Підтвердження прав і привілеїв міста Кам'янка-Струмилова королем Августом III

[с. 1 / арк. 1r:] [Угорі ліворуч чорнильна печатка орла/канцелярії, праворуч олівцем шифр:] Ad 10038/201 АВГУСТ III, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, подільський, підляський, інфлянтський, смоленський, сіверський і чернігівський, а також спадковий князь Саксонії та князь-електор. Оголошуємо цією грамотою Нашою всім і кожному зокрема, кого це стосується. Були представлені перед Нами грамоти частково пергаментні, а нижче переписані, зокрема найясніших, колись святої пам'яті королів Яна III і Сигізмунда III, а також Августа [Сигізмунда Августа] і Сигізмунда [I], королів Польщі, попередників Наших, власноруч складені та вислими коронними печатками скріплені, а частково списані на автентичному папері Корони, з архіву Скарбу Коронного взяті, з років 1621 та 1662 року почерпнуті, старанно польською мовою писані, здорові, цілі, неушкоджені й вільні від будь-якої вади підозри, що містять у собі оригінальні привілеї, які служать місту Нашому, званому Кам'янка-Струмилова, у Руському воєводстві, у Львівській землі розташованому: права, вольності, імунітети, ярмарки, торги, прибуток торговий і мостовий, вільне варіння горілки та інших напоїв з вільним їх продажем, а також звичайний дохід із горілки та лазні, подарований бурмистрам і райцям на відбудову цього спустошеного міста; так само всім і окремим міщанам вільне ловлення риби ятерами і сітями в річках та в лісах, що належать до цього староства, вирубування лісу на будівництво і для домашнього вжитку, а також влаштування складу дрогобицької солі, як про це самі ті оригінальні привілеї, підтверджені й затверджені найяснішими королями Польщі, попередниками Нашими, розлого і докладно свідчать. І подано Нам найпокірніше прохання від імені цих міщан кам'янецьких через розсудливих Яна Ківрлика та Францішка Лукевича, аби Ми цьому місту взагалі всі та кожні окремі ці самі права, привілеї, вольності й імунітети авторитетом Нашим королівським затвердити, підтвердити, ратифікувати та відновити зволили. Цих грамот, а спершу конфірмаційного привілею найяснішого Яна III, зміст слово в слово є таким: Ян III, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, подільський, підляський, інфлянтський, смоленський, сіверський і чернігівський. Оголошуємо цією грамотою нашою всім і кож- [с. 2 / арк. 1v:] ному зокрема, кого це стосується. З-поміж усіх турбот і занять королів і князів найбільша відтак випливає втіха, коли в королівстві та їхніх володіннях для благополуччя володарів кожен може тішитися жаданою безпекою прав і бути збереженим при правах і привілеях, що належно йому служать. Оскільки ж були Нам представлені оригінальні привілеї, які служать місту Нашому, званому Кам'янка-Струмилова, у Руському воєводстві, у Львівській землі розташованому, що містять у собі вольності, імунітети, ярмарки, торги, дохід торговий і мостовий, вільне варіння горілки та інших напоїв із вільним їх продажем, а також дохід звичайний із горілки та лазні, дарований райцям на відбудову знищеного цього ж міста, як і всім та окремим міщанам вольність ловлення риби ятерами та сітями в річках і вирубування деревини на будівництво та домашні потреби в лісах, що належать до цього староства, а також склад дрогобицької солі, як про це ті оригінальні привілеї, загалом найяснішим Владиславом IV, попередником Нашим, підтверджені, розлого і докладно свідчать. І подано Нам найпокірніше прохання від імені цих міщан кам'янецьких, аби Ми їм загалом усі й окремі ті права та привілеї авторитетом Нашим королівським підтвердити, схвалити й ратифікувати, як пергаментні, так і паперові, які б не були включені, разом із цими відновити зволили. Цього ж [привілею] зміст слово в слово є таким: Владислав IV, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський, а також спадковий король шведів, готів і вандалів, обраний великий князь московський. Оголошуємо цією грамотою Нашою всім і кожному зокрема, кого це стосується. Що хоча з нагоди щасливої коронації Нашої всі поспіль фундації, прерогативи, імунітети, дарування, вольності, декрети, мандати, грамоти і привілеї станів Королівства, а також усіх і окремих підданих Наших, як пергаментні, так і паперові, без жодного винятку, склавши урочисту присягу та видавши автентичні листи Наші, щедро підтвердили, однак те саме наново повторити і згідно з бажанням кожного зокрема подані Нам прохання задовольнити не відмовляємося. Тому, коли найпокірніше вблагали Нас міщани Наші кам'янецькі, аби Ми їхні права, привілеї, вольності, імунітети всі й окремі авторитетом Нашим королівським підтвердити і схвалити зволили, Ми, схиляючись милостиво до їхнього прохання, згадані права всі й окремі, привілеї публічні й приватні, пергаментні й паперові, окрім усіх вольностей і прерогатив, наданих їм найяснішими попередниками Нашими, зокрема пергаментні привілеї колись найяснішого Сигізмунда Першого з вислими печатками: Перший на сеймі вальному пйотрковському в провідну неділю року Божого 1509; Другий у Кракові в понеділок свят Зіслання Святого Духа року Божого 1539; Третій у Вільні наступного дня після Вознесіння Господнього 1542 видані; Четвертий і п'ятий найяснішого отця Нашого найулюбленішого [Сигізмунда III] рукою підписані й коронними печатками скріплені: Перший року Божого 1598 дня 30 січня у Кракові під час щасливої його коронації даний, що підтверджує їхні права, а зокрема магдебурзьке і всілякі імунітети, якими самі міщани кам'янецькі користуються разом із передмістями Забужжя, за Рікою, Кам'янка та Ланове званими, що від давньої фундації до цього міста належать; Другий, що затверджує одні ярмарки річні на свято святого Івана Хрестителя, перенесення других на свято святої Ядвіги, встановлення третіх на свято Обрізання Господнього та щотижневі торги згідно зі змістом давніх привілеїв здійснювані, даний у Варшаві дня 15 березня року Божого 1619; також інші рескрипти й привілеї від самої фундації міста кам'янецького, надання магдебурзького права, вільний вибір райців — половини римського визнання, другої грецького, а також щодо всіляких денаріїв, приватних збитків будь-яких осіб; апеляції та перенесення справ від райців згідно з приписом магдебурзького права і прийнятого здавна в цьому місті звичаю не куди інде, як до міста Львова мають скеровувати; варіння вина, горілки та шинкування і всілякі інші [с. 3 / арк. 2r:] права, привілеї, вольності та вилучення цих осіб з-під юрисдикції старости того місця хочемо вважати за висловлені й слово в слово вписані. Визнали Ми, що цим міщанам і передміщанам кам'янецьким, які користуються тими самими правами, зокрема із Забужжя і за Рікою, Кам'янки та Ланового званих, належить їх затвердити й підтвердити, як і цим в усіх їхніх пунктах, клаузулах і артикулах, наскільки міркування загального права та їхнього звичаю на це дозволяють, затверджуємо й підтверджуємо, та постановляємо, що вони мають набути сили вічної тривалості. Про що хочемо довести до відома всіх і окремих урядів Королівства Нашого, особливо шляхетного старости Нашого кам'янецького або його підстарости чи намісника нинішнього і на той час сущого, аби тих міщан Наших кам'янецьких і згаданих передміщан, які користуються всіма цими правами, зберігали й утримували при всіх правах і привілеях, наданих їм Попередниками Нашими, та дбали про збереження й утримання їх іншими. На віру чого грамоту цю, підписану Нашою рукою, наказали зміцнити печаткою Корони. Дано у Варшаві, дня двадцять сьомого місяця квітня, року Божого тисяча шістсот тридцять шостого, правління Нашого в Польщі та Швеції року першого. Владислав, король. Місце вислої більшої печатки Коронної Канцелярії. Ян Беклерман, секретар Його Королівської Величності. Ми відтак Ян, король вищезгаданий, схиляючись милостиво до прохання цих міщан як справедливого, згадані грамоти та всілякі привілеї, так, ніби вони тут були включені від самого заснування міста і впровадження магдебурзького права, вільного вибору райців половини римського визнання, а другої грецького, в усіх пунктах, клаузулах, умовах, зв'язках, артикулах, вольностях визнали за гідні схвалення, підтвердження і ратифікації, як і оскільки не суперечить це загальному праву і триває їх використання: затверджуємо, підтверджуємо і ратифікуємо цією грамотою Нашою. Постановляючи, що вони мають набути належної та вічної сили й тривалості. На віру чого цю грамоту, рукою Нашою підписану, наказали утвердити печаткою Корони. Дано в Торуні, дня 10 місяця жовтня року Божого 1672 [1681], правління ж Нашого року VIII. Ян, король. Місце вислої меншої печатки Коронної Канцелярії. Ян Любстовський, секретар ЙКВ. Другий привілей Сигізмунда Августа, короля, датований у Пйотркові на сеймі вальному в суботу в октаві Тіла Господнього року Божого 1550, яким привілеєм цей найясніший король місту кам'янецькому надав вольності в такому змісті: Що хоча щотижневий торг у місті Нашому кам'янецькому щовівторка на постійно був уже колись ухвалений, оскільки, однак, переконалися Ми з боку самих міщан, що торг зазначений у призначений день зручно відбуватися там не може, тому що сусіднім містам Нашим дуже заважав би, у яких також у той самий час торги давно встановлені звикли відбуватися; а просили Нас, аби Ми цей торг на зручніший час туди перенести зволили: до прохань їхніх схиляючись, торг їхній, який — як сказано — на кожен вівторок був призначений, на щопонеділок перенести й встановити визнали за слушне, і цією грамотою переносимо і встановлюємо. Яким міщанам, бажаючи з ласкавості Нашої королівської виявити прихильність, щотижневий торг, який Сохачками звуть, на щопонеділок для проведення на вічні часи від свята Великодня аж до часу Масниці щороку встановлюємо й наказуємо, та за встановлений і оповіщений мати хочемо цією грамотою. Даючи також і вділяючи змогу і владу згаданим міщанам кам'янецьким та передміщанам цього міста той щотижневий торг без збитків і шкоди для інших міст Наших, що по сусідству лежать, у призначений день за звичаєм інших міст Королівства Нашого проводити й вести; а всім і окремим обивателям, міщанам, селянам і людям будь-якого стану, статі та кондиції до зазначеного міста у призначений день і час [с. 4 / арк. 2v:] з будь-якими товарами прибувати, їх викладати, продавати й купувати, міняти та інші види торгівлі з усілякими людьми, звідки б вони не прибували, вести, а також худобу і бидло різати, і всілякі види м'яса вільно рубати й продавати згідно зі звичаєм Королівства і маєтностей Наших, що в таких випадках зберігається. А для укріплення міста свого та іншого [вжитку], цьому ж місту Нашому кам'янецькому дві броварні на вічні часи, які самі міщани мають збудувати, у яких спільні солоди будуть готувати, а користі й доходи, що з них випливають, на потреби цього міста, а не приватні, спрямовувати повинні; і будуть зобов'язані з цих доходів і користей, витрачених на публічні потреби, старості Нашому теперішньому і на той час сущому щорічно звіт складати. Дві броварні, уже зведені, для Нас залишаючи. Бажаючи ж цих міщан Наших кам'янецьких усіх і кожного зокрема щедрішою ласкою обдарувати, чинимо їх вільними цим на вічні часи від мит і поборів, будь-де в Королівстві та маєтностях Наших звичайно сплачуваних, від солі та будь-якого виду збіжжя: так що ні від самої солі, ні збіжжя, ні від возів і коней, якими таку сіль везтимуть, жодного мита платити не зобов'язані. Про що митникам Наших мит оголошуємо і суворо наказуємо, аби від міщан Наших кам'янецьких жодних мит від солі та збіжжя, ні від возів і коней не стягували і важитися не сміли. Яких чинимо вільними й звільненими на вічні часи від направлення ставу, званого Руїни, що до замку Нашого кам'янецького належить, оскільки знаємо, що до направлення й порядку трьох інших ставів вони зобов'язані. На віру чого і свідчення печатка Наша до цього була привішена. Третій привілей Сигізмунда Першого, короля, датований і списаний на сеймі вальному Королівства в Пйотркові в провідну неділю року Божого 1509: [що надає] німецьке право, зване магдебурзьким або хелмінським, скасовує всілякі польські права, обичаї та звичаї, які німецьке право зазвичай порушують, і вилучає всіх і окремих мешканців зазначеного міста, теперішніх і майбутніх, з-під будь-якої юрисдикції і влади всіх і окремих воєвод, каштелянів, старост, бурґрабів, суддів, підсудків та їхніх дигнітарів [...], так що перед ними ані перед жодним із них у будь-яких справах, великих чи малих, а саме крадіжки, підпалу, каліцтва, побиття та інших будь-яких злочинах і справах позвані взагалі відповідати не будуть, ані жодних кар платити не будуть зобов'язані, ані кар [судових / п'ятдесят] проти них [...], а лише перед своїм війтом, на той час сущим, у всіх згаданих справах. Війти ж їхні, на той час сущі, виключно перед Нами і державцями Нашими цього міста зі скарг проти себе, і то тільки якби про вчинення правосуддя винному йшлося, відповідати мають обов'язок. Якого міста війтам даємо повну змогу судити всі й окремі справи, що в межах цього міста виникли, та судити, розглядати, карати й виносити вироки всім мешканцям цього міста, і справляти всілякі повинності уряду німецького права, так як право це в усіх своїх пунктах, клаузулах і артикулах вимагає. Бажаючи, понад те, для більшого розвитку зазначеного міста Кам'янка милостиво зарадити [...] ярмарок річний один на свято св. Антонія в місяці червні, а другий річний на свято св. Віта; торг же щотижневий на кожен вівторок наказав, встановив і призначив, який триватиме вічно і по вічні часи. Четвертий привілей цього ж Сигізмунда Першого, короля, датований і складений у Кракові в понеділок Трійці року Божого 1539. Яким привілеєм, зваживши, що місто Кам'янка лежить у тих краях, де часто напади ворогів терпіти мусить, а прагнучи його направити й укріпити, та бажаючи, аби мало дедалі більше піднесення, дає і дарує райцям зазначеного міста Кам'янка теперішнім і на той час сущим податок [...] щороку від паленого вина, тобто горілки, у зазначеному місті згідно з давнім звичаєм сплачуваний, а тепер на ремонт і будівництво вищезгаданого міста вічно і назавжди дає і дарує цим райцям збір цього податку від вина горілки (...) [с. 5 / арк. 3r:] за звичаєм і віддавна стягуваного — стягування, збирання і повернення на направу зазначеного міста; там же наказує пану Миколаю з Рейші [?] каштеляну каліському і старості теперішньому зазначеного міста та іншим на той час сущим старостам чи державцям, аби цих райців зазначеного міста Кам'янка при цій ласці й намірі згаданого дарування зберігали і в повноті зберегти дбали, а чинш цей їм збирати і зібраний на відновлення цього міста, а не куди інде, повертати дозволяли. П'ятий привілей цього ж Сигізмунда Першого, короля, датований і складений у Вільні наступного дня після Вознесіння Господнього року Божого 1542. Яким привілеєм на прохання міщан міста Кам'янка наказує: по-перше, аби самі міщани в Кам'янці жодних інших солодів, як тільки з прибутків двох млинів, що коло зазначеного міста лежать, відміряних, для варіння пива не були зобов'язані брати. Крім того, там же дає і дозволяє, аби вільно їм було ловити рибу в усіх ставах навколо згаданого міста Кам'янка розташованих малим родом знарядь німецьких, а саме вудкою, ятером і сіттю, яку просто волоком звуть. Також там же дозволяє цим мешканцям міста Кам'янка вільний випас жолудевий, просто жир званий, для власних свиней, а не з чужих місць за плату приведених, на вигодовування і випасання в лісах і дібровах, що до Кам'янки належать. Також на прохання цих міщан кам'янецьких, а саме що на лови на звіра з сітями частіше, ніж годиться, примушувані й силувані бувати звикли, не без їхньої обтяжливості й занедбання господарства — бажаючи, аби відтепер не частіше в році, ніж упродовж двох днів, із цими сітями при ловах ставати були зобов'язані, хіба що Величність Наша і наступники Наші з'їдуть на полювання, коли заманеться, тоді будуть зобов'язані. Шостий привілей Сигізмунда Августа, датований і складений у Пйотркові на сеймі вальному в суботу в октаві Тіла Господнього року 1570. Яким привілеєм день вівторковий, Сигізмундом королем першим для проведення торгів дозволений, задля зручніших міркувань без перешкоди містам публічним на день четверговий кожного тижня переносить. Цим же привілеєм вільний торг щотижневий, який Сохачками звуть, на кожен понеділок щотижня для проведення на вічні часи від свята Великодня аж до часу Масниці щороку встановлює і наказує. Цим же привілеєм, аби до укріплення міста свого міщани тим охочіше взялися, дарує дві броварні на вічні часи, які самі міщани мають поставити, у яких спільні солоди будуть готувати, а користі й доходи, що з них випливають, на громадські потреби міста, а не приватні спрямовувати, і будуть зобов'язані з цих доходів і користей, на публічні потреби витрачених, старості нинішньому і на той час сущому щорічно звіт давати. Бажаючи, крім того, цих міщан кам'янецьких усіх і кожного зокрема дальшою ласкою обдарувати, чинить їх вільними цим на вічні часи від мит і поборів, будь-де в Королівстві чи землях зазвичай сплачуваних, від солі та будь-якого виду збіжжя, так що ні від самої солі чи збіжжя, ні від возів і коней, якими сіль таку везтимуть, жодного мита платити не зобов'язані. Наказуємо митникам, аби від міщан кам'янецьких такого мита від солі та збіжжя або возів і коней не брали і важитися не сміли. Їх на вічні часи від направлення ставу, званого Руїни, що до замку кам'янецького належить, оскільки до ремонту й опорядження трьох інших ставів вони зобов'язані, вільними вчинив. Сьомий привілей цього ж Сигізмунда Августа, короля, датований і складений у Любліні [...] дня квітня року 1551. Яким Сигізмунда короля першого, колись пана отця свого, привілеї, міщанам кам'янецьким дані, підтверджує, ратифікує, права, вольності, привілеї та прерогативи, місту Кам'янка надані, [с. 6 / арк. 3v:] на вічні часи затверджує. Восьмий привілей Стефана, короля, датований і складений у Торуні на сеймі вальному Корони дня шостого місяця листопада 1576. Яким міщан кам'янецьких усілякі права, дарування, вольності, імунітети, звичаї, прерогативи, звільнення та всілякі грамоти й привілеї, яким би формулюванням слів не були списані, від королів і князів Королівства Польського і земель прусських справедливо і законно дані й даровані, так як у собі звучать, нічого з них не уриваючи й не зменшуючи, підтверджує, схвалює, ратифікує. Крім того, переносить ярмарки вальні, тобто торгівлю публічну, яка на кожне свято св. Івана Хрестителя була встановлена, на свято Вознесіння Господнього щорічно на вічні часи дозволяє відбувати, даючи силу всім і окремим купцям, торгівцям, візникам, крамарям, ремісникам, обивателям, міщанам, жителям та іншим будь-якого стану і кондиції людям на згадані торги безпечно під опікою і глейтом з'їжджатися, перебувати і звідти від'їжджати, товари будь-які вільно на продаж виставляти, купувати, міняти і всілякі види торгівлі вести, худобу і бидло різати, і ті всілякі види м'яса вільно викладати, продавати за звичаєм загальним, що в містах зберігається. Дев'ятий привілей цього ж Стефана, короля, датований і складений у Торуні на сеймі вальному Корони дня шостого місяця листопада року Божого 1576. Яким дає повну і всіляку владу і силу міщанам кам'янецьким від усіх купців, візників, торгівців та інших будь-якого стану і кондиції людей, які до сплати мита посполитим правом не є звільнені, а через зазначене місто проїжджають із возом товаром наладованим, тягненим одним конем — денарії два; тягненим двома або чотирма або більше кіньми — денарії три; від кожного коня на продаж — денарії два; від вівці на продаж — денарії три; від двох корів — денарії три; від кожної качки, гуски, кози, вівці, свині на продаж — денарій один; від воза ж солі, тягненого двома волами — денарії три; чотирма — денаріїв шість; шістьма — денаріїв дев'ять, tytułem мостового вимагати, стягувати й брати. З причини якого встановленого мостового ці ж міщани мости на річках Буг та інших місцях багнистих і непрохідних, а також греблі в місцях болотистих і важких для переходу власним коштом лагодити й оновлювати будуть зобов'язані, решту ж доходів від цього мита, що збираються, на укріплення міста, направу башт та утримання щоденної варти повертати муситимуть. Наказує, крім того, усім купцям і візникам, які до сплати мита зобов'язані, а товари везуть, аби від цього часу ту постанову щодо мостового мита берегли і у вищесказаний спосіб платили під карами, проти тих, хто нехтує і порушує публічні мита, встановленими. Десятий привілей цього ж Стефана, короля, датований і складений у Львові в п'ятницю наступного дня після урочистості Найсвятішого Тіла Христа року Божого 1578. Яким міщанам кам'янецьким склад дрогобицької солі в їхньому місті призначає, дає і дозволяє на вічні часи в такий спосіб і під такою умовою, аби всі купці з такою сіллю, що через це місто на Волинь їдуть, упродовж трьох днів там-таки зупинитися мусили, від яких солі міщани кам'янецькі будуть мати право купити стільки, скільки їм захочеться, після завершення ж трьох днів вільно їм буде рушити в інші місця з цього міста. І наказує, крім того, аби міщани кам'янецькі в спокійному користуванні цим складом були всіма збережені. Одинадцятий привілей Сигізмунда III, датований і складений у Кракові дня 27 місяця серпня року Божого 1588. Яким усі й окремі міщан кам'янецьких права, привілеї, декрети, вольності, імунітети, прерогативи, звільнення від найясніших королів і князів Польщі та Русі, попередників своїх надані, дані та видані, надто й усілякі похвальні звичаї, певні й дотримувані їхні обичаї, без жодного винятку і вилучення [...], так ніби тут усі й окремі в загальному і в подробицях слово в слово вписані й описані були, в [с. 7 / арк. 4r:] усіх і окремих їхніх пунктах, клаузулах, умовах і артикулах, як у собі звучать, наскільки міркування публічного права дозволяють і триває їх використання — схвалює, відновлює, затверджує і ратифікує на вічні часи. Цим же привілеєм, аби суди їхні міські не деінде, як за давнім звичаєм у ратуші міській вершилися, без чиєїсь перешкоди і спротиву постановляє. Крім того, аби збирання міри, званої помірне, на відновлення міста під час щотижневого торгу від кожного корця збіжжя по три оболі [стягували]; надто право шинкування воску під міською кам'янецькою ратушею, з якого досі здавна користуються, просто воловизною зване, дає і дозволяє, а річний прибуток із води на укріплення та оновлення міста спрямовувати повинні. Наказуючи старостам кам'янецьким та їхнім підстаростам, аби зазначених міщан при цих усіх вище висловлених прерогативах зберігали і зберегти дбали. Дванадцятий привілей цього ж Сигізмунда III, короля, датований і складений у Варшаві на з'їзді вальному Корони дня 3 квітня року Божого 1591. Яким ремонт лазні дає і дозволяє, визначаючи чинш два гроші за давнім звичаєм старостам кам'янецьким та їхнім наступникам. Тринадцятий привілей цього ж Сигізмунда III, датований і складений у Варшаві на з'їзді вальному Корони дня 6 квітня року 1589, у якому мито на броді, зазвичай сплачуване від будь-яких товарів, дарує і відпускає для зміцнення й утримання їхнього публічного стану, так, однак, аби мито, зване пограничним, без огляду на цю вольність платити зобов'язані були; наказуючи, аби міщан зазначених у користуванні цією ж вольністю та імунітетом зберігали і зберегти дбали, а під приводом якогось мита [...] прикордонного нічого від них не стягували і стягувати не допускали. Чотирнадцятий привілей цього ж Сигізмунда III, датований і складений у Варшаві на сеймі вальному Корони дня останнього місяця березня року Божого 1589. Яким привілей святої пам'яті Сигізмунда Першого на ярмарки річні та торг щотижневий наданий авторитетом своїм королівським відновлює, у належній силі зберігає і підтверджує, так аби як досі у вжитку було, ярмарки тобто торги міста Кам'янки: один на день св. Антонія в місяці червні, другий на день св. Егідія упродовж двох тижнів проведені за звичаєм у цьому місті та інших сусідніх із права і звичаю збереженого відбувати мали силу. П'ятнадцятий привілей цього ж Сигізмунда III, короля, датований і складений у Варшаві на сеймі вальному Корони дня 28 місяця березня року Божого 1589. Яким для збереження стану і порядку міста Кам'янки встановлені й на письмі закріплені, двома печатками цього міста скріплені за спільною й одностайною магістрату і всього поспільства міста згодою артикули, умови, клаузули та устави схвалює, ратифікує і в повній силі цілком підтверджує. Шістнадцятий привілей цього ж Сигізмунда III, короля, датований і складений у Варшаві дня 15 місяця березня року Божого 1618. Яким на прохання ясновельможного і вельможного Станіслава Жолкевського, канцлера і гетьмана великого коронного, два ярмарки щороку надає: перший на свято св. Івана, який уповні згідно з привілеями раніше їм наданими в силі своїй зберігає; другий же на свято Обрізання щороку проводити дозволив і наказав, аби ярмарки, які на свято св. Егідія в місті Кам'янка-Струмилова досі відбувалися, від часу публікації цієї грамоти на свято св. Ядвіги щороку як треті ярмарки на майбутнє відбувалися, на що дозволяє. Ми відтак, Август Третій, король Польщі, вищезгаданому проханню від імені цих міщан кам'янецьких про генеральне підтвердження прав, привілеїв, лаудів, ухвал міських, вольностей та імунітетів до Нас покірно внесеному, як справедливому, милостиво задовольняючи, вище вписані права, привілеї, лауда, ухвали, вольності й імунітети загалом усім і окремим цьому місту Кам'янка належні, в усіх пунктах, клаузулах, артикулах, зв'язках [...] [с. 8 / арк. 4v:] [...] правах [...] давніх [...] усіх [...] Дано у Варшаві [...] року Божого тисяча сімсот п'ятдесят четвертого [...] Август, король. [...] Канцлер [...] [У нижній частині круглий слід від оправи/печатки та наліпка:] БІБЛІОТЕКА НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНИ ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ. Ч. 1050. [Нижче привішена на шнурах печатка в металевій кустодії]. [Опис печатки (с. 10):] Кругла маєстатна / коронна печатка Августа III, червоний віск у бляшаній кустодії (мисці), сильно потріскана по вертикалі, підвішена на плетеному конопляно-шовковому шнурі.

[s. 1 / k. 1r:] [U góry po lewej pieczęć tuszowa orła/kancelarii, po prawej ołówkiem sygnatura:] Ad 10038/201 AUGUSTUS III. DEI Gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae, Czerniechoviaeque, nec non Haereditarius Dux Saxoniae & Princeps Elector. Significamus praesentibus Literis Nostris quorum interest universis et singulis. Productas coram nobis esse Literas partim Pergamenas as infrascriptas praesertim Serenissimorum olim Divo memoriae Joannis III Regis & Sigismundi III tum Augusti, Sigismundi [I] Regum Poloniae Praedecessorum Nostrorum Manibus Conscriptas & Sigillis Regni pensilibus communitas, partim e Charta [Authenticis?] Regni Authenticis ex Thesauro Regni extractis Annorum 1621 & Anni 1662. depromptas Polonice diligenter exaratas Sanas Salvas & Illaesas omnique prorsus suspicionis nota carentes, continentes in se Originalia Privilegia Oppido Nostro Strumilowo Kamionka dicto in Palatinatu Russiae, Terra Leopoliensi sitto, Jura, Libertates, Immunitates, Nundinas, Foralia, Proventum Foralem & Pontalem, Liberam Cremati, Coctioenem ac aliorum liquorum cum libera venditione, tum a Cremato & Balneo provenire solitum pro repatione desolati Oppidi ejusdem Consulibus condonatum, itidem omnibus & singulis Oppidanis libenatum Sacco & Retibus in Fluviis Piscationem & in Sylvis ad hunc Capitaneatum spectan[tibus] lignorum pro aedificijs & commoditate domestica incisionem, ac Salis Drohobycensis depositionem perficieb[ant] prout haec ipsa Privilegia Originalia a Serenissimis Regibus Poloniae Praedecessoribus Nostris confirmata approbata late & exacte in se obloquuntur. Supplicatumque Nobis est humillime nomine eorundem Civium Kamionacensium per Provisos Joannem Kiwrlik & Franciscum Lukiewicz ut eidem Oppido generaliter omnia & singula eadem Jura, Privilegia, Libertates & Immunitates Authoritate Nostra Regia approbare, confirmare, ratificare & innovare dignaremur: Quarum quidem Literarum & quidem primarum Ser[enissi]mi Joannis III Privilegium Confirmativum de Verbo ad Verbum Tenor est qui sequitur talis: Joannes III Dei Gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae, Czerniechoviaeque. Significamus praesentibus Literis nostris quorum interest universis et sin- [s. 2 / k. 1v:] gulis. Inter quasvis Regum Principumque Curas & Sollicitudines maximum ex eo intervenit solatium, dum in Regno Dominijsque ipsorum felicitati Regnantium tam desiderata Jura Securitate quisque gaudere, quam & circa Jura & Privilegia debite Sibi servientia conservari possint. Cumitaque Nobis exposita sint Originalia Privilegia Oppido Nostro Strumielowa Kamionka dicto in Palatinatu Russiae, Terra Liepolien[si] sitae servien[tia] continentia in se Libertates, Immunitates, Nundinas, Foralia, proventum Foralem & Pontalem, Liberamque Cremati coctionem, ac aliorum liquorum cum libera venditione, tum a Cremato & Balneo provenire solitum pro desolatione desolati Oppidi ejusdem Consulibus condonatum, itidem omnibus & singulis Oppidanis libertatem Sacco & Retibus in fluviis piscationem, & in sylvis ad hunc Capitaneatum spectan[tibus] lignorum pro aedificijs & commoditate domestica incisionem, ac Salis Drohobycensis depositionem prout haec ipsa Privilegia Originalia generaliter a Serenissimo Vladislao IV Praedecessore Nostro confirmata late & exacte obloquuntur. Supplicatumque Nobis est humillime nomine eorundem Civium Kamionacensium, ut eisdem generaliter omnia & Singula eadem Jura Privilegia Authoritate Nostra Regia, confirmare, approbare & ratificare tam Pergamenea quam Papyrea quaecunque inserta fuerint una cum his innovare dignaremur. Cujus quidem de Verbo ad Verbum tenor est qui sequitur talis: Vladislaus IV Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, nec non Suecorum, Gottorum Vandalorumque haereditarius Rex Electus magnus Dux Moschoviae. Significamus praesentibus Literis Nostris quorum interest universis & singulis. Quod licet circa felicem inaugurationem Nostram omnes deinceps & Statuum Regni atq[ue] adeo omnium & singulorum Subditorum Nostrorum, fundationes, praerogativas, immunitates, donationes, libertates, decreta, mandata Literasque & Privilegia tam Pergamenea quam Papyrea nullis penitus exceptis interposita Jurisjurandi Religione ac datis quoq[ue] Literis nostris Authenticis abunde confirmaverimus in hoc idem rursus repetite, atq[ue] mox specie uniuscuisq[ue] a nobis postulata praestare non recusamus. Quapropter cum Nobis humillime supplicassent Oppidani Nostri Camionacen[ses] ut eorum Jura, Privilegia, Libertates, Immunitates omnes ac singulas Authoritate Nostra Regia confirmare & approbare dignaremur, Nos de favta Nos supplicationi eorum benigne annuen[tes], praedicta Jura omnia & Singula Privilegia publica & privata pergamenea ac papyrea praeter quasvis Libertates ac Praerogativas a Serenissimis Praedecessoribus Nostris ipsis concessa, specialiter Privilegia Pergamenea Ser[enissi]mi olim Sigismundi Primi Sigillis appensis communita: Primum in Conventione generali Petricovien[si] die Dominico Conductus Paschae Anno D[omi]ni 1509. Secundum Cracoviae Feria Secunda Pentecostes Anno D[omi]ni 1539. Tertium Vilnae in Castino Ascensionis Domini 1542 dat[a]. Quartum & Quintum Serenissimi Parentis Nostri desideratissimi Manu Subscriptas & Sigillis R[eg]ni communita. Primum Anno D[omi]ni 1598vo die XXX Januarij Cracovia in felici illius Coronatione dat[um] Confirmationem eorum Jurium praesertim vero Magdeburg[ensis] & immunitatum omnium, quibus ipsi Cives Camionacen[ses] gaudent sibi Suburbanis Zaburze za Rzeka, Kamionka atq[ue] Lanowoy dicto ad idem oppidum ex antiqua fundatione pertinen[tibus]. Secundum Confirmationis Nundinarum unarum annualium pro Festo Sancti Joannis Baptistae Alterarumq[ue] transmutationis pro Festo Sanctae Hedvigis. Tertiarum receptionis pro Festo Circumcisionis Domini, Mercatuumq[ue] Septimanalium juxta Obloquentiam veterum Privilegiorum celebrandorum Confirmationem Varsaviae die XV Martij Anno Domini 1619 datam, tum quoq[ue] alia Rescripta & Privilegia ab ipsa fundatione oppidi Camionacen[sis] institutione, juris Magdeburgensis Electionis libera Consulum medietatem Romano alteram Graeco fidei, deq[ue] quibusvis denariis, corruptionibus privatis, quarumvis personarum, Appellationes Motionesque in Causis a Consulibus juxta Juris Magdeburgensis praescriptu[m] & recepti privem in eodem oppido Consuetudinem non Alibi quam ad Civitatem Liepolien[sem] evocent, vinum, Crematum, Coctionem ac propinon aliasq[ue] omnia [s. 3 / k. 2r:] iter jura Privilegia, Libertates exemptionesque earundem a Jurisdictione Capitanei Loci illius expraessis et de verbo ad verbum insertis haberi volumus. Eisdem oppidanis & suburbanis Camionacen[sibus] omnibus ijsdem cum ipsis juribus gauden[tes] praesertim vero Zaburzanow & za Rzeką, Kamionka atq[ue] Łanowoy dictis approbari & confirmari esse duximus uti quidem p[rae]sentibus in omnibus eorum punctis, clausulis et articulis p[rout] inquantum Juris communis & consuetudinis eorum rationes permittunt: approbamus et confirmamus, eaq[ue] omnia perpetuo firmitatis robur obtinere debere decernimus. Quod omnibus et singulis Regni Nostri Magistratibus praesertim Generoso Capitaneo Nostro Camioncen[si] aut ipsius vice Capitaneo vel locumtenenti moderno et pro tempore existentibus ad notitiam deducen[dum] volumus ut eosdem Oppidanos Nostros Camionacenses dictosq[ue] Suburbanos omnes ijsdem Juribus praemissis gauderi circa Jura et Privilegia omnia ipsis ab Antecessoribus Nostris concessa firmiter conservare et manutenere, ac ab alijs conservari et manuteneri curent. In cujus rei fidem praesentes manu nostra subscriptas Sigillo Regni communiri jussimus. Datum Varsaviae Die Vigesima Septima Mensis Aprilis Anno Domini Millesimo Sexcentesimo Trigesimo Sexto, Regnorum morum Poloniae & Sueciae Anno Primo. Vladislaus Rex. Locus Sigilli Pensilis Majoris Cancellariae Regni. Joannes Beclerman Sacrae Regiae Maiestatis S[e]cr[etari]us. Nos itaq[ue] Joannes Rex praedictus supplicationi eorundem Oppidanorum uti justa benigne annuentes, praemissas Literas, Universaq[ue] Privilegia acsi hie inserta ab ipsa fundatione oppidi et institutione Juris magdeburgen[sis], Electionis libera Consulum medietatem Romano, alteram Reco fidei in omnibus punctis clausulis, conditionibus, ligamentis, articulis, libertatibus, approbandas, confirmandas & ratificandas esse duximus, proutq[ue] & inquantum juri communi non est obnoxium & usus illarum habetur: approbamus, confirmamus, & ratificamus praesentibus Literis Nostris. Decernentes easdem vim & robur debitae & perpetuae firmitatis obtinere debere. In cujus rei fidem praesentes manu Nostra subscriptas Sigillo Regni communiri jussimus. Datum Torunij die Xa Mensis Octobris Anno D[omi]ni MDCLXXII Regni vero nostri VIII Anno. Joannes Rex. Locus Sigilli Pensilis minoris Cancellariae Regni. Joannes Lubstowski S. R. Mttis Secr[etari]us. Secundum Privilegium Sigismundi Augusti Regis de Data Petroviae in Conventione Generali Sabbatho intra Octavas Corporis Christi Anno Domini 1550 quo Privilegio idem S[erenissim]us Rex Oppido Camionacensi Libertates de Tenore tali contulit: Quod tametsi forum Septimanale in Oppido Nostro Camionacensi pro singulis ferijs tertijs habendum & exercendum jam pridem sit institutum, quia tamen certe sumus ab ipsis Oppidanis edocti forum praedictum ipso die institutum commode agi & haberi illic non posse, propterea quod vicinis Oppidis nostris multum incommodaret, in quibus etiam eo ipso tempore fora dudum instituta aedificari sunt solita: Supplicaveruntq[ue] Nobis ut illud ipsum forum in tempus commodum transponere illic dignaremur: Quorum Supplicationibus annuentes forum ipsorum quod uti praedictum est singulis ferijs tertijs fuit institutum ad feriam secundam singulis septimanis renovendum & transponendum duximus, renovimusq[ue] & transponimus praesentibus Literis. Quibus etiam volentes benignitate Nostra Regia propitiari, nium Septimanale quod Sochaczki vocant eisdem singulis ferijs secundis qualibet septimana celebrandum temporibus perpetuis a festo Pasche ad tempus usq[ue] Carnisprinij annis singulis duraturum, instituimusq[ue] & indicimus ac pro instituto & indicto haberi decernimus per praesentes. Dantes etiam & concedentes facultatem et potestatem praefatis Civibus Camionacen[sibus] et Suburbanis ejusdem Oppidi Forum ipsum Septimanale absq[ue] tamen praejudicio & jactura aliorum Oppidorum Nostrorum in vicinia consistentium pro die statuto more aliarum Civitatum & Oppidorum Regni Nostri celebrare & exercere. Omnibusq[ue] & singulis civibus Oppidanis, villanis, ac hominibus cujuscunq[ue] status, sexus & conditionis existentibus ad praedictum Oppidum pro die & tempore statuto [s. 4 / k. 2v:] cum rebus quibuscunq[ue] veniendi easq[ue] exponendi vendendi et emendi, commutandi & alia negociationis genera adin quibuscunq[ue] personis undecunq[ue] venientibus exercendi ac peccudes & peccora maetandi, illaq[ue] omnia carnium genera libere cecidendi, venundandi secundum consuetudinem Regni & dominiorum Nostrorum in talibus observari solita. Et ut munienda Civitati sua et alterius Eidem Oppido Nostro Camionacen[si] duo Braseatoria perpetuis temporibus quae ipsi Oppidani extruere debent in quibus communia brasea conficient, fructusq[ue] & emolumenta ex ipsis provenientia in us[um] ejusdem oppidi non autem privatos converterent, tenebunturq[ue] de eis ipsis Proventibus & emolumentis per eos in necessitates publicas Distributis Capitaneo Nostro praesenti & pro tempore existenti singulis annis calculationem facere. Duobus Braseatorijs jam extructis pro nobis reservatis. Volentes autem eosdem Oppidanos Nostros Camionacenses omnes & singulos uberiori gratia Nostra prosequi facimus eos liberos praesentis temporibus perpetuis a Vectigalibus seu Theloneis ubicunq[ue] in Regno & Dominijs nostris pendi solitis a Sale & omni genere frumentorum: ita quod neq[ue] a Sale ipso aut frumentis neq[ue] a curribus aut Equis in quibus Sal ejusmodi ducent solvere ullum Theloneum teneantur. Quod Theloneorum Nostrorum Factoribus denunciamus atq[ue] mandamus severi ne ab Oppidanis Nostris Camiona in Thelonea quomodolibet a Sale & frumentis vel curribus & equis exigant aut exigere audeant. Quos etiam facimus liberos & immunes temporibus perpetuis a reparatione piscinae quaene Ruinij dicta ad Arcem Nostram Camionacensem spectan[s] quandoquidem ad alias tres piscinas reparandas & reficiendas obligatos esse scimus. In cujus rei fidem & testimonium Sigillum nostrum praesentibus est appensum. Tertium Privilegium Sigismundi Primi Regis de Data & Actu in Conventione Regni Generali Petricovien[si] Die Dominico Conductus pasche Anno Domini Millesimo Quingentesimo Nono. Ctorum Jus Theutonicum alias Magdeburgense sive Culmense alias tradawae racly omnia Jura Polonica modos & consuetudines universas, quae ipsum Jus Theutonicum solita sunt & consueverunt plerumq[ue] perturbare eximereq[ue] omnes & singulos dicti oppidi Incolas p[rae]sentes et futuros, ab omni Jurisdictione & potestate omnium & singulorum Palatinorum, Castellanorum, Capitaneorum, Burgrabiorum Juri[s] cum Subjudicium, Eorundemq[ue] Dignitariorum [...] ita ut coram eis aut eorum aliquo pro causis quibuslibet Mag[ni]s & parvis puta, furti, incendij, aliarum bonorum mutilationis, verberationis & alijs quibuslibet Criminibus Casibus Citati minime responderint, nec aliquas poenas solvere tenebuntur, aut Minialis contra eos ponam als piecznadziesza outheeesve duntaxat coram eorum Advocati pro tempore ex[isten]tiq[ue] pro omnibus emissis praedictis. Advocati vero eorum pro tempore exantes tantummodo coram Nobis et tenutarijs Nostris Oppidi ejusdem de se quaerentibus, & hoc dum de justitia reddenda rei culpabilis qua fuerint responderi sint astricti. Cujus quidem Oppidi Advocatis damus omnimodam facultatem omnes & singulas Causas inter limites ejusdem Oppidi contingere, & universos ejusdem Oppidi Incolas judicandi, cognoscen[di], plecten[di] et sententian[di], aliasq[ue] Juris deb[iti] officii Theutonici Negotia per omnia exercen[di] prout illud Jus Theutonicum in omnibus suis punctis, clausulis, articulis postulat et requirit. Volen[tes] praeterea majoribus incrementis dicti Oppidi Camionka benigniter providere [...] Forum Annuale, unum pro Festo S. Antonij in Mense Junio & aliud Fest[um] Annuale pro Festo S. Viti. Forum vero Septimanale qualibet Feria Tertia indixit, instituit, imposuit perpetuo & in aevum duratu[m]. Quartum Privilegium itidem Sigismundi Primi Regis de Data & Actu Cracoviae Feria Secunda Pentecostes Anno Domini 1539. Ktorzym Przywileem Consideran[tes] Oppid[um] Camionka illis oris situm esse in quibus plerumq[ue] hostium impetus sustinere cogitur, voluen[tes]q[ue] illud reparare & munire, utq[ue] in ejus maius ac majus capere incrementum volen[tes] dat et donat Consulibus dicti Oppidi Camionka modernis & pro tempore existentibus Consum[ere] [...] annis a Vino plumato seu sublimato in dicto Oppido juxta veterem consuetudinem penditus et solvitur, nuncq[ue] pro reparatione & aedificatione supranominati Oppidi perpetuo & in aevum dat & donat ipsisq[ue] Consulibus dicti ter[...]um seu tributi a Vino (szopata seu lub[...]) [s. 5 / k. 3r:] limato solvi et consveto & antiquitus consvetudi percipi decori, tolli, exigi et ad reparationem dicti Oppidi converti ibidemq[ue] mandat Pro fotla de Rzejas & P[rae]fato Castellano Kalisien[si] & P[rae]fe[ct]o Oppido moderno & alijs pro tempore existen[tibus] Capitaneis seu Tenutarijs, ut ipsos Consules Oppidi p[rae]fati Kamionka in hac gratia & sensu p[rae]fati donat[ionis] conservare & conservare omnino curant ipsosq[ue] Censum illis exigere, et exactum pro reparatione ipsius oppidi non in alibi convertere permittat & permittere faciat. Quintum Privilegium ejusdem Sigismundi Primi Regis de Data & Actu Vilna in crastino Ascensionis Domini Anno D[omi]ni 1542. Quo Privilegio per eundem Duc[em] ad Supplium Oppidi Kamionka mandat. Primum quod ipsi Oppidani in Kamionka nulla alia Brasea quam ex emolumentis Mełehciorum duorum circa dictum Oppid[um] jacent emensurata ad Cerevisiam bradandam seu coquendam suscipere teneantur. Praeterea ibidem ut liberum sit eis piscari pisces in omnibus piscinis circuncirca p[rae]fatum Oppidum Camionka sitt[is] parvo genere instrumentorum Theutonici scilicet hamo, sacco & rete quod Włok vulgariter dicitur dat & concedit. Item ibidem concedit eisdem Incolis Oppido Kamionka libera pascua glandinis vulgariter Zer quibus et porcis eorum proprijs & non alibi pretio conductis ad enutrien[dum] & pascen[dum] in sylvis & nemoribus ad Kamionka pertinen[tibus]. Item ad Supplicium Oppidanorum istorum Oppidanorum Kamionka, videlicet quod ad venationes Ferarum cum r[e]cibus crebrius quam par esset, fuisse coactos, & cogi solitos, non sine eorum gravamine & rei familiaris negligen[tia]. Volen[tes] ut deinceps non pluries per annum quam duas dies cum ipsis Retibus Venationi insistere teneantur praeter cum Ma[jes]tas N[ost]ra et successores N[ost]ris Venatum nequandoqunq[ue] visum fuerit erunt tunc obnoxij. Sextum Privilegium Sigismundi Augusti de Data & Actu Petricovia in Conventione Generali Sabbatho intra Octavas Corporis Christi Dominici Anno 1570. Ktorzym Przywileiem Dzień wtorkowy przez Zygmunta Króla Lierwszego Targi odprawowania pozwolone dla posobniejszyck widokow bez przeszkody publicznych miast do Dniom czwartkom singulis septimanis renovat transportat. Tymże Przywileiem anu Forum liberum finium Septimanale quo Sochaczki vocant, ejusdem singulis Ferijs secundis qualibet Septimana celebran[dum] temporibus perpetuis a Festo Paschae ad tempus usq[ue] Carnisprivij Annis singulis durat[urum] instituit & indicit. Tymże Przywileiem ut munienda Civitatis sua Oppidani eo alacrius institerint dona dua Braseatoria perpetuis temporibus, quo ipsi Oppidani extruere debent, in quibus communia brasea conficient, fructusq[ue] & emolumenta ex ipsis provenien[tia] in usus publicos Oppidi non autem privatos converterent, tenebunturq[ue] de eis ipsis Proventibus & emolumentis per eos in necessitates publicas distributis Capitaneo moderni & pro tempore exti singulis annis rationem facere. Dolen[s] insuper eos ipsos Oppidanos Kamionacen[ses] oes & singulos ulteriori gratia prosequi facit eos liberos p[rae]sentib[us] his temporibus perpetuis a Vectigalibus, seu Theloneis ubicunq[ue] in R[eg]no seu D[omi]nijs pendi solitis a Sale & omni genere frumentorum ita quod neq[ue] a Sale ipso aut frumentis, neq[ue] a Curribus aut Equis in quibus Sal hujusmodi ducent, clvere ullum Theloneum teneantur. Mandamus & denunciam[us] Efactoribus ne ab Oppidanis Camionacen[sibus] Theloneum ejusmodi a Sale & frumentis vel curribus & equis exigat aut exigere audeant. Illum temporibus perpetuis a reparatione piscinae quand Ruiny dict[ae] ad Arcem Camionacen[sem] spectan[tis] quandoquidem ad alias tres piscinas reparan[das] & reficien[das] obligatos esse liberos & immunes fecit. Septimum Privilegium ejusdem Sigismundi Augusti Regis de Data & Actu Lublini Feria die Aprilis Anno 1551. Ktorzydm Zygmunta Krola Lierwszego olimi Dni Parentis sui tr[...] Przywileie Oppidanis Camionacen[sibus] datas, confirmabat, ratificat, Jura, Libertates privilegios & Praerogativas Oppido Camionacen[si] concessas [s. 6 / k. 3v:] perpetuo & in aevum. Octavum Privilegium Stephani Regis de Data & Actu Thorunij in Conventione Generali Regni Die Sexta Mensis Novembris 1576. Ktorzym Oppidanorum Camionacen[sium] omnia Jura, Donationes, Libertates, Immunitates, Consvetudines, praerogativas, exemptiones, & omnes Lras & Privilegia quaecunq[ue] Verborum tenore conscripta a Regibus Ducibus Regni Polonia Terrarum Prussiae juste & legime data & donata ita prout in se sonant, nihil ex eis diminuen[do] vel detrahendo, confirmat, approbat, ratificat. Insuper transportat Nundinas generales seu Publicam Mercaturam quae pro quolibet Festo D. Joannis Baptistae institutae erant pro Festo Gloriosissimae Ascensionis Domini singulis annis perpetuis temporibus concedit celebrare facien[di] p[otas]tem universis & singulis Mercatoribus, Negociatoribus, Vectoribus, Institoribus, Artificibus, Civibus, Oppidanis, Incolis, alijsq[ue] cujuscunq[ue] Status & Conditionis Hominibus pro mercinis profatis secure sub protectione & Salvo Conductu confluere, commorari, ac inde discedere. Merces quas cunq[ue] libere venum exponere emere commutare omniaq[ue] negotiationis genera exercere pecudes, pecora mactari illaq[ue] & omnia genera carnium libere exponere, svadere, venum dari juxta Consvetudinem communem in Civitibus observari solitum. Nonum Privilegium iisdem Stephani Regis de Data & Actu Thorunij in Conventione Rgli Gnali Die Sexta Mensis Novembris Anno Domini 1576. Ktoym dat plenam & omnimodam potestatem & facultatem Oppidanis Camionacensibus ab omnibus Mercatoribus, Vectoribus, negociatoribus alijsq[ue] cujuscunq[ue] Status & Conditionis[que] eibus qui ad solven[dum] Vectigalia Jure communi minie astricti per praefatum Oppidum iter fecerint cum curru mercibus onerato qui uno vehitur equo, denarios duos, qui duobus aut quatuor vel pluribus equis vehitur denarios Tres a quolibet equo Venali denarios duos, ab ove venali denarios tres, a duabus vaccis denarios tres, a singulis anetibus, hensis, capris, Ovibus, Porcis suibus venalibus denarium unum, a curru autem salis qui duobus vehitur bobus denarios tres, qui quatuor denarios sex, qui sex, denarios Novem, ratione Thelonei exigen[di], levan[di], ac percipien[di]. Ratione cujus instituti pontalis iidem Oppidani Pontes in Fluviys Buk & alijs locis camosis & non pervijs, tumq[ue] aggeres in locis limosis ac transitu difficillimis reficere & restaurare proprijs impensis tenebuntur residuum aut[em] Proventuum ex dicto Vectigali percipiendorum in Munitionem Oppidi, reparationem propugnaculorum atq[ue] servandas quotidianas Excubias convertere tenebuntur. Mandat insuper omnibus Mercatoribus & Vectoribus qui ad Solvenda Thelonea adstricti sunt ut Negotia deducen[tes] ut ab eo tempore eam Thelonei Pontalis institutionem observent, & modo p[rae]dicto solvent, sub poenis contra negligentes & transgredien[tes] Thelonea publica sanciti. Decimum Privilegium ejusdem Stephani Regis de Data & Actu Leopoli Feria Sexta in crastino Festi SS. Corporis Christi Anno Dni 1578. Ktorzym oppidanis Camionacen[sibus] Depositon[em] Salis Drohobycen[sis] in eorum Oppido assignat dat, & concedit perpetuis temporibus & in aevum eo modo & rine ut sint Mercatores omnes cum sale hujusmodi per id Oppidum in Volhyniam transeuntes ibidem pertiduum subsistere teneantur, a quibus satis e men[ti] Oppidani Camionacen[ses] p[otas]tem habebunt tantum, quantum illis videbitur, triduo vero elapso libere illis abire in alia loca ex eodem oppido licebit. & Mandat insuper ut Oppidani Camionacen[ses] in usu pacifico Depositorij hujus sint conservariq[ue] ab omnibus faciant. Undecimum Privilegium Sigismundi III de Data & Actu Cracoviae Die 27 Mensis Augusti Anno Dni 1588. Ktoym omnia & Singula Oppidanorum Camionacen[sium] Jura, Privilegia, Decreta, Libertates, Immunitates, Praerogativas, Exemptiones, a Serenissimis Regibus Ducibus Poloniae, Russiaeque Praedecessoribus suis concessas datas & emanatas. Insuper & omnes laudabiles usus certas & observatas ipsorum consvetudines, nullis penitus exceptis aut exclusis non [...] atq[ue] hic omnia & singula in genere & specie de verbo ad verbum insertae nec descripta forent in o- [s. 7 / k. 4r:] omnibus & singulis eorum punctis, Clausulis, Conditionibus & articulis prout in se sonant quantum Juris publici rationes sinunt, & usus eorum habetur; approbat, innovat, confirmat, & ratificat temporibus perpetuis & in aevum. Tymże Przywilejem ut vel Judicia eorum Civilia non alibi juxta antiquitus obserwatt morem, quam in civili protorie exerceant circa cujusvis impedimentum & contradictionem infiergit. Praeterea ut exactionem Semiterni in vulgari dicta in renasawationem Oppidi tempore Fori Septimanalis a quolibet Coreto frumenti tres obolos ad hec ut facultates pnpionis cere sub Pratorio civili Camionacen[si] qua hactenus antiquitus utuntur? Volerbizna vulgo dict[a] dat & concedit de aqua Annuam reddititem in torum & restaurationem Oppidi convertere debebunt, Mandam Camionacen[si] Capitaneis eorumq[ue] Vice Capitaneorum ut praedictos Oppidanos in ijs omnibus supra expraessis praerogativis conservent conservariq[ue] curent. Duodecimum Privilegium ejusdem Sigismundi III Regis de Data & Actu Varsaviae in Conventu Rni Gnali Die 3tia Aprilis Anno Dni MDXCI. Ktorzym reparationem balnei dat & concedit Censum assignando duorum groszerum juxta antiquam Consvetudinem Capitaneis Camionacen[sibus] & ejus Successoribus. Tredecimum Privilegium iisdem Sigismundi III de Data & Actu Varsaviae in Conventu Regni Gnali Die 6ta Aprilis A[nn]o 1589 w Ktoym Theloneum Vado pendi solitum a mercibus quibuslibet remitteret & donaret ad publicum illorum statum firman[dum] & retinen[dum], ita tum & Theloneum quod vocatur finitimum non obstante hac immunitate solvere teneantur Mandan[do] ut oppidanos p[rae]dictos in usu libertis & immunitatis p[rae]dicto conservent, conservariq[ue] curent, viq[ue] Thelonei cujusq[ue] nomine [...] finitimum quidquam ab illis exigant exigereq[ue] permittant. Decimum Quartum Privilegium ejusdem Sigismundi III de Data & Actu Varsavia in Comitijs Regni Gnalibus die ultima Mensis Martij Anno Dni 1589. Ktorzym Przywiley Sancti olim Sigismundi Primi supra Nundinas annuas Forumq[ue] Septimanale concessum Authoritte sua Regia innovo debito robore conservat & confirmat, ita uti hactenus usus fuit Nundina seu Mercatus Unius Oppido Camionacen[si] vel alter pro die S. Festo S. Antonij in mense Junio, alter vero pro Festo S. Egidij duabus Septimanis celebran[dae] juxta Consvetudinem in eodem oppido & alijs Vicinis observari de Jure & consvetudine observari solet exercen[di] potestatem relat. Decimum Quintum Privilegium iisdem Sigismundi III Regis de Data & Actu Varsavia in Comitijs Rni Gnalleg. Die 28 Mensis Martij A[nn]o Dni 1589. Ktorzym ad conservandum Oppidi Camionacen[sis] statum & ordinem institutos & in scriptum redactos Sigillis duobus Ejusdem Oppidi Subsignatos de mutuo & unanimi Magistratus, totiusq[ue] Communitatis Oppidi Consensu, Articulos, Conditiones, Clausulas, instituta approbat, ratificat, & in suo robore in toto confirmat. Decimum Sextum Privilegium ejusdem Sigismundi III Regis de Data & Actu Varsavia die 15 mensis Martij A[nn]o Dni 1618. Ktorzym ad Instantiam Ill[ust]ris & M[a]gnifici Stanislai Żółkiewski Cancellarij ac Capitaneum Regni Ducis Supremi, binas nundinas singulis Annis concedit. Primas quidem pro Festo S. Joannis quas in toto juxta Privilegia ipsis antea concessa in robore suo conservat, alteras vero pro Festo Circumcisionis singulis Annis celebrare concessit, indixitq[ue] ut Nundinae eo quo pro Festo D. Egidij in Oppido Kamionka Strumiłowa hactenus celebrabuntur ab hoc tempore publicationis harum Literarum pro Festo S. Hedvigis singulis annis quasi tertias nundinas in posterum celebrandas concedit. Nos igitur Augustus Tertius Rex Poloniae praedictae Supplicationi Nomine eorundem Civium Camionacen[sium] pro Generali Confirmatione Jurium, Privilegiorum, Laudorum, Plebiscitorum, Libertatum, & Immunitatum ad Nos suppliciter factae uti justo benigne annuendo, praeinserta Jura, Privilegia, Lauda, Plebiscita, Libertates & Immunitates generaliter omnibus & singulis eidem Oppido Camionacen[si] servien[tia] in omnibus punctis, Clausulis, Articulis, Liga-[...] [s. 8 / k. 4v:] [Tekst mocno zatarty, widoczne końcowe formuły prawne i konfirmacyjne Augusta III:] [...] juribus [...] antiquis [...] omnibus [...] [Formuła datacyjna:] Datum Varsaviae [...] Anno Domini Millesimo Septingentesimo Quinquagesimo Quarto [...] [Podpis królewski:] Augustus Rex [Podpis kanclerski po prawej:] [...] Cancell[arius] [...] [W dolnej części okrągły ślad po oprawie/pieczęci oraz nalepka:] БІБЛІОТЕКА НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНИ ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ. Ч. 1050. [Poniżej przywieszona na sznurach pieczęć w metalowej puszce]. [Opis pieczęci (s. 10):] [Pieczęć:] Okrągła pieczęć majestatyczna / koronna Augusta III, wosk czerwony w blaszanej puszce (misce), mocno spękana w pionie, zawieszona na plecionym sznurze konopno-jedwabnym.