Прохання архієпископа Петара Парчевича до магістрату Львова про фінансову підтримку

[С. 2] Високоповажні та Вельможні Панове мої Вельмишановні! Беру Бога за свідка і, торкаючись грудей мого сумління, щиро перед Ним засвідчую, що не з власного наміру, а за щирим наказом і повелінням найяснішого покійного Фердинанда Третього, імператора римлян і короля Угорщини, вирушив я в цю настільки обтяжливу, настільки витратну, настільки далеку, смертельно небезпечну і невигідну подорож до вождя Хмельницького в Україну для переговорів і укладення загального миру. Адже той колись найясніший імператор був прошений послами, відправленими до нього найяснішим королем Польщі та славетною Річчю Посполитою, аби Його Величність зволив заступитися в такій важливій справі. Його Величність спорядив мене відтак невідкладно, з усім поспіхом і без жодних вигод, у ті варварські краї. Чого і скільки я там витерпів і справді терплю, сам досвід ясно всім показує, а скільки я витратив упродовж цих уже восьми місяців, що спливають, є річчю очевидною, позаяк при собі не маю ані сорочки, ані хустини, якою міг би витерти піт. Тож якщо і кров, і життя, і маєток свій я присвятив цьому славетному Королівству, належить, аби це ж Королівство допомогло мені у такій великій скруті. Зі соромом тому для мого стану й гідності, як покірний прохач, звертаюся до Ваших Високоповажних і Вельможних Милостей, аби зволили виявити до мене свою щедрість, яку Бог любить, і якщо не з власних коштів, то принаймні зволили виплатити мені ту решту, призначену ясновельможними полководцями, аби я міг зарадити моїм теперішнім потребам. Ви склали б велику жертву Богові, ніби вівтарі та храми зводили, прийшовши мені на поміч у такому становищі. Це буде також вельми вгодно Святій Величності короля Польщі, як це ясно випливає з його листів. Сподіваюся, що ласки цієї я дістану зі щедрої руки Ваших Вельможностей, котрим усім і кожному зокрема випрошую у Найвищого Дателя всього сущого довголітнього благополуччя. Бувайте здорові. Дано у Львові, з монастиря преподобних отців домініканців, дня 30 липня року Божого 1657. Ваших Високоповажних і Вельможних Милостей Найвідданіший слуга і друг, Петро Парчевич, архієпископ маркіанопольський [С. 3, адреса:] Високоповажним і Вельможним Панам моїм Вельмишановним, Панам магістрату і райцям славетного міста Львова тощо, тощо, нехай буде віддано.

[S. 2] Spectabiles ac Magnifici Domini mei Observantissimi. Deum testor et tacto pectore conscientiæ meæ eundem sincere contestor quod nec per privatam meam apprehensionem, sed ex mero mandato et iussu Augustissimi Gloriosæ Memoriæ Ferdinandi Tertii Romanorum Imperatoris et Regis Vngariæ hoc tam onerosum tam expensiosum, tam longum, læthale, et incommodum, iter ad Ducem Chmielnicium in Vcrainam pro Publica pace tractanda et componenda assumpsi. Idem enim Augustissimus quondam Imperator fuerat per certos legatos ad ipsum missos a Serenissimo Poloniæ Rege et inclyta Republica supplicatus Vt Suam Maiestatem dignaretur in negotio tam gravi interponere. Sua igitur Maiestas sine ulla mora me cum omni celeritate et nulla commoditate ad illas Barbaras partes expediuit: qualia et quanta in illis passus sum et de facto patior ipsa experientia clare omnibus demonstrat: et quid per octo iam decurrentes Menses expenderim manifestum est, cum nec indusium, nec strophium habeam ad meam requisitionem quo possim sudores abstergere. Cum itaq[ue] et sanguinem et vitam et facultates meas pro hoc inclyto Regno exposuerim dignum est Vt idem Regnum mihi in tanta necessitate subveniat cum rubore igitur mei status et dignitatis ad Vestras Spectabiles et Magnificas Dominationes supplex recurro dignentur liberalitatem suam quam Deus diligit in me declarare Vt si non ex suo saltem illud residuum mihi ab Illustrissimis Ducibus assignatum contribuere velint quo possim præsentibus necessitatibus meis providere: magnum sacrificium Deo offerrent altaria et Ecclesias quasi erigerent mihi in tali casu succurrendo. Erit etiam gratissimum Sacræ Regiæ Maiestati Poloniæ prout manifeste patet ex suis litteris. Spero me hanc gratiam à liberali manu Vestrarum Magnificentiarum recepturum quibus omnibus et singulis longævam felicitatem a Summo rerum Contributore apprecor Valete. Datum Leopol[i] ex Con[ven]tu RR. PP. Dominicanorum die 30 Julij. A[nno] D[omini] 1657. Spectabilium et Magnificarum Dominationum Vestrarum Addictissimus Servitor et Amicus. Petrus Parcevich Archiepiscopus Marcianopolitanus [S. 3, adres:] Spectabilibus ac Magnificis Dominis meis Observantissimis Dominis inclytæ Vrbis Leopolien[sis] Magistratibus et Consulibus etc: etc: pateant.