Привілей короля Сигізмунда III Вази для міста Львова щодо доходів староства та фортифікацій

СИГІЗМУНД Третій, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський тощо, а також спадковий король шведів, готів і вандалів. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кого це стосується: деякі з наших достойників та радників довели нам до відома, що наше місто Львів у тій частині, яка з північного та східного боку звернена до Високого замку, є слабшим для відбиття ворожих навал і нападів, ніж решта міських укріплень, тим більше що над ним височіє пагорб, званий у народі Стрільницею, звідки місто наражається на чималу небезпеку. Оскільки ж для полагодження укріплень у цій частині або для зведення нових там, де буде потреба, наші львівські міщани докладають своїх зусиль і пильно дбають про те, щоб місто Львів проти всіляких ворожих нападів було і захистом для Речі Посполитої, і прихистком для шляхти та всіх мешканців Королівства, ми визнали за свій обов'язок прихилитися до покірного прохання, поданого нам від їхнього імені, щоб підтримати цю їхню настільки корисну для Речі Посполитої справу. Крім того, бачачи, що справи міста Львова почасти через моровицю, почасти через скіфські навали, почасти через дорожнечу збіжжя, а найбільше через неналежні та незаконні, суперечні правам і привілеям, наданим цьому місту нами та світлої пам'яті нашими попередниками, і суперечні ухваленим у цій справі вирокам, екзекуції, процеси та позови зазнали занепаду; тому, схиляючись перед згодою земських послів, зібраних на нинішньому сеймі, а також донесеннями наших сенаторів, аби наші львівські міщани тим краще впоралися з цим укріпленням, усі позови та побори, що виходять за межі ординації колись найяснішого Сигізмунда Першого, короля Польщі, та привілеїв, ласкаво наданих їм колись найяснішими нашими попередниками, а також за межі будь-яких вироків, винесених із будь-якої причини до теперішнього часу і будь-яким чином вигаданих нашими старостами в нашому місті Львові, з цих наших міщан знімаємо, скасовуємо й визнаємо недійсними, а цією нашою грамотою застерігаємо, наказуючи, щоб надалі всі доходи, зокрема з млинів, загально званих ґродськими, мита, тобто великого торгового, а також чинші й обвенції різників та інших ремісників, зазначених у декретах, як і всі інші доходи, хоч як би вони називалися, всередині та довкола Львова, належні до нашого королівського столу й належні до сплати та стягнення тамтешньому старості, львівський міський магістрат збирав і стягував, а згодом щорічно на кожне свято святого Мартина, згідно з книгами люстрації тисяча шістсот сімнадцятого року, суму дві тисячі сто флоринів щоразу нашому львівському старості віддавав і виплачував. І жодних інших обвенцій, чиншів, зисків, користей і прибутків, як звичайних, так і надзвичайних, як у місті, так і в усій окрузі львівських земель та передмість, ані сам староста, ані його урядники не матимуть і не зможуть собі будь-коли, від будь-кого, з будь-якої речі чи нагоди привласнити, окрім звичайної замкової варти та підзамкового суду; урядування ж непорушне й повне в цьому місці зберігається за містом. Що ж до купців і приїжджих, хоч би якого стану чи народності вони були, разом з усім їхнім майном, товарами та челяддю, навіть якби вони жили й перебували під замком, то жодного права і юрисдикції староста чи будь-хто інший, крім міського уряду, навіть у разі виникнення та появи якоїсь справи, що стосується самого старости, над такими людьми не матимуть і в жоден спосіб не зможуть привласнити. Так само й у призначенні постоїв зловживання припиняємо й наказуємо нашим старостам, щоб вони в усьому дотримувалися декрету світлої пам'яті короля Стефана і владою цього сейму призначали й відводили постій лише для шляхти Львівської землі, в усьому зберігаючи вільними від цього тягаря будинки райців, лавників та інших урядників, а також будиночки довкола ратуші, що стоять посеред ринку. Окрім того, докторів хочемо й постановляємо вважати публічними особами й вільними від усіляких тягарів, аби вони втішалися своїми правами й прерогативами та всіляко ними користувалися. Усе це під загрозою кари, визначеної в декретах і законах Королівства проти недбайливих старост, у всьому й кожен зокрема повинні і зобов'язані берегти та дотримуватися не лише самі старости міста Львова, а й дбати та рішуче прагнути, аби й усіма іншими це непорушно зберігалося й виконувалося. А щоби це укріплення легше та швидше осягнуло свій наслідок, з особливої нашої королівської ласки дозволяємо згаданому нашому місту на [його?] за прикладом колись найяснішого короля Олександра, попередника нашого, щоб купці, які звідки б то не було прибувають до Львова і звідти від'їжджають, оминаючи право складу цього міста, користуючись складом, з кожних ста флоринів сім з половиною грошів на зазначене укріплення сплачували, за винятком лише львівських міщан. Хочемо й цим нашим письмом оголошуємо, щоб цього дотримувалися всі купці й щоб цей дохід ішов на укріплення міста. На свідчення чого цю грамоту, власною рукою нашою підписану, наказали скріпити коронною печаткою. Дано у Варшаві на вальному коронному сеймі дня 10 місяця березня, року Божого 1626, нашого правління в Польщі тридцять дев'ятого, а у Швеції року тридцять другого. Сигізмунд король [m.p.] [Канцелярська нотатка / підпис праворуч:] Ян Ліпський [m.p.] [Зворот:] [Архівальна нотатка XVII/XVIII ст.:] Надання старостинських доходів львівському магістрату з огляду на нові фортифікації, що зводяться з цією метою в бік півночі та сходу, на вальному сеймі коронному варшавському Сигізмунда III у 1626 році. [Інші нотатки:] Nr 14. / Nr 71. / Quia Tom. II f. 51 / 1938 / 179 [Мастична печатка:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA

SIGISMVNDVS Tertius Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeq[ue], etc. nec non Suecorum, Gottorum, Vandalorumq[ue] haereditarius Rex. Significamus p[rae]sentibus litteris nostris quorum interest universis et singulis. Expositum nobis esse per certos Proceres ac Consiliarios n[ost]ros, quod Civitas n[ost]ra Leopolien[sis] in ea parte, qua Septentrionalem ac Orientalem plagam versus Castrum superius spectat, caetera munitione Urbis ad arcendam incursionem et insultus hostiles sit debilior, praesertim quod super imminentem collem vulgo Strzelnica dictum, habeat, unde non mediocre Civitati periculum metuendum foret. Cum itaq[ue] restaurandae in ea parte munitioni, sive novae, ubi opus fuerit, erigendae Cives n[ost]ri Leopolien[ses] studium suum adjiciant, in idq[ue] sedulo intendant, ut Civitas Leopolien[sis] ad omnes hostiles impetus sit et Reipub[licae] praesidio, et Nobilitati ac universis Regni Incolis refugio, faciendum nobis esse duximus ad humilem supplicationem apud nos nomine ipsorum factam, ut hoc eorum tam utile in Rempub[licam] institutum promoveamus. Porro cum videamus res Civitatis Leopolien[sis] partim aura pestifera, partim incursionibus Scithicis, partim caritate annonae, maxime vero indebitis ac illicitis contra iura et privilegia a nobis et divis Antecessoribus n[ost]ris Civitati huic concessa, et decreta eo nomine lata, exactionibus, litibus, dissidiis attritas; proinde inhaerendo Nunciorum Terrium ad praesentia Comitia congregatorum Consensui, tum et Senatorum n[ost]rorum relationi, quo melius Cives n[ost]ri Leopolien[ses] huic munitioni intendant, omnes differentias et exactiones praeter ordinationem Ser[enissi]mi olim Sigismundi Primi Regis Poloniae, et Privilegia Ser[enissim]orum olim Antecessorum n[ost]rorum ipsis benigne concessa, et praeter decreta omnia ex quacunq[ue] causa ad praesens usq[ue] tempus lata, quacunq[ue] arte a Capitaneis nostris in Civitate n[ost]ra Leopolien[si] excogitatas, ex dictis Civibus n[ost]ris tollimus, cassamus, et annihilamus, ac p[rae]sentibus l[itte]ris n[ost]ris cavemus, mandan[tes] ut in posterum omnes proventus etiam molendinorum Castrensium vulgariter appellatorum, thelonei sive foralium magnorum, et census ac obuentiones lanionum et aliorum artificum decretis specifica[torum], reliquosq[ue] et singulos redditus quocunq[ue] nomine appellatos intro et circa Leopolim ad mensam n[ost]ram Regiam, Capitaneo loci illius solvi et exigi debitos Magistratus Civilis Leopolien[sis] exigat, percipiat, et postmodum quotannis pro quolibet festo S. Martini iuxta literas Lustrationis Anni Millesimi Sexcentesimi decimi septimi summam duorum millium et centum florenorum Capitaneo n[ost]ro Leopolien[si] pro tempore existen[ti] restituat ac persolvat. Nec alias obuentiones, census, utilitates, commoda, et accessiones, tam ordinarias, quam extraordinarias, tam in Civitate, quam in universo ambitu fundi et Suburbiorum Leopolien[sium] habebit, vel usurpare aliquando a quopiam ex quacunq[ue] re et occasione, ipse Capitaneus, ac eius Officiales sibi poterint, praeter consuetam custodiam Arcis et Judicium Subcastrensum; regimine salvo et integro ibidem reservato Civitati. Verum quoad Mercatores et hospites, cuiuscunq[ue] illi fuerint conditionis et nationis, cum universis suis rebus, mercibus, ac familia, etiamsi sub Castro manserint et extiterint, nullum penitus ius et interesse Cap[ita]nei ac aliquis alius praeter Officium Civile etiam incidente et interveniente aliqua causa, ipsiusmet Capitanei ad tales homines habebunt, et usurpare quoquo modo poterunt. Similiter in distribuendis hospitijs abusum restringimus, iniungimusq[ue] Capitaneis n[ost]ris, ut se in omnibus secundum decretum divae memoriae Stephani Regis conforment, et authoritate horum Comitiorum nonnisi Nobilibus Districtus Leopolien[sis] hospitia dent et tribuant, liberis ab eo onere per omnia reservatis aedibus Consulum, Scabinorum et reliquorum Officialium, ac domunculis circa Praetorium in medio fori consisten[tibus]. Insuper Doctorum, quos pro publicis personis haberi, et a singulis oneribus liberos, suisq[ue] iuribus et praerogativis frui, et per omnia gaudere volumus ac statuimus. Quae omnia sub poena contra negligentes Capitaneos decretis et legibus Regni descripta, in omnibus et singulis non modo ipsi Capitanei Civitatis Leopolien[sis] tenere et conservare; verum ut et ab alijs omnibus conserventur, ac non transgrediantur curare et omnino inhibere debent sintq[ue] astricti. Quo autem ea munitio facilius ac citius suum fortiatur effectum, ex speciali gratia n[ost]ra Regia concedimus praefatae Civitati n[ost]rae ad [ipsius?] exemplo Ser[enissi]mi olim Alexandri Regis Praedecessoris n[ost]ri, ut mercatores undecunq[ue] Leopolim venientes et inde discedentes, depositoriumq[ue] Civitatis eiusdem transeuntes, in usu depositorij, a singulis centum florenis septem grossos cum dimidio pro praefata munitione persolvant, exceptis duntaxat Civibus Leopolien[sibus]. Quod ab omnibus mercatoribus observari, ac ut is proventus in munitionem Civitatis convertatur, fieri volumus et declaramus p[rae]sentibus l[itte]ris n[ost]ris. In cuius rei fidem praesentes manu nostra subscriptas Sigillo Regni communiri mandavimus. Datum Varsaviae in Conventione Regni G[e]n[er]ali die x. Mensis Martij. Anno D[omi]ni M DC XXVI. Regnorum n[ost]rorum Poloniae XXXIX. Sueciae vero anno XXXII. Sigismundus Rex [m.p.] [Nota kancelaryjna / podpis po prawej:] Joes Lipski [m.p.] [Verso:] [Nota archiwalna z XVII/XVIII w.:] Donatio Proventuum Capitanealium Magistratui Leopolien[si] r[ati]o[n]e novae Munitionis versus plagam Septentrionalem ac orientalem ad hunc effectum erigendae, in Conventione regni G[e]n[er]ali Varsavien[si] Sig. 3. Anno 1626. [Inne noty:] Nro 14. / Nro 71. / Quia Tom. II f. 51 / 1938 / 179 [Pieczęć tuszowa:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA