Затвердження королем Яном Казимиром ординації колегії лавників магдебурзького права міста Львова

[f. 1r] ЯН КАЗИМИР, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський, смоленський і чернігівський, а також спадковий КОРОЛЬ шведів, ґотів і вандалів. Оголошуємо цим Нашим письмом усім і кожному зокрема, кого це стосується, що Нам було подано письмо, складене на папері, скріплене печаткою суду внесеного магдебурзького права Нашого міста Львова, яке містить ухвалу, або певну ординацію, а також представлено Нам прохання від імені та зі сторони достойних лавників магдебурзького права Нашого міста Львова, щоб Ми зволили Нашою королівською владою цю [ординацію] схвалити й підтвердити. Зміст цього письма є наступним: В ім'я Господнє, амінь. Року Божого тисяча шістсот п'ятдесят восьмого. Ми, Вартоломей Дзерович, бакалавр мистецтв, Ян Клемек, аптекар, вельмишановний Анджей Абрицій, доктор філософії та медицини, Войцех Гладиш, охоронець законів, Павел Борґан[?], доктор [медицини?], Мельхіор Фашкович, Валентій Фосде[?], аптекар, Лаврентій Яшницький, староста козаківський, Ієронім Вардосі[?], кушнір, Анджей Чехович, аптекар, присяжні лавники міста Львова. Усім і кожному зокрема, кого це стосується, доводимо до відома й засвідчуємо, що Ми, за Божим покликанням і владою Вищої Влади обрані на поточний лавницький уряд, зваживши на те, що Наші попередники передавали один одному статути й санкції без відома та згоди[?] Вищої Влади або Нам немовби з рук у руки, які Ми, прийнявши, як у цій справі та наших обставинах [...], і наче йдучи їхніми слідами, звичаєм і урочистістю [...], залишаючи Нашому урядові та праву, виразно задля цього або співдіючи з поміччю Божої благодаті, ці статті, як спосіб ординації на вічні [...] і [...] як [...]. [f. 1r, низ] Стаття перша. Перш за все, починаючи від Божого служіння та справ благочестя, прагнемо, щоб у свята й найурочистіші святкові дні та неділі [...] прославляли або відправляли месу в намірах [...] попередники та колеги з почесного Сенату і митрополичої церкви поминались, під час сходження панів співбратів на пожертву [...], а за паном війтом лавники йшли за своїм порядком, відсутні ж нехай будуть карані штрафом у два гроші. Ці гроші останній за порядком призначення лавник, як збирач лавницьких шелягів, складає до скриньки. За що має звітувати, якщо в цій справі знехтує своїм обов'язком. Стаття 2. Коли трапиться похорон у когось із лавників, пан урядуючий суддя у присутності обраного з лавницького кола нехай надішле повістку через возного, звідки всі лавники мають прибути, щоб супроводити похорон. Де всі, хто перебуватиме в місті, зобов'язані будуть зібратися й цей [похорон] супроводити; відсутні ж, за винятком законної та посвідченої [перешкоди], нехай будуть карані штрафом у три гроші. Стаття 3. На підтримку [...] ухвалюється в кожні Сухі Дні відправляти одну поминальну месу за померлих, співану біля Нашого лавницького вівтаря, під карою одного шеляга для школярів кожного вівтаря згідно з домовленістю зі школярами [...]; возний напередодні відправи [...] зацікавлений і будуть зобов'язані піти на пожертву, благаючи Господа Бога молитвами за своїх родичів і друзів. Відсутні ж каратимуться трьома грошами, зі збереженням права на законне виправдання відсутності. [f. 2r] Стаття 4. Для судочинства всі лавники за обов'язком свого уряду докладуть зусиль з'явитися у призначену годину (це слід розуміти не про наради щодо винесення вироку в суперечках), щоразу, коли пан війт через возного чи його заступника призначить; крім того, на судочинство вранці до відкриття суду нехай збираються; щодо справ, відкладених напередодні суду на [...] у будь-який час за вимогою відповідного випадку. Час же здійснення правосуддя встановлюється: влітку, а саме від свята Великодня до свята св. Михаїла, через дві або три години після сходу сонця; взимку ж від свята св. Михаїла до Великодня після двох годин від сходу сонця. Дозволено, однак, буде лавникам узгодити з паном війтом сталу годину засідання, яку, призначаючи, повинні чітко окреслити. Відсутність кожного лавника останній з лавників або той з правого боку, до кого найближчий попередній, нехай пильно занотує, так щоб за кожну відсутність на полуденній сесії карати штрафом в один гріш, на сесії відкладених справ — двох, а в кримінальних справах — шістьох грошів. Стаття 5. Гроші, які за присяги, судові дії, декрети і свідчення зазвичай сплачуються на користь суду, мають стягуватися та видаватися з актів, складених у суді; за винятком, проте, одного гроша для возного, нехай складаються до лавницьких шелягів, і ці шеляги будуть розділені між паном війтом і лавниками. Те саме слід розуміти про відмови у відкладених справах та про штрафи. А грошові штрафи, що припадають у судах перед нарадами, присутні під час усієї дії разом із паном війтом нехай вимагають виплатити; відсутні ж нехай не користуються цими частуваннями разом із присутніми. Бо звикли говорити: Хто працює, той хай і їсть. Стаття 6. [...] у суді чи з актів постановляється і має силу декрету, на сплату всіх лавницьких шелягів від товарних штрафів [...] війтівського уряду, звідки має право судового затримання для своєї обтяженої справи, а згодом за копії помірну плату, як за інші приватні, сплатить Нашому писареві. Що ж стосується грошей на виправу супліки, чи то до Вищого Саксонського Права, чи то до Двору Його Королівської Милості звичайних, у цьому випадку виявляється особлива повага до лавника, що веде процес, а саме: нехай він платить лише стільки, скільки належить секретарям Нашого Постуланта, або саксонського права, або декретів. Посланця ж, якому постулат має бути довірений, шафарі спорядять із [...]. Проте, якщо лавник виграє справу, судові витрати, законно понесені, сплачує переможена сторона; він повинен також стягнути відшкодування за відсутність і видатки на посланця, належні, за винятком попереднього лавницького [...]. Стаття 7. Пан війт щоразу на підставі постулату чи відповіді панів райців вирішуватиме не інакше, як тільки за спільною нарадою, узгодженою з панами лавниками. Так само і відсилання кримінальних справ, які зазвичай надходять з уряду радецького до суду кримінального, сам не прийматиме, а лише залучивши до себе принаймні двох лавників. Так, щоб лавники могли поводитися як колеги по-братньому, а лавники між собою плекали взаємну любов і пошану, уникаючи будь-якої пихи та упередженості. [f. 3r] Стаття восьма. Дія братерської любові вимагає однакової непохитності як у щасті, так і в нещасті. Тому, якщо будь-кому з лавників трапиться образа честі чи будь-яка тяжка кривда всупереч приписам нашого магдебурзького права, лавники як єдине тіло повинні вважати цю кривду спільною і відвертатимуть її спільним старанням і коштом. Стаття дев'ята. Шафарі, а також управителі маєтностей у Солонці (яких колегія лавників для цього призначить), щороку за чотири тижні до виборів нового магістрату без жодної затримки нехай мають напоготові складені для цього звіти прибутків і видатків, а залишок, якщо такий виявиться зі звітів, нехай вірно колегам до скриньки віддадуть і вирахують, або ж так, як видасться за належне; і нехай остерігаються, щоб гроші, які належать до скриньки, не відносили до приватних домівок, а довіряли їх [тільки з відома] всієї колегії, і у спільній скарбничці вірно й непорушно їх зберігали. Запечатування документів і постулатів нехай відбувається виключно в ратуші. Оскільки про лавницьку скриньку та збори, що туди надходять, часто згадується, аби ніхто не вважав, що це якесь нововведення, додається сюди ясна глоса з міського права до статті 56: «Усе, — каже, — що з прибутків і грошей припадає їм (тобто лавникам) з вироків, справедливо беруть». І там само нижче: «У кожні Сухі Дні гроші, зібрані з шелягів, ділять між собою, і ніхто не має з ними частки в такого роду грошах». З чого чітко випливає, що збори лавницької скриньки там само нагромаджуються і нікому, крім лавників, не належить до них жодне право чи частка, оскільки так постановляє саме право. У той самий час подання звітів нехай щороку ревізуються акти Нашої судової канцелярії кількома визначеними з кола Колегії здатними до цієї справи мужами. Стаття десята. [f. 3v] Визнано також належним нами, щоб на допити, або тортури лиходіїв (бо це справа найвищої ваги), завжди пан війт приходив особисто з двома лавниками, однак лавники нехай дотримуються свого чергування. Старший з молодшим нехай завжди приходить, і то за старшинством, аж поки весь порядок буде вичерпано і завершено. Якщо ж будь-хто з тих, на кого випадає черга (перебуваючи в місті), без поважної причини, після нагадування від пана війта чи присутніх із Колегії, не захоче бути присутнім при тортурах, але навмисно піде геть, нехай беззастережно відрахує до скриньки дванадцять грошів щоразу, коли не підпорядкується цій ординації. Стаття одинадцята. Залишається ще, щоб кожен, хто в майбутніх виборах знову вступить до Нашої Колегії, оскільки він приходить до вже готової праці та законних доходів, якими ми втішалися з огляду на звільнені добра, ми якомога рішучіше постановляємо, щоб гідною винагородою збільшив спільну скриньку. Зобов'язані ж вони будуть сплатити це принаймні протягом двох тижнів після обрання, і не раніше матимуть частку в кубку за заслуги чи частуванні, або в поділі, що здійснюється шафарями за порами року — особливо на свято Різдва Господнього, Великодня, Всіх Святих, які зі спільної скриньки цієї Колегії, щоправда, за спільною згодою зазвичай розділяють кожному окремо, — доки таку гідну винагороду належно не внесуть. Розмір же такої винагороди нехай буде таким, на який стан новоприбулого та його заможність вкажуть, так, однак, щоб з огляду на звільнені маєтності та спадкові борги, що підлягають виплаті, не менше ніж шістдесят флоринів [...] сплатив він місту. Цю ординацію, на славу Бога Всемогутнього, правління святої справедливості та примноження нашого спільного блага вищевказаним способом узаконену й ухвалену, бажаючи Ми, нижчепідписані лавники, як самим непорушно й міцно берегти, так і щоб Нашими наступниками на цьому ж уряді вона зберігалася і дотримувалася, скріпили підвішенням судової печатки та підписом рук наших. Не закриваючи, однак, шляху Нам і Нашим наступникам, аби ця ординація за згодою Нас усіх могла й мала силу в мінливості справ і часів змінюватися, реформуватися, збільшуватися або зменшуватися, як сама необхідність і справа вимагатиме. Діялося [f. 4r] [Діялося] і написано в резиденції всієї Колегії Нашої в понеділок 19 грудня року 1658 [sic]. Місце + прикладеної печатки. Ми отже, ЯН КАЗИМИР, КОРОЛЬ, ласкаво схиляючись до прохання вищезгаданих поважних лавників магдебурзького права Нашого міста Львова як справедливого і розумного, вищевикладене письмо ординації або ухвали в усіх його пунктах, клаузулах, статтях, положеннях, умовах і зобов'язаннях визнали гідним схвалення, підтвердження, ратифікації та скріплення (щоправда, з тією чітко доданою Нами умовою, щоб вищезгадані лавники магдебурзького права Нашого міста Львова, обрані та ті, які мають бути обраними, згідно з ухвалою, або вищеописаною ординацією, а також давніми звичаями й обрядами, що вже багато років безперервно виконуються, підтримуються за порядком та в їхніх реєстрах зазначені, внески Колегії Лавницькій до їхньої скриньки на день Вербної неділі негайно віддавали та решту пунктів цієї ж ординації під нижчеописаними карами виконували. Якщо ж будь-хто з лавників Нашого міста Львова противитиметься цій ординації або ухвалі, такий не тільки не зможе користуватися прибутками чи користями, а й не зможе бути призначений або обраний на вищий уряд, а саме до львівського радецького магістрату; [...] з цих же лавників львівських [...]; але магдебурзьке право львівське залишиться), владою Нашою королівською схвалюємо, підтверджуємо, ратифікуємо і зміцнюємо на вічні часи, а також бажаємо, щоб вони набрали належного виконання, встановлюючи, що це письмо ординації має отримати силу та вагу належної непохитності й чинності. На свідчення чого це письмо, Нашою рукою підписане, коронною печаткою скріпити наказали. Дано в Познані, дня 6 місяця травня, Року Божого 1658, а правління Нашого в Польщі десятого, у Швеції ж одинадцятого року. Ян Казимир Король [власноруч] Войцех Ласковський, секретар Його Королівської Милості, власноруч. [Dorsalia / Inscriptiones, f. 4r низ:] Підтвердження ухвали або певної ординації львівських лавників для судового уряду міста Львова. [f. 3v / f. 4v - Verso (фото 7 і 8):] [Нотатка:] № 2. 1658. Яна Казимира ординація для лавників. [Канцелярська нотатка / регест із XVII ст., затерто:] [...] Колегії Лавницькій львівській [...] 1671 [...] [Штемпель тушшю на фото 8:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA

[f. 1r] IOANNES CASIMIRVS Dei Gratia Rex Poloniæ, Magnus Dux Lithuaniæ, Russiæ, Prussiæ, Masouiæ, Samogitiæ, Liuoniæ, Smolensciæ, Czernihouiaeq[ue], Nec non Suecor[um], Gothor[um], Vandalorumq[ue] hæreditarius REX. Significamus præsentibus l[ite]ris N[ost]ris quorum interest vniuersis et singulis. Oblatas esse Nobis literas p[ap]yroceas [lub: papyro...] inscriptas, Sigillo Iudicij Iuris Illat[i] Magdeburgensis Ciuitatis N[ost]ræ Leopolien[sis] munitas, Laudum seu Ordinationem certam in se continen[tes], Supplicatumq[ue] est Nobis n[omi]n[i]e et pro parte Honoratorum Iuris Magdeburgensis Civitatis N[ost]ræ Leopolien[sis] Scabinorum, vt easdem authoritate N[ost]ra Regia approbare et confirmare dignaremur. Quarum quidem l[ite]rarum tenor est talis qui sequitur. In nomine Domini Amen. Anno Domini Millesimo Sexcen[tesi]mo Quinquagesi[mo] Octavo. Nos Bartholomaeus Dzerowicz Artium Baccalaureus, Joannes Klemek Aromatarius, Excellens Andreas Abricius Philosophiæ et Medicinæ Doctor, Albertus Gładysz Iuris Excubens Paulus Borgan[?] [Medic?] Doctor Melchior Faszkowicz, Valentinus Fosde[?] Aromatarius, Laurentius Jasznicki Starosta Kozakowski, Hieronymus Wardosi[?] Pellio, Andreas Cechowic Aromatarius Scabini iurati Civitatis Leopolien[sis]. Vniuersis et singulis quorum interest notum testatumq[ue] facimus. Quia Nos Divina vocatione et Superioris Potestatis authoritate, ad Officium præsens Scabinale electi, attendentes P[er]decessores N[ost]ros Statuta et sanctiones inter se, sine Scitu et Scitu[?] Superioris P[ote]statis vel Nobis quasi per manus tradidisse, quibus Nos acceptatis prout in re tempestate nostris [...] et tanquam vestigiis consuetudine et solennitate eorum [...] Officio Iureque nostro relinquentes, expressis pro aut id coop[er]ati Divina suffragante gratia Articulos præsentes tam modum Ordinationis perpetuo [...] et [...] quam [...]. [f. 1r, dół] Articulus Primus. Imprimis a Cultu Divino, et Caussis piis inchoantes, volumus ut in festis et Solennioribus Festis et Dominicis diebus [...] laudemur, aut celebretur missa pro Votis [...] P[er]decessores et Collegæ de Venerabili Senatu et Ecclesia Metropolitana celebrentur, conuenientibus Dominis Confratribus ad Offertorium [...], sed Dominis Advocato, Scabinis Ordine suo subsequentibus, absentes vero pœna duorum grossorum mulctentur. Quos grossos postremus in Ordine Vocationis Scabinus, vti Exacto[r] solidorum Scabinorum in pixidem resignat. De quo resarciturus, si hac in re Officio desit suo. Articulus 2dus. Dum continget funus apud aliquem Scabinorum, D[omi]nus Iudex Iudicatus, in præsentia de numero Scabinorum electum mittat ad requisitus per Bedellum, unde venire debebunt omnes Scabini ad prosequendum funus. Vbi omnes qui præsentes erunt, in Civitate conuenire, eiusque illud prosequi tenebuntur; Absentes vero Saluo tamen legali certioris pœna grossorum trium mulctentur. Articulus 3tius. Ad iuuandam [...] constituentur singulis Quatuorlibet, fieri Missam vnam pro defunctis ad Altare N[ost]rum Scabinale decantare, sub p[œna] vnius solidi ad Altaris cuiusq[ue] Scholaribus iuxta Contestationem cum Scholaribus [...] Bedellus pridie celebra[tionis] [...] interest et ad Offertorium ire tenebuntur. Dominum Deum pro suis Consanguineis et Amicis precibus exporantes. Absentes vero pœna trium grossorum mulctabuntur, Saluo legitimo absentiae Legali. [f. 2r] Articulus 4tus. Ad exercenda iudicia curabunt omnes Scabini pro debito Officij sui hora præfixa se præsentare (Hoc autem intelligendum ne de deliberationibus super sententia ferenda litium) quotanq[ue] D[omi]nus Aduocatus per Bedellum siue eius Syndegam obdestinauit, præter vel ad celebranda Iudicia mane ante Celebrationem Iudicij conuenire; ad exposita pridie Celebrationis ad [...] iuxta quouis tempore secundum casus superuenientis exigentiam. Tempus autem Celebrationis Iudicij statuitur Æstate a festo videl[icet] Paschatis ad festum S[anc]ti Michaelis post ortum Solis duabus vel tribus horis; Hyeme vero a festo S[anc]ti Michaelis ad Paschatis post Ortum solis duabus horis elapsis. Liberum tamen erit Scabinis cum Domino Aduocato de certa sessionis hora conuenire, quam tamen obdestinantes exprimere debebunt. Absentias cuiuslibet Scabini Vltimus Scabinorum vel ille a dextris, cui proximus antecedens diligenter notet, ita quod pro absentia qualibet in meridiano vnius grossi, in Exposito duorum, in Criminali Sex grossorum pœna mulctetur. 5tus Articulus. Pecunia quæ a iuramentis oper[e] Iudicium Decretis et prestitis, mor[e] consueto soluitur Iudicio pertinere, debebit dari et liberari ab Actis in Iudicio Facto; uno tamen grosso pro Bedello excepto, ad solidos Scabinales consignetur, qui Solidi D[omi]no Aduocato et Scabinis diuidentur. Hoc idem de Resignationibus in Exposito et Emendis causis intelligendum. Mulctas vero in Iudicijs accedentes præteritis deliberationibus, et actioni toti præsentes, cum D[omi]no Aduocato fuerint persoluere absentes iisden refectionibus cum præsentibus gaudeant. Vulgo enim: Qui laborat Manducet. 6tus Articulus. [...] in Iudicio siue ex Acto decernitur et Decreti habere, p[ro] solutione Solidorum omnium Scabinalium ab Emendis mercariæ [...] D[omi]ni Aduocatalis, vnde Iudiciaria apprehensionis pro suo negotio gravato habere, ac postea p[ro] Rescriptis moderationem mercedem pro aliis privatis, Notario Nostro soluet. Quantum vero attinet pecuniam pro expediendis Postulatis, siue ad ius Supremum Saxonico[rum], siue ad Curiam Sac[ræ] Reg[iæ] Mai[es]t[a]tis Regis solitam in hac quouis Scabini litigantis peculiaris ratio habetur, et nimirum tantum soluat, quod Nostro Postulantis, aut iuris Saxonici aut Decretorum Secretariis debetur. Tabellarium vero cui Postulatum delaturus est Scheidmagistri ab [...] dabunt. Nihilominus vbi Scabinus victor causæ extiterit, a super[ata] parte iure facta sumptus Iudicatus soluent, etiam Emendam receptis absentis et sumptum pro Tabellario exigere debebit, solum Exceptio ad præcedentem Scabinalem [...] debetur. 7mus Articulus. D[omi]nus Aduocatus pro tempore ex vi postulati aut responsi DD. Consul[um] nonnisi ex mutua cum D[omi]nis Scabinis deliberatione conclusa persoluent. Remissiones etiam causarum Criminalium quæ ab Officio Consulari ad Iudicium Criminale fieri solent, solus non suscipiet, sed astrictis sibi adminus duobus Scabinis. Ita quos Scabinos vti collegas fraterno ac fraterne se gerere possint, et Scabini inter se mutuam charitatem et obseruantiam colant, dignitatem et partialitates quasvis evitando. [f. 3r] Octauus Articulus. Fraterni amoris effectus in prospere et adversis eandem constantiam requirit. Proinde si cuipiam ex Scabinis honoris diminutio, seu Gravisensatio aliqua contra iuris nostri Magdeburgensis præscriptum acciderit, Scabini tanquam unum corpus, iniuriam illam communem censere debebunt, eamq[ue] opera et sumptu Communi propulsabunt. Nonus Articulus. Schedamajistri prout et Oeconomi bonorum in Solowrko (quos Collegium Scabinale ad id deputauerint) cuiuslibet anni paratas rationes Accepti et Expensi, quatuor Septimanis ante Electionem novi Magistratus, ad id acquisiti, moras nullas nectentes habeant, atq[ue] residuum si quod saperent ex rationibus fideliter collegis, ad pixidem, vel prout iisdem videbitur restituant numerentq[ue]; et caueant, ne pecunias ad Pixidem pertinentes in domos privatas deferant, sed omnibus sub inscio Collegio committant, sed eas in Ærario communi fideliter et integre conservent. Obsigillationes Instrumentorum ac Postulatorum nonnisi in Praetorio deponatur. Quoniam Pixidis Scabinalis, et Collectarum ibi frequens sit mentio, ne quis putet Novitatis hoc esse inuentum, subiungitur hic plana glossa ex iure Munic[ipali] super artic[ulo] 56. Quicquid (inquit) commodi ac pecuniarum ex sententiis eis (puta Scabinis) cedit, iuste accipiunt. Et ibidem inferius: Singulis Quatuor Temporibus pecuniam Solidorum Collectam inter se diuidunt, nec aliquis participat cum eis de pecunia huiusmodi. Vnde patet collecta Pixidis Scabinalis in isto congeri, nec alicui præter Scabinos ius, aut interesse aliquod ad ea competere, ipso iure sic disponente. Circa idem tempus rationum reddendarum Acta Cancellariæ Nostræ Iudiciariæ quotannis revideantur, deputatis e medio Collegij aliquot ad eam rem idoneis. Decimus Articulus. [f. 3v] Visum quoq[ue] nobis est, et ad Quæstiones seu Tormenta flagitiosorum (res etenim maximi est momenti) semper D[omi]nus Aduocatus cum duobus Scabinis veniat ipse, Scabini tamen suo teneant ordinem. Senior cum Iuniore semper veniat, idq[ue] secundum Ordinem, donec omnis expediatur ordo et integer. Quod si vero (præsens in Vrbe) citra legitimam causam denunciatione vel D[omi]ni Aduocati, vel Collegij præsentes facta quispiam illorum, quos tangit ordo, noluerit adesse Quæstionibus, sed consulto sese absentauerit, Pixidi duodecim grossos numeret irremissibiliter, toties quoties huic Ordinationi non responderit. Vndecimus Articulus. Superest ut quicunq[ue] ex futuris Electionibus ad Nostrum Collegium nouiter accesserint, quoniam ad paratos labores et prouentus l[egi]t[im]os quibus fruebamur ob bona exempta introeunt, omnino censemus ut Honorario condigno Pixidem communem augeant. Id autem præstare tenebuntur ad minimum in decursu duorum septimanarum spatio post Electionem, nec prius Poculo meritorio, aut Refectionis, vel diuisionis Scheidmagistri temporibus anni gaudeant, potissimum in Festo Natalis Domini, Paschatis, Omnium Sanctorum, ex Pixidis communis Collegii huius consensu tamen communi, viritim distribuere solent, participes erunt, donec Honorarium tale condignum efficaciter præstent. Honorarij autem tale Moderamen esto, quale Conditio introeuntis, et facultas demonstrabit, ita minus tamen ratione exemptorum bonorum debitorumq[ue] Hereditariorum reemptionalium persoluendorum per florenos sexaginta [...] illud civitatem soluet. Quam quidem Ordinationem ad honorem Dei omnipotentis, Iustitiæ Sanctæ regiminis, boni Nostri communis incrementum, modo præmisso sancitam et conclusam volentes Nos Suprascripti Scabini tam ipsimet, inuiolate et firmiter tenere, quam et a Nostris in eodem Officio Successoribus teneri et obseruari, Sigilli Iudiciarij appensione, et manuum nostrarum subscriptione muniuimus. Non præcludentes tamen viam Nobis et Successoribus nostris, quin hæc Ordinatio ex consensu omnium Nostrum pro vicissitudine rerum et temporum mutari, reformari, augeri, vel minui prout necessitas ipsa et res requirere videbitur, possit et valeat. Actum [f. 4r] [Actum] et Scriptum in Residentia totius Collegij Nostri die Lunae 19 duodecima Anno 1658 centesimo decimo Octavo. Locus + Sigilli appressi. Nos itaq[ue] IOANNES CASIMIRUS REX, Supplicatione prænominatorum Honora[to]r[um] Iuris Magdeburgensis Ciuitatis N[ost]ræ Leopolien[sis] Scabinorum vti iustæ ac rationi consonæ, benigne annuentes, Suprascriptas literas Ordinationis seu Laudi, in omnibus earum punctis, clausulis, articulis, nexibus conditionibus, et ligamentis, approbandas, confirmandas, ratificandas, et roborandas esse duximus, (vt quidem cum ea per expressum adiecta per nos conditione, quatenus suprascripti Iuris Magdeburgen[sis] Ciuitatis N[ost]ræ Leopolien[sis] Scabini Electi et Eligendi, iuxta Laudum seu Ordinationem suprascriptam, tum et vsus, ac consuetudines antiquas, a compluribus annis in executione et ordine continua habitas, in Regestrisq[ue] illorum specificatas, Honoraria Collegio Scabinali ad pixidem illorum pro die Dominica Palmarum indilate reddant, cæterisq[ue] eiusdem Ordinationis punctis sub pœnis infrascriptis exequantur. Quod si vero aliquis ex Scabinis Ciuitatis N[ost]ræ Leopolien[sis] huic Ordinationi seu Laudo contravenerit, talis non solum Prouentibus seu beneficijs gaudere, verum neq[ue] ad altius subsellium videlicet Magistratum Consularem Leopolien[sem] vocari aut eligi poterit; [...] ex iisdem Scabinis Leopoliensibus [...]; Sed ius Iurium Magdeburgense Leopoliense permanebit, authoritate N[ost]ra Regia approbamus, confirmamus, ratificamus et roboramus in perpetuum: atq[ue] vt ad debitam executionem deducantur inferre volumus: Decernentes easdem l[ite]ras Ordinationis vim et robur debitæ firmitatis ac roboris obtinere debere. In cuius rei fidem præsentes manu Nostra subscriptas, Sigillo Regni communiri iussimus. Datum Posnaniæ Die VI. Mensis Maij, Anno Domini MDCLVIII. Regnorum Nostrorum Poloniæ Xo, Sueciæ vero XIo Anno. Ioannes Casimirus Rex [manu propria] Albertus Laskowski Sacræ R[egiæ] M[aiesta]tis Secretarius mp[ria]. [Dorsalia / Inscriptiones, f. 4r dół:] Confirmatio Laudi seu Ordinationis certæ Scabinorum Leopolien[sium] ad officium Iudic[iarium] Civitatis Leopoliensis. [f. 3v / f. 4v - Verso (zdjęcia 7 i 8):] [Nota:] Nro 2do. 1658. Joannis Casimiri Ordinatio pro Scabinis. [Nota kancelaryjna / regest z XVII w., zatarty:] [...] Collegio Scabinali Leopolien[si] [...] 1671 [...] [Pieczęć tuszowa na zdj. 8:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA