Ян Замойський до Яна Зимницького у справі інтердикту на тіло пана Шеміота

[С. 2] + Брате Добродію, Моє вітання і прихильність. Я аж сьогодні опівночі, повернувшись додому з похорону панни Жолкевської з Магерова, застав тут лист Вашої Милості Мого Милостивого Пана та отців вікаріїв красноставських у справі інтердикту на тіло небіжчика пана Шеміота красноставського. А оскільки мені вже раніше з табору в листі писали, що це тіло мали цими днями везти до Підгірців, і тому гадаю, що його вже повезли, тож тепер немає потреби інтердикт посилати; а в листі мені повідомляють, що Ваша Милість Мій Милостивий Пан ще до цього не бралися, оскільки від тифу [...] помер. А втім, хоча б там тіло [...] і було, у чому сумніваюся, теж не вважаю за можливе, щоби згідно із законом міг безумовно накладатися інтердикт, хіба що його мали ховати там, оминаючи нашу інстанцію – тоді в такому разі могло б відбутися призупинення або радше з уряду за клопотанням постраждалої сторони можна було б надіслати. Добре зволити повідомити мені про те, що там решту цілих кісток зробимо за попередньою порадою. Ось я відразу через [...] відписую і про себе повідомляю, що своє здоров’я [...], а оприлюднення раніше, ніж цей лист мій, і вікаріям наказав до відправлення, котрий [...] Ваша Милість Мій Милостивий Пан до рук їм якнайпильніше передасте. З Замостя, дано 19 вересня 1673. Вашій Преподобності до послуг найготовіший Ян Замойський, баківський єпископ

[S. 2] + B[ra]cie D[o]b[rodzieju] Salutem et mej commendationem Ja az dzis o polnoczy do domu przyszedłszy z pogrzebu Panniey Zołkiewskiey z Magierowa, zastałem tu list W[aszej] M[iłości] M[ego] M[iłościwego] P[ana] y X[ięży] Vicariow Krasno- stawskich stróny Interdictu na Ciało Nie- boszczyka Pana Szemiety Krasnostawskiego. O iz mi iuz pierwey w obozem w liscie pisał ze to Ciało miano w tych dniach wiezc na Podho- rce, y tak mniemam ze go iuz poniesiono, teraz niemasz na co Interdictu posyłac, a pismo mi d[onosi], Ieszcze sie W[asza] M[iłość] M[ój] M[iłościwy] Panie w tym nie poczęli, gdyż od typhu mezel [?] vmarł. Acz chocby tam ciało ressłe [?] było, w czym wątpię, tez nie baczę tego, aby de iu- re mogł sie kłasc nam absolute interdict, chyba izby go tam w naszey instancie myia- co grzebc, tezby sie in tali casu mogła ini- hibitio fieri aut potius ab officio ad instigationem partis iniuriatae posłac. Piekno chciec mi miec znac o tym, ze tam reszte ciałey ossy facia- my ex praeconsilio. Oto ia zaraz przez mię [?] twoie szkodliwe odpisuię m[ni]e, y o sobie daię znac, ze swe zdrowie wyssuię [?], a publikacyą nim ten list moy y do Wicariow y kazał d[o] od- słania, ktory chorym [?] W[asza] M[iłość] M[ój] M[iłościwy] Pan w rę- ce im iako naypilniey oddasz. Z Zamoscia D[a]n[a] 19. 7bribus 1673. R[everen]d[ae] T[uae] D[ominationis] ad officia parat[issimus] [podpis:] Jan Zamoyski Ep[isco]p[us] Bacovien[sis] [Dopisek inną ręką ołówkiem u dołu:] Jan Zamoyski Dominikan biskup bakowski / później Przemyski i Łucki.