Затвердження архієпископом Яном Анджеєм Прухніцьким фундації Кшиштофа Сікорського для мансіонаріїв львівської катедри

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ АМІНЬ. НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ ПРО ПОДІЮ. Сяйво отчої слави, яке своєю ясністю освітлює світ, тоді особливо огортає ласкавою прихильністю побожні прагнення вірних, що уповають на ласкавість Його величності, коли вони намагаються заради вічної нагороди щедро присвячувати свої блага, уділені їм Ним, примноженню Його культу, сили й старання. Ми отож, Ян Анджей Прухніцький з Прухніка, з Божої ласки та Апостольського Престолу архієпископ львівської митрополії та вічний адміністратор Сецеховського абатства, сповіщаємо силою цього письма всім, кому це належить, як теперішнім, так і майбутнім: Як ось постав особисто перед нами велебний Кшиштоф Сікорський, колишній препозит мансіонаріїв львівського митрополичого костелу, подавши писаний на пергаменті документ, скріплений своєю печаткою і власноручно підписаний, що містить у собі дарування і фундацію свого мансіонарія при згаданому нашому львівському костелі, такого змісту: Я, Кшиштоф Сікорський, священник, прагнучи в міру моїх сил і трудів пам'ятати про таку велику Божу доброту і добродійства, а не бути невдячним; та щоб на майбутні часи звершувалася невпинна пам'ять про встановлений культ Божий і Його Преславнішої Матері, Діви Марії, через яку християнський люд зазнає особливої допомоги – прагнучи з поміччю Божої ласки довести до завершення намір, здавна у моїй душі задуманий, на славу і честь Всемогутнього Бога, Отця і Сина, і Святого Духа, Преславнішої Діви Марії, Матері Ісуса Христа, та на честь Усіх Святих, постановляю фундувати й упасажити мансіонарія при львівському митрополичому костелі, для відспівування канонічних годин та жертв Мес з офіціумом про ту саму Богородицю Діву, на відпущення моїх гріхів і для порятунку спасіння душ моїх батьків і добродіїв. Щоб Господь Бог, Який у своїй ласкавості не допускає, аби культ побожності марнів без вічної відплати, милосердно зволив обдарувати нас за речі дочасні віковічними, безмірними добродійствами. А щоб цього мансіонарія моєї фундації велебна колегія мансіонаріїв прийняла й допустила до своїх доходів, як першої фундації Одновського та фільварків, так і до тих примножень маєтку та аніверсаріїв, що походять з них, і щоб він був для них рівним і правосильним мансіонарієм у всьому, з огляду на цю мою фундацію даю і призначаю тим-таки згаданим мансіонаріям, теперішнім та їхнім наступникам, на вічні часи, на кам'яниці славетного пана Бартломея Таціїка, міщанина львівського, при вулиці Краківській, вічний річний видеркафовий чинш у розмірі шістдесяти шести флоринів польської лічби, від суми тисячі ста флоринів, набутий спочатку від покійної доброчесної Малгожати Гадовської в Році Божому тисяча шістсот сьомому, а згодом у того самого Бартломея Таціїка та його дружини Софії в різні терміни, як про це ширше містить і сповіщає акт цесії та записів, учинений у Році Божому тисяча шістсот десятому у львівських радницьких книгах. Тим-таки згаданим мансіонаріям даю також і призначаю чинш річний і вічний у розмірі шістдесяти флоринів, від суми тисячі флоринів польських, на кам'яниці славетного Яна Шольца, розташованій на Ринку цього міста, набутий у році тисяча шістсот одинадцятому, як про це ширше зазначено у львівських радницьких актах. А правомочні вищезаписані чинші з огляду на фундованого мною мансіонарія мають стягувати згадані мансіонарії первісної фундації Одновського порівну зі священником моєї фундації. З огляду ж на моє примноження фундації тим-таки мансіонаріям теперішнім і майбутнім даю і призначаю вічний річний чинш у розмірі тридцяти флоринів, від суми шестисот флоринів польських, на кам'яниці славетного пана Юстина Пілецького, міщанина львівського, розташованій при згаданій вулиці Краківській, набутий, як зазначено у тих-таки радницьких актах, у Році Божому тисяча шістсот тринадцятому. Крім того, обіцяю дати їм двісті флоринів готівкою на купівлю певного річного видеркафового чиншу. З уваги на цю фундацію, моє примноження та згадані чинші названі мансіонарії, теперішні й майбутні, будуть зобов'язані й приневолені – як і цим зобов'язуються – відправляти й звершувати дві Меси біля кам'яного вівтаря, званого Пресвятої Трійці: одну про Пресвяту Діву Марію, другу Requiem за мою душу, в окремі дні тижня, які собі оберуть, на вічні літа, під тягарем своїх сумлінь. Тим-таки згаданим мансіонаріям даю і призначаю чинш річний і вічний у розмірі семи флоринів, на частках кам'яниці доброчесної Ядвіги Пілешининої, міщанки львівської, розташованій на Ринку цього міста, від суми ста флоринів польських, набутий у Році Божому тисяча шістсот двадцять четвертому, просячи згаданих теперішніх і майбутніх мансіонаріїв, щоб у кожне свято Пресвятої Діви Марії та щосуботи, по вічні часи, відспівували прозу про ту саму Богородицю Діву: Congauderent Angelorum Chori. Тим-таки згаданим мансіонаріям даю також і призначаю річний вічний видеркафовий чинш у розмірі чотирнадцяти флоринів, від суми двохсот флоринів польських, на частках кам'яниці славетного Войцеха Міриса, сідляра, міщанина львівського, розташованій при згаданій вулиці Краківській, набутий у Році Божому тисяча шістсот двадцять другому, просячи велебних священників мансіонаріїв, теперішніх і майбутніх, щоб самі або через інших щороку відправляли й звершували за мою душу 7 вігілій з дев'ятьма читаннями разом з лаудами, а наступного дня Службу Божу, і то в день річниці моєї смерті, під тягарем своїх сумлінь; якщо ж хтось такий аніверсарій (за винятком причини хвороби) занедбає, нехай нічого не отримує. Насамкінець священнику мансіонарію моєї фундації окремо даю і призначаю вічний річний чинш у розмірі чотирнадцяти флоринів, на кам'яниці славетного пана Яна Шольца, лавника львівського, набутий у Році Божому тисяча шістсот двадцять третьому. Помешкання ж у спільному будинку згаданих мансіонаріїв, споруджене моїм власним коштом, залишиться в їхньому розпорядженні згідно з їхніми домашніми правилами. Право патронату, або презенти, мансіонарія цієї моєї фундації по моїй смерті законно належатиме і перейде до львівського радницького магістрату. Після пред'явлення й прийняття перед нами згаданого документа велебний священник Кшиштоф Сікорський із належною наполегливістю просив нас, щоб ми зволили затвердити назване фундаційне письмо та окремі вміщені в ньому постанови підтвердити й ратифікувати нашим ординаріальним авторитетом. Ми ж, аби внаслідок квапливого затвердження цієї фундації не порушити в чомусь чиїхось прав, передусім видали позови у формі оповіщення (grida) проти всіх і кожного зокрема, хто вважав би, що має в цьому правовий інтерес. Коли згаданий фундатор пред'явив належно виконане письмо оповіщення, він наполегливо просив, щоб з огляду на неявку викликаних заочно затвердити й підтвердити згаданий документ фундації у всіх пунктах, клаузулах, умовах та статтях і видати в цій справі наш декрет. Ми отож, прагнучи задля примноження Божого культу довести до здійснення його ревність і старання, зачекавши викликаних довше і понад звичайну годину – оскільки вони не з'явилися і були справедливо визнані непокірними – на підставі їхньої неявки, але за подальшим проханням і домаганням названого фундатора, після наради з нашим велебним капітулом, визнали справедливим, щоб мансіонарій на честь Божу був уфундований і встановлений у нашому митрополичому костелі на славу Всемогутнього Бога, Пресвятої Діви Марії та Усіх Святих; як і цим фундуємо й установлюємо, а все й окремі пункти схвалюємо, ратифікуємо й підтверджуємо, виносячи водночас на все це наш вирок ординаріальним авторитетом, і до церковного імунітету приписуємо та долучаємо, постановляючи, щоб усі ці чинші й доходи, охоплені фундацією, мансіонарії теперішні й майбутні стягували, посідали й користувалися ними вічно й по всі часи, як їм це силою фундації призначено й визначено. На віру і безсумнівне свідчення всього цього ми звеліли скріпити цю фундацію прикладенням нашої вислої печатки і наказали підписати її власноручно та велебним капітулом. Діялося і дано у Львові, в нашому архієпископському палаці, двадцять п'ятого дня місяця червня, що була середа наступного дня після Різдва св. Івана Хрестителя, Року Божого тисяча шістсот двадцять п'ятого. У присутності високопреподобних, велебних та шляхетних: Яна Барановського архідиякона, Лукаша Калінського кустоша, Мельхіора Ольшковського каноніка нашого львівського митрополичого костелу, Миколая Соколовського нашого хрестоносця, Адама Кобилецького, Анджея Пенкольза мансіонаріїв того самого нашого митрополичого костелу, Войцеха Садловського та Анджея Зуцького [?] наших придворних та багатьох інших вірогідних свідків вищезазначеного. Ян Анджей Прухніцький, архієпископ львівський, власноручно Кшиштоф Сікорський, священник, власноручно Ян Барановський, доктор обох прав, архідиякон і на той час прокуратор велебного капітулу святого костелу львівського митрополичого, власноручно [Нотаріальний знак із написом у хресті: МАТЕУШ АДРІАН КОЗЛОВСЬКИЙ] І я, Матеуш Адріан Козловський, зі святого апостольського авторитету і публічний [...] нотаріус львівського консистора, був присутній при затвердженні цієї фундації вірним Христовим. І бачив та чув разом із вищезазначеними свідками, як вона була схвалена і ратифікована декретом ясновельможного і найдостойнішого пана, пана Яна Анджея Прухніцького з Прухніка, архієпископа львівського, вічного адміністратора Сецеховського абатства, і зарахована до церковного імунітету. Тому так само підписав власною рукою, а також моїм звичним знаком і прізвищем, які в таких справах уживаю, постановив, скріпив печаткою й утвердив, бувши про це проханий і покликаний. [На звороті:] [Канцелярська нота:] Фундація о. Кшиштофа Сікорського, священника, на фундованого мансіонарія львівського митрополичого костелу, Року 1625. [Нота:] 1626, дня 24 листопада, за відсутності [...] Матеуш Козловський, нотаріус львівського консистора, власноручно. [Нота:] Року Божого 1722, дня 20 грудня, під час візитації, здійсненої ясновельможним і найдостойнішим паном Миколаєм Ігнацієм Вижицьким, архієпископом митрополитом львівським [...]. [Нота:] В'язка 27, номер 21.

IN NOMINE DOMINI AMEN. AD PERPETVAM REI MEMORIAM. Splendor paternae gloriae qui sua mundum illuminat claritate, pia vota fidelium de clementia ipsius maiestatis sperantium, tunc praecipue benigno favore prosequitur cum suorum bonorum ab ipso eis concessorum aeterna retributionis contemplatione in sui cultus augmentum opes et operas liberaliter dedicare studuerint. Nos igitur Ioannes Andreas Prochnicki, de Prochnik, Dei et Sanctae Apostolicae Sedis gratia Archiepiscopus Metropolitanae Leopoliensis, Abbasque Sieciechoviensis perpetuus Administrator. Significamus tenore praesentium, quibus expedit universis tam praesentibus quam futuris. Quomodo constitutus coram nobis personaliter, Venerabilis Christophorus Sikorski, Praepositus et Olim Mansionariorum Ecclesiae Metropolitanae Leopoliensis, offerens in pergameno scriptas litteras sigillo suo subsignatas et manu propria subscriptas donationem et fundationem Mansionarij sui, in praefata Ecclesia nostra Leopoliensi, in se continentes eiusmodi sub tenore: Ego Christophorus Sikorski Presbiter, volens pro modulo virium ac laborum meorum tam ingentis Divinae bonitatis ac beneficiorum memor esse, non ingratus esse; Utque in futura tempora instituti Divini Cultus, Suique Gloriosissimae matris Virginis Mariae, cuius praecipue populus maxime iuvatur Christianus, memoria perpetuo agatur: ardenti desiderio dudum in animo meo fixum propositum, Divina auxiliante gratia in effectum deducere cupiens, instituo ad laudem et gloriam Dei Omnipotentis Patris et Filii et Spiritus Sancti, Gloriosissimae Virginis Iesu Christi matris Mariae, Omniumque Sanctorum honorem, Mansionarium fundare ac dotare, apud Ecclesiam Metropolitanam Leopoliensem, pro decantatione Horarum ac Sacrificiorum Missae Officii de eadem Deipara Virgine, in remissionem peccatorum meorum, et in remedium Salutis animarum Parentum, ac Benefactorum meorum. Ut Dominus Deus, qui pietatis cultum non patitur sua clementia sine ultra aeterna retributione marcescere, aeterna pro temporalibus, nunquam comparanda beneficia, misericorditer nobis largiatur. Quem quidem Mansionarium fundationis meae, Venerabile Capitulum Mansionariorum suscepit ac admisit, ad eos proventus suos tam primae Fundationis Odnowiana, et praediorum: quam etiam ad eos auctiones, et Anniversaria illius provenientia, qui vel sit illis aequalis ac legitimus Mansionarius in omnibus ratione huius fundationis meae, do et assigno eisdem Mansionariis praefatis, modernis, atque post existentibus in annos perpetuo currentes in et super domum lapideam, Famati Domini Bartholomaei Taciik, Civis Leopoliensis, in platea Cracoviensi, Censum perpetuum reemptionalem annuum, florenos sexaginta sex numeri polonicalis, pro Summa Mille et centum florenorum, apud Honestam olim Margaretham Gadowska, sub anno Domini Millesimo Sexcentesimo Septimo, primum; deinde, apud eundem Bartholomaeum Taciik, et ipsius Consortem Sophiam Varijs temporibus comparatum, prout de eo transportato actuque inscriptionum, sub anno Domini Millesimo sexcentesimo decimo, coram actis Consularibus Leopoliensibus facta, latius in se Continet et obloquitur. Eisdem etiam Mansionariis praefatis, do et assigno Censum annuum atque perpetuum, florenorum sexaginta, pro summa Mille florenorum polonicalium, in et super domum lapideam, Famati Ioannis Shole, in Circulo Civitatis huius sitam, comparatum, sub anno Millesimo sexcentesimo undecimo, prout in actis Consulario Leopoliensi latius continetur. Ratos quidem census supra scriptos, ratione fundati Mansionarij mei, percipiant Dicti Mansionarij fundationis primariae Odnowiana, aequaliter, cum Sacerdote fundationis meae. Ratione vero auctionis meae, eisdem Mansionariis modernis et post existentibus do et assigno censum annuum quidem perpetuum, florenorum triginta, pro Summa sexcentorum florenorum polonicalium, in et super domum lapideam, Famati Domini Fustyn Pilecki, Civis Leopoliensis, in platea dicta Cracoviensi sitam, comparatum, ut in actis eisdem Consularibus, Anno Domini Millesimo Sexcentesimo decimo tertio, continetur: Insuper promitto eisdem dare ducentos florenos, paratae pecuniae, ad censum certum reemptionalem perpetuum comparandum. Ratione cuius fundationis et Auctionis meae, atque censuum praefatorum tenebuntur, et erunt adstricti, prout se praesentibus obligant, Dicti Mansionarii moderni atque post futuri, duas Missas legere atque absolvere, apud Altare lapideum, Sanctissimae Trinitatis dictum; alteram de Beatissima Virgine Maria, alteram Requiem, pro anima mea, singulis hebdomadis diebus, quos sibi elegerint, annisque perpetuis, sub onere Conscientiarum suarum. Eisdem Mansionariis praefatis, do et assigno Censum annuum atque perpetuum, florenos septem, in et super sortibus domus lapideae, Honestae Hedvigis Pileszynyna, Civis Leopoliensis, in circulo huius Civitatis sita, pro Summa centum florenorum polonicalium, sub Anno Domini Millesimo Sexcentesimo vigesimo quarto, comparatum, rogando dictos praefatos modernos atque post futuros, ut illi decantent, singulis festis B. Virginis, singulisque Sabbatis diebus, per annos perpetuo currentes, Prosam de eadem Deipara Virgine, Congauderent Angelorum Chori. Eisdem quoque Mansionariis praefatis, do et assigno censum perpetuum annuum reemptionalem, florenos quatuordecim, pro Summa ducentorum florenorum polonicalium, in et super sortibus domus lapideae, Famati Alberti Mirus, Sellatoris Civis Leopoliensis, in platea dicta Cracoviensi, latis comparatum, sub Anno Domini Millesimo sexcentesimo vigesimo secundo, rogando Venerabiles Presbyteros Mansionarios praefatos, modernos atque post futuros, ut illi decantent atque perfolvant per se, vel per alios, quotannis, pro anima mea, nempe 7 Vigilias novem Lectionum cum Laudibus in Crastino Missam, idque die Anniversaria Obitus mei, sub onere Conscientiarum suarum: siquis autem eiusmodi anniversarium (excepta infirmitatis causa) neglexerit, nihil accipiat. Ad extremum, Sacerdoti Mansionario, fundationis meae, separatim do et assigno, Censum perpetuum annuum, florenos quatuordecim, in et super domum lapideam, Famati Domini Ioannis Shole, Scabini Leopoliensis, comparatum, sub Anno Domini Millesimo sexcentesimo vigesimo tertio. Habitatio autem, in domo Communi Dictorum Mansionariorum, meis propriis sumptibus constructa, cedet dispositioni ipsorum, juxta leges eorum domesticas. Ius patronatus aut praesentandi Mansionarij eius fundationis meae, post obitum meum, legitime spectabit et devolvetur ad Magistratum Consularem Leopoliensium. Post quam quidem litterarum praefatarum coram nobis exhibitionem et receptionem, debita cum instantia praedicto Venerabilis Presbyter Christophoro Sikorski, Supplicavit nobis, quatenus praedictas fundationis litteras approbare dignaremur, singula in eis contenta authoritate nostra Ordinaria Confirmare, atque ratificare, dignaremur. Nos autem, ne praecipiti eius fundationis Confirmatione, alicuius Iuri quidpiam derogetur, ante omnia litteras Citationis in vim Gridae, contra omnes et singulos, conjunctim vel divisim, se interesse habere putantes, decrevimus: minime praedicto Fundatore reproducendo litteras Gridae debite executas, petiit instantissime in Contumaciam Citatorum non comparentium praedictas Fundationis litteras, in omnibus punctis, clausulis, conditionibus, et articulis universis, approbari, Confirmari, nostrumque Decretum super his subigi interponi. Nos itaque, pro Divini Cultus augmento, studium et operam illius, ad effectum deducere cupientes, citatis diutius et ultra horam solitam expectatis, non comparentibus, et contumacibus, prout merito erant pronuntiati, in eorum contumaciam, sed ad dicti Fundatoris ulteriorum instantiam et petitionem, communicato cum Venerabili Capitulo nostro Cultu Mansionarium ipsius, in Ecclesia nostra Metropolitana ad Omnipotentis Dei gloriam, et Beatissimae Virginis Mariae, Omniumque Sanctorum honorem, fundari et constitui decrevimus prout praesentibus fundamus et constituimus, omniaque et singula approbamus, ratificamus, confirmamus, auctoritateque nostra Ordinaria, pariter et decretum his omnibus interponimus, immunitatique Ecclesiasticae ascribimus et incorporamus, decernentes ut hos omnes Census et proventus, in fundatione contentos, mansionarii moderni et post futuri, prout illis attributum et assignatum est tenore fundationis, percipiant, habeant et usufruantur perpetuo et in aevum. In quorum omnium fidem et evidens testimonium, Sigilli nostri appensione, fundationem hanc, communicari fecimus mandavimusque eandem manu nostra subscriptam a Venerabili Capitulo Subscriptam. Actum et datum Leopoli in Palatio nostro Archiepiscopali, die vigesima quinta mensis Iunii, quae fuit feria quarta in crastino Nativitatis S. Ioannis Baptistae, Anno Domini Millesimo Sexcentesimo Vigesimo quinto. Praesentibus Reverendis, Venerabilibus, atque Nobilibus, Ioanne Baranowski Archidiacono, Luca Kalinski Custode, Melchiore Olszkowski, Canonico Ecclesiae nostrae Metropolitanae Leopoliensis, Nicolao Sokolovio Crucifero nostro, Adamo Kobylecki, Andrea Pękolz Mansionarijs eiusdem Ecclesiae nostrae Metropolitanae, Alberto Sadlowski, et Andrea Zvcki, familiaribus nostris, alijsque plurimis, circa praemissa fide dignis testibus. Ioan[nes] Andreas Prochnicki Archiepis[copus] Leopolien[sis] Manu propria Christophorus Sikorski Presbyter m[anu] p[ro]p[ri]a Joan[nes] Baranowskj V.I.D. Archidiaconus, et Procur[ator] p[ro] tunc V[enerabi]lis Capituli S. Eccl[esi]ae Metropol[itanae] Leopolien[sis] mpp. [Znak notarialny z napisem w krzyżu: MATTH ADRIANVS KOZŁOWSKI] Et ego Matthaeus Adrianus Kozłowski sacr[a] Auth[oritate] Apl[i]ca et pub[li]cus [...] Notar[ius] Cons[istor]ij Leopolien[sis] X[st]i fidel[ibus] p[rae]s[e]ntis Fund[ati]o[n]is Confirm[ati]o[n]i praes[ens] interfui. Quamq[ue] Ill[ust]rimi ac R[everen]dissimi D[omi]ni D. Ioannis Andreae Prochnicki de Prochnik Archiepi[scopi] Leopolien[sis], Abbatiae Sieciechovien[sis] perpetui Ad- ministratoris decreto approbaretur et ratificaretur Eccl[esi]asticaeque immunitati adscribe- retur vidi una cum praenotatis testibus et audivi. Ideo con[simili] manu mea p[ro]pria subscripsi, signoq[ue] et no[min]e meis quibus in talibus utor solitis decrevi et consigna- vi et com[m]uniui rogatus et requisitus. [Verso:] [Nota kancelaryjna:] Fundatio X. Christophori Sikorski Presbyteri pro Mansionario fundato Leopoliensis Ecclesiae Metropolitanae Anno 1625 [Nota:] 1626 die 24 Novembris in Absentia [...] Matthaeus Kozłowski Notar[ius] Cons[istorii] Leopolien[sis] mpp. [Nota:] Anno Domini 1722 die 20 Decembris in visitatione peracta per Illustrissimum et Reverendissimum Dominum Nicolaum Ignatium Wyzycki Archiepiscopum Metropolitanum Leopoliensem [...] [Nota:] Fasc. 27 nro 21