Універсал короля Яна Казимира, який звільняє львівських передміщан юридики святого Івана від військових тягарів

ЯН КАЗИМИР з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський, смоленський, чернігівський, а також шведський, готський і вандальський спадковий КОРОЛЬ. Усім загалом і кожному зокрема, кому про це відати належить, а саме благородним полковникам, оберштерам, ротмістрам, капітанам та іншим офіцерам, також їхнім намісникам і всьому товариству військових людей як польського, так і чужоземного народу, кінних і піших хоругов будь-якого набору, що перебувають на службі нашій і Речі Посполитої нині і в майбутньому, оголошуємо: що ми, зважаючи і милостиво зглянувшись на зубожіння та розорення львівських передміщан, які мешкають на ґрунті святого Івана під деканською юрисдикцією, до якого вони дійшли спершу через часті пожежі, згодом через коронного неприятеля, а врешті через морову виразку та інші нещастя й злигодні; зваживши водночас на їхню повну вірність і непохитність, яку вони нам і всій Речі Посполитій [під час оборони / розгрому?] міста Львова в час шаленого наступу коронного неприятеля виявили, коли, втративши решту свого добра й майна, а разом із тим і своє здоров'я заради порятунку цього ж міста спільно з його громадянами відважно важили, безперестанні нічні й денні варти тримаючи, вилазки чинячи та мужній відпір неприятелеві даючи. Тому, бажаючи, щоб після таких утрат своїх, з огляду на таку непохитну вірність свою, як і [для?] оборони цілості згаданого міста, вони тим швидше могли підвестися й підтриматися, ми вирішили звільнити їх від усяких стацій, постоїв, нічлігів, харчування, підвід та всіляких інших військових екзакцій. Відтак, схиляючись у цьому й до сеймової конституції року тисяча шістсот тридцять п'ятого та пізніших, ухвалених щодо цього, звільняємо цим нашим листом, суворо [компаніям?] згаданих лицарських людей і всьому воїнству забороняючи і безумовно наказуючи, щоби після пред'явлення цього нашого універсалу жодна хоругва, як кінна, так і піша, будь-якого набору польського або чужоземного люду, і ніхто з них, не прикриваючись жодними асигнаціями — які як на саме місто, так і на його передмістя видаватися не повинні, — ані не виправдовуючись незнанням вищезгаданого закону, під жодним приводом переходу чи муштри, на цьому передмісті, а надто на ґрунті деканської юрисдикції святого Івана, не наважувався зупинятися, квартирувати, нічліги відбувати, провіант брати, переходи чинити, хліба ані стацій, як грошових, так і продовольчих, стягувати. А це під суворою нашою карою та суворістю військових артикулів, які щодо кожного такого, хто б у цьому волі та цьому наказу нашому воспротивився, неодмінно, без жодного поблажання, за найменшою скаргою накажемо застосувати й виконати, а збитки, завдані скривдженим, неодмінно із заробленої платні компенсувати. На що, для більшої вірогідності, власною рукою підписавшись, печатку коронну прикласти наказали. Дано у Львові, дня 19 місяця серпня року Божого 1653, панування королівств наших: польського п'ятого, а шведського шостого року. [Підпис короля:] Ян Казимир, король [Підпис під загином праворуч:] Ян Жепецький, регент [Сучасний регест праворуч:] Звільнення львівських передміщан, які мешкають на капітульному ґрунті святого Івана, від військових постоїв і стацій. [Облята на загині ліворуч:] 1653 У середу після неділі благальних молитов (Rogationum), себто дня 24 місяця травня року 1775. Цей привілей звільнення, поданий до львівських гродських актів шляхом обляти, було прийнято і вписано. [Verso:] [... святого] Івана [...] / року 1653 / L.t. / [Наліпка:] Ł. XXXI / 4. [Печатка:] [Більша коронна печатка Яна Казимира, відтиснена на червоному воску, в круглій бляшаній кустодії, підвішена на зеленому шовковому шнурі. У леґенді королівська титулатура: Ян Казимир, з Божої ласки король Польщі, великий князь Литви, Русі, Пруссії, Мазовії, Жмуді, Інфлянтів, Смоленська, Чернігова, а також спадковий король шведів, готів і вандалів. У полі Білий Орел із гербовим щитом Сніп на грудях, оточений гербами земель Речі Посполитої].

I A N K A Z I M I E R Z z Bozey łaski Krol Polski Wielkie Xiąze Lithewskie Ruskie Pruskie Mazowieckie Zmudzkie Inflantskie Smolenskie Czerniechowskie A Szwedzki Gottski Wandalski dziedziczny KROL. [W]szem wobec y kazdemu zosobna komuto wiedziec nalezy a mianowicie Urodzonym Pułkownikom, Oberszterom, Rotmistrzom, Kapitanom, y inszym Oficjerom, takze ich Namiestnikom, y wszytkiemu Towarzystwu Ludzi Zołnierskich tak Polskiego iako y Cudzoziemskiego Narodu, Iezdnych y Pieszych Chorągwi, ktoregozkolwiek Zaciągu, w Sluzbie Naszey y Rzeczypospolitey teraz y napotym będących wiadomo czyniemy. Iz my maiąc wzgląd y miłosciwe baczenie na zubozenie y zniszczenie Przedmieszczan Lwowskich, na gruncie Swiętego Iana pod Iurisdicią Dziekanską mieszkających, do ktorego wprzod przez Ognie częste, potym przez Koronnego Nieprzyiaciela, naostatek przez Morowe Powietrze, y insze przypadki y dolegliwosci przyszli. Uwazaiąc przy tym Wiarę ich zupełną y statecznosc, ktorą nam y wszytkiey Rzeczypospolitey, pogromu [?] Miasta Lwowa podczas gwałtownego Nastąpienia Nieprzyiaciela Koronnego oswiadczyli, gdy postradawszy Dobr swoich ostatek Substancyi swoich, a przy tym y Zdrowie swoie dla zachowania tegoz Miasta, pospołu z Obywatelami iego, Ustawiczne Nocne y Dzienne Strazy odprawuiąc, Wycieczki czyniąc, Męzny odpor Nieprzyjacielowi daiąc odwazali. Przeto chcąc aby po takowych Stratach swoich dla tak Stateczney Wiary swey więc y [do?] całosci pomienionego Miasta Obrony, tym prędzey ratowac się, y zapomoc mogli. Onyche od wszelakich stacyi, Stanowisk, Noclegow, Pokarmow, Podwod, y wszelakich innych Exakciey Zołnierskich zwolnic umyslilismy. Iakoz przychylaiąc się wtym y do Constitucyey Seymowey, Roku Tysiącznego Szesćsetnego Trzydziestego Piątego, y nizszych otym uchwalonych, uwalniamy Ninieyszym Listem Naszym, surowo [kompaniey?] pomienionych Ludziom Rycerskim, y wszytkiemu Zołnierstwu zakazuiąc, mieć to koniecznie chcąc, aby za pokazaniem sobie tego Uniwersału Naszego zadna chorągiew tak konna iako y piesza, iakiegozkolwiek zaciągu Polskiego lubo Cudzoziemskiego Ludu, y nikt znich, zadnemi sie nie zaszczycaiąc Asygnacyami, ktore iako na Samo Miasto, tak y na Przedmiescia iego dawane bydz nie maią, nie zastawiac sie ani niewiadomoscią Prawa wzwysz pomienionego niezasłaniaiąc, pod zadnym pretekstem ciągnienia, lubo mastrowania, natym Przedmiesciu, osobliwie na Gruncie Iurisdicyey Swiętego Iana Dziekanskiey, nie wazył sie stawac, Stanowic, Noclegow, Pokarmow, przechodow odprawowac, Chleba, ani Stacyi tak pieniędznych iako y do zywnosci nalezacych wybierac. A to pod Surowym Karaniem Naszym, y Ostroscią Artykułow Woyskowych, ktore na kazdym takim ktoryby sie wtey mierze Woley, y rozkazaniu temu Naszemu sprzeciwił nieomylnie bez wszelkiej folgi na naymieyszą Skargę extendowac, wykonac, y szkody poczynione Vkrzywdzonym, z zasłuzonego Zołdu nagradzac koniecznie kazemy. Na cosie dla lepszey wiary ręką Naszą podpisawszy, Pieczęć Koronną przycisnąć rozkazalismy. Dan we Lwowie Dnia XIX Miesiąca Sierpnia Roku Panskiego MDC LIII Panowania Krolestw Naszych Polskiego V Szwedzkiego VI Roku. [Podpis królewski:] Ioannes Casimirus Rex [Podpis pod plicą po prawej:] Ioannes Rzepecki / Reg[e]nst [Współczesny regest z prawej strony:] Uwolnienie Przedmieszczan Lwowskich na Gruncie Swiętego Iana Kapitulnym mieszkaiących od Stanowisk y Stacyi Zołnierskich. [Nota oblacyjna na plicy z lewej:] 1653 Feria Quarta post D[omi]nicam Rogationum / p[ro]x[im]a videlicet Die 24ta Mensis Maij A[nn]o 1775to. Privilegium praesens Liberationis ad Acta / Castrensi[a] Leopolien[sia] per Oblatam porrectum / Susceptum et Ingrossatum est. [Verso:] [... Swiętego] Jana [...] / an 1653 / L.t. / [Nalepka:] Ł. XXXI / 4. [Pieczęć:] [Pieczęć koronna większa Jana Kazimierza, wyciśnięta w czerwonym wosku, w okrągłej puszce blaszanej, zawieszona na zielonym jedwabnym sznurze. W otoku tytulatura królewska: IOANNES CASIMIRUS DEI GRATIA REX POLONIAE MAGNUS DUX LITHUANIAE RUSSIAE PRUSSIAE MASOVIAE SAMOGITIAE LIVONIAE SMOLENSCOVIAE CZERNECHOVIAE NEC NON SUECORUM GOTHORUM VANDALORUMQ[UE] HAEREDITARIUS REX. W polu Orzeł Biały z tarczą herbową Snop na piersi, otoczony herbami ziem Rzeczypospolitej].