Цифрові джерелаПроєкт оцифрування архівів за допомогою штучного інтелекту

131/1/747 · 131-1-747-001

Ерекція монастиря св. Мартина у Львові архієпископом Яном Тарновським

Ян Тарновський, архієпископ львівський, адміністратор абатства в Могилі (Joannes Tarnowski Dei et Apostolicae Sedis gratia Archiepiscopus Leopoliensis, Abbatiae Clarae Tumbae Administrator perpetuus) Монастир і костел св. Мартина отців кармелітів давньої регулярної обсервації на Краківському передмісті у Львові (Conventus et Ecclesia Sancti Martini extra muros Civitatis Leopoliensis in suburbio Cracoviensi Ordinis Carmelitarum antiquae Regularis Observantiae; представлений о. Владиславом Зардецьким)
Die Mercurij Decima Septima Mensis Julij Anno D[omi]ni Millesimo Sexcentesimo Quinquagesimo Octavo [17 VII 1658] · Львів (Leopoli Russorum)

Львівський архієпископ Ян Тарновський затверджує фундацію Олександра Зборовського та канонічно еригує костел і монастир св. Мартина кармелітів давньої обсервації разом зі шпиталем для хворих вояків-шляхтичів на Краківському передмісті у Львові. При цьому він забезпечує доходи й утримання ордену, а також непорушність прав місцевої парафії.

Опрацювання за допомогою ШІ. Прочитання слід звіряти з оригіналом.

Переклад / сучасний текст

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ ПРО ПОДІЮ. Щоб діяння смертних, які плинне, скороминуще й легко піддатливе забуття зазвичай затьмарює різними помилками сум'яття, не розвіялися і не зійшли нанівець, обачним людським рішенням задля їхньої вічності та тривалості було передбачено увічнювати їх захистом писемних актів — особливо ті, що встановлюються і надаються на честь і славу Бога та Його Святих, чи на користь спасіння душ, або ж для церковної величі й окраси. Тому Ми, Ян Тарновський, Божою милістю і Святого Апостольського Престолу архієпископ львівський, довічний адміністратор абатства в Могилі, усім і кожному зокрема, як теперішнім, так і майбутнім, цим Нашим письмом оголошуємо, що перед Нами, які засідають у трибуналі для чинення правосуддя, і перед Нашим судом особисто постав чернечий і велевелебний отець брат Владислав Зардецький з Ордену кармелітів давньої регулярної обсервації, законний прокуратор або провізор конвенту і костелу св. Мартина, розташованого і сущого за мурами міста Львова, на Краківському передмісті, у сьогоднішній призначений день, на підставі оповісного листа (crida), шляхом загального виклику проти всіх і кожного зокрема, сукупно чи поодинці, хто заявляє протилежне право або будь-який інтерес до нижчеописаних маєтностей, виданого з канцелярії Нашого двору і належно згідно із законом, як було видно, проголошеного з амвона перед народом, зібраним на богослужінні, преподобним Войцехом Сплавським, священником-вікарієм Нашого митрополичого костелу, а також прибитого до дверей львівських костелів Нашої архідієцезії преподобним Мацеєм Лободзіцем, субдияконом нижчих свячень, звинуватив у неявці (контумації) з належною наполегливістю всіх і кожного зокрема, тим оповісним листом викликаних, але які не з'явилися; і за їхньої відсутності пред'явив: запис головної суми в тисячу польських злотих на річний видеркафовий чинш у вісімдесят злотих, що походить від цієї головної суми, забезпечений на маєтностях Комарно, а також дарування площі, ґрунтів, лук, корчми разом з їхніми домами, будівлями та всіма іншими прилеглостями й приналежностями, на заснування та зведення костелу й конвенту св. Мартина та на утримання отців і братів цього Ордену, а також на зведення шпиталю для хворих вояків-шляхтичів, колись благородним Олександром з Ритв'ян Зборовським найпобожніше пожертвувану, подаровану та на певних маєтностях забезпечену й загіпотековану; вірніше, автентичне посвідчення всіх цих попередніх документів колись найпревелебнішим Анджеєм Сшедзінським, єпископом нікопольським, суфраганом, кустошем і генеральним офіціалом львівським, разом із двома підтвердженнями найяснішого монарха Яна Казимира, Божою милістю короля Польщі, великого князя литовського [тощо], скріпленими великою коронною печаткою; покірно просячи, щоб усі й кожен зокрема викликані, які не з'явилися, були визнані такими, що не з'явилися (контумаційними), і за їхньої відсутності цей запис, дарування, посвідчення та затвердження були в усіх пунктах і статтях схвалені; вищезгадана головна сума разом із чиншем, що від неї походить, як і дарування площі, ґрунтів, лук, домів, будівель з усіма прилеглостями й приналежностями, були зараховані та включені до церковної свободи й імунітету; і щоб на цій сумі та чинші, а також даруванні, костел, монастир і формальний конвент, тобто ценобій згаданих чернечих отців і братів та їхнього Ордену, а також шпиталь для хворих вояків, згідно з думкою і наміром фундатора, на площі, ґрунтах, луках і домах, а також саду, званому загалом «Англійчиків», як і на другому саду, розташованих між луками Ордену Проповідників львівського з одного, вірменів з другого, а ззовні певного мірошника боками, що на Краківському передмісті згаданого міста Львова лежать, були зведені, засновані та упоряджені; а дозвіл на зведення вищезгаданого костелу, конвенту і шпиталю на цьому місці, а також опіка над душами та управління шпиталем вищезгаданого і тільки цього місця, яку опіку вони вже раніше на себе прийняли, були цим отцям і братам надані й делеговані; а інші у вищевказаному плані й довкола цього, за приписом святого Тридентського Собору, а також статутів Провінційного Синоду, як і Правила та вищезгаданого Ордену необхідні речі були ухвалені й розпоряджені, і щоб відповідні листи у звичайній формі були видані. Якого запису, дарування, фундації та посвідчення зміст є таким: Анджей Сшедзінський, Божою милістю і Святого Апостольського Престолу єпископ нікопольський, суфраган, кустош, вікарій у духовних [справах] і офіціал генеральний львівський, препозит перемишльський [...] [інсерт посвідчення Анджея Сшедзінського з 1630/1631 року, що трансумує запис Олександра Зборовського на Комарні з 1631 р.] [...] Ян Казимир, Божою милістю король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський, смоленський, чернігівський, а також дідичний король шведів, готів і вандалів [...] [інсерт диплома Яна Казимира, датованого: Дано в Замості, дня 10 місяця травня Року Божого 1656 [...] Пйотр Ришевський, секретар] [...] Ми ж, Ян Тарновський, вищезгаданий архієпископ, бажаючи побожний і хвальний намір, як духовна і чернеча особа, довести до бажаного наслідку, насамперед зазначених викликаних, яких довго й понад годину слухання очікували, але які не з'явилися, визнали такими, що не з'явилися, як вони справедливо заслужили і як велить свята справедливість; і за їхньої відсутності, після зрілого роздуму та належного й пильного розгляду цієї справи, зваживши насамперед на те, що виконано всі й окремі формальності за приписом конституцій Святого Апостольського Престолу та статутів святого Тридентського Собору, виданих щодо зведення нових монастирів, тому, закликавши ім'я Христа, вищевключений запис головної суми тисячі польських злотих і річного чиншу вісімдесяти злотих у всіх і поодиноких його пунктах, клаузулах, статтях і будь-яких умовах схвалити, підтвердити, ратифікувати, міць ординарської влади та вічної тривалості, а заразом декрет на це накласти, а також згадану площу, ґрунти, луки, корчму разом з їхніми домами, будівлями та всіма іншими приналежностями й прилеглостями, разом із даруванням таких і з головною грошовою сумою та чиншем, до церковної свободи та імунітету зарахувати, воплотити і включити; а на цій площі, ґрунтах, луках, корчмі, домах та інших будівлях, і всіх їхніх приналежностях і прилеглостях, як і на згаданій головній сумі грошей і чиншу, костел під титулом св. Мартина єпископа і сповідника, святих апостолів Филипа та Якова, а також святих дів і мучениць Аполонії та Варвари, і формальний конвент та монастир, або ж ценобій, а також шпиталь для хворих вояків згідно з наміром фундатора, як і чернечих отців та братів згаданого Ордену кармелітів давньої регулярної обсервації за зразком інших костелів і конвентів чернечих та їхнього Ордену, на згаданому Краківському передмісті міста Львова Нашої архідієцезії, а саме на цьому місці, де вони нині перебувають, звести, заснувати, упорядити, та право й дозвіл на заснування й будівництво костелу і монастиря, тобто формального ценобію, а також шпиталю для хворих вояків, цим же ченцям згаданого Ордену кармелітів з певного Нашого відання уділити, цих же до нього й до них увести, а введених та інтромітованих при спокійному їхньому вживанні й володінні вічно підтримувати та зберігати визнали за обов'язок. Відтак цим схвалюємо, підтверджуємо, ратифікуємо, накладаємо [декрет], зараховуємо, воплочуємо, включаємо, зводимо, засновуємо, упоряджаємо, уділяємо, вводимо, підтримуємо і зберігаємо. Так, щоб ці ж чернечі отці і брати згаданого Ордену, теперішні й майбутні, згідно з правами, звичаєм і приписом Регулярної Обсервації та декретами Конгрегації Інтерпретаторів святого Тридентського Собору, у спокої духу й тіла могли Всевишньому вільно служити, а також опіку над душами шпиталю тільки цього місця мати могли, відтепер як відразу, і навпаки, дозволяємо і будь-кому дозволяти належить бажаємо й ухвалюємо. Крім того постановляємо і постановляючи навіки санкціонуємо, щоб парафіяльний костел місця, тобто площі та домів, або ж зазначених ґрунтів, прилеглостей і всіх їхніх приналежностей, на яких костел і конвент, як і шпиталь нещодавно Нами були зведені, від цього ж костелу і конвенту та шпиталю, як сказано, нещодавно зведених, і від його ректорів та слуг жодного ущербку, шкоди і зменшення чи умалення у своїх доходах з приводу уділення таїнств, як добровільних, так і обов'язкових офір, коляд та інших користей, ані жодних перешкод у парафіяльних правах ніколи не відчував і не зазнавав. Який костел та його ректори і слуги хочемо силою цієї Нашої декларації щоб своїм парафіяльним правом і давніми звичаями цілковито й повноправно користувалися, вживали і втішалися ними. А якщо коли-небудь станеться якесь порушення з цього приводу (від чого нехай Бог збереже), право відстоювати [претензії] перед Нами та Нашими найпревелебнішими наступниками, їхніми комісарами або офіціалами, цьому ж костелу навіки залишаємо, і листи схвалення, підтвердження, ерекції у звичайній формі видати наказуємо. На віру чого це письмо печаткою Нашою скріпити наказали. Діялося це у Львові на Русі, у середу, дня сімнадцятого місяця липня Року Божого тисяча шістсот п'ятдесят восьмого, індиктика римського одинадцятого, за понтифікату найсвятішого владики нашого, владики Александра, Божим Провидінням папи, цього імені VII, що щасливо править, у році четвертому. У присутності ясновельможного і велевелебного пана Станіслава з Горая Чурила, препозита, вікарія в духовних [справах] і Нашого генерального офіціала, Якуба Каватта, каноніка львівського, пароха вижнянського, та славетного Мацея Кучанковича, магістра вільних наук, доктора філософії Краківської академії, публічного апостольською владою і за актами перед Нами нотаріуса, та багатьох інших вірогідних свідків. [Підписи:] Ян Тарновський, архієпископ львівський, власною рукою. Станіслав з Горая Чурило, препозит, вікарій у духовних справах і Наш генеральний офіціал, [разом із] Якубом Каваттом, каноніком, парохом вижнянським. Мацей Кучанкович, доктор філософії, публічний зі святої апостольської влади та за актами курії ясновельможного і найпревелебнішого архієпископа адміністратора нотаріус. [На звороті:] [Нотатка 1:] Введення отців кармелітів до св. Мартина у Львові. Ясновельможний Ян Тарновський, архієпископ львівський, 1658. [Нотатка 2:] Року 1658, архідієцезії 13. [Записи реляції возного та акта введення / облати від липня 1658 р.:] А дня 28 липня [...]

Оригінальний текст — транскрипція

IN NOMINE DOMINI AMEN AD PERPETUAM REI MEMORIAM Ne mortalium actiones quas fluxa et lubrica facileq[ue] decidem obliuio, variis confusionum erroribus inficere consueuit, euanescerent, et in nihilum redigerentur, sagaci humano remedio, pro earum perpetuitate et subsistentia adinuentum est, vt scripturarum munimine perennentur: Haec praesertim quae in cultum et honorem Dei, Sanctorumq[ue] eius aut in profectum salutis animarum vel in Ecclesiasticam ordinantur et conferuntur amplitudinem et decorem. Proinde nos Ioannes Tarnowski Dei et Apostolicae sedis gratia Archiepiscopus Leopoliensis, Abbatiae Clarae Tumbae Administrator perpetuus. Vniuersis et singulis tam praesentibus quàm futuris, his Nostris praesentibus significamus, quomodo coram Nobis pro tribunali et Iuribus reddendis sedentibus Iudicioq[ue] Nostro comparens personaliter Religiosus et Adm[odum] R[n]dus Pater F. Vladislaus Zardecki Ordinis Carmelitarum antiquae Regularis Obseruantiae, Conuentus et Ecclesiae Sancti Martini extra muros Ciuitatis Leopoliensis, in suburbio Cracouiensi situ[atae] et existentis Procurator seu Prouisor legitimus, in termino hodierno, ex literis Crida, in vim citationis generalis aduersus omnes et singulos, communiter vel diuisim sua ex aduerso Ius et interesse aliquod ad infra scripta se habere praetendentes, ex Cancellaria Curiae Nostrae emanatis, et legitimè vti apparebat, per publicationem ex Ambona coram populo ad Diuina audienda congregato à Venerabili Alberto Spławski Presbytero Vicario Ecclesiae Nostrae Metropolitanae, et per affixionem Valuis Ecclesiarum Leopolien[sium] Archidioecesis Nostrae à V[enera]b[i]li Mathia Łobodzic, minorum Ordinum Subdiacono executis, contumaciam omnium et singulorum, dictis Crida literis Citatorum et non comparentium, debita cum instantia accusauit, et in eorum contumaciam, Inscriptionem summae Capitalis Mille florenorum Polonicalium, in censum Annuum Reemptionale[m] Octuaginta florenorum, ab eadem Capitali summa prouenient[em], super bonis Komarno collocat[am], nec non donationem areae, Fundorum, Pratorum, Cauponae, cum suis domibus, aedificiis, et aliis adiacentiis et pertinentiis quibusuis et Vniuersis, pro fundatione et erectione Ecclesiae, Conuentus S. Martini, et sustentatione Patru[m] et Fratru[m] Ordinis illoru[m], nec non erectione Hospitalis pro Militibus infirmis Nobilibus, per Generosum olim Alexandrum de Rytwiany Zborowski pientissimè oblat[am] donat[am] et super certis bonis assecurat[am] et hippotecat[am]. Verius attestationem praemissorum omnium auhtenticam [sicut!] R[eve]rendi[ssi]mi olim Andreae Srzedzinski Episcopi Nicopoliensis Suffraganei Custodis et Officialis Generalis Leopolien[sis] Vnà cum confirmatione bina Serenissimi Principis Ioannis Casimiri Dei gratia Regis Poloniae Magni Ducis Lituaniae [etc.] Sigillo Regni Maiori communit[a] reproduxit petens humiliter omnes et singulos citatos et non comparentes contumaces reputari, et in eorum contumaciam Inscriptionem, donationem, Attestationem, Confirmationes huiusmodi in Vniuersis punctis, et articulis approbari, praefatam Capitalem Summam vnà cum censu ab eade[m] prouenien[ti], nec non Donationem areae, Fundorum, Pratorum, domorum, aedificiorum, cum omnibus adiacentiis et pertinentiis quibusuis, libertati et immunitati Ecclesiasticae adscribi, et incorporari, atq[ue] super huiusmodi summa et censu, ac donatione, Ecclesiam, Monasterium et Conuentum formalem seu Caenobium dictorum Religiosorum Patrum et Fratrum ac Ordinis ipsorum, nec non Hospitale pro infirmis Militibus, iuxta mentem et intentionem Fundatoris in et super Area, Fundis, Pratis, et Domibus, nec non Horto Angielczykow Vulgo nuncupato, tum et altero horto, inter prata Ordinis praedicatorum Leopolien[sium] ex Vna, Armenorum ex altera, et cuiusdam Molendinatoris exterius partibus in suburbio Cracouiensi, Ciuitatis praedictae Leopolien[sis] iacent[ibus] erigi, fundari, dotari, facultatemq[ue] Ecclesiam, Conuentum et Hospitale praefata, in eodem loco struendi, curam animarum et administrationem Hospitalis praefati, eloci illius tantum, quam iam aliàs in se receperunt praefatis Patribus et FF. concedi et delegari, et alia in praemissis, et circa eadem, ex praescripto SS. Concilii Tridentini, tum etiam Statutorum Synodi Prouincialis, nec non Regula et Ordinis antedicti necessaria, statui et ordinari, atq[ue] literas desuper necessarias in forma solita relaxari. Cuius quidem Inscriptionis, Donationis, fundationis, attestationis, tenor sequitur talis: Andreas Srzedzinski Dei et Apostolicae sedis gratia Episcopus Nicopoliensis Suffraganeus, Custos, Vicarius in spiritualibus et Officialis G[e]n[er]alis Leopolien[sis] Praepositus Premisliensis [...] [insert attestationis Andreae Srzedzinski z roku 1630/1631, transumujący zapis Aleksandra Zborowskiego na Komarnie z 1631 r.] [...] Ioannes Casimirus Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Liuoniae, Smolens[ciae], Czerniechow[iae]q[ue], Nec non Suecor[um] Gottor[um] Vandaloru[m]q[ue] haereditarius Rex [...] [insert dyplomu Jana Kazimierza datowanego: Datt. Zamoscij die X Mensis Maij Anno D[omi]ni MDCLVI [...] Petrus Ryszewski Secretarius] [...] Nos vero Ioannes Tarnowski Archiepiscopus supra memoratus, piam et laudabilem Vti persona Ecclesiastica et religiosa intentionem, ad optatum finem deducere cupientes, anteomnia dictos Citatos diutius, et Vltra horam audientia[m] expectatos, ac non comparentes, Contumaces prout meritò erant, Iustitia sancta suadente reputauimus, et in eorum contumaciam maturâ deliberatione praehabitâ, et negotio praesenti probè ac diligenter examinato, eoq[ue] potissimum animaduerso, quòd solemnitates omnes et singulae, ex praescripto Constitutionum Sanctae Sedis Apostolicae, tum SS. Concilii Tridentini Statutorum, de erigendis nouis Monasteriis editorum, praefuerunt, ideò Christi nomine inuocato, praeinsertam Inscriptionem summae Capitalis Mille florenorum Polonicalium, et census annui Octuaginta florenorum, in omnibus et singulis eiusdem punctis, clausulis, articulis, et conditionibus Vniuersis, approbandum, confirmandum, ratificandum, robur Autoritatis Ordinariae et perpetuae firmitatis pariter et Decretum desuper apponendum, praefatamq[ue] Aream, fundos, prata, Cauponam, cum suis domibus, aedificiis, et quibusuis aliis attinentiis et pertinentiis, Vna cum donatione eorundem, et cum principali summâ peccuniali, ac Censu, libertati et immunitati Ecclesiasticae adscribendum, incorporandum, inuiscerandum atq[ue] super huiusmodi Area, fundis, pratis, Cauponâ, Domibus et aliis aedificiis, attinentiisq[ue] et pertinentiis illorum Vniuersis, nec non praefatâ Capitali peccuniarum summâ, et censu, Ecclesiam Tituli S. Martini Episcopi et Confessoris, SS. Philippi et Iacobi Ap[ostol]orum, nec non SS. Appolloniae et Barbarae Virginum et Martyrum, et Conuentum Formalem, ac Monasterium seu Caenobium, tum et Hospitale pro infirmis Militibus, iuxta intentionem Fundatoris, nec non Religiosos Patres et Fratres dicti Ordinis Carmelitarum, antiquae Regularis obseruantiae, ad instar aliarum Ecclesiarum, et Conuentuum Regularium, et Ordinis ipsorum, in praefato suburbio Cracouien[si] Ciuitatis Leopolien[sis] Archidioecesis Nostrae, aliàs in eo loco, Vbi nunc sunt, erigendum, fundandum, dotariq[ue] facultatemq[ue], et licentiam ponendi, ac struendi Ecclesiam, et monasterium seu Caenobium formal[e], tum et Hospitale pro Militibus infirmis, eisdem religiosis Ordinis praedicti Carmelitarum de certa scientia N[ost]ra concedendum eoldemq[ue] ad illam, et illa introducendum, introductosq[ue] et intromissos, circa vsum et possessionem pacificam illorum, perpetuò manu tenendum et conseruandum esse duximus. Vti quidem approbamus, confirmamus, ratificamus, apponimus, adscribimus, incorporamus, inuisceramus, erigimus, fundamus, dotamus, concedimus, introducimus, manu tenemus, et conseruamus. Ita, ut ijdem Religiosi Pr[atr]es et Fr[atr]es Ordinis praefati, nunc et pro tempore existentes, iuxta leges, et consuetudinem, ac praescriptum Regularis Obseruantiae, et Decretorum congregationis SS. Concilii Tridentini Interpretum, in tranquillitate animi et Corporis, Altissimo liberè famulari valeant, et Curam animarum Hospitalis loci illius tantum habere possint, extunc prout ex nunc, et e contra, permittimus, et quibuscunq[ue] permitti debere Volumus ac statuimus. Insuper decernimus, et decernendo in perpetuum sancimus, Vt Ecclesia Parochialis loci seu Areae, et Domorum, seu fudorum praefatorum, attinentiarumq[ue], et pertinentiarum illorum Vniuersorum, super quibus Ecclesia et conuent[us], nec n[on] Hospitale recens per Nos est erecta, erecti, et erectum, ab eadem Ecclesia, et Conuentu, ac Hospitali, Vtpraefertur recens erectis, et illius Rectorib[us], ac Ministris, nullum praeiudicium, damnum, et diminutionem aut detractionem, in prouentib[us] suis ratione administrationis Sacramentorum, tum Voluntariorum q[ua]m necessariorum oblationum, Strenarum, et aliarum Obuentionum osuum et singulariu[m] aliqua in iuribus impedimenta Parochiali b[us] unq[uam] sentiat et patiatur. Quam Ecclesiam ei[us]que Rectores, ac Ministros, eiusdem iuri Parochiali, et antiquis consuetudinib[us], in toto et plenariè gaudere, potiri, et frui, per hanc N[ost]ram declarationem Volumus. Et si quandoque contrauentio aliqua ratione huiusmodi (quod De[us] auertat) euenerit, Ius contendendi coram Nobis et R[eve]rendissimis Successoribus Nostris eidem Comissariis vel Officialib[us], eide[m] Eccl[esi]ae perpetuò relinquimus, literasq[ue] approbationis, Confirmationis, Erectionis in formâ solita extradi mandamus. In quoru[m] fidem praesentes Sigillo N[ost]ro muniri mandauimus. Acta sunt haec Leopoli Russorum Die Mercurij Decima Septima Mensis Julij Anno D[omi]ni Millesimo Sexcentesimo Quinquagesimo Octauo Indictione Romanâ Vndecimâ, Pontificatus SS.mi D[omi]ni N[ost]ri D. Alexandri Diuina Prouidentia PAPAE eius nominis VII feliciter moderni Anno Quarto. Praesentibus, Ill[ust]ri et Adm[odum] R[eve]n[dis] D[omi]nis Stanislao de Goray Czuryło Praeposito, Vicario in spiritualib[us], et Officiali N[ost]ro G[e]n[er]ali, Iacobo Cawatt Leopolien[si] Canonico, Parocho Wiznianensi, et Excellente Mathia Kuczankowic Artium Magistro, Philosophiae in Academia Cracouiensi Doctore, Publico Sacra Authoritate Apostolica, et Actorum coram Nobis Notario, alijsque plurimis fide dignis. [Podpisy:] Joannes Tarnowski Archiep[iscop]us Leopolien[sis] m[anu] p[ropr]ia Stanislaus de Goray Czurylo Praepositus Vicarius in spiritualibus, et Officialis N[ost]ro G[e]n[er]ali, Iacobo Cawatt Canonico, Parocho Wiznianen[si] [notarial confirmation] Mathias Kuczankowic Philosophiae Doctor Publicus Sacra Authoritate Apostolica, et Actorum Curiae Illustr[issimi] ac Reverendiss[i]mi Archiepiscopi Administratoris Notarius [Verso:] [Nota 1:] Introductio P[at]rum Carmelitarum ad S. Martinum Leopoli. Illustrissimus Joannes Tarnowski Archiepiscopus Leopoliensis 1658. [Nota 2:] Anno 1658 A[rchidioecesis] 13tio [Zapiski relacji woźnego i aktu wprowadzenia / oblaty z lipca 1658 r.:] Die vero 28va Julii [...]

Примітки до прочитання

Пергаментний документ у дуже доброму стані збереження. Знизу підвішена на зеленому шовковому шнурку гербова печатка архієпископа Яна Тарновського в металевій кустодії з червоним воском (частково затерта, видно гербовий щит та єпископські інсигнії). На звороті численні канцелярійні примітки, зокрема реляція про введення кармелітів у володіння даруванням від 28 липня 1658 р. Документ трансумує раніші акти: єпископа Анджея Сшедзінського (1630/1631) та короля Яна Казимира (із Замостя, 10 травня 1656 р.).

Обсяг опрацювання: Автоматичне зчитування (15.10.2026), не звірене з оригіналом людиною; нерозбірливі фрагменти позначено [...].

ekstrakcja: 15.10.2026 15:51 · model: gemini-3.8-flash

Повідомити про помилку транскрипції

Наведіть уривок і запропоноване виправлення. Повідомлення стосується цього документа.

Скан оригіналу

131/1/747 · 12 · фото: лицьовий бік, зворот, печатки