Підтвердження королем Сигізмундом III угоди магістрату та поспільства Львова щодо сплати боргів

Оголошуємо цим нашим письмом усім і кожному зокрема, кого це стосується. Нам було пред'явлено паперове письмо, складене в ратуші нашого міста Львова у четвер після найближчого свята святої Ядвіги [20 жовтня] Року Божого тисяча шістсот двадцять другого, списане руками велебного Михайла Гроховського, ленчицького і сандомирського препозита та краківського каноніка, а також шляхетного Александра Пясечинського, львівського підкоморія, секретарів Найяснішої Величності Нашої, у справі вироку за позовом чесних лавників і старших поспільства, колегії сорока мужів, а також старших грецького або руського обряду поспільства міста Львова, які виступають від імені зазначених трьох націй як позивачі проти вельможних і славетних бурмистра та райців міста Львова, що відкрито визнають скриню привілеїв, що ці речі та справи [...] мають бути місту Львову виплачені, і що сторона, яка сплачує, повинна з причин, наведених у декреті цієї ж комісії, внести певні грошові суми; а зміст цього декрету комісії був наступним: У четвер після найближчого свята святої Ядвіги Апостолки Року Божого тисяча шістсот двадцять другого, після урочистого з'явлення сторін, подання актів і відповідей призначених депутатів комісарів, яких зазначеним декретом не передали, а через комісарів цим же містам, які для самого поспільства міста Львова згідно з цим декретом щодо позову з певних обставин між собою узгодили спосіб і причину, в який спосіб і за яким порядком борги, затягнуті від імені громади міста — як ті, що були скасовані на підставі постанов самого декрету, виданого в тисяча шістсот п'ятнадцятому році, так і ті, які пізніше рада міста Львова затягнула і [...] поспільство має бути примушене та оцінене. Оскільки ж вони справді мають бути сплачені, щоби суспільна довіра цього міста залишилася непорушною й задоволеною, вони бажали підписати й виправити правила. Тим часом комісари, підрахувавши сплачені частки, відкликали їхні зобов'язання. І було подано нам прохання від імені обох сторін, як вельможних і славетних бурмистра та райців, так і чесних лавників, старших, вірменів та славетних сорока мужів, які представляють усе поспільство міста Львова, як на підставі королівського декрету короля Сигізмунда, так і угоди щодо сплати, а також угоди між вищезгаданими сторонами, автентично й у присутності цих же комісарів первісно укладеної та списаної, а потім перед нами пред'явленої, що містить певне затвердження цими ж комісарами з королівського уповноваження, яке на користь Найвищого Пана [...] належить нашим містам, аби ми зволили підтвердити, схвалити й ратифікувати. Зміст же цієї нижченаведеної угоди є наступним: Що вони, маючи перед очима привілей Найяснішої Королівської Величності, нашого милостивого Пана, щодо їхнього [...] з причини сплати майна, бувши боржниками у справі міста, затягнутих магістратом, що в цьому письмі становить суму тридцять п'ять тисяч двісті шістдесят чотири флорини, визнавши угоду [...] зволив ласкаво прийняти, а повідомлений, що відтепер незначний на підставі цього ж привілею побір давнього права, величезна сума вкупі й частки уряду, спрямовані на сплату, розтягнулися б на тривалий час, і що [...] призначеним комісарам бракує певного терміну, а це майно [...] має бути повернуте на загальне добро. [...] тому ми, доброчесні лавники, сорок мужів, старші вірменської та руської націй і все поспільство міста Львова добровільно та вільно підпорядковуються: По-перше, суму десять тисяч польських флоринів сплатити і не переносити на маєтності [...] щодо прибутків магістрату (до якого належать і самих міщан із внесків [...]), а з цієї суми десять тисяч флоринів у минулий час чотири тисячі флоринів. По-друге ж, решту на свято Великодня в найближчий Рік Божий тисяча шістсот двадцять третій — шість тисяч флоринів; після сплати ж цієї суми десять тисяч флоринів і закінчення строку вказаним львівським міщанам [...] жодні не повинні мати місця. По-друге, вся вища арена, яка так само перед найближчим святом Трьох Царів повинна бути зведена, декларуючи суму три тисячі флоринів. По-третє ж, екзекуція королівського привілею цієї ж частини, так [підскарбія?] решта старшим католицької, руської та вірменської [націй], яка так само перед святом Трьох Царів до суми дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три флорини. Про виконання і наказ щодо яких комісари магістрату та поспільства міста Львова з усією пильною дбайливістю мають клопотатися, як знають, що належить до їхньої справи, аби воістину борги всіх трьох націй у тисячах флоринів на сплату перед боржниками справедливо й добровільно з цього боку проти письма й забезпечення сплатити. Щодо виплати ж тих семи тисяч флоринів польських грошей готівкою і полічених належно подбати, а насправді з цієї суми існують і вирахувані. Якої суми виплата йому та його правонаступникам має відбутися згідно з асигурацією та контрактом в актах львівського міського суду вказаним магістратом усім у місті, разом із відповідними відсотками з міського майна повернена. Щодо решти, якщо будь-що понад побір контракту з того побору привілею через суму Найяснішої Королівської Величності та борги міста до сплати ласкаво за винятком вельможного пана Торосяновича буде повернено [...] з маєтностей частини трьох [націй]: католиків, вірменів і русинів, не обтяжених у межах міста без будь-яких лихв [...] зобов'язання і первинної асигурації зазначеної. І до цього всі, хто приватно приступає, а деякі, хто має сумнів, під власною рукою і порукою виконавчою силою королівського привілею [...] що все поспільство міста приватним коштом буде винне. Що до руху боргів шляхетного пана Каніловського та вельможного львівського магістрату [...] у маєтностях міста у формі та вузлах, через які контрактні борги були сплачені без обтяження для поспільства, і на що все поспільство погодилося. До якого прохання ласкаво схиляючись, указану трансакцію, викладену в зазначеному письмі повністю згідно з вимогою комісарів і на тому місці пред'явлену, ми підтвердили, схвалили й ратифікували, і цим нашим письмом підтверджуємо, схвалюємо й ратифікуємо настільки, наскільки право навіки служить цим мужам, і доки щодо зазначених справ, з'ясованих перед указаними нашими комісарами, обов'язок магістрату міста Львова не буде скасований, хочемо, аби все залишалося непорушним, цілим і мало належну законну силу. На свідчення чого це письмо, власноруч підписане, коронною печаткою скріпити наказали. Дано у Варшаві, на вальному сеймі коронному, дня четвертого місяця березня Року Божого 1623, панування нашого в Польщі XXXVI, а у Швеції XXIX року. Сигізмунд, король [Канцелярська примітка:] Якуб Задзик, секретар Королівської Величності [На звороті:] [Канцелярська / архівна примітка:] № 29. до в'язки 218 Необхідне [або: Непотрібне] Підтвердження трансакції 1622 року та з'їзду в цій самій справі під Золочевом суми 35 000 флоринів / Року 1623 [Чорнильна печатка:] АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ МІСТА ЛЬВОВА

Notificamus praesentibus literis nostris quorum interest universis et singulis. Exhibitas nobis esse literas papireas de actu in Praetorio Civitatis nostrae Leopoliensis feria quinta post festum Sanctae Hedwigis proxima Anno Domini Millesimo Sexcentesimo Vigesimo secundo scriptas manibus Venerabilis Michaelis Grochowski Lanciciensis et Sandomiriensis Praepositi ac Canonici Cracoviensis tum et Generosi Alexandri Piaseczinski Subcamerarii Leopoliensis a Regia Maiestate Nostra Secretariorum ipsiusque Decreti in causa Honestorum Scabinorum et Seniorum Communitatis quadraginta virorum tum et Seniorum Ritus Graeci aut Rutheni Communitatis Civitatis Leopoliensis praefatarum trium nationum nomine Actorum ad Spectabiles ac Famosos Proconsulem et Consules Civitatis Leopoliensis ad exponendam cistam Privilegiorum uiam fuisse confessos, ipsas res et civitatis Lupelem Civitati Leopoliensi esse exolvenda, debereque Resoluens ex causis in eadem Commissionis Decretis contentis, certas pecuniarias summas persolvere, cuiusmodi Commissionis Decreti tenor talis esset. Feria quinta post festum Sanctae Hedwigis Apostolae proxima Anno Domini Millesimo Sexcentesimo Vigesimo secundo, ex solemni partium comparitione lati actorum et deputatorum Requisitorum responsionibus quibus eodem Decreto non commiserant eratque per Commissarios eadem Civitatibus, quae ipsi Communitati Civitatis Leopoliensis vigore ipsius Decreti actioni ex certis fatis in se convenerat rationem ac causam invenirent, quomodo et qua ratione debita publico nomine Civitatis contracta, tam ea quae per Requisitiones Decreti ipsius Anno Millesimo Sexcentesimo decimoquinto lati liquidata sunt, quam ea quae subsequenti tempore Magistratus Consularis Civitatis Leopoliensis ita tum et conradita Communitatem cogi et censeatur. Quandoquidem eorumdem realiter exolvi, ut fides publica Civitatis illius salva et persoluta manere possit, vellentque subscribendas ac regulas emendare. Requisitores interim connumeratis partes solutas et illorum erga submissionis retraxerunt. Supplicatumque nobis est nomine utriusque partis, tam spectabilium et Famosorum Proconsulis et Consulum quam Honestorum Scabinorum et Seniorum ac Armenorum atque Famatorum Quadraginta virorum totam Communitatem Civitatis Leopoliensis repraesentantium, tam ex Decreto Regio Regis Sigismundi et Transactionem causae exolvendarum etiam etiam Transactio inter partes praerecitas authentice ac in praesentia eorumdem Requisitorum primum initam et conscriptam, ac in potem sub coram nobis exhibitam continentem, atq[ue] sive certam approbationem per eosdem Requisitores de permissionem authoritate Regia, Qua pro usu Summi Domini Deming quartamvis Civitatibus nostris competit, confirmare approbare ac ratificare dignaremur. Eius vero Transactionis in potem sub contentae tenor est qui sequitur talis: Quod ipsi habentes pro oculis Privilegium Sac[rae] Reg[iae] Ma[ies]t[a]tis D[omi]ni n[ost]ri Clementissimi quod ipsos tangens felicis olim eductoris Lupelem propter facultatum exolutionem debitore se, in rem Civitatis per Magistratum contractorum quae praesenti scripto ad summam florenorum Triginta quinq[ue] Millium Ducentorum Sexaginta quatuor p[er]cipitur solutionem temeriorem actum, agnoscere sane benigne recepit et instruectus quod post haec minutam vigore eiusdem Privilegii exactionem antiquam legis ingens summa in unum et Magistri partes dirigenda ad exolutionem in longum tempus protraheretur, quam et recondite et celer debitis Commissoribus certus temporis tractus deesse, Haec authoritatibus adigi debere bona futilia ad finem publici. Magnificus Vladislaus Rex etc. de decem corsillo et coercitio eluderent: Nos Honorati Scabini, Qvadraginta viri, Seniores Nationis Armenorum et Ruthenorum ac tota Communitas Civitatis Leopoliensis ultro ac libere submittunt: primo Summam Decem Millium florenorum Polonicalium solvere a non reformare ad bona futilia quae ad Lupanar et proventuum Magistratus (cui his spectent atque ipsorum Civium a symbolis pro cursione etiam refrigerii in fovere et ratione damni causabuntur) traheretur, eaque pro Summa Decem Millium florenor[um] proxima praeteriti quatuor Millium florenorum. Secundo vero Resta pro Festo Paschae in Anno Millesimo Sexcentesimo Vigesimo Tertio proximo venturo Sex Millia florenorum; post cuius Summae Decem Millium florenorum exolutionem et tractum praefatis Civibus Leopoliensibus et exactionibus co Reulipocoriensis aliquo esse debere; Secundo Universa Arena Superioris qua itidem ante Festum Sanctorum Trium Reg[um] proxime venturo erigi debeat, Summam trium Millium florenorum declarantes. Tertio vero Executio Privilegii Regii portionis ipsius tam [camerarii?] Resta Catholicae, Ruthenicae et Armenicae Superioribus quae itidem ante Festum Sanctorum Trium Reg[um] ad summam Novem Millium et octingentos quinquaginta tres florenos. De quorum et Executio et Mandatum illius Commissarii Magistratum et Communitatem Civitatis Leopoliensis omni pervigili curarent cura prout habent rei suae esse norunt, quo re vera debita omnium trium nationum florenorum Millia in exsolutionem coram debitorum conqueri recte et sponte pro hac ex parte erga papirem ac cautionem. Quae ipse ad exsolvendis eiusdem Septem Millia florenorum pecuniae Polonicalis paratam et numeratam proprie curare et facto ipso de ea summa exstant et numeratae. Cuius Summae solutio eidem et Successoribus ipsius fieri debebit iuxta Assecurationem et Contractum in Actis Iudicii Civilis Leopoliensis per Magistratum praedictum Omnibus Civitatis eidem faenoribus correspondenter ex bonis Civitatis refunderetur: Ceterum si quid in quantumc[unque] Resta ultra exactionem Contractus ea exactionem Privilegio per Summam Regiam Ma[ies]t[a]tis et Civitatis debita exsolvere partium benigne excepto Excellente Domino Thorosianovicio refundetur terra ex induto, neque debitis liget ex rays quatuor bonis Portionum Trium Catholicorum, Armenorum et Ruthenorum non incendendis intra fines Civitatis sine quibusvis usurisbus sapelent redolente crantz obligationis et primariae Assecurationis praedictae. Ad eamque omnes de privatim concurrentes et aliquo diffidentibus a propria manu et cautione Executorio vigore Privilegii Regii creafuerit quod a toto communitas Civitatis sumptibus privatis debebunt. Quo vero tractu debitorum Nobilis Domini Kaniłowski et Spectabilis Magistratus Leopoliensis translactione Inscriptionum reconfessio fiam in bonis Civitatis in forma et vinculis propter quas propter debitorum contractuum est solutorum abeq[ue] Communitatis molestia soluturo est, et qua universa Communitas acquievit. Cui supplicationi clementer annuentes praetactam Transactionem in dictis literis contentam in integrum ad petita Requisitoribus et loci illi offerentibus, remisimus et assecuratelas literis nostris contentur confirmandam, approbandam et ratificandam de omnibus quidem modum in tantum, quantum Iuris ratio perpetuo praesentibus hisce viris confirmamus approbamus et ratificamus eamq[ue] quoad praetactis rebus coram praefatis Requisitoribus nostris liqueratis fides Magistratus Civitatis Leopoliensis deliberata non fuerit, ita omnia salvam et integram esse ac debitum firmitatis robur obtinere volumus. In cuius rei fidem praesentes manu nostra subscriptas sigillo Regni communiri iussimus. Datum Varsaviae in Conventu Regni Generali die quarta Mensis Martii Anno Domini MDCXXIII Regnorum nostrorum Poloniae XXXVI Sueciae vero XXIX Anno. Sigismundus Rex [Nota kancelaryjna:] Iac. Zadzik Secr[etarius] M[aiestatis] R[egiae] [Verso:] [Nota kancelaryjna / archiwalna:] Nro 29. ad Fasc. 218 Non necessarium Approbata transakciey roku 1622 et conventus w teyże sprawie pod Złoczowem summy fl. 35000 / Ao 1623 [Pieczęć tuszowa:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA