131/1/751 · 131-1-751-001
Привілей короля Яна Казимира для цеху львівських кравців, що забороняє конкуренцію
Король Ян Казимир підтверджує давні привілеї цеху кравців у Львові та забороняє євреям, крамарям і кушнірам незаконно шити й продавати одяг та вовняні шапки під загрозою конфіскації товарів. Правитель наказує міській владі неухильно забезпечувати дотримання цехової монополії кравців.
Опрацювання за допомогою ШІ. Прочитання слід звіряти з оригіналом.
ЯН КАЗИМИР
з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський, смоленський, чернігівський, а також дідичний король шведів, готів і вандалів.
Оголошуємо цим Нашим письмом усім і кожному зокрема, кого це стосується: Доведено до Нашого відома деякими Нашими радниками, від імені та з боку Цеху кравців Нашого Міста Львова, що всупереч правам і привілеям, ласкаво наданим цьому цеху Найсвітлішими Нашими Попередниками, та давньому звичаю, євреї Нашого Міста Львова та деякі інші особи, що перебувають поза братством і цехом кравців, насмілюються займатися кравецьким ремеслом, виготовляти різного роду одяг для прикраси та людського вбрання, а також пошитий виставляти на продаж, забираючи й позбавляючи кравців змоги заробляти засоби до існування. І подано Нам прохання, аби Ми у вищенаведених справах зволили зарадити з Нашої Королівської Ласки. Ми ж, бажаючи не лише ласкаво прихилитися до цього прохання, а й подбати про Наше Місто Львів, наражене на ворожі сусідські напади, аби це саме місто та осаджені в ньому ремісники, наскільки це можливо, перебували в кращому стані, день у день зростали та могли здобути кращі життєві пожитки, звідки й до всіляких повинностей для Нашого Міста Львова на всякий час миру і війни стали здібнішими та готовішими, зазначеному Братству і Цеху кравців Нашого Міста Львова [...] заступаючись за права, привілеї та конституції, найперше через [...] колись Владислава Четвертого, Брата Нашого найулюбленішого, у році тисяча шістсот тридцять четвертому схваленими й підтвердженими; далі двома привілеями Найсвітлішого колись Сигізмунда Першого, [наданими] у Кракові в понеділок після свята Зіслання Святого Духа року тисяча п’ятсот тридцять третього, а другим у Кракові в понеділок після Провідної неділі року тисяча п’ятсот сорок третього, так само як і Найсвітлішого колись Сигізмунда Августа [...] постановляємо й вирішуємо силою цього [письма]: Щоб жоден із євреїв, які мешкають як у Місті, так і поза ним, та інші люди, що не належать до Братства кравців [...], кравецьким ремеслом на шкоду та збиток зазначених кравців Нашого Міста Львова не важилися і не сміли займатися, одяг, сукні, шапки та інші [...] будь-які сукні лагодити, лаштувати, виробляти, ані пошиті, полагоджені та вироблені по містах, містечках, селах, ярмарках і торгах, як тижневих, так і щоденних [...] потай і приховано, або ж у їхнє ремесло [...] втручатися й вдиратися. Подібно й крамарі [не можуть] одяг, тканини [nebuleas], інакше цохові [...] у будь-який час проведення публічного торгу виставляти на продаж, обмінювати й торгувати явно й відкрито, ніж [...] (зважаючи на те, що самі кравці такого роду одяг, власноруч виготовлений, виставляють на продаж на публічному торгу), оскільки виключно зі свого ремесла, а не з інших купецьких справ, черпають засоби для свого утримання [...] Покірні ж зазначені крамарі й євреям речі такого роду виготовлені під загрозою конфіскації, ті від ремесла, а ті від наклепів [...] нехай не порушують і не домагаються. Це розпорядження тепер і на майбутнє, їхніх же намісників і заступників [...] львівських та інших міст і містечок [...] порушників [закону] і тих, хто будь-де в замку, Місті Львові та його передмістях [...] кравецьким ремеслом займався б, одяг шив, пошитий [...] на продаж виставляв [...] перейти має і належить.
А оскільки кушніри Нашого Міста Львова [...] правами та авторитетом перед людьми кравців захищалися й боронилися, а водночас цех [...] тепер же мають уже власний, а шапки оті вовняні, що належать до кравецького ремесла, шиють і виготовляють, а пошиті й вироблені виставляють на продаж, через що правам і привілеям кравців чиниться збиток, тому Ми [забороняємо, щоб] зазначені кушніри щодо цих прав і привілеїв кравців важилися в майбутньому шити та пошите розпродавати, хіба що через [...] кравців [...] В іншому разі, якби вчинили інакше [...] нехай виявить і надасть належну допомогу, так щоб такі кушніри, котрі шапки з сукна, власноруч пошиті, розпродували б, під загрозою конфіскації таких виставлених на продаж шапок [...] видані [розпорядження], що суперечать привілеям, наданим і визнаним цеху кравців Найсвітлішими Нашими Попередниками, скасовуємо й визнаємо недійсними, а зазначені [...] львівських кушнірів оголошуємо й постановляємо, що вони не можуть ними користуватися, ані ними боронитися.
Окрім того, на прохання [...] від імені зазначених львівських кравців, подане деякими Нашими радниками, [...] які належить наказати Львівському магістрату, аби весь зазначений цех кравців, у такий спосіб Найсвітлішими Нашими Попередниками і Нами самими вилучений [...], у всіх і окремих їхніх пунктах, клаузулах, статтях і умовах схвалюємо, підтверджуємо та визнаємо ратифікованими: так як воістину схвалюємо, підтверджуємо [...], що вміщені [постанови] повинні завжди зберігати належну силу й повагу вічної тривалості. Наказуємо тому вищезгаданим [...], щоб усі й кожен зокрема дотримувалися та зберігали, а також пильно дбали про те, щоб їх дотримувалися та зберігали інші, і всі вищенаведені [постанови] передали для належного виконання. Під загрозою втрати Нашої ласки та згідно з обов’язком своїх урядів нехай інакше не чинять. На віру і свідчення чого [...] підписане Нашою рукою, печаткою коронною скріпити наказали.
Дано в Самборі, дня 31 місяця серпня року Божого 1660, років панування Нашого: у Польщі дванадцятого, а у Швеції тринадцятого року.
[Підпис:]
Стефан Ганкевич, секретар Його Королівської Милості, власною рукою.
[На плиці з лівого боку:]
Старанням і працею славетних Едварда Менке та Петра Савінського, старших Цеху кравців Міста Львова, здобуто.
[Печатка:]
[Підвішена на шовкових шнурах у металевій кустодії велика коронна печатка Яна Казимира, відтиснена на червоному воску, тріснута з утратами].
[Verso:]
[Запис про облацію:]
До актів львівського радецького уряду облятовано [...] і вписано
У вівторок перед найближчим святом святого Мартина Сповідника / року 1660
[...] / № 7
[Інші архівні нотатки та регести:]
Реєстр 1660
[...] Привілей львівських кравців [...]
Ad X X Michael
Ян Казимир
IOANNES CASIMIRUS
Dei gratia Rex Poloniæ, M[agnus] D[ux] L[ithuaniae], Ruff[iae], Pruff[iae], Mafouiæ, Samog[itiae], Liuon[iae], Smolen[sciae], Czerni[choviae]q[ue], necn[on] Suec[orum], Goth[orum], Uandalorumq[ue] Hæreditarius Rex.
Significamus præſentibus L[itte]ris Noſtris, quorum intereſt, vniuerſis & ſingulis: Expoſitum eſſe coram Nobis per certos Conſiliarios Noſtros, nomine et ex parte Contubernij Sartorum Ciuitat[is] N[ost]ræ Leopolien[sis], qualiter contra Iura & Priuilegia à Sereniffimis Prædeceſsoribus Noſtris eidem Contubernio benigne conceſsa, et antiquam Conſuetudinem, Iudæi Ciuitatis Nostræ Leopolien[sis], et nonnulli alij extra Fraternitatem et Contubernium Sartorum exiſtentes, Artem Sartoriam exercere, veſtesq[ue] varij generis ad ornamentum et veſtitum humanum ſpectantes, conficere, confutas venum exponere, audent, facultatem victus quærendi Sartoribus adimentes et intercipientes. Supplicatumq[ue] Nobis eſt, quatenus in præmiſſis de Noſtra Regia Clementia prouidere dignaremur. Nos itaq[ue] non ſolum huiuſmodi Supplicationi benigne annuere, verum etiam Ciuitatis Nostræ Leopolien[sis] finitimis incurſionibus hoſtilibus expoſitæ, rationem habere cupientes, vt ea ipſa Ciuitas, et artifices in ea locati, quoad fieri poteſt, melius inſtatuantur, maiusq[ue] in dies capiant incrementum, ac ad meliorem vitæ frugem peruenire poſsint, vnde et ad quævis obſequia Ciuitati N[ost]ræ Leopolien[si] pro omniq[ue] pacis et belli tempore ſuſtinenda, aptiores promptioresq[ue] reddantur, prædictam Fraternitatem et Contubernium Sartorum Ciuitat[is] N[ost]ræ Leopolien[sis] [...] [i]ntercedendo Iuribus, Priuilegijs, et Conſtitutionibus, primo per [...] olim Vladislaum Quartum Fratrem Nostrum desideratissimum in Annis Mill[esim]o Sexcen[tesim]o Trigesimo Quarto approbat et confirmat; Tum Priuilegijs binis à Serenissimo olim Sigismundo Primo Cracoviae Feria Secunda post Festum S[ancti] Spiritus Anno Mill[esim]o Quingentesimo Trigesimo tertio, Secundo Cracoviae Feria Secunda post Festum Dominicae Misericordiae Anno Mill[esim]o Quingentesimo Quadragesimo tertio, nec non Serenissimi olim Sigismundi Augusti [...] statuimus et decernimus tenore præsentium: Ut nullus Iudæorum tam in Ciuitate, quam extra habitan[tium], alijq[ue] homines non habita Fraternitate Sartorum [...], Artem Sartoriam in depræſſionem et detrimentum prædictorum Sartorum Ciuitatis Noſtræ Leopolien[sis] exercere, vestes, tunicas, pileos, aliasq[ue] [...] se qualescunq[ue] pannos conficere, parare, elaborare, illasq[ue] conſutas, paratas et elaboratas per Ciuitates, oppida, villas, nundinas, Foraq[ue] tam Septimanalia, quàm quotidiana [...] clam et occulte, aut se in eorundem artificium [...] ingereret et intrudere audeant et præsumant. Prout et vero seu alias Kramarze vestes, nebuleas, alias Czochowe [...] quolibet tempore in Foro publico celebran[do] venum exponere, permutare et commutare palam et manifeste quam [...] (stante eo, quod ipsi Sartores eiusm[odi] vestes per se confectas in Foro publico venum exponente) quod ex solo artificio suo, non ex alijs negotiationibus, rationem sui victus prouident [...] Audientes vero dicti Institores et Iudæis res eiusm[odi] confectæ sub amifsione, hi quòd artificij illi vero calumniarum [...] leuantur nec intendant. Quæ quidem Ordinatio nunc et pro tempore existen[s], horumq[ue] loca tenen[s] et vices-gerentium [...] Leopolien[sis] et aliarum Ciuitatum et Oppidorum [...] transgressores, et eos quicunq[ue] in Vrbe Ciuitate Leopolien[si] eiusq[ue] Suburbijs [...] Artem Sartoriam exercuerint, vestes consuerint, conſutas [...] venum exponente [...] fuerint cedet et debebit. Et quoniam Pelliones Ciuitatis N[ost]ræ Leopolien[sis] [...] Iuribus, et Authoritatibus hominibus Sartorum dare se tuebantur et defendebant, in simulq[ue] Contubernium [...] nunc vero iam habent proprium, pileosq[ue] eos laneos ad artificium Sartorum spectan[tes] consuunt et elaborant, consutosq[ue] et elaboratos venum exponunt, per quod Iuribus, & Privilegijs Sartorum derogatur, Ideo Nos prædictos Pelliones ad eadem Iura et Privilegia Sartorum spectantes, amplius consuere, atq[ue] consutos diuendere, nisi per [...] Sartores [...] fuerint audeant. Alioquin si secus fecerint [...] auxilium opportunum præstet et præbeat, ita tales Pellifices, qui pileos per se pannos consutos diuenderint, amifsione talium pileorum venum exposit[orum] [...] emanata, in contraria Privilegijs Sartorum Contubernio à Serenissimis Prædecessoribus Nostris datis et concessis reuocamus et invalidamus, præfatumq[ue] [...] Pellionum Leopolien[sium] iisdem non posse gaudere et defendi declaramus et pronuntiamus. Præterea ad petitionem [...] nomine præfatorum Sartorum Leopolien[sium], per certos Consiliarios Nostros fact[am], [...] Magistratui Leopolien[si] iniungendas, ne dictum totius Contubernium Sartorum, taliter per Serenissimos Prædecessores Nostros et per Nos ipsos, exemptos [...] omnibus et singulis eorum punctis, clausulis, articulis, et conditionibus approbamus, confirmamus, et ratificamus esse ducimus: Ut quidem approbamus, confirmamus [...] contenta, vim et robur debite et perpetuae firmitatis semper obtinere debere. Mandamus itaq[ue] supra specificatis [...] omnibus et singulis manu teneant et obseruent, ab alijsque manuteneri et obseruari diligenter curent, omnia præmissa debitæ executioni demandent. Pro Gratia Nostra Officiorumq[ue] Suorum debito, secus non faciant. In cuius rei fidem et euidentiam [...] manu Nostra subscriptas Sigillo Regni communiri iussimus. Datum Samboriae Die XXXI Mensis Augusti, Anno Domini M.DC.LX. Regnorum Nostrorum Poloniae XII, Sueciae vero XIII Anno.
[Podpis:]
Stephanus Hankiewicz secr[etarius] Reg[iae] M[ajes]t[at]is m[anu] p[ro]p[ri]a
[Na plice po lewej stronie:]
Cura et opera Famator[um] Hedwerti Menke et Petri Sawinski Seniorum Contubernij Sartorum Ciuit[atis] Leopolien[sis] procuratum est.
[Pieczęć:]
[Zawieszona na sznurach jedwabnych w metalowej puszce pieczęć wielka koronna Jana Kazimierza wyciśnięta w czerwonym wosku, pęknięta z ubytkami].
[Verso:]
[Zapiska oblacyjna:]
Ad Acta Officij Consularis Leopolien[sis] oblat[um] [...] et ingrossat[um]
Feria tertia ante Festum Sancti Martini Confessoris prox[ima] / A[nn]o 1660
[...] / No 7
[Inne noty archiwalne i regesty:]
Reg[estrum] 1660
[...] Przywiley krawcow lwowskich [...]
Ad X X Michael
Johan Casimir
Пергаментний документ у доброму стані збереження, з локальними потертостями, плямами та пожовтіннями. До документа привішена на шовковому шнурі велика коронна печатка Яна Казимира в металевій кустодії (червоний віск, потріскана, з утратами з правого боку). На плиці підпис королівського секретаря Стефана Ганкевича та нотатка про старання старших цеху кравців Гедверта Менке і Петра Савінського. На звороті нотатка про облацію до львівських радецьких книг 1660 р., а також пізніші регести й сигнатури.
Повідомити про помилку транскрипції
Наведіть уривок і запропоноване виправлення. Повідомлення стосується цього документа.











