Каталог джерел

Лукаш Лебедович надсилає старості Францішеку Глоговському офіційну виписку судової реляції, вказуючи на можливість переписати її з екстракту. Він також повідомляє про зацікавленість пана Антонія спірним контрактом та про подану протестацію, яка оскаржує його чинність.

Антоній, син Миколая де Квандо, продає Якубові Глеріусу ділянку орної землі в Санто-Стефано на покриття 200 лір боргу. Угода передбачає шестирічний термін для викупу нерухомості за умови регулярної сплати щорічного чиншу.

Папа Урбан VIII звільняє краківського пресвітера Анджея Сшедзінського від будь-яких потенційних церковних цензур і покарань. Ця клаузула має гарантувати повну канонічну чинність його одночасного призначення на єпископа нікопольського.

Король Ян Казимир підтверджує статут львівського цеху голкарів і ножовників, наданий і скріплений печаткою міською радою Львова у 1649 році. Привілей містить статті, які регулюють устрій братства, обрання цехмістрів, права майстрів, а також правила навчання підмайстрів та учнів.

Ректор Краківської академії Антоній Марцішовський відкликає зі Львова бакалавра Лейдмана, який вступив у конфлікт з архієпископом, і просить львівський магістрат ухвалити рішення щодо заміщення посади ректора кафедральної школи. Він також дякує за підтримку в судовому процесі та згадує про плани апостольського нунція перевидати твори львів'янина Шимона Шимоновича.

Король Ян Казимир на знак визнання вірності та жертовності Львова під час воєн зрівнює місто та його громадян у правах, вольностях і шляхетських привілеях із Краковом і Вільном. Львівські міщани отримують право брати участь у королівських елекціях, бути присутніми на сеймах, а також вільно набувати у власність і посідати земельні маєтності.

Перемишльський єпископ Антоній Винницький засновує та затверджує молодіжне (парубоцьке) братство при церкві св. Миколая у Старому Самборі. Документ наказує членам братства перебувати у християнській любові, побожності та послуху церковній владі під загрозою церковного прокляття.

Францішек Майноне звертається до львівського магістрату зі скаргою проти кураторів спадщини покійного Мацея Франкі, звинувачуючи їх в упередженості на користь доктора Франкі, а також у порушенні інтересів овдовілої доньки та кредиторів. Він вимагає передати майно своєму зятеві як законному опікунові та повернути комісійні товари, що належать дрезденському ювелірові Вейзеру.

Львівський архієпископ Ян Тарновський на прохання місцевого пароха засновує та затверджує Братство Пресвятого Тіла Христового при парафіяльному костелі в Комарні. Документ визначає папські відпусти, а також статути й обов’язки членів братства, укладені за зразком римських та львівських правил.

Львівський архієпископ Ян Тарновський затверджує фундаційні записи братів Мартина та Матея Жеховських і урочисто еригує та забезпечує пребенду при костелі і шпиталі св. Варвари на передмісті Рогатина. Документ детально регулює літургійні обов'язки пребендаря, управління коштами вбогих, а також право патронату, що належить фундаторам, їхнім католицьким спадкоємцям у маєтку Кутче та рогатинському магістрату.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує грамоту короля Яна Казимира, що схвалює дарування фільварку на львівському Підзамчі, здійснене міщанином Семеном Онуфрієвичем. Цей запис призначався на зведення церкви й монастиря св. Івана Євангеліста східного обряду разом із друкарнею.

Познанський єпископ і великий коронний канцлер Анджей Млодзейовський рекомендує львівському магістрату старших цеху пекарів, які отримали від короля підтвердження давніх привілеїв. Він закликає міську владу дотримуватися цих прав і дбати про те, щоб їх поважали й інші.

Документ увічнює повернення на вежу львівської ратуші бляшаного флюгера у вигляді лева — герба міста, скинутого бурею в часи воєнного лихоліття. Він містить нарис драматичних облог і бід Львова, подяку за порятунок, а також докладний перелік тогочасної міської влади, цехів і духовенства.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмистрові та раді міста Львова за надіслані вітання з нагоди минулих Свят. Він висловлює взаємні побажання процвітання Львову, а також міцного здоров'я та довгих років життя адресатам.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмистрові, райцям і всьому магістрату Львова за пам'ять та доброзичливі слова. У відповідь він висловлює міській владі щирі побажання здоров'я, Божих ласк і всілякого добробуту в прийдешньому Новому році.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує владі Львова за пам'ять і привітання з нагоди Нового року. У відповідь він висловлює побажання Божого благословення, здоров'я та благополуччя для всього міста й усіх членів магістрату.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує міській владі Львова за надіслані вітання та взаємно віншує з Новим роком. Він бажає райцям, місту та всій Вітчизні процвітання, Божих дарів і міцного здоров'я.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує райцям і бурмистрам Львова за надіслані віншування з нагоди прийдешнього Нового року. У відповідь він запевняє у своїй незмінній приязні та навзаєм зичить усілякого благополуччя.

Король Ян III Собеський зберігає та підтверджує права Івана й Максима Шурмінів, Івана Пашеницового та Івана Боркового на вибранецький лан у селі Губичі Дрогобицького староства. Документ звільняє їх від обтяжливих повинностей, накладаючи водночас обов'язок виставляти та споряджати одного піхотинця вибранецької піхоти.

Король Ян III Собеський призначає львівського міщанина Альберта Мєльчевського королівським друкарем, надаючи йому право утримувати друкарню та вільно продавати латинські й руські книги по всій Речі Посполитій. Документ надає йому привілеї, рівні правам краківських, віленських і гданських друкарів, звільняючи також його друкарню від міських податків, а будинок — від військового постою.

Документ підтверджує приєднання львівського братства Пресвятої Трійці до римського Архібратства Пресвятої Трійці Паломників і Реконвалесцентів та надає йому пов'язані з цим папські відпусти й привілеї. Умовою чинності приєднання є прийняття червоного габіту, здійснення визначених справ милосердя та доповнення посвяти братства.

Міська влада Львова, духовенство та капітула укладають пам'ятний меморіал на згадку про воєнні лихоліття, пожежі, моровиці й буревії, що вражали місто в 1672–1708 роках. Документ засвідчує ґрунтовну реставрацію шпиля ратушної вежі та фігури лева, здійснену під орудою райці Томаша Ґордона, та містить перелік тогочасних урядовців і молитву за порятунок Львова.

Архієпископ Ян Скарбек затверджує запис суми 6000 польських злотих на маєтності Милошовичі, здійснений чесником Станіславом Венявським на користь фундації кс. Антонія Гомолінського, та еригує новий надштатний канонікат при львівській катедрі. Крім того, він визначає права патронату для фундатора, а після його смерті — почергово для архієпископів і капітули, з перевагою для членів роду Гомолінських.

Документ підтверджує надання польському шляхтичу Яну Стеткевичу ступеня доктора філософії та медицини великим канцлером Болонського університету Александром Формаліарі після успішного складання суворого іспиту та проголошення визнання віри. Надає промованту повні права на викладання, лікарську практику й уживання докторського титулу, а також описує урочистість вручення академічних інсигній.

Львівські райці після затвердження звітів з управління шпиталем Святого Духа, поданих покійним райцею Яном Меконі, та на знак визнання вкладених ним значних власних коштів установлюють два вічні річні богослужіння за упокій його душі, зобов'язуючи провізорів шпиталю до їх постійного відправлення.

Король Август III затверджує Стрілецькому братству міста Львова давні привілеї та імунітети, надані й підтверджені його попередниками: Сигізмундом Августом, Генріхом Валуа, Сигізмундом III, Яном Казимиром, Михайлом Корибутом, Яном III Собеським та Августом II. Підтвердження охоплює, зокрема, збір мита, званого шпасне, частку в митних доходах, привілеї та податкові звільнення для куркового короля, порядок стрілецьких вправ, а також повернення зайнятого стрільбища (цельштату).

Папа Бенедикт XIV надає Юзефу Домбровському провізію на вакантний канонікат і пребенду у Львові. Документ підтверджує надання бенефіцію з огляду на чесноти й заслуги номінанта.

Папа Бенедикт XIV доручає апостольським комісарам ввести Яна Алоїзія з Вітольдів Александровича у володіння канцлерством і канонікатом Львівської катедри. Він наказує забезпечити новому канцлеру отримання всіх належних цьому сану доходів та усунути можливих незаконних володільців.

Львівський війт Войцех Педіанус дякує міському писареві Анджею Мондровичу за новорічні побажання та коментує політичні неспокої й поточні міські справи. Він також доручає його опіці доставку кореспонденції отцю Антонію та контакт зі снятинським старостою Миколаєм Язловецьким.

Король Август III підтверджує та відновлює сукупність міських прав, торговельних свобод, імунітетів і привілеїв міста Кам'янка-Струмилова, трансумуючи та схвалюючи попередні надання польських королів від Сигізмунда I до Яна III Собеського.

Аудитор Апостольської палати Ян Костянтин Караччоло вирішує суперечку між львівськими чернечими орденами та митрополичою капітулою, наказуючи зберегти в силі та примусово стягувати виплати благодійної субсидії (subsidium charitativum), встановленої згідно з Варшавським трактатом 1717 року. Вирок постановляє стягнути належні частини контрибуції, не сплачені від 1 квітня 1743 року.

Апостольський аудитор Миколай Серра наказує актуарію та архівісту львівської курії беззастережно видати запечатані судові акти у справі між магістратом Львова та митрополичою капітулою. Він установлює остаточний чотириденний строк для передачі документів під загрозою церковних кар або необхідності особистої появи в Римі.

Кардинал Фердинандо Марія де Россі дозволяє місту Львову домагатися прав перед Конгрегацією Собору у справі спору щодо рескрипту від травня 1762 року. Одночасно наказує призупинити перенесення образу Матері Божої з каплиці Домагаличів та відкласти ліквідацію самої каплиці.

Миколай Серра наказує фіскальному промотору львівського архієпископа не порушувати прав магістрату Львова на управління шпиталем св. Антонія та дотримуватися угоди 1514 року під загрозою грошових штрафів, екскомуніки та позову до Рима. Він накладає заборону (інґібіцію) на подальші наклепи й наказує львівському консисторію видати відповідні акти захисникам міста.

Ректор Краківського університету Василь Плащевський повідомляє міську владу Львова про призначення Антонія Торчинського директором тамтешньої академічної колонії. Він пояснює, що відправлення кандидата затрималося через пошесть, яка лютувала у Львові, а також дякує за незмінну прихильність райців до краківського університету.

Документ короля Станіслава Августа Понятовського затверджує відокремлення львівських годинникарів від цеху слюсарів і надає їм статус окремого цеху. Трансумований міський статут у сімнадцяти статтях регулює питання учнівства, мандрів підмайстрів, виготовлення шедеврів (майстерштиків), братських внесків та боротьби з партачами.

Король Станіслав Август Понятовський підтверджує привілей Сигізмунда III Вази від 1602 року, який схвалює статут, наданий львівському цеху мулярів і каменярів міською радою в 1582 році, разом зі статтями, що регулюють організацію підмайстрів та прийняття ремісників.

Синдик Антоній Подгаєцький повідомляє про прибуття до Варшави, передачу документів меценатові Госевичу та аудієнцію у великого коронного канцлера у поточних судових процесах Львова. Він також нарікає на те, що йому доводиться самотужки вести численні справи, і просить про фінансову підтримку через столичну дорожнечу.

Антоній Подгаєцький повідомляє адресата, що через затягування міських справ змушений продовжити своє перебування у Варшаві. Він просить видати позов комендантові та надіслати додаткові документи щодо міських скарбових сум, зазначаючи, що подробиці виклав у листі до писаря Купінського.

Антоній Подгаєцький повідомляє міську владу Львова про перебіг справ у Скарбовій комісії та про декрет Військової комісії щодо розміщення вояків на постій у місті. Він також надає звіт про витрати під час свого перебування у Варшаві та просить збільшити фінансування на подальші видатки.

Антоній Подгаєцький повідомляє владу Львова про свої заходи в Скарбовій комісії у Варшаві стосовно скарг на офіціалістів та справи тамтешніх різників. Він викладає зміст ухваленого вироку, що регулює стягнення зборів із забою худоби, та сповіщає про своє швидке повернення до міста.

Антоній Подгаєцький повідомляє про перебіг засідань Скарбової комісії у Варшаві у справах львівських мит та скарги на іноземних купців, підтримуваних скарбовими урядовцями. Сповіщає про пред'явлення привілеїв, переговори про порозуміння з паном Скірмунтом і намір незабаром покинути столицю.

Антоній Подгаєцький повідомляє владу Львова про подання королю меморіалу та отримання монаршої протекції для міста, дякуючи водночас за надіслані до Варшави гроші. Він також висловлює сподівання на швидкий розгляд міських справ у Військовій комісії.

Львівський синдик Антоній Подгаєцький подає владі Львова детальний звіт про витрати, понесені під час службової поїздки до Варшави, які охоплюють канцелярські витрати, судові мита, транспорт та добові. Він зіставляє отримані міські кошти зі здійсненими видатками, показуючи незначний залишок.

Ректор академічної колонії у Львові дякує міській владі за дотеперішню опіку над школою та просить профінансувати ремонт кімнати на першому поверсі. Він зазначає, що через тісноту бракує місця для занять, а нова зала дозволить належно навчати й виховувати синів львівських міщан.

Губернський маршалок шляхти та повітові дворянські депутати Волинської губернії підтверджують дворянське походження Юзефа, Варфоломія (Бартломея) і Михайла Зброжків, а також синів Юзефа герба Роля. Документ засвідчує внесення роду до шостої частини родовідної книги дворян Волинської губернії на підставі жалуваної грамоти імператриці Катерини II 1785 року.

Папа Пій IX наказує призначеним апостольським комісарам урочисто ввести Кароля Мосінга у володіння гідністю препозита львівського митрополичого капітулу латинського обряду після складення встановленої присяги на вірність. Документ зобов'язує передати номінантові всі належні цій гідності права, юрисдикцію та бенефіційні доходи під загрозою церковних кар для непокірних.

Антоній Потоцький просить полковника Коритовського відмовитися від розміщення коронних військ на старостинській юридиці у Львові. При цьому він покликається на рішення гетьмана, передане через старосту Браницького.

Папа Пій XI, прихиляючись до прохання архієпископа Юзефа Більчевського, надає прелатам і канонікам Львівської митрополичої капітули латинського обряду право носіння прелатського строю з рубіновими відзнаками, фіолетового мантелету, а також персня поза відправою святої меси.

Збережені пергаментні аркуші літургійного музичного рукопису (антифонарія) містять тексти та хоральні ноти бревіарних служб на свята, зокрема, святого Петра Мученика, святих апостолів Филипа та Якова, святого Антоніна Флорентійського, Знайдення Святого Хреста та святої Катерини Сієнської.