Меморіал влади Львова та митрополичої капітули з нагоди ремонту ратушної вежі

БОГУ ВСЕБЛАГОМУ ВСЕВИШНЬОМУ і Вічній пам'яті нащадків Лев цей, якого бачиш, удень і вночі пильний вартовий в окрузі замку цього міста, що все розвідує й осяває. Уже 89 років поставлений як знамення часів і пір, не лише змін погоди, але й доль міста нерідко бував благовісником. Чому б не назвати його дороговказом доль і добробуту міста? Бо це він, несучи родові знаки міста, віщуючи непохитність добробуту й мужності, силою пагорбів, наданих йому самим намісником Христа Сикстом П'ятим, та сяйвом Марійської Зірки, що сяє на своєму сході без пороку, відганяв звідси всіляке зло, протиставляючи згубні скелі люті різних стихій, що змовилися на погибель Королівства та цього міста. Коли ж разом із загальним переворотом у цьому Королівстві змінилася й доля міста, він заколивався. Коли року 1672, під самою опікою Діви, що навідує Гори Русі, вісник майбутніх подій і скорботного лиха, скинутий силою вітрів проти неприборканої потуги Сходу, безсумнівно маючи намір благати про допомогу, упав до ніг цієї Діви, виблагав палку опіку осяйної Зірки Марії супроти нічного османського затемнення, що загрожувало Королівству єдиним спалахом; а після визволення міста, повернутий на своє місце, прикутий до турботи про мир, пильнує аж донині. А втім, бувши спостерігачем і нерідко провісником перемін речей і мінливості часів, нагадував, що ніщо під сонцем не є щасливим і тривким. Бачив від 1678 року повторювані й подібні до троянських пожежі міста; бачив збройне збіговисько, спільне на згубу Королівства: руйнування укріплень, криваві потоки, запеклі облоги, розорення таборів, розбиті й розсіяні війська. Бачив у наступні роки, немовби війни для погибелі було замало, жахливі смертельні пошесті, голод, що сіяв вічну смерть, в'язниці, неволю, утиски, грабунки. Одне слово — щастя, що разом із долею хилилося до занепаду. Тож насилу вберігшись від сили вітрів і стріл блискавиць, він ще не був захищений від немилості долі. Бо коли знову розійшлися прагнення партій, а Королівство поринуло в замішання, з Півночі (звідки всяке лихо) насунули найлютіші бурі, коли 1703 року, коли Шведський Лев безкарно спустошував нутрощі Королівства, він провістив цьому місту майбутнє завоювання. У грудні того ж року, розхитаний страхітливою ярістю вітрів, майже зрушений зі свого місця і близький до падіння, він підтвердив це пророцтво, коли наступного 1704 року, 5 вересня, побачив місто обложеним, а другого дня — здобутим, розграбованим і конаючим у пазурах Готського Лева, згодом ураженим дворічною моровицею, спустошеним і доведеним до крайньої скрути. Він же сам, стрясений силою згаданих буревіїв, здавалося, падав, якби завдяки проникливій передбачливості та пильності шляхетного й вельможного пана Томаша Ґордона, райці та економа ратушної вежі й фортифікацій, не був знову, разом із годинником і всім шпилем, міцніше полагоджений. З непохитною надією, що відтепер він віщуватиме все сприятливіше, що пильніше місто остерігатиметься та запобігатиме своїм майбутнім небезпекам. Отже, за одностайною волею всіх станів міста, завдяки праці й старанності вищезгаданого шляхетного й вельможного Томаша Ґордона, провізора міста і префекта його укріплень, справу цю розпочато в рік Божий 1708 у місяці травні, а завершено п'ятого дня червня. Коли Святіший Климент XI стерном Церкви керував, на восьмому році свого понтифікату; коли Річ Посполита Польська була поділена й роздерта на різні сторони; за ясновельможного і славетного пана Адама з Гранова Сенявського, графа на Шклові й Миші, на той час воєводи белзького і гетьмана великого коронного, генерального старости міста; коли після полонення пастиря митрополії цього міста, ясновельможного й найпреосвященнішого пана Константина Зелінського, з ласки Божої та Апостольського Престолу архієпископа львівського, кафедра залишалася вакантною; за вельмиясного й найпреосвященнішого пана Яна Скарбка, з ласки Божої та Апостольського Престолу єпископа марокканського, суфрагана, кустоша та генерального адміністратора Львівського архієпископства; за найпреосвященнішої капітули митрополичого костелу львівського та вельмиясних, найпреосвященніших, ясновельможних і вельмиповажних панів прелатів і каноніків нині живих, нижчепідписаних: Станіслава Воєнковського — декана, Анджея Куропатницького — препозита, Константина Мрозовицького, доктора обох прав — архідиякона, Міхала Золганського — схоластика, Александера Куропатви — канцлера, Павла Взьонзковського — кантора, Яна Томаша Юзефовича, доктора священного богослов'я — судді-сурогата, Міхала Заленського — каноніка львівського і зачерненського, Якуба Міхала Лембовського, доктора священного богослов'я, Героніма з Сеніцького — кантора перемишльського, Войцеха Красновського, Богуслава Заславського, Богуслава Руцінського, Якуба Щупінського — проповідника, Францішека Длуґоша, доктора священного богослов'я — препозита Братства Пресвятої Трійці, Бартломея Рупінського, Рейнольда Зинвера — препозита Братства Тіла Господнього, Пйотра Добжевського, Марціна Ожар力を [Ожар子的 / Ожар力を? Ожажини], Миколая Сурського; вельмиповажних пенітенціаріїв митрополичого костелу львівського: Яна Вишньовського, Бенедикта Козловського, Якуба Шулінського, Себастьяна Мариновича; ясновельможного і славетного пана Станіслава Полановича, доктора філософії, каноніка замостського, ректора Львівської академічної гімназії; Міхала Коханського, доктора філософії, професора математики, віцеректора. Шляхетних, преславних, найзнаменитіших і вельможних панів райців: Домініка Вільчека, секретаря Його Королівської Милості, сеньйора, Томаша Ґордона, секретаря Його Королівської Милості, Томаша Беллі, секретаря Його Королівської Милості, Павла Домініка Степнера, Марціна Рущинського, доктора обох прав і медицини, війта міста, Антонія Рупінського — проконсула, Анджея Рупінського, доктора філософії та медицини, Томаша Маєрановського, Миколая Ґордона, доктора філософії та медицини, Францішека Оброцького, доктора обох прав, Станіслава Барча, доктора філософії та медицини, Рафала Боїма, шляхетного Фабіана Зинвера, секретаря Його Королівської Милості. Шляхетних і шановних панів лавників: Станіслава Зинвера, Томаша Будного, Станіслава Карвовського, Марціна Зоннтаґа, славетного Яна Мосьціцького, доктора філософії, Кароля Бінстлінґа, Томаша Ґордона, Антонія Сольського, Яна Мехоні, Яна Чехуцького, Домініка Вільчека, Самуеля Дідушицького. Шляхетних і шановних суддів вірменської нації: Миколая Захновича, Миколая Хадзідієвича, Яна Стечкевича, Якуба Піруновича, Лазаря Стечкевича, Криштофа Стечкевича, Миколая Манчукевича, Захаріаша Бернатовича, Криштофа Августиновича, Ґжеґожа Бернатовича, Стефана Дервишкевича, Криштофа Богдановича; шляхетного Пйотра Маковського, публічного нотаріуса з апостольського авторитету та львівського консисторія; шляхетних, славетного і шановних: Анджея Аброка, доктора філософії, нотаріуса війтівського уряду та вірменського суду; Яна Чехуцького, нотаріуса війтівського уряду та міського магдебурзького права; Юзефа Чеховича, нотаріуса міських доходів; Міхала Злоторовича, синдика, та Казимира Кіркора, обраного і поставленого на його місце секретарем міста. Славетних мужів із Колегії сорока: Пйотра Тейвера — регенса, Адама Сенатовича, Казимира Дуноборського, Юзефа Броссі, Анджея Лохмана, Юзефа Фендера, Казимира Козловського, Якуба Крауза, Марціна Чехуцького, Яна Жендзи, Адама Стюарта, Францішека Ліґоцького, Валентія Торбецького, Яна Кривовського, Войцеха Дуки, Томаша Цебульського, Бартломея Капрані, Яна Баптисти, Лаврентія Снєжинського, Марціна Мрочека, Марціна Гольштуна, Яна Ігнетовського, Анджея Почирського, Яцека Михалевського, Войцеха Вайдовича, Якуба Плонки, Казимира Яніцького, Єжи Алексієвича, Келбаса Пацика, Бальтазара Гойзера, Войцеха Левановського, Яна Вуткевича, Яна Тарнавського, Марціна Чаровського, Валентія Усара, Войцеха Океневського, Яна Станашека, Станіслава Ардинського, Станіслава Гурницького, Яна Єдлінського; із колишніх консулів: Яна Зинвера, Яна Кростовича; Яна Клопоткевича [інстигатора?]; Якуба Крауза, Конрада Шарвадовського — патронів справ міста; Пйотра Рупінського — війтівського, Домініка Броніцінського — радецького канцеляристів; доброчесного Войцеха Капецького, присяжного цеху гончарів, старшин цеху теслярів, наглядачів за реставрацією пам'ятки, чудотворців мистецького хисту, Пйотра Ростогурського, брамника ратушної вежі — усіх нині сущих, хай би якнайщасливіше, здолавши злигодні й у поважному віці, споживали вони благословення у спокої миру. А позаяк місто було скорене лихом теперішніх наших бід, а саме через здобуття дня 6 вересня року Божого 1704, у саму кутю Різдва [Пресвятої Діви Марії], а також страхітлива буря з вітрами трапилася в октаву Непорочного Зачаття Діви Марії, до того ж цьогоріч у переддень преславного Її Успіння ратушна вежа була вранці вражена стрімкою та жахливою блискавкою, яка не без дива і загального подиву оминула герб славетного Кампіана, будівничого цієї ж вежі, і цілком, наче не торкнувшись його, відлетіла — з якнайбільшою ревністю та найпокірнішими молитвами слід благати БОГА Всеблагого Всевишнього, а також прикликати поміч Богородиці й заступництво Святих Покровителів, щоб від подальших загроз навислих нещасть, які Божа Величність у потаємностях свого Провидіння незбагненним присудом посилає, зволив визволити або принаймні перед їхнім лицем виявити опіку і не полишав міста, що винятково Йому віддане. [Зворот:] [Архівна примітка / тогочасна сигнатура / олівцем:] Nr 706 [?] / fasc. 999 lib. aut. [та кругла печатка:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA

DEO OPTIMO MAXIMO et Perenni Posterorum Memoriæ Leo hic, quem vides perdius et pernox Vigil in circuitu Arci[s?] hujus Urbis omnia lustrans et illustrans. Jam ab hinc Annis 89. in Signa Tempora positus et momenta, non solum mutationis aëreæ, ve- rum etiam fatorum Civitatis non raro nuntius extitit fortunatus, Quidni fatorum et fortunæ Civitatis Indicem dixens Qui designia Civitatis Gentilitia portans soliditatem fortunæ et vir- tutis præsagiens Virtute montium eidem ab ipso Christi Vicario Sixto Quinto elargitorum, et fulgore Syderis Mariani, in ortu suo absq[ue] macula coruscantis, procul hinc mala omnia propulsavit, fatales scopulos Suas Fundium Variarum in perniciem Regni et hujus Civitatis conjuncta- rum furori objiciens. Longe cum Universali Regni hujus revolutione versa quoq[ue] et Civitatis fortuna nutare cœpit. Quando In Anno 1672. ipso Presidio Virginis Montana Russiæ Visitanti's Præsagus futurorum et funestæ infelicitatis, vi ventorum dejectus con- tra indomitem Orientis Potentiam, non dubiè imploraturus opem, ad pedes Virginis hujus projectus, Protectionem Seriam Stellæ lucentis Mariæ contra Nocturnum unô Otthomanicæ Eclypsim Regno minitantes fulgo- rem emercatus est, Civitate liberata, loco Suo restitutus, Solicitudinem page alligatus, Vigilat usq[ue] adhuc. Veruntamen vicissitudinis rerum et mutabilitatis temporum Spectator Nuntius non raro existens admonuit Nihil esse Sub Sole Felix et diuturnum - Vidit ab Anno 1678. rediviva et paria Trojanis Civitatis incendia, Vidit armatam in perniciem Regni juratam multitudinem: Excidia fortalitii, sanguineos torrentes, oppugnationes obstinatas, eversiones castrorum, fusos fugatosq[ue] Exercitus. Vidit Subsequendibus Annis, quasi non sufficeret ad perniciem bellum, mor- talitatum horrendas Epidemias, funere perpetuo fames, carceres, captivitates, oppressiones, deprædationes. Verbo fortunam cum fatis in interitum vergentem. Ita scilicet contra Vim Ventorum et fulminum jacula ægrè securus non- dum a fatorum inclementiâ liber Quippe iterum divisis Partium Studiis et Regno in confusionem rapto Ab Aquilone (unde omne malum) extrema tempestatum prægiit, Quando in Anno 1703tio Leone Svetico Viscera Regni impunè depopulante et tam Civitati huic futuram designavit expugnationem In Decembri ejusdem Anni, Violentia horribili Ventorum concussus propè jam e Sede Sua motus, et casui proximus, præsagio fidem fecit, siquidem Sequenti 1704 Anno die 5 Septembris civitatem obsessam et in crasti- no captam, deprædatam, et in ungvibus Leonis Gotthici expirantem, deinde biennali peste correptam, desolatam, et ad incitas redactam conspexit. Ipsemet verò concussus vi tempestatum p[re]dictem cadurq videbat Nisi perspicaci industria et Vigilantia Nobilis et Spectabilis Domini Thomæ Gordon Consulis et Turris Prætorianæ Munitionisq[ue] Oeconomi de integro cum Horologio totoq[ue] Apice Solidius repararetur. Non vana Spe feliciore ab hinc omnia nuntiaturo Quanto tam sedulô futura Sui Civitas pcavet et p[ro]videt pericula. Conspirantibus itaq[ue] universis Civitatis Ordinibus operâ et diligentia Supradicti Nobilis et Spectabilis Thomæ Gordon Provisori Civitatis, illiusq[ue] munitionis Præfecti, cœptum hoc opus Anno D[omi]ni M.D.C.C.V.I.I.I. Mense Majo Die verò quinta Junii concinnatum. Sanctissimo Clemente XI. Ecclesiæ Clavum gubernante, Eius Pontificat[us] Anno Octavo Divisa et in Varies Scissa Polona Republica Ill[ustrissi]mo et Magnifico Domino Adamo à Granow Sieniawski Comite in Szkłow et Mysz protunc Palatino Belzensi et Supremo Exercituum Regni Duce, ac Generali Civitatis Capitaneo. Metropolitana huius Urbis post captivat[i]o[n]em Pastorem, Illustrissimum et Reverendissimum Dominum Constantinum Zielinski, Dei et Apostolicæ Sedis Gratia, Ar- chiepiscopum Leopoliensem, Vacante Cathedra. Perillustri verò ac Reverendissimo Domino Joanne Skarbek Dei et Apostolicæ Sedis Gratia Episcopo Ma- rochiensi Suffraganeo Custode et Archiepiscopatûs Leopo- liensis Generali Administratore Reverendissimo Ecclesiæ Metropolitanæ Leopolie[nsi]s Capitulo ac Perillustribus et Reverendissimis ac Illus[tri]s- simis et Admodum Reverendis Dominis, Prælatis et Cano- nicis Superstitibus infrascriptis Stanislao Woienkowski Decano Andrea Kuropatnicki Præposito Constantino Mrozowicki I.U.D. Archidiacono Michaele Zothanski Scholastico Alexandro Kuropatwa Cancellario Paulo Wziazkowski Cantore Joanne Thoma Josephowicz S.T.D. Judice Surrogato Michaele Załęski Leopolien[si] et Zaczernensi Canonico Jacobo Michaele Lembowski Sac. Theol. D. Hieronymo à Sienicki Cantore Premysliensi Adalberto Krasnowski Boguslao Zoslawski Boguslao Rucinski Jacobo Szczupinski Concionatore Francisco Długosz Sac. Theol. Doctore Præp[osit]o Confr[aternitatis] SS. Trinitatis Bartholomæo Rupinski Reinoldo Zynwer Præposito Confraternitatis SS. Corporis Petro Dobrzewski Martino Ozarzyna Nicolao Surski Admodum Rndis Ecclesiæ Metropolitanæ Leop. Pœnitentiariis Joanne Wiśniowoski, Benedicto Kozłowski, Jacobo Szulinszki, Sebastiano Marynowicz Illustri et Excell[enti] D[omi]no Stanislao Polanowicz Ph. D. Canonico Zamo- scensi, Gymnasii Academici Leopoliensis Rectore, Michaele Ko- chancki Ph. D. Matheseos Professore Rectorales vices gerente. Nobilibus Clarissimis Excellentissimis et Spectabi- libus Dominis Consulibus Dominico Wilczek S.R.M. Secretario Seniore Thomâ Gordon S.R.M. Secretario Thomâ Belli S.R.M. Secretario Paulo Dominico Stepner Martino Rusczynski U.I. et M. Doctore Advocato Civitatis Antonio Rupinski Proconsule Andrea Rupinski Ph. et M. Doctore Thomâ Majeranowski Nicolao Gordon Ph. et M. Doctore Francisco Obrocki U.J. Doctore Stanislao Barcz Ph. et M. Doctore Raphaele Boym. Nobili Fabiano Zynwer S.R.M. Secr. Nobilibus et Honoratis Dominis Scabinis Stanislao Zynwer Thomâ Budny Stanislao Karwowski Martino Sonntag Excellente Joanne Moscecki Ph. Doctore Carolo Binstling Thomâ Gordon Antonio Solski Joanne Mechoni Joanne Czechucki Dominico Wilczek Samuele Dzieduszycki Nobilibus et Honoratis Judicibus Nationis Armenæ Nicolao Zachnowicz Nicolao Hadzidiewicz Joanne Steczkiewicz Jacobo Pirunowicz Lazaro Steczkiewicz Christophoro Steczkiewicz Nicolao Manczukiewicz Zacharia Bernatowicz Christophoro Augustynowicz Gregorio Bernatowicz Stephano Derwyszkiewicz Christophoro Bogdanowicz Nobili Petro Makowski Publico Sacra Auth[ori]te Apl[ic]a et Con- sistorii Leopoliensis Notario Nobilibus Excellenti et Honoratis Andrea Abrok Ph. D. Offi- cii Satulani et Judicii Armenicalis, Joanne Czechucki Offi- cii Advocatialis et Judicii Civilis Magdeburgensis, Josepho Ciecho- wic Proventuum Civitatis Notariis, Michaele Złotorowicz Syndico, et Casimiro Kirkor in locum ipsius in Secretarium Urbis Substituto et electo Famosis 40. Viris Petro Teiwer Regente Adamo Senatowicz Casimiro Dunoborski Josepho Brossi Andrea Lochman Josepho Foendere Casimiro Kozlowski Jacobo Krauz Martino Czechucki Joanne Zendza Adamo Sztuart Francisco Ligoki Valentino Torbecki Joanne Krzywowski Alberto Duka Thomâ Cebulski Bartholomæo Kaprany Joanne Baptista Laurentio Sniezynski Martino Mroczek Martino Golsztun Joanne Ignetowski Andrea Poczyrski Hyacintho Michalewski Alberto Waydowicz Jacobo Płonka Casimiro Janicki Georgio Alexiewicz Kiełbas Pacyq Balthasaro Heuszer Alberto Lewanowski Joanne Wutkiewicz Joanne Tarnawski Martino Czarowski Valentino Usarz Alberto Okeniewski Joanne Stanaszek Stanislao Ardynski Stanislao Gurnicki Joanne Jedlinski Ex Consulibus Joanne Zynwer, Joanne Krostowicz, [Instigatore?] Joanne Kłopotkie- wicz, Jacobo Krauz, Conrado Szarwadowski, Causis rum Civitatis Patronis, Petro Rupinski Advoca- talis, Dominico Bronicinski Consulari Cancellariis, Honestis Alberto Kapecki Thonatorum Sindicatu jurato, Lignifabrorum Cœnobiaribus restaurationi Operis Præfectis, Operis artis[tici?] Thaumaturgibus, Petro Rostogurski Ostiario Turris Prætorianæ, cunctis Superstitibus Utinam augustissimè, et post superatas calamitates et inverenda senectute in pacis tranquillitate beatis Et quoniam præsentium calamitatum nostrarum infortunio de- victæ, scilicet expugnatio die 6ta Septembris Anno D[omi]ni 1704. ipso Pervigilio Nativitatis, quam Ventorum horrenda tempestas intra Octavas Immaculatæ Conceptionis Virgineæ Mariæ contigit, insuper in Anno præsenti in Vigilia Gloriosæ illius in Cœlum Assumptionis Turris Prætoriana violenti et horribili fulmine, matutino tempo- re tacta est, quod fulmen, Insignia Campiani Gloriosi eidem Turris Fabricatoris non sine Prodigio et admiratione cunctorum evaserit et penitus tanquam non tangens excussit, summa contentione precibusq[ue] humillimis DEUS Optimus Ma- ximus exorandus est, Auxiliumq[ue] DEI Genetricis et Sanctorum Patronorum intercessio imploranda, quatenus ab ulterioribus impendentium calamitatum periculis, quâ Divina Majestas in Adytis Providentiæ Suæ arcano premit consilio liberare, vel saltem Num in ipsa Patrocinium præsen dignetur Sibi[q[ue]] Unice devotam non deserat Civitatem. [Verso:] [Nota archiwalna / sygnatura z epoki / ołówkiem:] N[ume]ro 706 [?] / fasc. 999 lib. aut. [oraz pieczęć okrągła:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA