Акт фундації та забезпечення каплиці Боїмів у Львові Юрієм Боїмом із родиною

[Титульний аркуш / інципіт із пишною ренесансно-маньєристичною бордюрою з рослинними мотивами, птахами, зайцями та монограмою IHS угорі:] В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ СПРАВИ. Оскільки всі діяння смертних через різні й непевні плини часу та надзвичайну мінливість речей не лише зазнають змін, а й здебільшого гинуть і йдуть у забуття, тому завдяки розсудливій людській обачності знайдено спосіб зберігати їх знаками та пам'ятками писемними. Тому я, ЮРІЙ БОЇМ, родом УГОРЕЦЬ, за станом і гідністю РАЙЦЯ ЛЬВІВСЬКИЙ, роздумуючи про це в серці моєму [f. 3v:] роздумуючи та прагнучи примножити Боже прославляння в цьому Місті, у якому Господь попередив мене своїми благословеннями й обдарував як благочестивим потомством, так і щасливим достатком, звів Каплицю на краю Львівського Цвинтаря, а звівши її, на славу й честь Пресвятої і Нероздільної Трійці, а також на спасенну пам'ять і невпинне згадування Страстей ІСУСА ХРИСТА, Спасителя нашого, а також на честь непорочної Матері й Діви МАРІЇ, а також Святих ПЕТРА і ПАВЛА, верховних Апостолів, ЮРІЯ Мученика й преславного, МИКОЛАЯ Єпископа й Сповідника славетного, МЕЛЬХІОРА Царя Саби й шанувальника ясел малого ХРИСТА, а також Святих КАТЕРИНИ й ДОРОТИ Дів і Мучениць, ЯДВІГИ, ЄЛИЗАВЕТИ й МАРЦЕЛІ вдів, як покровителів моїх і найдорожчої дружини моєї, а також дітей і зятів моїх, присвятив, а також достатнім, як гадаю, святим начинням спорядив і прикрасив. Забезпечення ж цієї Каплиці разом із найдорожчою дружиною моєю ЯДВІГОЮ НИЖНЬОВСЬКОЮ з частини нашого маєтку, щедро уділеного нам Всемогутнім Богом, та за доброзичливою порадою і згодою родичів і свояків, а також друзів моїх, а понад те з батьківським благословенням та схваленням Ясновельможного і Найпреосвященнішого Пана, Пана ЯНА АНДЖЕЯ ПРУХНІЦЬКОГО з Прухника, з Божої ласки Архієпископа Львівського і Сєцеховського абатства [f. 4r:] вічного Адміністратора, віднині дарую, даю, приписую та на вічні часи призначаю й записую. По-перше, від імені мого та моєї дружини Тисячу П'ятдесят флоринів монети, що в Королівстві Польському є обіговою і звичайною, з іншими Тисячею П'ятдесятьма, зібраними воєдино в такий спосіб. А саме: які з Трьомастами флоринами нещодавно благочестиво померлий у Господі Преподобний пан ВАЛЕНТІЙ ВАРГОЦЬКИЙ, Декан Львівський, спонукуваний певною особливою та винятковою побожністю до життєдайних Страстей ХРИСТА Спасителя, записав у заповіті цій Каплиці, а виконавець його останньої волі, Преподобний пан ТОМАШ ПІРАВСЬКИЙ, також Декан і Офіціал Генеральний Львівський, до моїх рук ці ж [гроші] склав і передав. Долучено також до них Сорок флоринів, що наросли з чиншу за два роки, які минули від їх виплати аж до самого дня Посвячення. Відтак також із сумами, які щедро на таку побожну справу внесло моє потомство. Найдорожчий син мій ПАВЛО БОЇМ, Доктор Медицини: Двісті Десять флоринів. Шановний МЕЛЬХІОР ШОЛЬЦ ВОЛЬФОВИЧ, лавник львівський, зять мій: Сто Сімдесят флоринів. КАТЕРИНА, дочка моя, колись ЗИҐМУНТА БРЕСЛЕРА дружина: сто десять флоринів. Інший також зять мій, Славетний МИКОЛАЙ ШОЛЬЦ ВОЛЬФОВИЧ: сто десять флоринів. МИКОЛАЙ МАССАРІ, третій також мій зять, [f. 4v:] той також склав сто десять флоринів. А ці згадані суми, що складають повну суму дві тисячі й Сто, формально забезпечені на таких маєтностях: Шістсот П'ятдесят флоринів на кам'яниці Славетного ШИМОНА БУЧКА, кушніра, та МАРГАРИТИ, його Дружини, на вулиці Зарванській, між кам'яницями ЛАВРЕНТІЯ ЛОП'ЯНКА, столяра, з одного боку, і ВОЙНАРОВСЬКОЮ з іншого боку, за актом Року Божого Тисяча Шістсот п'ятнадцятого, у переддень Свята БЛАГОСЛОВЕННОЇ МАРІЇ МАГДАЛИНИ. Натомість П'ятсот флоринів на кам'яниці Славетного ЯКУБА КОСНІКЕЛЯ, кушніра, та КАТЕРИНИ СОКОЛІВНИ, його дружини, на вулиці Пекарів, поруч із кам'яницею, званою ТУРСЬКА, з одного боку і на розі в бік монастиря Францисканців Братів Менших Конвентуальних з іншого боку, за актом Року Тисяча Шістсот П'ятнадцятого, у Суботу після свята Святого ФРАНЦИСКА. Решту ж суми Дев'ятисот П'ятдесяти флоринів [записав] Славетний Пан МЕЛЬХІОР ШОЛЬЦ на своїй кам'яниці між СТАНЬЧЛЕВСЬКОЮ з одного боку та КАСПРОМ ЮЗЕФОВИЧЕМ з іншого боку, за актом Року Тисяча Шістсот П'ятнадцятого, у Суботу перед святом Святого МАРТИНА. Оскільки ж зібрана в такий спосіб сума двох Тисяч і Ста флоринів, рахуючи по сім від кожної сотні, дає Сто Сорок і сім флоринів чиншу, за спільною нашою усіх порадою і згодою ухвалюємо й розпоряджаємося, щоб цей чинш, коли настане час виплати, зазначений і виражений у записах, стягувався Священником-Сеньйором згаданої Каплиці, а за стягнене й одержане той має право квитанції [f. 5r:] видавати. Щоб же сплата цього чиншу ніколи не припинялася і не переривалася, і звідси, чого не дай Боже, не дійшло до занедбання Божого служіння, пильно віднині застерігаємо, що щоразу, коли виникне потреба перенесення вищезгаданої суми двох Тисяч із місця на місце, той, хто забажає прийняти її, вилучену звідкись інде, на виплатний чинш, був суворо зобов'язаний: якщо коли-небудь забажає в майбутньому повернути її й віддати, був неодмінно зобов'язаний і примушений зробити попередження про майбутнє повернення грошей за пів року наперед. Це попередження має бути зроблене Патронам, призначеним для цієї Каплиці; у протилежному разі, якщо він цим знехтує, не зможе і жодним чином не матиме змоги повернути згадану суму інакше, як після спливу наступного півріччя, а це для того, щоб не давати приводу до переривання й занедбання Божої слави. Застерігаємо також, щоб щоразу, коли виникне потреба перенесення цих сум із місця на місце, Патрони чинили це з якнайбільшою турботою і стежили якнайпильніше, аби розміщувати їх заново у вільних маєтностях, а не обтяжених. Із додаванням також того, що для її прийняття перевагу перед іншими чужими матиме кожен із моєї родини, якщо тільки зможе забезпечити її на достатніх маєтностях. Так само, якщо будь-хто з моєї родини був би Священником, він повинен мати в разі вакансії перше й головне право на отримання провізії цієї Каплиці. Щодо права ж Патронату за спільною нашою всіх одностайною волею і згодою це ухвалюємо й розпоряджаємося: щоб доки Бог дає мені життя, воно залишалося в непорушному стані при мені. Після мого ж відходу з цього життя перейде воно на Сина мого ПАВЛА як головного спадкоємця та на онука чоловічої статі, від дочки моєї МАРЦЕЛИ первістка, [f. 5v:] і при обох, доки триватиме чоловіча лінія, від їхніх стегон народжена, залишиться. Якби ж вона згасла, від чого нехай береже Бог, тоді право презентації перейде до решти після моїх дочок наступників Чоловічої та Жіночої статі, рівною мірою ближчих за ступенем. Якщо ж і ті згаснуть і нікого з мого потомства не залишиться в живих, тоді зрештою нехай перейде до Високоповажної Капітули разом зі Славетним Сенатом Львівським. Яких я заради милосердя БОЖОГО прошу, щоб із любові до Божої слави та з християнського обов'язку вони не ухилялися від цієї праці й опіки, але щоб Високоповажна Капітула пильнувала, аби Священники гідно й ревно виконували свої обов'язки та докладали до них старань. Славетні ж Панове Райці нехай суворо карають недбалих Коляторів та інших сторонніх, які в будь-який спосіб перешкоджатимуть цій моїй фундації. Тепер же щодо Священників чиню за згодою і волею вищезгаданого Найсвітлішого і Найпреосвященнішого Пана Ординарія Місця таку постанову. По-перше, хочу, щоб їх було постійно четверо, з-поміж яких на розсуд Патронів нехай буде призначений сеньйор, а після призначення нехай йому будуть довірені такі обов'язки та завдання: Щоб у всьому, що належить до доброго управління Каплицею, був його перший авторитет і прерогатива, і в цьому решта Священників мають коритися йому й шанувати його як свого сеньйора. Його обов'язком буде дбати, аби богослужіння відправлялися належним чином. Він же занотовуватиме недбальство Співсвященників і звітуватиме про нього на Квартальному зібранні, які це зібрання в жодному разі не можуть пропускатися, як у всіх [f. 6r:] громадах конечні, де також складе звіт про витрати, здійснені на потреби Каплиці. Ключі від Каплиці він залишатиме в себе і матиме право відкривати та закривати Каплицю. Ключі ж від Архіву зберігатимуть у себе Сеньйор та один із Коляторів, до яких єдиних належить також турбота про забезпечення потреб щодо церковного начиння. На квартальні Меси за Померлих і зібрання скличе днем раніше через Слугу всіх із родини Фундатора. Якщо вони, не маючи перешкоди в якійсь украй важливій справі, знехтують з'явитися, нехай самі собі встановлять закон і визначать покарання, якого мають зазнати. Священне начиння також буде під його владою, сторожею та опікою; він має його, як личить, обережно й у порядку зберігати та старанно складати, не допускаючи, щоб абияк клали його на місце, але щоб кожна річ, велика чи мала, була на своєму місці й належним чином лежала або висіла. Зрештою, до його обов'язків належатиме прикрашати Каплицю на урочистості, вбирати та розбирати Вівтар і відповідно до пір та Свят добирати відповідні кольори антепендіїв та орнату. Тому з двох Інвентарів святого начиння, посуду та всього каплиpasчного спорядження один збереже в себе сеньйор, а другий стерегтимуть Патрони. Усім приїжджим Священникам, які прибувають відправляти [месу] в моїй Каплиці, нехай із якнайбільшою любов'ю та готовністю серця надаються всі потрібні речі. Щодо цього священного начиння та всякого іншого майна, призначеного для Божої служби й приписаного до Каплиці, [f. 6v:] встановлюю такий закон, що нікому взагалі не вільно – не лише Священнику, але навіть самим Патронам, тим більше іншим із моєї родини – виносити за межі Каплиці бодай найменшу річ у позику чи в користування, і це під загрозою Божого гніву. Сеньйор також Священник Каплиці після отримання або стягнення чиншу, що походить, як вище сказано, з двох тисяч і ста [флоринів], розділить його в такий спосіб. А саме: для себе і для трьох інших Співсвященників на кожні Загальниці [Квартал] виплатить по сім з половиною флоринів, так щоб кожен із них отримував щорічно по тридцять флоринів, а всі разом сто двадцять. Сеньйор же Каплиці з огляду на свої обов'язки, вище описані, понад свою рівну з іншими частку тридцяти флоринів, візьме крім того п'ять флоринів із цього ж залишку. Цим же Священникам належатимуть спільні пожертви й таци, за винятком квартального збору моїх родичів, про що мовилося вище. Із залишку ж чиншу двадцять флоринів буде обернено на вино, віск, чистоту речей, із полотна виготовлених, та інші дрібні потреби Каплиці, про що він домовиться з Коляторами, які, якщо чогось бракуватиме, поповнять це зі своїх зборів. Трьом же Хлопцям, яких призначить Ректор Школи, на кожні Загальниці виплачуватиметься по три флорини; вони допомагатимуть Священникам у співанні Меси. Щодо [f. 7r:] помешкань же, то з цих трьох, із яких уже одне над помешканням Вівтарника СТАНІСЛАВА МАЛДЖИКА навпроти лав Лавників, а два над Інфірмерією Спудеїв та помешканням Дзвонаря облаштовані: зручніше призначаємо для сеньйора, друге і третє для наступних за старшинством їхнього покликання до служби в Каплиці. Про ще одне ж ми з часом подбаємо або наступники наші подбають. Після цих постанов і розпоряджень переходжу до припису обов'язків Священників. І найперше їм наказую, щоб кожного дня Офіцій про Святий Хрест з Антифонами й Молитвою безпосередньо після Меси у Великому Костелі Мансіонаріїв, безперервно, виразно за годинами, зі статечністю й побожно співали в комжах – за винятком лише Великоднього періоду, Різдва та трьох свят Зіслання Святого Духа разом із їхніми Октавами, а також Свят, урочисто святкованих народом – згідно з Офіцієм, переданим Патронами до Архіву, списаним на пергаменті. Після відспівування ж цього Офіцію щодня відправляти й звершувати будуть Меси кожного Тижня в такий спосіб і порядок: У День Господній: про відповідну Неділю або Свято, читану. У Понеділок: за вірних Померлих, як тих, що спочивають на місці Каплиці, так і деінде, та позбавлених певних заступницьких молитов, у будь-який час похованих і спочилих, а найбільше за Фундаторів, читану. [f. 7v:] У Вівторок: про Пресвяту й Нероздільну Трійцю, читану. У Середу: Месу співану за померлих Фундаторів та їхніх і Каплиці добродіїв і родичів. У Четвер: про Пресвяте Тіло Господа нашого ІСУСА ХРИСТА, читану. У П'ятницю: одну Месу співану зі страстями, виконуваними в тоні Євангелія, другу за Померлих за душу блаженної пам'яті Преподобного ВАЛЕНТІЯ ВАРГОЦЬКОГО, Декана Львівського, як добродія цієї Каплиці та учасника фундації. У Суботу: дві Меси читані – одну у більшій Каплиці про Пресвяту Діву МАРІЮ, другу в меншій, де спочивають у Господі діти з родини, про Святих Ангелів-Охоронців моєї родини та моїх родичів і свояків. Щодо урочистостей же та богослужіння Страсного Тижня Сеньйор порозуміється з Коляторами; будуть однак зобов'язані, за порядком, який у Страсну П'ятницю припаде на відповідного Священника, відспівати зі статечністю та урочисто страсті за св. ІВАНОМ безпосередньо після проповіді. Крім того, ці ж Священники під час відпустів асистуватимуть служителеві при богослужіннях у комжах для більшої пишноти Каплиці та достойності відпустів. Ці ж Священники щороку за мою душу Роковини з вечірнями про дев'ять читань напередодні та Месу за Померлих відспівають 22 числа місяця Вересня, як також за душу найдорожчої дружини моєї, коли піде з цього світу, з дотриманням дня її смерті. У цих [f. 8r:] же всіх Месах священники, які відправляють службу, нехай завжди мають особливу пам'ять про мене та моїх близьких, як живих, так і померлих. Зрештою, на кожні загальниці відправлять і відспівають богослужіння за померлих, закликавши на них усіх із родини, як вище ухвалено, через хлопця Сеньйора. Після його початку священник, який відправляє, після Євангелія назве з Реєстру імена померлих із моєї родини та заохотить присутніх молитися до БОГА за їхні душі. Після завершення ж цього богослужіння всі разом і кожен зокрема з моєї родини присутні чоловіки й жінки за своїм уподобанням і доброю волею складуть пожертву на нагальні потреби згаданої Каплиці та водночас здійснять огляд священного начиння та речей в обох Каплицях, а якщо помітять, що чогось бракує, розшукають винуватця збитку; якщо побачать щось нечисте, негайно накажуть очистити, а якщо розірване – полагодити. Не забудуть також зазначити нових надбань і примножень маєтку, якщо б такі сталися. Скриню ж як для добровільно зібраних пожертв, так і для грошей, призначених для потреб Каплиці, а також для зберігання акта фундації та інших документів, триматимуть в Архіві, замкнену на два ключі, з яких один зберігатиме Священник-сеньйор, а другий найстарший із Коляторів. Насамкінець пильно стежитимуть, щоб ні в чому, що належить до збереження первісного стану цієї Каплиці, не сталося жодної шкоди чи зменшення. Наостанок, право поховання в цій моїй Каплиці матимуть усі з моєї родини народжені й ті, що мають народитися, і спочиватимуть разом зі мною, очікуючи великого дня Господнього. Так само Священники, які служать Каплиці й померли в її служінні. До чого також Чесну КАТЕРИНУ БАРЩОВУ разом із [f. 8v:] разом з іншими Батьками, чоловіком, сином її МИКОЛАЄМ, як і до всіх заступницьких молитов у цій Каплиці встановлених і фундованих допускаю, і це як з огляду на взаємну прихильність, яку плекали за життя, так і тому, що й вона зі своєї щедрості записала в Міських Актах Року Божого 1609, у Суботу напередодні Святих Апостолів ПЕТРА і ПАВЛА, Виплатний чинш у розмірі десяти флоринів на своїй частині Кам'яниці ГРАЧОВСЬКОЇ та долучила до забезпечення цієї Каплиці, зобов'язавши себе і своїх наступників до його сплати або викупу сумою сто флоринів. Тепер же, доки вона ще живе, скільки житиме, найдорожчий син мій ПАВЛО БОЇМ, Доктор Медицини, береться цю суму виплатного чиншу щороку сплачувати зі своїх маєтностей. Цю отже фундацію мою всі й кожен зокрема мої наступники, як благочестиве й аж ніяк не вироджене потомство моє, паросток мій і кров моя, нехай у всіх пунктах і клаузулах якнайсвятіше бережуть, дотримують, підтримують і нехай ніхто не важиться й не намагається бодай у найменшому що-небудь із неї порушувати, зменшувати чи віднімати під карою вічного осуду та під Божою помстою, але за своєю побожністю і любов'ю до БОГА та шаною до своїх предків скоріше нехай намагається і прагне її примножувати й розширювати, на честь і славу Всемогутнього БОГА ОТЦЯ, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Для всіх цих справ безсумнівної віри й більшої сили цей фундаційний лист рукою найдорожчого сина мого за мене і за себе та зятів моїх підписав і печаткою як моєю, так і їхніми скріпив. ДАНО У ЛЬВОВІ, 1 СЕРПНЯ РОКУ БОЖОГО 1617. [Власноручні підписи:] Павло Боїм, доктор медицини, згаданий син, від імені Батька і свого підписав. Мельхіор Шольц Вольфович, райця львівський. Катерина Зиґмунтова Бреслерова. Миколай Шольц Вольфович. Миколай Массарі.

[Strona tytułowa / incipit z bogatą bordiurą renesansowo-manierystyczną z motywami roślinnymi, ptakami, zającami oraz monogramem IHS na szczycie:] IN NOMINE DOMINI AMEN. AD PERPETUAM REI MEMORIAM. Qvoniam cuncta mortalium gesta, temporum varijs & incertis casibus ac rerum vicissitudine summa, non solùm mutantur, sed etiam plerúmq[ue]; intereunt, & abolentur, ideò sagaci hominum industriâ adinuentum est, vt literarum notis ac monumentis conseruentur. Proinde ego GEORGIVS BOYm natione VNGARVS statu & conditione CONSVL LEOPOLIENSIS hæc in animo meo reuoluēs [f. 3v:] reuoluens cupiénsq[ue]; cultum Diuinum in eâ Ciuitate, in quâ me Dominus benedictionibus suis præuenit, & tam prole benè morata, quàm fortunis secundis adauxit, amplificare, Capellam in capite Cæmeterij Leopolien[sis] erexi, erectámq[ue] in laudem & gloriam Sanctissimæ & indiuiduæ Trinitatis nec non salutarem memoriam ac iugem recordationem Passionis IESV CHRISTI Soteris nostri, tum & in honorem intemeratæ matris & Virginis MARIÆ, Sanctorum quoq[ue]; PETRI & PAVLI verticum Apostolorum, GEORGII Martyris & gloriosi, NICOLAI Episcopi & Confessoris inclyti, MELCHIORIS SABÆ Regis, & cunabulorum CHRISTI paruuli adoratoris, Sanctarum quoq[ue]; CATHERINÆ & DOROTHEÆ Virginum & Martyrum, HEDVIGIS, ELIZABETHÆ, & MARCELLÆ viduarum, tanquam meorum ac consortis meæ carissimæ, nec non liberorum ac generorum meorum tutelarium, dedicaui, sacróq[ue]; apparatu sufficienti, vti reor prospexi ac condecoraui. Dotem verò eidem Capellæ vnà cum carissima vxore mea HEDVIGI NIZNIOWSKA de portionibus substantiæ nostræ à Præpotenti Deo nobis elargitæ, & de consilio beneuolo átq[ue]; assensu consanguineorum, & affinium, tum & amicorum meorum, ac insuper cum Illustrissimi ac Reuerendissimi Domini Domini IOANNIS ANDREÆ PROCHNICKI de Prochnik Dei gratiâ Archiepiscopi Leopolienfis & Abbatiæ Sieciechouiensis [f. 4r:] sis perpetui Administratoris, paterna benedictione & approbatione, ex nunc dono, do, adscribo, átq[ue]; perpetuis temporibus attribuo & consigno. IN primis meo & vxoris meæ nomine Mille & Quinquaginta [skreślone: florenos] florenos monetæ in Regno Poloniæ currentis & vsualis cum aliis Mille & Quinquaginta ad eum qui sequitur modum in vnum collatis. Hoc est quos cum Trecentis florenis nuper piè in Domino defunctus Reuerendus D. VALENTINVS WARGOCKI Decanus Leopolienfis deuotione quadam peculiari & singulari erga vitalem Passionem CHRISTI Saluatoris affectu ductus huic Capellæ testamento legauit, executórq[ue]; vltimæ eius voluntatis R. D. THOMAS PIRAWSKI Decanus item & Officialis Generalis Leopolienfis, in manus meas eosdem tradidit ac consignauit. Adiunctis etiam eis Quadraginta florenis, qui ex censu duorum annorum, qui post eorum numerationem ad ipsum Dedicationis diem intercesserant, accreuerunt. TVm etiam cum summis quas liberaliter in symbolum tam pium soboles mea contulit. Carissimus filius meus PAVLVS BOYm Medicinæ Doctor Ducentos & Decem florenos. Honoratus MELCHIOR SCHOLC WOLFFOWIC scabinus Leop[oliensis]: gener meus Centum Septuaginta florenos. CATHERINA filia mea, olim SIGISMVNDI BRESLER uxor centum & decem florenos. Alius item gener meus Famatus NICOLAVS SCHOLC WOLFFOWIC centum & decem florenos. NICOLAVS MASSARI, tertius item gener meus, [f. 4v:] hic quoq[ue]; centum & decem florenos contulit. Atq[ue]; hæ quidem memoratæ summæ duorum millium & Centum summam integralem conficientes in his bonis officiosè assecuratæ existunt. Sexcenti Quinquaginta floreni in lapideâ Famati SIMONIS BVCZKO Pellificis, & MARGARETHÆ Coniugis eius in Plateâ Zarwańska inter lapideas LAVRENTII ŁOPIANEK Mensatoris ex vnâ, & WOYNAROWSKA parte ex alterâ sub actu Anni Domini Millesimi Sexcentesimi quindecimi pridie Festi BEATÆ MARIÆ MAGDALENÆ. Quingenti verò floreni in lapideâ Famati IACOBI KOSNIKIEL Pellificis & CATHERINÆ SOKOLOWNA consortis eius in Plateâ Pistorum penes lapideam TVRSKA dictam ex vnâ & acialiter versùs conuentum Franciscanorum Minorum conuentualium parte ex alterâ sub actu Anni Millesimi Sexcentesimi Quindecimi Sabbato post festum Sancti FRANCISCI. Residuam autem sum[m]am Noningentorum Quinquaginta florenorum Famatus Dominus MELCHIOR SCHOLC in lapideâ suâ inter STANCZLEWSKA, ex vnâ parte & inter GASPARI IOZEPHOWICZ, parte ex alterâ sub actu Anni Millesimi Sexcentesimi Quindecimi Sabbatho ante festum Sancti MARTINI. Cvm igitur sic duorum Millium & Centum florenorum summa collecta, septem à quouis centeno computando, Centum, Quadraginta & septem floren[orum] census conficiat, de cōmuni omnium nostrûm consilio & assensu statuimus & ordinamus, vt is census adueniente solutionis tempore, in inscriptionibus connotato & expresso, per Sacerdotem Seniorem Capellæ dictæ exigatur, de exactóq[ue]; ac percepto idem quietandi [f. 5r:] di facultatem habeat. NE autem eius census præstatio vnquam cesset, aut interrumpatur, indéq[ue]; cultum Diuinum etiam, quod absit, intermitti contingat, sedulò exnunc cauemus, vt quotiescúmq[ue]; de loco in locum summam præfatam duorum Millium transferre oportebit, firmiter is, qui eandem in censum reemptionalem aliunde leuatam accipere voluerit, obligetur, quatenus quandocúmq[ue]; eam refundere ac reponere sibi deinceps placuerit, omninò ante spatium dimidii anni denuntiationem futuræ restitutionis pecuniæ facere teneatur, & sit astrict[us]. Quæ quidem denunciatio Patronis eius Capellæ ascriptis, fieri debebit: alioquin si id facere neglexerit, nisi post aliud dimidium anni spatium prædictam summam reponere non valeat, nec vllo modo possit, idq[ue]; ne ad interrumpendas & intermittendas Diuinas laudes occasio detur. CAuemus etiam, vt quotiescúnq[ue]; has summas de loco in locum transfferre oportebit, cum summa cura Patroni id faciant videántq[ue]; accuratissimè, quatenus in liberis bonis non verò oneratis denuò easdem collocent. Hoc etiam adiecto quod ad eam recipiendam ex familiâ meâ quilibet prioritatem habebit, cæterísq[ue]; extraneis præferetur, modò in sufficientibus bonis eandem cauere & assecurare possit. Similiter, si quispiam ex familiâ meâ Sacerdos fuerit, primum & præcipuum ius vacante aliquo ad obtinendam prouisionem Capellæ habeat, necesse est. DE iure verò Patronatus ex communi omnium nostrûm vnanimi voto & assensu hæc sancimus & ordinamus. vt illud quoad Deus vitam mihi dederit, penes me integrū maneat. Post meum verò ex hac vitâ discessum, ad Filium meum PAVLVM, tanquam primarium hæredem, & ad nepotem masculum ex filiâ MARCELLA meâ natu maiore [f. 5v:] maiorem deuoluetur, penesq[ue]; vtrúmq[ue]; quoad linea sexus Masculini ex eorum lumbis prognatorum perdurarit, permanebit. Deficiente autem illâ, quod absit, tum ad reliquos ex filiabus meis successores Masculos & Fæminas æqualiter propinquiores, ius præsentandi descendet. Quod si etiam isti defecerint, nullúsq[ue]; ex progenie meâ extet superstes, tunc ad Venerabile Capitulum, vnà cum Spectabili Senatu Leopolienfi, ad vltimum deriuetur. Quos ego per viscera misericordiæ DEI rogo, vt pro amore cultus Diuini, & officio Christiano eum laborem & curam non detrectent, sed Venerabile quidem Capitulum, vt Sacerdotes ritè & sedulò officiis suis fungantur, & intendāt circumspiciat. Spectabiles verò Domini Consules in Collatores negligentes, aliósq[ue] externos hanc fundationem meam quocunq[ue] modo impedientes seriò animaduertant. IAm verò quoad Sacerdotes talem ordinationem de Ill[ustrissi]mi ac Reuerendissimi Domini Lociordinarii supranominati assensu & voluntate facio. IN primis quatuor sint perpetim volo, ex quibus iudicio Patronorum senior constituatur, constitutóq[ue]; hæ partes ei & munia demandentur. VT in omnibus, quæ ad regimen bonum Capellæ pertinent, prima sit eius authoritas, & prærogatiua, in eoq[ue]; cæteri Sacerdotes ei obedient, eúmq[ue]; tanquam seniorem suum honorabunt. OFficii eius erit, vt Diuina officia rite peragantur. Idem negligentias Consacerdotum connotabit, earúmq[ue]; rationes in conuentione Quartuali expromet, quæ conuentiones nullatenus sunt negligendæ, vt potè in omnibus [f. 6r:] omnibus congregationibus neceffaria, vbi rationem quoq[ue]; faciet expensarum pro necessitatibus Capellæ factarum. CLaues Capellæ penes se retinebit, aperiendíq[ue]; & claudendi Capellam ius habebit. Claues autem ad Archiuū Senior & vnus ex Collatoribus penes se retinebunt, quibus solis incumbit, & necessitates apparatuū prouidēdi. AD quartuales Defunctorum Missas & conuentiones pridie per Seruitorem omnes ex familiâ Fundatoris vocabit. Qui si fortè nullo impediti pergrandi negotio conuenire neglexerint, ipsi in seipsos legem statuant, & pænam, cui subiacere debeant, ordinent. APparatus quóq[ue]; sacri in ipsius erunt potestate, custodiâ, & curâ, quos ille vti par est cautè & ordinatè asseruabit, componétq[ue]; accuratè nec patietur, vt perfunctoriè in locum suum condantur, sed vt vnaquæq[ue]; res magna vel parua in loco suo sit, debitóq[ue]; modo iaceat vel pendeat. DEniq[ue]; eiusdem muneris erit Capellam in solennitatibus adornare, Altare vestire ac deuestire, & pro temporum ac Festorum varietate, colores antependiorum & cassulæ congruentes aptare. PRoinde ex duobus Inuentariis sacrorum apparatuum, vasorum, & cuiuslibet Capellanæ supellectilis vnum senior penes se retinebit, alium Patroni seruabunt. OMnibus Sacerdotibus extraneis ad celebrandum in Capellam meam venientibus, cum summâ charitate & animis promptitudine omnia necessaria ministrentur. DE hoc item sacro apparatu ac qualibet alia Diuino vsui ac Capell[æ] [f. 6v:] ac Capellæ ascripta supellectili, eam legem statuo, vt nemini prorsùs liceat, non modò Sacerdoti, sed ne ipsis quidem Patronis, tanto minùs aliis de familiâ mea extra Capellam rem vel minimam in mutuum aut accommodatum dare: idq[ue]; sub indignatione Diuinâ. SEnior etiam Capellæ Sacerdos accepto, seu exacto censu de millibus vti supra dictum est duobus & centum proueniente ad eum modum eundem distribuet. Nempè pro se & aliis tribus Consacerdotibus singulis quatuor Temporibus, singulos florenos septem cum dimidio numerabit, ita vnusquisq[ue]; eorum annuos triginta florenos, omnes verò vniuerfim centum viginti tollant. SEnior verò Capellæ ratione officiorum suorum supra descriptorum, vltra sortem suam cum aliis æqualem, triginta florenorum, quinq[ue]; insuper florenos de hoc eodem residuo percipiet. IIdem Sacerdotibus communes oblationes & offertoria seruient, excepta collecta quartuali meorum, de quo supra. DE residuo verò census viginti floreni pro vino, cerâ, mundicitia rerum de telâ factarum, aliísq[ue]; minutiis necessariis Capellæ conuertentur, de quibus conferet cum Collatoribus, qui, si quid defuerit, ex collationibus suis supplebiunt. TRibus verò Adolescentibus à Rectore Scholæ assignandis singulis quatuor Temporibus tres floreni numerabuntur, qui Sacerdotes in Missis cantandis adiuuabunt. Ad man- [f. 7r:] AD mansiones verò quod attinet ex his tribus quæ iā vna supra mansionem Altaristæ STANISLAI MAŁDRZYK ante sedilia Scabinorum, duæ verò supra Infirmariam Scholarium & mansionem Campanatoris accommodatæ sunt. Commodiorem pro seniore, secundam & tertiā pro sequentibus iuxta senium in sua ad Capellæ seruitium vocatione, habente, assignamus. Pro vno verò nos cum tempore prouidebimus vel succ[ess]ores nostri prouidebunt. His ita constitutis ac stabilitis ad Sacerdotum officia præscribenda accedo. Ac primum hoc eis iniungo, quatenus singulis diebus Officium S. Crucis cum Antiphonis & Oratione immediatè post Missam in Ecclesia Maiori Mensionariorum vno tractu distinctè per horas grauiter ac deuotè decantent superpeliciati, excepto tempore Paschali, Natiuitatis, & tribus festiuitatibus Pentecostes, vnà cum suis Octauis tantùm, tum etiam Festis ad populum celebribus, iuxta Officium à Patronis in Archiuum collatum, in membranâ scriptum. POst decantatum verò hoc Officium singulis diebus Missas eo modo & ordine in qualibet Septimana instituent, ac celebrabunt. DIe Dominico de Dominicâ occurrenti, vel Festo, lectam. FEria secundâ pro fidelibus Defunctis, tam in loco Capellæ, quàm alibi, & suffragiis certis carentibus Lectam, quocúnq[ue]; tempore sepultis & quiescentibus maximè Fundatoribus. Feria [f. 7v:] FEria tertiâ de S[anctiss]ißimâ & indiuiduâ Trinitē lectā. FEria quartâ Missam cantatam pro defunctis Fundatoribus, & eorundem ac Capellæ benefactoribus & consanguineis. FEria quintâ de Sacratissimo Corpore Domini nostri IESV CHRISTI lectam. FEria sextâ, vnam Missam cantatam cum passione in tono Euangelii occinendam, alteram Defunctorū pro animâ R[evere]ndi olim VALENTINI WARGOCKI Decani Leopolienfis tanquam eius Capellæ benefactoris & fundationis consortis. SAbbatho duas lectas Missas, vnam in maiori Capellâ de B. MARIA V. Alteram in minori, vbi infantium familiæ requies est in Domino, de S. Angelis tutelaribus familiæ meæ, & meorum consanguineorum & affinium. De solennitate autem & deuotione Hebdomadæ Sanctæ Senior cum Collatoribus conferet, tenebuntur tamen prout ordo Feria Sexta magna quémq[ue]; Sacerdotum tetigerit, passionem S. IOANNIS grauiter ac solenniter decantare post concionem immediatè. Præterea iidem Sacerdotes tempore indulgentiarum Diuinis officiis superpeliciati officianti aderunt pro maiori decore Capellæ & maiestate indulgentiarum. IIdem Sacerdotes ad peragendum quotannis tam pro animâ meâ Anniuerfarium cum vigiliis nouem lectionum pridie, Missámq[ue]; pro Defunctis decantabūt die XXII. Men: Septemb: quàm etiam pro animâ charissimæ vxoris meæ, postquam ex hac vitâ decesserit, obseruato die obitus ipsius. In his [f. 8r:] IN his verò in vniuersum Missis Sacerdotes celebrātes semper mei meorúmq[ue]; tam viuorum quàm mortuorum singularem habeant memoriam. DE nùm singulis quatuor temporibus sacrum pro defunctis, vocatis ad illud omnib[us] de familiâ, vti supra constitutu est, per puerum Senioris, facient & cantabūt. Quo inchoato Sacerdos celebrans, post Euangelium, defunctorū familiæ meæ nomina ex Regestro pronunciabit, & ad orandū DEVM pro animabus eorum præsentes excitabit. HOc verò sacro peracto, vniuerfi & singuli de meâ familiâ præsentes viri & fæminæ pro libitu suo & bonâ voluntate pro necessitatib[us] dictæ Capellæ emergentib[us] collectam facient, & simul sacrorum apparatuum ac suppellectilis vtriusq[ue]; Capellæ reuisionem instituent, síq[ue]; aliquid deesse notauerint, autorem damni inquirent, si quid viderint immūdum, mundare, si lacerum, refarcire actutum mandabunt. Nouas etiam accefsiones & aucturia si quæ contingent cōnotare, non intermittent. Cistam verò tam pro collectis voluntariè factis, quàm pecuniâ necessitatibus Capellæ seruiente, tum etiam pro seruandâ fundatione, átq[ue]; aliis requisitis in Archiuo tenebunt, duabus clauibus munitam, quarum alteram senior Sacerdos, alteram senior Collatorum asseruabit. Deníq[ue]; ne vllâ in re, quæ ad statum primæuū eius Capellæ conseruandum pertinent, fiat decessio, aut diminutio, sedulò prouidebunt. AD extremum ius sepulturæ in hac meâ Capellâ omnes de familiâ meâ nati & nascendi habebunt, mecúmq[ue]; diem Domini magnam expectantes requiescent. Similiter Sacerdotes Capellæ seruientes, & in eius seruitio defuncti. AD quod etiam Honestam CATHERINAM BARSCZOWA vnà cū [f. 8v:] vnà cum aliis Parentibus, marito, filio eius NICOLAO vti & ad omnia suffragia in hac eadem Capellâ instituta & fundata admitto, idq[ue]; tum ob mutuam, quam inter viuos coluimus beneuolentiam, tum verò, quia & ipsâ de suâ liberalitate censum Reëmptionalem decem floren[orum] in suâ forte Lapideæ GRACZOWSKA Actis Ciuilibus Anno D. 1609. Sab: in vigi: S. PETRI & PAVLI AP. inscripsit, dotiq[ue]; eius Capellæ adiecit, & ad eum soluen[dum] aut centum floren[os] redimen[dum] se successores suos obligauit. Nunc verò adhuc illâ superstite, quoad ipsa vixerit, charissimus filius meus PAVLVS BOYm Doctor Medicinæ hanc sumam census Reemptionalis, submittit se quotannis persoluen[dum] super bonis suis. HAnc igitur fundationem meam omnes & singuli succōres mei, tanquam pia & minimè soboles degener ac propago mea & sanguis meus in omnibus punctis & clausulis sanctissimè custodiat, conseruet, manu teneat, & ne quid minimum de eâ delibare, diminuere, aut detrahere, sub pœnâ maledictionis æternæ, & sub Diuinâ vltione præsumat, aut attentet, sed pro suâ pietate, ac erga DEVM amore, maiorúmq[ue]; suorum reuerentiâ potiùs eandem augere & amplificare studeat & contendat, ad laudem & gloriam Omnipotentis DEI PATRIS, & Filii, & Spirit[us] Sancti. Amen. AD quorum omnium certam fidem & robur firmi[us] præsentes fundationis literas manu filij mei charissimi pro me & pro se, ac Generorum meorum subscripsit, sigillóq[ue]; tam meo, quàm eorundem consignauit. DATVM LEOPOLI. 1. AVGV: ANNO DOMINI M. DC. XVII. [Podpisy własnoręczne:] Paulus Boym M[edicinae] D[octor] D[ictu]s Filius nomine Parentis et meo subscripsi. Melcher Solcz Wolphowicz Consul Lieopolien[sis] Katarzyna Zygmontowa Breslerowa Mikołai Scholcz Wolfhowicz Mikolay Massarj