Ерекція прелатури кантора та канонікату Гловінського львівським архієпископом Яном Тарновським

[Передня обкладинка:] Літера Скарбу J В'язка 22 № 2 [...] Фундація канонікату Гловінського Під літерою W. [У променистому овалі монограма:] IHS № 5 [f. 1r – угорі багатобарвна мініатюра із золоченням: Пресвята Діва Марія з Дитятком Ісусом у променистій мандорлі, що топче звіра, обабіч св. Іван Хреститель та св. Станіслав єпископ, які тримають гербові щити, над ними ангели, що ширяють:] В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ На вічну пам'ять справи. БОГ Всемогутній, Цар царів і Володар володарів, скільки людей, стільки Своїх управителів і розпорядників численними благами обдарував: одному більше, іншому менше, за мірою здібностей і стану кожного, аби обертали їх на користь і пожиток. Певні блага, тобто – як промовляє сам Господь – таланти, є спільними для всіх; такими є душа, тіло і все, що до них належить, а також усе творіння, віддане в загальний вжиток людини, щоби вона послуговувалася ними або ж не мала їх, на більшу славу Творця і для кращого осягнення мети, якою є вічне блаженство. Деяким же більше й величніших дарів уділив милосердний і справедливий Господь, як у душі, так і в тілі, так і в зовнішніх благах, а понад усе – в щедрішій благодаті, завдяки якій [f. 1v:] вони доходять до досконалішого Його пізнання, любові та повнішої участі в плодах Його смерті й заслуг, а відтак значно ясніше за інших сяють славою. Нікого, втім, Він не позбавив своєї благодаті й дарів настільки, аби не дати засобів, достатніх для спасіння, аби тільки люди ступали туди, куди світить їм це світло, і сприймали дані дари, доки не досягнуть засобів, необхідних для спасіння, – уділяючи кожному Свої дари згідно з незбагненною мудрістю Своєї Божественної Величі та розподіляючи кожному за Своєю волею. Зрештою, немає нікого, хто міг би справедливо нарікати на божественну доброту і щедрість, хто не лише отримав би [засоби], достатні для спасіння, але й більше, ніж заслужив і за що зумів би гідно дати звіт. Тому Ми, ЯН ТАРНОВСЬКИЙ, милістю Божою та Апостольського Престолу архієпископ львівський, вічний адміністратор абатства в Могилі, усім і кожному зокрема, нинішнім і прийдешнім, оголошуємо, що ясновельможний пан СТАНІСЛАВ З ГЛОВНА ГЛОВІНСЬКИЙ, галицький земський суддя, дідич маєтностей села Млинище та інших, раз у раз зважуючи в глибині свого серця ті незмірні й невимовні, пролиті щедроти Бога Всемогутнього, пам'ятаючи про звіт за дане й прийняте, який належним чином має намір скласти; за таланти, дані Господом Богом, що б там не примножив, бажаючи віддати Йому ж, доки ще життєві сили керують ним, випереджаючи останню годину, запалений ревністю благочестя заради поширення Божого культу та прикрашення новим сяйвом і оздобою гідності прелатури Церкви – Нареченої Христа, непорочно й чисто заснованої, трудами найгіркіших Його Страстей насадженої і найдорожчою кров'ю зрошеної, на взірець того небесного Єрусалима, освітленого різним сяйвом зірок і славним світлом святих, – щоб тим більше в цьому Львівському митрополичому костелі на Русі, не лише схизмою оточеному, а й виставленому на щоденні напади ворогів (якими в ці минулі часи ми були пригноблені), слава, честь і хвала Бога Всемогутнього та Його Родоначальниці, Преблагословенної Діви Марії, зростали, а стан духовний [f. 2r:] і лицарський, який становить найвизначнішу частину нашої Речі Посполитої, зберігав свою силу, і щоби мужів, досвідчених у витончених і вільних мистецтвах для Бога, Його слави та Церкви, а також для блага Вітчизни, ніколи й ніде не бракувало; тримаючись у всьому й через усе поради і згоди з Високопреподобною Капітулою нашого львівського митрополичого костелу, нашими братами, за долученням також нашої повної згоди, виявленої і доведеної, прелатуру кантора серед інших прелатур та канонікат при згаданому нашому львівському костелі від самого кореня заснувати й упорядити вирішив, оскільки відтепер на упорядження і фундацію дідичні маєтності свої, тобто цілі й непорушні села Млинище з фільварком і замочок Заболотівці з фільварком, у Руському воєводстві, у Жидачівській землі та повіті розташовані, з усім правом, зверхністю і власністю, згідно з нижчеподаним розпорядженням дав, подарував і записав, і просили Нас, аби Ми зволили цей благочестивий і похвальний намір, запис і дарування прийняти та ординарською владою затвердити. Ми ж, вислухавши та пильно переглянувши всі вищезазначені обставини, а також уважно зваживши щире прохання, висловлене згаданим вельможним паном фундатором, визнали за справедливе ласкаво його задовольнити, прагнучи ввірити його вічності настільки, наскільки це в Наших силах, а також бажаючи, щоб припис права і звичай, прийнятий і традиційно застосовуваний у таких справах, були належним чином виконані; спершу заповідальні листи в силі генерального позову проти всіх і кожного, хто супротивно заявляв би будь-які права й інтереси сукупно чи поодинці щодо вищевказаного, з достатнім терміном – не бажаючи в цьому діяти необачно або щоб не здавалося, ніби через якусь необачність ми завдаємо комусь шкоди, – постановили видати й наказали їх у певних костелах через публічний едикт або через прибиття до дверей костелів належно і за законом перед [f. 2v:] людом, зібраним для слухання богослужінь, оголосити й оприлюднити. Відтак у термін, що випливав і припадав із цих [листів], належно – як виявилося – виконаних і оголошених, поставши перед Нами, вищезгаданий вельможний пан ГЛОВІНСЬКИЙ, ГАЛИЦЬКИЙ ЗЕМСЬКИЙ СУДДЯ, заявив про нез'явлення всіх і кожного, хто заявляв би протилежні претензії на будь-яке право чи інтерес сукупно чи поодинці, цими заповідальними листами викликаних, але тих, хто не з'явився і наслідкам цих листів не перешкоджав, і просив, щоб їх визнали нез'явленими, і через їхнє нез'явлення подав запис дарування власних і дідичних маєтностей, а саме непорушних сіл Млинище та Заболотівці, з усім правом, зверхністю, власністю, пожитками, прибутками, приналежностями і прилеглостями, межами і кордонами, без жодних винятків загалом і зокрема, перед львівським каптуровим судом у четвер перед святом Очищення Пресвятої Діви Марії Року Божого тисяча шістсот шістдесят дев'ятого на фундацію прелатури канторії та канонікату на користь Високопреподобної Капітули ясно- та вельмивелебних львівських прелатів і каноніків, теперішніх і майбутніх, визнаний і згідно з коронними конституціями після попередньої присяги задекларований; а також просив і настійно благав, щоб цей [запис] було прийнято, схвалено, підтверджено, ратифіковано, авторитетом ординарської влади та вічної тривалості забезпечено, а також щоб видано декрет на це; щоби згадані села Млинище та Заболотівці з усіма прилеглостями й приналежностями до церковного імунітету, а через це до Високопреподобної Капітули нашого львівського митрополичого костелу було приписано, прилучено, інкорпоровано та включено; і щоб на цих маєтностях або в інший спосіб за ординацією, укладеною і викладеною з Нашої згоди в актах Високопреподобної Капітули, [канонікат], названий канонікатом Гловінського, а також прелатуру кантора було ериговано, засновано та упоряджено. Цей канонік з огляду на записані й інкорпоровані до Високопреподобної Капітули маєтності в усіх і кожних прибутках, чиншах, доходах, пожитках, обвенціях і щоденних дистрибуціях разом з іншими панами каноніками має брати участь; кантор [f. 3r:] же, обраний з-поміж панів каноніків, зі згаданих маєтностей Млинище та Заболотівці двісті польських злотих від Високопреподобної Капітули отримуватиме щороку; обов'язки з титулу цієї фундації – а саме ті, що належать канторові за приписом канонічного права, а також щоб щотижня одну читану месу перед головним вівтарем за його душу, якщо сам зможе, або ж через заступника, коли хворобою затриманий або відсутній буде, відправляв і завжди резидентував; канонікові ж Гловінському, який як до резиденції, так і до публічних функцій, судів Коронного Трибуналу та інших повинностей для окраси Церкви й Речі Посполитої, а також до несення всіх капітульних тягарів, і за посадою нарівні з іншими панами каноніками, прелатами й каноніками до сталли, активного і пасивного голосу, прерогатив, участі в доходах, старшинства має бути допущений; і який щотижня дві меси за душу фундатора біля головного вівтаря відправлятиме – [просив] покласти і під тягарем сумління зобов'язати до виконання. Право презентації каноніка Гловінського та кантора за свого життя за собою застерегти, а після своєї смерті, у разі вакансії: насамперед кантора, якого з-поміж і з кола вельмивелебних панів каноніків, як і інших прелатів, обирають, з огляду також на каноніка Гловінського, якщо він виявиться здібним, гідним і заслуженим перед Церквою, має бути обрано; каноніка ж – з родини Гловінських герба РОХ і не іншого, аби тільки виявився здатним і гідним, а в іншому разі, за відсутності на той час гідної особи з його родини Гловінських, тоді іншу зі шляхетського роду, корисну для Церкви та Речі Посполитої, Високопреподобній Капітулі, вельмивелебним панам прелатам і канонікам нашого львівського костелу має бути презентовано; до якої презентації Високопреподобна Капітула має приступати не раніше, ніж дізнається про осіб із родини Гловінських, які претендують на духовний стан або перебувають у ньому, і то в термін, визначений правом, а саме після закінчення трьох місяців і після попередніх заповідальних листів, які мають бути оголошені в парафіяльному костелі містечка Гловно в Равському воєводстві, у Гнєзненській архідієцезії, – [просив] з'єднати, приписати, застосувати, а також усе інше, що в таких і щодо таких справ є будь-як необ- [f. 3v:] хідним і належним, приписати, постановити, а листи ерекції та підтвердження, необхідні для цього, у правовій формі видати й укласти, з належним проханням вимагав і домагався. У присутності вельможних і вельмивелебних панів: Павла Лещинського, кам'янецького декана, прокуратора Високопреподобної Капітули Львівського митрополичого костелу, Миколая Жихлінського, доктора обох прав, львівських каноніків, які постали від свого імені та від імені Високопреподобної Капітули вельмивелебних прелатів і каноніків нашого костелу й усі вищезазначені справи визнали за дійсні та бажані й просили про їхнє затвердження і підтвердження. Тому Ми, ЯН ТАРНОВСЬКИЙ, архієпископ львівський, вислухавши викладене, бачачи заповідальні листи, як сказано, видані та належно й за законом оголошені, зваживши на щире прохання і бажання, висловлене як згаданим вельможним паном ГЛОВІНСЬКИМ, так і ясновельможними каноніками, визнали за слушне ласкаво його задовольнити як таке, що відповідає праву та справедливості; і насамперед усіх і кожного, хто висуває будь-яке право й інтерес спільно чи окремо щодо згаданої фундації та ерекції канонікату Гловінського і канторії, викликаних зазначеними заповідальними листами, але тих, хто не з'явився і наслідкам вищеописаних заповідальних листів, проханню та клопотанню не чинив перешкод, за велінням справедливості визнали й оголосили нез'явленими; і з причини їхнього нез'явлення запис дарування вищезгаданих маєтностей, зазначених в акті, прийняли, в усіх його пунктах і клаузулах схвалюємо, підтверджуємо, ратифікуємо, силу ординарської влади та вічної тривалості надаємо і декрет на це видаємо; згадані маєтності, села Млинище та Заболотівці з усіма їхніми прилеглостями й приналежностями, підданими жителями, полями, луками, ріллями, ставами, корчмами, пожитками і доходами та приналежностями, згідно з межами й кордонами, описаними й розмежованими, та інвентарями, складеними на це, церковному імунітету та свободі, а через це Високопреподобній Капітулі нашого Львівського митрополичого костелу приписуємо, інкорпоруємо і з'єднуємо; а також за наявності цього дарування маєтностей згадані доходи й пожитки, прелатуру кантора та канонікат, названий Гловінського, у Нашому Львівському митрополичому костелі серед інших прелатур і каноній капітульних еригувати й заснувати, дотувати та упорядити визнали за слушне, що і з повторенням імені Христа схвалюємо, підтверджуємо, ратифікуємо, долучаємо, приписуємо, з'єднуємо, засновуємо, упоряджаємо й еригуємо. І насамперед кантора ново- [f. 4r:] заснованого до всіх першостей і церковних прерогатив за приписом канонічного права серед інших панів прелатів допускаємо, і йому сталлу та місце в хорі й голос у капітулі після інших панів прелатів давнішої фундації призначаємо. Право патронату за життя вельможного пана фундатора за ним же застерігаємо, після ж його смерті, у разі вакансії, Високопреподобній Капітулі, вельмивелебним панам прелатам і канонікам, аби зі свого кола з-поміж старших каноніків – або ж, якщо діючий на той час канонік Гловінський виявиться здатним, гідним і заслуженим перед Церквою, покликавши його як ближчого, – обирали, на вічні майбутні часи передаємо. Для канонікату ж Гловінського, наново заснованого й еригованого, також право патронату за згаданим паном фундатором застерігаємо. Після ж його упокоєння – згаданій Високопреподобній Капітулі, вельмивелебним панам прелатам і канонікам нашого львівського костелу, аби з родини Гловінських герба Рох, якщо виявиться здатним і гідним, а в іншому разі, за браком із цієї [родини], іншу особу зі шляхетського роду, корисну для Церкви та Речі Посполитої, презентували; до цієї, втім, презентації вони мають приступати не раніше, ніж дізнаються про осіб із родини Гловінських, які претендують на духовний стан або перебувають у ньому, і то в термін, визначений правом, а саме після закінчення трьох місяців і після оголошення згаданих заповідальних листів у парафіяльному костелі містечка Гловно в Гнєзненській архідієцезії, здійснивши вибір здібнішої та гіднішої особи, застерегти й передати визнали за слушне – тобто без зміни природи права світського патронату, яке незалежно від такого дарування завжди має вважатися світським, передаємо і застерігаємо; і цього каноніка, у зв'язку з прийняттям зазначеного дарування маєтностей у володіння і до розпорядження Високопреподобної Капітули, до всіх прерогатив, першості, гідності, активного і пасивного голосу, старшинства, права вибору в капітулі, сталли і місця в хорі, помешкання з повнотою канонічного права, річних прибутків, щоквартальних дистрибуцій і будь-яких обвенцій та всіх вигід, які в різні пори року вельмивелебних панів прелатів і каноніків стосуються за статутами Високопреподобної Капітули з первісної фундації та ординації, допускаємо і допущеним на майбутні вічні часи бути хочемо й ухвалюємо. І з титулу такого бенефіцію до всіх тягарів, як спільних, так і приватних, так само як й інші пани каноніки за чергою та згідно з приписаними їм обов'язками, а також щоб щотижня дві меси за життя пана фундатора за гріхи, а після його упокоєння – за його душу біля головного вівтаря особисто – або якщо справами капітули затриманий чи відсутній буде, через вікарія-заступника нашого костелу – відправляв, а також до виконання і здійснення публічних функцій, у судах Коронного Трибуналу та інших обов'язків задля окраси Церкви й Речі Посполитої, і постійної особистої резиденції або в часи, визначені правом, зобов'язуємо, обтяжуємо і зобов'язаним та обтяженим під тягарем сумління і загрозою Божого суду, а також під карами, у праві [f. 4v:] описаними, бути хочемо. Крім того, в усіх і кожній зі справ так, як вище впорядковано і приписано, всілякі й поодинокі недоліки, якщо будь-які за правом чи фактом у вищезазначеному і навколо вищезазначеного сталися, Нашою ординарською владою, яку в цьому обсязі маємо, поповнюємо, а документи затвердження, підтвердження, ратифікації, приписання, ерекції, фундації та упорядження, необхідні для цього, у звичайній формі наказуємо скласти й видати. На віру та свідчення всього і кожного з вищевикладеного це [письмо], нашою рукою підписане, Нашою печаткою зміцнити наказали. Дано у Львові, у Нашому Палаці, у п'ятницю двадцять дев'ятого дня місяця березня Року від Різдва Діви тисяча шістсот шістдесят дев'ятого, індикту римського V, за понтифікату найсвятішого владики нашого, папи КЛИМЕНТА цього імені IX, у рік його [пропуск]. У присутності вельможних і вельмивелебних панів: Адама Пясковського, доктора обох прав, архідиякона, нашого вікарія у духовних справах і генерального офіціала, буського, городоцького; Яна Лянцкоронського; Павла Лещинського, кам'янецького декана, коломийського; Марціна Жеховського, апостольського протонотаря, декана, рогатинського препозита; Миколая Жихлінського, доктора обох прав, галицького; Якуба Савата в[...] знянського; Станіслава Мосціцького; Каспера Чекайського, каноніків; Матеуша Сарбевича, дунаївського декана, препозита шпиталю при Львівському митрополичому костелі; а також шляхетного Адама Усмана, публічного апостольською владою і нашої курії актів нотаріуса, та багатьох інших вірогідних свідків. Ян Тарновський / Архієпископ Львівський власною рукою [Печатка:] [Відтиск архієпископської печатки на червоному сургучі під паперовим кустодієм ромбічної форми, що відгинається; видно інсигнії та герб Сас або Єліта архієпископа] [Нотаріальний підпис:] Адам Усман, апостольський та актів / львівської архієпископської курії нотаріус-реєстратор, власною рукою [f. 5r–6v: чисті пергаментні аркуші оправи] [Задня обкладинка: тиснення із зображенням Богородиці з Дитятком у променистій овальній мандорлі]

[Okładka przednia:] Lit[era] Fisc[i] J Fasc[iculus] 22 N[umero] 2 [...] Fundatio Canonicatus Glowinsciani Sub Litt[era] W. [W owalu promienistym monogram:] IHS N[umero] 5 [f. 1r - u góry wielobarwna miniatura ze złoceniami: Najświętsza Maria Panna z Dzieciątkiem Jezus w promienistej mandorli depcząca bestię, po bokach św. Jan Chrzciciel i św. Stanisław biskup trzymający tarcze herbowe, ponad nimi unoszące się aniołki:] IN NOMINE D[OMI]NI AMEN Ad perpetuam rei memoriam. DEUS Omnipotens Rex Regum et Dominus Dominantium, quot homines, tot eius Villici & dispensatores, multa illis bona largitus est, uni plus alteri minus pro cuiusq[ue] captu & conditione ad rem utilitatemq[ue] ex eis faciendam. Bona quaedam seu ut ipse Dominus vocat Talenta omnibus communia, qualia sunt anima, corpus, quodq[ue] ad illa pertinet, et etiam omnes Creaturae usui hominis in communi concessae ad utendum illis vel etiam carendum ad maiorem Conditoris gloriam & ad finem hoc est beatitudinem aeternam melius consequendam. Quibusdam plura maioraq[ue] aliis dona partitus est Misericors & iustus Dominus, tum in anima [et] in corpore, tum in bonis externis, & praecipue in abundantiori gratia, qua ad [f. 1v:] perfectiorem eius notitiam, amorem & mortis meritorumq[ue] eius ampliorem participationem perveniant: excellentioriq[ue] postmodum gloria aliis longe praefulgeant, neminem tamen ita sua gratia donisq[ue] destituit, quin ei sufficientia ad salutem media concedat, dummodo quocunq[ue] eis lumen praetulerint, sequantur & concessa arripiant, donec ad necessaria ad salutem media pertingant, unicuique dona sua communicans iuxta incomprehensibilem Divinae Suae Maiestatis sapientiam & voluntatem dividens singulis prout vult. Deniq[ue] nemo est, qui iure de divina bonitate & munificentia conqueri possit, qui non solum sufficientia ad salutem acceperit, verum etiam plura quam meritus est, quamq[ue] eorum bonam reddere valeat rationem. Proinde Nos IOANNES TARNOWSKI Dei & Apl[i]cae Sedis gratia Archiepiscopus Leopolien[sis] Abbatiae Clarae Tumbae Perpetuus Administrator. Universis & singulis praesentibus & futuris Significamus, qualiter Ill[ust]ris & Magnificus D[omi]n[u]s STANISLAUS DE GŁOWNO GŁOWINSKI Judex Terrae Halicien[sis], bonorum Villae Mlyniszcze & aliorum Haeres, eiusmodi immensa & ineffabilia Dei Omnipotentis diffusa beneficia intra animi sui praecordia saepe saepius recolens memor existens dati & accepti rationem quam sufficienter reddere intendens; pro Talentis a D[omi]no Deo datis, quicquid superlucratus fuerit eidem reddere cupiens, dum adhuc Spiritus vitales dominantur praeveniens ultimam horam Zelo devotionis cultus Divini promovendi ac Ecclesiam Sponsam Christi sine omni macula & ruga fundatam acerbissimae Passionis suae laboribus plantatam, sanguineq[ue] pretiosissimo irrigatam, sicut illa superna Hierosolima diversis stellarum splendoribus, & Sanctorum gloriosis fulgoribus illustrata, novo splendore & ornamento Dignitatis Praelaturae adornandi accensus quo magis in eadem Ecclesia Metropolitana Leopoliensi in partibus Russiae, non solum Schismate circumfusa sed etiam incursionibus hostium quotidianis [quibus hisce anteactis temporibus pressi sumus] exposita, laus, honor, gloria Omnipotentis Dei, Genetricis Beatae Mariae Virginis sumat incrementum, Status Ecclesiasticus [f. 2r:] & Equestris, quae potior Nostrae Reipublicae pars est, in suo robore subsistere, bonisq[ue] ac ingenuis artibus imbuti viri pro Deo ipsiusq[ue] honore & Ecclesia, nec non Patriae incolumitate nusquam deesse possint & valeant, inhaerendo in omnibus & per omnia consilio & consensu cum Venerabili Capitulo Ecclesiae N[ost]rae Metropolitanae Leopolien[sis] Fratribus N[ost]ris, accedente quoq[ue] consensu N[ost]ro ab omnique facto & praestito Praelaturam Cantoris inter alias Praelaturas, & Canonicatum ad praefatam Ecclesiam N[ost]ram Leopoliensem de nova radice fundari & dotari constituit, prout exnunc pro dotatione & fundatione bona sua haereditaria videlicet villas totas & integras Młyniszcze cum Praedio, & Fortalitio Zabłotowce cum Praedio in Palatinatu Russiae Terra vero & Districtu Zydaczovien[si] consisten[tia] cum omni iure, dominio & proprietate, iuxta dispositionem inferius specificandam dedit, donavit & inscripsit, petitumq[ue] fuit a Nobis, quatenus eiusmodi piam & laudabilem intentionem Inscriptionemq[ue] & Donationem admittere, ac authoritate Ordinaria approbare dignaremur: Nos vero auditis & diligenter perspectis omnibus praemissis, ac instantia per praefatum Magnificum D[omi]num Fundatorem facta diligenter considerata, eidem benigne annuendum censuimus, ac eandem quantum in Nobis est, perennitati commendare cupientes praescriptum Juris & praxim usitatam in talibus & circa talia observatam & observari solitam, debite observari & observari volentes. Inprimis Literas Cidae in vim Citationis generalis contra o[mn]es & singulos sua ex adverso Jus & interesse aliquod communiter vel divisim ad praemissa forsan se habere praetenden[tes] cum Terno sufficien[ti] nolentes in praemissis praecipanter procedere, ne etiam per aliquam praecipitantiam alicui praeiudicium inferre videamur extraden[das] decrevimus, easdemq[ue] in Ecclesiis certis per publicum edictum vel etiam per affixionem valvis Ecclesiarum debite & l[egi]time coram [f. 2v:] Populo ad Divina audienda congregato publicari & proponi mandavimus. IN Termino itaq[ue] ex iisdem debite ut apparebat executis & publicatis provenien[ti] & inciden[ti] comparendo coram Nobis supra fatus Magnificus Dnu[s] GŁOWINSKI JUDEX TERRESTRIS HALICIENSIS accusavit Contumaciam omnium & singulorum sua ex adverso Jus & interesse aliquod communiter vel divisim se habere praetendentes iisdem Cridae literis Citatorum & non comparentium, nec effectum illarum impedientium, petiit ipsos Contumaces reputari & in eorum Contumaciam Inscriptionem Donationis bonorum propriorum & haereditariorum videlicet integrarum Villarum Młyniszcze & Zabłotowce, cum omni iure, Dominio, proprietate, fructibus, utilitatibus, pertinentiis & attinentiis, metis & circumferentiis nullis in genere & specie exceptis, coram Judicio Capturali Leopolien[si] Feria Quinta ante Festum Purific[ati]onis B[eati]ss[i]mae Mariae Virginis Anno D[omi]ni Millesimo Sexcentesimo Sexagesimo Nono, pro Fundatione Praelaturae Cantoriae & Canonicatus in personam V[e]n[era]blis Capituli Ill[ust]rium Adm[odum] R[n]dorum Praelatorum & Canonicorum Leopolien[sium] nunc & pro tempore existen[tium] recognitam & iuxta Constitutiones Regni praevio Juramento declaratam reproduxit, eandemq[ue] admitti, approbari, confirmari, ratificari robur authoritatis Ordinariae & perpetuae firmitatis pariter & Decretum desuper apponi, dictas Villas Młyniszcze & Zabłotowce cum omnibus adiacentiis & pertinentiis eorum immunitati Ecclesiasticae atq[ue] adeo Vb[i]li Capitulo Ecclesiae N[ost]rae Metropolitanae Leopolien[si] adscribi, annecti, incorporari & immiscari atq[ue] super iisdem bonis seu alias iuxta Ordinationem de consensu N[ost]ro in Actis V[eni]lis Capituli factam & descriptam Canonicum Glowinscianum dictum, tum & Praelaturam Cantoris erigi, fundari, dotari; qui quidem Canonicus respectu bonorum inscriptorum ac ad Vb[i]le Capitulum accersitorum de omnibus & singulis proventibus, censibus, redditibus emolumentis, obventionibus & distributionibus quotidianis, una cum aliis D[omi]nis Canonicis participare, Cantor [f. 3r:] vero ex D[omi]nis Canonicis electus ex bonis prefatis Młyniszcze & Zablotowce Ducentos Florenos Polonicales a Vb[i]li Capitulo percipiet singulis annis, onera intuitu eiusmodi Fundationis & quidem Cantori de praescripto iuris Canonici debitum, tum ut singulis septimanis unam Missam lectam ante Maius Altare pro Anima sua, si ipse poterit alias per Substitutum, dum morbo impeditus & absens fuerit, absolvat, semperq[ue] resideat; Canonico vero Glowinsciano qui ad residentiam, tum ad functiones publicas, Judicia Tribunalis Regni & alia munia pro ornamento Ecclesiae & Reipublicae obeunda, ac quavis onera Capitularia ferenda; officioq[ue] cum aliis D[omi]nis Canonicis, Praelatis & Canoni[ci]s ad Stallum vocem activam & passivam, praerogativas, participationem obventionum, Senium admitti debet. Qui quidem Canonicus singulis Septimanis Duas Missas pro Anima Fundatoris ad Maius Altare absolvet imponi, & ad explenda sub onere conscientiae obligari. Jus praesentandi Canonici Glowinsciani & Cantoris ad vitae suae tempora sibi reservari post mortem vero suam occurrente vacatione & primo Cantoris, qui de medio & ex gremio Adm[odum] R[n]dorum Dnorum Canonicorum, prout & alii Praelati, eliguntur respectu nihilominus habito Canonici Glowinsciani, si & in quantum habilis & idoneus reperietur, beneq[ue] de Ecclesia meritus invenietur, eligendus erit; Canonici vero, qui ex Familia Glowinsciana de Armis ROCH & non alium, dummodo habilis & idoneus reperietur, alias deficiente pro illo tempore ex Familia sua Glowinsciana habili personae, tum aliam de nobili genere Ecclesiae & Reipublicae proficuam, Vb[i]li Capitulo, Adm[odum] Rndis Dnis Praelatis & Canonicis Ecclesiae N[ost]rae Leopolien[sis] praesentandi; ad quam Praesentationem non prius procedet Ven[era]ble Capitulum, quousq[ue] non rescierit de personis ex Familia Glowinsciana ad Statum Spiritualem aspirantibus, seu in illo existentibus, idq[ue] intra Terminum a iure praefixum, videlicet post decursum trium Mensium, atq[ue] praemissis Literis Cridae in Ecclesia Parochiali Oppidi Głowno, in Palatinatu Rauen[si] Archidioecesis Gnesnen[sis] publican[dis] annecti, adscribi, applicari, aliaq[ue] in talibus & circa talia quomodolibet neces- [f. 3v:] saria & opportuna praescribi, statui, ac Literas Erectionis, confirmationis desuper necessarias in forma iuris decerni & relaxari debita cum instantia petiit & postulavit. Praesentibus Perill[ust]ribus & Adm[odum] Rndis Dnis Paulo Leszczynski Decano Camenecen[si], Ven[era]blis Capituli Ecclesiae Metropolitanae Leopolien[sis] Procuratore, Nicolao Zychlini J.U.D. Canonicis Leopolien[sibus] suis & nomine Vbli[s] Capituli Adm[odum] R[n]dorum Praelatorum & Canonicorum Ecclesiae N[ost]rae comparentium ac praemissa omnia pro rato & grato acceptantium eademq[ue] approbari & confirmari expetentium. Nos itaque IOANNES TARNOWSKI Archiepiscopus Leopoliensis auditis praemissis, visis Literis Cridae, ut praemissum, emanatis & debite ac legitime executis, attenta instantia & affectatione tam praenominati Mag[ni]ci D[omi]ni GŁOWINSKI quam Ill[ust]rium Canonicorum facta, eidem uti iuri & rationi consona benigne annuen[dum] esse duximus, ac inprimis omnes & singulos Jus & interesse aliquod communiter vel divisim ad praedictam Fundationem & Erectionem Canonicatus Glowinsciani & Cantoriae se habere praetenden[tes] praedictis Literis Cridae Citatorum & non comparentium, nec effectum suprascriptorum Literarum Cridae, petitionemq[ue] & instantiam impedientium, Contumaces suadente iustitia reputavimus & pronunciavimus; ac in eorum Contumaciam Inscriptionem Donationis bonorum praefatorum supra de Actu specificatorum admisimus, in omnibus illius punctis & clausulis approbari, confirmari ratificari robur authoritatis Ordinariae & perpetuae firmitatis habere & Decretum desuper apponendum, dicta bona Villas Młyniszcze & Zabłotowce cum suis omnibus attinentiis & pertinentiis, subditis incolis, campis, pratis, agris, stagnis, Tabernis, usufructu ac utilitatibus & attinentiis, iuxta metas & circumferentias descriptas & consisten[tes] Inventariisq[ue] super praemissis confectum Ecclesiasticae Immunitati & libertati atq[ue] adeo Venerabili Capitulo Ecclesiae Nostrae Metropolitanae Leopolien[si] adscriben[da], incorporari, immiscari, ac stante eiusmodi Bonorum praedictorum proventuum & reddituum Donatione Praelaturam Cantoris & Canonicatum Glowinscianum dict[um], in Ecclesia Nostra Metropolitana Leopolien[si] inter alias Praelaturas & Canonicos Capitulares erigen[dum] & fundan[dum], dotari ac ditari esse duximus, uti quidem Christi no[min]e repetito approbamus, confirmamus, ratificamus, apponimus, annectimus, adscribimus, immiscemus, fundamus, dotamus & erigimus. Ac inprimis Cantorem no- [f. 4r:] viter fundatum ad omnes praeeminentias & praerogativas Ecclesiasticas iuxta Juris Canonici dispositionem inter alios Dnos Praelatos admittimus, ac eidem stallum & locum in Choro & vocem in Capitulo post alios Dnos Praelatos antiquioris Fundationis assignamus. Cuius Juspatronatus durante vita Magnifici Dni Fundatoris eidem reservamus, post sera vero fata ipsius occurrente aliqua vacatione Venerabili Capitulo, Adm[odum] Rndis Dnis Praelatis & Canonicis, qui de gremio suo ex Canonicis antiquioribus; alias si Canonicus Glowinscianus pro tempore existens habilis & idoneus, ac de Ecclesia bene meritus repertus fuerit propiorem adinveniendum eligendum perpetuis futuris temporibus attribuimus. Canonicatui vero Glowinsciani noviter fundati & erecti itidem Juspatronatus praedicto Dno Fundatori reservamus. Post sera vero ipsius fata, praefato Venerabili Capitulo Adm[odum] Rendis Dnis Praelatis & Canonicis Ecclesiae nrae Leopolitanae, ut ex Familia Glowinsciana de Armis Roch dummodo habilis & idoneus reperietur alias deficiente ex eadem, aliam personam de nobili genere Ecclesiae & Reipublicae proficuam praesentandi; ad quam tamen praesentationem non prius procedent, quousq[ue] non rescierint de personis ex Familia Glowinsciana ad Statum Spiritualem aspirantibus, seu in illo existentibus, idq[ue] intra Terminum a Jure praefixum, videlicet post decursum Trium Mensium atq[ue] praemissis Literis Cridae in Ecclesia Parochiali Oppidi Głowno Archidioecesis Gnesnen[sis] publicari, habita selectione personae habilioris & dignioris reservari & attribuen[dum] esse duximus, put[a] citra tamen mutationem naturae Jurispatronatus Laicalis, quod non obstan[te] eiusmodi Donatione semper pro Laicali censeri debet attribuimus & reservamus; eundemq[ue] Canonicum stante receptione bonorum praefatorum Dono[nem] in possessionem & dispositionem Vblis Capituli ad oes praerogativas, praeeminentiam, dignitatem, vocem activam & passivam, Senium, optionem in Capitulo, Stalum & locum in Choro, mansiunculam cum plenitudine Juris Canonici, Proventus annuales, Quartuales distributiones & quasvis Obventiones ac quaevis emolumenta, qua & qualia singulis Anni temporibus Adm Rndos Dnos Praelatos & Canonicos concernunt iuxta Statuta Vblis Capituli ex prima Fundatione & Ordinatione concernent admittimus admittendumq[ue] futuris perpetuis temporibus esse volumus & statuimus. Ac ratione eiusmodi beneficij ad onera quaevis tam communia quam privata, prout & alii Dni Canonici tam ex Turno quam etiam iuxta obligationes iisdem praescriptas, tum ut singulis Septimanis Duas Missas vivente Dno Fundatore pro peccatis, post sera vero fata pro Anima eius ad Altare Maius ipse, alias si negotiis Capituli impeditus & absens fuerit per Substitutum Vicarium Ecclesiae Nrae, absolvet, nec non ad functiones publicas Judiciis Tribunalis Regni & alia munia pro ornamento Ecclesiae & Reipublicae exequenda & obeunda, personalemq[ue] residentiam continuam alias Statutis a Jure temporibus obstringimus, obligamus & obstrictumq[ue] & obligatum sub onere conscientiae & interminatione divinici Dei Judicij, tum sub poenis in Jure [f. 4v:] descriptis esse volumus. Caeterum omnibus & singulis, sic ut praemissum est ordinatis & praescriptis omnes & singulos defectus, si qui de Jure aut facto quomodolibet in praemissis & circa praemissa intervenerint, authoritate Nra Ordinaria, qua hac in parte fungimur, supplemus, Literasq[ue] Approbationis, Confirmationis, ratificationis, adscriptionis, Erectionis, Fundationis & Dotationis desuper necessarias in forma solita decernimus & relaxamus. In quorum omnium & singulorum praemissorum fidem & Testimonium praesentes manu nra subscri/ptas Sigillo Nro communiri iussimus. Datum Leopoli in Palatio Nostro Die Veneris vigesima Nona Mensis Martij Anno a Partu Virginis Millesimo Sexcentesimo Sexagesimo Nono, Indictione Romana V. Pontificatu Ssmi Dni Nri Dni CLEMENTIS PAPAE eius Nominis IX. Anno ipsius [spacja]. Praesentibus Perillu/stribus & Adm Rndis Dnis Adamo Piaskowski I.U.D. Archidiacono, Vicario Nro in Sp[irit]ualibus & Officiali Gn[er]ali, Buscen[si], Grodecen[si], Joanne Lanckoronski, Paulo Leszczynski Decano Camenecen[si], Kolomyien[si], Martino Rzechowski Prothonotario Ap[stoli]co, Decano, Praep[osi]to Rohatynen[si], Nicolao Zychlini I.U.D. Halicien[si], Jacobo Sawath W[...] znianen[si], Stanislao Moscicki, Gaspare Czekayski Canonicis, Matthaeo Sarbiewicz Decano Dunaiovien[si], Praep[osi]to Domus Infirmorum ad Ecclesiam Metopolitanam Leopolien[sem], atq[ue] Nobili Adamo Usman Pub[li]co S. Auth[oritat]e Apl[i]ca & Actorum Curiae Nrae Notario, caeterisq[ue] plurimis Testibus fide dignis. Joannes Tarnowski / Archiep[iscop]us Leopolien[sis] m[anu] p[ropr]ia [Pieczęć:] [Wycisk pieczęci arcybiskupiej na czerwonym laku pod papierowym opłatkiem romboidalnym, odchylanym; widoczne insygnia i herb Sas lub Jelita arcybiskupa] [Podpis notarialny:] Adamus Usman Apl[ic]a et Act[is] / Cur[iae] Archiep[isco]p[a]lis Leopolien[sis] Notar[ius] Reg[istrator] m[anu] p[ropr]ia [f. 5r-6v: czyste karty pergaminowe oprawy] [Okładka tylna: tłoczenie przedstawiające Matkę Boską z Dzieciątkiem w promienistej owalnej mandorli]