Підтвердження короля Станіслава Августа Понятовського для статуту цеху годинникарів міста Львова

[Оправа — передня кришка, етикетка:] Годинникарів львівських Підтвердження № 95. 17? Conno 336 C. N 2491 1766 [арк. 1r] [Угорі праворуч пізнішою рукою:] Годинникарі Станіслав Август, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, подільський, підляський, інфлянтський, смоленський, сіверський і чернігівський. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кого це стосується, що перед нами було представлено нижче вписаний документ, автентично вийнятий із Протоколу Актів Ради міста Львова, скріплений печаткою цього ж міста, цілий, непошкоджений і вільний від будь-яких підозр, який містить певні статті належного порядку для конфратернії годинникарів міста Львова. І певні наші радники від імені та на користь цієї ж конфратернії просили нас, щоб ми зволили нашою королівською владою схвалити, підтвердити й ратифікувати їх, зміст якого документа слово в слово є таким: Діялося у Львові в понеділок після свята Різдва святого Івана Хрестителя, тобто двадцять третього дня місяця червня року Божого тисяча сімсот шістдесят шостого, перед обличчям [...] урядуючих президента та радників міста Його Королівської Милості Львова, панів [...] у таких виразах: Усім загалом і кожному зокрема, кому про це відати належить, доводимо до відома цим нашим письмом, що, з'явившись перед нами та нашим радецьким урядом міста Львова, Ян Лунд, Ян Гауе, Антоній Комінія і Пауль Мєрня [...], а також чесний Конрад Лукасевич, міщани цього ж міста, як майстри годинникарського ремесла, доповіли нам і нашому радецькому уряду: оскільки встановлення порядку годинникарського цеху досі не було ухвалено, а число чесних майстрів цього годинникарського мистецтва дедалі зростає й учні з різних міст і місцевостей сюди прибувають, у практиці ж ремесла немає жодних приписів; через що досі кожен майстер, який перебував у місті, мусив належати до слюсарського братства цього міста і підпорядковуватися порядку слюсарського цеху разом зі своїми учнями в навчанні, учнівстві та визволенні на підмайстрів, звідки між ними виникають незгоди та заворушення. Тому вони наполегливо просили нас і наш радецький уряд, аби ми відокремили їх від цеху слюсарського братства, заснували в місті окреме годинникарське братство і надали їм порядок або ординацію для належного дотримання в цьому братстві. Отож наш радецький уряд, користуючись правами та едиктами найясніших польських монархів, наданими з цього приводу, схиляючись до справедливого прохання годинникарів про відокремлення від слюсарського цеху та заснування нового братства годинникарського ремесла на користь і прикрасу цього міста, особливо під час нинішнього розмежування, з'їзду Найяснішого Трибуналу та численних контрактів, визнав за потрібне відокремити згаданих годинникарів від слюсарського цеху. Відтак цим нашим письмом ми їх відокремлюємо, нове братство засновуємо й ординацію задля ладу та дотримання в цьому братстві їм надаємо таким чином: В Ім'я Пресвятої Трійці. Ординація, або статті годинникарського цеху, згідно з якими брати цього ж цеху та учні у Львові мають поводитися. Стаття перша. Оскільки [арк. 1v] Оскільки страх Божий має бути початком усього, тому кожен, хто хотів би бути прийнятим і визволеним як учень у годинникарську конфратернію чи з часом стати майстром, не може бути іншого віросповідання, окрім римо-католицького або ж руського обряду, з'єднаного зі святою римською Церквою, так щоб він дотримувався того, що свята римо-католицька Церква наказує, і виконував ці статті. Також майстер повинен спонукати свою дружину, своїх дітей, челядь та учнів до богомілля. Учень же повинен виявляти не лише своєму майстрові, але й іншим майстрам цієї конфратернії всяку повагу, послух і належну шану. Стаття друга: Про учнів та їхні обов'язки. – Кожен учень, чужоземець чи місцевий, який бажає вступити до годинникарського ремесла міста Його Королівської Милості Львова, має спочатку зголоситися до цехмістра цього цеху, а після зібрання всіх братів, повторивши свій намір, мусить внести вісім польських злотих вступного, а також подати через свого принципала метрику свого законного народження та інші достовірні свідоцтва доброї поведінки й покласти їх до цехової скриньки. Місцевий учень має довести це лише через двох надійних свідків. Якщо ж зголошення вступника відбудеться не на зібранні конфратернії, а в цехмістра, то цехмістр, прийнявши його в себе, повинен повідомити про це на зібранні інших братів, а отримані вісім злотих записати до реєстру. Коли учень представить своєму цехмістрові добру пробу своєї навченості й ця проба буде визнана бездоганною, лише тоді його буде визволено на підмайстра; при визволенні він повинен сплатити вісімнадцять польських злотих до братської скриньки, писареві два злотих, цеховому слузі одного талера (сини майстрів або ті, хто візьме за дружин дочок майстрів, сплачують половину цих зборів). Кожен учень має навчатися протягом семи, а щонайменше шести років, а щодо плати за навчання повинен домовитися зі своїм майстром, у якого має намір навчатися; він також має представити одного чи двох поручителів, які поручаться за його вірність і за те, що він не втече. Майстер же зобов'язаний належно навчити учня цієї професії. Якщо учень у чомусь виявить недбальство чи вчинить сваволю, цехмістри мають покарати його відповідно до провини; у разі заподіяння шкоди майстер матиме право зворотної вимоги до поручителя. Жодному майстрові не вільно приймати такого учня, доки справа провини не буде розсуджена цехмістрами. Жодному майстрові також не дозволяється тримати трьох учнів одночасно, хіба що один із них уже відслужить половину років свого навчання – тоді вільно взяти наступного. Якщо під час навчання учня майстер помре, а вдова не захоче його тримати, цехмістри повинні передати учня іншому майстрові, щоб той міг завершити навчання, а кошти за навчання мають бути розділені між обома пропорційно до часу. Якщо якийсь учень не матиме змоги заплатити за навчання, він повинен вчитися на один рік довше. Коли спливе призначений час навчання й учень задовольнить претензії свого майстра та інші належні виплати, його мають негайно визволити, вписати до реєстру, забезпечити свідоцтвом про закінчення навчання та належно пошанувати. Стаття третя: Про обов'язки товаришів [підмайстрів] та їхні мандри. – Кожному ненавченому після здобуття статусу товариша [підмайстра] дозволено буде у Львові певний час залишатися у свого майстра заради кращої вправності в ремеслі; однак він мусить упродовж чотирьох років сумлінно мандрувати до чужих країв, а в Польщі щонайменше [арк. 2r] щонайменше до столичних міст Польщі, на що має отримати посвідчення від конфратернії. У якому б місті він не зупинився, йому не вільно самовільно виготовляти чи лагодити жодні годинники, а слід негайно шукати місця в цехмістрів або в цеховій господі. Отримавши роботу в майстра, він має скласти своє свідоцтво про визволення та копію метрики в тамтешньому цеху й не забирати їх доти, доки там працює. Якщо йому пропонуватимуть роботу, а він не захоче її прийняти, іншої за власним бажанням він не отримає і не вважатиметься підмайстром – що стосується також і підмайстрів, які прибувають до Львова з інших міст. Якщо якийсь підмайстер не схоче довше залишатися у свого майстра, він повинен заздалегідь попередити його; особливо під час з'їздів на Трибунал, контрактів чи інших публічних зібрань він повинен повідомити про це за чотири тижні до з'їзду, аби майстер мав час знайти іншого, а також зачекати чотири тижні після з'їзду; лише після такого подвійного повідомлення та відпрацювання чверті року в майстра він буде вільний від служби. Якщо підмайстер через власну впертість не зможе десь отримати місця, він має взяти посвідчення й іти до іншого міста; той же, хто не отримає свідоцтва з цеху про те, що не може знайти роботи, або залишить службу через провину чи несплачений борг, той ніде роботи не отримає, а буде переслідуваний, доки боргу не сплатить чи покарання не відбуде. Стаття четверта. – Кожен підмайстер, перебуваючи на роботі, повинен докладати всієї пильності до дорученої йому праці; майстер же або вдова мають сумлінно виплачувати йому платню за працю. Підмайстер повинен належно виконувати свої обов'язки, бути старанним, охайним і слухняним у майстерній роботі стосовно майстра і вдови. Цехмістрам конфратернії в домі та на кожному місці, так само як майстрові, вдові та їхнім дітям, він повинен виявляти належну повагу, утримуючись від образливих слів, сороміцьких і зразливих пісень. Стаття п'ята: Про прийняття братів до конфратернії. – Коли визволений підмайстер після відбуття вищеописаних мандрів забажає стати майстром годинникарської конфратернії у Львові, він повинен після мандрів відпрацювати повний рік у тутешнього майстра. Потім він має прийняти міське право та стати міщанином, після чого звернутися до цехмістрів, які скличуть засідання. У присутності всіх братів він має просити про прийняття та виготовити майстерштик у цій професії, описаний у наступній статті. Перед цим він повинен подати метрику та достовірні свідоцтва про закінчення навчання, чотирирічні мандри чужими країнами чи столичними містами Польщі та добру, доброчесну поведінку. Під час подання прохання він повинен сплатити двісті польських злотих до братської скриньки, почастувати братів за спроможністю, заплатити писареві шість злотих за внесення запису, а братському слузі [арк. 2v] два злотих. Сини майстрів, а також ті, хто одружується з дочками або вдовами майстрів цієї професії, сплачують половину цієї суми, однак до виконання майстерштика та інших обов'язків зобов'язані нарівні з іншими. Стаття шоста: Про майстерні шедеври [майстерштики]. – Кожен, хто вступає до годинникарської конфратернії, повинен спершу добре пізнати її права та оцінити, чи спроможний їх виконати. Після прийняття він має протягом щонайбільше чотирьох кварталів виготовити вироби, визначені цехмістрами та всією конфратернією: тобто один кишеньковий годинник з усіма належними частинами, а потім другий настільний [чи похідний/будильник], або такий, як цехмістри накажуть, і представити їх та віддати шляхетному магістрату. Цехмістри або делеговані особи мають простежити, чи ці речі були виготовлені особисто претендентом. Якщо ці вироби будуть визнані всіма за досконалі, лише тоді претендента буде визнано за співбрата. Якщо б у них виявилася якась вада, він повинен порозумітися з конфратернією, щоб мати змогу бути прийнятим. Якби вироби виявилися цілком незадовільними й свідчили про брак вміння, претендент має повернутися до праці підмайстром для кращого вишколу або залишатися на службі цеху доти, доки хтось інший не заступить його місце; виготовлені майстерштики належать виконавцеві. Коли підмайстер одружується з вдовою, незалежно від того, чи відбув він повні дванадцять років навчання та мандрів, вироби можуть бути задані йому в інший час; однак жоден інший кандидат не може отримати завдання на виготовлення майстерштика, доки той перший його не завершить і не покаже на засіданні. Стаття сьома: Про обов'язки братів. – Усі годинники в цій професії, як малі, так і великі, кишенькові чи настільні, брати мають виготовляти сумлінно, аби ніхто не мав причини скаржитися на них. Якщо якогось майстра гудитимуть за погану роботу, скарга має надійти до цехмістрів, які спершу вирішать суперечку; лише в разі відчуття скривдження справу остаточно розгляне шляхетний магістрат або президент у порядку апеляції. Стаття восьма. – Щоби брати та вдови цієї професії могли жити в злагоді, ніхто не може гудити чи оцінювати роботу іншого, переманювати підмайстрів та учнів особисто чи через інших, підкуповувати їх, приходити без дозволу до осель, а також підважувати чужу роботу чи втручатися в неї. Хто б проти цього не завинив, чи то [арк. 3r] чи то брат, чи вдова, має бути покараний на засіданні за тяжкістю провини, зі збереженням права апеляції до шляхетного магістрату чи президента. Подаючи апеляцію, слід внести до скриньки два польські злотих; якщо їх одразу не буде сплачено, апеляція не прийматиметься. Стаття дев'ята. – Усі годинникарі, що мешкають у місті Його Королівської Милості Львові, на передмістях, у палацах і юридиках, мають невідкладно приєднатися до цього годинникарського цеху. Хто б цьому опирався, має бути призваний до суду й ним змушений до інкорпорації. Цьому праву мають підлягати всі майстри, підмайстри та учні, які перебувають у Львові нині та перебуватимуть у майбутньому. Коли хтось із тутешніх майстрів має намір перебратися до іншого міста в Польщі, де діє цех, він повинен про це повідомити та взяти посвідчення про виконання всіх обов'язків повноправного брата; так само має вчинити й майстер із іншого міста, який оселяється тут, і підлягати тутешнім правам. Якщо якийсь партач поза цехом будь-де у Львові займатиметься годинникарським ремеслом, незалежно від того, ким він є і де мешкає, він має з допомогою відповідного суду втратити всі годинники та інструменти, а заняття ремеслом йому має бути заборонено – однак цьому повинно передувати попередження з боку конфратернії. Конфісковані інструменти та годинники діляться порівну між цехом і судом. Стаття десята. – Коли трапиться, що хтось принесе годинникареві настінні чи кишенькові годинники для оцінки або продажу, цехмістри конфратернії повинні сумлінно їх оцінити, а згодом передати обраному майстрові для продажу; людина іншого стану не може самостійно продавати такі годинники під загрозою конфіскації через суд. Якби підозріла особа принесла годинник для оцінки чи продажу, майстер повинен з'ясувати походження годинника, а запідозривши недобре – затримати годинник і повідомити цехмістрів, які в разі потреби звернуться до шляхетного магістрату або президента. Стаття одинадцята. – Оскільки від годинникарської конфратернії в різних справах видаватимуться свідоцтва та інші офіційні листи, братство може мати власну печатку, яку вільно вживати винятково в цехових справах. Стаття дванадцята: Про вдів. – Кожній вдові дозволено буде вести майстерню доти, доки вона не змінить стану й не вийде заміж за чоловіка іншої [арк. 3v] професії; вона підлягає обов'язкам нарівні з іншими братами. Їй дозволено тримати одного учня, і вона повинна мати найкращого підмайстра – навіть якби він перебував на службі в когось іншого, його належить звільнити й призначити їй. Стаття тринадцята: Про партачів. – Партачі та інші ремісники, які не є членами конфратернії, не мають права проживати у Львові на жодних юридиках, під юрисдикціями чи в палацах, ані займатися цим ремеслом на шкоду цеховим братам; якщо ж такі виявляться, усі без винятку підлягають покаранню конфіскацією. Нікому не дозволено їх переховувати чи протегувати під загрозою покарань, що накладаються відповідним судом. Стаття чотирнадцята: Про сесії. – Сесії, тобто сходини годинникарської конфратернії, мають відбуватися завжди в разі потреби або коли накаже магістрат чи президент, а особливо щокварталу – також у присутності делегата від магістрату, якщо того вимагає справа. Братів має скликати підскарбій або слуга з пред'явленням цехової печатки та з відома шляхетного президента. Покликані повинні з'являтися пунктуально; за нез'явлення без поважної причини брат сплачує штраф у два польські злотих, а підмайстер – один злотий до братської скриньки. Усі присутні на засіданні мають поводитися скромно й спокійно; за образи чи порушення порядку винного буде покарано на місці, з правом апеляції до президента. Стаття п'ятнадцята. – Усі брати та підмайстри, зібрані на засіданні, повинні поводитися тихо й не зчиняти галасу. Суперечки належить подавати на сесії, де цехмістри разом із братами розсудять справу, зі збереженням права апеляції до президента. До завершення засідання розходитися заборонено. Кожен майстер і вдова мають платити щокварталу по два польські злотих до скриньки на потреби конфратернії, підмайстер також по два злотих щоквартально до фонду для хворих і мандрівних підмайстрів, за що цехмістри складають щорічний звіт. Стаття шістнадцята. – Щороку в день святого Матія Апостола мають обиратися цехмістри конфратернії або ж затверджуватися колишні, після чого їх представлять шляхетному магістрату для складання присяги на вірність і справедливість та подання рахунків. Обраним цехмістрам належить виявляти всіляку повагу й послух під загрозою суворого покарання. Стаття сімнадцята. – Скринька конфратернії, до якої надходитимуть квартальні внески та інші доходи, повинна мати два замки та два ключі у двох різних цехмістрів, так щоб один без іншого відкрити її не міг. Видатки мають здійснюватися відкрито при братах. Наприкінці року, перед вибором нових цехмістрів, слід на повній сесії представити реєстри доходів і видатків, уголос зачитати їх і подати шляхетному президентові для перевірки та затвердження. Такі затверджені реєстри мають зберігатися в скриньці. Які ж статті та ординацію, для годинникарського братства [арк. 4r] укладені, власними руками разом зі шляхетним писарем радецького уряду підписавши, печаткою нашого міста ствердили й до радецьких книг внести наказали. Діялося у Львові в ратуші в понеділок, у вігілію свята Різдва святого Івана Хрестителя, тобто двадцять третього дня місяця червня року Божого 1766. – Юзеф Блейхнер, президент міста Його Королівської Милості Львова. – Василь К. Пашкевич, радник міста Його Королівської Милості Львова, столиці Русі в Королівстві Польському, власною рукою. – Ян Дурбас, радник львівський. – Францішек Леншампс, радник львівський. – Ян Вернер, старший радник львівський. – Томаш Тракі, доктор медицини, радник львівський. – Ян Казимир Черзевич, секретар Його Королівської Милості, радник і війт, звичайний суддя міста Львова, власною рукою. – Войцех Бем, радник львівський. Місце печатки. – Францішек Ксаверій Купінський, публічний нотаріус з апостольської влади та радецького уряду львівського, власною рукою. На посвідчення чого прикладено печатку радецького уряду львівського. Місце печатки. Францішек Ксаверій Купінський, публічний нотаріус з апостольської влади та радецького уряду львівського, власною рукою. Вийнято з Протоколу Актів Ради міста Львова. Ми отож, Станіслав Август, король, ласкаво схиляючись до вищезгаданого прохання, визнали за справедливе вищенаведене письмо, що містить ординацію, встановлену для конфратернії годинникарів, у всіх його пунктах, клаузулах, статтях і постановах схвалити, підтвердити й ратифікувати, як і цією нашою грамотою схвалюємо, підтверджуємо й ратифікуємо; постановляючи, що вони, оскільки відповідають праву, мають володіти силою та значенням вічної і непорушної тривалості. На посвідчення чого цю грамоту, підписану нашою рукою, ми наказали скріпити коронною печаткою. Дано у Варшаві дня 12 місяця вересня року Божого 1766, панування ж нашого року третього. Станіслав Август, король [в. р.] [Примітка праворуч:] Підтвердження ординації для конфратернії годинникарів міста Львова. [Підпис праворуч унизу:] Клеменс Ростовський, секретар більшої коронної печатки, в. р. [Примітка на нижньому полі:] Вписано до книг Коронної Метрики 1766. [арк. 11 — Печатка:] [У латунній кустодії на шовковому шнурі: коронна печатка Станіслава Августа з червоного воску, тріснута вздовж вертикальної осі, із втратою у верхній правій частині, видно герб Речі Посполитої з гербом Цьолек короля в серцевому щитку].

[Oprawa — okładka przednia, etykieta:] Horologiatonum [s!] Leopol[iensium] C[onfirmat]io Nro 95. 17? Conno 336 C. N 2491 1766 [k. 1r] [U góry po prawej ręką późniejszą:] Zegarmistrze Stanislaus Augustus Dei Gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russioe, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae et Czerniechovioe. Significamus Praesentibus Literis Nostris quorum interest Universis et Singulis. Productas coram Nobis esse literas Jas[ne]ricas inrascriptas [s!] ex Protocollo Actorum Officii Consularis Leopoliensis authentice depromptas, sigilloq[ue] ejusdem Civitatis obsignatas, sanas, salvas et illaesas, omniq[ue] suspitionis nota carentes, continentes in se Certos Articulos boni ordinis Confraternitati Horologianorum Civitatis Leopoldiensis servientes. Supplicatumque Nobis esse per Certos Consiliarios Nostros Nomine et pro parte ejusdem Confraternitatis, quatenus easdem Authoritate Nostra Regia approbare, confirmare et ratificare dignaremur, quarum quidem derogam [s!] Tenor de Verbo ad verbum sequitur ejusmodi: Actum Leopoli Feria secunda post festum Nativitatis Sancti Joannis Baptistae, proximo Die scilicet Vigesimo Tertio Mensis Junij Anno Domini Millesimo Septingentesimo Sexagesimo Sexto, coram Salvo Cremationis [s! pro: Creationis?] seu Consistorialitate [s!] Consulariorum constitutis Prezydent y Radca Miasta J[ego] K[rólewskiej] M[ości] Lwowa M[ości] Panowie Uczciwi: Ruscy w te następne Słowa. Wszem wobec y każdemu z osobna komu o tym wiedzieć należy wiadomo czyniemy niniejszym listem Naszym, jako stanąwszy przed Nami y Urzędem Naszym Radzieckim lwowskim Jan Lund, Jan Haue, Antoni Kominia, y Paul Miernia Peszcz Powziesto Mężowie, tudzież Uczciwy Konrad Lukasiewicz Mieszczanie Miasta tegoż jako Magistrowie kunsztu Zegarmistrzowskiego. Przełożyli Nam y Urzędowi Naszemu Radzieckiemu, Iż ponieważ utwierdzenie cnoty y porządzenia cechów zegarmistrzowskich nie jest postanowiony, a uczi Magistrowie w tymże kunszcie zegarmistrzom obfite z owocowych Liczba coraz większa przebywa, y Uczniowie z różnych Miast y Miejsc do Miasta tuteyszego zjeżdżają swey z cechami y łożenia zasię w sprawowaniu w kunszcie żadnego nie ma przepisu, przez czo [s!] i Skazani na ów czas męża w czarnym [?] w tym kunszcie użelini, anus Docar mistrz w Mieście w owym znajdował do certiey [?] Bracia lusarskiego w Mieście tymże a na biesząco należeć był obligowany, y coś Ordynacyą ślusarzowi Ślusarskiemu cechu poddawać z uczniami swemi musiał mać w milności w terminowaniu Uczniom y w Wyzwoleniu owych, a przeto zamieszanie między widoki tym rozruch między Sobą mającemu następować Zwłaszcza, iż a czem ci usiłowali Nam y Urzędowi Naszemu Radzieckiemu, abyśmy tenże ich Cechu Bracią Ślusarskiego odłączyli, Tech cech te Bractwo Osobne Zegarmistrzowskim w Mieście ustanowili, y onym Porządek albo Ordynacyą ku prawowanusie [?] przyzwoitemu y zachowaniu w tym Bractwie należytemu: Wiąc z Urząd Naszego Radzieckiego prawami y Edyktami Nayiaśnieyszych Monarchów Polskich w tey mierze pozwoloney y uwolnionej, szczodrobliwości powaby [?], My więc Urząd Nasz Radziecki uległość prezentującą tych prośbę Ruszczey w należytey, obłączone [s!] zegarmistrzów od cechu lusarskiego, y postanowienie nowego Bractwa kunsztu Zegarmistrzowskiego ku ochranie y ozdobie Miasta tego a Urzędzie publiczney podczas niniejszego Rozgraniczenia w osobie Jaśnie Oświeconego Trybunału, y Zjazdu na Kontrakty oraz licznieyszego, Za rzecz potrzebną uznaliśmy, aby pomienieni Zegarmistrze od Cechu Lusarskiey odłączeni byli, Za coż niniejszym Listem Naszym odłączamy, Edykt Bractwa owych Nowe stanowimy, y Ordynacyą gwoli porządku tenże tegoż Bractwie sprawowania się y zachowania onym podajemy, w ten sposób: W Imię Troycy Przenayswiętszey, Ordynacya czyli Artykuły Cechu Zegarmistrzowskiego, według których Bracia Cechu tegoż y Uczniowie ku Mieście Radzieckim [?] Mieszczany, Ruszczy z Xięy [?] Wci Lwowie prawowaci [s!] Mają. Artykuł Pierwszy. Ponieważ [k. 1v] Ponieważ bojaźń Boska wszystkich rzeczy powinna być początkiem, więc każdy któryby do Konfraterni Zegarmistrzowskiey, za Ucznia przyjętym y wyzwolonym być chciał, lubo czasu swego za Majstra zostać, ten nie może być inny, jak wyżey Rzymskiey Katolickiey Religii, albo ieźli w teyże obrządku Ruskiego z Kościołem Świętym Rzymskim złączonego, tak żeby co Kościół S. Rzymski katolicki mieć chce, obserwował, y te Artykuły, jak w sobie opiekuą, zachował. Także ma Magister Małżonkę swoję y Dzieci swa y służbę y Dyscypuły do Nabożeństwa nakłaniać. Dyscypuł zaś ma nie tylko swemu Magistrowi, ale też y Cechystom Innym tey Konfraterni wszelką uctiwość [s!], posłuszeństwo y powinność świadczyć. Artykuł Drugi o Dyscypułach y ich powinnościach. – Każdy Dyscypuł Cudzoziemski lub Domowy, który z Kontraktu Zegarmistrzowskiego Miasta J[ego] Kr[ólewskiej] M[oś]ci Lwowa wstąpić chce, ma się wprzód Starszemu tego Cechu Starszemu opowiedzieć, po zgromadzeniu zaś wszystkich Konfratrów, tęz samą intencyą powtórzywszy, ma Złotych Pol[skich] ośm położyć wstępnego, tudzież Metrykę swego poczciwego Urodzenia, y inne wiary godne Testimonia dobrego Sprawowania się przez swe go Pryncypała produkować, y one do Skrzynki Cechowey oddać. Domowy zaś każdy ma tylko przez dwóch Świadków Wiary godnych to dowieść. Gdyby zaś opowiedzenie wstępnego jakiego Dyscypuła nie przy Zgromadzeniu Konfraterni tylko u Starszego stało się Miało, tedy ten Starszy takowe przyjęcie u siebie sprawiwszy, powinien będzie o tym przy zgromadzeniu drugich Konfratrów oznaymić, a pieniądze odebrane Złł. ośm do pensyey wpisać, jak zaś który Dyscypuł u swego Pechmistrza [s!] próbę swego wyuczenia dobrą ukaże, y ta proba za doskonałą uznana będzie, dopiero wyzwolonym zostanie, przy którym wyzwoleniu powinien będzie Złł Polll. ośmnaście do Skrzynki Brackiey, Pisarzowi dwa Złote, Serwitorowi Cechowemu Talar ieden Zapłacić, (Synowie zaś Magistrowscy, lub ci co Córki Magistrowskie mieć będą za żony przez połowę tego wszystkiego płacić mają), każdy Dyscypuł na Siedm, a naymniey na Sześć Lat terminować, y od Nauki oddać ma z swoim Magistrem u którego ćwiczyć się chce, zgodzić się, tudzież powinien mieć będzie dwóch lub jednego Kantora, któryby za jego Wierność, lub że nie ucieknie ręczyli. Prympat [s!] też takowego Ucznia w tey Profesyi należycie edukować będzie obligowanym, ieżeli zaś takowy uczeń miałby w czym urywać się, lub złość sprawować, ma być przez Panów Starszych według Występku karany, względem zaś jakiej szkody przez niego uczynioney, Magister mieć będzie recurs do Kantora, y niema żaden takowego ucznia przyjąć, pokąd przez Panów Starszych winna nie będzie. Gdy tenże wstępny ma u tego lub innego zostawać Magistra, niewolno też będzie żadnemu Magistrowi trzech Dyscypułów razem trzymać, chyba że ieden już z nich pół Lat swych wyterminuie, to wtenczas wolno będzie drugiego lub trzeciego wziąść do Nauki; gdyby zaś w czasie terminowania Ucznia którego Magister umarł, a Wdowa trzymać by go niechciała, tedy Panowie Starsi tego Ucznia do innego Magistra aby się mogł doskonale wyuczyć oddać powinni, pieniądze zaś według długości czasu mają być obydwom podzielone; gdyby zaś który Dyscypuł nie miał sposobu opłacenia do Nauki, to jeszcze ieden Rok dłużej ma w terminowaniu zostawać, a gdy już czas postanowiony Wyterminowania swego przebiegnie, Magistra swego, y co należy uspokoi, takowy bez wszelkiey odwłoki ma być wyzwolony y w Regestr wpisany, Listem wyuczenia opatrzony, y drugim urzędu domym poszanowany. Artykuł Trzeci o Powinnościach Towarzyszów y ich podróży. – Każemu Nawyczyłemu potem jak zostanie Towarzyszem wolno będzie tu w Lwowie przez Niekłórym czas u Majstra swego dla lepszey perfekcyi w tey Profesyi zostawać, jednak takowy do Cudzych krajów a w Polszczę naymniey [k. 2r] naymniey do Miast Stołecznych Polskich przez Lat cztery usilną wędrować musi, do którey podróży ma być attestacyą od Konfraterni Opatrzony, y gdzie tylko stanie w którym mieście potężnie [?] żadnych Zegarów ani robić ani sporządzać niepowinien, ale zaraz o kondycyą u Starszych, lub w Gospodzie starać się, którey jak dostanie u Magistra ma swoią attestacyą od Cechu wyzwolenia, y kopię Metryki w tamtym Cechu zostawić, y póty onych nieodbierać, pokąd tam zostawać będzie, gdyby mu zaś tamże kondycyą dawano, a on iey akceptować niechciał, tedy inney według woli swoiey mieć niebędzie, y żadney Uczciwości ani uznania za Towarzysza mieć także niebędzie, co się też wszystko ma rozumiéć y o tych Towarzyszach, którzy z innych Miast tu do Lwowa przyjeżdżają. Jezeliby zaś który z Towarzyszów nie miał Woli u Magistra swego dłużey zostawać, powinien go wcześnie o tym uwiadomić, a osobliwie w tych czasach, jak Trybunał y Kontrakty lub inne ziazdy publiczne jakie bywają, ma to opowiedzieć przed Zjazdem na Cztery Niedziele, aby Magister miał czas do staraniasię o inszego, y poźniej ozie [s!] także we Cztery Niedziele, a potym dwojakim obwieszczeniu przebywszy Cwierć Roku u Magistra wolnym dopiero będzie od kondycyi, gdy zaś który Towarzysz w uporczywości nie mogłby tam gdzie przyzwoicie kondycyi dostać ma wziąwszy z tamtąd attestacyą wędrować do innego Miasta, którey attestacyi od Cechu, że kondycyi dostać niemozie, lub z Kondycyi dla jakiego przestępstwa lub długu winnego ruszywszy się niemogący taki kondycyi nigdzie mieć niemoże, ale wszędzie prześladowan, że długu niezapłacił, lub za jaki występek karę nieodebrał. – Artykuł Czwarty. – Każdy w kondycyi będący Towarzysz powinien w daney mu robocie wszelkiey pilności dołożyć, takżeć iemu Magister lub Wdowa za iego pracę zapłatę rzetelnie dać mu mają, Towarzysz też powinności swoiey należycie czynić zadosyć, y tak Magistrowi jako y Wdowie w Sztukowey robocie, pilnym, czystym y posłusznym być. Starszym tey Konfraterni w Domu y na każdym Miejscu, tudzież Magistrowi y Wdowie y ich Dzieciom wszelkie dawać poszanowanie, Słów zelżywych spętnych, y piosnek gorszących wystrzegać się. – Artykuł Piąty – o przyymowaniu Braci do Konfraterni. – Gdy który będąc wyzwolonym y podróż wyżey opisaną odprawiwszy na Cech był dobrze znający się Towarzysz w Mieście tuteyszym Lwowie chcieć będzie zostać Magistrem Konfraterni Zegarmistrzowskiey, taki powinien po odprawioney Wędrowce Rok cały u Magistra w tym Miejscu zostawać, przed tym wstępnym, co odbywszy, powinien Prawo Miejskie przyiąć, y Zostać Mieszczaninem, a dopiero Panom Starszym zwierzyć się, który jak złoży Sesyą, w obecności Wszystkich Braci o przyjęcie upraszać, y Sztukę tey Profesyi Misterną wyżey opisanym Artykule specyfikowaną zrobić, po którym to wstępnym powinien produkować Metrykę, y względem należytego wyterminowania czteroletniey po Cudzych krajach, lub innych Miastach Polskich Stołecznych włóczęga dobrego w cnocie sprawowania attestata wiary godne, y przy podaniu Sztukowey karty, Złotych Poll. Dwieście do Skrzynki Brackiey dać, Braci zaś Cechowych według możności poczęstować, Pisarzowi za pisanie Sześć Złotych, a Serwitorowi Brackiemu [k. 2v] ckiemu dwa Złote zapłacić ma. Synowie zaś Magistrowscy, y ci co Córki lub Wdowy tey Profesyi biorą połowę tego płacić mają, do Sztuk iednak misternych y innych powinności zarówno będą obligowani. – Artykuł Szósty – o misternych Sztukach. – Każdy wstępujący do Konfraterni Zegarmistrzowskiey, ma wprzód prawa tey Konfraternij służące dobrze zrozumieć, ieżeli on może zadosyć uczynić, a poprzyjęciu onego na Nowy Rok Sztuki od Panów Starszych y Całey Konfraterni naznaczone, to iest ieden kieszenny Zegarek, z wszelkiemi należącemi rekwizytami, potym drugi do nychtowania [s! pro: nychtowania/richtowania?] lub pólny Zegarek, lub też jaki Panowie Starsi y między Bracią nakażą we Czterech kwartałach naywięcéy zrobić ma, y Szlachetnemu Magistratowi prezentować y oddać, w czym Panowie Starsi lub też deputowani, ieżeli te Sztuczki przez niego samego zrobione będą doglądać mają, ieżeli tedy takowe Sztuczki zdatne przez wszystkich uznane będą, dopiero za współ Brata poczytanym będzie, a ieżeliby w tych Sztukach cokolwiek niedoskonałości pokazałosię, ma oto z całą Konfraternią godzić się, aby mogł bydź za zupełnego Brata poczytanym. Żeby zaś te Sztuki wcale pokazały się nielubiemi, i żeby się pokazała niedoskonałość w Profesyi, takowy pójść ma ieszcze w kondycyą, aby się lepiej przećwiczał, lub też przy Konfraternij na usługach Cechowych dla poloru lepszego zostawać póty, pokąd inny na iego Miejsca nie trafi się, te zaś Sztuki do tego który ie robi należeć mają; gdy zaś który Towarzysz z Wdową żenić się będzie, czy on Dwonastoletnią liczbę uczenianą [?] y z podrozami wykonał, albo nie? Mogą mu choć nie w tym czasie Sztuki być zadane, póty jednak inszy Towarzysz także do Konfraternij aspirujący Sztuk swoich mieć nie będzie, póki pierwszy one zadane mając nieskończy, y przy Sesyi prezentować ich nie będzie. – Artykuł Siódmy – O powinności Braci – Wszelkie tey Profesyi Zegary tak małe jako y duże do Noszenia lub stawienia jakieykolwiek denominacyi mają Bracia one porządnie robić, żeby nikt na nich żadney nie miał skarżyć się racyi, y gdy który Magister o złą robotę stropowanym będzie, ma w tym skarga do Panów Starszych zachodzić, y tę kwerelę oni wprzód uznać y Decydować mają, a potym Szlachetny Magistrat lub Prezydent, ieżeli która Strona przez to uskrzywdzona bydź rozumiałaby się, przez Wzruszenie albo apellacyą decydować mają. Artykuł Ósmy. – Żeby też Bracia y Wdowy tey Profesyi między Sobą żyć zgodnie mogli, niema żeden drugiego roboty ganić, szacować, tak przez siebie jako y subordynowanych w kondycyi będących Towarzyszów, y chłopców do siebie odmawiać, korrumpować, w Mieszkaniu przechodzić y podkupować niemają, ani roboty inszego przemawiać y w nie mięszać się, a inquantumby który przeciwko temu zgrzeszył, bądź to [k. 3r] to Brat, bądź to Wdowa, ten ma być na Sesyi karany według Występku, salva appellatione do Szlachetnego Magistratu, albo Prezydenta, którą gdyby kiedy założył, ma dać do Skrzynki Złotych dwa Polskich, których iezeliby zaraz nie położył, appellacya niema być pozwolona. Artykuł Dziewiąty. – Wszyscy w Mieście J[ego] Kr[ólewskiej] M[oś]ci Lwowie y na przedmieściach w Pałacach, Jurydykach Mieszkający Zegarmistrze, mają się do Cechu tego Zegarmistrzowskiego nieodwłocznie inkorporować, któryby zaś temu był przeciwny, ma być do Sądu o to pociągany, y przez tenże Sąd do inkorporacji obligowanym, y tym Prawem Cechowym wszyscy Magistrowie także Towarzysze y Terminatorowie, teraz y na potym tu w Lwowie będący podlegać mają, a gdy który z Magistrów tuteyszey Konfraternij, mieć będzie intencyą do inszego Miasta w Polszcze gdzie także Cech iest przenieść się, y tamże Profesją swoią kontynuować, ma się z tym w Cechu tuteyszym opowiedzieć, y attestacyą, że wszystkie powinności do Zostania Zupełnym Bratkiem [s!] należące wypełnił wziąść, wzaiemnie gdyby z innego Miasta także Zupełny Magister tusie przenieść chciał, podobnież sprawić się ma, y do wszelkich Wspołbraterstwa Innych Współbraci, y Prawom tuteyszym podlegać ma, inquantumby zaś który partacz nie Cechowy, na którymkolwiek Miejscu tu w Lwowie Znaydować się miał, y roboty Zegarmistrzowskiey używać, taki niech będzie kto chce, y gdzie kolwiek mieszkaiący, wszystkie Zegary y Naczynia z pomocą Sądu przyzwoitego tracic ma, y onemu mają być Zabronione, do czego iednak niżeli przyjdzie przestroga od Konfraternij y Napominanie poprzedzać ma, konfiskowane zaś naczynia y Zegarki przez połowę do Cechu, przez drugą do Sądu tego należeć będą. – Artykuł Dziesiąty. – Kiedy się trafi, że kto przyniesie do Zegarmistrza którego Zegary y Zegarki do taxy, lub przedania, te Starsi Konfraternij taxować mają sumiennie bez oszukania, a potym may [s!] być dane któremu Magistrowi do sprzedania, inney zaś kondycyi Człowiek jakieykolwiek bądź żaden tych Zegarów sam przedawać niebędzie mogł, y gdyby się taki Znalazł, to onemu z pomocą Sądu mają być konfiszkowane, zaćmieniową na potym strzeżenia się tego pod karami, gdyby zaś podejrzana Osoba przyniosła do taxy lub przedania Zegarek, ma ten Magister pilnie to examinować z kąd ma takowy Zegarek, a potym porozumiawszy co z tego ma przytrzymać, y Panom Starszym dać znać, Panowie zaś Starsi według potrzeby do Szlachetnego Magistratu lub Prezydenta referować się mają. Artykuł Jedynasty. – Że od Konfraternij Zegarmistrzowskiey w różnych okazyach wychodzić będą Testimonia, y inne zwykłe expedycye, więc takowa Fraternia mieć może swoią Pieczęć, którey gdy potrzeba będzie w Cechowym tylko intereffie zażywać może. Artykuł Dwanasty – o Wdowach. – Każdey Wdowie będzie wolne używanie Profesyi póty, póki swóy Stan nieodmieni, y za inney Pro fesyi [k. 3v] fesyi nie poydzie Człeka, do obligacyi y inney powinności jak y drudzy Bracia ma należeć, terminatora wolno iey trzymać jednego, a Naylepszym Towarzyszem ma być Opatrzona, choćby dziewierzy taki był w Kondycyi ma być odebrany a iey dany. Artykuł Trzynasty – o Partaczach. – Partacze y inni po kunsztu tey Profesyi Ludzie, którzy się w konfraternii nie znaydują, tu w Lwowie na żadnych Jurydykach, Jurysdykcyach, Pałacach mieć mieysca, ani Profesyi pod przeszkodą Braci Cechowych robić nie mają, y takim gdyby się w Mieście lub za Miastem znaydować mieli, y Wszyscy bez wszelkiej excepcyi konfiskacyi podpadać ma, ani onych żaden okrywać protegowac, y przechowywać nie ma, pod karami przez Sąd przyzwoity im na nich extendowanemi. Artykuł Czternasty – o Sessyach. – Sessya czyli Schadzki Konfraternij Zegarmistrzowskiey każdego czasu gdy tego potrzeba będzie wyciągała, lub Urząd Miasta Szlachetnego Magistratu albo Prezydenta złożyć nakaże, osobliwie iednak co kwartał bywać powinny, etiam w przytomności Deputowanego od Szlachetnego Magistratu, ieżeli tego kiedy Interes potrzebować będzie, na które wszyscy Bracia obesłani być mają przez młodszego, lub Serwitora Pieczęcią Cechową za wiadomością Szlachetnego Prezydenta, a tak obesłani przychodzić punktualnie na naznaczoną godzinę powinni, a gdy z nich który na takową godzinę nieprzyidzie, y racji słuszney absencyi swoiey nie da, ma w cato Złł Poll dwa, a Towarzysz także gdyby obesłany nie przyszedł Złoty ieden do Skrzynki Brackiey dać ma, na którey Sesyi Wszyscy przytomni skromnie y pokornie sprawować się mają, przed czym by który Słowa zelżywe przeciw Starszym lub ieden drugiemu miał mówić, lub drugiego skonfundować, taki według występku ma być zaraz tamże karany, Salva appellatione do Szlachetnego Prezydenta. Artykuł Piętnasty. – Wszyscy Wspoł Bracia y Towarzysze na Sesyą Zgromadzeni, mają się skromnie y cicho zachować, hałasów nie robić, y kiedy który do którego ma co, powinien go na Sesyi oskarżyć, gdzie Panowie Starsi z Bracią Cechowemu tę kwestyę sądzić mają, niewtrącając ieden drugiemu w słowa, Salva appellatione do Szlachetnego Prezydenta, tudzież przed skończeniem Sesyi nie mają się rozchodzić, każdy Magister y Wdowy, co kwartał mają płacić po dwa Złote Polskie do Skrzynki na różne potrzeby tey Konfraternij, Towarzysz także każdy po Złotych dwa, także co kwartał na potrzeby chorych y podrożnych Towarzyszów, z czego Panowie Starsi przy dokończeniu Roku oddawać rachunek mają. Artykuł Szesnasty. – Co rok Starsi tey Konfraternij, ad Normam innych Cechów mają być w Czasie w Dzień Świętego Macieja Apostoła obierani, lub dawni approbowani, potym do przysięgi Szlachetnemu Magistratowi prezentowani, o Rachunkach w ten Relacya uczyniona być ma, y tamże na Wierność y Sprawiedliwość przysięgę wykonać, którym tak obranym, ma być wszelka poczciwość y posłuszeństwo oddawane pod surową karą. Artykuł Siedmnasty. – Kasa tey Konfraternij, do którey wpisane kwartalne, y inne przychody opisane wchodzić będą, ma być dworno Zamkami Opatrzona, y od niéy dwa klucze w dwóch Starszych, tak aby ieden bez drugiego oney otworzyć niemógł, być powinny, z czego expensa przy Braciach drugich jak potrzeba będzie łożona być ma, przy kończącym się zaś Roku Mają Panowie Starsi przy Sesyi Zupełney przed Elekcyą nowych Starszych wprzód Regestra ponieść, y Expensy produkować, y przeczytać głośno, a potym Szlachetnemu Prezydentowi do Scrutynowania rzekomej, lub nie uznania y podpisania podać, a tak z percepty y expensą uznaną Regestra w Skrzynce złożyć, y konserwować mają, któreto Artykuły y Ordynacyą Naszą Bractwu Zegarmistrzowskiemu opisane [k. 4r] opisane, Rękami naszemi wraz z Szlachetnym Urzędu Naszego Radzieckiego Pisarzem podpisawszy, Pieczęcią Miasta Naszego stwierdziliśmy, y w Akta Nasze Radzieckie dla wiekopomności wpisać roskazaliśmy. Działo się w Lwowie na Ratuszu w Poniedziałek w Wigilią Święta Narodzenia Świętego Jana Chrzciciela, to iest Dnia Dwudziestego Trzeciego Miesiąca Czerwca Roku Pańskiego 1766. – Józef Bleychner, Prezydent Miasta J[ego] Kr[ólewskiej] M[oś]ci Lwowa. – Basilius K. Paszkiewicz Consul Civitatis Sacrae Regiae Majestatis Leopoliens[is] Metropolis Russia in Regno Poloniae mpa. – Joannes Durbas Consul Leopoliens[is]. – Franciscus Lenchamps Consul Leopol[iensis]. – Joannes Werner Senior Con: Leopolien: – Thomas Traki Medicinae Doctor Consul Leopol[iensis]. – Joannes Casimirus Czerzewicz S[acrae] R[egiae] M[ajesta]tis Secretarius, Consul et Advocatus, Judex Ordinarius Civitatis Leopoliens[is] mpa. – Adalbertus Behm Consul Leopold[iensis] Locus Sigilli. – Franciscus Xaverius Kupiński Publicus Sacra Authoritate Aplica et Officii Consularis Leopoldiensis Notarius mpa. In cujus rei fidem Sigillum Officii Consularis Leopoliensis Praesentibus est impressum. Locus Sigilli. Franciscus Xaverius Kupiński, Publicus Sa[cra] Auth[ori]t[a]te Aplica, et Officii Consularis Leopoliens[is] Notarius mpa. Ex Protocollo Actorum Officii Consularis Leopoldiensis Extraditt[um]. Nos itaqùe Stanislaus Augustus Rex praedictae Supplicationi benignè annuentes praeinserias Literas, ordinationem pro Confraternitate Horologianorum constitutam, in se continentes in omnibus earum Punctis, Clausulis, Articulis, nexibus et Ligamentis, approbandas, Confirmandas et ratificandas esse duximus, prout approbamus, Confirmamus et ratificamus Praesentibus Literis Nostris. Decernentes easdem, inquantum Juri c[onsonae] sunt, vim et robur perpetuae ac inviolabilis firmitatis obtinere debere. In Cujus rei fidem Praesentes Manu Nostra Subscriptas, Sigillo Regni Communiiri [s!] jussimus. Datum Varsaviae Die XII. Mensis Septembris Anno Domini MDCCLXVI. Regni verò Nostri Tertio Anno. Stanislaus Augustus Rex [m.p.] [Nota po prawej:] Confirmatio Ordinationis Confraternitati Horologianorum Civitatis Leopoldien[sis] Serviens. [Podpis po prawej u dołu:] Clemens Rostowski Sigilli Majoris Regni Secretarius m.p. [Nota w dolnym marginesie:] Inductum in Acta Metrices Regni 1766. [k. 11 — Pieczęć:] [W mosiężnej puszce na jedwabnym sznurze: pieczęć koronna Stanisława Augusta z czerwonego wosku, spękana wzdłuż osi pionowej, z ubytkiem w górno-prawej części, widoczny herb Rzeczypospolitej z herbem Ciołek króla w sercu].