131/1/757 · 131-1-757-001
Акт архієпископа Яна Тарновського про заснування Братства Тіла Христового при костелі в Комарні
Львівський архієпископ Ян Тарновський на прохання місцевого пароха засновує та затверджує Братство Пресвятого Тіла Христового при парафіяльному костелі в Комарні. Документ визначає папські відпусти, а також статути й обов’язки членів братства, укладені за зразком римських та львівських правил.
Опрацювання за допомогою ШІ. Прочитання слід звіряти з оригіналом.
[с. 3 / fol. 1r:]
[Угорі позолочене сяйво з монограмою IHS у променях]
ЯН ТАРНОВСЬКИЙ
З ЛАСКИ БОЖОЇ ТА АПОСТОЛЬСЬКОГО ПРЕСТОЛУ АРХІЄПИСКОП ЛЬВІВСЬКИЙ,
ВІЧНИЙ АДМІНІСТРАТОР АБАТСТВА В МОГИЛІ (CLARA TUMBA)
Поставлені з волі Божого милосердя на варті пастирського служіння, хоч перед Його Величністю визнаємо себе негідними, проте понад усе й передусім вважаємо нашим обов’язком і покликанням дбати про поширення поклоніння всемогутньому БОГУ та забезпечення спасіння душ, доручених нашій опіці, відкуплених дорогоцінною кров’ю Господа Нашого ІСУСА Христа. Тому всім разом і кожному зокрема, кого це стосується, цим письмом, що має силу на вічну пам’ять, оголошуємо: оскільки велебний Войцех Хенцинський, городоцький декан, парох комарнівський і наварійський нашої архідієцезії, палаючи ревністю до богослужінь і Божого поклоніння, бажаючи шанування, релігію та прославу Пресвятого Сакраменту Божественної Євхаристії ревніше плекати й поширювати, вирішив заснувати й ерегувати в парафіяльному костелі в Комарні БРАТСТВО на честь Пресвятого Тіла ХРИСТА задля відпущення всіх гріхів люду, на взірець Братства, заснованого в нашому львівському митрополичому костелі під такою ж назвою; і покірно просив Нас, щоб ми зволили це його бажання прийняти, схвалити й відповідно до цього належного прохання постановити. Ми, схиляючись до прохань згаданого пароха й щиро прагнучи бачити втілення такої святої та похвальної справи, а через це за обов’язком нашого уряду її підтримати й до бажаної мети та наслідку довести, аби шанування цього Божественного Сакраменту та самого ІСУСА ХРИСТА, який перебуває і втаєний у ньому,
[с. 4 / fol. 1v:]
найвище поклоніння (латрію) якомога ширше розповсюджувати прагнучи, визнали за слушне це товариство, загально зване БРАТСТВОМ, на честь того ж Пресвятого Тіла ХРИСТА, у парафіяльному костелі містечка Комарно згідно з розпорядженням Верховних Архієреїв ерегувати, впорядкувати й установити з усіма прерогативами, привілеями, імунітетами, відпустами, індультами, концесіями, правами й ласками звичайними та усталеними, якими це БРАТСТВО, спершу й передусім при церкві Пресвятої Діви Марії над Мінервою в Римі ереговане, користається та втішається, зі збереженням декларації Найясніших Кардиналів нижченаведеного змісту: Конгрегація Найясніших і Найпревелебніших Кардиналів Святої Римської Церкви, призначених Наймилостивішим Паном Нашим, з Божого провидіння папою Павлом V, для реформи відпустів; палко прагнучи, щоб пошана й поклін Пресвятому Сакраменту з кожним днем зростали, а вірні ХРИСТА заохочувалися до цього духовними благодатями, на підставі спеціального наказу Його Святості, даного усно, ухвалює й заявляє згідно з конституцією того ж Павла III, що всі та окремі Братства Пресвятого Тіла ХРИСТА, де б у світі дотепер апостольською або ординарною владою не були засновані чи в майбутньому мали бути засновані без нової чи особливої окремої концесії, приєднання чи агрегації, братимуть і повинні брати участь у всіх привілеях, концесіях, відпустах, правах, благодатях та індультах, наданих поіменно й виразно Його Святістю Архібратству Пресвятого Сакраменту біля Мінерви бреве, виданим у Римі біля св. Петра третього дня листопада тисяча шістсот шостого року, а також тих, що в майбутньому будуть надані Апостольським Престолом, і всіма ними та кожним зокрема можуть і повинні користуватися, вживати їх і тішитися ними, аби лише було доведено, що заснування цих братств відбулося апостольською чи ординарною владою; однак із дотриманням в усьому іншому конституції згаданого Климента VIII, незважаючи на будь-які протилежні постанови. Видано в Римі десятого дня лютого тисяча шістсот шостого року. Підписали: Р. кардинал Беллармін, Антоній, єпископ Ананьї, секретар. У Римі, з друкарні Апостольської Палати, року тисяча шістсот шостого – заявляємо, що воно повинно ними користуватися. Умови та прерогативи,
[с. 5 / fol. 2r:]
яких зазначене Братство обох статей повинно набувати, пункт за пунктом з оригінального привілею зазначеного Братства, наданого через трансумпт Братству в нашому львівському митрополичому костелі, нижченаведеного змісту, польською мовою для кращого розуміння, разом з умовами ми визнали за належне вмістити в такому формулюванні:
ВІДПУСТИ
Львівського Братства Тіла Господнього, частиною від Павла III, частиною від Григорія XIII, пап і Верховних Пастирів та Архієреїв, римлянам спершу здавна дозволені:
1. Кожному, хто бажає вступити до цього Братства, у цей же час сповідається та Пресвятий Сакрамент Тіла й Крові Господньої приймає, повний відпуст (тобто відпущення всіх дочасних чистилищних мук за минулі гріхи й певну нагороду за церковні покути, які нам на сповідях після каяття, а часто не за величиною й безліччю гріхів і не за давніми настановами Церкви Божої призначають) дозволено.
2. Твердо й незмінно перебуваючи у цьому Братстві й помираючи будь-де при кінці життя, якщо він бодай висповідається, повний відпуст також даровано.
3. У день Тіла Господнього або в октаву цього радісного католицького свята тому, хто після сповіді приступає до Божого Столу, такий же відпуст, а як інші звикли називати – Милостиве Літо [Ювілей], дозволено.
4. Щов’ятниці кожен із цього Братства, хто перед вівтарем Господнього Сакраменту прочитає сім «Отче наш» і сім «Богородице Діво» заради возвеличення святої віри католицької та викорінення єресей, отримає сто днів відпусту.
5. У Великий Четвер [братам] із цього Братства, [які висповідаються ...], відпусту і сім квадраген. А квадрагени або [...] зменшують покуту й дають надолуження Церкві та Господу [...], хто мав би протягом сорока днів згідно з давніми
[с. 6 / fol. 2v:]
церковними правилами покутувати й відбувати. А якщо цього ж дня біля вівтаря Тіла Господнього Сакрамент Тіла й Крові Господньої благоговійно прийме, отримає десять років і квадраген.
6. Щомісяця в третю неділю місяця (на яку завжди припадає процесія цього Братства), причащаючись Господнього Сакраменту біля братського вівтаря, також десять років і десять квадраген отримає.
7. Кожному з цього Братства, хто йтиме за Пресвятим Сакраментом у щомісячній братській процесії, сто днів відпусту дозволено.
8. Хто б не відвідав із цього Братства Гріб Господній у львівському костелі, де це Братство засновано, під час отого Великого тижня перед Великоднем, після сповіді отримає сім років відпусту та сім квадраген.
9. Хто б не йшов, чи то з цього Братства, чи з інших вірних Христових обох статей, за Преславним Сакраментом або до хворого, або, маючи якусь перешкоду, прочитає за ту хвору людину «Отче наш» і «Богородице Діво», скільки б разів це не вчинив, щоразу сто днів відпусту собі здобуде й отримає.
СТАТУТИ
Братства Тіла Господнього, як римського, так і львівського, виписані з обов’язків, зазначених у посланнях двох названих пап:
[1. ...] щоб із належною пошаною Пресвятий С[акрамент] [...] у митрополичому костелі [...] парафіяльному або інших костелах зберігали та до хворих із честю носили. Ця турбота більшою мірою покладатиметься на старших у Братстві або призначених ними осіб, аніж на інших.
[с. 7 / fol. 3r:]
2. Коли побачать або дізнаються, що до хворого священик із Преславним Сакраментом іде, докладуть старання, щоб або самі Господній Сакрамент супроводжували, або когось із шанованіших людей зі свого дому вирядили, або принаймні, особливо єпископи, «Отче наш» і «Богородице Діво» за хворого вдома чи де б то не було навколішках помолилися.
3. Щомісяця в третю неділю мають ходити до парафіяльного костелу на процесію з Пресвятими Дарами та на Святу Месу про цей Сакрамент; і подбати про те, щоб під час піднесення Господнього Сакраменту на цій Службі запалили кілька братських смолоскипів або щоб усе Братство тримало свічки в руках.
4. Щотижня всі за обов’язком мають проказувати п’ять «Отче наш» і п’ять «Богородице Діво» на честь цього Найдостойнішого Сакраменту та на спомин п’яти головних ран Господа Ісуса. Зазвичай це належить робити щочетверга.
5. Щороку в п’ятницю після свята Тіла Господнього мають бути на Божій [...] зранку із запаленими свічками, згідно зі звичаєм Римського братства. Якщо на той час буде проповідь, не варто її пропускати.
6. Мають старатися, щоб хворих із Братства відвідували, [до] святого Сакраменту Покути й Тіла Господнього приготовляли, [...] тих, хто про це не думає, і ця турбота найперше [належатиме] старшим.
[с. 8 / fol. 3v:]
[Сліди тексту, затерті й вицвілі:]
СТАТУТИ
[...]
[с. 9 / fol. 4r:]
розрішення тричі за життя кожному з Братства через будь-якого ченця чи світського (уповноваженого архієпископом) священника папою Павлом Третім дозволене, а від Григорія Тринадцятого до часу вступу в це Братство, до години смерті й до свята чи октави Тіла Господнього роз’ясненням і декларацією підтверджене. Долучивши такого роду привілей, Ми також ординарною владою надаємо сорок днів відпусту та це ж Братство особисто до цього костелу ввели. На посвідчення чого тощо. Дано у Львові дня 26 вересня року 1664.
Ян Тарновський, архієпископ львівський, власною рукою
[У центрі мініатюра: золотий келих із гостією, що ширяє над ним, на тлі блакитно-білого сяйва]
[Візитаційний запис 1717 р.:]
Під час нашої генеральної візитації бачили, прочитали й підтвердили,
дня 22 червня Року Божого 1717.
Ян Скарбек, архієпископ львівський
Адам Іван[...],
секретар [власною рукою]
[с. 10 / fol. 4v – чистий/пошкоджений пергаментний аркуш]
[с. 11 / задня обкладинка з архівним штампом:]
АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ МІСТА ЛЬВОВА
[Печатка:] [с. 12] Червона воскова гербова печатка архієпископа Яна Тарновського (герб Роля під архієпископським капелюхом і хрестом) у круглій металевій капсулі (кустодії), підвішена на червоному шовковому шнурі.
[s. 3 / fol. 1r:]
[U góry złocona gluria z monogramem IHS w promieniach]
IOANNES TARNOWSKI
DEI ET APOSTOLICÆ SEDIS GRATIA ARCHIEPISCOPVS LEOPOLIEN[SIS]
ABBATIÆ CLARÆ TVMBÆ PERPETVVS ADMINISTRATOR
S[uper] Speculam praeeminentiae Pastoralis Divinâ clementiâ disponente, licet coram ejus Majestate impares constituti, illud pro munere & vocatione n[ost]ra primum & maximum cogitamus, ut Cultus omnipotentis DEI amplietur, Salusq[ue] animarum pretioso sanguine Domini Nostri IESV Christi redemptarum, Nostrâ curâ subjectarum procuretur. Proinde universis & singulis, quorum interest, praesentibus literis ad perpetuam rei memoriam valituris, significamus: Quomodo Adm[odum] R[eve]ndus Albertus Chęcinius Decanus Grodecensis, Comarnensis, Nawariensis Parochus, Archidioecesis Nostræ, zelo devotionis & cultûs Divini peragendi accensus, cupiens Cultum, Religionem & venerationem Divinissimi Sacrosancti Eucharistiæ Sacramenti impensius promovere & amplificare, CONFRATERNITATEM sub Invocatione Sacratissimi Corporis CHRISTI, in remissionem omnium peccatorum populi ad instar Confraternitatis in Ecclesia N[ost]ra Metropolitana Leopoliense sub invocatione ejusdem nominis erectæ, in Ecclesia Parochiali Comarnensi instituere & erigere constituit; supplicavitq[ue] Nobis humiliter, quatenus hoc ipsius desiderium admittere & approbare, atque pro huiusmodi debito petitu statuere dignaremur. Nos supplicationibus praedicti parochi faventes & tam sanctum ac laudabile opus institutum libenter videre cupientes, eòque pro Officio N[ost]ro promovere & ad optatum finem & effectum perducere, ut cultus Divini huius Sacramenti ipsiusq[ue] IESV CHRISTI in eo degentis ac absconditi
[s. 4 / fol. 1v:]
Latriam quàm maximè dilatare cupientes, SODALITIVM hocce vulgò CONFRATERNITATEM sub nomine eiusdem SS[mi] Corporis CHRISTI, in Ecclesia Parochiali Oppidi Comarno juxta Summorum Pontificum Ordinationem, erigendam, ordinan[dam] & instituen[dam] esse duximus omnibusq[ue] prærogativis, Privilegijs, immunitatibus, Indulgentijs, indultis concessionibus, facultatibus, & gratijs solitis & consuetis, quibus haec CONFRATERNITAS primò & principaliter ad Ecclesiam Beatæ Mariæ Virginis super Minervam in Romana Urbe erecta fruitur & gaudet, stante declaratione Eminentissimorum Cardinalium, de tenore infra scripto. Congregatio Illustrissimorum & R[everen]dissimorum S.R.E. Cardinalium a SS[m]o Domino Nostro D[omi]no Paulo, Divinâ providentiâ Papâ V. Indulgentiarum reformari præfectorum; optans summopere Sacratissimi Sacramenti venerationem, & cultum in dies augeri, ad idq[ue] CHRISTI Fideles Spiritualibus gratijs excitari, speciali Sanctitatis Suæ ordine, vivæ vocis oraculo habito, decernit ac declarat juxta easdem Pauli III. Constitutionem, omnes & singulas Confraternitates SS[mi] Corporis CHRISTI, ubi terrarum hactenus Apostolica vel Ordinaria authoritate erectas, vel de cætero erigendas absq[ue] nova aut peculiari alia concessione, communicatione vel aggregatione, fore ac esse debere participes quorumcumq[ue] Privilegiorum concessionum, indulgentiarum, facultatum, gratiarum & indultorum, à Sanctitate Suâ Archiconfraternitati SS[mi] Sacramenti, de Minerva per Breve, Dat[um] Romæ apud S. Petrum Die Tertia Novembris Millesimo Sexcentesimo Sexto, nominatim & expressè concessorum ac in posterum à Sede Apostolica concedendorum illisq[ue] omnibus & singulis uti potiri & gaudere, posse ac debere, ita utq[ue] Confraternitatum earundem erectio Aplica vel Ordinaria authoritate facta probetur; Servata tamen in reliquis omnibus prædicti Clementis VIII Constitutione contrarijs quibuscunq[ue]. Dat[um] Romæ Die Decima Februarii, Millesimo Sexcentesimo Sexto. Subscripsit: R. Card. Bellarminus, Antonius Ep[iscop]us Anagn[inus] Secretarius. Romæ ex Typographiâ R. C. Aplice, Millesimo Sexcentesimo Sexto, potiri debere declaramus. Conditiones & prærogativas
[s. 5 / fol. 2r:]
dicta Confraternitas utriusq[ue] sexûs consequi debeat, punctatim ex originali Privilegio Confraternitatis præfatæ, quod per transumptum Confraternitati in Ecclesia N[ost]ra Metropolitana Leopolien[si] datum est, de tenore infra scripto, idiomate Polonico propter intelligentiam, unà cum Conditionibus inferendas duximus de tenore eiusmodi:
ODPVSTY
Bractwa Lwowskiego Bozego Ciała, częscią od Pawła III. częscią od Grzegorza XIII. Papiezow, y Nawyzszych Pasterzow y Biskupow Rzymianom naprzod zdawna Pozwolone.
1. Kazdemu w to Bractwo wpisac się chcącemu, a tegoz czasu Spowiedz czyniącemu, y Najswiętszy Sakrament Ciała y Krwie Panskiey przyimuiącemu, zupełny Odpust (to iest wszytkiey męki doczesney Czysczowey za przeszłe grzechy odpuszczenie, y pokut Koscielnych, ktore Nam na spowiedziach popo[kucie] y często nie według wielkości y mnostwa grzechow, y nie według dawnych Koscioła Bozego ustaw daią, pewną nagrodę) pozwolono.
2. Trwaiącemu statecznie w tym Bractwie, y umieraiącemu gdziekolwiek po smierc[i] zywota zbani, przynammiey Spowiedz czyniącemu zupełny takze Odpust dano.
3. W Dzien Bozego Ciała albo w Oktawę wesołego Katholickiego Swięta tego do Bozego Stołu po Spowiedzi idącemu takiz odpust, a iako drudzy nazywac zwykli Miłościwe Lato pozwolono.
4. Na kazdy Piątek, kazdy z Bractwa tego, ktoryby przed Ołtarzem Sakramentu Panskiego, Siedm Pacierzy y siedmkroć Anielskie pozdrowienie ku podwyzszeniu Wiary S. Katholickiey y wykorzenieniu Kacerstwa zmowi, ten otrzyma Sto Dni Odpustu.
5. W Wielki Czwartek [braciom] z Bractwa tego [Spowiedź czyniącym ...] odpustu y siedm Quadragen. A Quadrageny albo [...] pokucie folgę czynią y nagrodę Kosciołowi y Panu [...], ktoby miał przez dni czterdzieści wedłóg staro-
[s. 6 / fol. 2v:]
dawnych Praw Koscielnych czynic y odprawowac. A iesli tegoz dnia u Ołtarza Bozego Ciała, Sakrament Ciała y Krwie Panskiey naboznie przyymie, Dziesięć lat y Quadragen dostąpi.
6. Co Miesiąc w trzecią Niedzielę Miesięczną (kiedy Processya Bractwa tego przypada zawzdy) Sakrament Panski z Ołtarza Brackiego przyymuiący, tez dziesięć lat y dziesięć Quadragen otrzyma.
7. Kazdemu z Bractwa tego, ktory za Naswiętszym Sakramentem w Brackiey Miesięczney Processyey poydzie, Sto dni Odpustu pozwolono.
8. Ktokolwiek z Bractwa tego, Grob Panski w Kosciele Lwowskim, gdzie to Bractwo fundowano, w Wielki on, przed Wielkocnocą tydzien nawiedzi, po Spowiedzi Siedm lat Odpustu, y Siedm Quadragen mieć będzie.
9. Ktokolwiek, bądz z Bractwa tego, bądz z inszych wiernych Pana Chrystusowych płci oboiey, za Nachwalebnieyszym Sakramentem, albo poydzie do chorego, albo iesli ma iaką przeszkodę, zmowi za onę chorą osobę Pacierz y Zdrową Maryą, ilekroć to uczyni, za kazdym razem, Sto dni Odpustow ziedna sobie y otrzyma.
VSTAWI
Bractwa Bozego Ciała, tak Rzymskiego, iako Lwowskiego, z powinnosci wyięte z Listow przez rzeczonych dwu Papiezow.
[1. ...] aby z przystoyną uczciwością Najświętszy S[akrament] [...] w Kosciele Metropolitanskim [...] parafialnym abo Kosciołach chowano, y do chorych uczciwie prowadzono. Czekokolwiek to staranie więcej będzie na Starszym w Bractwie albo od nich naznaczonym niżli na inszym.
[s. 7 / fol. 3r:]
2. Kiedy obaczą albo wyrozumieją, iz do chorego Kapłan z Nachwalebnieyszym Sakramentem idzie, pilności w tym przyłożą, albo zeby sami Sakrament Panski prowadzili, albo żeby kogokolwiek z przednieyszych w Domu swym wysłali, albo zeby przynamniey, zwłaszcza Biskupi, Pacierz y Anielskie Pozdrowienie za chorego w Domu albo gdziekolwiek poklęknąwszy zmowili.
3. Co Miesiąc w trzecią Miesięczną Niedzielę maią do Fary chodzic na Processyą z przenadostoynieyszą Swiętością, y na Mszą Swiętą o tymze Sakramencie: y to opatrzyć, aby przy podnoszeniu Sakramentu Panskiego, na teyze Mszy, pochodni Brackich kilka zapalono, albo zeby wszytko Bractwo Swiece w rękach trzymało.
4. Co tydzien wszyscy z powinnosci mowic maią Pięć Pacierzy, y pięć Zdrowych Maryi, ku czci temu Nadostoynieyszemu Sakramentowi, y na pamiątkę piąci przednieyszych Ran Pana Iezusowych. Co moze bydz pospolicie we Czwartki.
5. Co rok w Piątek po Swięcie Bozego Ciała maią byc na Bozey [...] z poranku z swiecami zapalonymi, zgodnie z Bractwem Rzymskim. Iesli będzie natenczas Kazanie, szkoda go będzie opuszczać.
6. Starać się maią, aby chore z Bractwa nawiedzano, [do] Sakramentu Pokuty Swiętey y Ciała Panskiego przygotowano, ze [...], ktorzy o tym nie myslą, ktore staranie naprzod Starszym [będzie nalezało].
[s. 8 / fol. 3v:]
[Ślady tekstu, zatarte i wyblakłe:]
USTAWY
[...]
[s. 9 / fol. 4r:]
rozgrzeszenie trzy kroć za zywota kazdemu z Bractwa przez kazdego Zakonnego albo Swieckiego (od Arcybiskupa pozwolonego) Kapłana, iest od Pawła Trzeciego Papieza pozwolone, a od Grzegorza Trzynastego do czasu wstąpienia w to Bractwo, do godziny smierci y do Swięta albo Oktawy Bozego Ciała iest obiasnieniem y deklaracyą potwierdzone. Inserto huiusmodi Privilegio, Nos etiam authoritate Ordinariâ Indulgentias Quadraginta dierum attribuimus ac eandem Fraternitatem per Nos ipsos ad eandem Ecclesiam introduximus. In quorum fidem etc. Dat[um] Leopoli die 26. Septemb[ris] A[nno] 1664.
Joannes Tarnowski Archiep[iscopu]s Leopolien[sis] m[anu] p[ropr]ia
[W środku miniatura: złoty kielich z hostią unoszącą się powyżej, na tle błękitno-białej glorii]
[Nota wizytacyjna z 1717 r.:]
In Visitatione Generali Nostra Vidimus legimus et confirmavimus,
die 22 Junij Anno D[omi]ni 1717.
Joannes Skarbek Archiep[iscop]us Leopolien[sis]
Adamus Iwan[...]
Secretarius [m.p.]
[s. 10 / fol. 4v – czysta/zniszczona pergaminowa karta]
[s. 11 / okładka tylna z pieczątką archiwalną:]
ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA
[Pieczęć:] [s. 12] Czerwona woskowa pieczęć herbowa arcybiskupa Jana Tarnowskiego (herb Rola pod kapeluszem arcybiskupim i krzyżem) w okrągłej metalowej puszce, zawieszona na czerwonym jedwabnym sznurze.
Пергаментний рукопис у формі книжечки (libellus), первісно з 6 аркушів (згідно з каталожною та контрольною картками), що зберігся з помітними біологічними пошкодженнями, затьоками та надривами по краях. Текст у лінійкованих червоним кольором рамках. На аркуші 4r міститься власноручний підпис архієпископа Яна Тарновського, євхаристійна мініатюра (келих із гостією), а також запис і підпис архієпископа Яна Скарбека з генеральної візитації від 22 червня 1717 р. Воскова печатка Яна Тарновського збереглася в металевій кустодії на червоному шнурі.
Повідомити про помилку транскрипції
Наведіть уривок і запропоноване виправлення. Повідомлення стосується цього документа.













