131/1/801 · 131-1-801-001
Агрегаційна грамота кардинала Палуццо Альтьєрі для братства Пресвятої Трійці при львівській катедрі
Документ підтверджує приєднання львівського братства Пресвятої Трійці до римського Архібратства Пресвятої Трійці Паломників і Реконвалесцентів та надає йому пов'язані з цим папські відпусти й привілеї. Умовою чинності приєднання є прийняття червоного габіту, здійснення визначених справ милосердя та доповнення посвяти братства.
Опрацювання за допомогою ШІ. Прочитання слід звіряти з оригіналом.
[Графічний заголовок – мідьорит із зображенням Пресвятої Трійці, папськими та кардинальськими гербами, а також римським S.P.Q.R.:]
АГРЕГАЦІЙНА ГРАМОТА ВІДПУСТІВ І ПРИВІЛЕЇВ
ПАЛУЦЦО З БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ ЄПИСКОП ПАЛЕСТРІНИ,
КАРДИНАЛ АЛЬТЬЄРІ, КАМЕРЛЕНГ СВЯТОЇ РИМСЬКОЇ ЦЕРКВИ,
ПОКРОВИТЕЛЬ ВЕЛЬМИШАНОВНОГО АРХІБРАТСТВА ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ ПАЛОМНИКІВ І РЕКОНВАЛЕСЦЕНТІВ У РИМІ,
Джузеппе де Асте, клірик і приміцерій Високоповажної Апостольської палати,
князь пан Анджело Альтьєрі, маркіз Фабріціо Нарі, канонік Тіберійо Буккападулі та Джакомо Фалларіні – кустоші, а також Джироламо Бонеллі – камерлінг.
Улюбленим у Христі співбратам Братства Пресвятої Трійці [...] канонічно еригованого в катедральному костелі міста Львова в Королівстві Русі, вічне спасіння в Господі. Ми, котрі за обов'язком нашого уряду повинні дбати про спасіння вірних та про поступ побожності й релігії, охоче приєднуємо й долучаємо до нашого Архібратства інші братства того ж інституту, а приєднаним уділяємо відпусти, повноваження та інші духовні ласки й індульти згідно з владою, наданою нам Верховними Пастирями. Беручи до уваги, що брат отець Антоній Циріна з Ордену Святого Франциска, співбрат і прокуратор цього Братства, наполегливо просив про таке приєднання та про уділення відпустів; ми, згаданий приміцерій та кустоші, які репрезентують волю цього ж Архібратства, спираючись на нещодавно видану конституцію світлої пам'яті папи Климента VIII щодо впорядкування такого роду приєднань і уділення небесної скарбниці Церкви: керовані цією ревністю з любові до Бога та прагненням примноження побожності й християнської релігії, згадане Братство, канонічно ериговане апостольською чи ординарською владою, зважаючи на згоду єпископа, тобто місцевого ординарія, та рекомендаційні листи, які свідчать про його заснування, побожність і релігійність, силою наданих нам апостольських повноважень приєднуємо й долучаємо до нашого Архібратства (якщо тільки з нашого боку подібна ласка не була надана іншому [братству] в цьому місті, містечку чи землі, і якщо під час цієї концесії воно не було приєднане до іншого архібратства), а йому та його співбратам щедро вділяємо й передаємо нижче перелічені відпусти та особливі ласки, поіменно, виразно й дослівно надані різними світлої пам'яті Римськими Єпископами, зміст яких слово в слово наводиться нижче і є таким:
ПАВЛО ПАПА V. На вічну пам'ять про подію. Зважаючи на те, що ми визнали за доцільне переписати Архібратству відпусти та духовні ласки, якими воно має втішатися в майбутньому. Тому, відкликаючи та скасовуючи всі й кожен зокрема відпусти, відпущення гріхів і дарування покутних кар, надані дотепер Архібратству Пресвятої Трійці в Римі та його співбратам будь-якими Римськими Єпископами, нашими попередниками, і оголошуючи їх від дати цієї грамоти позбавленими будь-якої сили та значення на майбутнє. Уповаючи на милосердя Всемогутнього Бога та авторитет Його Блаженних Апостолів Петра і Павла: усім вірним Христовим обох статей, які в майбутньому вступлять до згаданого Архібратства, у перший день їхнього вступу, якщо вони, щиро розкаявшись і висповідавшись, приймуть Пресвяте Таїнство Євхаристії та знесуть побожні молитви до Бога за спасіння Римського Єпископа, [...] злагоду християнських правителів, викорінення єресей і піднесення Святої Матері Церкви – [уділяємо відпуст] повний. Також у хвилину смерті цим же співбратам обох статей, теперішнім і майбутнім, які розкаявшись і висповідавшись, або підкріпившись Святим Причастям, чи, якщо вони не зможуть цього зробити, ім'я ІСУС устами, якщо здатні, а якщо ні, то серцем побожно закличуть, після накладення на них покути – [відпуст] повний. Натомість тим же співбратам, які мають записатися в майбутньому, як і вже записаним до зазначеного Архібратства, так само розкаяним і висповіданим та підкріпленим Святим Причастям, які церкву або ораторій цього ж Архібратства на свято Пресвятої Трійці, що вважається головним святом цього Архібратства, від перших Вечірніх аж до заходу сонця цього святкового дня щороку побожно відвідають і там, як вище зазначено, молитимуться – милостиво в Господі уділяємо так само повний відпуст і прощення всіх їхніх гріхів. [...] [Опис подальших відпустів і привілеїв Павла V] Дано в Римі біля Святого Марка під Перснем Рибалки дня 24 жовтня 1606 року, на другому році нашого понтифікату. Аби всіма цими відпустами та духовними ласками, вище сукупно описаними, зазначене Братство та його співбрати могли користатися, володіти ними та втішатися ними згідно з конституцією покійного Климента VIII, текст якої наводиться далі:
КЛИМЕНТ ПАПА VIII. На вічну пам'ять про подію. Хоч би що було колись надано Апостольським Престолом задля плекання спасіння вірних Христових і санкціоновано та ухвалено зі зрілою розважливістю, великою обачністю й обережністю; все ж, якщо Римський Єпископ із плином часу помітить, що в дотриманні цих статутів і декретів закралися якісь зловживання на шкоду душам, він повинен з огляду на пастирський уряд виступити проти них відповідним чином [...] Дано в Римі біля Святого Петра під Перснем Рибалки, дня 7 грудня 1604 року, на тринадцятому році нашого понтифікату.
Бажаючи й постановляючи, щоб цій нашій грамоті давали таку саму віру, яка належала б уписаним вище оригінальним грамотам, якби вони були пред'явлені чи показані. А згадане Братство повинно протягом трьох місяців прийняти червоний габіт і виконувати одне з трьох діл: гостинності щодо реконвалесцентів, відвідування паломників або померлих, а також до власної назви додати найменування Пресвятої Трійці; інакше приєднання буде недійсним.
Дано в Римі у звичному місці нашої Конгрегації, року від Різдва Господа Нашого Ісуса Христа 1695, третього індикту, дня ж 10 місяця травня, за понтифікату Найсвятішого Владики Нашого Інокентія XII, з Божого Провидіння папи, на четвертому році його понтифікату.
[Підписи:]
Кардинал Палуццо Альтьєрі, протектор
Джузеппе де Асте, приміцерій
Тіберійо Буккападулі, кустош
Джироламо Бонеллі, камерлінг
[Зворот:]
[Канцелярська нотатка з візитації 1722 р.:]
Року Божого 1722, дня 26 листопада. Під час генеральної візитації пред'явлено, відчитано та внесено до актів візитації.
Ян Фелікс Шанявський, єпископ філадельфійський, суфраган і генеральний вікарій Львівського єпископства, власноруч.
[Nagłówek graficzny – rycina miedziorytnicza z przedstawieniem Trójcy Świętej, herbami papieskimi, kardynalskimi oraz rzymskim S.P.Q.R.:]
LITERAE AGGREGATIONUM INDULGENTIARUM, ET PRIVILEGIORUM
PALUTIUS MISERATIONE DIVINA EPISCOPUS PRAENESTIN[US]
CARDINALIS DE ALTERIJS S. R. E. CAMERARIUS
VEN[ERABILIS] ARCHIC[ON]FR[ATERNI]TATIS SS. TRINITATIS PEREGRINORUM & CONVALESCENTIUM de Urbe Protector
Ioseph de Aste Rev. Cam. Aplicae Clericus & Primicerius
Princeps D. Angelus de Alterijs, Marchio Fabritius Narius, Canonicus Tiberius Buccapadulius, & Iacobus Fallarinius Custodes, ac Hieronymus Bonellus Camerarius.
[D]ilectis in Christo Confratribus Confraternitatis SSmae TRINITATIS Austr[iacae?] Ord[inis] Canonice erectae in Ecclesia Cathedrali Urbis Leopolis Regni Russiae, salutem in Domino sempiternam. Nos, qui iuxta officii nostri debitum fidelium salutem, et pietatis, ac religionis progressum procurare debemus, libenter nostrae Archiconfraternitati alias eiusdem instituti Confraternitates adiungimus, et aggregamus, illisque aggregatis indulgentias, facultates, aliasque spirituales gratias, et indulta iuxta facultatem nobis a Summis Pontificibus concessam impartimur. Qua de re cum F[rater] P[ater] Antonius Cyrina Ord[inis] S. Franc[isci] eiusdem Confraternitatis Confrater, et Procurator aggregationem huiusmodi, et indulgentias, communicationem enixe postulauerit; Nos Primicerius, et Custodes praedicti vota ipsam Archiconfraternitate repraesentantes fel. record. CLEMENTIS Papae VIII. Constitutioni super hm̃oi [huiusmodi] aggregationis, et caelestis Ecclesiae thesauri communicationi moderatione nuperrime edita inhaerentes: huiusmodi zelo Dei amore, et pietatis, ac religionis Christianae augendae zelo ducti Confraternitati praedictae authoritate Apostolica, siue ordinaria canonice erectam, attentis Episcopi, seu ordinarij loci consensu, ac litteris testimonialibus, quibus eius institutio, pietas, ac religio comendatur, nostrae Archiconfraternitati, dummodo per nos simili gratia alteri in dicta Ciuitate, Oppido, uel terra concessa, et tempore hmoi [huiusmodi] concessionis alii Archiconfraternitati aggregata non fuerit, iuxta facultates Apostolicas nobis concessas adiungimus, et aggregamus, atque illi, eiusque Confratribus Indulgentias, et speciales gratias infrà scriptas a fel. record. diversis Romanis Pontificibus nominatim expressè, et praecise concessas largimur, et communicamus, quae tenor de verbo ad uerbum sequitur, et est talis.
PAULUS PP. V. Ad perpetuam rei memoriam. Cuperuas Archiconfraternitatis Indulgentias, et gratias spirituales, quibus in posteru fruantur, duxerimus praescribendas. Idcirco o[mn]es, et singulas Indulgentias, et peccator remissio[n]es, ac poenitentiar relaxationes Archiconfraternitati Ss. Trinitatis de Vrbe, et illius Confratribus hactenus quouscumq[ue] Romanos Pontifices praedecessores n[ost]ros concessas revocantes, et annullantes, ac nullius roboris, et momenti posthac a data praesentiu fore declarantes. De Omnipotentis Dei misericordia, ac Beator Petri, et Pauli Apostolo[rum] eius authoritate confisi: Omnibus utriusq[ue] sexus Christifidelibus qui dicta Archiconf[raternitati] in posterum ingredentur, die primo eorum ingressus, si uere poenitentes, et confessi Sanctissimu Eucharistie Sacramentum sumpserint; et pro salute Romani Pontificis, [...] Christiano[rum] Principu concordia, haeresum extirpatione, ac Sanctae Matris Ecclesiae exaltatione pias ad Deum preces effuderint, Plenaria. In mortis quoq[ue] articulo eisdem utriusq[ue] sexus nunc, et pro tempore existentibus Confratribus, qui poenitentes, et confessi, uel S.ma Communione refecti, uel quatenus id facere nequiuerint, nomen IESV ore si potuerint, sin autem corde deuote inuocauerint, iniu[n]cta eis poenitentia Plenaria. At tam ipsis pro tepore [tempore] defcribendis, quam iam descriptis in dicta Archiconf[raternitati] Confratribus similib[us] poenitentibus et confessis, ac sacra cōmunione [communione] refectis, qui Ecclesiam, seu Oratorium eiusde Archiconf[raternitatis] in Festo Smae Trinitatis, quod principale eiusde Archiconf[raternitatis] esse afferitur a primi Vesperis usq[ue] ad occasu Solis diei eiusde festi singulis annis deuote uisitauerint, et inibi, ut praefertur, orauerint, Plenaria similiter omniu peccatoru suor indulgentiam, et remissione misericorditer in Dno [Domino] concedimus. [...] [Opis dalszych odpustów i przywilejów Pawła V] Datum Romae apud S. Marcū sub Annulo Piscatoris die 24 Octobris 1606 Pontificatus Nri anno 2° Quibus õnibus Indulgentijs, ac spiritualibus gratijs supra a[d] collatim descriptis p[ro] Confērnitati, eiusq[ue] Confrībus uti potiri, ac gaudere possint iuxta fel. rec. Clementis VIII. Constitutionem cuius tenor sequitur.
CLEMENS PP. VIII. Ad perpetuam rei memoria[m]. Quaecunq[ue] a Sede Apl'ica [Apostolica] ad promouendū Christifidelium salute aliquando concessa sunt, et ei ca maturo consilio, magnacq[ue] prudentia, et cautione sancita, et decreta sint; tame[n] cu Romanu Pontificē ex diuinae, salute foelicius progressu temporis animaduertis sen illim aliquas abusus in eisde[m] statuti, et decretis obseruandu prouenire; debet pro Pastorali officij munere illis opportuna ratione occurrere [...] Datum Romae apud S. Petrum sub Annulo Piscatoris, die VII. Decembris. 1604. Pontificatus nri Anno decimo tertio.
[O]uolentes, et decernentes praesentibus his n[ost]ris literis eandem fidem adhibendam fore, quae praeinsertis litteris originalibus adhibentur, si forent exhibitae, uel ostensae. Et dictae Confrat[ernita]ti infrà tres menses Deferre Habitum rubrum, et exercere unum ex tribus operibus Hospitalitatis Convalescentium Peregrinos seu Mortuos Visitandi et addere proprio titulo, titulum Ss. Trinitatis alias aggregatio nulla sit.
Datum Romae in loco solito n[ost]rae Congregationis, Anno a Nativitate Domini N[ostri] Iesu Christi MDCXCV Indictione Tertia Die vero 10 Mensis Maii Pontificatus Ssmi D[omi]ni N[ostri] Innocentij Divina providentia Papae XII. Anno eius IV.
[Podpisy:]
Palutius Card.lis de Alterijs P[rotector]
Ioseph de Aste Primicerius
Tiberius Buccapadulius Custos
Hieronymus Bonellus Camerarius
[Verso:]
[Nota kancelaryjna z wizytacji z 1722 r.:]
Anno D[omi]ni 1722 Die 26ta Novembris In Visitatione Generali Productum lectum et Actis Visitationis annotatum
Ioannes Felix Szaniawski Ep[iscop]us Philadelphiensis Suffraganeus et V[icari]us Gen[erali]s Ep[iscopa]tus Leopoliensis manu propria
Документ складений на пергаменті у формі офіційного бланка з рукописними вставками, оздоблений великим мідьоритом у заголовку. Містить трансумпти/інкорпорації булл Павла V (24.10.1606) та Климента VIII (07.12.1604). Унизу слід від протягнутого шнура для печатки (сама печатка втрачена). На звороті запис львівського єпископа-суфрагана Яна Фелікса Шанявського про генеральну візитацію від 26 листопада 1722 р.
Повідомити про помилку транскрипції
Наведіть уривок і запропоноване виправлення. Повідомлення стосується цього документа.







