Ерекція та затвердження канонікату Куропатвів у Львові адміністратором Костянтином Мрозовицьким

[Передня обкладинка (арк. 2):] [Архівний ярлик:] Lit. Jur. K. / до N[омер]а 1 / колись Консисторії / стосовні. [Арк. 1r (зображення 3):] [Угорі рукописно:] Позиція № 300. [Гербовий мідьорит із зображенням архієпископського/капітульного герба, підтримуваного святими покровителями, з девізом: В ІМ'Я ГОСПОДНЄ] КОСТЯНТИН З МРОЗОВИЧІВ МРОЗОВИЦЬКИЙ, ДОКТОР ОБОХ ПРАВ, АРХІДИЯКОН І ПРИ НЕВИСОКОМУ ПРЕСТОЛІ [SEDE VACANTE] ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ ГЕНЕРАЛЬНИЙ АДМІНІСТРАТОР, ПРЕПОЗИТ БУСЬКИЙ І РОГАТИНСЬКИЙ. На вічну пам'ять про подію. Той задум найвищого розуму, який сотворив усесвіт, сповнює порожнечі, а наповнене спорожнює; коли ж допустив Він, щоби Звичайний Престол Львівської архідієцезії вакував, із висоти так подбав про свою Церкву, що під час самого вакату престолу те, що умалилося присудами долі, примножує новими паростками благочестя: той, кажу, Найвищий Пастир своєї Церкви, який укріпив нас непохитним свідченням правди: «Я перебуватиму з вами аж до кінця віку»; після того, як забрав із кола живих пастиря, Ясновельможного і Найпревелебнішого колись КОСТЯНТИНА ГРАФА НА ЛИП'Ю ЛИПСЬКОГО, АРХІЄПИСКОПА львівського, вічного адміністратора Анджеївського абатства, присутній при своїй пастві, тобто КАПІТУЛІ Львівської митрополичої церкви, пасучи її, розширюючи, забезпечуючи та, немов істинний, хоч і невидимий наречений, цю видиму Наречену свою прикрашаючи. Про що ми, тим більше що на початку нашого адміністраторського уряду sede vacante з великою радістю почувши, усім і кожному зокрема, хто цей наш лист, що повинен мати вічну силу й назавжди, бачити, читати, чути буде і будь-яким способом [Арк. 1v (зображення 4):] у майбутньому про нього дізнається, сповіщаємо. Як ось Вельми Ілюстріс і Превелебний Пан ОЛЕКСАНДР (більший за самого Олександра Македонського, бо не над могутніми мурами світу, а величним благочестям торжествує), канонік і проповідник звичайний Львівської митрополичої церкви, [вклеєний мідьорит із гербом Яструбець] препозит галицький, від покійної Шляхетної ТЕРЕЗИ З КУРОПАТВІВ від першого шлюбу, та Шляхетний КАЗИМИР від покійної Шляхетної ТЕРЕЗИ з Трусколасів від другого шлюбу народжені КУРОПАТВИ, рідні між собою брати, сини покійного Шляхетного ПЕТРА З ЛАНЦЮХОВА КУРОПАТВИ, немов дві оливоносні віти, чиї помисли й серця охопило побожне до Бога благочестя, маєтності свої власні й спадкові, у тексті вміщеного нижче запису та в іншому місці безпосередньо нижче щодо положення, розташування та інших обставин докладніше визначені, на фундацію та ерекцію нового канонікату у Львівській митрополичій церкві записали, і такого роду запис перед нами та нашим судом достовірно пред'явили, і просили, щоби ми цей спасительний їхній намір, похвальне рішення та сам запис звичайною владою зволили прийняти, схвалити й інші належні за порядком і приписом права речі постановити. Благочестиве прагнення яких належною прихильністю та ревністю огортаючи, і бажаючи його відповідно до нашого обов'язку й сану підтримати та якнайшвидше довести до звершення, діючи за формою і способом, що в таких випадках звичаєво застосовується й дотримується, передусім листи публічного виклику [генеральної кріди], тобто публічного едикту проти всіх і кожного зокрема, хто вважає і заявляє про якісь суперечні права та інтереси, котрих разом чи окремо, або будь-яким способом ця справа стосувалася чи могла стосуватися, щоби ми не видавалися порушниками чийогось права, визнали за необхідне видати, як і видали, і наказали їх для належного оголошення чи виконання зі справедливим і належним терміном оприлюднити. Коли в законний термін цих листів виклику, що припадає на сьогоднішній день, ми засіли перед нами та нашим судом на трибуналі для чинення правосуддя та вислуховування й розсудження справ, поставши особисто вищезгаданий Вельми Ілюстріс і Превелебний Пан ОЛЕКСАНДР КУРОПАТВА, канонік і проповідник львівський, від імені свого та Шляхетного КАЗИМИРА КУРОПАТВИ, брата свого, після пред'явлення цих же листів кріди, виконаних через публічне оголошення з амвона у вищезгаданій нашій Львівській митрополичій церкві велебним Яном Пученським, вікарієм цієї ж церкви, звинуватив у нез'явленні [контумації] всіх і кожного зокрема, кому належав би інтерес цієї фундації та ерекції, а викликаних зазначеними листами кріди й на призначений день і термін не прибулих; і через їхнє нез'явлення просив із належною наполегливістю, аби запис дарування маєтностей сіл Волосів та Цуцилів, у Руському воєводстві, Галицькій землі розташованих і належних, з усім цих сіл правом, володінням, власністю, правом близькості, пожитками, ужитками, плодами, прибутками, чиншами, приналежностями та прилеглостями, як із дворами, спорудами, будівлями, фільварками, шпихлірами, городами, садами, нивами, луками, полями, лісами, гаями, дібровами, заростями, хмизом, чагарниками, перелісками, вересовищами, пасіками, бортями медними, річками, струмками, потоками, рівчаками, водотоками, водами та їхніми стоками, озерами, болотами, сіножатями, ставами великими й малими та їхніми спусками, саджавками, млинами, мірошниками та їхніми мірками, корчмами, корчмарями, так само як і з підданими, кметями, загородниками, комірниками, халупниками, як утікачами, так і в маєтках осілими, з їхньою панщизною працею, чиншами, десятинами, данинами, податками, пенсіями, підводами, сторожами денними й нічними та всіма повинностями, ними здавна сплачуваними й виконуваними, та всіма загалом вигодами й прибутками, з цих маєтностей нині отриманими й на майбутнє належними, ним і згаданим Шляхетним КАЗИМИРОМ КУРОПАТВОЮ, братом його, перед львівськими старостинськими гродськими актами в суботу після октави свята Пресвятого [Арк. 2r (зображення 5):] Тіла Господа Христа поточного року на користь Ясновельможних, Найпревелебніших і Превелебних Панів прелатів і каноніків, нинішніх і на певний час сущих, та всієї Достойної КАПІТУЛИ Львівської митрополичої церкви, з метою заснування з нового кореня в цій же Львівській митрополичій церкві [вклеєний мідьорит із гербом Яструбець] для себе та своїх нащадків із Дому й Родини КУРОПАТВІВ герба ЯСТРУБЕЦЬ, або за їхньої відсутності по батьківській лінії інших, кров'ю з цим Домом з'єднаних, канонікату складений — в усіх і кожному зокрема його пунктах, клаузулах, артикулах, зв'язках та всіляких зобов'язаннях був затверджений, підтверджений, ратифікований, силою звичайної влади та вічної тривалості скріплений, а разом із тим декрет на це виданий, зазначені маєтності з усіма їхніми приналежностями й прилеглостями свободі та церковному імунітету приписані, включені, інкорпоровані та прилучені до майна Церкви, а на них канонікат у цій же Львівській митрополичій церкві еригований, фундований і забезпечений, тягарі й повинності накладені, і до їх виконання канонік на певний час сущий під вагою сумління зобов'язаний, право патронату їм, фундаторам, допоки житимуть, а по їхній смерті їхнім наступникам із Дому й Родини КУРОПАТВІВ, і саме найближчому по лінії, застережене, а листи апробації, конфірмації, ерекції, зобов'язання, застереження та інші для цього потрібні постановлені та у звичайній формі до видачі призначені. Котрого запису зміст слово в слово наводиться й звучить так: Діялося на Львівському Низькому Замку, у суботу після октави свята Пресвятого Тіла Господа Христа, року того ж тисяча шістсот дев'яносто восьмого. Перед цим Урядом та Актами Гродськими Старостинськими Львівськими, поставши особисто Вельми Ілюстріс і Превелебний Пан ОЛЕКСАНДР, Львівської катедральної митрополичої церкви канонік і проповідник, від покійної Шляхетної ТЕРЕЗИ З КУРОПАТВІВ від першого шлюбу, та Шляхетний КАЗИМИР від покійної Шляхетної ТЕРЕЗИ з Трусколасів від другого шлюбу народжені КУРОПАТВИ, рідні між собою брати, сини покійного Шляхетного ПЕТРА З ЛАНЦЮХОВА КУРОПАТВИ, бувши здоровими на розумі й тілі, суд свій будь-який належний оминаючи та власну юрисдикцію усуваючи, а цю гродську старостинську львівську на себе, нащадків та маєтності свої загалом усі, наскільки до цього акта належить, добровільно приймаючи, явно, публічно й добровільно визнали, і кожен із них зокрема для свого інтересу визнав: Що вони на вічну славу Найвищого Божества, примноження та звеличення Божого культу, добра свої власні та спадкові, тобто села Волосів та Цуцилів, у Галицькій землі розташовані й належні, з усім цих зазначених сіл правом, володінням, власністю, правом близькості, пожитками, ужитками, плодами, прибутками, чиншами, приналежностями та прилеглостями, як із дворами, спорудами, будівлями, фільварками, шпихлірами, парканами, огорожами, городами, садами, нивами, луками, полями, лісами, гаями, дібровами, заростями, хмизом, чагарниками, перелісками, вересовищами, пасіками, бортями медними, річками, струмками, потоками, рівчаками, водотоками, водами та їхніми стоками, озерами, болотами, сіножатями, ставами великими й малими та їхніми спусками, саджавками, млинами, мірошниками та їхніми мірками, корчмами, корчмарями, так само як і з підданими, кметями, загородниками, комірниками, халупниками, як утікачами, так і в маєтках осілими, з їхньою панщизною працею, чиншами, десятинами, данинами, податками, пенсіями, підводами, сторожами денними й нічними та всіма повинностями, ними здавна сплачуваними й виконуваними, та всіма загалом вигодами й прибутками, з цих маєтностей нині отриманими й [Арк. 2v (зображення 6):] на майбутнє належними, нічого із зазначеного маєтку для себе, своїх нащадків ані будь-кого іншого не застерігаючи і не виключаючи, але так широко, далеко і за периметром, як спадщина вищезгаданих маєтностей сіл простягається і сягає у своїх межах і кордонах здавна, межовими знаками від інших сусідніх і прилеглих маєтностей відділена і розмежована, і так як визнавців стосувалося і належало — вже відтепер і фактично Вельми Ілюстрісам і Превелебним Панам прелатам і канонікам, нинішнім і на певний час сущим, та всій Достойній Капітулі Львівської митрополичої церкви, і то з чистої й щирої щедрості, на заснування з нового кореня в цій же Львівській митрополичій катедральній церкві для себе та своїх нащадків із Дому й Родини Куропатвів герба ЯСТРУБЕЦЬ походженням, або інших, кров'ю з цим Домом з'єднаних, канонікату — дають, дарують, записують і зрікаються, як цим і дали, подарували, записали і зреклися титулом чистого, щирого, правдивого, простого й безповоротного дарування на віки й назавжди. У які маєтності, тобто зазначені села, цим подаровані й відступлені, ці ж Вельми Ілюстріс і Шляхетний визнавці цим же Вельми Ілюстрісам обдарованим та їхнім нащадкам реальну інтромісію та актуальне і спокійне володіння, з негайним цих маєтностей ужитком і пожитком через будь-якого слугу [міністеріала] генерального Коронного і двох шляхтичів, зручно до того прибраних, силою цього запису дарування урядово для взяття й обійняття, вже відтепер і фактично добровільно дають і допускають, а даного й допущеного ані через себе, ані через будь-яких осіб, собі підлеглих і підпорядкованих, не перешкоджати, не відмовляти, не відбирати, не порушувати і в будь-який спосіб не зазіхати; навпаки, цих же Вельми Ілюстрісів і Превелебних Панів каноніків львівських, обдарованих своїх та їхніх нащадків, від усіляких і будь-яких правових претензій усіх і кожного зокрема осіб будь-якого стану, статі, ступеня, кондиції та достоїнства, через зазначений маєток у будь-який спосіб виниклих, у кожному суді й уряді Королівства, скільки разів буде потреба, упродовж усіх земських давностей, як до будь-якої особи земська належить і застосовується давність, охороняти, боронити, звільняти від евікції, визволяти й інтерцедувати, а маєтності зазначені, цим подаровані, від усіх прав, обтяжень, боргів, зв'язків, підлеглостей і будь-яких записів давніших і пізніших, посагів, віна, реформацій, доживоть та будь-якого іншого титулу прав, що ці маєтності в будь-який спосіб обтяжують чи зачіпають, а також від позовів, співпозовів і будь-яких оголошень, щодо цих маєтностей поданих чи належних до подання, зрештою від зисків і призисків та всіляких судових процесів, на цих маєтностях здобутих і таких, що мають бути здобуті, завжди чистими й вільними чинити й зберігати — себе разом зі своїми нащадками, на і щодо своїх маєтностей загалом усіх рухомих і нерухомих, спадкових і заставних, та будь-яких сум грошових, володілих і належних до володіння, записують і зобов'язують. А це під заставою земських збитків, просто й без тілесної присяги належних до таксації та присудження самими визнавцями та їхніми нащадками, у разі будь-якого порушення цього запису дарування та невиконання всіх і кожного зокрема пунктів, у ньому вміщених, цим же Вельми Ілюстрісам Панам канонікам та всій Достойній КАПІТУЛІ львівській, обдарованим своїм та їхнім нащадкам, для сплати, [Арк. 3r (зображення 7):] відшкодування й підлягання, а в жоден спосіб не для уникнення. Через які земські збитки, у вищезгаданий спосіб до сплати належні й прострочені, та через будь-яку річ і умову цього запису дарування, не виконану, хоч і належну до виконання, вищезгадані Вельми Ілюстріс і Шляхетний визнавці, позвані за правом разом зі своїми нащадками, зрікаючись суду належного як вище, перед будь-яким судом і урядом Королівства, котрому або котрим себе разом зі своїми нащадками та маєтності свої загалом усі в цій мірі до відповідальності підпорядковують та інкорпорують, на перший поклик вищезгаданих Вельми Ілюстрісів і Превелебних каноніків та всієї Достойної Капітули Львівської, обдарованих своїх або їхніх нащадків, остаточно [peremptorie] відповідати, ставати, праву задовольнити і будь-який вирок прийняти разом зі своїми нащадками повинні будуть і зобов'язуються. Першого строку, як і всіх інших, звідси послідовно наступних, завжди преклюзивних, жодними взагалі відстрочками, викрутами, призупиненнями, захистами, протестаціями, давностями, судовими перешкодами та всілякими ексцепціями, закликами, апеляціями та їхнім підтриманням, справами Речі Посполитої, військовою службою, посольством усередині чи поза кордонами Королівства, преклюзивними строками права, земською давністю, війною, безкоролів'ям і з'їздом, справою про першість, малолітством нащадків, справжньою чи звичайною хворобою, залізними листами або арештом, покликанням на докази, на евіктора та взагалі будь-якими правовими засобами й захистами не уникаючи і в жоден спосіб не ухиляючись, навпаки, від таких повністю відмовляючись, але цьому запису дарування і всім його змістам, після сплати земських збитків, скільки разів буде потреба, перед судом задовольнити — себе і своїх нащадків та маєтності свої взагалі всі до того зобов'язуючи й обтяжуючи. І негайно перед цим же урядом та Шляхетними Яном Францішеком з Мрозовичів Мрозовицьким підсудком та Анджеєм Зембровським писарем земськими львівськими (при вакуючому нині уряді суддівському через підвищення колись Ясновельможного і Прекрасного Ієроніма Куропатницького на каштелянію київську) вищезгадані Вельми Ілюстріс і Превелебний та Шляхетний КУРОПАТВИ, визнавці, згідно з публічним правом, у цьому відношенні встановленим, доторкнувшись грудей, визнали такими словами: «Я ОЛЕКСАНДР і я КАЗИМИР під вірою, честю й сумлінням Бога беру за свідка, що цю фундацію з нового кореня з маєтностей наших власних чиню, жодної плати не взявши, без будь-якої таємної змови, але з чистої ревності й власної моєї щедрості, нічого не чинячи на шкоду конституції та публічному праву, що це дозволяє». За посередництвом цього їхнього особистого визнання у вищенаведеному. Місце [Хрест] Печатки. З Актів Гродських Старостинських Львівських видано. Звірив Корендович. Звірено з Актами Помажанським. У присутності Вельми Ілюстріса і Превелебного Яна Томаша Юзефовича, каноніка Львівської митрополичої церкви, секретаря Його Королівської Милості, як і прокуратора Достойної Капітули Львівської, до цієї справи в ім'я своє та всієї цієї Достойної Капітули [Арк. 3v (зображення 8):] інтервенієнта, котрий до прохань Вельми Ілюстріса і Превелебного ОЛЕКСАНДРА КУРОПАТВИ та всього Дому КУРОПАТВІВ (приймаючи вчинене дарування, у нашому суді пред'явлене) приєднується, і про затвердження та ратифікацію цього ж дарування просить. Ми ж, АРХІДИЯКОН і sede vacante Львівської архідієцезії ГЕНЕРАЛЬНИЙ АДМІНІСТРАТОР, вище пойменований, схиляючись до прохання й бажання вищезгаданих фундаторів, після огляду насамперед зазначених листів кріди, правно виконаних, після огляду також і прочитання вищевміщеного запису перед актами гродськими старостинськими львівськими в присутності Шляхетних суддів і урядників земських, для цього спеціально запрошених і до актів гродських старостинських львівських зійшлих, в акті цього ж запису дарування пойменованих, складеного, у суді нашому повторно пред'явленого, і зважаючи на згоду Вельми Ілюстріса і Превелебного Яна Томаша Юзефовича, каноніка і прокуратора Достойної Капітули Львівської, на схвалення цього ж дарування та ерекцію канонікату від імені свого та цієї ж Достойної Капітули Львівської судово висловлену, передусім будь-яких зацікавлених або тих, хто міг би мати інтерес у будь-який спосіб у майбутньому, цими ж листами кріди викликаних, понад годину засідання суду очікуваних, які в жоден спосіб не з'явилися й не перешкоджали наслідкам листів кріди — за неслухняних явкою [контумачів], як справедливо заслуговували за велінням правосуддя, визнали; і через їхнє нез'явлення цей же запис в усіх і кожному зокрема його пунктах, клаузулах, артикулах, зв'язках, зобов'язаннях і умовах усіх схвалити, підтвердити, ратифікувати, силою влади ординаріату й вічної тривалості заразом скріпити й декрет на це видати, зазначені маєтності сіл Волосів та Цуцилів свободі та церковному імунітету приписати, інкорпорувати й присудити, а їх же на забезпечення й фундацію канонікату греміального, тобто точніше капітульного КУРОПАТВ'ЯНСЬКОГО еригувати, фундувати й забезпечити за належне визнали, як і з того часу, так і відтепер схвалюємо, підтверджуємо, ратифікуємо, скріплюємо, приписуємо, інкорпоруємо, призначаємо, еригуємо, фундуємо й забезпечуємо; а тягарі й обов'язки з огляду на ці маєтності новоерегованому каноніку, на певний час сущому — щоби дві читані меси щотижня, у будь-який день, коли йому заманеться, за життя фундаторів за відпущення гріхів, а по їхній пізній смерті за їхні душі, сам або через свого заступника у Львівській митрополичій церкві відправляв і виконував — накладаємо, і до виконання цих же обов'язків під вагою сумління й загрозою суворого Божого Суду зобов'язуємо. Якщо ж трапиться, що Вельми Ілюстріс і Превелебний Пан Фундатор цим же канонікатом буде наділений і на нього інституцію отримає, на його волю й розсуд виконання зазначених обов'язків залишаємо. Зрештою, зазначеного новоерегованого каноніка, на певний час сущого, до всіх інших, як усередині, так і поза церквою, на Панах прелатах і каноніках Львівської митрополичої церкви давніх фундацій тяжіючих і належних до виконання обов'язків, як і до резиденції при церкві разом з іншими Панами прелатами й каноніками під карою, приписаною в канонічному праві, у [Арк. 4r (зображення 9):] цьому ж канонічному праві про резиденцію каноніків висловленій, зобов'язуємо; і його до всіх і кожного зокрема старшинств, прерогатив, почестей, свобод, прав, імунітетів і привілеїв, щоденних дистрибуцій та будь-яких інших доходів, якими решта Панів прелатів і каноніків капітульних як усередині, так і поза нашою катедральною церквою втішаються і в будь-який спосіб користуватися можуть і будуть користуватися, допускаємо і цими ж користуватися, уживати, споживати, володіти й бути пошанованим повинен мати, ухвалюємо; до всіх прелатур цієї ж церкви, якщо й наскільки на них обраний буде, а також до престимоніїв та опцій з огляду на старшинство, що його стосуються (за винятком опцій мансій Панів каноніків давньої фундації, до яких канонік новоерегований на певний час сущий жодного права мати не буде, хіба що від фундаторів або будь-якої іншої особи такою мансією буде наділений), здатним оголошуємо на вічні майбутні часи. Право патронату фундаторам, допоки житимуть, а по їхній пізній смерті тим, хто з Родини й Дому КУРОПАТВІВ походить, і саме найближчому, застерігаємо й присуджуємо, з додаванням цієї умови, щоби в разі виникнення будь-якого вакату зазначеного канонікату особу найближчу з Родини Дому КУРОПАТВІВ герба ЯСТРУБЕЦЬ, а за її відсутності іншу особу здібну й гідну, з цим же Домом кров'ю з'єднану, з іншого боку від шляхетних обох батьків народжену, презентували. Листи ж ерекції, фундації, дотації, облігації, резервації та інші для цього потрібні у звичайній формі ухвалюємо й до видачі наказуємо. Усілякі ж недоліки як права, так і факту, якщо такі трапилися б у вищенаведеному, зцілюючи й доповнюючи. Діялося й дано у Львові, Року від Різдва Господа Нашого ІСУСА ХРИСТА тисяча шістсот дев'яносто восьмого, індикції римської VI, за понтифікату Найсвятішого Господа нашого Інокентія з Божого Провидіння папи цього імені Дванадцятого в рік його сьомий, у п'ятницю двадцятого дня місяця червня. У присутності Вельми Ілюстрісів і Превелебних: Яна Томаша Юзефовича секретаря ЙКМ, Францішка Длугоша доктора святого богослов'я, каноніків, Яна Хризостома Шалая, Яна Вишньовського, пенітенціаріїв Львівської митрополичої церкви, та багатьох інших, а також шляхетного Петра Маковського, публічного з апостольської влади та sede vacante Львівської архідієцезії нотаріуса актів нашої курії. [Власноручний підпис:] Костянтин Мрозовицький, / Доктор Обох Прав, Архідиякон і / Адміністратор Архідієцезії / Львівської, власною рукою. [Підпис і нотаріальна формула:] Петро Маковський, публічний зі святої влади апостольської та sede vacante Львівської Архідієцезії нотаріус, власною рукою.

[Przednia okładka (k. 2):] [Etykieta archiwalna:] Lit. Jur. K. / ad N[umer]o 1 / Consist. q[uan]d[am] / spectans. [k. 1r (zdjęcie 3):] [U góry odręcznie:] Pos. N[umer]o 300. [Miedzioryt herbowy przedstawiający herb arcybiskupi/kapitulny podtrzymywany przez świętych patronów, z dewizą: IN NOMINE DOMINI] CONSTANTINVS DE MROZOWICE MROZOWICKI DOCTOR VTRIVSQ[ue] IVRIS, ARCHIDIACONVS Et Sede Vacante Archiepiscopatûs Leopolien[sis] Generalis ADMINISTRATOR BVSCENSIS ROHATINENSIS PRÆPOSITVS. Ad Perpetuam Rei Memoriam. Illa supernæ mentis ratio, quæ Vniuersum condidit, Vacua implet, & impleta euacuat; dum Sedem Ordinariam Archiepiscopatûs Leopolien[sis] Vacare permisit, ita Ecclesiæ suæ de alto prospexit, ut in ipso Vacantis Sedis spatio diminuta fatis, nouis augeat pietatis incrementis: ille inquam Supremus Ecclesiæ suæ Pastor, qui infallibili nos firmauit Veritatis argumento: Ero Vobiscum vsq[ue] ad Consummationem sæculi; postquam Superstitem è Viuis sustulit Pastorem, Illustrissimum & Reuerendissimum Olim CONSTANTINVM COMITEM in Lipie LIPSKI ARCHIEPISCOPVM Leopoliensem Abbatiæ Andreouiensis Perpetuum Administratorem, adest Ouili suo, CAPITVLO scilicet Ecclesiæ Metropolitanæ Leopoliensis illud pascendo, dilatando, prouidendo ac tanquam Verus etsi inuisibilis sponsus hanc visibilem Sponsam suam Ornando. Quod nos, eò magis, quia ad exordia Officij Nostri Administratorialis Sede vacante cum ingenti gaudio auscultantes, Vniuersis & singulis præsentes Literas nostras perpetuò & in æuum Valituras Visuris, lecturis, audituris, & quomodocunq[ue] [k. 1v (zdjęcie 4):] in posterum notitiam ipsarum habituris significamus. Quomodò Perillustris & Admodum Reuerendus Dominus ALEXANDER (ipso maior Alexandro magno, quia non de Validis orbis mænibus, sed de alta triumphat pietate) Canonicus & Concionator Ordinarius Ecclesiæ Metropolitanæ Leopoliensis, [wklejony miedzioryt z herbem Jastrzębiec] Præpositus Haliciensis, cum Generosa olim THERESSIA KVROPATWIONKA primo Voto, & Generosus CASIMIRVS cum Generosa olim THERESSIA de Truskolasy secundo Voto, procreati KVROPATWOWIE Fratres inter se germani, olim Generosi PETRI de Łancuchow KVROPATWA, Filij, tanquam duæ fructiferæ Oliuæ, quorum animos, cordaq[ue] erga Deum deuota pietas occupauit, Bona sua propria & hæreditaria in Contextu Inscriptionis subinsertæ, & alibi mox infra de situ, positione, & alijs circumstantijs specificanda, pro Fundatione & Erectione noui Canonicatus in Ecclesia Metropolitana Leopoliensi, inscripserunt, huiusmodiq[ue] Inscriptionem coram nobis Iudicioq[ue] nostro Authenticè produxerunt, & petierunt, quatenùs hanc salubrem ipsorum intentionem, laudabile institutum, ipsamq[ue] Inscriptionem Authoritate ordinariâ admittere, approbare, ac alia de Iuris ordine ac præscripto necessaria statuere dignaremur. Quorum pium desiderium, debito fauore studioq[ue] amplectentes, illudq[ue] pro munere & officio nostro promouere & quantotius ad effectum deducere Volentes, formam & modum in talibus fieri & obseruari consuetam secuti, antè omnia Literas Cridæ generalis seu edicti publici, contra omnes & singulos sua ex aduerso Ius & interesse aliquod se habere putantes & prætendétes, quos Communiter uel diuisim aut quomodolibet negotium præsens tangeret seu tangere posset, ne alicui in jure suo præiudicare Videamur præmittendas decreuimus, prout præmisimus, ac easdem pro debita publicatione seu executione cum iusto & competenti termino extradi mandauimus. In quorum Citationis literarum legitimo termino in diem hodiernam incidente, coram nobis Iudicioq[ue] nostro pro Tribunali ad jura reddenda, Causasq[ue] audiendas & iudicandas sedentibus, comparens personaliter suprascriptus Perillustris & Admodum R[nve]ndus D[omi]nũs ALEXANDER KVROPATWA Canonicus & Concionator Leopoliensis, suo & Generosi CASIMIRI KVROPATWA Fratris sui nomine, productis ijsdem Cridæ literis, per publicam denuntiationem ex ambona in antè dicta Ecclesia nostra Metropolitana Leopoliensi, á R[nve]do Ioanne Puczenski Vicario eiusdem Ecclesiæ executis, contumaciam omnium & singulorum ad quos præsentis Fundationis & Erectionis interesse pertineret, dictis Cridæ literis Citoratum & pro die ac termino hodierno non comparentium accusauit, & in eorum Contumaciam Inscriptionem Donatoriam Bonorum Villarum Wołosow & Cucyłow in Palatinatu Russiæ, Terra Haliciensi sitarum & iacentium, cum omni Bonorum earundem Villarum iure, Dominio, proprietate, propinquitate, Vtilitatibus, Vsubus, fructibus, prouentibus, reditibus, attinentijs, & pertinentijs, tum Curijs, structuris, Ædificijs, holodijs, granarijs, hortis, pomarijs, agris, pratis, Campis, Syluis, nemoribus, indagimibus, rubetis, dumetis, Sarreptis, Virgultis, mericis, apisterijs, apum mellificijs, fluuijs, fluminibus, riuis, riuulis, torrentibus, aquis, earumq[ue] decursibus, lacubus, paludibus, fœnificijs, piscinis magnis & paruis earumq[ue] demissionibus, Stagnis, molendinis, molendinatoribus, earumq[ue] metretis, tabernis, tabernatoribus, nec non Subditis, Cmethonibus, hortulanis, Inquilinis, Colonis tam profugis quam in Bonis residentibus, eorumq[ue] dierum laboribus, Censibus, Decimis, dationibus, tributis, pensionibus, Vecturis, Vigilijs diurnis & nocturnis, officijsq[ue] quibusuis per eosdem ab antiquo pendi & præstari solitis. Commodisuc & emolumentis generaliter Vniuersis, ex Bonis ijsdem nunc prouenientibus & in posterum prouenturis, per se & memoratum Generosum CASIMIRVM KVROPATWA Fratrem suum, Coram Actis Castrensibus Capitanealibus Leopoliensibus, Sabbatho post Octauas Festi S[anctissi]mi [k. 2r (zdjęcie 5):] Corporis Christi Domini, Anno nunc currenti, Perillustribus, Reuerendissimis & Admodum R[nve]dis DD. Prælatis & Canonicis nunc & pro tempore existentibus, ac toti V[ene]r[a]bili CAPITVLO Ecclesiæ Metropolitanæ Leopoliensis, pro fundando de noua radice in eadem Ecclesia Metropoli[tana] Leopo[liensi] [wklejony miedzioryt z herbem Jastrzębiec] pro se Successoribusq[ue] suis ex Domo & Familia KVROPATWIANA de Armis IASTRZEBIEC vel his deficientibus ex Linea Paterna alijs Sanguine eidem Domui iunctis, Canonicatu recognitam, in omnibus & singulis illius punctis, clausulis, articulis, nexibus & ligamentis Vniuersis approbari, Confirmari, ratificari, robur authoritatis Ordinariæ & perpetuæ firmitatis pariter & Decretum desuper apponi, dicta Bona cum Vniuersis illorum attinentijs & pertinentijs libertati & immunitati Ecclesiasticæ adscribi, annecti, incorporari, inuiscerari, super ijsdemq[ue], Canonicatum in eadem Ecclesia Metropolitana Leopoliensi erigi, fundari, dotari, onera & obligationes imponi, & ad explenda Canonicum pro tempore existentem sub onere Conscientiæ obligari, Iuspatronatus sibi Fundatoribus quo ad Vixerint, post fata verò sua suis Successoribus de Domo & Familia KVROPATWIANA & quidem proximiori de linea, reseruari, Literasq[ue] approbationis, Confirmationis, Erectionis, Obligationis, reseruationis, & alias de super necessarias decerni & in forma solita extradi mandari debita cum instantia postulauit. Cuius quidem Inscriptionis tenor de verbo ad verbum sequitur estq[ue] eius modi: Actum in Castro Inferiori Leopoliensi, Sabbatho post octauas Festi Sacratissimi Corporis Christi Domini Anno eiusdem millesimo, Sexcentesimo, nonagesimo, Octauo. Coram Officio & Actis Præsentib[us], Castrensib[us], Capitanealib[us], Leopolien[si]bus, Comparentes personaliter Perillustris & Admodum Reuerendus Dominus ALEXANDER Ecclesiæ Cathedralis Metropolitanæ Leopoliensis Canonicus & Concionator, cum Generosa olim THERESSIA KVROPATWIANKA primo Voto, Et Generosus CASIMIRVS cum Generosa olim THERESSIA de Truskolasy secundo Voto procreati KVROPATWOWIE Fratres inter se germani, olim Generosi PETRI de Łancuchow KVROPATWA Filij, sani mentibus & corporibus exixtentes, Foro suo quouis competenti omisso & Iurisdictione propria posthabita præsenti autem Castrensi Capitaneali Leopoliensi in se, Posteros ac bona sua generaliter omnia quo ad Actum hunc attinet beneuolè assumpta palam publicè libereq[ue] recognouerunt & quilibet illorum seorsim suo pro interesse recognouit. Quia Ipsi in perpetuum supremi Numinis Gloriam, augmentum & incrementum Cultus Diuini, Bona sua propria & hæreditaria Villas Videlicet Wołoszow & Cucyłow in Terra Haliciensi sita & iacentia, cum omni bonorum eorundem Villarum memoratarum Iure, Dominio, proprietate, propinquitate, Vtilitatibus, Vsubus, fructibus, prouentibus, reditibus, attinentijs & pertinentijs, Tum Curijs, structuris, ædifficijs, Holodijs, Granarijs, sepibus, sepimentis, hortis, Pomarijs, agris, pratis, campis, syluis, nemoribus, indaginibus, rubetis, dumetis, Vepretibus, Sarreptis, Virgultis, mericis, Apisterijs, apum mellificijs, fluuijs, fluminibus, riuis, riuullis, torrentibus, aquis earumq[ue] decursibus, lacubus, paludibus, fœnificijs, Piscinis magnis & paruis earumq[ue] demissionibus, Stagnis, molendinis, Molendinatoribus, eorumq[ue] metretis, Tabernis, Tabernatoribus, nec non Subditis, Cmethonibus, Hortulanis, Inquilinis, Colonis tam profugis quam in bonis residentibus, eorumq[ue] dierum laboribus, Censibus, decimis, dationibus, tributis, pensionibus, Vecturis, Vigilijs diurnis & nocturnis, Officijsq[ue] quibusuis, per eosdem ab antiquo pendi & præstari solitis. Commodisqué & emolumentis generaliter Vniuersis, ex bonis ijsdem nunc prouenientibus & [k. 2v (zdjęcie 6):] in posterum prouenturis nihil ex præmissis bonis pro se, suisq[ue] Successoribus, aut quopiam alio reseruando seu excipiendo, Verum ita latè longé, circumferentialiterque, prout præfatorum bonorum Villarum memoratarum hæreditas, se in suis metis & limitibus ab antiquo extendit & protrahit, alijs ab alijs vicinis & Contiguis bonis, signis metalibus distincta & dislimitata ac prout se recognoscentes spectabat & concernebat. Iam ex nunc & defacto Perillustribus & Admodum Reuerendis Dominis Prælatis & Canonicis nunc & pro tempore existentibus, ac toti Venerabili Capitulo Ecclesiæ Metropolitanæ Leopoliensis idque ex pura & mera liberalitate, pro fundando de noua radice in Ecclesia eadem Metropolitana Cathedrali Leopoliensi pro se Successoribusque suis, ex Domo & Familia Kuropatwiana de Armis IASTRZĘBIEC descendentibus aut alijs sanguine eisdem Domui iunctis Canonicatu, dant, donant, inscribunt & resignant, prout præsentibus, dederunt, donauerunt, inscripserunt, & resignauerunt, puræ, meræ, veræ, simplicisq[ue] & irreuocabilis Donationis titulo perpetuò & in æuum. In quæ quidem Bona seu Villas memoratas præsentibus donatas & resignatas Iijdem Perillustris & Generosus Recognoscentes, Eisdem Perillustribus Donatarijs suis, illorumq[ue] Succedaneis realem Intromissionem & Actualem pacificamqué possessionem, cum præsentaneo bonorum eorundem vsu, fructu per Ministerialem Regni Generalem quemuis & Nobiles duos facilius ad id conducendos, vigore Inscriptionis præsentis Donatoriæ Officiosè capiendam & assumendam, iam ex nunc & defacto, liberè dant & admittunt, datamque & admissam nec per se, nec per suas quasuis Submissas & subordinatas personas, præpedire, denegare, adimere, interturbareque, aut modo quouis iniuriare, Quin-imò eosdem Perillustres & Admodum Reuerendos Dominos Canonicos Leopolienses Donatarios suos illorumque Succedaneos, ab omni & quauis impetitione juridica, Omnium & singularum personarum Status, Sexus, gradus, Conditionis, ac præeminentiæ cuiusuis existentium ratione præmissorum bonorum quouismodo exoriunda in omni judicio & Officio Regni toties, quoties opus fuerit, per omnes præscriptiones Terrestres, prout ad quamlibet personam Terrestris spectat & pertinet præscriptio, tueri, defendere, euincere, deliberare, & intercedere, Bonaq[ue] memorata præsentibus donata, ab omnibus Iuribus, Oneribus, debitis, Vinculis, submissionibus, Inscriptionibusq[ue] quibusuis prioribus & posterioribus, Dotum, Dotalitiorum, Reformationum, Aduiualitatum, ac alterius cuiusuis tituli Iuribus, bona eadem quouis modo aggrauantibus & afficientibus, tum Citationibus, Concitationibus, Innotescentijsq[ue] quibusuis super Bona eadem importatis & importandis, Lucris denique & perlucris, Processibusque quibusuis Iudiciarijs super eisdem bonis obtentis & obtinendis, semper munda & libera reddere & efficere, se suis cum Successoribus, de & super bonis suis generaliter omnibus mobilibus & immobilibus, hæreditarijs & obligatorijs, summisque quibusuis pecuniarijs, habitis & habendis inscribunt & obligant. Idque sub Damnis Terrestribus, simpliciter & absque Corporali Iuramento taxandis & edicendis Per Se Recognoscentes Posterosquè suos, in Casu Inscriptionis præsenti Donatoriæ in aliquo Contrauentionis, præmissorumque omnium & singulorum in eadem Contentorum non completionis, Eisdem Perillustribus Dominis Canonicis, totique Venerabili CAPITVLO Leopoliensi, Donatarijs suis illorumque Succedaneis, ad soluendum [k. 3r (zdjęcie 7):] uendum luendis & succumbendis, Nulloq[ue] modo euadendis. Pro quibus quidem damnis Terrestribus mòdo præmisso ad soluendum succubitis & transgressis, ac re conditioneq[ue] aliqua Inscriptionis præsentis Donatoriæ non Completa nihilominus complenda, suprascripti Perillustris & Generosus Recognoscentes, suis cum Posteris Iure Conuenti, Foro competenti ut supra renuntiando, coram quouis Iudicio & Officio Regni, Cui uel quibus, Se suis cum Successoribus, ac bonis suis generaliter omnibus hac in parte ad respondendum subijciunt & incorporant, Ad primam Instantiam suprascriptorum Perillustrium & Admodum Reuerendorum Canonicorum, totiusq[ue] Venerabilis Capituli Leopoliensis Donatoriorum suorum uel illorum Succedaneorum, peremptoriè respondere, stare, Iuri parere & omne judicatum ferre, suis cum Posteris debebunt & tenebuntur. Primũ Terminum vti & alios omnes exindè subsequentes semper peremptorios, Dilationibus generalitèr Omnibus, Euasionibus, Suspensionibus, Defensionibus, Protestationib[us], Præscriptionibus, Impedimentis, legalibus, & quibusuis exceptionibus, motionibus, Appellationibus earumq[ue] prosecutionibus, Reipublicæ negotijs, Seruitio militari, legatione intra vel extra Regnum, Fatalijs Iuris, præscriptione Terrestri, bello, Interregno, Conuentioneq[ue], actione pro maiori, minorenniate Successorum, verâ uel simplici infirmitatibus, Literis exemptus uel Restium, ad munimenta, ad Euictorem, & in genere Vniuersis Iuris medijs & defensis non euadendo, nec modo quouis subterfugiendo, imò eisdem in toto renuntiando, sed Inscriptioni præsenti Donatoriæ Omnibusq[ue] eius Contentis Damnis Terrestribus, toties quoties opus fuerit solutis Foro satisfacere, Se suosq[ue] Successores ac bona sua generaliter omnia ad id obligando & onerando. Et in Continenti coram eodem Officio, & Generosis Ioanne Francisco de Mrozowice Mrozowicki Subiudice, atquè Andrea Zębrowski Notario Terrestribus Leopoliensibus Vacante ad præsens Officio Iudicatûs ob ascensum Illustris & Magnifici olim Hieronymi Kuropatnicki in Castellaníam Kijouiensem, suprascripti Perillustris & Admodum Reuerendus atquè Generosus KVROPATWOWIE Recognoscentes, inhærendo legi publicæ eo nomine sancitæ Tacto pectore Recognouerunt in hæc Verba: Ego ALEXANDER, & Ego CASIMIRVS sub fide, honore, & Conscientia Deum testor, Quia istam Fundationem de noua radice ex bonis nostris proprijs facio, nullo pretio accepto, sine ullo Condictamine, sed ex puro Zelo & propria mea liberalitate, nihil faciendo in fraudem Constitutionis & Iuris publici præmissa concedentis. Hac sua personali Recognitione in præmissis mediante. Locus [Crux] Sigilli. Ex Actis Castrenstrensibus Capitanealibus Leopoliensibus extraditum. Correxit Korendowicz. Lectum per Pomarzáński cum Actis. Præsente Perillustri & Admodum Reuerendo Ioanne Thoma Iosephowicz Canonico Ecclesiæ Metropolitanæ Leopoliensis, Sacræ Regiæ maiestatis Secretario, vti & tanquam Venerabilis Capituli Leopoliensis Procuratore, ad Causam præsentem suo & totius eiusdem Venerabilis Capituli Nomine [k. 3v (zdjęcie 8):] mine Interueniente, & petitis Perillustris & Admodum Reuerendi ALEXANDRI KVROPATWA totiusq[ue] Domûs KVROPATWIANA (acceptando factam donationem in Iudicio nostro productam) adhærente, eandemq[ue] Donationem approbari & ratificari petente. Nos Verò ARCHIDIACONVS & Archiepiscopatus Leopoliensis Sede Vacante Generalis ADMINISTRATOR supranominatus, petitioni & affectationi suprascriptorum Fundatorum annuentes, visis antè omnia prædictis Cridæ Literis legitimè executis, Visâ pariter & lectâ præinserta Inscriptione coram Actis Castrensibus Capitanealibus Leopoliensibus, in præsentia Generosorum Iudicum & Officialium Terrestrium ad id specialiter rogatorum & ad Acta Castrensia Capitanealia Leopoliensia condescendentium, in Actu eiusdem Inscriptionis Donatoriæ nominatorum, recognitâ, in Iudicio nostro reproductâ, attentoq[ue] consensu Perillustris & Admodum Reuerendi Ioannis Thomæ Iosephowicz Canonici & venerabilis Capituli Leopoliensis, Procuratoris in approbationem eiusdem Donationis & Erectionem Canonicatûs, suo & eiusdem Venerabilis Capituli Leopoliensis nomine, iudicialiter facto, antè omnia Interessatos quosuis, siuè interessandos sese quomodocunq[ue] in posterum, ijsdem Literis Cridæ Citatos, vltra horam audientiæ expectatos & nullatenus comparentes, nec effectum Literarum Cridæ impedientes, contumaces, prout merito erant, suadente justitia reputauimus, & in eorum Contumaciam eandem Inscriptionem in omnibus & singulis illius punctis, clausulis, articulis, nexibus, ligamentis & conditionibus Vniuersis approbandum, confirmandum, ratificandum, robur authoritatis Ordinariæ & perpetuæ firmitatis pariter & decretum desuper apponendum, Bona præfata villarum Wołosow & Cucyłow libertati & immunitati Ecclesiasticæ adscribendum, incorporandum, inuiscerandum, eademq[ue] pro dote & Fundatione Canonicatûs Gremialis seu Veriùs Capitularis KVROPATWIANI erigendum, fundandum, dotandum esse duximus, uti quidem ex tunc prout ex nunc approbamus, confirmamus, ratificamus, apponimus, adscribimus, incorporamus, designamus, erigimus, fundamus dotamus, onera & obligationes intuitu huiusmodi Bonorum Canonico nouiter erecto pro tempore existenti, quatenus duas Missas lectas, qualibet septimana, die quocunq[ue] sibi placuerit, stante vitâ Fundatorum pro remissione peccatorum, post sera verò fata pro animabus eorum, per se uel per Substitutum suum in Ecclesia Metropolitana Leopoliensi celebret & absoluat iniungimus, & ad explenda eadem munia sub onere conscientiæ & interminatione districti Dei Iudicij obligamus. Quod si verò Perillustri & Admodum Reuerendo Domino Fundatori de eodem Canonicatu prouideri, & ipsum ad eum institui contigerit, libertati & arbitrio ipsius prædictas Obligationes absoluendi relinquimus. Demum dictum Canonicum nouiter erectum pro tempore existentem ad quæuis alia tam intra quam extra Ecclesiam DD. Prælatis & Canonicis Ecclesiæ Metropolitanæ Leopoliensis antiquarum Fundationum incumbentia pariter obeunda onera, nec non ad residentiam circa Ecclesiam cum alijs DD. Prælatis & Canonicis, iuxta præscriptum Iuris Canonici sub rigore, in [k. 4r (zdjęcie 9):] eodem Jure Canonico de residentijs Canonicorum expresso, obstringimus, eundemq[ue] ad omnes & singulas præeminentias, prærogatiuas, honores, libertates, jura, immunitates ac Priuilegia, distributiones quotidianas, ac alia quæuis emolumenta, quibus Cæteri DD. Prælati & Canonici Capitulares, tam intra, quam extra Ecclesiam nostram Cathedralem gaudent, & quomodolibet gaudere possunt & gaudebunt, admittimus, ijsdemq[ue] gaudere, vti, frui, potiri, ac insigniri debere decernimus, omnium Prælaturarum eiusdem Ecclesiæ si & in-quantum ad eas electus fuerit, tum & præstimoniorum, Optionum vigore Senij sese concernentium (exceptis optionibus mansionum DD. Canonicorum antiquæ Fundationis, ad quas Canonicus nouiter erectus pro tempore existens nullum Ius habebit, nisi ei per Fundatores uel quamuis aliam personam de eiusmodi mansione prouisum fuerit) capacem declaramus, perpetuis futuris temporibus. Ius patronatus Fundatoribus, quoad vixerint, post sera verò fata illorum, de Familia & Domo KVROPATWIANA descendentibus idque proximiori referuamus & adiudicamus, hac adiectâ conditione, ut occurrente dicti Canicatus quouis modo Vacacione, personam proximiorem de Familia Domûs KVROPATWIANÆ de Armis IASTRZĘBIEC hac verò deficiente aliam personam habilem & idoneam eidem Domui Sanguine junctam, alias ex Vtroque Parente nobilem præsentent, Literasquè Erectionis, Fundaõnis, Dotaõnis, obligaõnis, reseruaõnis, & alias de-super necessarias in forma solita decernimus & extradi mandamus. Defectus omnes & singulos tam juris quam facti, si qui in præmissis quomodolibet interuenerunt, sanantes & supplentes. Actum & Datum Leopoli Anno à Natiuitate Domini Nostri IESV CHRISTI Millesimo, Sexcentesimo, nonagesimo, octauo, Indictione Romana VI. Pontificatu SS[m]i Domini nostri Innocentij Diuinâ prouidentiâ Papæ eius nominis Duodecimi Anno ipsius Septimo, Die Veneris Vigesima mensis Iunij. Præsentibus Perillustribus & Admodum Reuerendis Ioanne Thoma Iosephowicz S. R. Mtis Secretario, Francisco Długosz S. Th. Doctore Canonicis, Ioanne Chrysostomo Szałay, Ioanne Wiśniowski Pœnitentiarijs Ecclesiæ Metropolitanæ Leopoliensis, alijsq[ue] quàm plurimis, ac Nobili Petro Makowski Publico Sac. authoritate Apostolica & Sede Vacante Archiepiscopatus Leopoliensis Actorum Curiæ nostræ Notario. [Podpis odręczny:] Constantinus Mrozowicki / D[octor] I[uris] V[triusque] Archidiaconus et / Administrator Archiep[iscop]atus / Leopoliensis m[anu] p[ropria] [Podpis i formuła notarialna:] Petrus Makowski Publicus Sac[ra] auth[oritat]e Apo/stolica et Sede Vacante Archiep[iscop]at[us] Leopolien[sis] / Notarius manu p[ro]p[ri]a