Лист Якуба Калепінського до Томаша Гордона щодо пограбування кам'яниці кравцем

[С. 2] З Макунівки, дня 26 [29?] квітня 1701 року Вельмишановний пане Гордоне, Мій ласкавий пане і брате! Дізнавшись із розповідей моїх людей про правосуддя, вчинене над господаркою моєї кам'яниці, що з наказу Вашої Милості вона ув'язнена, наскільки я вдячний за цю Вашої Милості [...] та урядову ласку, настільки й усіляких способів шукатиму, аби Вашій Милості прислужитися та віддячити. Що ж тепер, мій гідний брате, чинити далі з цією жінкою, коли чоловік її, доглядач моєї кам'яниці — безпросвітний п'яниця, а отже, кожен такий неминуче мусить бути й злодієм: наробивши шкоди, розпродавши речі й не показуючись моїм людям, коли ті там були. Про що я не відаючи, що він такий гультяй, а гадаючи, що, бувши цеховим кравцем, [буде чесним], дав йому житло без жодної плати, лише взявши господарем до кам'яниці [С. 3] і щоб він сам її пильнував. Він наважився так учинити, що, напевно, діялося поступово, оскільки скла від французьких дзеркал анітрохи не зачепив, а лише поволі — як видно — срібло здер. Справді, я ще й дякую йому, що він їх не побив, а коштують вони мені кількасот битих талерів; та й певно, що такої майстерної роботи, сумніваюся, аби мені хтось у Польщі оправив, бо й неможливо, щоб хтось інший заподіяв цю шкоду, коли й той матрац кілька людей з місця зрушити не можуть. Це з нього він мусив пороти й потроху виносити кінський волос, як і атлас, котрий хоч і коштував мені кількасот злотих, однак нічого про нього я б не говорив, якби тільки цей шельма вказав, де срібло від дзеркала продав чи дів, бо воно пропало і треба було б купувати, а тепер не знаю, що з цим робити і як учинити. Тому вельми Вашу Милість прошу, щоб зволили зі свого уряду звеліти його десь, [С. 4] вистеживши, до себе привести, а як до приватної особи він подумає і скаже, куди подів те срібло. За що я подарував би йому матрац разом із [...] і шиєю. А аби тільки зміг я до первісної досконалості мої дзеркала довести, якби з братерської ласки Вашої Милості вдалося послати когось тямущого до всіх міховиків, сідлярів та інших, котрі вживають для своєї праці виварений кінський волос, аби розвідати, хто з них визнає, що купив у нього той волос. Так само і до золотарів — християн та євреїв — щодо того срібла, на якому вибиті лев'ячі голівки, ангелики та різні вигадливі квіти, кращі за аугсбурзьку роботу. А оскільки маю прохання від Його Милості пана Лоренцовича, ґродського віцеґерента, щоб випустити ту жінку, котра заявляє, що нічого не знає і з'явиться на виклик, то я вважав би за краще, аби Ваша Милість з ласки своєї звеліли її відпустити, а мене у своїй братерській прихильності зволили зберегти. Чиїй звичній ласці пильно себе ввіряю і залишаюся Вашої Милості щиро зичливий брат і покірний слуга Якуб Калепінський Королівський секретар, староста зволінський

[S. 2] ex Makuniowce d. 26 [29?] Apr[ilis] 1701mo Mnie Wielce M[ciw]y Panie Gordon Moy M[ciw]y Panie y Bracie Z Relatiey Ludzi moich dowiedziawszy się o Vczynio/ney Executiey z Gospodyni Kamienicy moiey iż / za Ordynansem WMM Pana iest in carcerata / Iako iestem Wdzięczen tey WMM Pana [...] y urzędow/ney Łaski: tak Wszelakich sposobow szukać / będę do Odsłużenia y odwdzięczenia WMM Panu. / Więc moy Łacny Bracie co za dalsza Prose/cutia z tey Białey głowy ktory Maz iey Gospo/darz moiey Kamienice Wierutny Piiak per / consequens taki każdy musi być y Złodziey / zrobiwszy robotę zbywszy rzeczy y niepokazuiąc się / moim kiedy tam byli. Oczym Ja niewiedząc że taki / z niego hultay, ale rozumieiąc że bywszy Cechowy[m] / Krawcem bez żadney Zapłaty mieszkanie dałem / Onemu, tylko za Gospodarza do Kamienice przyiąwszy [S. 3] [nadpisane:] y do pilnowania Onego sam Onego, Ważył się tak sobie postąpić co musiało powoli to / być kiedy Szkło od Francuskich Zwierciadeł nic nie / ruszaiąc po malusieńku tylko znać Srebro wydarł. / Naprawde Onemu y dziękuię iż mi ich nie potłukł / ktore mię Kilkaset Talerow bitych kosztuią, ale y to / Pewna że tak misterną Robotę wątpię żeby mi kto w / Polsce Oprawił, bo y niepodobna żeby to inny kto / obeydziesię [?] był wkradł do tey Szkody, kiedy y owego / Materacu kilka Ludzi zmieysca ruszyć nie mogą / Zktorego musiał on proć y potrochu Włosy z niego wyno/sić, iako y Attłas, ktory lubo mię kilkaset złotych / kosztował iednakbym o nim Nic nie mowił gdyby mi tylko / Ten Szelma pokazał gdzie Srebro od Zwierciadła prze/dał albo podział gdyż zbyw y by kupił a teraz niewiem / co z tym czynić y iak postąpić Przeto Wielce WMM Pana / proszę abyś raczył authoritate sua Onego kazać gdzie [S. 4] Wyspiegowawszy do Siebie przyprowadzić a iak prywatny / człek namyśli się powiedzieć gdzie podział tę sre/brą [srebro?]. Ktoregobym z Bichem podarował Materacem y gardem [?]. / A żebym mogł tylko do pierwszey Perfekcyey Zwierciadła / moie przyprowadzić gdyby się ze Braterstwa WMM Pana / przystąpiła Łaska posłać kogo rozsądnego do Wszystkich / Miechownikow, Siodlarzow y innych co zażywaią do / Swoiey roboty końskich Włosow Owarzanych a tak kto/ry przyzna że od niego kupił tych Włosow. tudzież y do / Złotnikow Chrześcian y Zydow względem Owego Sre/bra, Na ktorym wybiianie głowki Lwie Aniołki y roż/ne kwiaty misterne nad Auszpurską robotę pięknieysze. / Et że instantia zachodzi mię od Jmci P[ana] Lorencowicza Vicede/genta [Vicesgerenta?] Grodzkiego żeby wypuścić tę białogłowę ktora / deklaruie że nie wie nicze[go] et parebit. Tobym rozumiał / żebyś WMM Pan z Łaski Swej kazał ią wypuścić A mnie / w miłości Swoiey Braterskiey konserwować raczył Kto/rego Zwykłey Łasce pilnie zalecam się y zostawam WMM Pana Uprzeymie / Życzliwy Brat y powolny / Sługa Jakob Kalepiński S[ekretarz] K[rólewski] Zwoli[ński] Sta[rosta]