Лист суфрагана Захаріаша Новошицького до писаря Войцеха Зімницького про в'їзд архієпископа

[С. 2] + Вельми мені Милостивий Пане Писарю Львівський! Його Милість ксьондз архієпископ, наш Милостивий Пан і Добродій, нещодавно, вчорашнього дня [прибув] до Львова, у день святого Михаїла. З п’ятниці на суботу випав рясний дощ від півночі аж під ранок; ми дуже непокоїлися через погоду, але незабаром удень розпогодилося. Виїжджав із Зимної Води. Їхмосці панове райці вітали його в полі, так само як і їхмосці панове шляхта. Усе це місто, як і вірмени, прийняли його. Його Милість здебільшого дуже задоволений. Висів він із карети біля Діви Марії, там, одягнувши понтифікальні шати, пішов до катедри, привітаний [...] Його Милістю кс. Станішовським із належними йому оваціями, врешті довершуючи це піснями. До кам'яниці [...] прийняв усіх, зокрема чужих гостей. У неділю ж відправив понтифікальну месу і знову тих самих гостей приймав; також протягом понеділка, а в четвер — каноніків капітули. З великим достатком. У неділю їхмосці панове райці, лавники та зо сорок мужів відійшли дуже задоволені й вином напоєні. У вівторок вірмен [почастував] із тим самим достатком і з великою охотою. Справивши ці урочистості, тепер повертаючись, Його Милість доглядає кам'яницю і помітив кілька недоліків. Вікна як відчиняються, то [...] висячі довгі [...]. Про підлогу в їдальні каже, що виконано дуже грубу роботу, і наказав зробити іншу. Кам'яна підлога тут дуже кришиться, але він знайшов спосіб: хочуть усю полити лоєм, а потім будуть мармури. Як могли, так [...] щодо скатів, поки вони не вляжуться. Дійшло вже й до того, що про вівтарне кс. Лубенецький та інші просили в Його Милості кс. Станішовського для Кодфіна, чим Його Милість кс. Станішовський дуже зажурився, бо про це ніколи не думав і не думає. Скаржився він і на мене, нібито я підбурював капітулу проти нього у справі архідияконату; а тимчасом усе [віддано] архідияконові без будь-чийого спротиву. Не розумію, чому він плекає до мене таку неприязнь, Пане... N. 9 [С. 3] + Кажу ж, що добре сталося, що він відсутній на місці, коли Потолицькі [...] там [...] через цілком вільний доступ до [...] другого боку, і так я приборкав лихі язики. [...] у винах велика шкода. Вже я ні на що не дивлюся, хіба аж після сейму. Прошу Вашу Милість, купи мені у Варшаві штуку індійського сукна, бо дешевше, ніж у Львові. Щоби ти в кам'яниці Кшиштофка там у Його Милості мешкав, а селянський купив [...] висилав? [...] висилав[?]. Доручаю себе при цьому ласці Вашої Милості, Мого Милостивого Пана. Дано у Львові дня 12 жовтня 1635 року. Його Милість Пані Дружина [...] хвора, лежить уже кілька днів і тим більше страждає, але підведеться, коли відбудеться виплата боргу[?]. Вашої Милості Мого Милостивого Пана ґречно зичливий приятель і слуга, Ксьондз Захаріаш Новошицький, Єпископ [...], суфраган львівський. Чув листи з Грудзьондза від сусідів: у неділю проповідь, після неділі отримав [листи] з того ж Грудзьондза, а також до Його Милості Бурмистра. [С. 4, адреса:] Його Милості Пану, Вельмимилостивому Пану і Приятелю, Його Милості Пану Войцеху Зімницькому, Писарю міському львівському належить. Від Його Милості Ксьондза Суфрагана Львівського.

[S. 2] + Mnie wiele M[ościw]y Panie Pisarzu Lwowski. J[ego] M[ość] X[iądz] Arcybiskup nasz Mał[y] Pan y Dobrodziy, niedawno dnia wczorayszego do Lwowa, wdzie[ń] S. Michała; z piątku na sobotę deszcz duży od pułnocy aż na dedniem przyszedł, lękaliśmy się byli barzo o pogodę, ale się wnet potym dnia wyjaśniło. Z Zimny[ch] Wod wyeżdżał. Jch Mść PP. Consulares w polu witali, także Jch Mść PP. Szlachta. Ono całe miasto, iako y Ormianie exceperunt. J[ego] Mść plerique iest barzo content; zsiadł z karety do Panny Maryey, tam się ubrawszy pontificali[bus] szedł do Cathedry, salutando a V. Cząst[ce?] przez Jmci X. Staniszowskiego cum suum applausum, tandem explens carmine his. Do Kamienice ład? omnes excepit, exteros hospites. W niedzielę zaś Pontificavit, y znowu tełżegości częstował; y przez poniedziałek, a we czwartek Capitulant. Wielkim dostatkiem. W niedzielę Jch Mściow PP. Radziei, Scabinow y ex 40 viris, barzo contenti y vino impleti recesserunt. We wtorek Ormianow: tymże dostatkiem, y t[a]k z ochoty. To wieść odprawiwszy, teraz wracaiąc Jch Mść, wgląda w Kamienicę, defe- ctow kilka upatrzył; Okna iako sie odwieraią tedy na stoi miotą gęstkowe a wiszelne długie na tey stoi. Posadzka w stołowey Jzbie powiada ze barzo grwba robota zrobiona, kazał inszą robić; Posadka kamienna tu barzo kruszy; ale sposob nalazł, wszytkym łoiem polać cą, a potym będą marmory. Jako mogli tak Jaksznicy tkani, względem połaci aż sie wy- gadaią. Juz y do tego przyszło, ze o Oftałowo, X. Łubieniecki y Jenszy dla Kodfina na Jmx Staniszowskiego prosili, o co sie Jmx Staniszowski barzo frasunk, bo o tym nigdy niemyslił y niemysli. Skarżył tez na mnie, izobym ia przeciwko niemu Capitula publikował, o Archidiaconii; aze wszytko Archidiacono nullo contradicente; niemam iako to stroni w sobie na mnie Panie N. 9 [S. 3] + Dico autem dobrze sie stało, ze iest niebyt na mieyscu; kiedy Potoliccy [?] tam zstary; per liberrimum accessum do V. So drugie stronie, et sic coradem lingud. iniquas. Kraiowiu prezy hazard; w winach wielka szkoda. Już ia sie wpół niepo- zieram chyba po Seymie. Proszę Jm kup mi sukna lalkę Indyyską w Warszawie, bo taniey, nizelim we Lwowie. Zebyś do Krzysztofka Kamienicę tam J[ego] M[oś]ci mięszkał, a włościański kupił kichać posyłać? Panie Zogziewałz Franz? wysyłał[?]. Oddaię się przytym do łaski W[aszej] M[ości] M[ego] M[ościwego] Pana. Datt[um] we Lwowie d[nia] 12 Octobris 1635. J[ego] M[ość] Pani Małżonka wsd[?] chora, kilka dni jush lezy; a tym bardziey sie porusza, ale wstanie gdy postanowienie debitati na niey nastąpi[?]. W[aszej] M[ości] M[ego] M[ościwego] Pana Uprzeymie życzliwy Przyiaciel y Sługa X. Zachariash Nowoszycki B[iskup] [Nikopoliński?]/L[wowski] Suffr[agan] Listy z Grudziądza od sąsiadomvich zasłyszał: w niedzielę kazanie po niedzieli z tychże Grudziądza dostałem a do Jmści Burmistrza. [S. 4, adres:] J[ego] M[ości] Panu Wielce M[ści]wemu Panu y Przyjacielowi J[ego] M[ość] Panu Woyciechowi Zimnickiemu, Pisarzowi Mieyskiemu Lwowskiemu należy. Od J. M. X. Suffragana Lwowskiego.