з моїх дібр, з ласки Божої мені уділених, вічного чиншу для двох юнаків, які могли б присвятити себе навчанню в Краківській академії. І справді з ласки Божої у славетних панів райців львівських, за згодою сорока мужів того ж міста, набув [цей чинш], як про це свідчить запис, учинений мені цими ж [райцями] перед Судом Потрібним Гаєним у четвер перед найближчим святом святого Лаврентія, левіта й мученика, року Божого 1615. Оті пани райці на певні потреби своєї Речі Посполитої прийняли від мене 1700 польських флоринів і на них продали видеркафовий чинш у розмірі 119 польських флоринів та зобов'язалися вічно його виплачувати. Хочу ж, аби ці юнаки були насамперед львів'янами, що походять із міста або з передмістя, справді вбогими, котрі через нестатки не можуть віддаватися навчанню власним чи батьківським коштом, і які щороку від мене, доки житиму, а після моєї смерті від провізорів, нижче призначених, цю милостиню мають одержувати, і то з рук приватного прецептора, котрим бажаю, щоб завжди був не хто інший, як колега Меншого дому [Collegium Minus], а саме 104 флорини, тобто кожен із них щотижня по одному флорину протягом трьох років, і то до здобуття першого лавра [ступеня бакалавра], а після його здобуття знову протягом двох років одержуватиме; і так після закінчення трьох років ті, котрі забажають здобувати ступені, або після п'яти ті, котрі здобудуть ступені, поступляться місцем іншим, яких я оберу, або після моєї смерті оберуть провізори, себто патрони. Для них також, крім вище призначеного забезпечення, призначаю щороку п'ятдесят флоринів, які зберігатимуться у велебного пана шкільного каноніка так довго, аж настане час промоції, для їх роздачі. Які ж бо спудеї, доки віддаватимуться наукам у Кракові, прецепторові, обраному й призначеному, як вище згадано, мною або патронами, у всьому будуть зобов'язані послухом, якщо ж виявляться непокірними, після напучення, зробленого прецептором, мають бути з цього добродійства мною або провізорами усунені. Якому ж прецепторові за труд і працю призначаю щороку з цього ж чиншу десять флоринів. Зобов'язані ж будуть ці спудеї, доки користуватимуться цим добродійством, щонеділі та у святкові дні відмовляти сім покутних псалмів разом із літаніями для благання Бога за мене й за себе. Коли ж дійдуть до більшої успішності й кращого стану, прагну, щоб пам'ятали про добродійство, виявлене їм мною, і зобов'язую їх, аби молилися Богові за мене, а коли трапиться нагода, служили мені та моїм близьким у місті й виявляли вдячність мені та моїм. А щоби це моє розпорядження і встановлення мало силу вічної тривалості, встановлюю його патронами та провізорами таких: а саме велебного пана львівського каноніка, якого зі львівської школи покличе до нагороди ясновельможна львівська капітула, та обачних панів райців львівських, на той час урядуючих, і двох старших із-поміж сорока мужів львівських, а саме одного з купців, а другого з ремісників; яких щиро прошу, аби для слави Божої, а також користі й окраси Вітчизни взяли цей тягар і намагалися в належний час передавати гроші до рук прецептора, як ухвалено. Прецептора ж зобов'язую, щоб ту милостиню відраховував і видавав згаданим спудеям щотижня, кожному по одному флорину. Крім того, згаданим панам провізорам даю і призначаю навічно повне право обирати та презентувати таких студентів і заклинаю їх, аби перед Богом і власним сумлінням цей уряд пильно правили та виконували. Якщо ж коли-небудь місто Львів захоче той видеркафовий чинш із міських дібр зняти й повернути гроші, тоді ці самі вищепойменовані патрони повинні подбати про те, як безпечно розмістити цю суму 1700 польських флоринів. І це моє розпорядження наказав я внести до актів консисторії та міських львівських, а також хочу, щоб примірник його був надісланий до шановної Краківської академії, якщо сам цього не зроблю. На віру чого це письмо власною рукою підписав і печаткою скріпив. Дано у Львові, дня сімнадцятого місяця березня, року Божого 1616. У присутності велебних і достойних: пана Яна Барановського, архідиякона, Якуба Скробішевського, каноніка й проповідника, обох прав докторів, Флоріана Нашарковича, сеньйора вікаріїв костелу митрополичого львівського, Станіслава Гурецького, мансіонарія костелу митрополичого львівського, та Мартина Заблицького, пароха старосільського, публічного і актів консисторії львівської нотаріуса, свідків до вищезазначеного прошених і покликаних. [Підпис:] Адам Лаврентій Лоєцький, канонік львівський, кантор перемишльський, підписав власним голосом і рукою. [Нотаріальний знак із девізом у щиті:] J. N. r. l. / M. Z. / Слід покладатися на чесноту, а не на кров. [Нотаріальна підписка:] А оскільки я, Мартин Мацей Заблицький, з Краківської дієцезії, з апостольського авторитету публічний та справ і актів консисторії генеральної львівської присяжний нотаріус, при всіх і кожній [дії] вищезазначених разом із вищезгаданими свідками був особисто присутній, тому цей публічний інструмент, хоча рукою іншого тут вірно написаний і мною пильно переглянутий, власною рукою підписав та звичайним моїм знаком і ім'ям, якими в таких справах користуюся, позначив і ствердив, на віру й свідчення вищезазначених справ прошений і покликаний. / І те, що вище тяж... [...] [На лівому полі:] * які залишаються у вищезазначених. [Зворот:] 49 A Фундація Лоєцького для двох львівських спудеїв у Кракові, року Божого 1616. [Нижче:] В'язка 30 [Праворуч угорі:] № 3

IN NOMINE DOMINI AMEN. Quoniam Reipub[licæ] viri boni et docti multum ornamenti et utilitatis afferre soleant, plurimumq[ue] intersit virtutem et bonas l[itte]ras promouere. Proinde ego Adamus Laurentius Loiecki Canonicus Leopolien[sis] Cantor Præmislien[sis], ea in parte Patriæ meæ charissimæ pro virili consultum volens, secutus exemplum R[everen]dissimi olim beatæ recordationis Joannis Zamoyski Archi-episcopi Leopolien[sis], censum perpetuum pro duobus Adolescentibus, qui Cracoviæ in Academia studijs operam dare queant, comparari de bonis meis diuina mihi gra[tia] collatis curaui. Prout iam de facto per Dei gratiam apud Famatos D[omi]nos Consules Leopolien[ses], cum consensu Qvadraq[ui]nta virorum eiusdem Ciuitatis comparaui, quemq[ue] admodum Inscriptio coram Judicio Necessario Bannito Feria Quinta ante Festum Sancti Laurentij Levitæ et Martyris proxima, Anno D[omi]ni Millesimo Sexcentes[i]mo Decimo Quinto mihi per eosdem facta attestatur. Qui quidem D[omi]ni Consules pro certis Reipublicæ suæ necessitatibus a me Mille Septingentos Floren[os] Polonical[es] receperunt et pro eisdem Censum reemptionalem Centum et Decem novem Florenorum Polonicalium vendiderunt, ac perpetuo soluturos se obligauerunt. Hos aute[m] Adolescentes volo in primis esse Leopolien[ses], e Ciuitate seu Suburbio ortos, merè pauperes, qui ob inopiam studijs vacare proprijs aut parentum suorum sumptibus non possint, qui quotannis a me quam diu vixero, post decessum vero meum a Prouisoribus infra assignatis Eleemosynam hanc accepturi sunt, id vero ex manibus privati Præceptoris, quem non nisi Collegam Minoris domus semper esse cupio, Florenos v[idelice]t Centum et Qvatuor, hoc est septimanatim quilibet eorum per Florenum vnum triennio, idq[ue] ante assecutam primam lauream, post assecutam vero per biennium rursus percipiet, atq[ue] sic expleto triennio, qui gradus capessere voluerint vel quinquennio qui graduati fuerint alij in locum eorum succedent, quos ego elegero, vel post decessum meum Prouisores siue Patroni sunt electuri. Iisdem etiam præter supra assignatam Prouisionem quotannis Florenos Quinquag[inta] penes R[everen]dum D[omi]num Canonicum Scholæ tam diu asseruabuntur, donec ad promotionem ventum fuerit, distribuend[os] assigno. Qui quidem Studiosi, quam diu Cracoviæ studijs operam dederint, Præceptori ut prænominatum est per me seu Patronos electo et assignato per omnia parere debebunt, ats si discoli extiterint ab hoc beneficio per me siue Prouisores post denuntiationem per Præceptorem factam amouendierunt. Cui Præceptori pro labore et opera ex eodem Censu Decem Florenos annuatim assigno. Tenebuntur autem ijdem Studiosi, quam diu hoc beneficio utentur, singulis Dominicis et Festis diebus Septem Psalmos Pœnitentiales cum Litanijs mihi et sibi Deum placari recitare. Cùm verò ad pinguiorem fortunam et conditionem meliorem deuenerint, beneficij per me in illos collati memores esse cupio, atq[ue] ut Deum pro me orent mihi atq[ue] propinquis meis urbi se occasio tulerit, inseruiant, et se gratos mihi ac meis uti præstent eosdem adstringo. Ac ut hæc mea dispositio et ordinatio robur perpetuæ firmitatis habeat, eiusdem Patronos et Prouisores instituo hos, v[idelice]t R[everen]dum D[omi]num Canonicum Leopolien[sem] qui ex Schola Leopolien[si] ad præmium Ill[ustrissi]mi Capituli Leopolien[sis] assumetur, et Spectabiles D[omi]nos Consules Leopolien[ses] pro tunc existentes, et duos ex Qvadraq[ui]nta uiris Leopolien[sibus] Seniores, v[idelice]t vnum ex Mercatoribus, alterum ex artificibus, qui ut pro gloria Dei et Patriæ incremento ac ornamento hoc onus Suscipiant, ac ut tempore opportuno pecuniam ad manus Præceptoris ut institutum est remittere curent, obnixè rogo. Præceptorem uerò ut Studiosis prænominatis Eleemosinam hanc septimanatim cuilibet per Florenum vnum numeret et distribuat obstringo. Cæterum dictis D[omi]nis Prouisoribus tales Studiosos eligendi et præsentandi plenariam do et tribuo temporibus perpetuis facultatem, et obtestor ut pro Deo et conscientia sua eiusmodi officium diligenter administrent et exequantur. QVòd si aliquando Ciuitas Leopolien[sis] voluerit hunc Censum reemptionalem è bonis Ciuitatis tollere, et pecuniam reponere, tunc ijdem Patroni supra nominati debent prouidere, quomodo securè locari possit hæc Summa Mille Septingentorum Florenorum Polonicali[um]. Et hanc quidem Ordinationem meam Actis Consistorij et Ciuilibus Leopolien[sibus] inseriberi curaui, et ut ad Almam Academiam Cracovien[sem] exemplar eius transmittatur, si ego non fecero, volo. In quorum fidem p[ræse]ntes manu mea propria Subscripsi et Sigillo communiui. Datum Leopoli Die Decima Septima Mensis Martij, Anno D[omi]ni Millesimo Sexcentes[i]mo Decimo Sexto. Præsentibus R[everen]dis et Venerabilibus D[omi]no Joanne Baranowski Archidiacono, Jacobo Skrobisszenski Can[oni]co et Concionatore, J. V. DD. Floriano Naszarkowic Seniore Vicariorum Eccl[esi]æ Metropolitanæ Leopolien[sis], Stanislao Gorecki Mansionario Eccl[esi]æ Metropolitanæ Leopolien[sis], et Martino Zablicki Parocho Starosielien[si] Publico Actorumq[ue] Consistorij Leopolien[sis] Notario testibus ad præmissa rogatis et requisitis. [Podpis:] Adam Laurentius Loieczki / Canonicus Leopolien[sis], Cantor / Præmislien[sis] s[ubscripsi] v[oce] p[ropria] manuque [Znak notarialny z dewizą w tarczy:] J. N. r. l. / M. Z. / virtuti decet non / sanguine niti [Subskrypcja notarialna:] Et quia ego Martinus Matthias Zablicki, Diœc[esis] Cracovien[sis], Sac[ra] Ap[osto]lica au[ctorita]te pub[lic]us Actaq[ue] Causaq[ue] Leopolien[sis] Or[di]n[ar]ii Consistorii Juratus Notarius, p[ræmissis] o[mn]ibus et singulis una cu[m] sup[radi]c[t]is testibus p[ræse]ns interfui, Ideo hoc p[ræse]ns publicum Instr[umentu]m, licet manu alterius, hi[c] fidel[ite]r script[um] ac per me diligenter revisum, manu mea propria subscripsi, signoque et no[m]i[n]e meis solitis quibus in talibus utor consignavi et corroboravi, in fid[em] et testimoniu[m] p[ræ]missor[um] rogatus et requisitus. / Idq[ue] q[uod] su[pra] one.ru [...] [Na marginesie lewym:] * penes supranominatos restantes. [Verso:] 49 A Fundatio Loiecciana pro duobus Studiosis Cracoviæ Leopolien[sibus] Anno D. 1616. [Poniżej:] Fasc. 30 [Po prawej u góry:] Nro 3tio